1.

Творчість Гі де Мопассана
Автор шести романів, три з яких здобули світову славу.
Написав близько 300 новел, об´єднаних у півтора десятка збірок. Три з них
були видані по смерті письменника, до них увійшли лише ті твори, які він не
перевидавав за життя.
Більшість подробиць біографії до сьогодні залишаються нез´ясованими.
Батьки не прагнули вести сімейний літопис, а сам Гі не дозволяв друкувати
свої портрети, уникав передмов до своїх творів, не давав інтерв´ю, знищував
своє листування і майже не вів щоденників, тому відомості про шкільні роки
обмежені.
Засновник "психологічної новели" (душевні поривання людини). "Твір
мистецтва досконалий лише тоді, коли він є водночас як символом, так і
точним зображенням дійсності". Лише окремий епізод людського буття без
чітко визначеного фіналу - "шматок життя". Але кожен такий епізод був
проявом глибинних процесів життя, побачити, зрозуміти й осягнути які автор
запропонував читачеві. Сюжет став ніби верхнім ґрунтом, який приховував
значний художній шар. Такий принцип зображення пізніше отримав назву
"підтекст"
Провідні теми творчості:
o війна; страждання і смерть, які вона несла людям;
o життя представників різних суспільних верств і прошарків;
o кохання; щастя чи нещастя у шлюбі;
o вірність і зрада;
o самотність людини; її ізольованість і приреченість;
o доля жінки у суспільстві і сім´ї;
o доля людей, які опинилися за межами суспільства;
o буржуазні й аристократичні звичаї у столиці та провінції;
o релігія та її вплив на людей;
o патріотичні твори про франко-прусську війну.
Особливості у написанні новел:
o одна сюжетна лінія;
o гострота та динамічність сюжетів;
o психологічна вмотивованість усіх дій героїв;
o найсуворіший добір головного, типового в слові, образі, характері, ситуації;
o сконцентрованість в одній події, у різкому зіткненні характерів;
o драматичне напруження дії;
o прийом контрасту;
o жвавий діалог;
o мова героїв індивідуалізована;
o широке використання художньої деталі;
o несподівана розв´язка;
o різноманість форма творів;
o стислість і лаконічність.
2. Особливості реалістичного принципу відображення дійсності у творчості
письменника (на прикладі новел)

Типовий герой – універсальний збиральний образ, вбирав найтиповіші риси

характеру, поведінки певних суспільних рис для того періоду (типовий
аристократ, наприклад).
Середовище – досліджується те соц. середовище, у якому існує герой
(наскільки піддається впливу)
Типовий герой у типових обставинах (чиновники, селяни тощо).
(мадемуазель фіфі, спадщина, пампушка).
Психологізм у створенні образів персонажів (намисто)
Аналіз впливу грошей на формування особистості (намисто)
Занурення у проблеми реальності: моральні, соціальні (дуель, мадемуазель
фіфі, пампушка)
3. Тема патріотизму в новелах «Пампушка», «Дуель», «Мадемуазель Фіфі»
Французи захищають вітчизну від німців (дуель, фіфі – французи вбили
німців в пориві емоцій.
Тема франко-пруської війни в новелістиці Мопассана. Франко-пруська війна
(1870—1871), у якій Франція зазнала поразки, займає значне місце в житті і
творчості Гі де Мопассана. Війна розорила сім’ю письменника. Будучи її
учасником, він на власному досвіді пізнав військові тяготи і поневіряння,
швидко позбувшись романтичних ілюзій і шовіністичних захоплень. У
Мопассана склалася народна точка зору на те, що відбувається: щоб
припинилися війни, треба змусити уряди відповідати за пролиту кров. Ця
думка лягла в основу серйозної і важливої у новелістиці письменника теми
франко-пруської війни. Їй присвячено близько 20 новел ("Мадмуазель Фіфі",
"Два приятелі", "Полонені", "Стара Соваж", "Дядечка Мілон").

4. Своєрідність зображення світу чиновників та буржуа у новелах

«Спадщина» (Наследство), «В полях», «Намисто»
1. Іронія та сатира: Мопассан володіє великим талантом використовувати
іронію та сатиру для розкриття недоліків своїх персонажів. У "В полях"
чи "Намисті" можна очікувати висміювання типових рис буржуазного
способу життя та моральних цінностей.
2. Психологічний портрет: Мопассан детально працює над психологічним
портретом своїх персонажів, в тому числі чиновників та буржуа. Він
висвітлює їхні мотивації, амбіції, недоліки та суперечності.
3. Трагічний елемент: В творах Мопассана часто присутній трагічний
компонент, який розкриває вразливість та нерівність в житті
персонажів, особливо тих, які належать до середнього чи низького
класу в соціальній ієрархії.
Загалом, у новелах Мопассана світ чиновників та буржуа представлений
через призму критики та реалістичного відображення соціально-
психологічних аспектів їхнього існування.

Принципи реалістичної естетики в новелах Гі де Мопассана (на

матеріалі новел «Пампушка», «Мадемуазель Фіфі», «Спадщина
(Наследство)», «Дуель», «В полях», «Намисто»)