Дослідницька робота на тему «Припинення бурі»

Зміст
Вступ.........................................................................................................................3
Богословській аналіз уривку..................................................................................4
Богословська функція уривку в загальному контексті Матвія........................4
Богословська функція уривку в загальному контексті Марка.........................5
Богословська функція уривку в загальному контексті Луки...........................6
Екзегетичний аналіз уривку.................................................................................10
Загальні відомості про написання Євангелії...................................................10
2.1.1 МАТВІЙ..................................................................................................10
2.1.2 МАРК......................................................................................................11
2.1.3 ЛУКА......................................................................................................12
Аналіз та пояснення тексту..................................................................................13
2.2.1 МАТВІЯ..................................................................................................13
2.2.2 Марк........................................................................................................16
2.2.3 ЛУКА......................................................................................................17
Контекстуальний аналіз уривку...........................................................................19
Євангеліє від Матвія..........................................................................................19
Євангеліє від Марка...........................................................................................21
Євангеліє від Луки.............................................................................................22
Заключення............................................................................................................26
 Вступ

У вивченні Священого Письма, Євангелії від Марка, Луки та Матвія,

виявляється низка історій, які не лише становлять важливу частину
християнської традиції, але й надають глибоке богословське значення.
Однією з таких історій є подія припинення бурі на морі, яка зафіксована в
усіх трьох згаданих Євангеліях. В даній роботі ми розглянемо цю історію
через призму богословського аналізу, включаючи богословський,
екзегетичний та контекстуальний підходи, з метою розкриття її глибокого
значення та інтерпретації.

В контексті богословського аналізу, ми спробуємо розуміти, як подія

припинення бурі символізує божественну владу та велич Ісуса Христа.
Важливо дослідити, як Ісус, як Спаситель і Син Божий, демонструє свою
перевагу над природними явищами, врятувавши апостолів від небезпеки. Ця
історія також надає можливість аналізувати роль віри, яку апостоли
проявляють у цей момент, і як вона співвідноситься з їхнім покликанням.

При використанні екзегетичного підходу, ми розглянемо текст

Євангелія, вивчаючи його слова, граматику та структуру. Ми спробуємо
розкрити глибокий зміст і семантику кожного слова та виразу, щоб отримати
більше інсайтів у духовну сутність оповідання.

Контекстуальний аналіз надасть нам можливість включити історію

припинення бурі в біблійний контекст і вивчити, як вона співвідноситься з
іншими подіями та темами в Євангеліях. Дослідження, яке проведемо,
допоможе нам краще зрозуміти роль цієї історії в біблійному наративі та її
значення для християнського віровчення.

Отже, ця робота має на меті ретельно дослідити історію припинення

бурі в Євангеліях від Марка, Луки та Матвія з використанням богословських
підходів, щоб відкрити глибокий духовний смисл цієї події та її значення для
християнства.

БОГОСЛОВСЬКИЙ АНАЛІЗ УРИВКУ

В цьому уривку можна взяти багато різноманітних думок, серед них є

дійсно правильні, які можна підтвердити іншими текстами з Біблії, але є такі,
які не можна назвати біблійними. Нижче буде розглянуто думки відомих
богословів і коментаторів Біблії на основі всіх трьох синоптичних Євангелій.
Історія та сама, але автори дивляться на неї з деякими відмінностями. Ці
відмінності а також підтвердження думок є важливими факторами чому
треба досліджувати не одне Євангеліє.

Богословська функція уривку в загальному контексті Матвія

Коли читаєш цю історію, згадується історія Йони, який також як Ісус

спав під час шторму. Так говорить про це Ніколас Томас Райт: «Ісус просто
заборонив вітрам дмухати і морю вирувати – і настав штиль. Це свідчить про
Його безперечну пророчу силу і владу, але Ісус, звичайно ж, більший за
Йону… …А чудові історії про Ісуса показують, що робив Господь для людей
усього світу»1. Якщо порівнювати ці історії, то можна побачити різницю між
пророком Божим і Самим Ісусом Христом. Ісусу не треба було, щоб Його
викинули за борт, Він Сам зупинив цей шторм. Якщо Йона був посланий
спасти Ніневію (язичницьку країну), то тим паче Ісус прийшов щоб спасти
весь світ від зла.
«Прийняти це було нескладно, але в Ісусі було щось більше,
несподіване для них: Його влада поширювалася не лише на хвороби, а й на
природу»2. Учні, які були з Ісусом, бачили чудеса, які він робив, і, здавалось,
якщо Ісус зробив ще одне чудо нічого не зміниться в їх уявленні про Нього.
Але це чудо здивувало їх. Вони навіть спитали: «Хто Він?» Це чудо, можна
1
«Матвія. Евангелие. Популярный комментарий» Ніколас Томас Райт ст. 67-69
2
«Матвія. Евангелие. Популярный комментарий» Ніколас Томас Райт ст. 67-69
сказати, перевернуло їх уяву про Ісуса. Особливо, якщо взяти що Матвій
говорив про Ісуса як про царя/Месію, то це чудо якраз розкриває цю сутність
Ісуса Христа.
«Усі учні Ісуса рано чи пізно зустрічаються із бурями. Часом нам
здається, що хвилі захлиснуть нас. Яка підтримка для нас знати, що Ісус
перебуває з нами в човні.»3 Сам Ісус є Повелителем стихій і бурь, також і в
нашому житті. Човен – життя, Ісус – Бог в човні. З Ісусом в житті не
страшно, бо Він заспокоює усілякі бурі, навіть коли здається, що Він не
зможе врятувати і навіть спить.
Богословська функція уривку в загальному контексті Марка

