Методика Айзенка

Вашій увазі пропонується особистісний питальник Айзенка, призначений для виявлення основних
властивостей особистості. На кожне питання Ви повинні відповісти «ТАК» чи «НІ» в залежності від
того, що більше відповідає Вашим особливостям. Інакше відповідати не можна, тобто не потрібно
казати «іноді», «час від часу». Не залишайте питання без відповіді. Питальник призначений для
виявлення деяких особистісних властивостей, а не інтелекту, тому потрібна Ваша перша реакція на
питання, а не плід тривалих міркувань. У зв'язку з цим, відповіді на питання потрібно давати
швидко, не задумуючись. Ніяких роз'яснень з окремих питань під час проведення опитування
давати не можна. Питання складені так, що їх можуть зрозуміти люди з будь-яким рівнем
освіченості.

Методика призначена для оцінки симптомокомплексу екстра-версії-інтроверсії й нейротизму

(емоційної стабільності). В основу свого опитувальника Г. Айзенк (1964) поклав дві основні якості
ВНД(вища нерв., діяльність), котрі, як вважає більшість дослідників, визначають всю
різноманітність типів особистості. Це екстраверсія-інтроверсія й емоційно-вольова нестабільність,
або нейротизм. Автор пов'язує екстра- та інтроверсію з вираженістю процесів збудження й
гальмування в корі головного мозку. При цьому типових екстраверта та інтроверта він розглядає
як полярно протилежні особистості.
   Екстраверт впевнений у собі, ризикує, гарячкуватий, діє під впливом моменту, імпульсивний,
безтурботний, оптимістичний, любить спілкуватись. Його емоції та почуття не контролюються.
   Інтроверт — спокійний, стриманий й віддалений від усіх, крім самих близьких людей. Він завжди
контролює свої почуття, рідко буває агресивним, любить порядок та серйозність прийняття рішень.
   Нейротизм - емоційна збудженість, схильність до психопатології в емоційній сфері. Індивід з
вираженим нейротизмом емоційно нестійкий і характеризується переважно не вольовою, а
емоційною регуляцією.
   Фактори екстраверсія-інтроверсія й нестабільність-стабільність (нейротизм) вважають
незалежними, і в сполученні вони можуть характеризувати той чи інший тип особистості.
   Опитувальник Айзенка містить 57 запитань, з яких за 24 запитаннями оцінюються екстраверсія-
інтроверсія, інші 24 запитання характеризують нестабільність-стабільність, а останні 9 - входять в
шкалу відвертості і вірогідності результатів дослідження. Вира-женість фактора екстраверсія-
інтроверсія в балах оцінюється так:
   0-2 - вкрай виражена інтроверсія;
   3-7 - виражена інтроверсія;
   8-11 - помірна інтроверсія;
   12-15 - помірна екстраверсія;
   16-18 - виражена екстраверсія;
   19-24 - вкрай виражена екстраверсія;
   Фактор нейротизму оцінюється так:
   0-2 - вкрай мало виражений нейротизм;
   3-7 - мало виражений нейротизм;
   8-11 - помірний нейротизм;
   12-15 - виражений нейротизм;
   16-18 - досить виражений нейротизм;
   19-24 - вкрай виражений нейротизм.
   Обробку опитувальника проводять за допомогою ключа й починають її із шкали відвертості (В).
Якщо в обстежуваного за шкалою (В) 5 балів або більше, результати його відповідей не
використовуються, а йде пошук причин невідвертих відповідей. Потім підраховуються бали за
шкалою екстраверсії. Якщо кількість балів 12 і більше, то обстежуваного можливо вважати
екстравертом, менше 12 балів - інтровертом. Такі самі оцінки застосовуються й для шкали
нейротизму: якщо 12 балів і більше - нейротизм, менше - емоційна стабільність. Один із варіантів
особистого опитувальника Айзенка й ключ для обробки представлені далі (методики наведені за
ВА. Маріщуком з співавт.,

Методика Морено Соціометрія

Ця методика дозволяє опосередковано визначити рівень сформованості комунікативних навичок у

учнів.Завдання діагностичного дослідження:

вимірювання ступеня згуртованості-роз'єднаності групи;

виявлення співвідносного авторитету членів груп за ознаками симпатії-антипатії (лідери, зірки,

відкинуті)

виявлення внутрішньогрупових згуртованих утворень на чолі із неформальними лідерами.

