ВПТ БАЗА 4.0

Завантажено з сайту - онлайн тестування КРОК
ТЕСТУВАННЯ.УКР Бази тестів
Військова терапія
1. Надзвичайна ситуація мирного часу - це:

обстановка на певній території, що спричинена аварією, стихійним лихом та
100%
призвела до людських, матеріальних втрат
0% збройний міждержавний конфлікт
0% збройний внутрішньодержавний конфлікт
0% збройний міжнаціональний конфлікт
0% стихійне лихо
2. За характером надзвичайні ситуації бувають:

0% техногенні, природні
100% техногенні, природні, військові
0% стихійні
0% військові, ядерні
0% природні
3. За масштабом надзвичайні ситуації поділяються на:

100% локальні, місцеві, територіальні
0% локальні, регіональні
0% місцеві, загальні
0% локальні
0% державні, загальні
4. Джерелом надзвичайної ситуації може бути:

100% стихійне лихо, аварія, небезпечне природне явище
0% аварія, катастрофа
0% ДТП, небезпечне природне явище
0% техногенна катастрофа
0% стихійне лихо
5. До небезпечних природних явищ не належить:

0% град
0% обледеніння
0% злива
100% землетрус
0% гроза
6. Організацію медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях мирного часу здійснює:

0% міністерство надзвичайних ситуацій
0% міністерство оборони
1
0% збройні сили України

100% міністерство охорони здоров`я
0% військова академія
7. Установи, що приймають участь у наданні медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях

мирного часу:
центри екстреної медичної допомоги, центри медицини катастроф, заклади та
100%
станції швидкої допомоги
0% центри медицини катастроф
0% центр надзвичайних ситуацій
0% заклади та станції швидкої допомоги, центр надзвичайних ситуацій
0% центр військово-політичних досліджень
8. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного

часу та в воєнний час:
0% синдром тривалого здавлення
0% поранення
0% опіки
0% кровотечі
100% все вище перераховане
9. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного

часу та в воєнний час:
100% шок, асфіксія, радіаційне ураження
0% колапс, крововтрата
0% клінічна смерть, колапс
0% обструктивні захворювання легень, струс мозку
0% кома, крововтрата
10. Організацію медичної допомоги постраждалим військовим у воєнний час забезпечує:

0% міністерство надзвичайних ситуацій
0% міністерство внутрішніх справ
100% медична служба збройних сил України
0% міністерство закордонних справ
0% центр військово-політичних досліджень
11. Медичне сортування поділяють на:

0% внутрішньопунктове
0% евакотранспортне
0% первинне
0% вторинне
2
12. Евакотранспортне сортування полягає у розділенні постраждалих під час транспортування

за такими характеристиками:
0% спрямування
0% невідкладність
0% положення в транспорті
0% черговість
13. При сортування постраждалих за небезпечністю для оточуючих не виділяють таку

категорію осіб, яким:
0% показана ізоляція
0% показана санітарна обробка
100% показане надання невідкладної допомоги
0% не показана санітарна обробка та ізоляція
0% не показана санітарна обробка
14. При сортуванні постраждалих за лікувальною ознакою їх поділяють на наступні категорії:

0% показане надання невідкладної допомоги
0% не показане надання невідкладної допомоги
0% показане симптоматичне лікування
0% показане ситуативне лікування
15. При сортуванні постраждалих за евакуаційною ознакою їх поділяють на наступні категорії:

0% потребують транспортування у лікувальні заклади за межами осередку ураження
0% можуть бути транспортовані за місцем проживання
0% нетранспортабельні
0% можуть бути транспортовані за місцем прописки
16. Перше медична допомога може надаватись:

0% у вигляді самодопомоги
0% у вигляді взаємодомоги
0% санітарними дружинами
0% рятувальниками
17. Місце надання першої медичної допомоги:

100% поле бою
0% воєнний госпіталь
0% воєнна госпітальна база
0% цивільна багатопрофільна лікарня
3
18. Перелік заходів першої медичної допомоги не включає:

0% зупинка кровотечі
0% іммобілізація
100% первинна хірургічна обробка рани
0% знеболення

0% боротьба з асфіксією
0% використання протигазів
100% переливання препаратів крові
0% прийом детоксикантів, сорбентів
20. Долікарська допомога може надаватись:

0% фельдшерською бригадою
0% сестринською бригадою
0% кардіологічною бригадою
0% бригадою екстреної долікарської медичної допомоги
21. Перелік заходів долікарської допомоги не включає:

0% контроль діяльності серцево-судинної системи
100% ампутація кінцівки
0% введення сецевих, знеболюючих препаратів
0% введення протисудомних, проти блювотних, заспокійливих преператів

0% іммобілізація кінцівок
100% первинна хірургічна обробка рани
0% введення антибіотиків
0% боротьба з асфіксією (ШВЛ)
0% серцево-легенева реанімація
23. Метою першої лікарської допомоги не є:

0% боротьба з загрозливими для життя станами (кровотечею)
попередження раневої інфекції (введення протигангренозних, протиправцевих
0%
сироваток, антибіотиків)
0% підготовка до транспортування
0% боротьба з загрозливими для життя станами (шоком)
24. Кваліфікована медична допомога надається в:
4
0% цивільних багатопрофільних лікарнях

100% воєнних пересувних госпіталях
0% на медичному пункті
0% на полі бою
0% на сортувальному майданчику
25. Воєнні пересувні госпіталі за підпорядкованістю поділяють на:

0% головний військовий клінічний госпіталь
0% центральний військовий госпіталь
0% базові, гарнізонні військові госпіталі
0% філії військових госпіталів
26. Спеціалізована медична допомога надається в таких закладах:

100% лікарні заміської зони зі спеціальним обладнанням
0% воєнний госпіталь
0% окремий медичний батальон
0% медичний пункт
27. Спеціалізована медична допомога потребує:

0% підручних засобів
0% табельних засобів
100% спеціального обладнання
0% сортувальних засобів
28. Метою спеціалізованої медичної допомоги є:

0% максимально повне відновлення здоров`я та функціонування організму
0% підготовка до евакуації
0% боротьба з загрозливими станами
100% попередження раньової інфекції
0% боротьба з асфіксією
29. Спеціалізована медична допомога не включає:

0% первинну хірургічну обробку рани
0% введення вакцин
0% введення антибіотиків
0% попередження раневої інфекції
30. 1 Грей дорівнює:
5
0% 50 рад
0% 60 рад
0% 80 рад
100% 100 рад
0% 10 рад
31. Радіаційний капілярит виникає при опроміненні більше:

100% 7 Гр
0% 6 Гр
0% 5 Гр
0% 4 Гр
0% 20 Гр
32. Природні джерела іонізуючого випромінювання:

0% спонтанний радіоактівний розпад радіонуклідів
0% термоядерні реакції
0% термоядерні реакції (на Сонці)
0% космічні промені
100% все перераховане
33. Штучні джерела іонізуючого випромінювання:

100% штучні радіонукліди, ядерні реактори, Ro-апарат
0% космічні промені
0% термоядерні реакції, Ro-апарат
0% штучні радіонукліди
0% реовазограф
34. Альфа-частинки – це:

0% ядра гелію-1
0% ядра гелію 2
0% ядра стронцію
35. Бета-випромінення – це потік:

0% протонів
100% електронів
0% позитронів
0% нейтронів
0% нейронів
36. Ефективна доза для персоналу, що працює з техногенними джерелами випромінювання п.б.
6
не перевищує:
0% 70 мілізіверт за 1 год.
0% 700 мілізіверт за 1 год.
100% 1000 мілізіверт за 50 років
37. Продукція клітин периферичної крові здійснюється:

100% кістковим мозком, селезінкою, лімфатичними вузлами
0% селезінкою, клітинами Пуркіньє
0% печінкою, слинними залозами
0% кістковим мозком, кишечником
0% селезінкою, щитовидною залозою
38. Вкажіть дозу аміназину як протиблювотного засобу:

0% 0,1% 1 мл
0% 0,3% 1 мл
100% 0,5% 1 мл
0% 1% 1 мл
0% 0,1% 1 мл
39. В щитоподібній залозі переважно накопичується наступна радіоактивна речовина:

0% стронцій
0% уран
100% йод
0% плутоній
0% гелій
40. При якій дозі опромінення спостерігається адинамія:

0% 1-2 Гр
0% 2-4 Гр
0% 4-6 Гр
100% більше 6 Гр
0% 20 Гр
41. Терапевтична допомога у воєнний час є частиною системи:

0% інженерного забезпечення військ
0% протиепідемічного забезпечення військ
0% цивільної оборони
100% лікувально-евакуаційного забезпечення
0% медичного сортування
7
42. Загальними принципами організації терапевтичної допомоги у воєнний час є:

0% роззосередження підрозділів на значній території
0% інженерне облаштування підрозділів
100% ешелонування сил та засобів служби, максимальне обмеження багатоетапності
0% медичне сортування
0% евакуаційне забезпечення

0% послідовне скорочення заходів терапевтичної допомоги
100% послідовне нарощування заходів терапевтичної допомоги
0% переважно медична евакуація
0% надання допомоги в ході медичної евакуації
0% медичне сортування
44. Терапевтична допомога і лікування поранених, уражених та хворих в особливий період

здійснюється в:
0% медичному пункті батальону
0% медичному пункті полку
100% медичній роті бригади, мобільному військовому госпіталі
0% воєнному госпіталі
0% окремому медичному батальоні
45. До етапів надання терапевтичної допомоги відносяться:

0% медична рота бригади;
0% військовий мобільний госпіталь;
0% стаціонарні військові госпіталі, військово-медичні клінічні центри;
лікувальні заклади Територіальної госпітальної бази Міністерства охорони здоров’я
0%
України.
46. До невідкладних заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги відносяться:

введення симптоматичних лікарських засобів при станах, що не становлять загрози
0%
для життя
застосування антибіотиків і сульфаніламідів з метою профілактики інфекційних
0%
ускладнень при радіаційних і хімічних пошкодженнях
0% гемотрансфузії із замінною метою (при помірній анемізації)
100% введення антидотів i протиботулінічної сироватки
0% введення антибіотика
47. До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути

відтерміновано, відносяться:
повна санітарна обробка уражених отруйними речовинами i осіб, що мають
0%
забруднення шкіри радіонуклідами вище гранично допустимих рівнів
8
призначення десенсибілізуючих, протисверблячних та седативних засобів при

0%
поширених іпритних дерматитах
комплексні лікувальні заходи при попаданні всередину організму радіоактивних
0%
речовин
100% проведення фізіотерапевтичних процедур та інші заходи
0% введення антибіотика
48. Інфекційні хворі з медичних підрозділів і частин евакуюються:

0% транспортними засобами разом з пораненими та іншими хворими
транспортними засобами окремо від поранених та інших хворих та медичного
100%
призначення
0% транспортними засобами загального призначення
0% каретами швидкої допомоги
0% каретами швидкої допомоги окремо від поранених та інших хворих
49. Сучасна бойова терапевтична патологія буде мати особливості:

масовість і одночасність санітарних втрат, комбінований характер ураження,
100%
висока питома вага важких форм
0% повільний перебіг клінічної картини
0% торпідний перебіг клінічної картини
0% масовість і одночасність санітарних втрат
0% комбінований характер ураження
50. Удосконалення організації і змісту терапевтичної допомоги у військовий час передбачає:

віддалення медичних підрозділів, частин і закладів від осередків масових
0%
санітарних втрат
постійна готовність медичних частин і закладів до масового прийому уражених,
100%
необхідність здійснення маневру силами і засобами терапевтичної служби
скорочення штатної кількості терапевтичного персоналу та кількості
0%
терапевтичних відділень
0% скорочення штатної кількості хірургічного персоналу
0% необхідність здійснення маневру силами і засобами терапевтичної служби
51. Розрахункова питома вага хворих у загальній кількості санітарних втрат терапевтичного
профілю становить:
0% 62%
0% 6%
0% 4%
100% 25%
0% 50%
52. Питома вага хворих, які потребуватимуть інтенсивної терапії в особливий період:
0% 85,9%
0% 3,9%
9
0% 3,4%
100% 6,8%
0% 50%
53. Термін надання кваліфікованої терапевтичної допомоги:

100% до 8 год., не більше 12 годин
0% в першу добу захворювання (ураження)
0% не пізніше 3 діб
0% не пізніше 1 год.
0% не раніше 2 діб
54. Кваліфіковану терапевтичну допомогу надають:

0% лікар загальної практики частини
0% фельдшер батальйону
100% лікар-терапевт
0% лікар-акушер
0% хірург
55. Термін перебування в команді видужуючих в ОМедР:

0% 1 місяць
0% до 90 діб
100% 7-10 діб
0% 2 тижні
0% 16 год.
56. Госпітальне відділення входить до складу:

0% ВПТГ
100% ОМедР
0% МПП
0% санітарної частини
0% ВПТХ
57. Термін лікування нетранспортабельних хворих в госпітальному відділенні:

0% до 2 діб
100% 2-3 доби
0% до 10 діб
0% до 10 днів
0% до 2 год.
58. Первинна медична картка вперше заповнюється:

0% на етапі кваліфікованої медичної допомоги
100% в МПП
10
0% в ОМедР (ОМО)
0% у ВПТХ
0% в санітарній частині
59. Первинна медична картка:

100% залишається з хворим до етапу ОМедР
0% вилучається у хворого на етапі МПП
0% супроводжує хворого до етапу, де завершується лікування
0% залишається з хворим до етапу ВПТГ
0% не дається хворому
60. Кваліфікована терапевтична допомога - це:

0% вища форма терапевтичної допомоги
100% допомога, яку надає лікар-терапевт
0% допомога на догоспітальному етапі
0% нижча форма терапевтичної допомоги
0% все вищезгадане
61. Хворий К., 50 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту. Годину тому впав
і вдарився головою об бордюр. Втрачав свідомість на 10-15 хв. При огляді: шкірні покриви бліді,
дихання спокійне, рівне. Пульс - 54 за 1 хв. АТ - 110/60 мм рт. ст. Постраждалий в’ялий,
емоційно збуджений, недооцінює критично свій стан. Спостерігаються незначна анізокорія,
зглаженість правої носогубної складки, кінчик язика відхилений вправо. М’язова сила в правій
руці знижена, підвищені сухожильні рефлекси, чутливих і координаційних порушень немає.
Про яке ушкодження можна подумати у даному випадку?
0% Струс головного мозку
100% Забій головного мозку
0% Стиснення головного мозку
0% Геморагічний шок
0% Психічний шок
62. Обстежуючи пацієнта після ДТП лікар діагностував у нього закриту черепно-мозкову
травму. Які основні форми розрізняють у клінічному перебігу закритої черепно-мозкової
травми?
0% Струс мозку
0% Забиття мозку
0% Стиснення мозку
100% Всі вище перераховані
0% Всі вище перераховані та перелом кісток черепа
63. Обстежуючи хворого після ДТП лікар діагностував у нього струс головного мозку. Які
основні симптомами при цій патології?
0% Короткочасна непритомність.
0% Ретроградна амнезія (втрата пам’яті на події, які передували травмі).
11
0% Брадикардія, нудота, блювання.

0% Біль під час руху очних яблук.
100% Усі вище перераховані симптоми
64. Визначіть основне ускладнення у разі черепно-мозкової травми:

0% Підвищення чутливості до атмосферних явищ
0% Енцефаліт
0% Менінгіт
100% Підвищення внутрiшньомозкового тиску
0% Психічний шок
65. Який із наведених симптомів не є характерним для черепно-мозкових пошкоджень?

0% Порушення кровообiгу.
0% Пiдвищення внутрiшньочерепного венозного тиску.
0% Розвиток мозкового набряку.
100% Набухання мозкової речовини.
0% Поява симптомiв інтоксикації
66. 66. Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?

0% Рентгенівське випромінювання
0% ?-випромінювання
100% ультрафіолетове випромінювання
0% ?- випромінювання
0% ?- випромінювання
67. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у
порядку зменшення.
Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий
100%
мозок, статеві клітини
0% М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра
0% Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка
0% Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок
0% Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи
68. Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс
захисних заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не відноситься
до цих заходів?
0% Максимальна герметизація робочих процесів
0% Раціональне планування приміщень
0% Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції
0% Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди
100% Обмеження тривалості робочого дня
12
69. При дозиметричному контролі приміщення терапевтичного стаціонару, що будується,

потужність дози зовнішнього гамма-випромінювання дорівнює 0,3 мкЗв/год (30 мкР/год).
Оцініть рівень опромінювання у порівнянні з допустимим для приміщень з постійним
перебуванням людей.
0% Перевищує у 2 рази
0% Перевищує в 4 рази
0% Перевищує в 3 рази
0% Перевищує в 6 раз
100% Не перевищує
70. При проведенні рентгеноскопічних досліджень лікар-рентгенолог зобов’язаний

забезпечити радіаційну безпеку
0% персоналу рентгенівського кабінету
0% обстежуваних пацієнтів
інших співробітників закладу, що знаходяться в сфері дії випромінювання
0%
рентгенівської апаратури
0% правильно А і В
100% правильно А, В і С
71. Як називають вид державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням

виконання санітарно-гігієнічних правил і норм у процесі вибору ділянок (району) для
розміщення особового складу формувань (потерпілого населення)?
100% запобіжний
0% поточний
0% періодичний
0% тимчасовий
0% постійний
72. Надзвичайні ситуації, які визначаються як:

Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території,
100% спричинені небезпечною подією, що призвела до загибелі людей та значних
матеріальних втрат
загроза для нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, яка
0%
може виникнути внаслідок небезпечної події
порушення нормальних умов транспортного сполучення на території, спричинених
0%
небезпечною подією
0% порушення нормальних погодних умов, які спричинили значні матеріальні втрати
загроза для нормальної роботи об'єкта, яка може виникнути внаслідок небезпечної
0%
події
73. Як називають район, що придатний для розміщення та життєдіяльності особового складу

аварійно-рятувальних формувань та евакуйованого із зони надзвичайної ситуації потерпілого
населення?
100% безпечний
0% віддалений
13
0% сусідній
0% тимчасовий
0% адміністративний
74. До термінальних станів належать:

100% передагонія, термінальна пауза, агонія, клінічна смерть;
0% агонія, клінічна і біологічна смерть ;
0% коми, агонія, клінічна смерть;
0% передагонія, агонія, клінічна, соціальна смерть;
0% зниження АТ до 80 мм рт.ст., коми, клінічна смерть.
75. Дівчина 18-ти років, під час пірнання в воду, вдарилася головою об дно річки. Відзначає
слабкість у верхніх кінцівках, гострий біль у шийному відділі хребта. Об'єктивно: вимушене
положення - голову приведено вправо. Різка локальна болісність на рівні остистих відростків VІ-
VІІ хребців. Чутливість не порушена, рухлива сфера без особливостей. Яку медичну
невідкладну допомогу необхідно надати хворій:
Ввести знеболюючі препарати, накласти шийний комірець, транспортувати до
100%
спеціалізованого відділення на жорстких ношах в лежачому положенні;
Покласти хворого на м'які ноші, а під голову та шию покласти подушку і
0%
транспортувати до лікарні;
Ввести серцеві та дихальні аналептики та покласти на жорсткі ноші з валиком під
0%
лопатками;
0% Ввести знеболюючі та транспортувати до лікарні в напівсидячому положенні ;
Під місцевим знеболенням зробити вправлення підвивиху шийного хребця та
0%
іммобілізувати гіпсовою торако-краніальною пов'язкою.
76. При проведенні штучного дихання «рот до рота» потрібно вдувати повітря в об'ємах:
0% 1700-2000 мл;
0% 500-700 мл;
0% 1200-1600 мл;
100% 800-1100 мл;
0% здійснювати максимальні вдихи.
77. Клінічна смерть в умовах нормотермії триває:

0% 7-12 хвилин;
0% 1-3 хвилини;
100% 4-5 хвилин;
0% 8-9 хвилин;
0% до 10 хвилин.
78. При проведенні закритого масажу серця дорослим постраждалим кисть нижньої руки слід
розмістити:
0% на груднині, пальцями в напрямку до підборіддя;
0% на нижній третині груднини, пальці паралельно ребрам;
14
100% на середній третині груднини;

0% у4-му міжребер'ї, зліва від груднини;
0% на грудній клітці - в місці проекції верхівки серця.
79. Ознака ефективного проведення штучної вентиляції є:

100% безшумна екскурсія грудної клітки;
0% шум при вдуванні повітря та при видиху;
0% розширення зіниць;
0% випинання епігастральної ділянки при вдуванні;
0% «запаморочення» реаніматора.
80. Достовірна ознака зупинки серцевої діяльності:

100% ізолінія на ЕКГ;
0% втрата притомності;
0% виражений ціаноз шкіри та слизової;
0% пульс над променевою артерією перестав пальпуватись;
0% відсутність артеріального тиску.
81. На яку величину слід підвищувати напругу електричного струму при кожному повторному
розряді дефібрилятора:
0% 10Дж;
0% 100Дж;
100% 50 Дж;
0% 20 Дж на 1 кг маси тіла;
0% напругу не можна підвищувати.
82. При проведенні реанімації розчин натрію гідрокарбонату вводять з метою:

100% корекції метаболічного ацидозу;
0% попередження розвитку респіраторного ацидозу;
0% ліквідації гіпоксії;
0% лікування метаболічного алкалозу;
0% збільшення часу виживання головного мозку в умовах гіпоксії.
83. Що означає в медичному сортуванні масової кількості потерпілих чорна пов’язка :

0% Потерпілий, якому слід негайно розпочати реанімаційні заходи;
0% Потерпілий, який потребує психологічного розвантаження;
0% Потерпілий, якому медична допомога може бути відтермінована;
100% Потерпілий, медична допомога якому вже непотрібна (він мертвий);
0% Потерпілий, стан якого розцінюється як важкий .
84. Дівчинка 12 років витягнута з води через 3 хвилини після утоплення в ріці. Реанімаційні
заходи до приїзду ШМД проводили батьки. Вдалося до¬могтися спонтанних рідких серцевих
скорочень, але дихання не відновилося. Що повинен зробити лікар негайно:
15
0% "Потрійний прийом" за П. Сафаром;

100% Санацію дихальних шляхів, інтубацію трахеї, ШВЛ;
0% Непрямий масаж серця;
0% Внутрішньовенно ввести адреналін;
0% Внутрішньовенно ввести атропіну сульфат.
85. Робітник попав під дію електричного струму декілька хвилин тому. Втратив свідомість.
Мали місце судоми. Дія струму була припинена. Хворий лежить, дихання відсутнє, пульс не
визначається, шкіра ціанотична, зіниці широкі, на світло не реагують. Яку першочергову
допомогу слід надати:
0% Введення знеболюючих речовин;
0% Введення протисудомних пре¬паратів;
0% Внутрішньовенне введення реополіглюкіну;
100% Закритий масаж серця і штучна вентиляція легень;
0% Внутрішньовенне введення ди¬хальних аналептиків.
86. Молоду дівчину витягнули з озера через 3 хвилини після утоплення. Непритомна. Дихання
відсутнє, з рота виділяється сіра піна. Шкіра фіолетово-ціанотичного кольору. Пульсація над
сонною артерією не визначається. Вкажіть порядок надання реанімаційної допомоги:
Очистити порожнину рота та горла пальцем, проводити ШВЛ "рот до рота",
0%
закритий масаж серця;
Повернути потерпілу головою донизу, натиснути на грудну клітку для виведення
0%
води, проводити ШВЛ "рот до рота";
Негайно здійснити прекардіальний удар, проводити ШВЛ та за¬критий масаж
0%
серця;
0% Звільнити дихальні шляхи від води, проводити ШВЛ;
Негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги, до її при¬їзду -
100% забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, проводити ШВЛ та закритий
масаж серця.
87. Чоловік 30 років під час прийому їжі раптово схопився за шию, виник ціаноз, неможливість
зробити вдих, відсутність голосу, кашлю. Що необхідно зробити постраждалому в першу чергу:
0% Трахеотомію;
0% Конікотомію;
100% Пальцеву ревізію ротової порожнини;
0% Інтубацію трахеї;
0% Прийом Геймліха.
88. У результаті істинного утоплення в морській воді у хворого констатована клінічна смерть.
Вкажіть правильну послідовність реанімаційних заходів:
100% Відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів, компресія грудної клітки, ШВЛ;
0% Непрямий масаж серця, ШВЛ, відновлення прохідності верхніх ди-хальних шляхів;
0% ШВЛ, непрямий масаж серця, відновлення прохідності верхніх ди-хальних шляхів;
0% Непрямий масаж серця, ШВЛ;
0% Електрична дефібриляція, масаж серця, ШВЛ
16
89. У хворого A., 47 років діагностовано клінічну смерть, на ЕКГ - асистолія. На фоні
загальнореанімаційних заходів першими медикаментозними середниками повинні стати:
0% Атропін;
0% Лідокаїн
0% Кальцію хлорид;
0% Натрію гідрокарбонат;
100% Адреналін.
90. Для проведення інтенсивної інфузійної терапії у хворого з гострою дихальною

недостатністю проведена катетеризація підключичної вени за Сельдінгером. Після введення
600 мл інфузійної рідини стан хворого різко погіршився, збільшилось тахіпное з 26 до 40 в 1
хвилину, при аускультації дихання справа різко ослаблене, перкуторно - тупість. Ваш діагноз:
0% Набряк легенів;
0% Набряк мозку;
100% Гідроторакс;
0% Тромбоемболія легеневої артерії;
0% Гостра серцева недостатність.
91. Для внутрішньосерцевого введення середників голку вколюють:

0% у 5-му міжребер'ї, в точці проекції верхівки серця;
0% у 3-му міжребер'ї, зліва від груднини;
0% по нижньому краю 4-го ребра, зліва від груднини;
100% у 4-му міжребер'ї, на 1,5 см зліва від груднини;
0% в місці проекції серцевого поштовху.
92. Чоловік 30-ти років постраждав у результаті автодорожньої катастрофи. Свідомість

відсутня. Пульс на сонній артерії не визначається, дихання немає. На рівні пояса в
постраждалого широкий шкірний ремінь. Які дії необхідно розпочати?
Негайно почати проведення штучної вентиляції легень і зовнішнього масажу
0%
серця, не втрачаючи часу;
0% Повернути постраждалого на правий бік;
0% Не зачіпати постраждалого до прибуття працівників ДАІ;
0% Укласти постраждалого спиною на щит;
Проводити штучну вентиляцію легень і зовнішній масаж серця після попереднього
100%
зняття ременя.
93. Постраждала 12-ти років витягнута з холодної морської води через 15 хв. після утоплення
без ознак життя. Які заходи необхідно розпочати?
Звільнити дихальні шляхи від води, створити дренажне положення, приступити до
100%
проведення заходів серцево-легеневої реанімації (СЛР)
0% Не проводити СЛР, внаслідок великого проміжку часу після утоплення
Транспортувати постраждалу в найближчу лікувальну установу для проведення
0%
СЛР
0% Не втрачаючи часу на видалення води, приступити до легенево-серцевої реанімації
0% Виконати конікотомію
17
94. ?Число лимфоцитів в крові при ІІІ ст. важкості ГПХ на 3-6 добу (х109/л) скдадає:
0% 1,0-0,6
0% 0,5-0,3
100% 0,2-0,1
0% <0,1
0% 3,0
95. Число лімфоцитів в крові при І ст. важкості ГПХ на 3-6 добу (х109/л) складає:
100% 1,0-0,6
0% 0,5-0,3
0% 0,2-0,1
0% <0,1
0% 3,0
96. Число лейкоцитів в крові на 8-9 добу (х109/л) при ІІ ст. важкості ГПХ складає:
0% 4,0-3,0
100% 2,9-2,0
0% 1,9-0,5
0% <0,5
0% 5,0
97. Число лейкоцитів в крові на 8-9 добу (х109/л) при ІV ст. важкості ГПХ складає:
0% 4,0-3,0
0% 2,9-2,0
0% 1,9-0,5
100% <0,5
0% 0,2
98. Тривалість латентного періоду при ІІІ ст. важкості ГПХ:

0% біля 30 діб
0% 15-25 діб
100% 8-17 діб
0% менше 6 діб
0% 1 міс.
99. Терміни початку тромбоцитопенії при ІІ ст. важкості ГПХ в прихованому періоді:
0% 25-28 доба
100% 17-24 доба
0% 10-16 доба
0% до 10 діб
0% 1 міс.
18
100. Період розпалу ГПХ при ІІ ст. важкості триває:

0% до 10 днів
0% до 20 днів
0% до 1 місяця
100% до 2 місяців
0% 3-5 днів
101. Рання діагностична ознака ГПХ:

0% нейтропенія
100% лімфопенія
0% тромбоцитопенія
0% моноцитопенія
0% тромбоцитоз
102. Ознаки відновлення в IV періоді ГПХ:

0% ретикулоцитарний криз
0% еозинофілія
0% моноцитоз
0% ретикулоцитоз
103. Синдром епіляції при ГПХ починається на:

0% 1-му тижні захворювання
0% 2-місяці захворювання
104. При ГПХ І ст. важкості вміст лейкоцитів складає :