Ісус заспокоює бурю. «…суверенна влада Бога над світом проявляється

у всій повноті – наблизилося Царство Боже. Воно не таке, як люди думали,
але воно реальне. Це та сама влада, якою спочатку був створений світ, і тепер
ця влада живе в Ісусі і діє через Нього» 4. Це одна із думок, які можна
прослідкувати в цьому тексті. Навіть у ті часи люди не повністю розуміли,
що Царство Боже вже наблизилось, а не десь там далеко. Своєю силою Ісус
показав Своїм учням, а згодом і тим хто читає ці Євангелії, що Він Той Хто
словом може спинити бурю,- це неймовірна сила Божої могутності та величі.
Спочатку світ був створений Словом, і Тим же Словом Ісус спинив бурю. Це
Слово і є Ісус Христос, це Слово живе в Ісусі Христі. Ця думка дійсно має
право на існування. Тому що саме з Ісусом Христом прийшло Царство Боже
у цей світ.
«Той, хто вже прочитав Євангеліє від Марка цілком, нехай перечитає
цей уривок і розгляне в ньому, наче перевернутий бінокль, зменшену копію
всієї євангельської історії в цілому. Ось Ісус вирушає в дорогу разом з
учнями, і сили зла повстають проти Нього, і ось Ісус уже не спить спокійним
сном на дні човна, а підноситься, прибитий до хреста. І знову ми чуємо Його
голос: «Чому ви злякалися? Чи ви не маєте віри?» І на третій день буря
3
Взято з: https://bible.by/mcdonald/40/8/
4
«Марк. Евангелие. Популярный комментарий» Райт Н. Т. Ст. 45-47
стихає, гробниця порожня, великий страх охоплює всіх і знову всі запитують:
«Хто ж Він?»5 Цей образ можна розглянути тільки якщо знаєш кінець цього
Євангелія, образ Ісуса, що висить на хресті. Бог неодноразово в Біблії
показує такі образи, і навіть в житті Ісуса Бог вирішив показати саме цей
образ, і саме через цю подію. Смерть Ісуса і Його воскресіння – це саме
ключове в усіх Євангеліях і в усій Біблії. Це чудо не просто так описано, воно
показує Божу славу і Божу Силу в Ісусі Христі і червоною лінією показує
увесь сенс Його життя. Це не богословська думка, але її можна
використовувати, щоб показати всю сутність Євангелії.
«Цей випадок показує людську та Божественну сутність Господа Ісуса
Христа. Він спав на кормі човна; у цьому Його людська природа. Він наказав,
і море вщухло; у цьому Його Божество»6. Ця думка дійсно є богословською.
Це один із текстів де можна прослідкувати боголюдяність в Ісусі Христі.
Якщо Він Бог, то навіщо Йому спати? А якщо Він людина, як Він спинив
бурю? Відповідь на це питання – Ісус і людина і Бог в одному тілі.

Богословська функція уривку в загальному контексті Луки

Розглянемо цю історію з погляду Євангеліє від Луки 8:16-25. В цій

історії наведені два чудових докази влади нашого Господа, про що ми читали
вже раніше.
Ісус Христос наказав Своїм учням вийти в море, щоб показати
Свою славу на воді в приборканні хвиль і виявити милосердя нещасній
одержимій людині на іншому березі озера: Він увійшов з учнями Своїми до
човна, в. 22. Ті, хто виконує веління Христа, можуть бути впевнені в Його
присутності. Якщо Христос посилає кудись Своїх учнів, то й Сам іде разом із
ними. А кого супроводжує Христос, ті можуть впевнено і сміливо
ризикувати. І сказав їм: переправимося на той бік озера, бо там Він мав
зробити добру справу. Він міг би піти і берегом, це було недалеко в обхід
5
«Марк. Евангелие. Популярный комментарий» Райт Н. Т. Ст. 45-47
6
Взято з: https://bible.by/mcdonald/41/4/
озера, але вважав за краще добиратися по воді, щоб показати Свої чудеса в
безодні.
Хто виходить у море в тиху погоду, більше того - за словом
Христа, повинен, тим не менш, готуватися до бурі і навіть до загибелі під час
бурі: На озері піднявся бурхливий вітер... (в. 23), наче він здійнявся тільки на
озері й ніде більше; і негайно їхній човен почало так кидати, що він
наповнився водою, і життя їхнє опинилося в небезпеці. Певно, сатана, князь,
що панує в повітрі й піднімає вітри з Божого дозволу, міг здогадуватися з
слів Христа , що Він прямує на інший берег озера з наміром вигнати легіон
бісів із нещасної людини, і тому обрушив цю бурю на човен, у якому сидів
Христос, розраховуючи, якщо можливо, потопити Його й перешкодити цій
перемозі.
Ми бачимо, що прохання до Ісуса про небезпеку, що загрожує
нам, на лихо, що спіткало Його Церкву, цілком достатні, щоб змусити Його
прокинутися і прийти до нас на допомогу: «І вони підійшли, і розбудили
Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й
хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!» Від Луки 8:24
Щоб заспокоїти свої страхи, треба принести їх до Христа і скласти біля
Його ніг. Ті, хто щиро називає Христа Учителем і з вірою, палко волає до
Нього як до свого Наставника, можуть бути впевнені, що Він не дасть їм
загинути. Для бідних душ, пригноблених свідомістю своєї провини і страхом
перед гнівом Божим, немає іншого шляху порятунку, як прийти до Христа,
назвати Його Учителем і сказати: "Я загину, якщо Ти не допоможеш мені".
Справа сатани - піднімати бурі, а справа Христа - приборкувати
їх. Христос може це робити, Він робить це, Він любить це робити, бо Він
прийшов проголосити мир на землі. Він заборонив вітрові й хвилюванню
води, і вони негайно перестали (в. 24), і не поступово, як це буває зазвичай, а
абсолютно раптово стала тиша. У такий спосіб Христос показав, що хоча
сатана претендує на звання князя, який панує в повітрі, проте навіть там
Христос тримає його в підпорядкуванні.
 Христос докоряє Своїм учням за їхній панічний страх: де віра
ваша?.. (в. 25). Зауважте: багато хто з тих, хто має істинну віру, втрачають її,
коли вона особливо потрібна їм. Вони хвилюються, приходять у замішання,
коли зовнішні обставини складаються несприятливо для них. Нікчемні речі
приводять їх у зневіру - і де ж тоді їхня віра?
Учні віддали славу владі Христа над стихією, прийшовши в страх і
здивування. Налякані бурею тепер, коли небезпека минула, злякалися, з
повною на те підставою, Того, Хто приборкав її, і говорили один одному: Хто
ж це?... З таким же успіхом вони могли б сказати: Який Бог подібний до
Тебе? Бо це прерогатива Бога - приборкувати шум морів, шум їхніх хвиль.
 Висновок
На озері учні, а з ними - і ми з вами, отримали наочний урок. Коли всі
власні ресурси вичерпані, нам не залишається нічого іншого, як віддатися на
милість Ісуса, окрім Нього ніхто і ніщо не зможе нам допомогти. Вибір на
користь віри має бути абсолютним. Або ми довіримося Йому, або ми
опинимося одні в бурхливому морі життя. У всіх трьох Євангеліях ця історія
приводить нас до питання: "Хто ж це?" Ця історія піднімає питання нашої
віри. Ми лише тоді з'ясуємо, хто такий Ісус, коли зрозуміємо, що відповісти
на це запитання можна тільки в абсолютній довірі та послуху Йому.
 Екзегетичний аналіз уривку
В даному розділі буде розглядатись авторство, час написання, адресати і
мета цих вчень відкривають нові горизонти розуміння, допомагаючи відчути
важливість цих слів, що пролягають через віки. А також розбирається, чому
ця історія відіграє свою важливу частину в Біблії.

