ПРЕЗЕНТАЦІЯ

НА ТЕМУ
«СИЛОВИЙ
СПОРТ»
Підготував Горнович Павло
 ЩО ТАКЕ СИЛОВИЙ СПОРТ?
Найчастіше силовими, або ж анаеробними, називають тренування з власною та
додатковою вагою, спрямовані на збільшення сили м’язів. При цьому
споживання енергії йде анаеробним шляхом, за рахунок м'язового глікогену, без
участі кисню.
 ДЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СИЛОВИЙ СПОРТ?
До силових тренувань вдаються представники різних, в тому числі
командних видів спорту (наприклад, футболу, баскетболу, регбі та волейболу),
тому що такий тренінг розвиває витривалість та силу м’язів.
Співробітники спецслужб (збройні сили, поліція, МНС) також
використовують силовий тренінг у програмах підготовки.
 СИЛОВІ ВИДИ СПОРТУ
Існують види спорту, у яких силові тренування є основними.
До них відносяться:
• Важка атлетика;
• Пауерліфтинг;
• Бодібілдинг;
• Гирьовий спорт;
• Армрестлінг.
 ВАЖКА АТЛЕТИКА

Важка атлетика – це олімпійський

силовий вид спорту, в якому спортсмени
змагаються у виконанні вправ із підняття
штанги.
У сучасну важку атлетику входять дві
вправи: поштовх і ривок. Змагання з
важкої атлетики проводять як між
чоловіками, так і між жінками.
 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Змагання з підняття важких речей зустрічаються в

культурі народів з давніх часів.
Вперше передумови силового заняття, схожого на
важку атлетику, були згадані у стародавньому Китаї
(близько 1 тис. років до нашого часу). Для того, щоб
потрапити до лав армії, солдати виснажували себе
фізичними навантаженнями (підняттям тяжкості).
У Стародавньому Єгипті, та античній Греції силачі
змагалися у піднятті балки та мішків, наповнених піском
та камінням. Про це свідчать малюнки, що дійшли до нас.
 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
Становлення і формування важкої атлетики як виду
спорту припадає на період між 1860-1920 роками. У ці
роки в багатьох країнах організовувались атлетичні
гуртки і клуби, виготовлялось і вдосконалювалось різне
типове обладнання, формувались й установлювались
правила та умови змагань.
Перший міжнародний чемпіонат з важкої атлетики
пройшов у 1891 році у Великій Британії, а офіційний
чемпіонат світу відбувся у 1898 році у Відні. Міжнародна
федерація важкої атлетики була утворена в 1905 році.
 СУЧАСНА ВАЖКА АТЛЕТИКА
ВПРАВИ
Ривок - це вправа у важкій атлетиці,
в якій спортсмен повинен здійснити
підйом штанги над головою одним
рухом (з помосту на випрямлені руки),
при цьому підсідаючи під неї.
Потім, утримуючи штангу над
головою, спортсмен повинен підвестися,
повністю випрямивши ноги.
 СУЧАСНА ВАЖКА АТЛЕТИКА
ВПРАВИ
Поштовх – це вправа у важкій атлетиці, що
складається із двох роздільних рухів.
Першим рухом спортсмен повинен відірвати штангу
від помосту та покласти її на груди, одночасно підсідаючи
під неї, після чого він має піднятися на прямі ноги.
Другим рухом спортсмен трохи присідає, потім
посилає штангу вгору на прямі руки, при цьому
розкидаючи ноги трохи вбік (швунг) або вперед-назад
(ножиці).
Після фіксування положення штанги над головою
спортсмен випрямляє ноги, ставлячи стопи одному рівні
(паралельно), утримуючи штангу над головою.
 СУЧАСНА ВАЖКА АТЛЕТИКА
ПРАВИЛА
•Змагання починається з жеребкування, після якого кожному з учасників
надається певний номер. Порядковий номер зберігається протягом усього
змагання.
•Кожен атлет на змаганні має три спроби у ривку та три спроби у поштовху.
Найважча вага піднятої штанги у кожному вправі підсумовується у загальному
заліку.
•Змагання з важкої атлетики проводяться з визначенням переможців та
призерів у кожній ваговій категорії, виходячи із ваги тіла спортсменів-учасників.
Зважування проводиться за одну або дві години до змагання.
 СУЧАСНА ВАЖКА АТЛЕТИКА
ІНВЕНТАР
На змаганнях використовуються штанги, що відповідають специфікаціям Міжнародної
федерації важкої атлетики та дозволені до використання на змаганнях. Штанги складаються з
наступних частин:
• Гриф:
 Для чоловіків (вага – 20 кг, довжина – 2200 мм, діаметр – 28 мм, позначається синім
кольором);
 Для жінок (вага – 15 кг, довжина – 2010 мм, діаметр – 25 мм, позначається жовтим
кольором);
• Диски (кожній вазі відповідає свій колір);
• Замки (для кріплення дисків на грифі, потрібні два замки вагою 2.5 кг кожний)
СУЧАСНА ВАЖКА АТЛЕТИКА
ІНВЕНТАР
 БОДІБІЛДИНГ