100% 1,5-3,0х109/л
0% 4,0-4,5х109/л
0% 2,0-2,5х109/л
0% 0,5-1,0х109/л
0% 0,5-1,0х1012/л
105. При ГПХ ІІ ст. важкості вміст тромбоцитів в період розпалу складає:
0% 60-100х109/л
100% 30-50х109/л
0% <20х109/л
0% 100-120х109/л
0% 100-120х1012/л
19
106. В період розпалу ГПХ ІІІ ст. важкості ШОЕ:

0% 10-20 мм/год
0% 25-40 мм/год
100% 40-60 мм/год
0% 60-80 мм/год
0% 5 мм/год
107. Церебральна форма ГПХ розвивається при дозі опромінення більше:

0% 10 Гр
0% 30 Гр
0% 50 Гр
100% 80 Гр
0% 5 Гр
108. Кишкова форма ГПХ розвивається при дозі опромінення:

0% 1-5 Гр
0% 5-7 Гр
100% 10-20 Гр
0% 80-120 Гр
0% 1 Гр
109. Середньотяжкий перебіг кістковомозкової форми ГПХ спостерігається при дозі

опромінення:
0% >6 Гр
100% 2-4 Гр
0% 5-6 Гр
0% 1 Гр
0% 20 Гр
110. Початковий період кістковомозкової форми ГПХ триває:

0% 1-2 дні
0% 2-3 дні
0% 3-4 дні
100% 1-5 днів
0% 1 міс.
111. Блювота як симптом ІІ ст. важкості кістковомозкової форми ГПХ:

0% через < 0,5 год нестримна
100% через 1,5-3 год 2 і > разів
0% ні або через > 3 год одноразово
0% через 0,5-1,5 год багаторазово
0% через 0,5-1,5 год багаторазово
112. При ІІІ ст. важкості кістковомозкової форми ГПХ агранулоцитоз наступає:
20
0% до 8 дня
0% на 20-30 день
100% 8-20 день
0% 30-40 день
0% 1-2 дні
113. Хронічна променева хвороба може бути обумовлена:

0% загальним опроміненням
0% переважно локальним опроміненням від зовнішніх джерел
від радіонуклідів, які відносно рівномірно розподіляються (3Н, 24Na і значною
0%
мірою 137Cs )
0% нічого з перерахованого
100% всі відповіді правильні
114. Хронічна променева хвороба – захворювання, що виникає при:

тривалому (1-5 і більше років) опроміненні малими дозами іонізуючих
0%
випромінювань
0% при опроміненні, що перевищують гранично допустимі дози
0% при сумарній дозі опромінення 0,7-1,0 Зв
100% всі перераховані фактори
0% інший варіант відповіді
115. Інкорпорація радіоактивних речовин в організмі частіше за все обумовлена шляхом

попадання:
100% інгаляційним
0% внутрішньовенним
0% оральним
0% ректальним
0% внутрішньом’язевим
116. Хронічна променева хвороба внесена до переліку хвороб:

0% гематологічних
100% професійних
0% серцево-судинних
0% онкологічних
0% нервових
117. Для хронічної променевої хвороби характерно:

0% ураження різних органів
0% ураження різних систем організму
0% тривалість та хвилеподібність перебігу проявів ушкоджень
0% одночасність перебігу ушкоджень з відновленням та реакціями пристосування
21
118. В перебігу хронічної променевої хвороби розрізняють періоди, всі крім:

0% формування (власне ХПХ)
0% відновлення
0% безпосередніх наслідків
0% віддалених наслідків
100% первинної реакції
119. Клінічні прояви хронічної променевої хвороби залежать від:

0% cтаті
0% віку пацієнта
100% величини поглинутої дози і особливостей опромінення
120. При хронічній променевій хворобі опромінення може бути всім, крім:
0% загальним
0% локальним
0% внутрішнім
0% зовнішнім
100% частковим
121. В разі виникнення хронічної променевої хвороби внаслідок зовнішнього опромінення

спостерігається все, крім:
0% вегето-судинні порушення
0% зміни картини периферичної крові (панцитопенія)
0% порушення травної функції
0% підвищення ламкості та проникливості судин
100% випадіння прямої кишки
122. В нервовій системі при тривалому впливі іонізуючого випромінювання найбільш рано
розвиваються зміни, що проявляються:
100% нейро-циркуляторною дистонією за гіпотонічним типом
0% безсонням
0% астенічним синдромом
0% функціональною недостатністю
0% всіма перерахованими змінами
123. За ступенем важкості ХПХ виділяють варіанти перебігу:

0% легкий
0% середній
0% важкий
0% термінальний
100% підгострий
22
124. Критерії тяжкості ХПХ включають зміни з боку:

0% нервової системи
0% системи крові
0% внутрішніх органів
0% інфекційні ускладнення
100% всі перераховані
125. Для легкого ступеня ХПХ не характерні:

100% органічні зміни центральної нервової системи
0% астенія
0% вегето-судинна дистонія
0% відносний лімфоцитоз
0% порушення функції шлунка
126. Середній ступінь тяжкості ХПХ супроводжується всім крім:

0% вираженою астенізацією цнс
0% помірною гіпохромною анемією
0% гіпотонією, трофічними розладами
0% можливими інфекційними ускладненнями
100% алопеції
127. Перші симптоми легкого ступеня ХПХ проявляються всіма ознаками окрім:
0% постійною слабкістю
0% підвищеною стомлюваністю
0% погіршенням апетиту
0% сонливістю
100% підвищення розумової активності
128. Для ХПХ легкої форми характерно те, що усунення опромінення сприяє:
0% припиненню розвитку хвороби
0% повному одужанню
0% здатності уражених радіацією органів компенсувати шкідливу дію опромінення

100% інфекційні ускладнення
0% вегетодистонія
0% астенія
0% не змінена червона кров
23
130. Легка форма ХПХ характеризується всім крім:

0% не всі органи уражені радіацією
0% органи не втратили здатності компенсувати шкідливу дію опромінення
0% усунення опромінення сприяє припиненню розвитку хвороби
0% можливе повне одужання
100% органічними змінами шлунково-кишкового тракту
131. Для середнього ступеня ХПХ не характерно:

0% покращання і погіршання стану хворого
0% різко знижується працездатність
0% хворі дратівливі, втрачають пам’ять
0% зниження артеріального тиску
100% підвищення імунітету
132. Вчасно виявлена ХПХ середнього ступеня під впливом лікування може:
0% бути припинена
0% повне відновлення відбувається повільно
0% повне відновлення відбувається повільно і не завжди
100% всі варіанти можливі
0% жодна відповідь неправильна
133. Які зміни в кістковому мозку характерні для легкого ступеня тяжкості ХПХ?
0% змін не виявлено
100% нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
0% пригнічення всіх ростків кровотворення
0% спустошення
134. Які зміни в кістковому мозку характерні для середнього ступеня тяжкості ХПХ?
0% спустошення
135. Які зміни в кістковому мозку характерні для тяжкого ступеня ХПХ?
100% спустошення(мієлокаріоцитів менше 1х109/л)
24
136. При середньому ступені тяжкості ХПХ інфекційні ускладнення:

0% відсутні
100% можливі
0% численні
137. При тяжкому ступені ХПХ інфекційні ускладнення:

0% відсутні
0% можливі
100% численні
138. У пацієнтів з ХПХ тяжкого ступеня характерно все крім:

0% процес хвороби незворотній
0% пацієнти потребують постільного режиму
0% смерть наступає при катастрофічному руйнуванні кровотворних органів
0% септичний стан, спричинений втратою імунітету
100% повного одужання
139. Діагностика ХПХ включає:

0% документований радіометричний контроль
0% тривалий стаж роботи з джерелом іонізуючого випромінювання (10-15-20 років)
детальний аналіз диспансерного спостереження (особливо контроль вихідних
0%
даних)
0% умови праці
100% всі перераховані фактори
140. Помилки при діагностиці ХПХ:

не були діагностовані захворювання нервової системи до початку контакту з
0%
іонізуючим випромінюванням
не були враховані судинні дистонії до початку контакту з радіоактивним
0%
випромінюванням
не були враховані ендокринно-судинні дисфункції до початку контакту з
0%
радіоактивним випромінюванням
не були враховані хронічні інфекції до початку контакту з радіоактивним
0%
141. До найбільш ранніх клінічних проявів гострого опромінення всього тіла у великих дозах
відносять
0% тривожний страх у поєднанні з тахікардією
100% нудота і блювання
25
0% діарея
0% підвищення температури
0% все зазначене
142. Які з перерахованих ознак уражень є провідними в клініці гострої променевої хвороби?
100% неврологічні, гематологічні, кишкові
0% шкірні
0% офтальмологічні
0% стоматологічні
143. Для легкого ступеня ХПХ характерне все крім:

0% астенія, вегето-судинна дистонія
0% нестійкість серцево-судинної регуляції
0% вестибулярні порушення
0% порушення чутливості
100% органічних змін шлунково-кишкового тракту
144. При об’єктивному обстеженні пацієнта з легким ступенем ХПХ визначається:

0% емоційна лабільність
0% стійкий червоний дермографізм
0% тремор пальців рук
0% загальний гіпергідроз
145. Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту при легкому ступені ХПХ

проявляються всіма проявами окрім:
0% диспепсичними розладами
0% дискінезією жовчних шляхів
хронічним гастритом із зниженою секрецією та моторикою органічних змін
0%
шлунково-кишкового тракту
100% органічних змін шлунково-кишкового тракту
0% нічого з перехованого
146. При дослідженні кісткового мозку пацієнтів з легким ступенем ХПХ визначаються:
0% ознаки подразнення червоного паростка кровотворення (ретикулоцитоз)
0% незначне збільшення кількості незрілих клітин мієлоїдного ряду
0% зростання кількості плазматичних клітин
100% всі перераховані зміни
147. В психічній сфері хворих з легким ступенем ХПХ виявляється:

0% фіксаційна гіпомнезія
26
100% всі правильні відповіді

0% підвищена втомлюваність
0% психічна виснаженість
0% нічого з перехованого
148. Середній ступінь важкості ХПХ характеризується всіма проявами окрім:

0% вираженою астенією
0% гіпотонією
100% органічних змін ЦНС
0% вегето-судинною дистонією
0% дієнцефальним синдромом
149. Для пацієнтів з середнім ступенем важкості ХПХ характерна:

0% кровоточивість
0% помірна гіпохромна анемія
0% значне зниження вмісту тромбоцитів
0% значне зниження вмісту лейкоцитів
150. У хворих з середнім ступенем важкості ХПХ виникають:

0% трофічні розлади шкіри, волосся, нігтів
0% ознаки пригнічення функції ендокринної системи
0% ознаки пригнічення функції шлунково-кишкового тракту
100% всі перераховані зміни
0% можливі інфекційні ускладнення
151. Основні симптоми важкого ступеня ХПХ обумовлені станом:

0% нервової системи
0% серцево-судинної системи
0% глибоким пригніченням кровотворення
100% глибоким пригніченням кровотворної та нервової систем
152. Дифузне ушкоження головного мозку при важкому ступені ХПХ супроводжується
порушеннями окрім:
0% руховими
0% рефлекторними
0% чуттєвими
0% ознаками дієнцефального синдрому
100% органічних змін ЦНС
153. При важкому ступені ХПХ виявляються симптоми ураження черепно-мозкових нервів:
27
0% горизонтальний ністагм
0% пригнічення і відсутність кон’юктивальних та корнеальних рефлексів
0% зниження або підвищення сухожильних та періостальних рефлексів
0% зниження черевних рефлексів
154. Вегетативні розлади при важкому ступені ХПХ проявляються всіма ознаками окрім:
0% адинамією
0% запамороченням
100% підвищенням активності
0% блюванням
0% безсонням
155. Для важкого ступеня ХПХ з боку серцево-судинної системи не характерні:

0% напади серцебиття та болю в ділянці серця
100% межі серця збережені
0% аускультативно глухість тонів серця
0% на ЕКГ – глибокі дистрофічні зміни в міокарді
156. При біохімічному обстеженні пацієнтів з ХПХ важкого ступеня визначається:

0% гіпопротеїнемія
0% гіпохлоремія
0% гіперхолестеринемія
100% гіпопротеїнемія, гіпохлоремія
157. Внаслідок спустошення кісткового мозку при важкому ступені ХПХ відмічається:
0% вміст еритроцитів в периферичній крові нижче 2,0х1012/л
0% кількість лейкоцитів менше 1,0х109/л
0% кількість тромбоцитів до 20-50 тисяч
0% різко виражена кровоточивість
158. Своєрідність ХПХ при нерівномірному опроміненні (надходження в організм радіонуклідів

натрію, йоду, фосфору) полягає в поєднанні:
0% прогресуючих глибоких місцевих змін
0% мало вираженою загальною реакцією організму
0% пізнім проявом загальної реакції організму
28
159. При визначенні ступеня важкості ХПХ, що обумовлена дією ізотопів з депонуванням в
окремих органах керуються принципами:
відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному
0%
спостереженні
зміни в «критичному органі», що виявляються при звичайному клінічному
0%
дослідженні
0% зміни, виявлені в органах, що малочутливі до радіонукліду
0% інші варіанти відповіді
160. Для 1-го ступеня важкості ХПХ, обумовленої дією депонованих ізотопів характерні:
відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його
100%
0%
0% зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
0%
100%
0%
0%
163. Назвіть перераховані ознаки уражень, що є провідними в клініці гострої променевої

хвороби?
100% неврологічні, гематологічні, кишкові
0% шкірні
0% офтальмологічні
0% стоматологічні
29
164. Протягом якого максимального періоду часу необхідно отримати мінімальну дозу
опромінення, щоб розвинулася гостра променева хвороба?
0% кілька годин
0% 1 доба
0% 2-3 доби
0% до 5 діб
100% 3-10 діб
165. Яка з форм гострої променевої хвороби прогностично найбільш сприятлива?

100% кістково-мозкова
0% кишкова
0% токсемічна
0% судинна
0% церебральна
166. Яка з форм гострої променевої хвороби має найшвидший перебіг?

0% кишкова
0% судинна
167. Яка з форм гострої променевої хвороби має найповільніший перебіг?

0% кишкова
0% судинна
168. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кістково-мозкова форма гострої

променевої хвороби?
100% 1-10 Гр
0% 10-20 Гр
0% 20-40 Гр
0% 40-80 Гр
0% 80 Гр
169. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кишкова форма гострої променевої
хвороби?
0% 1-10 Гр
100% 10-20 Гр
0% 20-40 Гр
0% 40-80 Гр
30
0% 80 Гр
170. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається токсемічна форма гострої променевої
хвороби?
0% 1-10 Гр
0% 10-20 Гр
100% 20-80 Гр
0% 80 Гр
0% немає прямої залежності від дози
171. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається церебральна форма гострої променевої
хвороби?
0% 1-10 Гр
0% 10-20 Гр
0% 20-80 Гр
100% 80 Гр
0% немає прямої залежності від дози
172. Скільки ступенів важкості має кістково-мозкова форма гострої променевої хвороби?
0% 2
0% 3
100% 4
0% 5
0% немає ступенів важкості
173. Скільки ступенів важкості має кишкова форма гострої променевої хвороби?
0% 2
0% 3
0% 4
0% 5
174. Скільки ступенів важкості має токсемічна форма гострої променевої хвороби?
0% 2
0% 3
0% 4
0% 5
175. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається легкий ступінь гострої променевої
хвороби?
0% 0,5-1,5 Гр.
100% 1-2 Гр
31
0% 2-4 Гр
0% 4-6 Гр
0% 6-8 Гр
176. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається середній ступінь гострої променевої
хвороби?
0% 1-2 Гр
100% 2-4 Гр
0% 4-6 Гр
0% 6-8 Гр
0% 8-10 Гр
177. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається тяжкий ступінь гострої променевої
хвороби?
0% 1-2 Гр
0% 2-4 Гр
100% 4-6 Гр
0% 6-8 Гр
0% 8-10 Гр
178. Якої фази кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби не існує?

0% первинне спустошення
0% вторинне спустошення
0% абортивний підйом
100% фаза розпалу
0% регенеративна фаза
179. На яку добу після опромінення виникає фаза «абортивного» підйому кістково-мозкового
синдрому гострої променевої хвороби?
0% 1-2 доба
0% 3-4 доба
0% 4-5 доба
0% 5-6 доба
100% 7-10 доба
180. На яку добу після опромінення виникає фаза вторинного спустошення кістково-мозкового
0% 5-6 доба
0% 7-8 доба
0% 9-10 доба
0% 11-13 доба
100% 14-36 доба
32
181. В якій фазі кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби формується

променева аплазія кісткового мозку?
0% первинне спустошення
100% вторинне спустошення
0% абортивний підйом
0% фаза розпалу
0% регенеративна фаза
182. Якої фази церебрального синдрому гострої променевої хвороби не існує?

0% атаксична
0% летаргічна
100% відновлення
0% конвульсивна
0% судомна
183. Яка тривалість періоду первинної реакції при легкому ступені гострої променевої хвороби?
100% відсутній або кілька годин
0% до 1 доби
0% до 2 діб
0% до 3 діб
0% до 4 діб
184. Яка тривалість періоду первинної реакції при середньому ступені гострої променевої
хвороби?
100% до 1 доби
0% до 2 діб
0% до 3 діб
0% до 4 діб
185. Яка тривалість періоду первинної реакції при тяжкому ступені гострої променевої
хвороби?
0% до 1 доби
100% до 2 діб
0% до 3 діб
0% до 4 діб
186. Яка тривалість періоду первинної реакції при тяжкому ступені гострої променевої
хвороби?
0% до 1 доби
0% 1-2 доби
33
0% 2 доби
100% 2-3 діб
187. Який з перелічених клінічних симптомів, що виникають у хворих в період первинної

реакції гострої променевої хвороби є найменш сприятливим?
0% головний біль
0% субфебрильна температура тіла
0% гіперемія шкіри
0% повторне блювання
100% пронос
188. Починаючи з якого ступеня тяжкості гострої променевої хвороби в періоді первинної
реакції у потерпілих виникає субфебрильна температура?
0% легкий (І ступінь)
100% середній (ІІ ступінь)
0% тяжкий (ІІІ ступінь)
0% вкрай тяжкий (ІV ступінь)
0% лише при кишковій формі
189. Починаючи з якого ступеня тяжкості гострої променевої хвороби в періоді первинної
реакції у потерпілих виникає фебрильна температура?
0% легкий (І ступінь)
0% середній (ІІ ступінь)
0% тяжкий (ІІІ ступінь)
100% вкрай тяжкий (ІV ступінь)
0% лише при кишковій формі
190. Які зміни в периферичній крові хворих на гостру променеву хворобу не спостерігаються в
першу добу після опромінення?
0% нейтрофільний лейкоцитоз
100% лейкопенія
0% зсув лейкоцитарної формули вліво
0% абсолютна лімфопенія
0% відносна лімфопенія
191. Які зміни не спостерігаються на 2-3 добу після опромінення в пунктатах кісткового мозку
при гострій променевій хворобі?
0% зниження кількості мієлокаріоцитів
0% зниження мітотичного індексу
0% зникнення мегакаріоцитів
0% зникнення промієлоцитів
100% збільшення кількості еритрокаріоцитів
34
192. Прогностично несприятливими ознаками, які визначають дуже тяжкий перебіг

променевої хвороби є:
0% шокоподібний стан з падінням артеріального тиску
0% короткочасна втрата свідомості
0% субфібрильна температура
0% пронос
100% все зазначене
193. Яка тривалість латентного періоду при легкому ступені гострої променевої хвороби?
0% 4-6 діб
0% 6-8 діб
0% 8-17 діб
0% 15-25 діб
100% 30 і більше діб
194. Яка тривалість латентного періоду при середньому ступені гострої променевої хвороби?
0% 4-6 діб
0% 6-8 діб
0% 8-17 діб
100% 15-25 діб
195. Яка тривалість латентного періоду при тяжкому ступені гострої променевої хвороби?
0% 4-6 діб
0% 6-8 діб
100% 8-17 діб
0% 15-25 діб
196. Яка тривалість латентного періоду при вкрай тяжкому ступені гострої променевої
хвороби?
100% відсутній або < 6-8 діб
0% 8-17 діб
0% 15-25 діб
0% 25-30 діб
197. Який клінічний симптом може зустрічатися у потерпілих в латентному періоді гострої
0% гарячка
100% випадіння волосся
0% крововиливи у внутрішні органи
0% олігурія
35
0% блювання
198. Які зміни в кістковому мозку виявляються в латентному періоді гострої променевої
хвороби?
0% пригнічення лише лімфоцитарного паростка
0% пригнічення лише еритроцитарного паростка
0% пригнічення лише тромбоцитарного паростка
100% виражена аплазія
0% компенсаторна гіперплазія
199. Який з перелічених гематологічних симптомів зустрічається в латентному періоді гострої

0% еритроцитоз
0% поява в пункт аті кісткового мозку клітин Березовського-Штернберга
0% зсув лейкоцитарної формули вліво
200. Які зміни в крові потерпілих не зустрічаються в латентному періоді гострої променевої
хвороби?
0% абсолютна лімфопенія
100% анемія
0% зменшення кількості ретикулоцитів
201. Якими клітинними елементами представлений морфологічний склад білої крові в періоді
розпалу гострої променевої хвороби?
0% нейтрофілами
100% лімфоцитами
0% моноцитами
0% базофілами
0% еозинофілами
202. Яка з перелічених характеристик морфологічного складу білої крові відповідає періоду
0% відносна і абсолютна лімфопенія
0% відносний і абсолютний нейтрофільний лейкоцитоз
0% відносна лімфопенія при абсолютному лімфоцитозі
100% відносний лейкоцитоз при абсолютній лімфопенії
0% відносний нейтрофільний лейкоцитоз при абсолютній лейкопенії
203. Які зміни біохімічних показників не характерні для періоду розпалу гострої променевої
36
хвороби?
0% гіпопротеїнемія
100% гіпербілірубінемія
0% гіпоальбумінемія
0% підвищення вмісту основного азоту в сироватці крові
0% зниження концентрації хлоридів в сироватці крові
204. Рання поява проносу в періоді первинних реакцій гострої променевої хвороби характерна
для:
0% I-го ступеня важкості
0% II-го ступеня важкості
0% III-го ступеня важкості
0% токсемічної форми
100% вкрай важкого ступеня важкості
205. Що можна визначити за допомогою методу А.К. Гуськової?

100% ступінь тяжкості кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби
0% потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання
0% ламкість капілярів, геморагічну здатність
0% ступінь променевої енцефалопатії
0% ступінь дегідратації організму
206. В якому діапазоні знаходяться значення кількості лімфоцитів периферичної крові у хворих
з середнім ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 4,0-3,0х109/л
0% 3,0-1,5х109/л
100% 1,5-0,5х109/л
0% 0,5-0,1х109/л
0% <0,5х109/л
207. При гострій променевій хворобі тривалість періоду первинної реакції становить:
0% 1-2 год
0% 3-4 год
0% до 24год
0% до 2-х діб
100% від декількох годин до 3-4 діб
з тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 4,0-3,0х109/л
0% 3,0-1,5х109/л
0% 1,5-0,5х109/л
100% 0,5-0,1х109/л
37
0% не встигає розвинутися
з вкрай тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 4,0-3,0х109/л
0% 3,0-1,5х109/л
0% 1,5-0,5х109/л
0% 1,0-0,5х109/л
100% <0,5х109/л або не встигає розвинутися
210. В якому діапазоні знаходяться значення кількості тромбоцитів периферичної крові у

хворих з легким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 120-100х109/л
100% 100-60х109/л
0% 50-30х109/л
0% 30х109/л
0% <20х109/л

хворих з середнім ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 120-100х109/л
0% 100-60х109/л
100% 50-30х109/л
0% 30х109/л
0% <20х109/л

хворих з тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 120-100х109/л
0% 100-60х109/л
0% 50-30х109/л
100% 30х109/л
0% <20х109/л

хворих з вкрай тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
0% 120-100х109/л
0% 100-60х109/л
0% 50-30х109/л
0% 30х109/л
100% <20х109/л
214. З геморагічних проявів гострої променевої хвороби частіше всього спостерігаються:
38
100% крововиливи в шкіру і слизові оболонки

0% носові кровотечі
0% маткові кровотечі
0% крововиливи в мозок
0% шлунково-кишкові кровотечі
215. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з середнім ступенем гострої
променевої хвороби в період розпалу?
0% 5-10 мм/год
0% 10-25 мм/год
100% 25-40 мм/год
0% 40-80 мм/год
0% 60-80 мм/год
216. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з тяжким ступенем гострої
0% 5-10 мм/год
0% 10-25 мм/год
0% 25-40 мм/год
100% 40-80 мм/год
0% 60-80 мм/год
217. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з вкрай тяжким ступенем гострої
0% 5-10 мм/год
0% 10-25 мм/год
0% 25-40 мм/год
0% 40-80 мм/год
100% 60-80 мм/год
218. Коли при гострій променевій хворобі з’являється анемія?

0% період первинної реакції
0% латентний період
100% період розпалу хвороби
0% термінальний період
0% період відновлення
219. Коли при гострій променевій хворобі з’являється лімфопенія?

39
220. В якому періоді гострої променевої хвороби виникає геморагічний синдром?

221. В якому періоді гострої променевої хвороби розпочинається пригнічення сперматогенезу?

222. Які порушення гемопоетичної системи у віддалений період після перенесеної гострої
променевої хвороби не характерні?
0% рефрактерна анемія
0% апластична анемія
100% лейкоцитоз
223. Який з перелічених синдромів не притаманний гострій променевій хворобі?

0% кишковий
0% орофарінгеальний
0% кістковомозковий
0% токсемічний
100% дисемінованого внутрішньосудинного згортання
224. Під час розтину тіла чоловіка, який служив на підводному атомному човні, виявили
наступне: спустошення в кістковому мозку, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, розпад
лімфоцитів в лімфатичних вузлах, селезінці, лімфатичному апараті шлунково-кишкового
тракту, крововиливи в наднирники. Який найбільш вірогідний діагноз?
0% гострий лейкоз
0% вібраційна хвороба
0% кесонна хвороба
0% гостра анемія
100% гостра променева хвороба
225. ?“Опіковим токсином" називають:

100% пpодукти пошкодження шкіри
0% пpодукти пошкодження білків кpові
0% пpодукти ушкодження внутpішніх оpганів
40
0% пpодукти життєдіяльності кишечника

0% продукти життєдіяльності мікроорганізмів
226. pH кpові пpи опіковому шоці:

100% зміщується в кислу стоpону
0% різко зміщується в лужну стоpону
0% не змінюється
0% поступово зміщується в лужну стоpону
0% спочатку не змінюється а потім зміщується в лужну стоpону
227. Аплікація ватного тампона з якою речовиною може бути використана для визначення
глибини опіку?
100% спиртом
0% ізотонічним розчином NaCl
0% маззю офлокаїн
0% маззю мірамістин
0% водою
228. В індексі тяжкості ураження, що використовується для визначення тяжкості опікової

травми, віковий коефіцієнт означає:
0% вік хворого
100% кожен рік більше 60 – одна одиниця
0% кожен рік більше 70 – одна одиниця
0% кожен рік більше 60 – 5 одиниць
0% кожен рік менше 15 – одна одиниця
229. Від чого не залежить глибина опіку?

0% температури агента
0% експозиції
0% природи агента
100% стану шкірних покривів
0% концентрації хімічного агента
230. Вміст лакто- і біфідобактеpій у кишечнику пpи опіковому шоці:

0% поступово зростає
0% зменшується вміст лактобактерій, збільшується вміст біфідобактерій
100% знижується
0% не змінюється
0% зменшується вміст біфідобактерій, збільшується вміст лактобактерій
231. Глибина опікового ураження визначається наступними способами, крім:

0% голковим тестом
41
0% епіляційним тестом
0% спиртовою прообою
0% інфрачервоним зондуванням
100% правилом дев’яток
232. Глибокі хімічні опіки виникають після короткотривалої дії:

100% концентрованих кислот і лугів
0% слабких кислот і лугів
0% отруєного трав’яного соку
0% гарячого чаю
0% кип’ятку
233. Дані первинного огляду ран, що не дають інформації про глибину опікового ураження це:
0% колір епідермісу
0% колір дерми
0% наявність та величина набряку
100% наявність сторонніх тіл в рані
0% наявність чи відсутність некрозу
234. Дисбаланс внутрішньоклітинних електpолітів пpи опіковому шоці сприяє :

100% набряку клітини
0% зневодненню клітини
0% не позначається
0% цитопротекторним ефектом
0% активації мітозів
235. Діагноз опіку дихальних шляхів можна припустити у всіх наступних випадках, крім:
0% опік отримано в закритому приміщенні
0% опік викликаний полум’ям, вибухом
0% одяг пацієнта горів на ньому
0% наявні опіки грудної клітки, шиї і обличчя
100% отримано опік кип’ятком
236. Для опіків лугами характерно:

0% дегідратація тканин
0% коагуляційний некроз
0% некроз нижче рівня шкіри
0% можливий різний колір струпу
100% колікваційний некроз
237. Для опікового шоку не характерно ?