Загальні відомості про написання Євангелії

2.1.1 МАТВІЙ.
Ім'я Матвія зустрічається в усіх апостольських текстах. У Матвія 10:3 його
називають "митарем", тобто збирачем податків. У Матвія 9:9 Ісус знаходить
його "сидячим при миті" і говорить йому: "Іди за Мною". У відповідних
текстах Марка та Луки Матвій називається Левієм (Лк. 5:27; Мк. 2:14). Марк
зазначає, що він був сином Альфея. Святий апостол Петро також говорить
про Матвія Альфеєва як про учня Ісуса. Порівняння текстів дає підставу
вважати Левія та Матвія однією й тією ж особою7.

Погляди вчених щодо дати написання Євангелія від Матвія розходяться,

особливо щодо того, яке з Євангелій було написане першим: Матвія чи
Марка. Якщо вважати, що Євангелія від Марка було написане раніше, то
Матвій може бути взяв із Марка багато фактів, і навпаки. Незалежно від того,
чи було Євангеліє від Матвія написане раніше, ніж Євангеліє від Марка,
більшість вчених впевнені, що воно було створено до руйнування Єрусалиму
(70 р. н. е.), оскільки Храм згадується як існуючий (Мф. 24:15). Іриней
повідомляє, що Матвій написав своє Євангеліє, коли Петро і Павло
знаходилися в Римі. Отже, це було в 60-х роках нашої ери.

Матвій пише для грекомовного співтовариства які перейшли на

християнство юдеїв, які проживали в Антіохії, Сирія. Ця спільнота існувала в
атмосфері враженості до Ісуса і християнства в юдейському оточенні8.

7
Новый Библейский словарь, Ч.1. Библейские персонажи. С. – 209
8
Уолтера Э. Большой библейский словарь. С. – 783
 Це Євангеліє, або одне з його джерел, ймовірно, використовувалося як
практичний довідник для новонавернених християн (Мф. 28:19); раввіни
передавали передання усно, а християни з числа юдеїв потребували
письмового збірника настанов Ісуса для новонавернених язичників9.

2.1.2 МАРК
Вірогідно, ця книга була написана Іваном Марком, ім’я якого декілька
разів згадується в Новому Заповіті (Дії 12:12). Для початку треба говорити
«вірогідно», бо, як і в інших багатьох випадках, не можна остаточно знати.
Хоча в самому Євангелії ніде не сказано, що воно написано Марком
(заголовок книги не є частиною Євангелії), перші християни не сумнівалися в
його авторстві. Іван Марк не був такою відомою особистістю, як Петро чи
Павло. В різний час він був молодшим співробітником Павла, Варнави і
Петра. Марк жив в Єрусалимі, де міг знати багато послідовників Христа.
Якщо члени єрусалимської церкви збиралися в домі його матері ( Дії 12:12)
то, можливо там була проходила Вечеря Господня. Марк був дуже важливим
свідком слів і вчинків Ісуса, особливо протягом останнього тижня Його
життя10. Зазвичай вважають, що Марк написав своє Євангеліє для римських
християн у час великих гонінь приблизно 64 р. до. н. е. По поводу місця
написання існують різні думки: називають Галілею, Олександрію, але
частіше всього – Рим11. Створюючи свою Євангелію, Марк, очевидно ставив
перед собою декілька цілей.