Методика дозволяє зробити моментальний зріз з динаміки внутрішньогрупових відносин для того,
щоб згодом використовувати отримані результати для переструктурування груп, підвищення їхньої
згуртованості та ефективності діяльності.

Матеріали щодо діагностики.

Підготовка дослідження. Обстеженню може бути піддана будь-яка група осіб будь-якого віку,
починаючи від дошкільного, що має деякий досвід взаємодії та спілкування. Залежно від завдань,
які покликане вирішити дослідження, та від особливостей (вікових та професійних) груп, що
вивчаються, формуються критерії соціометричного вибору. Критерій - це вид діяльності, для
виконання якої індивіду потрібно вибрати або відкинути одного або кількох членів групи. Він
формулюється як певного питання социометрического тесту. За змістом критерії можуть бути
формальними і неформальними, за допомогою перших вимірюються відносини щодо спільної
діяльності, заради виконання якої створено групу. Другі служать для виміру емоційно-особистісних
взаємин, не пов'язаних із спільною діяльністю (наприклад, вибір "товариші для дозвілля").

Порядок дослідження.

Перед початком опитування — інструктаж групи, що тестується (соціометрична розминка). І його

слід пояснити групі мета дослідження, підкреслити важливість його результатів для групи,
показати, як треба виконувати завдання, гарантувати збереження таємниці відповідей

Інструкція для учнів:

«Відповідаючи на запитання, вкажи прізвища однокласників, яких би ти вибрав.

Намагайтеся бути щирими у відповідях. Дослідники гарантують таємницю індивідуальних

відповідей.

Необхідно постаратися встановити атмосферу довіри у відносинах із групою. Відсутність довіри до

експериментатора, підозри в тому, що результати опитування можуть бути використані на шкоду
випробуваному, призводять до відмови виконувати завдання в цілому або відмови від здійснити
негативний вибір. Після цього приступаємо безпосередньо до опитування. Йому піддаються усі
члени групи. Респонденти повинні записати прізвища членів групи, обраних ними за тим чи іншим
критерієм, до опитувального листа та вказати своє прізвище. У процесі опитування дослідник
повинен стежити, щоб опитувані не спілкувалися між собою, постійно підкреслювати і нагадувати
про обов'язковість відповіді всі питання. Не слід поспішати, підганяти піддослідних із відповідями.
У той самий час, якщо випробувані немає списку членів групи, не слід перешкоджати візуальним
контактам. Прізвища відсутні бажано написати на дошці.
Можливі три основні способи вибору

Кількість виборів обмежується 3-5;

дозволяється повна свобода вибору (кожен може записати стільки рішень, скільки забажає);

випробуваний ранжує всіх членів групи залежно від запропонованого критерію.

З погляду простоти та зручності обробки результатів краще перший спосіб.

З погляду надійності та достовірності отриманих результатів – третій.

Обробка даних та інтерпретація результатів

1. Упорядкування соціоматриці.

Соціоматриця - це таблиця, до якої вносяться результати опитування.

2. На основі соціоматриці можлива побудова соціограми, яка уможливлює наочне уявлення

соціометрії у вигляді схеми - «мішені».

Кожне коло в соціограмі має значення.

I. Внутрішнє коло

це так звана «зона зірок», і яку потрапляють лідери, які набрали максимальної кількості виборів.

ІІ. Друге коло

зона відданих переваги, в яку входять особи, які набрали виборів у кількості вище середнього
показника.

ІІІ. Третє коло

зона знехтуваних, до якої увійшли особи, які набрали виборів у кількості, нижчій за середній
показник.

IV. Четверте коло

Зона ізольованих це ті, які не отримали жодного очка.

Соціограма наочно представляє наявність угруповань у колективі та взаємовідносини між ними

(симпатії, контакти).