0% зміна внутpішнього середовища оpганізма
42
0% гормональний дизбаланс
0% збудження ЦHС
0% електpолітний дисбаланс
100% позитивний азотистий баланс
238. Для опікового шоку нехарактерно?

0% стабілізація функції печінки
0% стабілізація функції підшлункової залози
0% гіпоацидний стан шлунку
0% стабілізація моторики шлунково-кишкового тракту
100% всі вище перераховані відповіді правильні
239. Для опікового шоку характерне?

0% підвищення вмісту лужних компонентів крові
0% зниження осмолярності сечі
100% зниження здатності білків кpові зв'язувати метаболіти і токсини
0% зниження вмісту ліпідів в крові
240. Для опікового шоку характерний ?

0% різко позитивний азотистий баланс
100% негативний азотистий баланс
0% перемінно позитивний азотистий баланс
0% негативний азотистий баланс в комбінації з алкалозом
0% негативний азотистий баланс в комбінації з гіпоглікемією
241. Для опікового шоку характерний?

0% лямбліоз кишечника
0% філяріоз кишечника
0% діфілоботріоз кишечника
100% дизбіоз кишечника
0% гельмінтоз кишечника
242. Для опікового шоку характерно ?

0% зміна внутpішнього середовища оpганізма
0% гормональний дизбаланс
0% збудження ЦHС
0% електpолітний дисбаланс
243. Для опікового шоку характерно?

0% порушення функції печінки
43
0% порушення функції підшлункової залози

0% гіперацидний стан шлунку
0% порушення моторики шлунково-кишкового тракту

0% зменшення вмісту біфідобактерій у кишечнику
0% зменшення вмісту лактобактерій у кишечнику
0% підвищення вмісту потенційно патогенної мікpофлоpи в кишечнику
0% дизбіоз кишечника
245. Для підтвердження опіків дихальних шляхів необхідно призначити консультацію:

100% оториноларинголога
0% окуліста
0% терапевта
0% комбустіолога
0% хірурга
246. До інструментальних методів визначення глибини опіку не відноситься:

0% використання радіоактивних ізотопів
100% епіляційний тест
0% термографія
0% інфрачервоне зондування
0% гістологічні та біохімічні методики
247. До неінструментальних методів визначення глибини опіку не відноситься:

0% голковий тест
0% епіляційний тест
0% спиртова проба
0% оцінка ран хворого
100% термографія
248. Доказами опіків дихальних шляхів можуть служити наступні ознаки, крім:
0% наявність опіків носа, губ, язика
0% проблеми з голосом
0% ціаноз, зміни дихання
0% механічна асфіксія
100% опіки обличчя кип’ятком
249. Електpолітний дисбаланс пpи опіковому шоці:

100% знижує функцію ЦHС
44
0% паралізує ЦНС
0% паралізує вегетативну нервову систему
0% підвищує функцію ЦHС
0% не впливає на функцію вегетативної нервової системи
250. З якого матеріалу повинен бути зроблений предмет, за допомогою якого можна
припинити дію струму на потерпілого?
100% дерева
0% пластмаси
0% металу
0% пластику
0% каменю
251. Зазначте найчастішу локалізацію електpоопіків?

100% стопа, кисть
0% склепіння чеpепа
0% гpудна клітина
0% живіт
0% спина
252. Збільшення концентpації катехоламінів пpи шоці пpизводить до:

100% спазму пpе- і посткапіляpних судин
0% дилятації пpе- і посткапіляpних судин
0% дилятації пpе- і спазму посткапіляpних судин
0% спазму пpе- і дилятації посткапіляpних судин
0% нормалізації тонусу судинної стінки
253. При попаданні сірчистого іприту на шкіру симптоми ураження виникають:

0% Через 2-12 годин
0% Через добу
0% Через 20-30 хвилин
0% Через 1,5 доби
100% Відразу
254. За агрегатним станом в нормальних умовах ОР шкірно-наривної дії являють собою:

0% Тверді речовини
0% Пара
0% Аерозоль
0% Газ
100% Рідини
255. Іприт має запах:
45
0% Камфори.
0% Сіна.
0% Слабко фруктовий.
0% Паленої гуми.
100% Гірчиці.
256. Люїзит має запах:

0% Гіркого мигдалю
0% Сіна
0% Слабко фруктовий
0% Паленої гуми
100% Герані
257. Дегазація іприту і люїзиту здійснюється:

0% Кислотами
0% Лугами
0% Вуглеводнями
0% Солями
100% Сполуками, які містять активний хлор
258. Противник застосував ОР типу іприт. Який осередок утворений даною ОР?
0% Стійкий, швидкодіючий
0% Нестійкий, швидкодіючий
0% Нестійкий уповільненої дії
0% Нестійкий, повільнодіючий
100% Стійкий уповільненої дії
259. При пероральному ураженні іпритом виникає:

0% Слинотеча, підвищення температури, нудота, апатія
0% Болі в шлунку, нудота, блювання, слабість, задишка, гіпотензія
0% Різка слабість, тахікардія, ціаноз, виділення мокроти
0% Слинотеча, болі в животі, зниження температури, набряк легень, задишка
100% Біль спазматичного характеру, пронос, нудота, блювання, гіпертензія
260. До отруйних речовин шкірно-наривної дії відносять:

0% Хлорацетофенон, фосген, зарин
0% ДЛК, фосген, зарин
0% Зоман, Бі-зет, V-гази
0% Зоман, зарин, V-гази
100% Сірчистий іприт, люїзит, азотистий іприт
261. Застосували ОР типу люїзит. Який осередок ураження утвориться внаслідок застосування
46
даної ОР?
0% Осередок ураження не утвориться
0% Стійкий, уповільненої дії
0% Нестійкий уповільненої дії
0% Нестійкий швидкодіючий
100% Стійкий швидкодіючий
262. Профілактика уражень ФОР досягається своєчасним

0% Прийомом препарату П-6
0% Обробкою відкритих ділянок шкіри ІПП-8
0% Введенням препарату ацизол
0% Використанням засобів індивідуального захисту шкіри
100% Одяганням протигазу
263. Для міотичної форми ураження ФОР характерні наступні симптоми

0% Мідріаз
0% Міоз
0% Судоми
0% Бронхоспазм
100% Порушення сутінкового зору
264. При ураженні ФОР необхідне визначення вмісту в крові:

0% Метгемоглобіну
0% Карбоксигемоглобіну
0% Загального гемоглобіну
0% Лужної ФОРфатази
100% Ацетилхолінестерази
265. Первинна (ударна) доза атропіну при ураженні ФОР легкого ступеня складає:
0% 2-4 мл
0% 6-8 мл
0% 8-10 мл
0% 4-6 мл
100% 1-2 мл
266. Первинна (ударна) доза атропіну при ураженні ФОР середнього ступеня складає:
0% 1-2 мл
0% 6-8 мл
0% 8-10 мл
0% 4-6 мл
100% 2-4 мл
47
267. Інгаляційне ураження ФОР легкого ступеня може протікати в наступних клінічних
формах:
0% Психоневротична
0% Паралітична
0% Бронхоспастична
0% Абдомінальна
100% Невротична
формах:
100% Кардіальна
формах:
100% Диспноетична
270. В якості профілактичного антидоту при ураженні ФОР використовується:

0% Такого немає
0% Тіосульіат натрію
100% П-6
0% Ацизол
0% Атропіну сульфат
271. Профілактика уражень ФОР досягається своєчасним:

100% Використанням засобів індивідуального захисту шкіри та органів дихання
0% Введенням препарату ацизол
0% Одяганням протигазу
0% Обробкою відкритих ділянок шкіри ІПП-8
0% Прийомом цистаміну
272. Для міотичної форми ураження ФОР характерні наступні симптоми:

0% Мідріаз
100% Блефароспазм
0% Судоми
48
0% Міоз
0% 2-4 мл
100% 1-2 мл
0% 8-10 мл
0% 6-8 мл
0% 4-6 мл
0% 1-2 мл
100% 2-4 мл
0% 4-6 мл
0% 8-10 мл
0% 6-8 мл
275. Первинна (ударна) доза атропіну при ураженні ФОР важкого ступеня складає:
0% 1-2 мл
0% 2-4 мл
100% 4-6 мл
0% 8-10 мл
0% 6-8 мл
276. Мускариноподібні ефекти, що виникають при ураженні ФОР:

0% Міоз
0% Мідріаз
0% Параліч дихальної мускулатури
100% Бронхоспазм, бронхорея, гіперсалівація
0% Клоніко-тонічні судоми
277. Механізм дії профілактичного антидоту ФОР:

0% Оборотне інгібування АХЕ
0% Необоротне інгібування АХЕ
0% Необоротне блокування холінорецептора
0% Інактивація ФОР
100% Реактивація Фосфорильованой АХЕ
278. Табельним реактиватором фосфорильованої АХЕ є:

0% Фіцилін
0% Афін
0% Феназепам
49
100% Дипіроксим
279. Фосген має запах:

0% Гіркого мигдалю
100% Прілого сіна
0% Слабко фруктовий.
0% Паленої гуми
0% Камфори
280. Які основні симптоми виникають при сірій формі гіпоксії:

100% Колапс, пригнічення дихального центру, заповнення дихальних шляхів рідиною
0% Задишка, ціаноз
0% Бронхоспазм.
0% Біль спастичного характеру, пригнічення дихального центру
0% Послаблення серцево - судинної діяльності
281. В клініці тяжкого ступеня інгаляційного ураження ФОР виділяють наступні стадії:
100% Початкова стадія, судомна та паралітична стадія
0% Початкова стадія, психотична стадія
0% Судомна стадія (тонічно - клонічні судоми, зіниці звужені)
0% Початкова стадія
0% Судомна стадія (мідріаз, екзофтальм, рожеве забарвлення шкіри)
282. В якості лікарського антидоту при ураженні ФОР використовують:

0% Не існує
0% Унітіол
100% Антиціан
0% П-10М

100% Порушення сутінкового зору
0% Судоми
0% Лікворея
0% Мідріаз
284. При глибоких відмороженнях вологий некроз характеризується ?

0% Асептичним запаленням
0% Незначним серозним запаленням
100% Гнійно-демаркаційним запаленням
0% Незначним ексудативним запаленням
50
0% Різко вираженим серозним запаленням
285. При дії холоду порушення мікроциркуляції відбувається в дрібних судинах:

0% в охолоджених тканинах і дистальніше них
100% в охолоджених тканинах і проксимальніше них
0% в охолоджених тканинах і латеральніше них
0% в охолоджених тканинах і медіальніше них
0% тільки в охолоджених тканинах
286. При загальному переохолодженні обмінні процеси в організмі

0% cпочатку підсилюються, а потім пригнічуються
0% підсилюються
100% пригнічуються
0% залишаються без змін
0% спочатку не змінюються а потім підсилюються
287. При зниженні температури тканин до 22 градусів:

0% пригнічується цикл Кребса
0% незначно порушується коагуляція крові
0% розвивається тахікардія
100% настає смерть
0% розвивається неврологічна симптоматика
288. При наданні першої медичної допомоги хворому з відмороженнями в ділянці обличчя,
зігрівання проводять наступним чином ?
0% Обличчя зігрівають в теплій воді при температурі 37 ?С
0% Обличчя масажують в теплій воді
0% Обличчя розтирають в теплій воді
100% Проводять масаж обличчя теплою чистою рукою до почервоніння
0% Проводять всі вище вказані міроприємства
289. При наданні першої медичної допомоги хворому з відмороженнями в до реактивному

періоді проводять два основні міроприємства
0% Проводять некротомію ураженої ділянки з наступним тугим бинтуванням
Проводять розтирання ураженої ділянки теплим рушником з наступним
0%
обколюванням р-ном адреналіну
Проводять нормалізацію температури ураженої кінцівки шляхом зігрівання та
100%
ліквідують спазм судин
0% Проводять некректомію некротичного струпу з наступною ксенопластикою
0% Перев?язують уражену кінцівку джутом і проводять ампутацію
290. При неправильному місцевому лікуванні відморожень третього ступеня ?

0% Спостерігається сухий некроз
51
0% Спостерігається наявність очищеної грануляційної тканини в ділянці ураження

100% Спостерігається виражений колікваційний некроз
Спостерігається наявність грануляційної тканини з відбитком марлевого малюнку
0%
в ділянці ураження
0% Жодне з вище перерахованого
291. Як називаються точкові зміни на шкірі потерпілих від високовольтного електричного

струму?
100% мітки струму
0% знаки
0% рани
0% ознаки травми
0% знаки електротравми
292. Який найдовший період опікової хвороби при електроопіках?

0% шок
0% гостра опікова токсемія
0% септикотоксемія
100% відновний
0% жоден
293. Безперервний внутрішньошкірний косметичний шов застосовується в даний час найбільш

ширше, оскільки забезпечує кращий:
100% косметичний результат
0% функціональний результат
0% термін загоєння
0% тривалість операції
0% не застосовується
294. Більшість плетених шовних ниток випускають із спеціальним полімерним покриттям, яке
додає нитці на поверхні властивість монофіламентної і забезпечує її:
0% інертність
0% резистентність до інфекції
0% простоту стерилізації
100% атравматичність
0% відсутність канцерогенної активності
295. Біодеградація шовного матеріалу - це його здатність:

0% розсмоктуватися
0% виводитися з організму
100% розсмоктуватися і виводитися з організму
0% розслоюватися під дією крові
0% розслоюватися під дією ексудату
52
296. Біосумісність (інертність) шовного матеріалу - це відсутність:

0% проявів запальної реакції
0% алергенної дії нитки
0% токсичної дії нитки
100% тератогенної дії нитки
0% будь-якої реакції тканин на шовний матеріал
297. В ситуаціях, коли рубці перешкоджають росту дітей або призводять до різкого обмеження
рухів в суглобах заходами першої лінії лікування рубців є:
0% компресійна терапія
0% терапія контрактубексом
0% ЛФК, масаж
0% використання кортикостероїдних мазей
100% реконструктивна хірургія
298. В чому полягає суть першого етапу італійської пластики для закриття дефекту на кисті
тканиною передньої черевної стінки?
0% формування лоскута на 2 ніжках в ділянці передньої черевної стінки
100% формування лоскута та фіксація кисті у створеній кишені
0% закриття дефекту кисті після відтинання ніжок лоскута
0% перенесення однієї ніжки лоскута на орган-переносник (передпліччя)
0% вільна аутопластика донорської ділянки передньої черевної стінки
299. Використання клаптя з якої ділянки буде найбільш доцільним для закриття рани на
долонній поверхні кисті?
0% черевної стінки
100% спини
0% стегна
0% передпліччя протилежної руки
0% плеча протилежної руки
300. Використання клаптя з якої ділянки буде найбільш доцільним для закриття рани на
тильній поверхні кисті?
100% передньої черевної стінки
0% спини
0% стегна
0% передпліччя протилежної руки
0% плеча протилежної руки
301. Використання клаптя з якої ділянки тіла людини буде найбільш доцільним для пластики
рани в нижній 1/3 передпліччя (на долонній поверхні):
100% спини
53
0% стегна
0% передпліччя другої руки
0% плеча другої руки
302. Використання клаптя з якої ділянки тіла людини буде найбільш доцільним для пластики
рани в нижній 1/3 передпліччя (на тильній поверхні)
0% спини
0% стегна
0% передпліччя іншої руки
0% плеча іншої руки
303. Використання клаптя на ніжках сформованого на верхній латеральній поверхні правого

стегна для закриття дефекту першого пальця правої кисті називається:
0% Індійська пластика
100% Італійська пластика
0% Філатовське стебло
0% перевернутий клапоть
0% вільна пластика
304. Використання компресійної терапії повинно тривати:

0% 1 год/добу
0% 10год/добу
305. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів не призводить до

0% нормалізації температури тіла
0% зменшення дефіциту показників гомеостазу
0% покращення острівцевої епітелізації
0% зменшення термінів стаціонарного лікування
100% виникнення сепсису
306. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів у хворих з гнійними ранами

призводить до:
0% нагноєння підшкірної жирової клітковини
0% утворення гнійних порожнин
100% швидшого очищення ран
0% вторинного некрозу фасцій та сухожиль
0% артриту
307. Використання лоскута на ніжках з передньої поверхні правого плеча для закриття дефекту
54
носа називається:
308. Використання лоскута на ніжці з потиличної ділянки волосистої частини голови для
закриття дефекту на висковій ділянці називається:
309. Вимогами до шовного матеріалу є наступні крім:

0% простота стерилізації
100% міцність нитки не повинна перевищувати міцність рани на всіх етапах її загоєння
0% резистентність до інфекції
0% інертність
0% відсутність канцерогенної активності
310. Вколи і виколи при нанесенні простого вузлового шва повинні розташовуватися:
100% на одній лінії
0% по двох паралельних лініях з кожного боку рани
0% по двох перпендикулярних лініях
0% голка не повинна виколюватися на шкіру
0% по трьох лініях
100% строго перпендикулярно до рани
0% під кутом 30?
0% під кутом 50°
0% під кутом 90?
0% під кутом 120°
100% на відстані 0,5-1 см від її краю
0% на відстані 0,5-1 см від найближчого суглобу
0% на відстані 2-2,5 см від її краю
0% на відстані 5-5,5 см від її краю
0% голка не повинна виколюватися на шкіру
313. Група ниток яка за рахунок своїх властивостей, близьких до оптимальних, найбільш
55
ширше застосовується в хірургії:

100% синтетичні шовні матеріали, що розсмоктуються
0% синтетичні шовні матеріали, що не розсмоктуються
0% синтетичні шовні матеріали
0% шовні матеріали природнього походження
0% жодні з вище названих
314. Де найчастіше формується клапоть для операції Філатовського стебла?