Бодібілдинг (від англ. body – тіло, building -

будування) – силовий вид спорту. Полягає у
нарощуванні (гіпертрофії скелетних м'язів) та
розвитку м'язової маси при збереженні якості та
естетики тіла спортсмена, шляхом тренувань з
обтяженнями (зазвичай, у тренажерному залі для
виконання фізичних вправ з використанням штанги,
гантелей, брусів, перекладини та різних силових
тренажерів) .
 ІСТОРІЯ БОДІБІЛДИНГУ

Бодібілдинг набув великої популярності у 1950—1960-

х роках. Найбільше пропагандував цей спорт Чарльз
Атлас, чия реклама в коміксах та інших публікаціях з
урахуванням м'язистих супергероїв змусила багатьох
молодих людей почати вивчати способи розвитку тіла.
Саме тоді з'явилися найвідоміші конкурси та змагання,
такі як «Містер Всесвіт» та «Містер Америка». Тоді ж
з'явилися і багато журналів, що популяризують
культуризм — «Strength & Health» та «Muscular
Development»
 ОСНОВИ БОДІБІЛДИНГУ

Бодібілдери ведуть певний спосіб життя, який

включає:
•регулярні тренування з власною та додатковою вагою;
•специфічний раціон, заснований на прийомі їжі з
підвищеним вмістом білків і вуглеводів;
•вживання протеїнових коктейлів і гейнерів (поживних
сумішей);
•прийом деяких лікарських препаратів (наприклад,
сечогінних, гормональних, анаболічних стероїдів і так
далі).
 ПЛЮСИ ТА МІНУСИ БОДІБІЛДИНГУ

Крім естетичного ефекту заняття бодібілдингом також позитивно впливають на

організм, а саме:
•розвивають витривалість;
•позитивно впливають на роботу серцево-судинної системи;
•покращують стан легенів;
•підвищують імунітет.
 ПЛЮСИ ТА МІНУСИ БОДІБІЛДИНГУ

Небезпека бодібілдингу полягає в надмірних стараннях спортсмена. Багато

новачків хочуть отримати швидкий результат і починають старанно тренуватися.
Виснажливі навантаження нічим хорошим для організму не обернуться. Вони
можуть стати причиною пошкодження судин, м’язів та погіршення роботи серця.

Ще більш серйозним наслідком нераціонального підходу до даного виду спорту є

зловживання стероїдами. Слід пам’ятати, що це гормональні препарати, які
приймаються строго в певному дозуванні. Нехтування рекомендаціями фахівців здатне
викликати серйозні порушення в роботі організму.
 ПАУЕРЛІФТИНГ
Пауерліфтинг (powerlifting; power —
«сила, міць» + lifting — «підняття»), або
силове триборство — це силовий вид
спорту, суть якого полягає в подоланні
максимальної для спортсмена ваги.
Пауерліфтинг також називають
силовим триборством. Пов'язано це з тим,
що в якості змагальних дисциплін до нього
входять три вправи: присідання зі штангою
на спині, жим штанги лежачи на
горизонтальній лаві та станова тяга штанги
 ІСТОРІЯ ПАУЕРЛІФТИНГУ

Пауерліфтинг отримав свій початок ще на початку ХХ століття, коли спортсмени –

важкоатлети почали додавати до свого тренувального комплексу неспецифічні для них
вправи. Головною метою такої поведінки було збільшення своїх результативних показників. У
40-50-ті роки незвичні вправи стали настільки популярні на Заході, що їх почали включати до
комплексу змагальних вправ.
Вже в 50-60-ті роки почалося формування дисципліни у її сучасному вигляді. А до
середини 60-х років склалися перші правила і почали проводитись чемпіонати на регулярній
основі. Перший неофіційний чемпіонат відбувся 1964 року в США, а перший національний
пройшов рівно через рік. 1972 є роком заснування Міжнародної Федерації Пауерліфтингу, а в
1973 році пройшов перший світовий чемпіонат.
 ПАУЕРЛІФТИНГ
ВПРАВИ
Жим лежачи, присідання та станова тяга є базовими вправами. Це
пов'язано з тим, що під час тренування працюють практично всі м'язи.
Комплекс призначений не тільки для проведення змагань, він чудово
розвиває силу та сприяє набору м'язової маси. Кожна вправа вимагає
правильної техніки виконання та грамотного виставлення позиції.
 ПАУЕРЛІФТИНГ
ВПРАВИ