Методика Х.Бідстру
 Рис. 6. Реакція людей різного темпераменту на зім’яту шляпу (Х. Бідструп)
Методика Бідструпа за карикатурами можна визначити тип темпераменту як ви реагуєте
на речі.
Відомо, що кожний тип темпераменту має власні переваги та недоліки. Нижче описані
недоліки кожного типу, вкажіть, де який тип темпераменту. Людина, яка має даний тип
темпераменту (№ 1), схильна до зазнайства, може бути легковажною, поверхневою,
ненадійною. Схильна до обіцянок, які не завжди виконує. Може взятися за купу справ, з якими
через неусидчивість не в змозі справитися.
Особа з цим типом темпераменту (№ 2) має відносно низьку працездатність, може
бути підозрілою, ранимою, замкнутою, боязливою. Вона важко адаптується до нових
умов, часто сприймає нейтральні ситуації як загрозливі для себе.
Людина, яка відноситься до даного типу темпераменту (№ 3), може бути млявою,
байдужою, «товстошкірою». Вона не здатна працювати у режимі дефіциту часу,
повільно переключається з одного виду діяльності на інший.
Особа з цим типом (№ 4) схильна до запальності, нестриманості, нетерплячості,
дратівливості, конфліктності.
Методика ?

Вкажіть, яку півкулю власного головного мозку ви вважаєте домінуючою? За

допомогою експрес-аналізу визначте, до якого типу людини ви відноситесь: художник чи
мислитель.
А. Переплетіть пальці рук. Великий палець якої руки − зверху; лівої − Л, правої − П.
Запишіть результат.
Б. Зробіть на аркуші паперу невеликий отвір і подивіться крізь нього обома очима на якийсь
предмет. По черзі закривайте то одне, то друге око. При закритті якого ока предмет зміщується?
(Л чи П).
В. Станьте у «позу Наполеона», схрестивши руки на грудях. Яка рука зверху? (Л чи
П).
Г. Спробуйте зобразити «бурхливі оплески». Яка долоня зверху? (Л чи П).
Яких літер більше: Л чи П? Переважаюча більшість літер Л говорить, що у вас домінує
права півкуля і переважає художній тип, а більшість П — ліва півкуля і Ви відноситесь до ло-
гічного типу.
а) проаналізуйте отримані результати і характеристики типів мислення і зробіть
висновки;
б) наскільки збігаються результати тестування, характеристики і Ваші власні
уявлення про себе?

за методикою диференційно-діагностичного опитувальника (ДДО) Є.Клімова.

Методика предназначена для выявления склонности (предрасположенности)
старшеклассника к определенным типам профессий. Представляет собой достаточно
короткий опросник, состоящий из 20 альтернативных суждений.
Использование методики возможно как индивидуально, так и в группе. Над
вопросами не следует долго задумываться.
Содержание методики
Испытуемый должен в каждой из 20 пар предлагаемых видов деятельности
выбрать наиболее предпочтительные.
Номера и буквенные обозначения в клетках листа ответов соответствуют номерам
и обозначениям вопросов. Каждый вопрос имеет как бы две части, соединенные союзом
«или». В зависимости от того, нравится ли занятие, о котором говорится в первой части
вопроса, поставить в листе ответов знак « + » или « — ». Подобным образом следует
поступить и со второй половинкой вопроса. Одну из половинок следует обязательно
предпочесть - в ней должно быть больше плюсов.

Предположим, что после соответствующего обучения ты сможешь выполнять

любую работу. Однако, если бы тебе пришлось выбирать только из двух возможностей,
что ты предпочтешь?
Анализ результатов