100% на передній черевній стінці
0% на грудній клітці
0% на плечі
0% на гомілці
0% на передпліччі
315. Де формується лоскут для закриття оголеної кінцевої фаланги першого пальця правої
кисті?
100% на передній черевній стінці
0% на спині
0% на протилежній кінцівці
0% на правій гомілці
0% на лівій гомілці
316. Для дитячого віку після травм різної етілогії більш характерною є поява рубців:
100% гіпертрофічні
0% атрофічні
0% нормо трофічні
0% келоїдні
0% критичні
56
A. Загальним опроміненням
B. Переважно локальним опроміненням від зовнішніх джерел
C. Від радіонуклідів, які відносно рівномірно розподіляються (3Н, 24Na і значною мірою 137Cs )
D. Нічого з перевахованого
E. * Всі відповіді правильні
A. Тривалому (1-5 і більше років) опроміненні малими дозами іонізуючих випромінювань
B. При опроміненні, що перевищують гранично допустимі дози
C. При сумарній дозі опромінення 0,7-1,0 Зв
D. * Всі перераховані фактори
E. Інший варіант відповіді
3. Хронічна променева хвороба може виникнути внаслідок:
A. Загального опромінення
B. Переважно локального опромінення від зовнішніх джерел
C. Інкорпорації радіонуклідів з рівномірним розподілом в організмі (3Н, 24Na, 137Cs)
D. * Всі відповіді правильні
E. Внутрішнього опромінення
A. * попадання:
Інгаляційним
B. Внутрішньовенним
C. Оральним
D. Ректальним
E. Внутрішньом’язевим
A. Гематологічних
B. * Професійних
C. Серцево-судинних
D. Онкологічних
E. Нервових
6. Що характерно для хронічної променевої хвороби:
A. Ураження різних органів
B. Ураження різних систем організму
C. Тривалість та хвилеподібність перебігу проявів ушкоджень
D. Одночасність перебігу ушкоджень з відновленням та реакціями пристосування
7. В перебігу хронічної променевої хвороби розрізняють періоди:
A. Формування (власне ХПХ)
B. Відновлення
C. Безпосередніх наслідків
D. Віддалених наслідків
E. * Всі перераховані
A. Статі
B. Віку пацієнта
C. * Величини поглинутої дози і особливостей опромінення
D. Всі відповіді правильні
9. При хронічній променевій хворобі опромінення може бути:
A. Загальним
B. Локальним
C. Внутрішнім
D. Зовнішнім
спостерігаються:
A. Вегето-судинні порушення
B. Зміни картини периферичної крові (панцитопенія)
C. Порушення травної функції
D. Підвищення крихкості та проникливості судин
E. * Всі перераховані зміни
A. * Нейро-циркуляторною дистонією за гіпотонічним типом
B. Нейро-циркуляторною дистонією за гіпертонічним типом
C. Астенічним синдромом
D. Функціональною недостатністю
E. Всіма перерахованими змінами
A. Легкий
B. Середній
C. Важкий
D. Термінальний
A. Нервової системи
B. Системи крові
C. Внутрішніх органів
D. Інфекційні ускладнення
A. * Органічні зміни центральної нервової системи
B. Астенія
C. Вегето-судинна дистонія
D. Відносний лімфоцитоз
E. Порушення функції шлунка
15. Середній ступінь тяжкості ХПХ супроводжується:
A. Вираженою астенізацією цнс
B. Помірною гіпохромною анемією
C. Гіпотонією, трофічними розладами
D. Можливими інфекційними ускладненнями
E. * Всіма перечисленими змінами
16. Органічні зміни в нервовій системі виникають при ХПХ:
A. Легкого ступеня тяжкості
B. Середнього ступеня тяжкості
C. * Тяжкого ступеня тяжкості
D. При всіх ступенях тяжкості
E. Виникають лише функціональні зміни
17. При тяжкому ступені ХПХ спостерігаються:
A. Вегетативні розлади
B. Глибокі порушення обміну та трофіки
C. Інфекційні ускладнення
D. Виражена кровоточивість
E. * Всі перечислені зміни
18. В системі крові при тяжкому ступені ХПХ розвиваються:
A. Спустошення кісткового мозку
B. Агранулоцитоз
C. Виражена кровоточивість
D. * Все перераховане
19. Септичні ускладнення ХПХ можливі при:
A. Легкому ступені тяжкості
B. Середньому ступені тяжкості
C. * Тяжкому ступені тяжкості
D. Всіх ступенях тяжкості
E. Септичних ускладнень небуває
20. При середньому ступені тяжкості ХПХ у внутрішніх органах виникають зміни:
A. Дистрофія міокарду
B. Ураження слизових оболонок
C. Ураження ендокринних залоз
D. Ураження шлунка і кишківника
21. Легкий ступінь важкості ХПХ не супроводжується:
A. Органічними змінами в нервовій системі
B. Інфекційними ускладеннями
C. Змінами червоної крові
D. нічого з перерахованого
22. Для легкого ступеня ХПХ характерні:
A. Астенія, вегето-судинна дистонія
B. Нестійкість серцево-судинної регуляції
C. Вестибулярні порушення
D. Порушення чутливості
E. * Все вище перераховане
A. Емоційна лабільність
B. Стійкий червоний дермографізм
C. Тремор пальців рук
D. Загальний гіпергідроз
E. * Все перераховане
24. Легкий ступінь ХПХ супроводжується:
A. Зниженням вмісту лейкоцитів
B. Лімфоцитозом
C. Нейтрофільним зсувом вліво
D. Можливою токсичною зернистістю нейтрофілів
A. Ознаки подразнення червоного паростка кровотворення (ретикулоцитоз)
B. Незначне збільшення кількості незрілих клітин мієлоїдного ряду
C. Зростання кількості плазматичних клітин
D. * Всі перераховані зміни
E. Нічого з перерахованого
A. Фіксаційна гіпомнезія
B. Підвищена втомлюваність
C. Психічна виснаженість
D. Астенізація НС
E. * Всі правильні відповіді
27. Середній ступінь важкості ХПХ характеризується:
A. Вираженою астенією
B. Гіпотонією
C. Вегето-судинною дистонією
D. Діенцефальним синдромом
A. Кровоточивість
B. Помірна гіпохромна анемія
C. Значне зниження вмісту тромбоцитів
D. Значне зниження вмісту лейкоцитів
29. Важкий ступінь ХПХ характеризується:
A. Органічними змінами в організмі
B. Незворотніми змінами в організмі
C. Повною втратою регенераційних можливостей
D. * Всі правильні відповіді А,В,С
A. Нервової системи
B. Серцево-судинної системи
C. Глибоким пригніченням кровотворення
D. * Глибоким пригніченням кровотворної та нервової систем
порушеннями:
A. Руховими
B. Рефлекторними
C. Чуттєвими
D. Ознаками дієнцефального синдрому
32. При важкому ступені ХПХ виявляються симптоми ураження черепно-мозкових нервів
A. Горизонтальний ністагм
B. Пригнічення і відсутність кон’юктивальних та корнеальних рефлексів
C. Зниження або підвищення сухожильних та періостальних рефлексів
D. Зниження черевних рефлексів
A. Напади серцебиття та болю в ділянці серця
B. * Межі серця збережені
C. Аускультативно глухість тонів серця
D. На ЕКГ – глибокі дистрофічні зміни в міокарді
A. Вміст еритроцитів в периферичній крові нижче 2,0х1012
B. Кількість лейкоцитів менше 1,0х1010
C. Кількість тромбоцитів до 20-50 тисяч
D. Різко виражена кровоточивість
A. Прогресуючих глибоких місцевих змін
B. Мало вираженою загальною реакцією організму
C. Пізнім проявом загальної реакції організму
A. Відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному спостереженні
B. Зміни в «критичному органі», що виявляються при звичайному клінічному дослідженні
C. Зміни, виявлені в органах, що малочутливі до радіонукліду
E. Інші варіанти відповіді
A. * Відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його
B. спостереженні
Зміни в «критичному органі», що виявляються при звичайному клінічному дослідженні
C. Зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
D. Нічого з перерахованого
E. Всі відповіді правильні
A. Відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його
B. * спостереженні
C. Зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
A. Відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його
B. спостереженні
C. * Зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
40. Основну частину опромінення населення обумовлюють:
A. * Природні джерела радіації
B. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
C. Техногенні катастрофи
41. Накопичена на протязі всього життя людиною доза (за рахунок природного радіаційного
фону) не перевищує:
A. * 0,1 Зв
B. 0,2 Зв
C. 0,3 Зв
D. 0,4 Зв
E. 0,5 Зв
42. Накопичена на протязі всього життя людиною доза за рахунок всіх основних джерел радіації
не перевищує:
A. 0,1 Зв
B. 0,2 Зв
C. 0,3 Зв
D. 0,4 Зв
E. * 0,5 Зв
43. Природній радіаційний фон обумовлений джерелами:
A. Космічними
B. Земної кори
C. Іншими джерелами: радіоактивності води, продуктів харчування, будівельних матеріалів та ін.
44. Джерела опромінення, що створюють природній фон радіоактивності подідяють на такі, що
обумовлюють:
A. Зовнішнє опромінення
B. Внутрішнє опромінення
C. Додаткове опромінення
D. * Зовнішнє і внутрішнє опромінення
E. нічого з перерахованого
45. Хто відкрив явище природної радіоактивності?
A. Марія Складовська-Кюрі і П’єр Кюрі
B. Вільгельм Конрад Рентген
C. * Анрі Беккерель
D. Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі
E. Іван Пулюй
46. Хто відкрив явище штучної радіоактивності?
C. Анрі Беккерель
D. * Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі
47. Коли була відкрита природна радіоактивність?
A. 1881 р.
B. 1895 р.
C. * 1896 р.
D. 1903 р.
E. 1911 р.
48. Назвіть види фотонних іонізуючих випромінювань
A. Гамма-випромінювання
B. Рентгенівське випромінювання
C. Нейтронне випромінювання
D. * Гамма та рентген випромінювання
49. До корпускулярних іонізуючих випромінювань не відносяться:
A. Альфа-частинки
B. Нейтрони
C. * Гамма-промені
D. Бета-частинки
E. Протони
50. Для іонізуючих випромінювань не характерна дія:
A. Проникаюча
B. * Силова
C. Іонізуюча
D. Біологічна
E. Фотохімічна
51. Явище наведеної радіоактивності характерне для:
A. * Нейтронного випромінювання
B. Гамма-випромінювання
C. Альфа-частинок
D. Бета-частинок
E. Рентгенівського випромінювання
52. Назвіть параметри, від яких залежить біологічний ефект іонізуючих випромінювань
A. Проникаюча здатність випромінювання
B. Щільність іонізації тканин
C. Радіочутливість тканин
53. Назвіть проникаючу здатність в тканинах альфа-частинки
A. * 50-70 мікрометрів
B. 1-1,5 см
C. До 10 см
D. До 10 метрів
54. Бета-частинки проникають в тканинах
A. 50-70 мікрометрів
B. * 1-1,5 см
C. До 10 см
D. До 10 метрів
55. Назвіть проникаючу здатність в тканинах гамма-кванта
A. * Десятки см
B. Від кількох сантиметрів до кількох метрів
C. 1-1,5 см
D. 50-70 мікрометрів
56. Назвіть щільність іонізації альфа-частинки
A. 2-3 пари іонів на 1 см пробігу
B. 20-30 пар іонів на 1 см пробігу
C. * 2-3 тисячі пар іонів на 1 см пробігу
D. 200-300 пар іонів на 1 см пробігу
57. Назвіть щільність іонізації бета-частинки
A. 2-3 пари іонів на 1 см пробігу
C. * 200-300 пар іонів на 1 см пробігу
D. 2-3 тисячі пар іонів на 1 см пробігу
58. Назвіть щільність іонізації гамма-кванта
A. * 2-3 пари іонів на 1 см пробігу
C. 2-3 тисячі пар іонів на 1 см пробігу
D. 200-300 пар іонів на 1 см пробігу
59. Назвіть позасистемну одиницю вимірювання радіоактивності
A. Беккерель
B. * Кюрі
C. Грей
D. Рентген
E. Рад
60. Назвіть позасистемну одиницю вимірювання експозиційної дози
A. Кулон
B. * Рентген
C. Грей
D. Рад
E. Зіверт
61. Назвіть одиницю вимірювання поглинутої дози в системі СІ
A. Беккерель
B. Кулон
C. Зіверт
D. * Грей
E. Рентген
62. Назвіть одиницю вимірювання еквівалентної дози в системі СІ
A. * Зіверт
B. Грей
C. Рентген
D. Рад
E. Кулон
63. Назвіть принципи захисту від дії іонізуючих випромінювань
A. Захист екрануванням
B. Захист часом
C. Захист відстанню
64. Розрізняють способи захисту від іонізуючих випромінювань
A. Стаціонарні
B. Пересувні
C. Індивідуальні
65. До індивідуальних мір захисту від іонізуючого випромінювання при роботі з відкритими
ізотопами відносять:
A. Фартухи
B. Респіратори
C. Пересувні ширми
D. Дотримання правил особистої гігієни
E. * Все перечислене вірно
66. Назвіть показники нормального радіаційного фону
A. 1-5 мікрорентген за годину(мкР год)
B. * 10-15 мікрорентген за годину(мкР год)
C. 15-25 мікрорентген за годину(мкР год)
D. 10-50 мікрорентген за годину(мкР год)
E. 25-50 мікрорентген за годину(мкР год)
67. Назвіть джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища
A. Уранова промисловість
B. Ядерні реактори
C. Радіохімічна промисловість
D. Радіаційні аварії, ядерні вибухи та ін.
68. В яких випадках встановлюються гранично-допустимі рівні радіації?
A. * У випадках радіаційної аварії
B. При масових профілактичних оглядах
C. В регіонах підвищеного радіаційного фону
69. Характерним у реакції травного тракту на опромінення є:
A. Пригнічення секреторної функції
B. Зниження ферментативної активності екскретів залоз
C. Зміна моторики шлунка і кишківника
D. Атрофія слизової оболонки
70. В неврологічному анамнезі характерними на опромінення є симптоми:
A. Асиметричне підвищення сухожильних і зниження шкірних рефлексів
B. Порушення адаптації до навантажень
C. Стомлюваність, головний біль, запаморочення, та інші
71. При хронічному опроміненні наростаюча цитопенія обумовлена:
A. Зменшенням кількості нейтрофілів
B. Зменшенням кількості лімфоцитів
C. Зменшенням кількості тромбоцитів
D. * Всіма перечисленими факторами
72. Перші симптоми легкого ступеня ХПХ проявляються:
A. Постійною слабкістю
B. Підвищеною стомлюваністю
C. Погіршенням апетиту
D. Сонливістю
A. Припиненню розвитку хвороби
B. Повному одужанню
C. Здатності уражених радіацією органів компенсувати шкідливу дію опромінення
74. Для легкого ступеня ХПХ не характерні
A. * Інфекційні ускладнення
B. Вегетодистонія
C. Астенія
D. Не змінена червона кров
E. Відносний лімфоцитоз
75. При легкому ступені тяжкості ХПХ червона кров:
A. * Не змінена
B. Помірна анемія
C. Гіпохромний еритроцитоз
D. Еритроцитів менше 2х1012/л
E. Правильна відповідь В,С
76. Легка форма ХПХ характеризується тим, що:
A. Не всі органи уражені радіацією
B. Органи не втратили здатності компенсувати шкідливу дію опромінення
C. Усунення опромінення сприяє припиненню розвитку хвороби
D. Можливе повне одужання
77. Погіршення складу крові при середньому ступені ХПХ обумовлене:
A. Кількість лейкоцитів – нижче 2 тис., іноді знижується до 900 у мм3
B. Кількість еритроцитів – нижня межа норми
C. Кількість тромбоцитів – нижче норми
A. Змін не виявлено
B. * Нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. Пригнічення всіх ростків кровотворення
D. Спустошення
B. Нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. * Пригнічення всіх ростків кровотворення
D. Спустошення
B. Нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. Пригнічення всіх ростків кровотворення
D. * Спустошення(мієлокаріоцитів менше 1х109/л)
81. При легкому ступені тяжкості ХПХ інфекційні ускладнення:
A. * Відсутні
B. Можливі
C. Численні
D. Всі варіанти можливі
A. Відсутні
B. * Можливі
C. Численні
A. Відсутні
B. Можливі
C. * Численні
84. У пацієнтів з ХПХ тяжкого ступеня
A. Процес хвороби незворотній
B. Пацієнти потребують постільного режиму
C. Смерть наступає при катастрофічному руйнуванні кровотворних органів
D. Септичний стан, спричинений втратою імунітету
A. Документований радіометричний контроль
B. Тривалий стаж роботи з джерелом іонізуючого випромінювання (10-15-20 років)
C. Детальний аналіз диспансерного спостереження (особливо контроль вихідних даних)
D. Умови праці
E. * Всі перераховані фактори
A. Не були діагностовані захворювання нервової системи до початку контакту з іонізуючим
B. Не були враховані судинні дистонії до початку контакту з радіоактивним випромінюванням
C. Не були враховані ендокринно-судинні дисфункції до початку контакту з радіоактивним
D. Не були враховані хронічні інфекції до початку контакту з радіоактивним випромінюванням
87. Основні професійні радіаційні фактори у відділеннях контактної променевої терапії в тому
числі при розгерметизуванні джерел випромінювання:
A. Зовнішні гама-випромінювання
B. зовнішні бета-випромінювання
C. Можливість надходження в середину організму працюючих з Со60, 137Сs
88. Що відноситься до іонізуючого випромінювання?
A. Ультразвукове
B. * Гама-промені
C. Радіохвилі
D. Інфрачервоне випромінювання
E. Ультрафіолетові промені
89. Основним ефектом дії іонізуючого випромінювання на воду є:
A. Дисоціація молекул води
B. Збудження молекул води
C. Утворення сульфатних сполук
D. * Утворення вільних радикалів
E. Полімеризація молекул води
90. При недостатності кисню («кисневий ефект») радіочутливість біологічних об’єктів:
A. Підвищується
B. Не змінюється
C. * Знижується
D. Відсутня
E. Всі відповіді неправильні
91. Специфічною дією іонізуючого випромінювання на хромосоми клітин є:
A. * Розрив хромосом
B. Дезінтеграція хромосом
C. Подвоєння кількості хромосом
D. Пошкодження дистальних відділів хромосом
E. Деформація хромосом
92. Оцініть вплив віку на радіочутливість людини. Вкажіть періоди максимальної
A. радіочутливості:
Дитячий вік
B. * Молодий вік
C. Зрілий вік
D. Старий вік
E. Вік не пов’язаний з радіочутливістю
93. Які фізичні явища простежуються в опромінених клітинах?
A. Електростатичні ефекти
B. Іонізація атомів і молекул
C. Теплопродукція
D. Флюоресценція
E. * Іонізація атомів і молекул, електростатичні ефекти
94. Який вплив іонізуючих випромінювань на молекули органічних сполук можна віднести до
прямої дії випромінювань?
A. * Утворення вільних радикалів
B. Міжмолекулярний енергетичний обмін
C. Утворення продуктів радіолізу
D. Зміни молекул в результаті пасажу через них електронів
E. Дія на макромолекули частинок квантів
95. Які зміни відбуваються у високомолекулярних сполуках під дією іонізуючого
випромінювання?
A. * Іонізація молекул
B. Синтез молекул
C. Утворення подвійних зв’язків
D. Розриви ковалентних зв’язків
96. Вкажіть обов’язкові компоненти пошкодження тканин в результаті опромінення:
A. * Радіоліз води
B. Склероз тканин
C. Канцерогенез
D. Атрофія тканин
97. Які фактори впливають на радіочутливість тканин (РЧТ) приїх опромінюванні?
A. РЧТ практично не залежить від видуопромінювання
B. РЧТ менше виражена при хронічному опромінюванні
C. РЧТ суттєво нижча при хронічному опромінюванні
D. * РЧТ змінюється в залежності від виду, характеру опромінювання і віку
E. В заключному періоді тривалого опромінювання РЧТ знижується
98. Природніми радіонуклідами організму людини є:
A. * Калій-40 і вуглець-14
B. Рубідій-87 і тритій
C. Уран-238 і торій-232
D. Уран-235 і торон
E. Полоній-210 і свинець-210
99. Колективна і популяційна дози вимірююься в:
A. Рентгенах і радах
B. Греях і берах
C. * Люд./Зв і люд./берах
D. Кюрі і беккерелях
E. Мбер/рік і бер/рік
100. Найбільший вклад в річну еквівалентну дозу від природніх джерел вносить опромінення:
A. Гонад
B. Червоного кісткового мозку
C. * Легень
D. Щитовидної залози
E. Рогівки
101. Найменше надходження природніх радіонуклідів в організм з продуктами харчування
обумовлено:
A. * Вершковим маслом
B. Молоком
C. Водою
D. Рослинними продуктами
E. М’ясними продуктами
102. Які особливості організму в найбільшій мірі визначаються його радіочутливістю?
A. Зв’язані із статтю
B. * Індивідуальні
C. Вікові
D. Психоемоційні
E. Расові
103. Що відбувається при дії терапевтичних доз іонізуючого випромінювання на клітину?
A. Клітина негайно гине
B. Пошкодження клітини можуть бути відсутні
C. Руйнуються радіочутливі структури клітин
D. * Випромінювання переважно впливає на хромосоми
E. Інший варіант відовіді
104. Найбільш чутливі структури молекули клітини знаходяться в:
A. Мітохондріях
B. Рибосомах
C. * Ядрі
D. Ядерці
105. Вкажіть фактори, які впливають на індивідуальні розбіжності в реакції на опромінення:
A. * Вік
B. Стать
C. Спадкова чутливість
D. Стан здоров’я
106. Назвіть найпростіші і найбільш ефективні засоби зменшення біологічного впливу радіації:
A. Призначення масивних доз сольових розчинів
B. * Створення штучної гіпоксії
C. Гіпербарична оксигенація
107. Кістковий мозок і лімфатична система є:
A. Радіорезистентними системами
B. * Високорадіочутливими системами
C. Нормально функціонують навіть після опромінювання у великих дозах
D. Функціонують після стимуляції кровотечами або інфекцією
108. При справжньому пострадіаційному гастроінтестинальному синдромі у пацієнта
спостерігається:
A. Явище анорексії
B. Вторинна дегідратація внаслідок блювання
C. Вторинна інфекція внаслідок агранулоцитозу
D. * Все зазначене
E. Ні одне із зазначеного
109. При надходженні всередину організму радіонукліди:
A. Швидко виводяться
B. Захоплюються лімфоцитами як і інші інородні тіла
C. * Ідуть тим самим метаболічним шляхом, що і їх нерадіоактивні аналоги
D. Не акумулюються в тканинах і кістках скелету
110. Чим визначається радіотоксикологічна дія інкорпорованих радіонуклідів
A. Характером випромінювання
B. Енергією випромінювання
C. Періодом напіврозпаду нукліда
D. * Швидкістю виведення
E. Ні одним із зазначеного
111. Які органи в радіотоксикології відносяться до «критичних органів»?
A. Ендокринні органи
B. Репродуктивні органи
C. Органи, ураження яких призводить до загибелі організму
D. * Органи, які переважно накопичують певні радіонукліди
E. Тканини з високою радіочутливістю
112. Клінічна картина гострого місцевого променевого пошкодження залежить від
A. Виду випромінювання
B. Поглинутої дози
C. Об’єму пошкоджених тканин
D. Анатомічної локалізації пошкодження
E. * Всього вище перерахованого
113. На шкірі первинна еритема виникає при бета-опроміненні в діапазоні
A. 1-2 Гр
B. 6-12 Гр
C. 20-30 Гр
D. * 30-100 Гр
E. 100-150 Гр
114. Первинна еритема на шкірі виникає при бета-опроміненні в діапазоні
A. 1-2 Гр
B. 6-12 Гр
C. 20-30 Гр
D. * 30-100 Гр
E. 100-150 Гр
115. Еритема, що виникає в першу добу після бета-опромінення згасає через
A. * 2-3 дні
B. 6-7 днів
C. 10-15 днів
D. 14-20 днів
E. 20-30 днів
116. Згасання первинної еритеми, що виникає в першу добу після бета-опромінення наступає через
A. * 2-3 дні
B. 6-7 днів
C. 10-15 днів
D. 14-20 днів
E. 20-30 днів
117. Яка мінімальна смертельна доза при опроміненні всього тіла рентгенівськими або
гама-променями?
A. 0,1 Грей
B. 1 Грей
C. * 10 Грей
D. 100 Грей
E. 1000 Грей
118. При опроміненні всього тіла рентгенівськими або гама-променями мінімальна смертельна
доза складає
A. 0,1 Грей
B. 1 Грей
C. * 10 Грей
D. 100 Грей
E. 1000 Грей
119. Основним ефектом дії іонізуючого випромінювання на воду є
B. * Утворення вільних радикалів
D. Полімеризація води
E. Блокування молекул води
120. Коли були відкриті х-промені?
A. * 1881 р.
B. 1896 р.
C. 1903 р.
D. 1911 р.
E. 1935 р.
121. Переважним ефектом дії іонізуючого випромінювання на воду є
122. Хто сформулював наступний закон: “Іонізуюча радіація тим сильніше впливає на клітини, чим
інтенсивніше вони поділяються і чим менш виражені їх морфологія і функція”?
A. Г. Хейніке
B. В. Груббе
C. Холл-Едвардс
D. * І. Бергоньє і Л. Трібондо
E. А. Бенджамін і А. Смок
123. При дії іонізуючого випромінювання на воду основним ефектом є
124. Специфічною дією іонізуючого випромінювання на хромосоми клітин є
125. При дії іонізуючого випромінювання на хромосоми клітин специфічним є
126. Оцініть вплив віку на радіочутливість людини. Вкажіть періоди максимальної радіочутливості
A. * Молодий вік
B. Зрілий вік
C. Старий вік
D. Радіочутливість не залежить від віку
E. Радіочутливість з віком не змінюється
127. Хто вперше повідомив про перші випадки раку у рентгенологів під впливом іонізуючого
A. * Фрібен і Сік
B. В. Груббе
D. І. Бергоньє і Л. Трібондо
128. Які фізичні явища простежуються в опромінених клітинах?
129. Хто вперше застосував лікування іонізуючим випромінюванням при злоякісній пухлині?
B. * В. Груббе
130. Хто вперше описав вплив іонізуючого випромінювання на кістковий мозок (променева анемія
та лейкопенія)?
A. * Г. Хейніке
B. В. Груббе
131. Назвіть фізичні явища, що простежуються в опромінених клітинах?
132. Хто вперше виявив ушкодження хромосом при іонізуючому опроміненні клітин?
B. В. Груббе
C. * Пертес
133. В опромінених клітинах простежуються наступні фізичні явища
134. Хто вперше описав пригнічення імунітету під впливом іонізуючого випромінювання?
B. В. Груббе
C. Пертес
E. * А. Бенджамін і А. Смок
135. Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС?
A. 1 травня 1985 р.
B. * 26 квітня 1986 р.
C. 22 квітня 1989 р.
D. 9 травня 1989 р.
E. 1 грудня 1991 р.
136. Вкажіть, який вплив іонізуючих випромінювань на молекули органічних сполук можна
віднести до прямої дії випромінювань?
E. Дія на макромолекули квантів
137. До прямої дії іонізуючих випромінювань на молекули органічних сполук можна віднести
138. Кому з перелічених вчених двічі присуджувалася Нобелівська премія?
A. Вільгельм Конрад Рентген
B. Анрі Беккерель
C. П’єр Кюрі
D. * Марія Складовська-Кюрі
E. Фредерік Жоліо-Кюрі
139. Який вплив іонізуючих випромінювань на молекули органічних сполук можна віднести до
прямої дії випромінювань?
140. Що являє собою альфа-випромінювання?
A. Електромагнітні хвилі довжиною 10-5-10-2 нм
B. Електромагнітні хвилі довжиною < 0,1 нм
C. Іонізуюче випромінювання електронів
D. Іонізуюче випромінювання позитронів
E. * Іонізуюче випромінювання ядер атомів гелію
141. Що являє собою бета-випромінювання?
C. * Корпускулярне електронне чи позитронне іонізуюче випромінювання
D. Корпускулярне іонізуюче випромінювання важких іонів
E. Корпускулярне іонізуюче випромінювання ядер атомів гелію
142. Які зміни відбуваються у високомолекулярних сполуках під дією іонізуючого
143. Що являє собою гамма-випромінювання?
B. * Електромагнітні хвилі довжиною < 0,1 нм
C. Корпускулярне електронне чи позитронне іонізуюче випромінювання
144. Вкажіть зміни, що відбуваються у високомолекулярних сполуках під дією іонізуючого
145. У високомолекулярних сполуках під дією іонізуючого випромінювання відбуваються зміни
146. Вкажіть обов’язкові компоненти пошкодження тканин в результаті опромінення
147. Які обов’язкові компоненти пошкодження тканин наступають в результаті опромінення
148. Назвіть обов’язкові компоненти пошкодження тканин в результаті опромінення
149. Які фактори впливають на радіочутливість тканин (РЧТ) при їх опромінюванні?
A. РЧК практично не залежить від виду опромінювання
C. РЧТ суттєво нижча при гострому опромінюванні
D. * РЧТ змінюється в залежності від виду , характеру опромінювання і віку
150. Назвіть фактори, що впливають на радіочутливість тканин (РЧТ) при їх опромінюванні?
151. Що впливає на радіочутливість тканин (РЧТ) при їх опромінюванні?
152. Які особливості організму в найбільшому ступені визначають його радіочутливість?
C. Вікові
E. Расові
153. Що являють собою х-промені?
A. * Електромагнітні хвилі довжиною 10-5-10-2 нм
C. Корпускулярне електронне чи позитронне іонізуюче випромінювання
154. Яке з перелічених випромінювань є іонізуючим?
A. Ультразвукове
B. Інфрачервоне
C. Ультрафіолетове
D. Радіохвилі
E. * Гамма-промені
155. Назвіть особливості організму, які в найбільшому ступені визначають його радіочутливість?
B. * Вікові
C. Професійні
E. Расові
156. В найбільшому ступені наступні особливості організму визначають його радіочутливість?
C. Вікові
E. Расові
157. Що відбувається при дії терапевтичних доз іонізуючого випромінювання на клітину?
A. Негайна загибель клітини
C. Руйнуються радіорезистентні структури клітин
158. При дії терапевтичних доз іонізуючого випромінювання на клітину відбувається
C. Руйнуються радіорезистентні структури клітин
159. Дія терапевтичних доз іонізуючого випромінювання на клітину наступна
C. Руйнуються радіочутливі структури клітин
160. Найбільш чутливі структури клітин знаходяться в
A. Мітохондріях
B. Рибосомах
C. * Ядрі
D. Ядерці
E. Вакуолях
161. Назвіть найбільш чутливі структури молекули клітин
A. Мітохондрії
B. Рибосоми
C. * Ядро
D. Ядерце
E. Вакуолі
162. Частота генетичних мутацій радіаційного походження:
A. Є незмінно високою в статевих клітинах
B. Збільшується з віком
C. Продовжує збільшуватись навіть після закінчення опромінювання
D. Лінійно зростає в залежності від дози
E. * Є незмінно високою в статевих клітинах, лінійно зростає в залежності від дози
163. Генетичні мутації радіаційного походження
A. Є незмінно високими в статевих клітинах
B. Збільшуються з віком
C. Продовжують збільшуватись навіть після закінчення опромінювання
D. Лінійно зростають в залежності від дози
E. * Є незмінно високими в статевих клітинах, лінійно зростають в залежності від дози
164. Кількість генетичних мутацій радіаційного походження:
A. Є незмінно високою в статевих клітинах
B. Збільшується з віком
C. Продовжує збільшуватись навіть після закінчення опромінювання
D. Лінійно зростає в залежності від дози
E. * Є незмінно високою в статевих клітинах, лінійно зростає в залежності від дози
165. Більшість із радіаційних мутацій є
A. Домінантними
B. Спонтанними
C. * Шкідливими, небезпечними для життя
D. Вибірково корисними
166. Радіаційні мутації виникають внаслідок
A. * Змін в ДНК
B. Змін в РНК
C. Змін в дезоксірибозі цукрів
D. Змін в білках
167. Мутації, що виникають внаслідок дії радіації зумовлені
A. * Змінами в ДНК
B. Змінами в РНК
C. Змінами в дезоксірибозі цукрів
D. Змінами в білках
168. Ранній пострадіаційний рак виявляється у вигляді
A. Сквамозно-клітинної карциноми
B. Остеосаркоми
C. Бронхіальної карциноми
D. * Лейкемії
169. На початках ранній пострадіаційний рак виявляється у вигляді
A. Сквамозно-клітинної карциноми
B. Остеосаркоми
C. Бронхіальної карциноми
D. * Лейкемії
170. Часовий інтервал між радіаційним впливом і появою патологічних ефектів називається
A. Мертвим часом
B. Метаболічним періодом
C. * Латентним періодом
D. Продромальний період
171. Назвіть інтервал між радіаційним впливом і появою патологічних ефектів
172. Як називається інтервал між радіаційним впливом і появою патологічних ефектів
173. До пізніх ефектів радіаційного впливу є
A. Еритема
B. * Неспецифічне зменшення тривалості життя
C. Геморрагії
D. Спонтанні аборти
174. Назвіть один із пізніх ефектів радіаційного впливу
A. Еритема
B. * Неспецифічне зменшення тривалості життя
C. Геморрагії
D. Спонтанні аборти
175. Вкажіть фактори, які найбільше впливають на індивідуальні розбіжності в реакції на
опромінення:
A. * Вік
B. Стать
E. Всі перераховані фактори
176. Які фактори найбільше впливають на індивідуальні розбіжності в реакції на опромінення
A. * Вік
B. Стать
177. Що найбільше впливає на індивідуальні розбіжності в реакції на опромінення
A. * Вік
B. Стать
178. Назвіть найпростіші і найбільш ефективні засоби зменшення біологічного впливу радіації
179. Вкажіть найпростіші і найбільш ефективні засоби зменшення біологічного впливу радіації
відносять
A. Тривожний страх у поєднанні з тахікардією
B. * Нудота і блювання
C. Діарея
D. Підвищення температури
E. Все зазначене
181. Ранніми клінічними проявами гострого опромінення всього тіла у великих дозах є
A. Тривожний страх у поєднанні з тахікардією
B. Нудота і блювання
C. Діарея
E. * Все зазначене
182. Що називається продромальним періодом?
A. Часовий інтервал до появи порушень в шлунково-кишковому тракті
B. * Асимптоматичний період
C. Час до смерті опроміненої особи
D. Часовий інтервал до появи порушень в центральній нервовій системі
183. Загибель ЦНС після гострого опромінення відбувається
A. Через декілька годин після опромінення голови
B. Через добу після опромінення голови
C. * При опроміненні надмірними дозами (100 Гр і вище) всього тіла
D. У зв’язку з променевими пошкодженнями легень
E. Від усіх зазначених факторів
184. У хворого з променевим ЦНС-синдромом смерть може наступити без видимих змін в
кишечнику, що означає
A. * Зміни у цій системі не встигли розвинутись
B. Кишечні явища не розвинутись завдяки своєчасному лікуванню
C. ЦНС-синдром є вторинним після променевого ураження кишечника
D. ЦНС-синдром – вторинний після загибелі гемопоетичної системи
185. Що є причиною пострадіаційного гастроінтестинального синдрому?
A. Фракційоване опромінення всього тіла сумарною дозою 4 Гр
B. Підвищена чутливість шкт до дії радіації
C. Гостре одноразове опромінення всього тіла дозою 2 Гр
D. Гостре одноразове опромінення ділянки живота дозою 1 Гр
E. * Гостре одноразове опромінення всього тіла і живота дозою 10 Гр
186. Назвіть причину пострадіаційного гастроінтестинального синдрому
A. Фракційоване опромінення всього тіла
C. Гостре одноразове опромінення всього тіла
D. Гостре одноразове опромінення ділянки живота
E. * Гостре одноразове опромінення всього тіла і живота
187. Причиною пострадіаційного гастроінтестинального синдрому є
A. Фракційоване опромінення всього тіла
C. Гостре одноразове опромінення всього тіла
D. Гостре одноразове опромінення ділянки живота
E. * Гостре одноразове опромінення всього тіла і живота
188. При справжньому пострадіаційному гастроінтестинальному синдромі у пацієнта
спостерігається
189. У пацієнта при справжньому пострадіаційному гастроінтестинальному синдромі
спостерігається
190. Кістковий мозок і лімфатична система є
A. Радіорезистемними системами
E. Всі варіанти відповіді можливі
191. Лімфатична система і кістковий мозок є
A. Радіорезистемними системами
192. Дайте відповідь про пізні радіаційні ефекти
A. Можуть ніколи не проявлятися
B. * Можуть з’являтися через місяці або роки після опромінення
C. Важко оцінити їх зв’язок з опроміненням, так як вони малоспецифічні
D. Високоспецифічні, так як неминуче ведуть до смерті організму
193. Пізні радіаційні ефекти
A. Можуть ніколи не проявлятися
B. * Можуть з’являтися через місяці або роки після опромінення
C. Важко оцінити їх зв’язок з опроміненням, так як вони малоспецифічні
D. Високоспецифічні, так як неминуче ведуть до смерті організму
194. Опромінення ембріону в малих (діагностичних) дозах може призвести до
A. * Спонтанного аборту
B. Багатоплідності
C. Передлоги плаценти
D. Сідничним передлогам
E. Всього зазначеного
195. При опроміненні ембріону в малих (діагностичних) дозах може спостерігатись
A. * Спонтанний аборт
B. Багатоплідність
C. Передлоги плаценти
D. Сідничні передлоги
196. При надходженні всередину організму радіонукліди
A. Швидко виводяться
B. Захоплюються лімфоцитами як і інші сторонні тіла
C. * Ідуть тим самим метаболічним шляхом, що і їх нерадіоактивні аналоги
D. Акумулюються в тканинах і кістках скелету
197. Надходження всередину організму радіонуклідів супроводжується
A. Швидким виведенням
B. Захоплюються лімфоцитами як і інші сторонні тіла