1. Зробити Благу вістку доступною для язичників.

2. Надихнути тих, хто стикнувся з гонінням ( Рим був тим місцем де
вірогідність гонінь була найбільшою).
3. Захистити віру від нападок (Марк хоче пояснити істину природу
християнства і захистити її від пересудів, які могли перешкоджати
проповідувати Євангеліє).
9
Крейг К. Библейский культурно-исторический комментарий: В 2. С. – 30
10
Новий библейский комментарий: В 3 ч. С. – 78
11
Библейский культурно-исторический комментарий: В 2 ч. С. – 116
 4. Пояснити істинний сенс хреста (Він пояснює, що смерть Ісуса була не
трагічною випадковістю, а частиною Божого замислу)12.

2.1.3 ЛУКА
Євангелист Лука по переказам які були збережені – родився в Антиохії.
Імʼя його по всій вірогідності, представляє собою скорочене римське імʼя
Луцилій. Був він по походжені юдей чи язичник? На це запитання відповідає
місце писання Послання до Колоссян, де Павло відрізняє Луку від обрізаних
(Кол. 4:11-14) і це є доказом того що Лука був язичником. За професією Лука
був лікарем (Кол. 4:14), а церковне передання, хоча і доволі пізнє, говорить,
що він займався живописом. Коли Лука навернувся до Бога, про це нічого не
відомо. Переказ про те, що він належав до 70 апостолів Христових, не може
бути признано заслуговуючи довіру з огляду ясної заяви самого Луки, який
не враховує себе в число свідків життя Ісуса Христа. Він виступає в перший
раз помічником апостола Павла в час другої місіонерської подорожі. Це мало
місце в Троаді, де, можливо жив до того Лука (Дії 16:8). Потім він був з
Павлом в Македонії, і в час третьої подорожі в Троаді, Миліті і в других
місцях. Він супроводжував Павла в Рим. Потім відомості про нього
припиняються в Писаннях Нового Заповіту і тільки порівняно пізнє
передання (Григорій Богослов) повідомляє про його мученицьку смерть. По
тому як говорив про себе Євангелист (Лк. 1:1-4), Євангеліє своє він склав на
основі переказів очевидців та вивчення письменного досвіду викладу цього
передання, прагнучи дати порівняно докладне та правильно впорядкований
виклад подій євангельської історії.

Євангеліє від Луки (в книзі Дії Апостолів) було написано для якогось
Теофіла , щоб дати йому можливість впевнитися в тому, що передане йому
християнське вчення спочиває на твердій основі. Немає сумніву, що Лука
писав Євангеліє не для одного Теофіла, а для всіх християн, яким було
важливо ознайомитися з історією життя Христа в такому систематичному та
12
Новий библейский комментарий: В 3 ч. С. – 79
провіреному вигляді, якою ця історія є у Євангелії від Луки. Що Євангеліє
від Луки у всякому випадку написано для християн чи, правильніше, для
християн із язичників, це видно з того, що Євангелист не виставляє Ісуса
Христа як очікуваного євреями Месію і не прагне того, щоб вказувати в
діяльності і у вченні Ісуса виповнення месіанських пророцтв. Замість того
можна знайти в третьому Євангелії багаторазові вказівки на те, що Христос є
Відкупитель всього людського роду і що Євангеліє призначене для всіх
народів.

Час написання Євангелія від Луки у деяких давніх письменників

відносилось до дуже раннього періоду в історії християнства – ще до часу
діяльності апостола Павла, а новіші тлумачи в більшості випадків твердять,
що Євангеліє від Луки було написано незадовго до руйнування Єрусалиму. Є
думки підтримані доволі авторитетними вченими (наприклад , Б. Вейсом),
що Євангеліє від Луки написано уже після 70-го року, по руйнуванні
Єрусалиму. Де написано Євангеліє від Луки – про це нічого точного не
відомо. Згідно одним, місцем написання була Ахея, згідно другим –
Олександрія або Кесарія. Деякі вказують на Коринф, інші – на Рим, але все
це лише припущення13.

Аналіз та пояснення тексту

2.2.1 МАТВІЯ
Для початку варто розібрати перший вірш:

Мат.8:23. І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

Матвій підхоплює початок історії ще в 18 вірші. Присвійний займенник

"Його", мабуть, має на увазі дванадцять апостолів. "Човен" (ploion) означає
досить велике судно для плавання по озеру.

13
Лопухина А. Толковая Библия, или Комментарии на все книги Св. Писания Ветхового и Нового Завета. С. –
737-741
 Мат.8:24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав
заливатися хвилями. А Він спав...

Галілейське озеро розташоване приблизно на 210 метрах нижче за

рівень моря і оточене горами. Коли вечірні потоки холодного повітря в
крутих ущелинах навколишніх гір стикаються з теплим вологим повітрям,
яке піднімається з озера, можуть виникати сильні шторми. Гнів цієї бурі
підкреслюється прикметником "велике" і тим фактом, що для позначення
"хвилювання" на озері вжито слово seismos ("тряска"), яке зазвичай
вживається для позначення землетрусів. Слово "покривалася" (kalupto,
"ховати, приховувати з виду") вказує на те, що хвилі накочували на човен,
перехльостуючи через нього.

На противагу бурі, що розігралася, Христос спав. Його фізична втома

після важкого дня, проведеного в настанові народу і зціленні, а також Його
повна довіра турботі Батька дали Йому можливість відчувати такий мирний,
спокійний стан, який був вищий за людське розуміння.