Наибольшие количества плюсов и наименьшие количества минусов - симптомы

предпочтения, склонностей оптанта. Очень часто они косвенно говорят и о способностях
испытуемого.
Данный опросник помогает хотя бы отчасти ограничить область выбора
профессии, предпочесть те или иные зоны карты мира профессий. Не следует
преувеличивать точность измеренных предпочтений. По результатам опросника можно
узнать, к какой области деятельности человек более склонен, к какой - менее. Баллы
указывают лишь направление, а не величину изменения оцениваемого признака. Вот
почему неправомерно, строго говоря, взаимно уничтожать плюсы и минусы, полученные
в обработке каждого столбца. Также нельзя придавать значения различиям в величине
итоговых (по столбцам) чисел при сравнении результатов диагностики двух разных
людей. Например, если у одного оптанта по какому-либо столбцу (шкале) результат 11, а
у другого - 15, неправомерно делать вывод о том, что во втором случае предпочтение
выражено «сильнее». Правомерно делать выводы о различиях в предпочтении профессий
определенного типа. Итак, ДДО позволяет определить, какие профессии человек
предпочитает (но не на сколько).
В каждом столбце отдельно подсчитываются суммы плюсов и суммы минусов.
Сумма плюсов ставится в третьей снизу строчке в соответствующем столбце, сумма
минусов ‒ во второй строчке. Алгебраическая сумма проставляется в нижней строчке.
Суть методики Голанда
Суть цього опитувальника полягає в тому, що
людина може досягти успіху тільки в тій області, яка
підходить її типу особистості. Поведінка індивідуума
визначається не тільки особливостями його
характеру, але і його оточенням. Правильно підібрана
професія (відповідно до особистісних якостей)
дозволяє реалізувати свої здібності, висловлюючи
внутрішні ціннісні орієнтири. Методика Голланда
допомагає визначити здібності учня і співвіднести їх з
певною спеціальністю. Голланд виділяє шiсть типiв
особистостi: реалiстичний, iнтелектуальний,
соцiальний, конвенцiональний, дiловий, артистичний.
Вiдповiдно до зазначених типiв особистості видiлено i
шiсть типiв професiйного середовища з аналогiчними
назвами. Не вдаючись до розгляду причин i
спонукальних сил формування кожного окремого
типу особистостi, Д. Голланд описує цi типи за
схемою: освітні й професiйнi цiлi, кращi професiйнi
ролi, здiбностi, спецiальнi обдарування, оригiнальнi
досягнення, особистісний розвиток, життєвий шлях.
Наведемо опис типів особистості за Д. Голландом.
Методика «Драбинка» (Т.В.Дембо,Рябінштейн)
«Драбинка» дає можливість судити про рівень домагань, його адекватності.
Здорові випробовувані незалежно від самооцінки і об'єктивної життєвої ситуації не
схильні до крайнощів, і вказують своє місце, як правило, на 4-5 ступенях, тобто трохи
вище середнього або до зони середини. Вони бачать себе (або хочуть показати) із середнім
здоров'ям, розумом, характером, щастям.
Одержані за допомогою методики дані набувають особливий інтерес при
зіставленні з результатами обстеження мислення і емоційно-вольової сфери. Наведена
методика дає можливість виявити дітей з нестійкою самооцінкою, схильністю до
крайнощів і перекручення самооцінок, що властиво хворим на шизофренію. Хворі з
депресією тяжіють до низьких оцінок.
Інструкція до використання методики: На Ваших бланках відповідей намальовані
сходи, що позначають здоров'я, розумовий розвиток, характер, і щастя. Якщо, наприклад,
на першій сходах розташувати людей, то на верхньому щаблі першої сходи розташуються
найздоровіші, а на нижній - найболючіші. Вкажіть своє місце на сходинках усіх сходів.
Після заповнення «Сходинки» випробуваному пропонується відповісти на питання.
Питання може задавати психолог і записувати відповідь, а можна дати бланк для
відповіді з написаними питаннями.

Однією з визначених концепцій класифікації потреб є ієрархічна піраміда потреб

А. Маслоу.
Потреби в самоактуалізації.
Потреби в повазі.
Соціальні потреби.
Потреби в безпеці і впевненості у майбутньому.
Фізіологічні потреби.
Для визначення рівня задоволення певної групи потреб можна використати
методику парних порівнянь.
Інструкція. Перед вами 15 тверджень, котрі ви повинні оцінити, попарно порівнюючи
їх між собою. Спочатку оцінюйте 1-ше твердження у порівнянні з 2-м; 3-м і так до
останнього (15-го). Результати порівняння записуйте у бланк відповідей. Якщо ви
порівнюєте перше з другим і віддаєте перевагу 2-му, то в першу клітину під «1» впишіть
цифру 2. Якщо ви віддаєте перевагу 1-му, то впишіть цифру 1. Потім так само зробіть із
другим твердженням, порівнюючи його з 3-м, 4-м і т. п. і записуйте результат у другу
колонку.

