Барбізонська

школа
Барбізонська школа

 Барбізо́ нськашко́ ла — умовна назва групи

французьких художників-пейзажистів (Т. Руссо
1812–1867), Ж. Дюпре (1811–1889), Н. Діаз (
1807–1876), Ш. Дюбіньї (1817–1878), К. Тройон
(1810–1865)), що працювали в селі Барбізон у
лісі Фонтенбло в 1830–1860 роках
 отримала таку назву від назви селища Барбізон
недалеко від Парижа.
Виникнення
«Барбізонської школи»
 Мистецтво Франції початку 19 ст. переживало важкий період
боротьби між традиційним академізмом, що всіляко
підтримував застарілі форми класицизму (і його новітної
форми — ампіру) з романтизмом. Мистецтво Франції пройшло
значний історичний шлях розвитку, в ньому пройшло
розгалуження на відповідні жанри як показник зрілості
національного мистецтва. Своє місце серед них посів і
пейзажний жанр. Вже в 17 столітті митці — французи Ніколя
Пуссен та Клод Лоррен розвинули і підняли престиж так
званого героїчного пейзажу. Традиція створення героїчних
пейзажів була такою могутньою, що зразки їх робив навіть
відомий представник романтизму — Теодор Жеріко.
 Цебула група молодих живописців (Т. Руссо, Д. Пенья,
Ж.Дюпре, К.Тройон, Ш.Добіньї), які приїхали в
Барбізон писати етюди з натури. Картини вони
завершували в майстерні на основі 13 етюдів, тому
жваве відчуття натури поєднується в їх живописі із
закінченістю і узагальненістю композиції і колориту.
Всіх барбизонців об’єднувало бажання уважно вивчати
природу і правдиво її змальовувати, проте це не
заважало кожному з них зберігати свою творчу
індивідуальність.
Головні представники
«Барбізонської школи»
 Появу творів митців Барбізонської школи умовно пов'язують з виставкою в
Салоні 1831 року, через рік після французької революції 1830 р. Серед
представлених були твори засновника школи — Теодора Руссо, Жюль Дюпре
та Діаза де ла Пенья. Вони звернулися до безпосереднього зображення
природи, світла і повітря, зіграли важливу роль у розвитку реалістичного
французького пейзажу. Насамперед це -
 Теодор Руссо
 Жуль Дюпре
 Франсуа Мілле
 Шарль Франсуа Добіньї
 Констан Тройон
 Анрі Арпіньї
 Нарсіс Діаз де ла Пенья та інші.
Теодор Руссо (1812—1867)
глибоко любив природу і протестував проти
варварського втручання в неї людини. У його зображенні дерев, лугів, рівнин ми
бачимо матеріальність, об’ємність («Дуби», 1852). З великою точністю художник
передавав будову і породу кожного дерева, характер листя. Руссо ретельно
продумував композицію картин, умів підкреслювати деталі, давав уявлення про
масштабність дерев, змальовуючи біля них фігури тварин.
Однією з найбільш типових по композиції картин Руссо є «Ліс Фонтебло»
(1848—1850), де купи дерев розміщені по обидва боки полотна, залишаючи
посередині простір. Часто художник змальовував дерева з розлогими кронами в
центрі картини, щоб підкреслити їх велич і потужність («Пейзаж із селянкою», бл.
1850). При цьому світло і колір в його картинах по академічному умовні.

Краєвид біля Барбізона.

Жуль Дюпре (фр. Jules Dupré) (5 квітня 1811 — 6 жовтня 1889) —
французький художник, представник Барбізонської та Крозанської
шкіл, один із засновників французького реалістичного пейзажу.
Старший брат художника Леона-Віктора Дюпре.

Cows crossing a ford 1836

Франсуа́ Мілле́, повне ім'я Жан-Франсуа Мілле (фр. Jean-Francois Millet, *4 жовтня 1814
— †20 січня 1875) — французький художник 19 століття, один з засновників так званої
Барбізонської школи, хоча його твори мають надзвичайне значення в мистецтві попри всі
мистецькі течії. Малював жанрові композиції, пейзажі, створив декілька портретів. Картина
Міллє «Сіяч» надихнула Ван Гога на створення своїх композицій на подібну тему. А його
«Анжелюс» була улюбленою картиною Далі, яскравого представника сюрреалізму. Далі
звертався до образів «Анжелюс» усе своє життя.

Гревіль, 1855. Музей красних мистецтв, Реймс, Франція.

Шарль Франсуа́ Добіньї́ (15 лютого 1817, Париж — 1878, там же) — французький
художник-пейзажист, представник Барбізонської школи живопису
Шарль народився в сім'ї паризького художника Едмонда Франсуа Добіньї у 1817
році. Рідним дядьком майбутнього митця був відомий мініатюрист Поль Деларош,
котрий, спільно з батьком, став для Добіньї першим наставником.
Перші роботи Шарля були виконані в традиційному стилі, проте в 1843 році все
змінюється, коли Добіньї оселяється у Барбізоні.
.

Banks of the Seine 1855

Конста́ н Тройо́ н (фр. Constant Troyon; 28 серпня 1810, Севр — 21 лютого 1865, Париж) —
французький художник, пейзажист й анімаліст, представник Барбізонської школи живопису.
Констан Тройон, як і його батько, з юності працював художником з розпису порцеляни на
Севрській порцеляновій мануфактурі. У 21 рік молодий художник починає створювати перші
пейзажі. Навчався у К. Ж. Рокплана, який познайомив Тройона з художниками
Теодором Руссо, Жюлем Дюпре та іншими барбізонцями.
1846 року Тройон приїздить до Гааги. Тут він побачив полотно Паулюса Поттера «Молодой
бугай», яке справило на нього велике враження. У Нідерландах Тройон вивчає творчість
Рембрандта та виробляє свій особливий художній стиль при зображенні тварин, який приніс
йому міжнародне визнання. Одним з його великих шанувальників був імператор Наполеон III
.
Свої кращі роботи Тройон створив між 1850 і 1864 роками.

Струмок у лісі
Нарсіс Діаз де ла Пенья, повне ім'я Нарсіс Віргіліо Діаз де ла Пенья (
фр. Narcisse Virgilio Díaz de la Peña 25 серпня, 1807, Бордо —
18 листопада, 1876, Ментона) — французький художник іспанського
походження. Працював художником на порцеляновій мануфактурі.
Перейшов до станкового живопису. Малював картини на міфологфчні
та орієнтальні сюжети, але став відомим як майстер пейзажів.
Займався літографією.

Старий млин біля Барбізону