Мат.8:25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи,

гинемо!

Учні, з яких кілька були професійними рибалками і були знайомі зі

штормами. набігавши на Галілейське озеро, були впевнені, що мені не
вдасться вижити. У відчаї вони перекрикували бурю.

Мат. 8:26. А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав,
заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

Христос прокидається і робить дві речі. По-перше, Він дорікає учням.

На перший погляд може здатися, що їхній заклик до Нього був актом великої
віри (коли їхня майстерність мореплавання виявилася марною, вони
звернулися до того, хто був навчений майстерності теслі), але Господь назвав
це маловір'ям (див. 6:30). У фразі "що ви такі боязкі" вжито слово (deilos, у
Новому Завіті тільки тут і в Мар. 4:40; Об. 21:8), яке означає "боягузливий";
їх страх був боягузтвом, що виник від нестачі віри. Якби учні уважно
слухали те, що говорив Ісус, – і вірили в це, – вони не стали б піддаватися
паніці. Він сказав їм: "Переправимося на той бік моря" (Лк. 8:22), а не:
"Давайте допливемо до середини озера і втонемо". Господь знав, що під час
лекції неможливо пізнати віру; віра пізнається у лабораторії життя. Життєві
бурі забезпечують тиск, що допомагає утворенню алмазів у характері.
Реакція апостолів показує, що замість того, щоб підкорювати страх вірою,
вони дозволили обставинам затьмарити слово Христа. Але Ісус продовжував
розвивати їхню віру, прищеплюючи їхню здатність повністю довіряти Йому,
незалежно від того, які перешкоди стояли на шляху до виконання Його слова.
Він знав про бурі, які чекали на них. Нелегкі уроки, які Його учні винесли
для себе з цієї бурі, підготували їх для набагато складніших обставин, які
чекали на шляху.

Дорікнувши учнів, Христос "заборонив" (epitimao, "докоряти,

дорікати"; 17:18) бурі, яка відразу припинилася. Щойно вони бачили низько
нависле небо, шалене озеро і несуть загибель хвилі; в наступну мить була
досконала тиша, він був навіть залишкової хитавиці на хвилях, яка
трапляється після закінчення шторму.

8:27 А народ дивувався і сказав: Хто ж це такий, що вітри та море

слухняні Йому?

Учні дуже добре знали Галілейське озеро і знали, що трапилося йому

не властиво14.

2.2.2 Марк
Перше із серії чудес – це диво підпорядкування природи. Ісус, Який
уже довів, що Йому підвладні бісів і хвороб, виступає тут Паном природи.
Звернення до сплячого пророка з метою заручитися його молитвами за
хвилину небезпеки могло нагадати учням і першим слухачам Іон. 1:5,6, хоча,
14
Кеннет Л. Комментарий к евангелию от Матфея. С. – 191-194.
порівняно з Іоною, Ісус виступає тут у абсолютно інший ролі. Давні
язичницькі міфи оповідають про могутні індивідууми, здатних підкорювати
навіть природні стихії, але це майже завжди були боги чи герої далекого
минулого. Євреї вірили, що природними стихіями, у тому числі вітром та
морем, керують ангели, які, однак, підкоряються якійсь вищій силі. Згідно з
іудаїстською традицією, влада над вітром і морем належить Самому Богу
(Пс. 106:29; пор.: Іон. 1:15), тому неважко зрозуміти здивування учнів
побачивши могутності Ісуса. На озері, що отримало назву Галілейського
озера, бурі часто виникали раптово, і рибалки, які зазвичай промишляли
поблизу Капернаума, були не готові до плавання у відкритому морі. Єдиним
місцем, де можна було відпочити в невеликий рибальському човні, коли його
захльостували штормові хвилі, було піднесення на кормі, на дерев'яному або
покритому шкірою сидінні кермового або на подушці, яка зазвичай лежала
під сидінням. Міцний сон Ісуса під час бурі свідчить про непохитність Його
віри (Пс. 4:9; пор.: 4 Цар. 6:16,17,32; Пріт. 19:23); в деяких грецьких історіях
справжність віри філософів у їх власні вчення про незворушності
перевірялася під час бурі15.

У оповіданні також багато виразних деталей (наприклад, очолення в.

38). Можна побачити бурю на озері та охоплених страхом учнів (це можу
символізувати гнану церкву Рима чи деяких сучасних країн). Перелякані учні
звертаються до Ісуса з докором (38), і тоді Він утихомирює вітер і бурю (39).
Ніхто, окрім Самого Творця, не міг цього зробити. У Старому Завіті Бог
Єдиний, Хто викликає бурі та заспокоює їх. Учні лише частково зрозуміли
цю істину, вони були надто налякані, щоб усвідомити її (41). Головним
уроком може бути тут в засудженні Ісусом учнів через відсутність віри.
Люди повинні навчитися повністю довіряти Господу, навіть якщо покора
Йому вкидає в бурі, гоніння та інші випробування. (Саме Ісус, а не учні,
запропонував переправитися через озеро, і вони не суперечили Його волі) 16.