Проаналізуйте, як можуть впливати отримані результати на Вашу поведінку та

діяльність.
3. Згадайте свої дії та вчинки за останній місяць. Чим Ви керувалися, коли
приймали рішення: «Я хочу» чи «Я повинен»? Використовуючи те, що Ви згадали,
заповніть наступну таблицю:
Проаналізуйте, яка з зазначених позицій домінує у вашій поведінці? Про що це
говорить?
Запишіть три фрази, розпочинаючи кожну з них словами: «Я повинен». Скажіть їх
вголос. Тепер змініть слова «Я повинен» на «Я волію», залишаючи без зміни решту
фрази. Запишіть ці фрази та скажіть їх вголос. Що змінилося?
Запишіть три фрази, розпочинаючи їх словами: «Я не можу». Замініть слова «Я не
можу» на «Я не хочу», залишаючи незмінними інші частини фрази. Запишіть їх та
скажіть вголос. Чи відчули Ви різницю?
«Я повинен», «Я не можу», «Я боюсь, що» − заперечують Вашу здатність бути
відповідальним. Змінюючи слова, робимо крок до відповідальності за власні думки, дії.
4. Спрямованість як система ставлення особистості до дійсності проявляється у
ставленні до людей (СЛ), до праці (СП); до себе (СС). Знання своєї спрямованості
допомагає у розумінні власної сутності та сприяє розвитку професійної самосвідомості.
Для визначення спрямованості використовуємо методику В. Смекайла і
М. Кучери.
Інструкція. Вам буде запропонований опитувальник, на кожний пункт якого
можливі 3 варіанти відповіді (А; В; С). Для відповідей підготуйте бланк. Із відповідей
на кожний пункт виберіть ту, яка Вам здається найбільш вірною. На кожний пункт
опитувальника потрібно знайти дві відповіді: «більш за все» (надається першою) і
«менш за все». Букву обраного варіанта занотуйте напроти номера запитання у
відповідній графі бланку відповідей. Для кожного запитання використовуються дві
букви.
Над запитаннями не задумуйтесь надто довго, бо перший вибір, як правило, є
найкращим.
опитувальник К.Томаса.
Інструкція. Нижче пропонується 30 пар варіантів поведінки в конфліктній ситуації. В
кожній парі Ви повинні вибрати один із варіантів, найбільш характерний для Вас («а» чи
«б»). Свій вибір фіксуйте знаком «+» («плюс») поруч з відповідним варіантом поведінки.
Довго не задумуйтесь.
.  Социально-психологическая структура группы
Цель и значимость работы
Ознакомиться с методикой, предназначенной для изучения особенностей
межличностных отношений, образующих социально-психологическую структуру
группы.
Материал
Социометрические критерии (вопросы), которые предназначены для выявления
особенностей межличностных отношений членов группы.
Предлагается 2 типа критериев – формальные и неформальные.
Формальные выявляют особенности межличностных отношений, формирующихся
при определенном влиянии деловых контактов, ориентацию на задачу группы: «С кем
бы ты хотел учиться в одном классе?», «С кем бы ты не хотел … ?» – положительный
критерий, который демонстрирует предпочтение в выборе партнера; негативный,
который показывает критические, негативные отношения испытуемого к другим
членам группы.
Неформальные выявляют особенности межличностных отношений,
формирующихся при определенном влиянии эмоциональных контактов, не связанных с
деловыми отношениями и несущих заряд симпатий и антипатий: «С кем бы ты хотел
дружить?».
Социально-психологическая структура группы определяется с помощью
сравнительного анализа ответов испытуемого минимум на 2 вопроса: 2 – формальные, и
2 – неформальные.
Максимальное число критериев в опыте: для детей и подростков 1-3, студентов 2-
4, пожилых – 7.
Делаем с помощью критерия вопроса опрос.
Методика
Предлагаются два способа обработки результатов социометрического опроса: 
1) табличный с помощью социоматрицы выборов;
2) графический с помощью социоматрицы.
На основе данных социоматрицы выборов подсчитываются два персональных
индекса:
1) индекс социометрического статуса члена группы, характеризующий его личное
влияние на группу;
2) индекс эмоциональной экспансивности, характеризующий потребность во
влиянии на других членов группы.