Практичні завдання

Практичне завдання 1

Відомо, що зміст стратегічного контролю полягає в отриманні

вичерпного уявлення про стан об’єкту без того, аби все контролювати.
Відомий польський фахівець з управління С. Ковалевскі
зазначає: «Ліснику, який бажає порахувати, скільки і яких звірів
водиться у лісі, не обов’язково заглядати під кожний кущ або за кожне
дерево. Достатньо вести спостереження біля водопою».
Звідси виходить, що слід виявити мережу символічних
«водопоїв» - стратегічних дільниць (критичних точок) виробництва,
спостерігаючи за якими контролер у змозі розібратися в діяльності
відповідного підрозділу.

Завдання:
1. Чи згодні Ви з автором? Дайте розгорнути відповідь.
2. Перерахуйте основні стратегічні дільниці виробництва, на яких
менеджер має встановити відповідний контроль в першу чергу.
3. Чому Ви обрали саме ці контрольні точки? Наведіть необхідні
аргументи.

Практичне завдання 2

Організовуючи контроль виконання планових завдань на

машинобудівному заводі була використана практика за якої, вся
інформація щодо виконання планових завдань, проблемах та
труднощах надходила до майстрів виробничих дільниць, від них – до
начальників цехів, від начальників цехів – до адміністрації заводу.
Майстер, за традицією, аналізував поточні результати виконання
планів та передавав вищому керівництву зроблені ним висновки. За
таким же принципом працював з отриманою ним інформацією і
начальник цеху.
Роль керівництва заводу при здійсненні контролю полягала в
ознайомленні з інформацією, яку вони отримали від начальників цехів.

Завдання:
1. Проаналізуйте ситуацію з організацією контролю виконання
планових завдань, що склалася на машинобудівному заводі.
2. Які принципи організації контролю порушуються за існуючої на
заводі практики?
3. Щоб Ви порекомендували керівництву заводу?
 Практичне завдання 3
Серед різних видів контролю особливе місце займають три
наступні: попередній, проміжний та заключний.
У готелі після виїзду одного клієнта та перед заселенням іншого в
номер покоївка проводить прибирання. Після цього старша покоївка
або менеджер (в різних готелях по різному) перевіряють ступінь
готовності номера до заселення: якість прибирання, наявність
витратних матеріалів (мило, шампунь, напої тощо).

Завдання:
1. Дайте характеристику кожному виду контрою.
2. Який вид контролю здійснюється у готелі перед заселенням клієнта
в номер? Відповідь обґрунтуйте.
3. Яку роль відіграють менеджери в організації дієвого контролю за
роботою працівників готелю?

Практичне завдання 4
У готельному бізнесі велику роль відіграє контроль якості
обслуговування. Дуже часто він реалізується шляхом проведення
таємних перевірок та анкетування клієнтів.
Проведення таємних перевірок передбачає, що експерт заїжджає
в готель під виглядом клієнта та відповідно до спеціальних критеріїв
оцінки для різних служб робить певні позначки, на основі яких потім
складає звіт. Це необхідно для того, аби вчасно виявити недоліки у
роботі персоналу, впроваджувати сучасних технології та допомагати у
вирішенні поточних проблем.
З метою моніторингу якості готельних послуг в багатьох готелях
клієнтів під час від’їзду просять заповнити невеликі анкети. Особливе
значення при цьому має оперативний аналіз звітних даних за багатьма
аспектами виробничої діяльності.
Результатом впровадження подібної системи моніторингу якості у
готельному комплексі є зниження оперативних витрат, скорочення
плинності кадрів та зростання прибутків. Найбільш важливою
нагородою є оцінка гостей та надання переваги саме цьому готелю.
Крім управління якістю всередині компанії необхідно
відслідковувати показники якості роботи постачальників, при цьому
контролювати своєчасність, якість та номенклатуру поставок за
багатьма позиціями.

Завдання:
1. Яким чином здійснюють контроль якості обслуговування в сучасних
готелях?
2. Що являє собою таємна перевірка?
3. Які результати впровадження системи моніторингу якості у готелі?
4. Яку роль відіграють менеджери у вирішенні цієї проблеми? Поясніть
детально.
 Практичне завдання 5
Всі методи попередження крадіжок на підприємстві можна
поділити на три типи: по-перше, це фізична охорона, що найбільш
актуально для виробничих підприємств: по-друге, посилення системи
контролю та обліку, організація спеціалізованих контроль-ревізійних
підрозділів; по-третє, створення системи мотивація, яка стимулює
сумлінність працівників.