15
Библейский культурно-исторический комментарий: В 2 ч. С. – 117-118
16
Новый библейский комментарий: В 3 ч. C. – 94
 2.2.3 ЛУКА
Чудо про яке розповідає Лука у 8:22-25, ясно показує, що Ісус має
владу над стихіями цього світу. Ісус втомився після довгого дня навчання і
ліг спати, коли човен покинув Капернаум, щоб відплисти до іншого боку
берега. Але перед тим як Він це зробив, Він дав учням повеління, яке
одночасно було і обіцянкою: вони доберуться до протилежного берега. Це
слово повинно було підбадьорити учнів під час бурі, але їхня віра була ще
мала17. Генісаретське озеро було оточене високими скелями, і коли через
ущелини між ними задував вітер, на озері піднімалася сильна буря. 18 Сильні
бурі на Генісаретському озері починаються не очікувано, роблячи плавання
ризикованим. Але саме ця буря була організована сатаною; можливо, він
зробив спробу знищити Спасителя світу. Коли почалася буря, Ісус спав; цей
факт, що Він заснув, засвідчує істину Його людської природи. Буря стихла по
слову Ісуса; цей факт підтверджує Його абсолютну Божественість. Слово
«заборонив» використовувалося Ісусом , коли Він розбирався з бісами (Лк
4 :35,41; 9:42) Можливо, сатана стояв за тією лютою бурею, пробуючи
знищити Ісуса або завадити Йому добратися до одержимого в Гадаринській
землі. Але Ісус заспокоїв вітер і озеро, просто сказавши одне слово. Він
спитав учнів: « Де ваша віру ?» Їм не потрібно було переживати. Їм не
потрібно було будити Його. Ніякі води не зможуть потопити корабель де
лежить Наказний океану, землі та небес. Вони дивувалися, що сили природи
слухняні Йому19.

Розділ "Аналіз та пояснення тексту" надає глибоке розуміння історії з

Біблії, конкретної ділянки тексту, що розглядається в роботі. Цей аналіз
допомагає виявити авторство, контекст і мету написання даного відкриття, а
також розкриває, чому саме ця історія займає важливе місце в Біблії та для
християнства загалом. За допомогою аналізу тексту можна розкрити глибокі
17
Уирсби У.«Комментарий на Новий Завет» Том 1. С. – 224-225
18
Новий библейский коментарий:.Ч. 3. С. – 141
19
Макдональд У. «Библейские коментарии для христиан Новий Завет ». С. – 258-259
духовні істини і вчення, які можуть бути застосовані в сучасному житті та
відкривають нові горизонти розуміння.

Загальні відомості про написання Євангелії, подані в цьому розділі,

допомагають відобразити історичний контекст та важливість цього
документа як джерела релігійного історичного знання.

Аналіз та пояснення конкретного тексту, такого як Матвія 8:23-27, Мк.

4:35-41, Лк. 8:22-25 глибше розкривають його зміст, підсилюючи важливість
і практичність історії для читача. Висвітлюються ключові моменти, вчення та
послання.
 Контекстуальний аналіз уривку

Євангеліє від Матвія

У вченні Ісуса Христа ми часто знаходимо символічні та глибокі

повчання, які відображають Його духовну мудрість та покликання до
духовного просвітлення. Один із таких моментів, коли Він наказує своїм
учням відплисти на інший бік, розкриває перед нами значущість
внутрішнього шляху до духовної істини. У цьому тексті ми дослідимо цей
повчальний епізод та розглянемо, як ця історія може послужити важливим
джерелом навчання для всіх тих, хто шукає глибше розуміння духовності та
покликання.
Ісус наказує відплисти на інший бік тільки учням, щоб не здавалося,
ніби тісні Його натовпи перешкоджають учням слухати належні повчання і
відкриваються їм надалі більш безпосереднім чином Божі таємниці, які
народові проповідують притчі. Оскільки тільки вони, залишивши всі наявні
під рукою блага, пішли за Ним через любов до навчання, Він наказує їм
перейти від тимчасового до вічного, від земного до небесного, від плотського
до духовного.20

Отже, Христос відіслав народ уперед, а учнів узяв із Собою, як вони

свідчать про це. Він не випадково взяв їх, але для того, щоб зробити їх
глядачами дива, що мало відбутися. Бо, як найкращий наставник, Ісус
помазував їх на те, щоб вони були безстрашні серед лих і упокорювалися
серед почестей. Щоб учні не звеличувалися тим, що Він, відіславши інших,
залишив їх при Собі, Христос допускає їх хвилювання, таким чином
досягаючи Своєї мети і привчаючи їх до мужнього перенесення спокус.
Адже, хоч і колишні чудеса були великі, це диво містило в собі чимало
20
Олександрійский К. БИБЛЕЙСКИЕ КОММЕНТАРИИ отцов Церкви и других авторов I—VIII веков НОВЫЙ
ЗАВЕТ 1а ЕВАНГЕЛИЕ ОТ МАТФЕЯ 1-13 / Кирил Олександрійский., 2007. – 206-212 с.
повчання і було знаменням, подібним до стародавнього.Тому Господь бере з
Собою лише учнів. Там, де надійшов час для виявлення чудес, Ісус відкривав
своє вчення широкому народу, дозволяючи кожному відчути дотик
Божественного та відкрити очі на дива, які оточували Його. Проте в тих
ситуаціях, коли на чолі стояли спокуси та випробування, Ісус обирав лише
подвижників духовного шляху, тих, кого Він бажав наставити на глибокі
духовні таємниці. Це був Його спосіб надавати важливі духовні уроки лише
тим, хто був відкритий для них і готовий подолати внутрішні жахи та
спокуси.

Галілейське море примітне несподіваними сильними бурями, які

збивають його в киплячу піну.Вітри прямують Йорданською долиною з
півночі, набираючи швидкість у вузькій ущелині. Коли вони досягають моря,
плавання стає особливо небезпечним.