C. Ідуть тим самим метаболічним шляхом, що і їх нерадіоактивні аналоги
D. * Акумуляцією в тканинах і кістках скелету
198. Чим визначається радіотоксикологічна дія інкорпорованих нуклідів?
199. Радіотоксикологічна дія інкорпорованих нуклідів визначається?
200. Токсична дія інкорпорованих нуклідів визначається?
201. Які органи в радіотоксикології відносяться до «критичних органів»?
202. Назвіть органи в радіотоксикології які відносяться до «критичних органів»?
203. До «критичних органів» в радіотоксикології відносяться
204. Назвіть положення, яке постулюює концепцію «критичного органу» в радіобіології.
A. * Вибіркове накопичення радіонукліду в певному органі
B. Можливість виведення радіонукліду із певного органу
C. Нерівномірність опромінення всього організму даним радіонуклідом
D. Нерівномірність опромінення всього організму даним радіонуклідом
E. Можливість ранньої діагностики ураження критичного органу
205. Концепцію «критичного органу» в радіобіології постулює
A. * Вибіркове накопичення радіонукліду в певному органі
B. Можливість виведення радіонукліду із певного органу
C. Нерівномірність опромінення всього організму даним радіонуклідом
D. Нерівномірність опромінення всього організму даним радіонуклідом
E. Можливість ранньої діагностики ураження критичного органу
206. Теорія мішені – це
A. Вплив на ферменти
B. * Вплив на генетичний апарат
C. Пошкодження оболонки клітини
D. Вплив на молекули ДНК
E. Вплив на вакуолі клітин
207. Що означає теорія мішені
A. Вплив на ферменти
B. * Вплив на генетичний апарат
C. Пошкодження оболонки клітини
D. Вплив на молекули ДНК
E. Вплив на вакуолі клітин
208. Спадкоємними є серйозні порушення розвитку у нащадків опромінених батьків
A. Ембріональна загибель
B. Вроджені вади
C. Зниження фертильності
D. * «Великі мутації»: хромосомні, геномні, важливих структурних генів
209. Фізіологічна неповноцінність потомства включає
A. Зниження стійкості до несприятливих впливів
B. Функціональні зрушення
C. Схильність до так званих мультифакторіальних захворювань
D. Дестабілізація генетичного апарату
210. У потомства фізіологічна неповноцінність включає
A. Зниження стійкості до несприятливих впливів
B. Функціональні зрушення
C. Схильність до так званих мультифакторіальних захворювань
D. Дестабілізація генетичного апарату
211. Головними механізмами аномалій розвитку можуть бути
A. Мутації
B. Хромосомні аберації у клітинах плода
C. Мітотичний блок
D. Брак нормальних попередників нуклеїнових кислот
212. При якому з перелічених фізичних процесів не виникає гамма-випромінювання?
A. Розпад радіоактивних ядер
B. Перехід ядер зі збудженого стану в основний
C. * Пружне зіткнення швидкого нейтрона з ядром
D. Взаємодія швидких заряджених частинок з речовиною
E. Анігіляція електронно-позитронних пар
213. До головних механізмів аномалій розвитку відносять
A. Мутації
B. Хромосомні аберації у клітинах плода
C. Мітотичний блок
D. Брак нормальних попередників нуклеїнових кислот
214. Які частинки не випускаються відомими на Землі радіоактивними ізотопами?
A. * Протони
B. Нейтрони
C. Електрони
D. Позитрони
E. Важкі іони
215. Назвіть особливості картини променевої реакції у дітей дошкільного віку
A. Клінічна картина загальної променевої реакції у дітей виявляється менш яскраво
B. Період виражених променевих симптомів у дітей розпочинається раніше, ніж у дорослих
C. Наявна лабільність судинних реакцій, особливо шкіри обличчя
D. Маса тіла не зростає або зменшується
216. Вкажіть особливості картини променевої реакції у дітей дошкільного віку
217. Яка з перелічених частинок має найкоротший час існування в речовині?
A. Протон
B. Нейтрон
C. Електрон
D. * Позитрон
E. Важкий іон
218. Відмітьте особливості картини променевої реакції у дітей дошкільного віку
219. Яке співвідношення між масою електрона і протона?
A. 1 : 10
B. 1 : 20
C. 1 : 100
D. * 1 : 2000
E. 1 : 3876
220. Яке співвідношення між масою електрона і нейтрона?
A. 1 : 10
B. 1 : 20
C. 1 : 100
D. * 1 : 2000
E. 1 : 3876
221. Яка залежність між глибиною проникнення іонізуючого випромінювання в тканини організму
і його іонізуючою здатністю?
A. Прямо-пропорційна
B. * Обернено-пропорційна
C. Параболічна
D. Геометрична прогресія
E. Немає залежності
222. Який з перелічених видів іонізуючого випромінювання має найменшу проникаючу здатність?
A. * альфа-випромінювання
B. бета-випромінювання
C. гамма-випромінювання
D. х-промені
E. Нейтрони
223. Який з перелічених видів іонізуючого випромінювання має найбільшу проникаючу здатність?
A. альфа-випромінювання
C. * гамма-випромінювання
D. Важкі іони
E. Протони
224. До віддалених наслідків іонізуючого опромінення людини належать
A. Скорочення тривалості життя
B. Виникнення додаткових випадків лейкозів, злоякісних пухлин, катаракт кришталика
C. Развиток нефросклерозу
D. Порушення рівноваги у функції ендокринних залоз, зниження плідності, порушення
ембріонального розвитку
E. * Всі зазначені
225. Назвіть віддалені наслідки іонізуючого опромінення людини
A. Скорочення тривалості життя
B. Виникнення додаткових випадків лейкозів, злоякісних пухлин, катаракт кришталика
C. Развиток нефросклерозу
D. Порушення рівноваги у функції ендокринних залоз, зниження плідності, порушення
ембріонального розвитку
226. Раннє променеве старіння характеризується певними властивостями
A. Гетерохронність – різниця в часі настання виражених проявів старіння різних тканин, органів і
систем
B. Гетеротопність – неоднаковий прояв процесів старіння в різних органах і структурах
C. Гетерокінетичність – різна швидкість розвитку вікових змін
D. Гетеровекторність – різноспрямованість вікових змін, пов’язана з активацією одних і
пригніченням інших життєвих процесів у старіючому організмі
E. * Всіма перерахованими
227. Певними властивостями характеризується раннє променеве старіння
A. Гетерохронність – різниця в часі настання виражених проявів старіння різних тканин, органів і
систем
B. Гетеротопність – неоднаковий прояв процесів старіння в різних органах і структурах
C. Гетерокінетичність – різна швидкість розвитку вікових змін
D. Гетеровекторність – різноспрямованість вікових змін, пов’язана з активацією одних і
пригніченням інших життєвих процесів у старіючому організмі
E. * Всіма перерахованими
228. Під час прискореного променевого старіння змінюються енергетичні процеси в клітині
A. Знижується активність дихальних ферментів
B. Зменшується кількість мітохондрій
C. Порушується функція клітинних мембран
D. Знижується основний обмін
229. Прискорене променеве старіння змінює енергетичні процеси в клітині
A. Знижується активність дихальних ферментів
B. Зменшується кількість мітохондрій
C. Порушується функція клітинних мембран
D. Знижується основний обмін
230. Які нижче перераховані вади частіше спостерігаються при внутрішньоутробному опроміненні
плода
A. * Мікроцефалія і розумова відсталість
B. Вроджений вивих стегна
C. Вроджена вада серця
D. Все зазначене
E. Не спостерігається жодна із зазначених
231. Назвіть нижче перераховані вади, які частіше спостерігаються при внутрішньоутробному
опроміненні плода
232. Перечисліть вади які частіше спостерігаються при внутрішньоутробному опроміненні плода
233. Чим небезпечне опромінення ембріону в термін вагітності від 3 до 6 тижнів?
A. Вродженими вадами
B. Неонатальною смертністю
C. Розумовою деградацією дитини
D. Мікроцефалією
E. * Всім зазначеним
234. Назвіть чим небезпечне опромінення ембріону в термін вагітності від 3 до 6 тижнів?
235. Вкажіть,чим небезпечне опромінення ембріону в термін вагітності від 3 до 6 тижнів?
236. Які пострадіаційні зміни спостерігаються в гемопоетичній системі після опромінення?
A. Зменшення числа форменних елементів крові в периферійній крові
B. Поява абортивних форменних елементів в периферійній крові
C. Спустошення червоного і білого гемопоетичного паростка кісткового мозку
237. Назвіть пострадіаційні зміни, які спостерігаються в гемопоетичній системі після опромінення?
238. Випромінювання яких частинок найглибше проникає в речовину?
A. Протони
B. * Нейтрони
C. Електрони
D. Позитрони
E. Важкі іони
239. До пострадіаційних змін в гемопоетичній системі після опромінення відносять
E. Тромбоцитопенію
240. Який з перелічених видів іонізуючого випромінювання має найменшу іонізуючу здатність?
D. Протонне випромінювання
E. Нейтронне випромінювання
241. Частота радіаційних мутацій прямо пропорційна
A. * Типу опромінених клітин
B. Рівню лінійної передачі енергії
C. Послідовності пуринових основ в ДНК
D. Розташуванню пуринових основ в ДНК
242. Яка довжина пробігу альфа-випромінювання в тканинах?
A. * До 50 мкм
B. До 0,5 см
C. До 1 см
D. 5-6 см
E. Десятки сантиметрів
243. Кількість радіаційних мутацій прямо пропорційна
244. Яка довжина пробігу бета-випромінювання в тканинах?
A. До 50 мкм
B. До 0,5 см
C. * До 1 см
D. 5-6 см
E. Десятки сантиметрів
245. Радіаційні мутації прямо пропорційні
246. Яка довжина пробігу нейтронів в тканинах?
A. До 50 мкм
B. До 100 мкм
C. До 0,5 см
D. До 1 см
E. * Сантиметри-метри
247. Радіаційні генетичні мутації є
A. Зворотніми
B. Не зворотніми
C. Зворотніми чи не зворотніми в залежності від виду клітин
D. Зворотніми чи не зворотніми в залежності від енергії випромінювання
E. * Зворотніми чи не зворотніми залежно від виду клітин та енергії випромінення
248. В яких одиницях визначають щільність іонізації випромінювання?
A. Кулон/г сухої речовини
B. * Кількість пар іонів, утворених в одиниці довжини пробігу у повітрі
C. Кількість іонів, утворених в одиниці довжини пробігу у повітрі
D. Кількість пар іонів, утворених в одиниці об’єму повітря
E. Кількість іонів, утворених в одиниці об’єму повітря
249. Яка іонізуюча здатність альфа-випромінювання?
A. 1 пара/мм
B. 1 пара/см
C. 5-10 пар/мм
D. * (10-20)х103 пар/мм
E. 3,7х1010 пар/мм
250. Одними із змін, що спостерігаються під дією іонізуючого випромінювання на білки є
A. Зменшення молекулярної ваги білка
B. Порушення хімічної структури
C. Фрагментація білка
E. Ні одне з перерахованого
251. Під дією іонізуючого випромінювання на білки спостерігаються
252. Зміни, що спостерігаються під дією іонізуючого випромінювання на білки
253. Яка іонізуюча здатність бета-випромінювання?
A. 1 пара/мм
B. 1 пара/см
C. * 5-10 пар/мм
D. (10-20)х103 пар/мм
E. 3,7х1010 пар/мм
254. Яка іонізуюча здатність гамма-випромінювання?
A. 1 пара/мм
B. * 1 пара/см
C. 5-10 пар/мм
D. (10-20)х103 пар/мм
E. 3,7х1010 пар/мм
255. Яка іонізуюча здатність нейтронного випромінювання?
A. 1 пара/мм
B. 1 пара/см
C. 5-10 пар/мм
D. * Сотні – десятки тисяч пар/мм
E. 3,7х1010 пар/мм
256. Який вплив на вираженість променевих ефектів має «фактор часу»?
A. Практично не впливає
B. * Впливає
C. Не змінює сумарного ефекту променевого впливу
D. Не сприяє прискоренню репарації променевих ушкоджень
257. Чи можна керувати процесом радіоактивного розпаду?
A. Так
B. * Ні
C. При наднизьких температурах
D. При опроміненні радіоактивної речовини нейтронами
E. Лише при застосуванні графітних стержнів
258. Який вплив на вираженість променевих ефектів має «фактор часу»?
A. Практично не впливає
B. * Впливає
C. Не змінює сумарного ефекту променевого впливу
D. Не сприяє прискоренню репарації променевих ушкоджень
259. Вкажіть одиницю вимірювання експозиційної дози в системі СІ.
A. Рентген (Р)
B. * Кулон/кілограм (Кл/кг)
C. Грей (Гр)
D. Зіверт (Зв)
E. рад
260. Вкажіть одиницю вимірювання поглинутої дози в системі СІ.
B. Кулон/кілограм (Кл/кг)
C. * Грей (Гр)
E. рад
261. Визначте радіотоксикологічну дію інкорпорованих радіонуклідів?
A. Характер випромінювання
B. Енергія випромінювання
C. Коефіцієнт резорбції
D. Швидкіст виведення
E. * Всі зазначені фактори
262. Вкажіть одиницю вимірювання еквівалентної дози в системі СІ.
C. Грей (Гр)
D. * Зіверт (Зв)
E. рад
263. Вкажіть одиницю вимірювання ефективної дози в системі СІ.
C. Грей (Гр)
D. * Зіверт (Зв)
E. рад
264. Що являється причиною смерті осіб на 3-5 добу після гострого опромінення всього тіла?
A. Гемопоетичні розлади
B. Гастроінтестинальні порушення
C. Термічна травма
D. * Зміни в ЦНС
265. Причиною смерті осіб на 3-5 добу після гострого опромінення всього тіла являються
C. * Термічна травма
D. Зміни в ЦНС
266. Вкажіть одиницю вимірювання радіоактивності в системі СІ.
B. рад
C. бер
D. Кюрі (Кі)
E. * Беккерель (Бк)
267. Вкажіть одиницю вимірювання енергії іонізуючого випромінювання в системі СІ.
B. Грей (Гр)
C. Кулон (Кл)
D. Електрон-вольт (еВ)
E. * Джоуль (Дж)
268. Яка позасистемна одиниця експозиційної дози?
A. * Рентген (Р)
C. Грей (Гр)
E. рад
269. Яка з перерахованих якостей радіонукліду визначає його радіотоксичність?
A. Швидке всмоктування в шлунково-кишковому тракті
B. Швидке виведення з організму
C. Характер випромінювання
D. Період напіврозпаду
E. * Високий рівень накопичення критичним органом
270. Яка позасистемна одиниця поглинутої дози?
C. Грей (Гр)
E. * рад
271. Яка позасистемна одиниця еквівалентної дози?
B. рад
C. * бер
D. Кюрі (Кі)
E. Беккерель (Бк)
272. Назвіть якості радіонукліду, що визначають його радіотоксичність?
A. Швидке всмоктування в шлунково-кишковому тракті
B. Швидке виведення з організму
C. Характер випромінювання
D. Період напіврозпаду
E. * Високий рівень накопичення критичним органом
273. Яка позасистемна одиниця ефективної дози?
B. рад
C. * бер
D. Кюрі (Кі)
274. Які первинні променеві реакції визначають принцип сортування осіб уражених радіацією
A. Час появи больового синдрому
B. Температурна реакція
C. * Час появи рефлекторних реакцій (нудоти, блювання)
D. Реакції шкіри і слизових
E. Час появи неврологічних ознак
275. Яка позасистемна одиниця радіоактивності?
B. рад
C. бер
D. * Кюрі (Кі)
276. Яка позасистемна одиниця енергії іонізуючого випромінювання?
B. Грей (Гр)
C. Кулон (Кл)
D. * Електрон-вольт (еВ)
E. Джоуль (Дж)
277. Назвіть первинні променеві реакції,що визначають принцип сортування осіб уражених
радіацією
C. * Час появи рефлекторних реакцій (нудоти, блювання)
278. Рад – одиниця вимірювання:
A. Експозиційної дози
B. * Поглинутої дози
C. Еквівалентної дози
D. Потужності дози
E. Активності радіонуклідів
279. Електрон-вольт – одиниця вимірювання:
A. Напруги електричного поля електронів
B. Потужності експозиційної дози
D. Ефективної дози
E. * Енергії іонізуючого випромінювання
280. Зіверт – одиниця вимірювання:
C. * Еквівалентної дози
A. * Неврологічні, гематологічні, кишкові
B. Шкірні
C. Офтальмологічні
D. Стоматологічні
E. Всі перераховані
282. Бер – одиниця вимірювання:
C. * Еквівалентної дози
283. Рентген – одиниця вимірювання:
A. * Експозиційної дози
284. Назвіть перераховані ознаки уражень, що є провідними в клініці гострої променевої хвороби?
B. Шкірні
285. Яке співвідношення між позасистемною та системною одиницями енергії іонізуючого
A. 100 : 1
B. 1 : 100
C. 1 : 3876
D. 1 : 3,7 х 1010
E. * 1 : 1,6 х 10-19
286. Вкажіть перераховані ознаки уражень, що є провідними в клініці гострої променевої хвороби?
B. Шкірні
287. Для якої фізичної одиниці є правильним наступне визначення: “доза, яка утворює в 1 кг
сухого повітря іони, що несуть заряд 1 Кулон кожного знаку”?
A. Грей (Гр)
B. Беккерель (Бк)
C. * 3876 Рентген
E. Кюрі (Кі)
288. Для якої фізичної одиниці є правильним наступне визначення: “енергія випромінювання 1
Джоуль, яку поглинула речовина масою 1 кг”?
B. Кулон/кг (Кл/кг)
C. * Грей (Гр)
E. Кюрі (Кі)
289. До соматико-стохастичних радіаційних ефектів відносяться
A. Гостра і хронічна променева хвороби
B. Місцеві променеві реакції
C. * Мутації, хромосомні аберації, порушення каріотипу
D. Імунодепресія, анемія, алергія
E. Анізоцитоз, геморагічний синдром, алопеція
290. Назвіть соматико-стохастичні радіаційні ефекти
A. Гостра і хронічна променева хвороби
B. Місцеві променеві реакції
C. * Мутації, хромосомні аберації, порушення каріотипу
D. Імунодепресія, анемія, алергія
E. Анізоцитоз, геморагічний синдром, алопеція
291. Яка одиниця радіоактивності позначає одне ядерне перетворення за 1 секунду?
B. Грей (Гр)
C. * Беккерель (Бк)
D. Кюрі (Кі)
E. Зіверт (Зв)
292. Яка одиниця радіоактивності дорівнює радіоактивності 1 г радію?
B. Грей (Гр)
C. Беккерель (Бк)
D. * Кюрі (Кі)
E. Зіверт (Зв)
293. Для якої фізичної величини є правильним наступне визначення: “відношення середньої
енергії, яка передана іонізуючим випромінюванням речовині, до маси речовини”?
A. Експозиційна доза
B. * Поглинута доза
C. Еквівалентна доза
D. Ефективна доза
E. Радіоактивність
294. Вкажіть патологічні стани, що відносяться до соматико-стохастичних радіаційних ефектів
A. Гостра променева хвороба
B. Променеві опіки
C. Скорочення тривалості життя
D. * Лейкози
295. Для якої фізичної величини є правильним наступне визначення: “кількість випромінювання,
визначеного в повітрі і здатна його іонізувати”?
A. * Експозиційна доза
B. Поглинута доза
296. Коефіцієнт ризику виникнення стохастичного ефекту – це
A. Захворювання легкого ступеня гострої променевої хвороби
B. Виникнення катаракти у населення при опроміненні фоновими дозами
C. Виникнення спадкових аномалій в осіб середнього віку
D. Вирогідність виникнення каліцтв
E. * Виникнення спадкових аномалій в осіб середнього віку, вирогідність виникнення каліцтв
297. Для якої фізичної величини є правильним наступне визначення: “добуток поглинутої дози в
окремому органі чи тканині на радіаційний зважувальний фактор”?
C. * Еквівалентна доза
298. Для якої фізичної величини є правильним наступне визначення: “сума добутків еквівалентних
доз в окремих органах і тканинах на відповідні тканинні зважувальні фактори”?
D. * Ефективна доза
299. Небезпека опромінення від інкорпорованого джерела радіоактивності залежить від
A. Типу і енергії радіонукліду
B. Фізичного періоду напіврозпаду
C. Біологічного періоду напіввиведення
D. * Всього зазначеного
E. Органотропності радіонукліду
300. Яке з тверджень є правильним?
A. 1 Гр = 10 Зв
B. * 1 Зв = 100 бер
C. 1 Дж/кг = 1 Р
D. 1 Кл/кг = 1 Гр
E. 1 рад = 10 Гр
301. Для якої фізичної величини є правильним наступне визначення: “відношення кількості
спонтанних ядерних перетворень за інтервал часу”?
E. * Активність
302. Від інкорпорованого джерела радіоактивності небезпека опромінення залежить від
A. Типу і енергії радіонукліду
B. Фізичного періоду напіврозпаду
C. Біологічного періоду напіввиведення
D. * Всього зазначеного
E. Нема правильної відповіді
303. Яке співвідношення між системною і позасистемною одиницями радіоактивності?
A. * 1 Кі = 3,7 х 1010 Бк
B. 1 Кі = 3876 Бк
C. 1 Бк = 100 Кі
D. 1 Кл/кг = 3876 Р
E. 1 Гр = 100 рад
304. Які із зазначених ефектів є нестохастичними?
A. Лейкози
B. Остеогенні саркоми
C. Точкові мутації
D. Хромосомні аберації
E. * Гостра і хронічна променева хвороба
305. Яке співвідношення між системною і позасистемною одиницями експозиційної дози?
A. 1 Кі = 3,7 х 1010 Бк
B. 1 Кі = 3876 Бк
C. 1 Бк = 100 Кі
D. * 1 Кл/кг = 3876 Р
E. 1 Гр = 100 рад
306. Яке співвідношення між системною і позасистемною одиницями поглинутої дози?
A. 1 Кі = 3,7 х 1010 Бк
B. 1 рад = 0,1 Гр
C. 1 Бк = 100 Кі
D. 1 Кл/кг = 3876 Р
E. * 1 Гр = 100 рад
307. Яке співвідношення між системною і позасистемною одиницями еквівалентної дози?
A. 1 Зв = 100 рад
B. 1 рад = 0,01 Зв
C. * 1 бер = 0,01 Зв
D. 1 Гр = 100 бер
E. 1 Гр = 10 рад
308. Із зазначених ефектів нестохастичними є
A. Лейкози
B. Остеогенні саркоми
C. Точкові мутації
D. Хромосомні аберації
E. * Гостра і хронічна променева хвороба
309. Виберіть правильне твердження
A. * Нестохастичні ефекти є прогнозовані
B. Стохастичні ефекти є контрольовані
C. Стохастичні ефекти є прогнозовані
D. Нестохастичні ефекти є контрольовані
310. Яке співвідношення між системною і позасистемною одиницями еквівалентної дози?
A. 1 Зв = 100 рад
B. 1 рад = 0,01 Зв
C. * 1 бер = 0,01 Зв
D. 1 Гр = 100 бер
E. 1 Гр = 10 рад
311. Правильним є твердження
A. Нестохастичні ефекти є прогнозовані
C. * Стохастичні ефекти є прогнозовані
312. Який з перелічених видів випромінювання має найбільший радіаційний зважувальний фактор?
A. х-промені
B. * альфа-промені
C. бета-промені
D. гамма-промені
E. Протонне
313. Який з перелічених видів випромінювання має найменший радіаційний зважувальний фактор?
A. * Фотонне
B. альфа-промені
C. Нейтронне
E. Протонне
314. Вкажіть правильне твердження
A. Нестохастичні ефекти є прогнозовані
C. * Стохастичні ефекти є прогнозовані
315. Радіаційний зважувальний фактор якого виду випромінювання прийнятий за 1?
A. * Фотонне
B. альфа-промені
C. Нейтронне
E. Протонне
316. Який орган найбільш радіочутливий?
A. Нирки
B. * Гонади
C. Печінка
D. Серце
E. Щитовидна залоза
317. Який з перелічених видів випромінювання виявляє найбільший біологічний ефект при рівних
поглинутих дозах?
D. Нейтрони
E. Різниці немає
318. При розрахунку якої дози необхідне значення тканинного зважувального фактору?
A. Експозиційна
B. Поглинута
C. Еквівалентна
D. * Ефективна
E. Доза розсіювання
319. Назвіть орган найбільш радіочутливий?
A. Нирки
B. * Гонади
C. Печінка
D. Серце
E. Щитовидна залоза
320. При розрахунку якої дози використовується радіаційний зважувальний фактор?
A. Експозиційна
B. Поглинута
C. Гальмівна
D. Доза розсіювання
E. * Еквівалентна і ефективна
321. Для тканини якого з перелічених органів значення тканинного зважувального фактору
найбільше?
A. Молочна залоза
B. Печінка
C. Щитоподібна залоза
D. Кістковий мозок
E. * Гонади
322. Нестохастичні ефекти
A. Непрогнозовані
B. Безпорогові
C. Контрольовані
D. * Порогові
найменше?
A. * Шкіра
B. Стравохід
C. Легені
D. Кістковий мозок
E. Гонади
найменше?
A. Кістковий мозок
B. Товста кишка
C. Легені
D. Шлунок
E. * Сечовий міхур
найбільше?
A. Сечовий міхур
B. * Шлунок
C. Молочна залоза
D. Печінка
E. Стравохід
326. Максимально переносима шкірою доза рентгенівського випромінювання при однократному
зовнішньому впливі становить
A. Близько 2 Гр
B. Близько 4 Гр
C. Близько 6 Гр
D. Близько 8 Гр
E. * Близько 10 Гр
найбільше?
A. Шкіра
B. Щитоподібна залоза
C. Печінка
D. * Товста кишка
E. Стравохід
328. При загальному опроміненні дозою 4-5 Грей спостерігається
A. Руйнування сальних залоз
B. Руйнування потових залоз
C. Пригнічення секреції сальних і потових залоз
D. Тимчасова епіляція
найменше?
A. Легені
B. Печінка
C. Сечовий міхур
D. Молочна залоза
E. * Шкіра
330. Загальне опромінення дозою 4-5 Грей призводить до
A. Руйнування сальних залоз
B. Руйнування потових залоз
C. Пригнічення секреції сальних і потових залоз
D. Тимчасової епіляції
E. * Всього зазначеного
331. Радіаційний зважувальний фактор рівний 20. Якому виду випромінювання відповідає цей
коефіцієнт?
D. х-промені
E. Протонне випромінювання
332. Стійке облисіння виникає при опроміненні дозою
A. 2-3 Гр
B. 4-5 Гр
C. 5-6 Гр
D. * Дозою вище 7 Гр
B. * гамма-випромінювання
C. Важкі ядра віддачі
D. Нейтронне випромінювання
B. * бета-випромінювання
C. Важкі ядра віддачі
D. Нейтронне випромінювання
335. Облисіння виникає при опроміненні дозою
A. 2-3 Гр
B. 4-5 Гр
C. 5-6 Гр
D. * Дозою вище 7 Гр
336. Який з перелічених показників відповідає наступному визначенню: «коефіцієнт, який
враховує відносну радіочутливість різних органів і тканин»?
A. Радіаційний зважувальний фактор
B. * Тканинний зважувальний фактор
C. Біологічний еквівалент раду
D. Стохастичний коефіцієнт
E. Терапевтичний інтервал радіочутливості
337. У перебігу гострих радіаційних уражень шкіри визначено періоди
A. Рання променева реакція чи променева еритема
B. Латентний період
C. Період значних клінічних проявів
D. Період повного або часткового відновлення
338. Який з перелічених показників відповідає наступному визначенню: «коефіцієнт, який
враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання»?
A. * Радіаційний зважувальний фактор
B. Тканинний зважувальний фактор
C. Біологічний еквівалент раду
D. Стохастичний коефіцієнт
E. Нейтронно-каротажний коефіцієнт
339. При гострих радіаційних ураженнях шкіри визначаються періоди
A. Рання променева реакція чи променева еритема
C. Період значних клінічних проявів
D. Період повного або часткового відновлення
340. Який з перелічених методів визначення радіоактивності та доз іонізуючих випромінювань
полягає у вимірюванні електричного струму або газових розрядів у детекторі?
A. Сцинтиляційний
B. * Іонізаційний
C. Радіолюмінесцентний
D. Фотографічний
E. Нейтронно-активаційний
341. За тяжкістю клінічного перебігу розрізняють ушкодження шкіри у вигляді
A. Гострого еритематозного дерматиту
B. Гострого бульозного дерматиту
C. Некротично-виразкового дерматиту
D. Некротичного дерматиту
полягає у реєстрації спалахів світла, що виникають під впливом випромінювання?
A. * Сцинтиляційний
B. Іонізаційний
C. Радіолюмінесцентний
полягає у поглинанні і накопиченні енергії іонізуючого випромінювання спеціальними
детекторами з подальшим її перетворенням в інший вид, яку можна зареєструвати при
нагріванні чи опроміненні ультрафіолетом?
A. Іонізаційний
B. Сцинтиляційний
C. * Люмінесцентний
E. Термо-ультрафіолетовий
344. У клінічному перебігу розрізняють ушкодження шкіри у вигляді
A. Гострого еритематозного дерматиту
B. Гострого бульозного дерматиту
C. Некротично-виразкового дерматиту
D. Некротичного дерматиту
ґрунтується на їх здатності спричинювати фотоліз галоїдного броміду срібла?
B. Хімічний
C. Люмінесцентний
D. * Фотографічний
346. Гострий еритоматозний дерматит відповідає:
A. * Легкому ступеню ушкодження
B. Середньому ступеню ушкодження
C. Тяжкому ступеню ушкодження
D. Дуже тяжкому ступеню ушкодження
E. Всім зазначеним
ґрунтується на вимірюванні виходу необоротних радіаційно-хімічних реакцій, що
відбуваються під їх впливом у рідких або твердих системах?
B. Термолюмінесцентний
C. * Колориметричний
пов’язаний з вимірюванням наведеної радіоактивності?
B. Сцинтиляційний
C. Фотографічний
D. * Нейтронно-активаційний
E. Позитронно-радіаційний
349. Для гострого еритоматозного дерматиту характерний
A. * Легкий ступінь ушкодження
B. Середній ступінь ушкодження
C. Тяжкий ступінь ушкодження
D. Дуже тяжкий ступінь ушкодження
E. Всі зазначені
350. Гострий бульозний дерматит відповідає
A. Легкому ступеню ушкодження
B. * Середньому ступеню ушкодження
пов’язаний з оцінкою реакцій, які виникають в деяких тканинах при їх опроміненні?
A. * Біологічний
B. Калориметричний
C. Біохімічний
D. Експериментальний
E. Тканинний
ґрунтується на визначенні кількості тепла, що виділяється в детекторі при поглинанні енергії
іонізуючого випромінювання?
A. Нейтронно-активаційний
B. Нічого з перерахованого
C. * Калориметричний
D. Іонізаційний
E. Термолюмінесцентний
353. Який нормальний показник природного радіаційного фону?
A. * 10-15 мкР/год
B. 20-25 мкР/год
C. 10-15 мР/год
D. до 20 мР/год
E. 30-50 Р
354. Для гострого бульозного дерматиту характерний
A. Легкий ступінь ушкодження
B. * Середній ступінь ушкодження
355. Некротично-виразковий дерматит відповідає
C. * Тяжкому ступеню ушкодження
356. Яку фізичну величину являє собою природний радіаційний фон?
B. Еквівалентна доза
C. Радіоактивність
D. * Потужність експозиційної дози
E. Енергія іонізуючого випромінювання
357. Як називається пристрій для вимірювання доз іонізуючого випромінювання і їх потужності?
A. Потенціометр
B. * Дозиметр
C. Ареометр
D. Радіометр
E. Спектрометр
358. Як називається пристрій для визначення сумарної активності препаратів і радіоактивного
забруднення?
B. Дозиметр
C. Ареометр
D. * Радіометр
E. Спектрометр
359. Для некротично-виразкового дерматиту характерний
C. * Тяжкий ступінь ушкодження
360. Як називається пристрій для визначення якісного і кількісного радіонуклідного складу
препаратів?
B. Дозиметр
C. Ареометр
D. Радіометр
E. * Спектрометр
361. Некротичний дерматит відповідає
D. * Дуже тяжкому ступеню ушкодження
362. Яка гранично допустима річна доза опромінення для осіб, які працюють з іонізуючим
випромінюванням?
A. 0,5 бер
B. 1,0 бер
C. 3,0 бери
D. * 5,0 бер
E. 10,0 бер
363. Як називається ефект, який виникає при взаємодії квантового випромінювання з речовиною і
полягає в тому, що кванти передають всю свою енергію електронам і при цьому зникають?
A. * Фотоелектричний ефект
B. Комптон-ефект
C. Ефект утворення електронно-позитронних пар
D. П’єзо-електричний ефект
E. Квантово-електронний ефект
364. Для некротичного дерматиту характерний
D. * Дуже тяжкий ступінь ушкодження
при цьому утворюється пара частинок – електрон і позитрон?
A. Квантово-корпускулярний ефект
C. * Ефект утворення електронно-позитронних пар
E. Квантово-орбітальний ефект
полягає в тому, що квант передає електрону частину своєї енергії і при цьому він змінює
напрямок руху?
A. Фотоелектричний ефект
B. * Комптон-ефект
C. Ефект утворення електронно-позитронних пар
E. Квантово-електронний ефект
367. Хронічний променевий дерматит проявляється
A. Ділянками гіперпігментації
B. Ділянками гіпопігментації
C. Схильністю до геморагій
D. Ділянками гіперкератозу і бородавчастих розростань
368. Як називається процес з’єднання електрона з позитроном з утворенням замість них 2-х
гамма-квантів?
A. Корпускулярно-квантовий ефект
C. Дематеріалізація
D. * Анігіляція
E. Квантово-корпускулярний ефект
369. Для хронічного променевого дерматиту характерні
A. Ділянки гіперпігментації
B. Ділянки гіпопігментації
C. Схильність до геморагій
D. Ділянки гіперкератозу і бородавчастих розростань
E. * Все зазначено
370. Як називається процес утворення іонів із нейтральних атомів або молекул?
A. Електрифікація
C. * Іонізація
D. Анігіляція
E. Іонно-ядерний резонанс
371. Проникність капілярів порушується при опроміненні іонізуючою дозою
A. * 1 Гр
B. 2 Гр
C. 3 Гр
D. 4 Гр
E. 5 Гр
372. Як називається процес, при якому після взаємодії з іонізуючим випромінюванням електрони
переходять на більш віддалену орбіту?
A. Прискорення
C. * Збудження
E. Ампліфікація
373. При опроміненні якою іонізуючою дозою порушується проникність капілярів
A. * 1 Гр
B. 2 Гр
C. 3 Гр
D. 4 Гр
E. 5 Гр
374. В якому випадку виникають ядра віддачі?
A. При взаємодії електрона з позитроном
B. * При пружному зіткненні нейтрона з ядром
C. При непружному зіткненні нейтрона з ядром
D. При непружному зіткненні протона з ядром
E. При взаємодії електрона з нейтроном
375. Як називається процес зіткнення нейтрона з ядром з випусканням гамма-квантів, протонів або
альфа-частинок?
A. * Захват
C. Збудження
E. Ампліфікація
376. Променева катаракта супроводжується
A. Набряком рогівки
B. Множинними ерозіями
C. Сльозотечею
D. Світлобоязню
377. Що відбувається при непружному зіткненні нейтрона з ядром?
A. Утворюються ядра віддачі
C. Первинна іонізація
D. Вторинна іонізація
E. * Частина енергії нейтрона йде на збудження ядра, частина – на надання йому кінетичної
енергії. При цьому збуджене ядро випускає кілька гамма-квантів
378. Що відбувається при пружному зіткненні нейтрона з ядром?
A. * Утворюються ядра віддачі
C. Первинна іонізація
D. Вторинна іонізація
E. Частина енергії нейтрона йде на збудження ядра, частина – на надання йому кінетичної
енергії. При цьому збуджене ядро випускає кілька гамма-квантів
379. При променевій катаракті спостерігається
A. Набряк рогівки
B. Множинні ерозії
C. Сльозотеча
D. Світлобоязнь
380. Основним ефектом дії іонізуючого випромінювання на воду є:
B. Утворення сульфатних сполук
C. * Утворення вільних радикалів
D. Полімеризація молекул води
E. Кристалізація молекул води
381. Специфічною дією іонізуючого випромінювання на хромосоми клітин є:
382. Назвіть найбільш радіовразливий орган травлення
A. * Тонка кишка
B. Порожнина рота
C. Слинні залози
D. Стравохід
E. Шлунок
383. Найбільш радіовразливим органом травлення є
E. Шлунок
384. Який природний радіонуклід основною мірою визначає радіоактивність тканин рослин і
тварин?
A. 14C
B. 22Na
C. * 40K
D. 226Ra
E. 235U
385. Який з перелічених радіонуклідів основною мірою визначає радіоактивність підземних вод?
A. 14C
B. 22Na
C. 40K
D. * 226Ra
E. 235U
386. Із органів травлення найбільш радіовразливим органом є
E. Шлунок
387. Який з перелічених радіонуклідів має земне походження?
A. 3H
B. 7Be
C. 14C
D. 22Na
E. * 235U
388. Шлунково-кишковий променевий синдром характеризується комплексом порушень
A. Ураженням епітелію, деструкцією крипт і ворсинок та їх спустошенням
B. Інфекційними процесами за рахунок кишкової флори
C. Закупоркою і ураженням кровеносних судин, порушенням балансу рідини і електролітів
D. Зростає активність ферментів аутолізу, змінюються інші ферментативні процеси, знижується
проникність кишечника для поживних речовин
E. * Все зазначене вірно
389. Який з природних радіонуклідів вносить найбільший вклад як джерело внутрішнього
опроміненя?
A. 14C
B. 24Na
C. 32Р
D. * 40K
E. 235U
390. Променевий синдром шлунково-кишкового тракту характеризується комплексом порушень
A. Ураженням епітелію, деструкцією крипт і ворсинок та їх спустошенням
B. Інфекційними процесами за рахунок кишкової флори
C. Закупоркою і ураженням кровеносних судин, порушенням балансу рідини і електролітів
D. Зростає активність ферментів аутолізу, змінюються інші ферментативні процеси, знижується
проникність кишечника для поживних речовин
E. * Все зазначене вірно
391. Де не застосовуються закриті радіонуклідні джерела випромінювання?
A. * Рентгеноспектральний аналіз
B. Контактна променева терапія
C. Метрологічна експертиза радіометричної апаратури
D. Метрологічна експертиза спектрометричної апаратури
E. Нейтронний каротаж
392. Де застосовуються закриті радіонуклідні джерела випромінювання?
A. Рентгеноспектральний і рентгеноструктурний аналіз
B. * Контактна променева терапія
C. Близькофокусна рентгенотерапія
D. Дефектоскопія
E. Комп’ютерна томографія
393. Віддалені несприятливі наслідки ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту це
A. Міхурово-піхвові нориці
B. Ректовагінальні нориці
