Варіант 2

1. Класифікація ЗДА:
За ступенем тяжкості:
легкий ступінь ЗДА діагностується при зниженні гемоглобіну до 100-
110г/л, середній – до 70-80 г/л, тяжкий – меньше 70-80 г/л.
Клінічна класифікація ЗДА:
І. Доклінічна стадія залізодефіцитної анемії
1.1. Прелатентний дефіцит заліза.
1.2.Латентний дефіцит заліза (крововтрати, нерегульована участь у
донорстві, підвищена потреба у залізі тощо);
ІІ. Клінічна стадія залізодефіцитної анемії
2.1. Неускладнена форма зумовлена:
2.1.1.Хронічними крововтратами (хронічна постгеморагічна форма
залізодефіцитної анемії);
2.1.2. Підвищеною потребою у залізі (вагітність, лактація, період
росту і дозрівання, у спортсменів);
2.1.3. Недостатній початковий рівень заліза в організмі;
2.1.4. Недостатньою резорбцією заліза у травному тракті
(агастральні, пострезекційні стани);
2.1.5. Порушення транспорту і утилізації заліза (гіпо- та
атрансферимія, ензимопатії, аутоімунні процеси тощо);
2.1.6. Недостатнім вмістом заліза в їжі;
2.2. Ускладнена форма, зумовлена причинами:
2.2.1. Анемічною гіпоксією (прояви: легкі, середні і тяжкі, тяжкі з
дистрофічними змінами органів – гіпоксична міокардіодистрофія,
енцефалопатія тощо);
2.2.2. Сидеропенічним синдромом (прояви: неврологічні розлади
емоційної сфери, смаку, нюху, дизуричні розлади, зміни слизової
оболонки травного тракту, шкіри і її додатків, склер тощо);
2.2.3. Метаболічною ендогенною інтоксикацією.
ІІІ. Змішані форми залізодефіцитної анемії
1.1. Диморфна анемія (поєднання залізодефіцитної анемії із вітамін
В12-дефіцитною анемією);
 1.2. Поєднання залізодефіцитної анемії із дефіцитом вітамінів (груп
В, Е, С);
1.3.Поєднання залізодефіцитної анемії із дефіцитом мікроелементів;
1.4.Полідефіцитна анемія(поєднання залізодефіцитної анемії із
дефіцитом вітамінів і мікроелементів).
Класифікація В-12 дефіцитної анемії
Залежно від етіології розрізняють такі форми захворювання:

1. Вроджена. Передається у спадок, призводить до порушення

обміну та транспортування вітаміну В12.

2. Набута:
-Первинна – виникає в результаті дефіциту вітаміну, викликаного
аутоімунними причинами, часто дана форма є ускладненням таких
захворювань, як вітіліго, аутоімунний тиреоїдит, діабет першого
типу;
-вторинна – виникає у вегетаріанців, в організм просто надходить
недостатня кількість вітаміну.
2. Диференціальний діагноз гемолітичної анемії:
1. Гемолітичні анемії диференціюють з іншими станами, які протікають із
ретикулоцитозом: : гострими і хронічними постгеморагічними анеміями,
вітамін В12 – і фолієводефіцитними анеміями в період відновлення
нормобластного типу кровотворення. При цих формах анемій
ретикулоцитоз, як правило, не перевищує 5%, відсутня виражена
жовтяниця, значна спленомегалія, гемоглобінемія, гемоглобінурія та ін.
2.Симптоми анемії і гіпербілірубінемії (непрямий білірубін)
спостерігаються при крововиливах в порожнини і тканини (обширних
гематомах). Регенаторна активація кісткового мозку при цих станах не
спостерігається – відсутній симптом ретикулоцитозу.

3. Помірна непряма гіпербілірубінемія (25-75 мкмоль/л) без анемії і

ретикулоцитозу характерні для синдрому Жільбера. Диференціально-
діагностичною пробою є введення індукторів транспортних білків і
УДФ-глюкуронілтрансфератзи гепатоцитів-фенобарбіталу (0,1-0,15 г на
добу). Через 7-10 днів після прийому препарату відмічається значне
зниження або нормалізація рівня білірубіну в сироватці крові, у
більшості хворих до 40-50 років рівень білірубіну нормалізується.

3. План діагностики залізодефіцитної анемії:

1-й етап – встановлення факту дефіциту заліза
1. Клінічний аналіз крові.
Зниження рівня гемоглобіну крові <130 г/л у чоловіків та <120 г/л
у невагітних жінок (<110 г/л у вагітних жінок) з гіпохромією
еритроцитів (КП<0,85), мікроцитозом (MCV<80 фл) є
характерними лабораторними ознаками залізодефіцитної анемії.
Рівень ретикулоцитів при ЗДА як правило дещо знижений.
Необхідно також звертати увагу на ШОЕ, прискорення якої може
свідчити про запальний процес.
2. Сироватковий феритин є найбільш специфічним маркером
недостатності заліза. Хоча сироватковий феритин містить лише 15-
20% загального заліза, його рівень у крові завжди пропорційний
запасам заліза в організмі. Зниження рівня феритину <15 мкг/л
(<10 мкг/л для дітей) свідчить про повне виснаження запасів заліза.
Сироватковий феритин є також білком гострої фази запалення,
тому у пацієнтів із запальним процесом навіть за наявності
дефіциту заліза, рівень феритину може бути нормальним. Тому для
виключення запального процесу, як причини підвищення
феритину, рекомендовано визначати і інший маркер гострої фази
запалення – С-реактивний білок. За наявності підтвердженого
запального процесу рекомендовано використовувати інші
нормативні значення феритину для діагностики дефіциту заліза:
при запальному процесі кишківника<100 мкг/л, хронічній хворобі
нирок<500 мкг/л плюс насиченість трансферину <30%, при
хронічній серцевій недостатності<100 мкг/л або <100-299 мкг/л
плюс насиченість трансферину<20%.
3. Насиченість трансферину залізом відображає кількість заліза,
що циркулює в крові, він використовується як показник
прихованого дефіциту заліза і є маркером доступності заліза
для еритропоезу.
4. Рівень заліза при ЗДА суттєво знижується.
5. Загальна залізозв’язуюча здатність (ЗЗЗ) вимірюється
кількістю заліза, яке може бути зв’язане в сироватці крові.
При ЗДА загальна залізозв’язуюча здатність сироватки
 підвищується, що зумовлено компенсаторною реакцією
організму у відповідь на тканинний дефіцит заліза.
2-й етап – виявлення причини залізодефіцитної анемії
1. Обстеження на целіакію передбачає визначення антитіл до
тканинної трансглутамінази чи антитіл до ендомізію. У разі
позитивного результату в подальшому виконується ендоскопічне
обстеження верхнього відділу ШКТ з метою гістологічного
підтвердження діагнозу.
2. Обстеження верхніх відділів ШКТ полягає у проведенні ендоскопії з
біопсією.
3. Обстеження нижнього відділу ШКТ є першочерговим у чоловіків
старше 60 років та жінок старше 60 років без меноррагій незалежно
від симптомів з боку шлунково-кишкового тракту. Проводиться
декількома методами: іригоскопія, ректороманоскопія,
колоноскопія (найбільш інформативна). У вагітних перевага
надається магнітно-резонансній колонографії, утім її необхідно
уникати в першому триместрі вагітності.
4. Загальний аналіз сечі для виявлення гематурії.
5. Урологічний огляд при виявленні гематурії.
6. Гінекологічний огляд для жінок.