Завдання:
1. Який з методів на Вашу думку найбільш ефективний? Відповідь
обґрунтуйте.
2. Що можуть включати в себе системи контролю та обліку?
3. Що являє собою система мотивації, завдячуючи якій менеджери
можуть стимулювати сумлінність працівників?

Практичне завдання 6
В міру того, що Світлана почала присвячувати весь свій час
керівництву компанії «АВС», вона із здивуванням виявила, що там
досить безладна система менеджменту. Хоча засновник роздрібного
торговельного комплексу був, без сумніву, проникливим підприємцем,
вона почала усвідомлювати, що він не приділяв достатньо уваги
деталям обраного напряму дій, тобто щоденній рутинній роботі.
Світлана і Володимир багато часу навчалися у сфері
менеджменту. Володимир, наприклад, зрозумів, що найефективніший
шлях ведення бізнесу – купувати лише у знаних надійних
постачальників, перевіряти разом з покупцями після закінчення роботи
її якість, щоб упевнитися, що вони задоволені.
Після того, як Світлана купила «АВС», вона мала розмову з
подругою, яка керувала магазином у регіональному торговельному
центрі міста. Подруга пояснила їй, як компанія розробляє правила і
процедури для своїх орендарів: у них зазначено години роботи,
стандарти одягу, терміни оренди, політику просування та реклами і
будь-що, що тільки можна уявити.
З «АВС», однак, все було інакше. Не було письмових інструкцій
для орендарів. Отже, була також і велика відмінність у стилі
менеджменту. Деякі крамниці відчиняли в неділю або ввечері, а інші –
ні; деякі орендарі мали довготермінові угоди оренди, а інші їх не мали
зовсім.
Щоб вирішити ці та інші питання, Світлана зібрала всіх орендарів
і висловила свої міркування. На її здивування, вона виявила, що вони
в курсі кожного з цих питань, і навіть того, про що вона не згадувала.
Орендарі стверджували, однак, що така система є найліпшою для
«АВС». Будучи меншими підприємствами, вони знали один одного і
співпрацювали для загального добра; вважали, що зручно працювати
у різні години – покупці не приходять у крамниці просто подивитися.
Споживачі звичайно відвідували спеціалізовані крамниці і знали години
їх роботи. Орендарі навіть ситуацію з орендою вважали прийнятною.
Дехто хотів мати гарантії, пов’язані з угодою, а інші воліли гнучкість
без обмежень.

Завдання:
1. Які приклади типів контролю відображені у цій ситуації?
2. Які види систем контролю можуть стати найкориснішими для
роздрібних крамниць?
3. Що відображає ситуація з огляду на ситуаційний характер
контролю?

Практичне завдання 7
Відомо, що використання системного підходу при виборі метолів
контролю є найефективнішим інструментом управління. Для того, аби
правильно підібрати методи контрою роботи виконавців необхідно
враховувати дві змінні: тип мотивації конкретної людини та характер
середовища, в якому вона працює. Для цього використовують один
комплексний індекс для вимірювання складності, мінливості на
невизначеності середовища, який називають СМН, та складають
наступну схему:

Особиста
користь Сила вільного Нічого
ринку не працює

Індивідуальна
мотивація
Контрактні Культурні
зобов’язання цінності
Груповий
інтерес

Низький Високий
рівень СМН рівень СМН

Індивідуальна мотивація може знаходитися в межах між

особистою користю та груповим інтересом, а фактор СМН робочого
середовища може змінюватися від низького до високого. Слід
врахувати, який метод контролю найкраще підходить для кожного
квадрату. Якщо особиста користю велика, а фактор СМН низький, то
краще за все підходить ринковий метод. В міру того, як індивідуальна
мотивація рухається в бік групового інтересу більш вдалим стає метод
контрактних зобов’язань. В тому випадку, якщо доволі високими є і
орієнтація на груповий інтерес, і фактор СМН, найкращим варіантом
контролю стають культурні цінності. Якщо ж фактор СМН буде
достатньо високим, а індивідуальна мотивація буде базуватися на
особистій користі, то жодний з методів контролю не буде достань
добрим.

Завдання:
1. Застосуйте модель СМН до себе. Проаналізуйте результати.
2. Охарактеризуйте такий метод контролю як контрактні зобов’язання.
3. Охарактеризуйте такий метод контролю як культурні цінності.