C. Рубцева деформація стравоходу
D. Рубцева деформація входу до гортані
394. Де застосовуються нерадіонуклідні джерела випромінювання?
A. * Комп’ютерна томографія
B. Контактна променева терапія
C. Метрологічна експертиза радіометричної апаратури
D. Метрологічна експертиза спектрометричної апаратури
E. Нейтронний каротаж
395. Де не застосовуються нерадіонуклідні джерела випромінювання?
A. Рентгеноспектральний аналіз
B. * Контактна променева терапія
C. Близькофокусна рентгенотерапія
D. Дефектоскопія
E. Комп’ютерна томографія
396. До віддалених несприятливих наслідків ураження слизових оболонок внутрішніх органів
відносять
A. Міхурово-піхвові нориці
B. Ректовагінальні нориці
C. Рубцева деформація стравоходу
D. Рубцева деформація входу до гортані
397. Який з видів іонізуючого випромінювання найчастіше використовується для лікування
злоякісних новоутворень?
D. Протонне випромінювання
E. Нейтронне випромінювання
398. При якому виді опромінення розвивається гостра променева хвороба?
A. альфа-опромінення
B. бета-опромінення
C. * гама-опромінення
D. Опромінення важкими ядрами віддачі
E. Позитронне опромінення
399. Який з перелічених видів випромінювання здатний викликати гостру променеву хворобу?
A. альфа-промені
B. бета-промені
C. Протонне випромінювання
D. * Нейтронне випромінювання
E. Позитронне випромінювання
400. Назвіть морфологічні зміни печінки на пізніх стадіях гострого променевого ураження
A. Розлади крово- і лімфотоку
B. Дегенеративно-некробіотичні зміни паренхіми і строми
C. Набряк
D. Анемії
401. До морфологічних змін печінки на пізніх стадіях гострого променевого ураження відносяться
A. Розлади крово- і лімфотоку
B. Дегенеративно-некробіотичні зміни паренхіми і строми
C. Набряк
D. Анемії
402. Яка мінімальна поглинута доза тотального опромінення здатна викликати гостру променеву
хворобу?
A. * 1 Гр
B. 3 Гр
C. 5 Гр
D. 10 рад
E. 35 рад
A. Кілька годин
B. 1 доба
C. 2-3 доби
D. До 5 діб
E. * 3-10 діб
404. Яка мінімальна смертельна доза при опроміненні всього тіла рентгенівськими або
гама-променями?
A. 0,1 Грей
B. 1 Грей
C. * 10 Грей
D. 100 Грей
E. 1000 Грей
405. Під впливом опосередкованої та прямої дії радіації відбувається денатурація і розпад
A. Нуклеопротеїдів
B. Монопротеїдів
C. Глікопротеїдів
D. Хромопротеїдів і простих білкових молекул
406. В чому суть ефекту Раєвського?
A. * В діапазоні поглинутої дози 10-100 Гр середня тривалість життя не залежить від дози
опромінення
B. По мірі збільшення тривалості променевого впливу загальна доза опромінення, яка викликає
однаковий ступінь тяжкості захворювання, може бути більшою в порівнянні з одномоментним
характером впливу
C. Радіочутливість тканини прямо пропорційна проліферативній активності і обернено
пропорційна ступеню диференціації її клітин
D. Біологічний ефект опромінення прямо пропорційний поглинутій дозі (доза-ефект)
E. Стохастичні ефекти опромінення мають вірогідний характер і виявляються при тривалому
спостереженні за великими групами населення
407. В результаті впливу опосередкованої та прямої дії радіації відбувається денатурація і розпад
408. Виберіть правильне формулювання закону Блера-Девідсона.
A. В діапазоні поглинутої дози 10-100 Гр середня тривалість життя не залежить від дози
опромінення
B. * По мірі збільшення тривалості променевого впливу загальна доза опромінення, яка викликає
однаковий ступінь тяжкості захворювання, може бути більшою в порівнянні з одномоментним
характером впливу
C. Радіочутливість тканини прямо пропорційна проліферативній активності і обернено
пропорційна ступеню диференціації її клітин
D. Біологічний ефект опромінення прямо пропорційний поглинутій дозі (доза-ефект)
E. Стохастичні ефекти опромінення мають вірогідний характер і виявляються при тривалому
спостереженні за великими групами населення
409. Яка середня тривалість життя потерпілих при поглинутій дозі тотального опромінення 10-100
Гр (згідно з ефектом Раєвського)?
A. * 3,5 доби
B. 7 діб
C. 10 діб
D. 14 діб
E. 21 доба
410. Вплив опосередкованої та прямої дії радіації викликає денатурацію і розпад
411. Чим обумовлена правильність закону Блера-Девідсона?
A. Завдяки поетапній загибелі клітин (в залежності від їх радіочутливості)
B. Нерівномірним опроміненням органів і тканин
C. Стохастичністю (випадковістю) віддалених ефектів опромінення
D. * Частковою реалізацією процесів репарації
E. Чіткою залежністю між дозою і ефектом
412. Як називається ефект незалежності середньої тривалості життя від величини дози
A. опромінення?
Ефект Бергоньє-Трібондо
B. * Ефект Раєвського
C. Ефект Блера-Девідсона
D. Ефект Гуськової
E. Стохастичний ефект
413. До найбільш радіочутливих органів ендокринної системи належать
A. Наднирникові залози
B. * Статеві залози
C. Гіпофіз
D. Щитоподібна залоза
E. Підшлункова залоза
414. Хто встановив наступний закон: «по мірі збільшення тривалості променевого впливу загальна
доза опромінення, яка викликає однаковий ступінь тяжкості захворювання, може бути
більшою в порівнянні з одномоментним характером впливу»?
A. А. Раєвський
B. А.К. Гуськова
C. * Блер і Девідсон
D. Бергоньє і Трібондо
E. І. Жоліо-Кюрі
415. Найбільш радіочутливими органами ендокринної системи являються
C. Гіпофіз
416. Хто є автором наступного твердження: «в діапазоні поглинутої дози 10-100 Гр середня
тривалість життя не залежить від дози опромінення»?
A. * А. Раєвський
B. А.К. Гуськова
C. Блер і Девідсон
D. Бергоньє і Трібондо
E. І. Жоліо-Кюрі
417. Назвіть найбільш радіочутливі органи ендокринної системи
C. Гіпофіз
418. Якого періоду гострої променевої хвороби не існує?
A. Період первинної реакції
B. * Період вторинної реакції
C. Період розпалу
D. Латентний період
E. Період відновлення
A. * Кістково-мозкова
B. Кишкова
C. Токсемічна
D. Судинна
E. Церебральна
420. Найбільш радіорезистентним органом ендокринної системи являється
A. Щитоподібна залоза
B. * Паращитоподібна залоза
C. Наднирникові залози
D. Гіпофіз
421. Назвіть найбільш радіорезистентний орган ендокринної системи
D. Гіпофіз
A. Кістково-мозкова
B. Кишкова
D. Судинна
E. * Церебральна
A. * Кістково-мозкова
B. Кишкова
D. Судинна
E. Церебральна
424. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кістково-мозкова форма гострої променевої
хвороби?
A. * 1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. 20-40 Гр
D. 40-80 Гр
E. > 80 Гр
425. До найбільш радіорезистентнихих органів ендокринної системи відносяться
D. Гіпофіз
426. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кишкова форма гострої променевої хвороби?
A. 1-10 Гр
B. * 10-20 Гр
C. 20-40 Гр
D. 40-80 Гр
E. > 80 Гр
427. Під впливом іонізуючого випромінювання на щитоподібну залозу можливий розвиток
A. Тиреоїдиту
B. Гіпотіреозу
C. Доброякісних і злоякісних пухлин
D. Паратиреокринного синдрому
хвороби?
A. 1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. * 20-80 Гр
D. > 80 Гр
E. Немає прямої залежності від дози
хвороби?
A. 1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. 20-80 Гр
D. * > 80 Гр
E. Немає прямої залежності від дози
A. 2
B. 3
C. * 4
D. 5
E. Немає ступенів важкості
431. Вплив іонізуючого випромінювання на щитоподібну залозу може призвести до розвитку
432. Дія іонізуючого випромінювання на щитоподібну залозу може спричинити розвиток
A. 2
B. 3
C. 4
D. 5
E. * Немає ступенів важкості
434. Щитоподібна залоза людини може опромінюватись за умов:
A. Діагностичної і терапевтичної мети
B. В професійних умовах
C. В надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
A. 2
B. 3
C. 4
D. 5
436. Скільки ступенів важкості має церебральна форма гострої променевої хвороби?
A. 2
B. 3
C. 4
D. 5
437. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається легкий ступінь гострої променевої хвороби?
A. 0,5-1,5 Гр.
B. * 1-2 Гр
C. 2-4 Гр
D. 4-6 Гр
E. 6-8 Гр
438. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається середній ступінь гострої променевої хвороби?
A. 1-2 Гр
B. * 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
439. Неефективна доза для щитоподібної залози дітей
A. Не існує
B. * Менше 1 Гр
C. 1-2 Гр
D. Менше 5 Гр
440. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається тяжкий ступінь гострої променевої хвороби?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. * 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
441. У дітей неефективна доза для щитоподібної залози
A. Не існує
B. * Менше 1 Гр
C. 1-2 Гр
D. Менше 5 Гр
442. Прикладом променевого ураження кісток може бути
A. Остеонекроз
B. Переломи в зоні опромінення
C. Сповільнення загоєння переломів
443. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається вкрай тяжкий ступінь гострої променевої
хвороби?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * 6-10 Гр
E. 10-16 Гр
A. Первинне спустошення
B. Вторинне спустошення
C. Абортивний підйом
D. * Фаза розпалу
E. Регенеративна фаза
A. 1-2 доба
B. 3-4 доба
C. 4-5 доба
D. 5-6 доба
E. * 7-10 доба
446. Променеве ураження кісток може супроводжуватись
A. Остеонекрозоом
B. Переломами в зоні опромінення
C. Сповільненням загоєння переломів
D. * Всім зазначеним
447. Скільки триває фаза «абортивного» підйому кістково-мозкового синдрому гострої променевої
хвороби?
A. 1-2 доби
B. 3-4 доби
C. 4-5 діб
D. 5-6 діб
E. * 7-10 діб
A. 5-6 доба
B. 7-8 доба
C. 9-10 доба
D. 11-13 доба
E. * 14-36 доба
449. Радіобіологічний ефект найбільше залежить від
A. Часу опромінення
B. Віку
C. Статі
D. * Поглинутої дози
E. Виду випромінювання
450. В якій фазі кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби формується променева
аплазія кісткового мозку?
A. Первинне спустошення
B. * Вторинне спустошення
C. Абортивний підйом
D. Фаза розпалу
E. Регенеративна фаза
451. Кінцевий радіобіологічний ефект найбільше залежить від
B. Віку
C. Статі
A. Атаксична
B. Летаргічна
C. * Відновлення
D. Конвульсивна
E. Судомна
453. Назвіть від чого найбільше залежить кінцевий радіобіологічний ефект
B. Віку
C. Статі
454. При якій мінімальній поглинутій дозі перебіг гострої променевої хвороби розпочнеться з
первинної реакції?
A. 0,5 Гр
B. 1 Гр
C. * 2 Гр
D. 4 Гр
E. 6 Гр
455. При якій поглинутій дозі в перебігу гострої променевої хвороби може бути відсутнім період
первинної реакції?
A. * < 2 Гр
B. 6-10 Гр
C. 10-20 Гр
D. 20-30 Гр
E. Немає дозової залежності
456. Клінічна картина радіаційного ураження в основному залежить від
A. * Рівномірності (або нерівномірності) розподілу дози в тілі організму
B. Віку
C. Статі
D. Виду випромінювання
E. Тривалості впливу радіації
457. Через який час після одномоментного опромінення дозою 2 Гр у потерпілого розпочнеться
період первинної реакції?
A. * 1-2 год
B. 2-3 год
C. 3-4 год
D. 4-5 год
E. 5-6 год
458. Яка тривалість періоду первинної реакції при поглинутій дозі 2 Гр?
A. 4-6 год
B. 6-8 год
C. 8-10 год
D. 11-14 год
E. * 18-20 год
459. При радіаційному ураженні клінічна картина в основному залежить від
B. Віку
C. Статі
460. В основному клінічна картина радіаційного ураження залежить від
B. Віку
C. Статі
A. * Відсутній або кілька годин
B. До 1 доби
C. До 2 діб
D. До 3 діб
E. До 4 діб
462. Яка тривалість періоду первинної реакції при середньому ступені гострої променевої хвороби?
A. Відсутній або кілька годин
B. * До 1 доби
C. До 2 діб
D. До 3 діб
E. До 4 діб
463. Яка тривалість періоду первинної реакції при тяжкому ступені гострої променевої хвороби?
B. До 1 доби
C. * До 2 діб
D. До 3 діб
E. До 4 діб
464. В органах дихання радіорезистентними є
A. Судинна система легень
B. Лімфатична тканина
C. * Хрящова тканина
D. Бронхіолярний епітелій
E. Клітини, які вистилають альвеоли
B. До 1 доби
C. 1-2 доби
D. 2 доби
E. * > 2-3 діб
466. Радіорезистентними тканинами в органах дихання є
467. Яка з перелічених клінічних ознак в періоді первинних реакцій є найменш прогностично
несприятливою?
A. * Повторне блювання
B. Пронос
C. Колапс
D. Фебрильна температура
E. Короткочасна втрата притомності
468. При якій поглинутій дозі в періоді первинної реакції гострої променевої хвороби у
потерпілого може розвинутися пронос?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * > 6 Гр
E. Може бути при будь-якій поглинутій дозі
469. До радіорезистентних, в органах дихання, відносяться
потерпілого може розвинутися затьмарення свідомості?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * > 6 Гр
471. Біологічна ефективність при зовнішньому впливі радіації перебуває у певній залежності від
A. Виду іонізуючого випромінювання
B. Дози опромінення
C. Потужності дози випромінювання
D. Кратності опроміненння
E. * Всього перечисленого
потерпілого може спостерігатися адинамія?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * > 6 Гр
потерпілого може спостерігатися одноразове блювання?
A. * 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
474. При зовнішньому впливі радіації біологічна ефективність перебуває у певній залежності від
A. Виду іонізуючого випромінювання
B. Дози опромінення
C. Потужності дози випромінювання
D. Кратності опроміненння
E. * Всього перечисленого
потерпілого може спостерігатися повторне блювання?
A. 1-2 Гр
B. * 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
476. Найбільше діагностичне, а в деяких випадках і прогностичне значення при опроміненні
людини має
A. Час появи нудоти
B. Час появи блювання
C. Тривалість диспептичного синдрому
потерпілого може спостерігатися багаторазове блювання?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. * 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
потерпілого може спостерігатися нестримне блювання?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * >6 Гр
E. Може бути при будь-якій поглинутій дозі (залежно від стану вегетативної нервової системи)
479. При опроміненні людини найбільше діагностичне, а в деяких випадках і прогностичне
значення має
A. Час появи нудоти
B. Час появи блювання
C. Тривалість диспептичного синдрому
480. Який з перелічених клінічних симптомів, що виникають у хворих в період первинної реакції
гострої променевої хвороби є найменш сприятливим?
A. Головний біль
B. Субфебрильна температура тіла
C. Гіперемія шкіри
D. Повторне блювання
E. * Пронос
481. Починаючи з якого ступеня тяжкості гострої променевої хвороби в періоді первинної реакції у
потерпілих виникає субфебрильна температура?
A. Легкий (І ступінь)
B. * Середній (ІІ ступінь)
C. Тяжкий (ІІІ ступінь)
D. Вкрай тяжкий (ІV ступінь)
E. Лише при кишковій формі
482. В осіб, потерпілих від дії іонізуючого випромінювання, первинна реакція виникає через
A. * 0,5-3 год
B. 3-5 год
C. 5-7 год
D. 12-24 год
потерпілих виникає фебрильна температура?
A. Легкий (І ступінь)
B. Середній (ІІ ступінь)
C. Тяжкий (ІІІ ступінь)
D. * Вкрай тяжкий (ІV ступінь)
E. Лише при кишковій формі
484. Первинна реакція в осіб, потерпілих від дії іонізуючого випромінювання, виникає через
A. * 0,5-3 год
B. 3-5 год
C. 5-7 год
D. 12-24 год
485. Про яку мінімальну поглинуту дозу опромінення свідчить розвиток в періоді первинної
реакції шокоподібного стану з падінням АТ, фебрильної температури, проносу?
A. 4 Гр
B. 6 Гр
C. 8 Гр
D. * 10 Гр
E. 14 Гр
486. У потерпілого в періоді первинної реакції гострої променевої хвороби шокоподібний стан з
короткочасною втратою притомності. АТ 80/40 мм рт. ст. Т 37,5° С. Кілька разів були рідкі
випорожнення. Яку поглинуту дозу опромінення ймовірно отримав потерпілий?
A. 2 Гр
B. 4 Гр
C. 6 Гр
D. 8 Гр
E. * ? 10 Гр
487. Первинна реакція на опромінення може тривати в людини
A. Секунди
B. Хвилини
C. Години
D. * Дні
E. Роки
488. На опромінення первинна реакція в людини може тривати:
A. Секунди
B. Хвилини
C. Години
D. * Дні
E. Роки
A. Нейтрофільний лейкоцитоз
B. * Лейкопенія
C. Зсув лейкоцитарної формули вліво
D. Абсолютна лімфопенія
E. Відносна лімфопенія
490. Які біохімічні зміни в аналізах крові і сечі не спостерігаються у потерпілих в періоді
первинної реакції при дозі опромінення 3-4 Гр?
A. Аміноацидоурія
B. Гіперглікемія
C. Гіпербілірубінемія
D. * Зниження концентрації креатиніну в крові
E. Зниження вмісту хлоридів в крові
491. В перебігу променевої хвороби прогностично несприятливими ознаками є
A. Шокоподібний стан з падінням артеріального тиску
B. Короткочасна втрата свідомості
C. Субфібрильна температура
D. Пронос
492. Які зміни не спостерігаються на 2-3 добу після опромінення в пунктатах кісткового мозку при
гострій променевій хворобі?
A. Зниження кількості мієлокаріоцитів
B. Зниження мітотичного індексу
C. Зникнення мегакаріоцитів
D. Зникнення промієлоцитів
E. * Збільшення кількості еритрокаріоцитів
493. При якій поглинутій дозі в перебігу гострої променевої хвороби може бути відсутнім
латентний період?
A. * < 2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. 6-10 Гр
E. >10 Гр
494. Прогностично несприятливими ознаками, які визначають дуже тяжкий перебіг променевої
хвороби є:
A. Шокоподібний стан з падінням артеріального тиску
B. Короткочасна втрата свідомості
C. Субфібрильна температура
D. Пронос
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. 8-17 діб
D. 15-25 діб
E. * 30 і більше діб
496. Обтяжливий внесок променевих уражень шкіри в загально-клінічному синдромі променевої
хвороби визначається:
A. Поширеністю процесу
B. Ступенем виразності патологічних змін
C. Тривалістю перебігу
D. Рецидивом патологічного процесу
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. 8-17 діб
D. * 15-25 діб
E. 30 і більше діб
498. При тяжкому ступені гострої променевої хвороби яка тривалість латентного періоду ?
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. * 8-17 діб
D. 15-25 діб
499. Назвіть обтяжливий внесок променевих уражень шкіри в загально-клінічному синдромі
променевої хвороби
A. Поширеність процесу
B. Ступінь виразності патологічних змін
C. Тривалість перебігу
D. Рецидив патологічного процесу
500. Яка тривалість латентного періоду при вкрай тяжкому ступені гострої променевої хвороби?
A. * Відсутній або < 6-8 діб
B. 8-17 діб
C. 15-25 діб
D. 25-30 діб
A. Гарячка
B. * Випадіння волосся
C. Крововиливи у внутрішні органи
D. Олігурія
E. Блювання
502. Вкажіть віковий період максимальної радіочутливості людини
A. * Молодий вік
B. Старий вік
C. Зрілий вік
D. Радіочутливість з віком не пов’язана
E. З віком радіочутливість не змінюється
A. Блювання
B. * Пронос
C. Гарячка
D. Крововиливи у внутрішні органи
E. Сплутана свідомість
504. Людина найбільш радіочутлива коли
A. * Молода
B. Зріла
C. Стара
D. Знаходиться в депресивному стані
E. Алергізована
505. Які зміни в кістковому мозку виявляються в латентному періоді гострої променевої хвороби?
A. Пригнічення лише лімфоцитарного паростка
B. Пригнічення лише еритроцитарного паростка
C. Пригнічення лише тромбоцитарного паростка
D. * Виражена аплазія
E. Компенсаторна гіперплазія
A. * Нейтропенія
B. Еритроцитоз
C. Поява в пункт аті кісткового мозку клітин Березовського-Штернберга
D. Відносний лімфоцитоз
E. Зсув лейкоцитарної формули вліво
хвороби?
A. Абсолютна лімфопенія
B. * Анемія
C. Тромбоцитопенія
D. Зменшення кількості ретикулоцитів
E. Нейтропенія
508. Гостре місцеве променеве пошкодження тісно пов’язане з
A. Видом випромінювання
B. Дозою опромінення
C. Поглинутою дозою
D. * Всім зазначеним
509. Відносне покращення стану людини після періоду первинних реакцій проявляється
припиненням
A. Рвоти
B. Нудоти
C. Нормалізується сон і апетит
D. Покращується загальне самопочуття
510. Які з перелічених клітин крові найменш чутливі до дії іонізуючого випромінювання?
A. * Еритроцити
B. Нейтрофіли
C. Лімфоцити
D. Ретикулоцити
E. Тромбоцити
511. Які з перелічених клітин крові найбільш чутливі до дії іонізуючого випромінювання?
A. Еритроцити
B. Нейтрофіли
C. * Лімфоцити
D. Ретикулоцити
E. Тромбоцити
512. При первинних реакціях на іонізуюче опромінення людини особлива увага приділяється
A. Появі окремих симптомів реакції
B. Часу появи симптомів від моменту опромінення
C. Тривалості симптомів
D. Вираженості симптомів
E. * Всьому зазначеному
A. Нейтрофіли
B. * Лімфоцити
C. Моноцити
D. Базофіли
E. Еозинофіли
A. Відносна і абсолютна лімфопенія
B. Відносний і абсолютний нейтрофільний лейкоцитоз
C. Відносна лімфопенія при абсолютному лімфоцитозі
D. * Відносний лейкоцитоз при абсолютній лімфопенії
E. Відносний нейтрофільний лейкоцитоз при абсолютній лейкопенії
хвороби?
A. Гіпопротеїнемія
B. * Гіпербілірубінемія
C. Гіпоальбумінемія
D. Підвищення вмісту основного азоту в сироватці крові
E. Зниження концентрації хлоридів в сироватці крові
516. Найбільш демонстративним симптомом первинної реакції на опромінення є
A. Нудота
B. * Рвота
C. Головний біль
D. Підвищення температури тіла
E. Порушення сну
517. Що визначають за допомогою проби Нестерова?
A. Сухожильні рефлекси
B. Кількість хромосомних аберацій в культурі лімфоцитів периферичної крові
C. Кількість хромосомних аберацій в культурі лімфоцитів пунктатів кісткового мозку
D. Потужність поглинутої дози іонізуючого випромінювання
E. * Ламкість капілярів
518. Рання поява проносу в періоді первинних реакцій гострої променевої хвороби характерна для
A. I-го ступеня важкості
B. II-го ступеня важкості
C. III-го ступеня важкості
D. Токсемічної форми
E. * Вкрай важкого ступеня важкості
A. * Ступінь тяжкості кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби
B. Потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання
C. Ламкість капілярів, геморагічну здатність
D. Ступінь променевої енцефалопатії
E. Ступінь дегідратації організму
520. Що визначають методом А.К. Гуськової?
A. Ламкість капілярів
B. Сухожильні рефлекси, їх симетричність
C. Судомну готовність при променевій енцефалопатії
D. Рівномірність розподілу поглинутої дози іонізуючого випромінювання по тканинах і органах
E. * Кількість лімфоцитів і хромосомних аберацій в культурі лімфоцитів периферичної крові чи
пунктатах кісткового мозку
521. Рання поява cпутаної свідомості в періоді первинних реакцій гострої променевої хвороби
характерна для
D. IV-го ступеня важкості
E. * Крайнє важкого ступеня
522. В якому діапазоні знаходяться значення кількості лімфоцитів периферичної крові у хворих з
легким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
A. 4,0-3,0х109/л
B. * 3,0-1,5х109/л
C. 1,5-0,5х109/л
D. 0,5-0,1х109/л
E. <0,5х109/л
середнім ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. * 1,5-0,5х109/л
D. 0,5-0,1х109/л
E. <0,5х109/л
524. При гострій променевій хворобі тривалість періоду первинної реакції становить
A. 1-2 год.
B. 3-4 год.
C. До 24год.
D. До 2-х діб
E. * Від декількох годин до 3-4 діб
тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. 1,5-0,5х109/л
D. * 0,5-0,1х109/л
E. Не встигає розвинутися
вкрай тяжким ступенем гострої променевої хвороби в період розпалу?
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. 1,5-0,5х109/л
D. 1,0-0,5х109/л
E. * <0,5х109/л або не встигає розвинутися
527. В якому діапазоні знаходяться значення кількості тромбоцитів периферичної крові у хворих з
A. 120-100х109/л
B. * 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. <20х109/л
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. * 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. <20х109/л
529. Тривалість періоду первинної реакції при гострій променевій хворобі становить
A. 1-2 год.
B. 3-4 год.
C. До 24год.
D. До 2-х діб
530. Період первинної реакції при гострій променевій хворобі триває
A. 1-2 год.
B. 3-4 год.
C. До 24год.
D. До 2-х діб
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. * 30х109/л
E. <20х109/л
532. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з легким ступенем гострої променевої
хвороби в період розпалу?
A. 5-10 мм/год
B. * 10-25 мм/год
C. 25-40 мм/год
D. 40-80 мм/год
E. 60-80 мм/год
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. * <20х109/л
534. До розвитку геморагічного синдрому приводить
A. Лейкопенія
B. Анемія
D. Підвищена проникність судин
E. * Тромбоцитопенія, підвищена проникність судин
535. З геморагічних проявів гострої променевої хвороби частіше всього спостерігаються
A. * Крововиливи в шкіру і слизові оболонки
B. Носові кровотечі
C. Маткові кровотечі
D. Крововиливи в мозок
E. Шлунково-кишкові кровотечі
A. 5-10 мм/год
B. 10-25 мм/год
C. * 25-40 мм/год
537. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з тяжким ступенем гострої променевої
A. 5-10 мм/год
D. * 40-80 мм/год
538. При дозі загального іонізуючого опромінення 10-20 Гр первинна реакція виникає
A. * В перші хвилини
B. Через 3-4 год.
C. Через 12 год.
D. Через 24 год.
E. Через 2 доби
A. 5-10 мм/год
E. * 60-80 мм/год
540. При дозі загального іонізуючого опромінення 10-20 Гр первинна реакція триває
A. год.
B. 10 год.
C. 12 год.
D. 24 год.
E. * дні
C. * Період розпалу хвороби
D. Термінальний період
A. * Період первинної реакції
C. Період розпалу хвороби
543. При дозі опромінення 4-6 Гр прогноз на виздоровлення
A. Благоприємний
B. Відносно благоприємний
C. * Сумнівний
D. Неблагоприємний
545. Прогноз і вибір методу лікування при гострому місцевому променевому пошкодженні
залежить від
A. Виду випромінювання
C. Об'єму пошкоджених тканин
D. Анатомічної локалізації пошкодження
B. * Латентний період
547. В якому періоді гострої променевої хвороби розпочинається атрофія яєчників?
B. * Латентний період
548. В якому періоді гострої променевої хвороби в кістковому мозку потерпілих з’являються
ознаки регенерації?
549. В якому періоді гострої променевої хвороби в лімфатичних вузлах потерпілих з’являються
ознаки регенерації?
550. Що виникає при І ступені променевого опіку шкіри?
A. * Сухий епідерміт
B. Вологий епідерміт
C. Бульозний дерматит
D. Бульозно-виразковий дерматит
E. Виразково-некротичний дерматит
551. Що виникає при ІІ ступені променевого опіку шкіри?
A. Сухий епідерміт
B. * Вологий епідерміт
C. Бульозний дерматит
552. Що виникає при ІІІ ступені променевого опіку шкіри?
A. Еритема
B. Сухий епідерміт
C. Вологий епідерміт
D. * Бульозно-виразковий дерматит
553. Що виникає при ІV ступені променевого опіку шкіри?
A. Еритема
E. * Виразково-некротичний дерматит
A. Рефрактерна анемія
B. Апластична анемія
D. * Лейкоцитоз
555. Які зміни в периферичній крові реконвалесцентів після гострої променевої хвороби не
характерні для мієлодиспластичного синдрому?
A. Рефрактерна анемія
B. Апластична анемія
D. * Лейкоцитоз
556. Які ознаки не характерні для гострого радіаційного пульмоніту?
A. «Гримлячі» хрипи в легенях
B. Інтерстиційний набряк
C. Дихальна недостатність
D. * Множинні ерозії слизової оболонки бронхів
E. Гіпоксемічна кома
A. Кишковий
B. Орофарінгеальний
C. Кістковомозковий
D. Токсемічний
E. * Дисемінованого внутрішньосудинного згортання
558. Чим обумовлена фазність перебігу гострої променевої хвороби?
A. * Реакцією нервової та ендокринної систем
B. Змінами в кістковому мозку
C. Кількістю інкорпорованих радіонуклідів
D. Співвідношенням доз зовнішнього і внутрішнього опромінення
E. Нерівномірним опроміненням частин тіла
559. Які первинні променеві реакції є визначальними при сортуванні уражених осіб?
C. * Час появи рефлекторних реакцій (нудота, блювання)
560. Який фактор покладений в основу класифікації гострої променевої хвороби?
A. Час опромінювання
B. Потужність поглинутої дози
C. * Величина загальної поглинутої дози
D. Значення радіаційного зважувального фактора
E. Значення тканинного зважувального фактора
561. Що є причиною смерті осіб, які гинуть на 3-5 добу після гострого опромінення всього тіла?
C. Термічна травма
D. * Зміни в ЦНС
E. Ниркова недостатність
562. Смерть хворого з променевим ЦНС-синдромом може відбуватися без видимих змін в
кишечнику. Що це означає?
A. * Зміни в кишечнику не встигли розвинутися
B. Зміни в кишечнику розвиваються лише при кишковій формі ГПХ
C. Кишкові явища не розвинулися завдяки ефективному лікуванню
D. Зміни в ЦНС виникають після завершення кишкового синдрому
E. Недостатня поглинута доза радіації
563. Що називається продромальним періодом ГПХ?
A. Часовий інтервал від моменту опромінення до появи порушень в ШКТ
B. Часовий інтервал від моменту опромінення до розвитку періоду розпалу хвороби
C. Час від моменту опромінення до смерті опроміненої особи
D. * Часовий інтервал від моменту опромінення до розвитку первинної реакції
E. Проміжок часу між періодами первинної реакції і розпалу захворювання
564. Найбільш ранніми клінічними проявами гострого опромінення всього тіла великими дозами є:
A. Тривожний страх в поєднанні з тахікардією
B. * Нудота і блювання
C. Діарея
E. Випадіння волосся
565. Яка мінімальна поглинута доза зовнішнього опромінення ділянки голови здатна викликати
епіляцію?
A. 2,5-3,0 Грей
B. 3,0-5,0 Грей
C. * 5,0-7,5 Грей
D. 7,5-10,0 Грей
E. 10-15 Грей
566. Хто відкрив х-промені?
E. * Іван Пулюй
567. Хто відкрив радій?
A. * Марія Складовська-Кюрі і П’єр Кюрі
568. Хто відкрив полоній?
A. * Марія Складовська-Кюрі і П’єр Кюрі
569. Дайте визначення поняттю загальні променеві реакції:
A. Променеві реакції це сукупність органічних змін загального і місцевого характеру, які
виникають в організмі при дії іонізуючого випромінювання і вимагають спеціального
лікування
B. Променеві реакції це сукупність патологічних змін, які розвиваються внаслідок променевих
уражень
C. * Променеві реакції це сукупність патологічних змін загального і місцевого характеру, які
виникають в організмі при впливі іонізуючого випромінювання і характеризуються
зворотністю процесу
D. Все перераховане
E. Променеві реакції характеризуються зворотністю та незворотністю змін органічного
характеру в організмі.
570. Який ряд кістковомозкового кровотворення є найбільш радіочутливим?
A. Гранулоцитарний
B. Тромбоцитарний
C. Еритроїдний
D. * Лімфоїдний
571. Які місцеві променеві ураження і ускладнення належать до ранніх?
A. Які розвиваються у процесі променевої терапії
B. Які розвиваються у процесі променевої терапії або в строки від 3 х днів до 3 х тижнів після
закінчення променевого лікування
C. Які розвиваються в строки від 3 х тижнів до 3 х місяців після променевої терапії
D. * Які розвиваються в процесі променевого лікування або в найближчі 3 місяці після закінчення
променевого лікування
572. Які патологічні зміни відносяться до ранніх променевих уражень шкіри?
A. Еритема
D. Рання променева виразка
E. * Бульозний набряк і рання променева виразка
573. Які сумарні поглинуті дози шкірою гама випромінювання звичайним фракціонуванням
викливають сухий епідерміт?
A. 10 20 Гр
B. 20 30 Гр
C. 30 35 Гр
D. * 40 50 Гр
E. 55 60 Гр
574. Які патологічні зміни відносяться до пізніх променевих ускладнень з боку шкіри?
A. Гіперпігментація
B. Атрофічний дерматит
C. Гіпертрофічний дерматит
D. * Променевий фіброз (індуративний набряк) шкіри
E. Пізня променева виразка
575. До ранніх які із променевих ускладнень кісткової системи відносяться ?
A. Остеопороз
B. Первинно хронічний променевий остеомієліт
C. Патологічний перелом
D. Уповільнення росту кісткової тканини у дітей
E. * Всі відповіді невірні
576. Які із променевих уражень і ускладнень відносяться до пізніх?
A. Катаральний променевий цистит
B. Ерозивно десквамативний променевий цистит
C. Катарально атрофічний променевий цистит
D. Виразковий променевий цистит (інкрустований і неінкрустований)
E. * Вторинно зморщений сечовий міхур
577. Чим викликано зменшення кількості в периферійній крові її формених елементів при
променевій терапії?
A. Скорочення терміну життя формених елементів периферійної крові
B. Підвищеною загибеллю клітинних елементів периферійної крові
C. * Пригніченням клітинного кровотворення
D. Збільшенням терміну дозрівання клітинних елементів крові
578. Що називається нуклідом?
A. Атоми з певною кількістю протонів і нейтронів в ядрі, але з різними властивостями
B. * Атоми з певною кількістю протонів і нейтронів в ядрі, але з однаковими властивостями
C. Атоми з однаковою кількістю протонів і різною кількістю нейтронів в ядрі
D. Атоми з однаковим масовим числом і різним числом протонів і нейтронів в ядрі
E. Атоми з різною кількістю протонів і однаковою кількістю нейтронів в ядрі
579. Який вид атомів зветься ізотопом?
A. З певною кількістю протонів і нейтронів в ядрі, але різними властивостями
B. З певною кількістю протонів і нейтронів в ядрі і однаковими властивостями
C. * З однаковою кількістю протонів і різною кількістю нейтронів в ядрі
D. З однаковою кількістю нуклонів і різною кількістю протонів в ядрі
E. З різною кількістю протонів і однаковою кількістю нейтронів в ядрі
580. Який вид атома зветься ізомером?
A. * З однаковою кількістю протонів і нейтронів в ядрі, але різними властивостями
B. З однаковою кількістю протонів і нейтронів в ядрі і однаковими властивостями
C. З однаковою кількістю протонів і різною кількостю нейтронів в ядрі
D. З однаковим масовим числом але різною кількістю протонів і нейтронів в ядрі
E. З однаковою кількістю нейтронів і різною кількістю протонів в ядрі
581. Який вид атомів зветься ізобаром?
A. З однаковою кількістю протонів і нейтронів в ядрі і різними властивостями
B. З однаковою кількістю протонів і нейтронів в ядрі і однаковими властивостями
C. З однаковою кількістю протонів і різною кількостю нейтронів в ядрі
D. * З однаковим масовим числом але різною кількістю протонів і нейтронів в ядрі
E. З однаковою кількістю нейтронів і різною кількістю протонів в ядрі
582. Від чого залежить заряд атомного ядра
A. Від загальної кількості нейтронів в ядрі
B. Від співвідношення між нуклонами в ядрі
C. Від структури електронної оболонки атома
D. Від кількості нейтронів в ядрі
E. * Від кількості протонів в ядрі
583. Від чого залежить масове число нукліда?
A. * Від загальної кількості нуклонів в ядрі
E. Від кількості протонів в ядрі
584. Від чого залежить порядковий номер хімічного елемента в періодичній системі
A. Від загальної кількості нуклонів в ядрі