На цей раз Ісус переправлявся через море із заходу на схід. Коли

піднялася буря, Він спав у човні. Перелякані учні розбудили Його шаленими
благаннями про допомогу. Похвально, що вони звернулися до потрібної
Особи. Докоривши їм за маловір'я, Ісус заборонив вітрам і хвилям. Коли
стала велика тиша, учні дивувалися, що навіть стихії підкоряються їх
Спасителю.

Усі учні Ісуса рано чи пізно зустрічаються із бурями. Часом нам

здається, що хвилі захлиснуть нас. Яка підтримка для нас знати, що Ісус
перебуває з нами в човні. Жодні води не зможуть поглинути корабель, на
якому знаходиться Пан океану, землі та неба. Ніхто не може так
заспокоювати життєві шторми, як Господь Ісус.21
21
МакДональд У. Библейские комментарии для христиан. Новый Завет / Уильям МакДональд., 2013. –
58 с. – (Christliche Literarur-Verbreitung e.v.).
 Євангеліє від Марка

Перепливання моря в розділах 4, 6 і 8 щоразу є критичною ситуацією, в

якій упокорення бурі (4:35-41) і ходіння по воді (6:45-52) відкриває нові,
божественні аспекти таємниці Ісуса, а діалог про хліб із наданням від
фарисейського вчення вже вказує на тематику пристрастей у другій частині.

Друга і третя частина сцени в човні слід кожного разу за насиченням

натовпу народу (6:32-44; 8:1-10), при якому нерозуміння учнів увінчується
скаргою Ісуса на їхню сліпоту і контрастує з зціленням сліпого у Віфсаїді.

По-друге, звернення до проблеми учнів, які думають, що вони не

мають хліба (8:16), хоча хліб з ними в човні, знову відбувається в історії
пристрастей при заснуванні трапези Господньої, коли Ісус, розділяючи хліб,
каже: «Прийміть; це тіло Моє» (14:22). 22

Увечері того ж дня Ісус та Його учні вирушили до східного берега

через море Галілейське. Вони не зробили жодних попередніх приготувань. За
ними пішли й інші човни. Раптом зчинилася велика буря. Гігантські хвилі
загрожували захлеснути човен.

4:38-41 Ісус спав на кормі човна. Зневірені учні розбудили Його і

докоряли у відсутності турботи про їхню безпеку. Вставши, Він заборонив
вітру та хвилям. Відразу сталася велика тиша. Потім Ісус коротко докорив
Своїм послідовникам за їх побоювання та відсутність віри. Вони були
вражені цим дивом. Хоча вони знали, хто Ісус, їх знову жахнула влада Того,
Кому підкорялися сили природи.

Цей випадок показує людську та Божественну сутність Господа Ісуса

Христа. Він спав на кормі човна; у цьому Його людська природа. Він наказав,
і море вщухло; у цьому - Його Божество.Тут явлена Його сила над природою,
а в попередніх чудесах ми бачили Його владу над хворобами та бісами.

Покорни П. Введення в Новий Завіт. Огляд літератури та богослов\\\'я Нового Завіту. / П.

22

Покорни, У. Геккель., 2019. – 363 с. – (ББИ).

 Ця подія спонукає нас приходити до Ісуса Христа у всіх життєвих
бурях, знаючи про те, що човен ніколи не потоне, коли Він у ньому.23

Євангеліє від Луки

Лука описує припинення бурі коротко, але вразливо розповідає про цю
подію. Немає сумнівів, що Ісус вирішив переправити їх через озеро, оскільки
вони були втомлені і потребували відпочинку. І коли вони пливли, Він
заснув.Ісус був втомлений, так само, як і люди, і Йому було потрібно спати.
Переправу Христос довірив Своїм учням: вони були рибалками на цьому
озері, і, отже, Ісус просто поклався на них, поклав на Господа свої турботи,
оскільки знав, що на озері Він так само близький до Бога, як і на суходолі.24

На Галілейському морі раптово починаються потужні бурі, що роблять

плавання небезпечним. Здається, саме ці бурі були ініційовані сатаною, який
можливо намагався знищити Спасителя світу.25 Генісаретське озеро було
оточене високими скелями, і коли через ущелини між ними задував вітер, на
озері здіймався сильний шторм.26 . Потіки холодного повітря, що сходять з
гір, можуть піднімати на ньому несподівані і сильні бурі.27

Учні розбудили Вчителя, висловивши відчайдушний страх та

побоювання за свою безпеку. З повним самовладанням Він встав і заборонив
вітру та хвилях, і настала тиша.28

Щоб повністю зрозуміти важливість цієї події, ми повинні розглянути її

в рамках загальної структури Євангелія від Луки та ролі, яку вона відіграє у
розвитку літературного, теологічного та символічного контексту.

Географічний контекст: Море Галілейське (Море Тіверіядське або

Море Генісаретське у Європейському контексті) було одним з
найважливіших природних об'єктів у житті населення Палестини та учнів

23
https://bible.by/mcdonald/41/4/
24
https://bible.by/barclay/42/8/
25
https://bible.by/mcdonald/42/8/
26
https://bible.by/nbc/42/8/
27
https://bible.by/geneva-bible/42/8/
28
https://bible.by/mcdonald/42/8/
Ісуса. Розташоване в Північній Палестині, воно було джерелом рибальства і
важливим джерелом життя для місцевого населення.29

Рибальство і населення: Багато з учнів Ісуса були рибалками, які

займалися риболовлею на Морі Галілейському. Це означало, що вони мали
глибоке розуміння природних аспектів моря, включаючи погодні умови,
ризики та потенційні небезпеки.

Мінливість природи: Море Галілейське славилося своєю мінливістю.