Практичне завдання 8
За радянських часів та на початку перехідного періоду, а керівники
деяких підприємства в Україні ще й сьогодні під сертифікацією
розуміють затверджені якості вже готової продукції. Але в сучасному
бізнесі мова йде про сертифікацію якості безпосередньо виробничого
процесу, організації та управління ним. До 1980-х років ніхто не
замислювався над тим, що скільки не перевіряй готову продукцію,
виробничого браку менше не буде. Припустимо, відділ технічного
контролю (ВТК) перевіряє за ГОСТом якість будь-якої техніки.
Браковану продукцію видаляють, але брак продовжує надходити з
конвеєру. Гроші на сировину та виробництво витрачені, а відповідно,
втрачені.
За розрахунками Міжнародного інституту менеджменту, в результаті
ліквідації неякісної продукції підприємства втрачають в середньому до
40% виробничого прибутку. В Україні ці цифри ще вищі. До таких
результатів призводить неправильна організація виробничого процесу.
В першу чергу це стосується промислових підприємств. Але ж поняття
«неякісна продукція» існує і в тих компаніях, які надають послуги або
здійснюють торговельні операції. Як би добре не працював ВТК,
ймовірність потрапляння браку до споживача існує. Доки товар не
пройшов випробування в роботі, бути впевненим у його якості
неможливо. Це завжди пов’язано з ризиком.
Як зробити, аби браку не було зовсім, аби можна було давати
об’єктивні гарантії якості до того, як з’явиться товар? Відповідь доволі
проста – необхідно контролювати якість всього виробничого циклу.
Якщо всі операції будуть виконані правильно, то браку не буде.
 Стандарти якості розробляє Міжнародна організація зі
стандартизації – International Standard Organization (ISO). Продуктивна
система якості, яку впроваджує ISO, має назву ISO 9000.
В сучасному бізнес-середовищі вважають, що наявність
сертифікації ISO підтверджує бездоганну організацію та контроль
бізнес-процесів в компанії на всіх її стадіях – від проектування
діяльності до після продажного обслуговування. Так звана філософія
управління якістю ISO вимагає, аби були ліквідовані причини, що
призведи до виготовлення неякісної продукції. Адже неможливо
гарантувати високу якість продукції, якщо після виявлення недоліків не
виявлена та повністю не ліквідована причина їх виникнення.
Вважається, що головною причиною браку є чиїсь неправильні дії та
відсутність відповідного контролю. Аби їх допустити або звести до
мінімуму, згідно філософії ISO необхідно формалізувати всі процеси,
тобто описати у спеціальних документах їх алгоритм. Керувати та
втручатися у технології можна лише в тому випадку, коли процеси
формалізовані та документовані.
Якщо менеджер впевнений, що всі його підлеглі без будь-якої
сертифікації розуміють, який процес, коли та в якій послідовності
необхідно виконувати, - він скоріше за все помиляється. Справа в
тому, що всім співробітникам потрібні інструкції для досягнення
однозначного розуміння функцій, скорочення емоційних та
енергетичних витрат на «обмірковування» дій.
В більшості розвинених країн сьогодні компанії вимагають від своїх
постачальників сертифікати ISO 9000. Розповсюдження системи
сертифікації відбувається по всьому світу. Більш ніж 200 тис.
американських та європейських компаній сертифікувати свої системи
управління. За даними європейської статистики, до 95% ділових
контактів, що не відбулися, були перервані з причини відсутності на
підприємстві сертифікованої системи якості.
В Україні процес сертифікації іде достатньо повільно. Поки що
сертифікація контролю якості за стандартами ISO 9000 – для нашої
країни справа досить рідка, особливо у сфері послуг. В Україні є три
пити компаній, які прагнуть отримати цей сертифікат. Перш за все він
потрібен тим виробничих підприємствам, найчастіше великим, які
вивозять товар на міжнародний ринок. Для цього потрібен сертифікат
ISO 9000. По-друге, сертифікацію проходять зарубіжні фірми, які
відкривають свої виробництва та офіси в Україні. По-третє, це сучасні,
як правило невеликі, невиробничі компанії, для яких головне - не сам
сертифікат, а побудова контролю якості.

Завдання:
1. Поясніть, чому необхідно контролювати не якість готової продукції,
а процес її виробництва?
2. Що являє собою міжнародна система управління якість ISO 9000?
3. Чому українські компанії не прагнуть отримати сертифікат ISO
9000?
4. Яку роль відіграють менеджери у підвищенні якості продукції та
отриманні такого сертифікату? Поясніть детально.