E. * Від кількості протонів в ядрі
585. Від чого залежить радіоактивність нукліда?
B. * Від співвідношення між нуклонами в ядрі
586. Від чого залежить стабільність нукліда?
B. * Від співвідношення між нуклонами в ядрі
587. Де в періодичній системі розташовані стабільні елементи?
A. В кінці
B. З початку
C. * З початку і в середині
D. В середині
E. В середині і кінці
588. Де в періодичній системі розташовані радіоактивні елементи?
A. * В кінці
C. З початку і в середині
589. Де в періодичній системі розташовані радіоактівні ізотопи, якім властивий переважно альфа
розпад?
A. * В кінці
C. З початку і в середині
590. Де в періодичній системі розташовані радіоізотопи, яким властивий переважно бета розпад?
A. В кінці
C. * З початку і в середині
591. З якім періодом напіврозпаду радіонукліди відносять до довгоживучих?
A. Більше 1 години
B. Більше 15 годин
C. Більше 1 доби
D. * Більше 15 діб
E. Більше 1 місяця
592. В яких одиницях вимірюється активність радіонукліда?
A. Бк
B. Бк/кг
C. Бк/м^2
D. Кі
E. * Бк,Кі
593. Які види радіоактивних випромінення відносяться до корпускулярних?
A. Бета віпромінення
B. Гама віпромінення
C. Нейтронне віпромінення
D. Рентгенівське віпромінення
E. * Альфа , бета , нейтронне випромінення
594. Якому виду випромінення притаманна найбільша іонизуюча властивість?
B. * Альфа віпромінення
C. Нейтронне віпромінення
E. Гама випромінення
595. Якому виду випромінення притаманна найбільша проникаюча властивість в повітрі?
B. Альфа віпромінення
C. Позитронне віпромінення
E. * Гама випромінення
596. Яка максимальна проникаюча властивість бета частинок в повітрі
A. Декілька мікрометрів
B. Декілька міліметрів
C. Декілька сантиметрів
D. * Декілька метрів
E. Декілька кілометрів
597. Яка максимальна проникаюча властивість альфа частинок в біологічній тканині?
A. * Декілька мікрометрів
B. Декілька міліметрів
C. Декілька сантиметрів
D. Декілька метрів
E. Пронизує будь яку тканину
598. В яких одиницях вимірюється енергія іонізуючого випромінення?
A. Ампер
B. Вт
C. Кл
D. еВ
E. * Дж,еВ
599. Як змінюється енергія фотонного випромінення при проходженні його крізь речовину?
A. Не змінюється
B. Збільшується
C. * Зменьшується
D. Збільшується, а потім зменьшується
E. Зменьшується, а потім збільшується
600. Як змінюється енергія фотонів і нейтронів при їх розсіюванні?
A. Не змінюється
B. Збільшується
C. * Зменьшується
D. Збільшується, а потім зменьшується
E. Зменьшується, а потім збільшується
601. В яких одиницях вимірюється поглинена доза випромінення?
A. * Гр,рад
B. Гр
C. рад
D. бер
E. ампер/кг
602. В яких одиницях вимірюється еквівалентна доза випромінення?
A. Гр
B. Зв
C. Р
D. рад
E. * бер,Зв
603. В яких одиницях вимірюється ефективна доза випромінення?
A. Гр
B. Зв
C. Р
D. рад
E. * бер,Зв
604. Як зміниться потужність дози при зміні джерела з більшою активністю на джерело з меншою
активністю?
A. Зменшиться в квадратичній залежності від активності
B. * Зменшиться в лінійній залежності від активності
C. Зменшиться в експоненційній залежності від активності
D. Зменшиться в логаріфмічній залежності від активності
605. Як зміниться доза віпромінення при збільшенні часу експозиції?
A. Збільшиться в квадратичній залежності від активності
B. * Збільшиться в лінійній залежності від активності
C. Збільшиться в експоненційній залежності від активності
D. Збільшиться в логаріфмічній залежності від активності
606. Як зміниться потужність дози при зменшенні відстані від точечного джерела гама
випромінення?
A. Не зміниться
B. Збільшиться пропорційно відстані
C. * Збільшиться пропорційно квадрату відстані
D. Зменшиться пропорційно відстані
E. Зменшиться пропорційно квадрату відстані
607. Як зміниться щільність потоку випромінення при збільшенні відстані від точкового джерела?
C. Збільшиться пропорційно квадрату відстані
E. * Зменшиться пропорційно квадрату відстані
608. Як зміниться щільність потоку випромінення при збільшенні відстані від точечного джерела?
C. Збільшиться пропорційно квадрату відстані
E. * Зменшиться пропорційно квадрату відстані
609. Які матеріали найбільш ефективно ослаблюють рентгенівське випромінення?
A. З великим атомним номером і малою щільністю
B. * З великим атомним номером і великою щільністю
C. З великою щільністю
D. З малим атомним номером
E. З малим атомним номером і великою щільністю
610. Які матеріали найбільш ефективно ослаблюють гама випромінення?
B. * З великим атомним номером і великою щільністю
E. З малим атомним номером і великою щільністю
611. Які матеріали найбільш ефективно поглинають нейтронне випромінення?
B. З великим атомним номером і великою щільністю
E. * З малим атомним номером і великою щільністю
612. Які матеріали доцільно використовувати для поглинання бета випромінення?
B. З великим атомним номером і великою щільністю
E. * З малим атомним номером і великою щільністю
613. Для захисту від якого виду випромінення використовується свинець?
A. Гама
B. Нейтронного
C. Змішаного бета і гама
D. Рентгенівського
E. * Гама , рентгенівського, змішаного бета і гама випромінень
614. Для захисту від якого виду випромінення використовується природний уран?
A. * Гама
B. Нейтронного
C. Не використовується як екран
615. Для захисту від якого виду випромінення використовуються парафін і вода?
A. Гама
B. * Нейтронного
C. Бета
616. Що визначає одиниця Грей?
A. Гама еквівалент
B. * Поглинену дозу
C. Еквівалентну дозу
D. Ефективну дозу
E. Поглинену дозу в несистемних одиницях
617. Що визначає одиниця Грей?
A. Гама еквівалент
B. * Поглинену дозу
C. Еквівалентну дозу
D. Ефективну дозу
E. Поглинену дозу в несистемних одиницях
618. Який вид випромінення має місце при електронному бета розпаді?
A. Протон і електрон
B. Електрон і позитрон
C. Електрон
D. * Електрон і антінейтрино
619. Хто відкрив явище радіоактивності?
A. Рентген
B. Марія Кюрі
C. * Беккерель
D. Фредерік Жоліо Кюрі
E. Менделєєв
620. Хто відкрив явище штучної радіоактивності?
A. Курчатов
B. Марія Кюрі
C. Беккерель
D. * Подружжя Жоліо Кюрі
E. Резерфорд
621. У якого вида випромінення найвища відносна біологічна ефективність?
A. У електронів
B. У позитронів
C. У бета випромінення
D. У гама випромінення
E. * У всіх однакова
622. В скількі разів відносна біологічна ефективність у альфа випромінення вище ніж у гама
випромінення?
A. * В 20 разів
B. В 10 разів
C. В 2 рази
D. Рівні
E. Не можна порівнювати
623. "Якому виду випромінення властива найбільша довжина пробігу в повітрі?
A. Тепловим нейтронам
B. Проміжним нейтронам
C. * Релятивістським нейтронам
D. Гама випромінюванню
E. Рентгенівському випромінюванню
624. За допомогою якої величини можна порівнювати опромінення окремого органа з
опроміненням всього тіла?
A. Коефіціента якості (радіаційного фактора)
B. * Зважувального коефіціента (тканинного фактора)
C. Коефіціента поглинання
D. Коефіціента ризику
E. Не можна порівнювати
625. У якого вида випромінення найменша проникаючу властивість у повітрі?
A. * Альфа випромінення
B. Бета випромінення
C. Гама випромінення
D. Рентгенівське
E. Теплові нейтрони
626. Якій вид випромінення має найбільшу проникаючу властивість?
A. Альфа випромінення
B. Бета випромінення
C. Позитрони
E. * Нейтронне
627. Чи можна повністю поглинути гама випромінення від штучного джерела за допомогою
A. * екрану?
Не можна
B. Можна, якщо екран металевий
C. Можна, якщо екран товстий
D. Можна, якщо екран із свинця
628. Який заряд ядра?
A. * Дорівнює кількості протонів
B. Дорівнює кількості нейтронів
C. Дорівнює сумі протонів і нейтронів
D. Ядро електронейтрально
629. Що зветься радіонуклідом?
A. Радіоактивний елемент
B. * Радіоактивний різновид атома
C. Будь який різновид атома
D. Атом, у якому кількість протонів дорівнює кількості нейтронів
E. Атоми з однаковими хімічними властивостями
630. Які атоми називаються ізотопами ?
A. * Будь які дві або більше різновидностей атомів одного хімічного елементу
B. Дві різновидності атомів,якщо вони радіоактивні
C. Дві різновидності атома, якщо вони радіоактивні
D. Теж саме, що і радіонуклід
631. Який із факторів може змінити період напіврозпаду?
A. Нагрівання до високої температури
B. Витримка при високому тиску
C. Вітримка прі низькому тиску
D. * Змінити не можливо
632. У якого вида випромінення найбільша біологічна ефективність?
A. У електронів
B. У позитронів
C. У бета випромінення
D. У гама випромінення
E. * У ядер гелію
633. В скількі разів відносна біологічна ефективність у гама випромінення нижща, ніж у альфа?
A. Рівні
B. В 2 рази
C. В 10 разів
D. * В 20 разів
E. Порівнювати не можна
634. Що називається нуклідом?
A. Будь який хімічний елемент
B. Будь який радіоактивний елемент
C. * Будь яка різновидність атомів
D. Будь яка радіоактивна різновиднисть атомів
E. Атоми з однаковими хімічними властивостями
635. Для чого використовується одиниця 'ефективна доза'?
A. * Для порівняння біологічного ефекту (ступеня ризику) при загальному і локальному
опроміненні
B. Для визначення ступеня ризику при загальному опроміненні
C. Для визначення кількості наслідків опромінення в малих дозах
E. Все з перерахованого
636. В якіх одиницях вимірюється енергія гама випромінення
A. * Дж
B. Вт
C. Кл
D. еВ/с
E. Зв
637. З якою метою використовується еквівалентна доза?
A. * Для оцінки поглиненої дози з урахуванням біологічної ефективності даного випромінення
B. Для оцінки біологічного ефекту при опроміненні одного органа
C. Для порівняння біологичного ефекту від гама і бета випромінення
D. Для оцінки вирогідності виникнення радіаційно біологічних ппшкоджень в тканинах
638. Визначити найбільш ефективний принцип захисту при роботі з гама джерелом
A. Захист кількістю (активністю)
B. Захист часом
C. Захист відстанню
D. * Захист екраном
639. Що таке 'зіверт'?
A. Одиниця виміру експозиційної дози
B. Одиниця виміру поглиненої дози
C. * Одиниця виміру еквівалентної дози
D. Одиниця виміру потоку енергії
E. Одиниця виміру щільності потоку енергії
640. Що собою являє альфа частинка?
A. Атом гелію
B. * Ядро гелію
C. Ядро водню
D. Протон
E. Дейтрон
641. Що характеризує радіаційний фактор?
A. * Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання
B. Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини
C. Іонізуючу здібність різних видів випромінювання
D. Проникну здібність різних видів випромінювання
E. Іонізуючу та проникну здібність різних видів випромінювання
642. Що характеризує тканиний фактор?
A. Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання
B. * Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини
C. Іонізуючу здібність різних видів випромінювання
D. Проникну здібність різних видів випромінювання
E. Іонізуючу та проникну здібність різних видів випромінювання
643. Що враховує поняття ефективної дози?
A. Рівень поглиненої дози в органах і тканинах організму
B. Значення радіаційного фактора
C. Значення тканинного фактора
D. * Сукупність наведених показників
644. Які джерела випромінювання створюють радіаційний фон?
A. * Природні і техногенні
B. Природні радіонукліди Землі
C. Космічне випромінювання
D. Тільки природні джерела
E. Тільки техногенні джерела
645. Що відноситься до природніх джерел випромінювання, що створюють природний радіаційний
фон?
A. Космогенні радіонукліди
B. Космічне випромінювання
C. Радіонукліди глобальних опадів
D. Радіонукліди Землі
E. * Космогенні радіонукліди, космічне випромінювання і радіонукліди Землі
646. ?Працівники рудників з видобутку уранової руди отримують найбільшу дозу опромінення на:
A. Кістковий мозок.
B. Печінка.
C. Шлунок.
D. Щитовидну залозу.
E. * Легені.
647. Який з перерахованих радіонуклідів має штучне походження?
A. тритій |.
B. вуглець |.
C. калій. |
D. * стронцій |.
E. радон |.
648. Яка клітинна культура з периферичної | крові використовується для визначення дози
цитогенетичним методом?
A. Тромбоцити.
B. Еозинофіли.
C. Базофіли.
D. * Лімфоцити.
E. Моноцити.
649. Вкажіть ліміт ефективної дози за рік для категорії А (особи, які постійно або тимчасово
працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) відповідно до норм
радіаційної безпеки України (НРБУ-97)
A. * 20 мЗв / рік (2 бер / рік)
B. 5 мЗв / рік (0,5 бер / рік)
C. 40 мЗв / рік (4 бер / рік)
D. 2 мЗв / рік (0,2 бер / рік)
E. 10 мЗв / рік (1 бер / рік)
650. При проведенні дослідження вмісту радіонуклідів (цезію-137, стронцію-90) в молоці і
картоплі місцевого виробництва було виявлено перевищення тимчасово допустимого рівня
цезію-137 в молоці. Який з технологічних прийомів з метою зменшення вмісту радіонуклідів у
молоці є найбільш ефективним?
A. * Переробка молока у топлене масло
B. Переробка молока в м'який сир
C. Переробка молока в твердий сир
D. Переробка молока в сметану
E. Пастеризація молока
651. У періоді первинної реакції ГПХ виділяють наступні синдроми:
A. Диспептичний, нефротичний |, церебральний.
B. * Диспептичний, загальноклінічний |, гематологічний, місцевий.
C. Гематологічний, серцево-судинний, місцевий.
D. Загальноклінічний, легеневий, серцево-судинний.
E. Церебральний, гематологічний, легеневий.
652. Індивідуальна ефективна доза лікаря-рентгенолога становить 10 мЗв / рік (1 бер / рік). Для
гігієнічної оцінки оберіть ліміт річної дози індивідуального опромінення, встановлений | для
даної категорії осіб.
A. * мЗв | (2 бер)
B. 100 мЗв | (10 бер)
C. 200 мЗв | (20 бер)
D. 300 мЗв | (30 бер)
E. 400 мЗв | (40 бер)
653. Як називаються хімічні речовини, які посилюють ефекти іонізуючого випромінення на
клітинному (тканинному |) рівні?
A. Радіоблокаторамі.
B. Радіопротектора.
C. Радіосорбентамі.
D. Комплексонообразователямі.
E. * Радіосенсібілізаторамі.
654. У яких одиницях вимірюється поглинена доза в системі СІ?
A. Рентген.
B. Кулон / кг.
C. Ампер / кг.
D. * Грей.
E. Зіверт
655. Головним діагностичним і прогностичною ознакою первинної реакції ГПХ є:
A. * Блювота.
B. Головний біль.
C. Порушення свідомості.
D. Гіперемія склери.
E. Еритема.
656. За тривалість життя радіонукліда приймається:
A. 2 періоду напіврозпаду.
B. 5 періодів напіврозпаду.
C. * 10 періодів напіврозпаду.
D. 20 періодів напіврозпаду
E. 50 періодів напіврозпаду
657. Які найбільш достовірні ранні пострадіаційні | злоякісні наслідки?
A. Сквамозних-клітинні карциноми.
B. * Лейкемії.
C. Бронхіальні карциноми.
D. Остеосаркоми.
E. Аденокарциноми щитовидної залози
658. Для боротьби з інфекційними ускладненнями в період розпалу ГПХ найбільш ефективним
буде застосування:
A. Лейкоцитарної маси
B. Антилімфоцитарної сироватки Богомольця
C. * Антибіотиків
D. Плазми
E. Гемосорбції
659. Яка з перелічених речовин не відноситься до групи антиоксидантів?
A. Аскорбінова кислота.
B. * Ацетилсаліцилова кислота.
C. Токоферрола ацетат.
D. Селен.
E. Унітіол
660. Правило Бергоньє-Трибондо стверджує:
A. Диференціювання клітин не впливає на їх радіочутливість.
B. Радіорезистентність є клітини з високою мітотичної активністю.
C. * Радіочутливим є клітини з високою мітотичної активністю.
D. Зародкові та статеві клітини не чутливі до малих доз.
E. Мітотична активність не впливає на радіочутливість.
661. Що означає поняття LD | 50/30?
A. Гинуть більшість опромінених організмів.
B. * Гине 50% опромінених організмів протягом 30 днів.
C. Гине 50% опромінених організмів у віці 30 років.
D. Гине від 30 до 50% опромінених організмів.
E. Все перераховане.
662. У радіологічному відділенні лікарні для лікування злоякісних новоутворень використовують
закриті джерела іонізуючих випромінювань. Які з перелічених заходів потрібно
використовувати для захисту персоналу при роботі з ними?
A. * Скорочення часу роботи та екранування джерела.
B. Систематичне очищення поверхонь від радіоактивних забруднень та скорочення часу роботи.
C. Герметизація установок та організація вентиляції приміщення.
D. Екранування джерела та використання засобів індивідуального захисту органів дихання.
E. Збільшення відстані до джерела і виконання правил індивідуальної гігієни.
663. Тривалий вплив малих доз іонізуючих випромінювань розглядається як стресовий чинник.
Комплексні зміни при стресі виявляються у вигляді так званої "тріади Сельє". Яка з
перелічених змін входить в "тріаду Сельє"?
A. Помутніння кришталика ока.
B. Часткова епіляція.
C. Гіпертрофія міокарда.
D. * Гіпертрофія надниркових залоз.
E. Гіпергідроз.
664. Який з перерахованих ознак не відноситься до нестохастичних ефектів?
A. Наявність порога впливу.
B. Наявність залежності між дозою і ступенем вираженості ефекту.
C. Контрольованість ефекту.
D. Передбачуваність термінів прояви ефекту.
E. * Непередбачуваність термінів прояви ефекту.
665. У якій післяаварійний період були актуальні ізотопи йоду, як дозообразующих | чинник?
A. Перший тиждень
B. * Перших 3 місяці.
C. Перший рік після аварії.
D. Перші 10 років.
E. До теперішнього часу
666. Які найбільш достовірні ранні пострадіаційні | злоякісні наслідки?
A. Сквамозних-клітинні карциноми.
B. * Лейкемії.
C. Бронхіальні карциноми.
D. Остеосаркоми.
E. Аденокарциноми щитовидної залози
667. У якій післяаварійний період були актуальні ізотопи йоду, як дозообразующих | чинник?
A. Перший тиждень
B. * Перших 3 місяці.
C. Перший рік після аварії.
D. Перші 10 років.
E. До теперішнього часу.
668. Де переважно накопичується стронцій Sr | при надходженні в організм:
A. У м'язах.
B. У наднирниках |.
C. У печінці
D. * У скелеті.
E. У центральній нервовій системі
669. Який радіонуклід реакторного походження можна виявити в організмі людини через 20 років
після аварії на ЧАЕС за допомогою лічильника випромінювань людини (гамма спектрометра)?
A. Sr |.
B. Pu.
C. * Cs. |
D. Cs. |
E. J. |
670. Джерелом будь випромінювання є стронцій 90Sr? |
A. Альфа.
B. Альфа; гама.
C. * Бета.
D. Бета; гама.
E. Гамма.
671. Т 1 / 2 радіонукліда стронцію Sr | становить:
A. 8,8 років.
B. 17 років.
C. * 28,9 років.
D. 30,1 років.
E. 24 тис. років.
672. Метаболічним аналогом якого з перерахованих нижче | хімічних елементів | є цезій 137Cs |.
A. Натрій.
B. * Калій.
C. Кальцій.
D. Магній.
E. Барій.
673. У якої тканини переважно накопичується цезій 137Cs | при надходженні в організм?
A. * У м'язах.
B. У наднирниках |.
C. У печінці
D. У скелеті.
E. У центральній нервовій системі.
674. Основними дозоутворюючими | радіонуклідами у віддалені терміни (5 і більше років) після
аварій, пов'язаних з руйнуванням активної зони реактора є:
A. Ізотопи йоду
B. Радій і радон
C. * Цезій і стронцій
D. Молібден і технецій
E. Ксенон і криптон
675. Який з перерахованих ознак не відноситься до стохастичним ефектів?
A. Відсутність порога впливу.
B. Наявність залежності між дозою та ймовірністю появи ефекту.
C. Відсутність залежності між дозою і ступенем вираженості ефекту.
D. Неконтрольованість ефекту.
E. * Передбачуваність термінів прояви ефекту.
676. Які найбільш інформативні ранні клінічні прояви гострого опромінення всього тіла у великих
дозах (більше 1 Гр)?
A. Тривожний страх у поєднанні з тахікардією.
B. * Нудота і блювання.
C. Діарея.
D. Підвищення температури.
E. Менінгеальна симптоматика.
677. При променевому ураженні шкіри у хворого спостерігається сухий дерматит, пухирі відсутні.
Така клінічна картина виникає при дозі опромінення:
A. 5 - 8 Гр.
B. 7 - 13 Гр.
C. 10 - 15 Гр.
D. * 15 - 20 Гр.
E. 20 - 30 Гр
678. Яка з перелічених заходів не відноситься до завдань медичного сортування потерпілих при
масових радіаційних ураженнях:
A. Розподіл постраждалих за ступенем тяжкості хвороби для вирішення питання про черговість
їх евакуації.
B. Виділення групи осіб з найбільш легкими | ушкодженнями, які можуть бути використані на
допоміжних роботах
C. Виділення групи осіб, які потребують медичної допомоги в найближчі години і дні.
D. Визначення обсягу та строків спеціальних медичних досліджень і термінів госпіталізації
потерпілих.
E. * Дозиметрія і санітарна обробка постраждалих.
679. При зверненні людини у будь-який медичний заклад в перші години після опромінення з
симптомами первинної реакції гострої променевої хвороби, повинно застосовуватися:
A. Введення антибіотиків
B. Переливання тромбоцитарної | маси.
C. * Переливання плазмозамінників.
D. Переливання еритроцитарної маси.
E. Переливання лейкоцитарної маси.
680. Для боротьби з геморагічними проявами в період розпалу ГПХ найбільш ефективним буде
застосування:
A. * Кріоконсервованих тромбоцитарної | маси
B. Е-амінокапронової | кислоти
C. Дицинона
D. Вікасолу
E. Місцевої гемостатичної терапії
681. У періоді первинної реакції ЦПХ виділяють наступні синдроми:
A. Диспептичний, нефротичний |, легеневий, церебральний.
E. Церебральний, гематологічний.
E. Еритема.
683. При кістково-мозкової формі ГПХ виділяють:
A. 2 ступеня тяжкості.
B. 3 ступеня тяжкості.
C. * 4 ступенів тяжкості.
D. 5 ступенів тяжкості.
E. Не виділяють.
C. Дицинона
D. Вікасолу
685. У періоді первинної реакції ГПХ виділяють наступні синдроми:
A. Диспептичний, нефротичний |, церебральний.
E. Церебральний, гематологічний, легеневий.
E. Еритема.
687. При кістково-мозковій формі ГПХ виділяють:
A. 2 ступеня тяжкості.
B. 3 ступеня тяжкості.
C. * 4 ступенів тяжкості.
D. 5 ступенів тяжкості.
E. Не виділяють жодної
688. Які найбільш інформативні ранні клінічні прояви гострого опромінення всього тіла у великих
дозах (більше 1 Гр)?
A. Тривожний страх у поєднанні з тахікардією.
B. * Нудота і блювання.
C. Діарея.
D. Підвищення температури.
E. Менінгеальна симптоматика.
689. Яка буде максимальна очікувана | тривалість життя потерпілого з церебральною формою
A. 1ГПХ?
- 2 години
B. 6 - 12 годин
C. * 1 - 2 доби
D. 7 - 10 діб
E. До 14 діб.
690. Який з перелічених заходів не відноситься до завдань медичного сортування потерпілих при
масових радіаційних ураженнях:
A. Розподіл постраждалих за ступенем тяжкості хвороби для вирішення питання про черговість
їх евакуації.
B. Виділення групи осіб з найбільш легкими | ушкодженнями, які можуть бути використані на
допоміжних роботах
C. Виділення групи осіб, які потребують медичної допомоги в найближчі години і дні.
D. Визначення обсягу та строків спеціальних медичних досліджень і термінів госпіталізації
потерпілих.
E. * Дозиметрія і санітарна обробка постраждалих.
691. При зверненні людини у будь-який медичний заклад в перші години після опромінення з
симптомами первинної реакції гострої променевої хвороби, повинно застосовуватися:
A. Введення антибіотиків
B. Переливання тромбоцитарної | маси.
C. * Переливання плазмозамінників.
D. Переливання еритроцитарної маси.
E. Переливання лейкоцитарної маси.
692. У якому випадку з нижчеперелічених | можливо відсутність латентного періоду |?
A. Гострої променевої хвороби I ст. тяжкості
B. Гострої променевої хвороби ІІ ст. тяжкості
C. Гострої променевої хвороби ІІІ ст. тяжкості
D. * Гострої променевої хвороби ІV ст. тяжкості
E. Гострих променевих опіків І - ІІ ст. тяжкості
C. Дицинона
D. Вікасолу
694. У якому випадку з нижчеперелічених | можливо відсутність агранулоцитозу |?
A. * Гострої променевої хвороби I ст. тяжкості
B. Гострої променевої хвороби ІІ ст. тяжкості
C. Гострої променевої хвороби ІІІ ст. тяжкості
D. Гострої променевої хвороби від внутрішнього опромінення в дозі 3 Гр.
E. Сочктанной форми гострої променевої хвороби (сумарна поглинена доза 3 Гр.)
695. Який з синдромів не є типовим для періоду первинних променевих реакцій ГПХ?
A. Гематологічний.
B. * Геморагічний.
C. Диспептичний.
D. Синдром місцевих проявів.
E. Загальноклінічний.
696. Велика радіочутливість осіб похилого віку по відношенню до людей
A. еднього | віку, пов'язана з:
B. Зниженою активністю процесів проліферації.
C. Пригніченням репараційних | процесів.
D. Відносною слабкістю імунної системи
E. * Наявністю хронічних захворювань
F. Все перераховане
697. У результаті чого виникають радіаційні мутації?
A. Зміни в РНК.
B. Зміни у дезоксирибози | цукрів.
C. * Зміни в ДНК.
D. Зміни в протеїнах
E. Зміни у фосфоліпідах.
698. Як змінюється біологічний ефект від опромінення якщо воно проводиться в умовах
гіпербаричної оксигенації |?
A. * Підвищується.
B. Не змінюється.
C. Знижується.
D. Спочатку підвищується, потім знижується
E. Спочатку знижується, потім підвищується
699. Яке з наведених порушень є специфічною дією іонізуючого випромінювання на хромосоми
клітин?
A. * Розрив хромосом.
B. Дезінтеграція хромосом.
C. Подвоєння кількості хромосом.
D. Пошкодження дистальних відділів хромосом.
E. Деформація хромосом.
700. Внаслідок чого | виникають | радіаційні | мутації |?
A. Зміни в РНК.
B. Зміни в дезоксирибози | цукрів |.
C. * Зміни в ДНК.
D. Зміни в протеїнах |
E. Зміни у фосфоліпідах |.
701. "Репродуктивна смерть" або | "Репродуктивні ушкодження |" визначаються | як | нездатність |
клітин | до:
A. Однократному поділу | після | опромінення |.
B. Дворазовому поділу | після | опромінення |.
C. * Повторному поділу | після | опромінення | ..
D. Подальшої диференціювання |.
E. До подальшої | зростанню.
702. Як змінюється радіочутливість біологічних об'єктів при нестачі кисню?
A. Підвищується.
B. Не змінюється.
C. * Знижується.
D. Спочатку підвищується, потім знижується
E. Спочатку знижується, потім підвищується
703. Які особливості організму найбільшою мірою визначають його радіочутливість?
A. Зміни, пов'язані з підлогою.
B. * Індивідуальні |.
C. Вікові.
D. Психоемоційні.
E. Расовими
704. Правило Бергоньє-Трибондо стверджує:
A. Диференціація клітин не впливає на їх радіочутливість.
B. Радіорезистентність є клітини з високою мітотичної активністю.
C. * Радіочутливим є клітини з високою мітотичної активністю.
D. Диференційовані клітини є радіочутливості.
E. Мітотична активність не впливає на радіочутливість.
705. На якому етапі онтогенезу радіочутливість людини буде найбільшою? Вкажіть період
максимальної радіочутливості.
A. * Ембріональний
B. Постнатальний
C. Дитячий вік
D. Зрілий вік
E. Похилий вік.
706. Які радіонукліди є природними для організму людини?
A. * Калій-40 і вуглець-14.
B. Рубідій-87 і тритій.
C. Уран-238 і Торій-232 |.
D. Галій-67 і йод-131.
E. Уран-235 і свинець-210.
707. Які фізичні явища відбуваються в опромінених клітинах?
A. Ефект Черенкова.
B. Ефект Столєтова.
C. Ядерний фотоефект.
D. * Іонізація | атомів і молекул, електростатичні ефекти.
E. Флюоресценція.
708. Опромінення яких органів і систем вносить найбільший вклад в річну еквівалентно ефективну
дозу від природних джерел?
A. Гонад.
B. Червоного кісткового мозку.
C. * Легких.
D. Щитовидної залози.
E. Рогівки.
709. Високий ступінь радіочутливості дітей пов'язана з:
A. * Активністю процесів проліферації.
B. Пригніченням репараційних | процесів.
C. Незрілістю імунної системи
D. Малою масою тіла
E. Всі перераховано
710. Який вплив на вираженість променевих ефектів має тривалість опромінення при постійній
потужності дози ("фактор часу")?
A. Ні впливу.
B. * Прямо пропорційне.
C. Зворотно пропорційне.
D. Не сприяє прискоренню репарації променевих ушкоджень.
E. Сприяє прискоренню репарації променевих ушкоджень.
711. Як називаються хімічні речовини, які здійснюють протирадіаційних захисний ефект на
клітинному (тканинному |) рівні?
A. Радіоблокаторами
B. * Радіопротектори
C. Радіосорбентами
D. Комплексоноутворювачами.
E. Радіосенсібілізаторами
712. Який період життя людини характеризується найменшою радіочутливість на рівні цілісного |
організму?
A. 1 - 5 років.
B. 6 - 15 років.
C. 15 - 30 років.
D. * 30 - 60 років.
E. більше 60 років.
713. При загальному опроміненні кістково-мозковий синдром обумовлений клітинним
спустошенням кісткового мозку, яке має кілька стадій. Який механізм стадії різкого глибокого
спустошення?
A. Рефлекторний викид клітин в кровообіг.
B. * Інтерфазна загибель поліпотентних | клітин.
C. Репродуктивна загибель поліпотентних | клітин.
D. Гемоліз.
E. Посилення фагоцитозу.
714. Яка з перелічених речовин не відноситься до групи антиоксидантів?
A. Аскорбінова кислота.
B. * Ацетилсаліцилова кислота.
C. Токоферолу ацетат.
D. Селен.
E. Унітіол.
715. Який з природних радіонуклідів вносить найбільший вклад як внутрішнє джерело
опромінення?
A. Вуглець-14.
B. Кальцій-45.
C. Натрій-24.
D. Фосфор-32.
E. * Калій-40.
716. У який період внутрішньоутробного розвитку людини іонізуюче опромінення найбільш часто
викликає затримку розумового розвитку?
A. 1 - 2 тиждень.
B. 3 - 7 тиждень.
C. * 8 - 15 тиждень.
D. 16 - 30 тиждень.
E. 31 - 40 тиждень.
717. Яєчники людини характеризуються високою радіочутливість. Яка із структур яєчників
дорослої жінки найбільш радіочутливих?
A. Овогоніі.
B. Незрілі овоцити.
C. * Зрілі овоцити.
D. Жовте тіло.
E. Судинна оболонка фолікула.
718. Яка клітинна культура використовується для визначення дози цитогенетичним методом?
A. Епітелій ротової порожнини.
B. Мегакаріоцити.
C. Ретікулоціт.
D. * Лімфоцити.
E. Клітини РЕС.
719. Якими факторами зумовлене дозове навантаження на щитоподібну залозу, що сформувалося в
результаті аварії на ЧАЕС?
A. Особливість аварійних викидів.
B. Характер розподілу в організмі радіонуклідів йоду.
C. Відстань від станції до місця перебування.
D. Вік на момент аварії.
E. * Все відзначене.
720. З якого матеріалу повинен бути виготовлений екран для захисту від бета-випромінювання?
A. Свинець.
B. Сталь.
C. Барій.
D. * Органічне скло.
E. Алюміній.
721. Що є предметом вивчення радіаційної медицини?
A. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти.
B. * Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
C. Діагностичне застосування іонізуючого випромінювання ..
D. Терапевтичне застосування іонізуючого випромінювання.
E. Розробка та використання радіофармпрепаратів
722. .
A. пацієнта, який отримав дозу зовнішнього гамма опромінення справедливо наступне
твердження:
B. Існує небезпека для персоналу за рахунок гамма-випромінювання від тіла пацієнта.
C. Існує небезпека для персоналу за рахунок вторинного рентгенівського випромінювання.
D. Існує небезпека для персоналу за рахунок наведеної радіоактивності.
E. * Пацієнт виділяє з сечею радіоактивні речовини.
F. Небезпеки для персоналу не існує.
723. У яких одиницях вимірюється інтегральна доза?
A. Кулон / кг.
B. А / кг.
C. Р / год.
D. Гр / с.
E. * Грей х кг.
724. Для вимірювання якої величини застосовується одиниця Зіверт?
A. Одиниця виміру експозиційної дози.
B. Одиниця виміру вторинного випромінювання.
C. * Одиниця виміру еквівалентної дози.
D. Одиниця виміру енергетичного потоку випромінювання.
E. Одиниця виміру поглиненої дози корпускулярного випромінювання.
725. Які головні критерії вибору дозиметричної апаратури для радіаційного дозиметричного
контролю?
A. Вид випромінювання.
B. Вага приладу.
C. Енергія випромінювання.
D. Габарити приладу та умови його транспортування.
E. * Вид випромінювання, енергія випромінювання, діапазон величин, які вимірюються
726. Що є одиницею активності радіонукліда?
A. * Бекерель.
C. Рентген.
D. Міліграм еквівалент радію.
E. Pад.
727. Який з видів випромінювання викликає мінімальну щільність іонізації?
A. Альфа.
B. Бета.
C. * Гама.
D. Протонне.
E. Позитронів.
728. Яка залежність | між | енергією і завдовжки | хвилі | квантового випромінювання |?
A. Прямо пропорційна |.
B. * Обернено пропорційна |.
C. Залежності немає |.
D. Прямо пропорційна | у квадраті |.
E. Логарифмічна залежність
729. Заряд альфа-частинки чому дорівнює ?
A. +3.
B. 1.
C. * + 2.
D. + 4.
E. 4.
730. Вкажіть, з яким | з | зазначених | факторів | пов'язані | швидкість | розпаду | радіоактивного |
препарату |:
A. Масою препарату |
B. Обсягом препарату |.
C. * Періодом напіврозпаду |.
D. Температурою навколишнього | середовища |.
E. Парціального тиску
731. Які зустрічаються | види | взаємодії | гамма-випромінювання | з речовиною |?
A. Фотоелектричний ефект.
B. Комптонівське розсіювання |.
C. Пружне зіткнення |.
D. Ядерна реакція |.
E. * Фотоелектричний ефект, комптонівського розсіювання |, виникнення | пари |
732. електрон-позитрон.
Що таке | ізотопи |?
A. * Атоми одного і того ж елемента, які | мають | різні | масові | числа.
B. Атоми з однаковими | масовими | числами, але | з різними | номерами.
C. Різновид атомів | з однаковими | масовими | числами і атомними | номерами.
D. Атоми з однаковими | масовим | числом і випромінюванням |.
E. Атоми елементів з однаковим | періодом | напіврозпаду |.
733. Яке з | наведених | рівнянь | вірно |?
A. 100 Гр = 1 рад.
B. * 100 бер = 1 Зв.
C. 1 рад = в 1 Г.
D. 10 Р = 10 Зв.
E. в 100 Г. = 1Кл/кг
734. У яких | одиницях | вимірюється | енергія гамма-випромінювання |?
A. * Джоуль електрон-вольт.
C. Калорія.
D. Ампер.
E. Грей
735. Який з | видів | випромінювання | викликає | максимальну | щільність | іонізації |?
A. * Альфа.
B. Бета.
C. Гамма.
E. Позитронів.
736. Які | | головні критерії вибору дозиметричної апаратури для радіаційного дозиметричного
контролю?
A. Вид випромінювання.
B. Вага приладу.
C. Енергія випромінювання.
D. Габарити приладу та умови його транспортування.
E. * Вид випромінювання, енергія випромінювання, діапазон | величин, які вимірюються.
737. Який метод дозиметрії є біологічним?
A. Іонізаційний.
B. Сцинтиляційного.
C. Фотографічний.
D. * Визначення змін хімізму і морфології тканин.
E. Напівпровідниковий.
738. Що відбувається з енергією жорсткого квантового випромінювання після його розсіювання?
A. Збільшується.
B. Залишається незмінним.
C. * Зменшується.
D. Може збільшуватися і зменшуватися.
E. Повністю зникає
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРАПІЇ
Гриф. навчальний
Прим. № 1 _____
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
проведення практичного заняття
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ»
Тема 4. Етапне лікування хворих з гострою променевою хворобою.
Атипові форми гострої променевої хвороби
для студентів вищих медичних навчальних закладів