Бурі могли спалахнути раптово та створити небезпеку для суден, які
перебували на його поверхні. Розуміння цієї мінливості допомагає нам
усвідомити, наскільки несподіваним і небезпечним було настання бурі, про
яке говориться в тексті.30

Теологічний контекст: В Євангелії від Луки Ісус виступає як

Боголюдина і Бог, що підкреслюється в різних частинах тексту. Подія з
бурею на морі підкреслює не лише Його людську сторону (людина втомилася
і спить), а й Його божественну владу (здатність приборкувати природу). Ця
подія також може розглядатися як символ боротьби між вірою та сумнівом.31

Літературний контекст: Євангеліє від Луки містить низку чудових

подій, які служать для підкреслення божественної природи Ісуса. Ця буря на
морі може бути пов'язана з аналогічними подіями в інших Євангеліях,
такими як Марка 4:35-41 та Матвія 8:23-27. Порівняння їх наголошує на
унікальних аспектах розповіді та наголошує на додаткових теологічних та
символічних аспектах.32

Символічний контекст бурі на морі в тексті Євангелія від Луки 8:22-

25 має глибший сенс та може розглядатися з кількох аспектів:

29
https://www.meteorologiaenred.com/uk/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB
%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5.html
30
https://trips.com.ua/country/halileyske-more/
31
https://bible.by/barclay/42/8/
32
https://bible.by/matthew-henry/42/8/
 Боротьба людини з природою та духовними силами: Буря на морі
символізує велику боротьбу, яку вірянин повинен поводитись в своєму
духовному житті. Морська буря представляє складнощі, які виникають на
шляху людини, яка намагається подолати природні обставини і внутрішні
духовні випробування. Ця боротьба може бути розглянута як алегорія нашого
життя, де ми стикаємося з незрозумілими подіями, труднощами та впливом
зла.

Ісус як умиротворюючий і рятуючий чинник: Сплячий Ісус на бурному

морі може символізувати Його роль як умиротворюючого та рятуючого
чинника у житті вірян. Він, спочиваючи, проявляє віру в Бога і відповідь на
віру. Його здатність утишити бурю вказує на Його божественну владу над
природою та духовними силами. Ісус є тим, хто може прийти на допомогу в
найскладніший момент і принести спокій та порятунок, коли люди
стикаються з найважчими випробуваннями.

Віра в Бога: Символіка бурі може надихати на думку про важливість

віри та довіри в Бога в часи негараздів. У сповненому бурі човні, учні, схожі
на вірян, можуть бути означені як ті, хто шукає духовного спасіння. Ця подія
може підкреслити важливість віри та твердої впевненості в Бога в
найскладніших ситуаціях, коли здається, що весь світ зводиться на ніщо.33

В цілому контекстуальний аналіз цього уривка дозволяє нам глибше

зрозуміти його значення в контексті євангельської розповіді, теології,
символізмі та літературній структурі Євангелія від Луки. Події на морі
Галілейському не лише підкреслюють силу Ісуса, але й запрошують нас
задуматися про нашу віру та довіру до Бога у складних ситуаціях.

33
https://bible.by/ryle/42/8/
 Заключення

Заключення до даної роботи вказує на важливість та глибокий аналіз

історії припинення бурі, яка розповідається в Євангеліях від Марка, Луки та
Матвія. В процесі дослідження було виявлено, що ця подія має значущий
богословський контекст та відкриває глибокі духовні істиності. Аналіз
богословського змісту історії припинення бурі показав, що ця подія
символізує владу та контроль Ісуса Христа над природними явищами. Вона
відображає Його божественну природу та повноваження як Спасителя та
Пана всього створіння. Екзегетичний аналіз, який базується на вивченні
тексту Євангелій, дозволив зрозуміти глибокий сенс цієї історії. Персонажі та
дії розглядалися в контексті тогочасного культурного та релігійного
середовища, що розширило розуміння їхньої ролі в біблійному тексті.
Контекстуальний аналіз розкрив зв'язок історії припинення бурі з іншими
епізодами в Євангеліях та їх значення для богословського вчення. Цей підхід
дозволив відкрити глибокий сенс та духовну важливість цієї історії.
Загальний висновок полягає в тому, що історія припинення бурі є багатим
джерелом для дослідження богословських та духовних аспектів
християнської віри. Вона нагадує нам про божествену владу та милосердя,
які присутні в житті та посланні Ісуса Христа, і надає нам можливість
поглибити розуміння своєї віри та духовного життя.

Ретельний аналіз історії припинення бурі в Євангеліях від Марка, Луки

та Матвія розкриває глибокі богословські аспекти та нюанси, які сприяють
розумінню цієї події у більш детальному контексті.

1. Божественна влада Ісуса: Історія припинення бурі вказує на

божественну владу та контроль Ісуса Христа над природними явищами. Ця
історія є важливим свідченням Його божественності, оскільки Ісус, як Бог,
може втручатися в природу та подолати її сили.
 2. Аналогії і символізм: У текстах Євангелій ми можемо помітити
символічний підтекст. Буря часто вважається символом хаосу, небезпеки та
сили зла. Припинення бурі Ісусом вказує на Його здатність приносити
спокій, порядок і захист в життя вірян.

3. Дисциплінарний аспект: Історія також має важливий

дисциплінарний аспект. Ісус навчає важливості віри та покладання на Нього
в житті вірян.

В заключенні, детальний богословський аналіз історії припинення бурі

в Євангеліях вказує на глибокий сенс цієї події в рамках християнської віри.
Вона підкреслює божественну владу Ісуса Христа, надає символічні значення
та навчає важливим духовним принципам, які впливають на віруючих.