Категорії грають важливу роль у філософії, науці та повсякденному
житті, виконуючи різні функції в теоретичному пізнанні та практичному перетворенні дійсності.
Функції категорій в теоретичному пізнанні
Онтологічна функція:
Однією з ключових функцій категорій в теоретичному пізнанні є їх здатність
відображати структуру та організацію світу. Категорії допомагають нам розуміти, як об'єкти і явища взаємодіють і пов'язані між собою. Наприклад, категорія "маса" у фізиці допомагає нам розуміти, як об'єкти взаємодіють за гравітаційним законом.
Гносеологічна функція:
Категорії служать як інструменти для структурування та організації знань.
Вони допомагають нам розробляти моделі і теорії, які дозволяють краще розуміти світ навколо нас. Наприклад, у біології категорії "роди" і "види" допомагають організувати знання про різноманітність живих організмів.
Логічна функція:
Категорії можуть використовуватися для формалізації логічних
висловлювань і доведень. Вони допомагають нам будувати аргументи і розробляти логічні конструкції для аналізу проблем та виведення нових знань.
Методологічна функція:
Категорії можуть служити як методологічні інструменти для дослідження та
аналізу. Вони допомагають нам розробляти підходи та методики досліджень у різних наукових галузях. Наприклад, категорія "система" визначає підхід до аналізу складних структур.
3 слайд. Функції категорій у практичному перетворенні дійсності
Категорії як інструменти аналізу:
У практичному контексті категорії допомагають нам аналізувати складні
проблеми і завдання, виділяти ключові аспекти та фактори, що впливають на прийняття рішень.
Категорії як засоби класифікації:
Вони дозволяють класифікувати об'єкти, явища і події в різні категорії або групи на основі спільних ознак і характеристик, що полегшує організацію діяльності та прийняття рішень.
Категорії як засоби комунікації:
Категорії служать загальними термінами, які полегшують спілкування та
обмін ідеями серед різних осіб і груп.
Категорії як засоби впорядкування дійсності:
Вони допомагають створювати систему значень та цінностей, яка
впорядковує наше ставлення до дійсності і сприяє формуванню особистої або соціальної ідентичності.
4 слайд. Як форми мислення категорії універсальні і необхідні, отже
обов’язкові і примусові для мислення кожного окремого індивіда.
Загальність і необхідність містяться у їх соціокультурній ґенезі: вони
виникають не як продукти довільного міркування окремого суб’єкта, а в системі філософської культури, в певному інтелектуальному середовищі. Їх об’єктивність ґрунтується на колективному людському досвіді. Також об’єктивність змісту категорій пояснюється в процесі практичного втілення результатів теоретичного пізнання. Приміром, для позначення об’єктивної реальності у філософії використовують категорію «матерія». У буденній свідомості людини категорія «матерія» змістовно пов’язана з такими поняттями як матеріал, речовина і тим самим задає певну схему можливих дій з предметом, які людина засвоїла у процесі життя. У зв’язку з цим категорії постають як певні ідеальні схеми, моделі практичної діяльності.
5 слайд. Коли теоретичні схеми діяльності й ідеальні конструкції людської
уяви втілюються в предметно-практичну діяльність людини, мислення, категорії знаходять підтвердження своєї об’єктивності і всезагальності. У зв’язку з тим що категорії володіють змістом взятим з об’єктивної реальності, вони збагачують мислення новими визначеностями світу.
Наприклад в міру накопичення знань про той чи інший матеріальний об’єкт,
по мірі пояснення всіх його властивостей з тих чи інших взаємодій його внутрішніх сторін виникає необхідність в такій категорії як «зміст», котра позначає сукупність всіх внутрішніх взаємодій і змін, що відбуваються в даному матеріальному об’єкті. 6 слайд. Пізнаючи внутрішні взаємодії і обумовлені ними зміни, ми поступово відтворюємо у свідомості спочатку зовнішні, а згодом і внутрішні способи поєднання елементів змісту, відносно стійку його структуру. Виявлена в процесі пізнання зовнішня і внутрішня структура матеріальних об’єктів, відносно стійка система взаємозв’язків їх сторін визначається і фіксується в категорії «форма». Форма – це спосіб внутрішньої організації і зовнішнього вияву змісту.
Категорії виконують у пізнавальному процесі методологічну функцію:
задають пізнанню початкові умови і перспективу, розширюють його межі, утворюють критерії осмислення і розуміння реальності, організують і коректують рух думки. Як підсумок суспільно-практичного і пізнавального досвіду категорії виконують роль базових гносеологічних структур і програмних завдань (схем) теоретичної і практичної діяльності і тому неминуче мають відношення до дійсності, потреб та інтересів людей.
Однак, цим функції категорій не обмежуються. Оскільки для категоріального
знання є характерною гранична широта, то стосовно дійсності воно зберігає значущість певної нормативної вимоги. Категорії виявляються не тільки універсальними формами знання, а й нормами оцінок, які не зводяться до суто пізнавального ставлення до навколишнього світу. Піддати предмет оцінці означає виділити його духовно-практичну цінність і таким чином виразити своє ставлення до нього. І оскільки філософські категорії сприяють цьому, вони виконують світоглядну функцію.
7 слайд. Отже категорії виникають і формуються в процесі предметно-
практичної діяльності людини, викарбовуються у свідомості та функціонують у мисленні та мові. Тому практика в широкому розумінні (як суспільне життя, як культура загалом) є джерелом формування і взаємодії категорій як форм мислення і практичної діяльності людини. Скажімо в практиці відбувається ототожнення, примірювання структур самих речей і форм мислення.