2 слайд.

Категорії грають важливу роль у філософії, науці та повсякденному

житті, виконуючи різні функції в теоретичному пізнанні та практичному
перетворенні дійсності.

Функції категорій в теоретичному пізнанні

 Онтологічна функція:

Однією з ключових функцій категорій в теоретичному пізнанні є їх здатність

відображати структуру та організацію світу. Категорії допомагають нам
розуміти, як об'єкти і явища взаємодіють і пов'язані між собою. Наприклад,
категорія "маса" у фізиці допомагає нам розуміти, як об'єкти взаємодіють за
гравітаційним законом.

 Гносеологічна функція:

Категорії служать як інструменти для структурування та організації знань.

Вони допомагають нам розробляти моделі і теорії, які дозволяють краще
розуміти світ навколо нас. Наприклад, у біології категорії "роди" і "види"
допомагають організувати знання про різноманітність живих організмів.

 Логічна функція:

Категорії можуть використовуватися для формалізації логічних

висловлювань і доведень. Вони допомагають нам будувати аргументи і
розробляти логічні конструкції для аналізу проблем та виведення нових
знань.

 Методологічна функція:

Категорії можуть служити як методологічні інструменти для дослідження та

аналізу. Вони допомагають нам розробляти підходи та методики досліджень
у різних наукових галузях. Наприклад, категорія "система" визначає підхід до
аналізу складних структур.

3 слайд. Функції категорій у практичному перетворенні дійсності

 Категорії як інструменти аналізу:

У практичному контексті категорії допомагають нам аналізувати складні

проблеми і завдання, виділяти ключові аспекти та фактори, що впливають на
прийняття рішень.

 Категорії як засоби класифікації:

Вони дозволяють класифікувати об'єкти, явища і події в різні категорії або
групи на основі спільних ознак і характеристик, що полегшує організацію
діяльності та прийняття рішень.

 Категорії як засоби комунікації:

Категорії служать загальними термінами, які полегшують спілкування та

обмін ідеями серед різних осіб і груп.

 Категорії як засоби впорядкування дійсності:

Вони допомагають створювати систему значень та цінностей, яка

впорядковує наше ставлення до дійсності і сприяє формуванню особистої або
соціальної ідентичності.

4 слайд. Як форми мислення категорії універсальні і необхідні, отже

обов’язкові і примусові для мислення кожного окремого індивіда.

Загальність і необхідність містяться у їх соціокультурній ґенезі: вони

виникають не як продукти довільного міркування окремого суб’єкта, а в
системі філософської культури, в певному інтелектуальному середовищі. Їх
об’єктивність ґрунтується на колективному людському досвіді. Також
об’єктивність змісту категорій пояснюється в процесі практичного втілення
результатів теоретичного пізнання. Приміром, для позначення об’єктивної
реальності у філософії використовують категорію «матерія». У буденній
свідомості людини категорія «матерія» змістовно пов’язана з такими
поняттями як матеріал, речовина і тим самим задає певну схему можливих
дій з предметом, які людина засвоїла у процесі життя. У зв’язку з цим
категорії постають як певні ідеальні схеми, моделі практичної діяльності.

5 слайд. Коли теоретичні схеми діяльності й ідеальні конструкції людської

уяви втілюються в предметно-практичну діяльність людини, мислення,
категорії знаходять підтвердження своєї об’єктивності і всезагальності. У
зв’язку з тим що категорії володіють змістом взятим з об’єктивної
реальності, вони збагачують мислення новими визначеностями світу.

Наприклад в міру накопичення знань про той чи інший матеріальний об’єкт,

по мірі пояснення всіх його властивостей з тих чи інших взаємодій його
внутрішніх сторін виникає необхідність в такій категорії як «зміст», котра
позначає сукупність всіх внутрішніх взаємодій і змін, що відбуваються в
даному матеріальному об’єкті.
6 слайд. Пізнаючи внутрішні взаємодії і обумовлені ними зміни, ми
поступово відтворюємо у свідомості спочатку зовнішні, а згодом і внутрішні
способи поєднання елементів змісту, відносно стійку його структуру.
Виявлена в процесі пізнання зовнішня і внутрішня структура матеріальних
об’єктів, відносно стійка система взаємозв’язків їх сторін визначається і
фіксується в категорії «форма». Форма – це спосіб внутрішньої організації і
зовнішнього вияву змісту.

Категорії виконують у пізнавальному процесі методологічну функцію:

задають пізнанню початкові умови і перспективу, розширюють його межі,
утворюють критерії осмислення і розуміння реальності, організують і
коректують рух думки. Як підсумок суспільно-практичного і пізнавального
досвіду категорії виконують роль базових гносеологічних структур і
програмних завдань (схем) теоретичної і практичної діяльності і тому
неминуче мають відношення до дійсності, потреб та інтересів людей.

Однак, цим функції категорій не обмежуються. Оскільки для категоріального

знання є характерною гранична широта, то стосовно дійсності воно зберігає
значущість певної нормативної вимоги. Категорії виявляються не тільки
універсальними формами знання, а й нормами оцінок, які не зводяться до
суто пізнавального ставлення до навколишнього світу. Піддати предмет
оцінці означає виділити його духовно-практичну цінність і таким чином
виразити своє ставлення до нього. І оскільки філософські категорії сприяють
цьому, вони виконують світоглядну функцію.

7 слайд. Отже категорії виникають і формуються в процесі предметно-

практичної діяльності людини, викарбовуються у свідомості та
функціонують у мисленні та мові. Тому практика в широкому розумінні (як
суспільне життя, як культура загалом) є джерелом формування і взаємодії
категорій як форм мислення і практичної діяльності людини. Скажімо в
практиці відбувається ототожнення, примірювання структур самих речей і
форм мислення.