Присідання зі штангою:
•Спортсмен знімає штангу зі стійок зручним хватом і розташовує її на
спині на верхній частині трапеції.
•Відійшовши від стійки атлет займає наступну позицію: встає з прямою
спиною, розставивши ноги трохи ширше за плечі.
•Підйом має бути здійснений із прямою спиною.
•Після завершення елемента спортсмен має повернути штангу назад на
стійки.
 ПАУЕРЛІФТИНГ
ВПРАВИ

Жим штанги лежачи:

•Спортсмен лягає на лаву та знімає гриф зі стійок. При цьому: хват може
бути середнім чи широким; руки мають бути прямими, а таз піднятий.
• Опускаючи снаряд слід слідкувати за швидкістю жиму – вона має бути
максимальною; лопатками та плечима – перші слід звести, а другі
опустити; ногами – вони мають бути максимально близько до тазу.
• Повернення грифа на стійки здійснюється за командою судді.
 ПАУЕРЛІФТИНГ
ВПРАВИ

Станова тяга:
•Спортсмен займає вихідну позицію: встає з прямою спиною, маючи
ноги на ширині плечей або трохи ширше.
• Нахилившись із прямою спиною, атлет зручним хватом бере штангу. У
підйомі штанзі потрібно стежити, щоб: спина залишалася прямою; руки
також були прямими; підйом здійснювався за рахунок випрямлення ніг.
•Опускання снаряда можливе лише з випрямленими колінами та
відведеними назад плечима.
 ПАУЕРЛІФТИНГ

Беззаперечно, пауерліфтинг , як і інші види спорту є дуже корисним для

нашого організму, проте не слід забувати, що це досить складний спорт, він
вимагає суворого дотримання техніки вправ. Неправильні дії загрожують
травмами.
Також категорично неприпустимо освоєння цієї спортивної дисципліни в
підлітковому віці, коли формування опорно-рухового апарату ще не
завершено
 АРМРЕСТЛІНГ

Армрестлінг – різновид спортивних

єдиноборств на руках, що проводиться між
двома учасниками. Даний вид спортивних
єдиноборств є одним із найдавніших,
незважаючи на те, що він не включений в
олімпійську програму, у нього є величезна
кількість шанувальників по всьому світу, а
також проводиться досить велика кількість
різноманітних турнірів.
 ІСТОРІЯ АРМРЕСТЛІНГУ

Армрестлінг називають одним із найдавніших видів спорту. Його

відродження відбулося США у 60-ті роки ХХ століття.
Перший чемпіонат з дисципліни відбувся у вересні 1962 року,
проводився він у місті Петалума (Каліфорнія). тоді дисципліна мала назву
ристрестлінг (від англійських слів wrist і wrestling, що дослівно
перекладається як "боротьба зап’ясть").
Починаючи з 1989 року армрестлінг почав поширюватись в СРСР, а
згодом і в Україні.
 ПРАВИЛА АРМРЕСТЛІНГУ
Основні правила:
• учасники допускаються лише за наявності спеціального екіпірування, а також за
відсутності заборонених предметів;
• руки учасників мають виконувати захоплення над центром столу;
• лікоть робочої руки має стосуватися спеціального підлокітника: вільна рука учасника
має триматися за спеціальний штир;
• поєдинок починається і закінчується строго за командою судді;
• перемога оголошується лише після контакту його супротивника з пуфиком (валиком)
пальцями, кистю чи передпліччям;
• при фіксації суддею зриву атаки або порушення сутичка зупиняється на 30 секунд,
після відпочинку поєдинок знову продовжується.
 ПРАВИЛА АРМРЕСТЛІНГУ
До порушень відносять:
• невиконання команд рефері;
• фальстарт;
• перетин центральної лінії будь-якою частиною тіла, яка не задіяна в поєдинку;
• розрив захоплення (коли учасник, який розірвав захоплення, знаходиться в
критичному положенні, відхилення руки від вертикалі більше 45 градусів);
• контакт із захопленням головою або плечем;
• різноманітні провокації суперника; використання травмонебезпечних технік та
прийомів;
• відрив ліктя від підлокітника, відсутність контакту вільної руки зі штирем;
• використання допінгу та стимуляторів;
• перебування під час змагань у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
 АРМРЕСТЛІНГ
ОБЛАДНАННЯ
Стіл для армрестлінгу
Одяг:
• допускається лише спортивне взуття;
• спортивний одяг повинен бути відкритий в області кисті та передпліччя;
• під час командних змагань, у всіх учасників команди має бути однакова форма, також
на ній мають бути позначення регіону чи країни, яку представляють спортсмени;
рекламні слогани, логотипи та інші позначення допускаються лише за згодою
організаторів змагання;
• заборонені, напульсники, пов'язки та бинти;
• заборонені браслети, персні та кільця;
• шкіра має бути чистою і не мати жодних слідів захворювань.
 ГИРЬОВИЙ СПОРТ

Гирьовий спорт - циклічний

силовий вид спорту, в основі якого лежить
підйом гирь максимально можливе число
разів за відведений проміжок часу в
положенні стоячи.
 ІСТОРІЯ ГИРЬОВОГО СПОРТУ
До кінця 40-х років XX століття гирьового спорту в сучасному розумінні, як змагання у
силовій витривалості, не існувало, хоча самі гирі, як спортивний снаряд, були відомі ще з
кінця XVII століття.
24 жовтня 1948 року під патронажем фахівців із важкої атлетики було проведено перші
змагання, у яких атлети вправлялися з двопудовими (≈ 32,8 кг) гирями. Хоча офіційних
правил ще не було, але подібні конкурси стали проводитися на постійній основі і
важкоатлети бачили у них спосіб залучення мас до свого спорту. У 1962 році були
розроблені перші правила змагань з гирьового спорту. З 70-х років постійно проводилися
зустрічі між спортсменами СРСР, спорт також культивувався у збройних силах. У той період
правила гирьового спорту постійно змінювалися у бік спрощення для залучення дедалі
ширших прошарків населення.
 ВПРАВИ ГИРЬОВОГО СПОРТУ
Поштовх двох гирь:
• Спортсмен закидає дві гирі на груди (початковий стан);
• виштовхує їх за допомогою присіду на повністю випрямлені руки над головою;
• фіксує їх;
• після команди судді приймає вихідне становище (гирі на грудях).
Не зараховується, якщо:
• є дожим гирь угорі;
• немає фіксації;
• є втрата рівноваги;
• зміна становища рук під час присіду.
При спуску гирь вниз або на поміст, або при зупинці гир на плечах виконання вправи
зупиняється.
 ВПРАВИ ГИРЬОВОГО СПОРТУ

Ривок гирі:
Спортсмен повинен безперервним рухом підняти гирю на пряму руку і зафіксувати її.
Після рахунку судді, не торкаючись гирею тулуба, спортсмен опускає гирю в замах для
наступного підйому. У момент фіксації вгорі коліна та тулуб мають бути випрямлені та
нерухомі, вільна рука зупинена. Під час старту або зміни рук дається додатковий замах для
розгону.
Не зараховується, якщо:
• є дотик вільною рукою тіла, гирі чи помосту;
• при дотиску гирі зверху немає фіксації;
• є зайвий замах.
 ВПРАВИ ГИРЬОВОГО СПОРТУ

Поштовх двох гирь за довгим циклом:

Виконується за тими самими правилами, що й класичний поштовх, але перед черговим
виштовхуванням, гирі опускаються в положення вису, потім підйом на груди та
виштовхування.
Дозволяється опускати гирі як між ногами, так і через сторони.
Забороняється:
• зупинка гир на помості;
• опора руками чи гирями на ноги у положенні вису;
• зупинка гирь у положенні вису.
 ВПРАВИ ГИРЬОВОГО СПОРТУ

Поштовх двох гирь Ривок гирі

 ВИСНОВОК

Силовий спорт дуже корисний для нашого організму та здоров’я вцілому. Він
не тільки сприяє розвитку скелетної мускулатури і допомагає схуднути, але і задіє
в роботу м'язову систему всього тіла, що сприятливо позначається на фізичному
стані.
Професійні спортсмени не рекомендують займатися даними видами спорту до
18 років, поки ще не завершено формування опорно-рухового апарату.
Підводячи підсумок, варто зазначити травмоопасность всіх силових видів
спорту. Тому перш, ніж віддавати перевагу тому чи іншому, потрібно добре
подумати і зважити всі за і проти. Важливо, щоб тренування приносили користь, а
не шкодили здоров'ю.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!