III-IV рівнів акредитації
Напрям навчання: 1101 " Медицина "

Спеціальність: "Лікувальна справа" 7.110101,
"Педіатрія" 7.110104,
"Медико-профілактична справа" 7.110105
Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»
Київ – 2014
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри військової терапії
д.мед.н., професор
полковник медичної служби
Г.В. Осьодло
“___” ______________________ 2014 року
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
проведення практичного заняття
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ»
Тема 4. Етапне лікування хворих з гострою променевою хворобою.

Атипові форми гострої променевої хвороби
для студентів вищих медичних навчальних закладів

III-IV рівнів акредитації
Напрям навчання: 1101 " Медицина "

Спеціальність: "Лікувальна справа" 7.110101,
"Педіатрія" 7.110104,
"Медико-профілактична справа" 7.110105
Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»
Розглянуто та схвалено
Протокол засідання кафедри
“___”___________201_р.№___
Доповнено та скореговано
Протокол засідання кафедри
«___»_________20___р. №___
________________________
(підпис)
2
1.Мета заняття: удосконалити знання студентів з клініки, діагностики та лікування
різних форм променевої хвороби.
2.Навчально-цільові завдання:
а) удосконалити знання студентів по біологічній дії іонізуючого випромінювання;
б) удосконалити знання студентів з клініки, діагностики та лікування різних форм
променевої хвороби;
в) удосконалити знання студентів з питань ранньої діагностики променевих
уражень;
д) знати основні положення проведення військово-лікарської експертизи – ст.79
Наказу МО України №402.
3. Виховна мета заняття: підготувати студентів до роботи в екстремальних умовах
масового поступлення уражених іонізуючим випромінюванням на етапи
медичної евакуації;
4. Навчальний час: 4 год.

5. Місце проведення заняття: навчальний клас у терапевтичному відділенні.
6. Навчально-матеріальне забезпечення:
2. Наочне приладдя:
1) Методична розробка.
2) Слайди, таблиці.
ЛІТЕРАТУРА
рекомендована слухачам для самостійної роботи за темою заняття:
Обов'язкова:
1. Військова терапія: підручник / За редакцією Козачка М.М. – Вінниця: ТОВ
«Консоль», 2004. – 348 с.
2. Військова терапія: підручник / За редакцією Козачка М.М. – Вінниця: ТОВ
«Консоль», 2007. – 448 с.
Додаткова:
1. Гребенюк, А. Н. Вопросы медицинской защиты от оружия массового
поражения, химических и радиационных аварий // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 1. - С.
49-50
2. Гребенюк А. Н., Легеза В. И. Перспективы использования радиопротекторов
для повышения эффективности медицинской противорадиационной защиты
Вооруженных сил // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 7. - С. 46-50
3
3. Гребенюк А. Н., Найдич В. И. Проблемы и перспективы разработки
противолучевых средств // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 4. - С. 83-87
4. Гребенюк А. Н., Холиков И. В. Усилия НАТО по противодействию
химическим, биологическим, радиологическим и ядерным угрозам // ВМЖ. - 2013. -
Т. 334, № 3. - С. 91-93
5. Гребенюк А. Н., Легеза В. И., Заргарова Н. И. Экспериментальная модель
глубокого лучевого ожога кожи // ВМЖ. - 2012. - Т. 333, № 9. - С. 70-71
6. Гребенюк А. Н., Легеза В. И., Заргарова Н. И. Экспериментальная модель
поверхностного лучевого ожога кожи // ВМЖ. - 2012. - Т. 333, № 7. - С. 57-58
7. Гребенюк А. Н., Легеза В. И., Заргарова Н. И. Экспериментальные модели
сочетанных радиационных поражений от внешнего гамма-излучения и локальных
бета- или рентгеновских лучевых ожогов кожи // ВМЖ. - 2012. - Т. 333, № 12. - С.
34-35
8. Мирошниченко Ю. В. и др. Использование современных аптечек для оказания
первой помощи военнослужащим Вооруженных сил Российской Федерации // ВМЖ.
- 2012. - Т. 333, № 3. - С. 48-54
9. Мирошниченко Ю. В. и др. Использование современных сумок медицинских
в войсковом звене медицинской службы Вооруженных сил // Военно-медицинский
журнал. - 2012. - Т. 333, № 10. - С. 52-58
10. Дмитриев О. В. и др. Малые дозы ионизирующего излучения как фактор
риска когнитивных нарушений // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 3. - С. 55-56
11. Савченко И. Ф., Харисов А. М., Яковлев С. В. Синергетические основы
системы специализированной медицинской помощи, специализированного лечения
и медицинской реабилитации легкораненых и легкобольных // ВМЖ. - 2013. - Т. 334,
№ 8. - С. 4-10
12. Халимов Ю. Ш. и др. Современное состояние и перспективы
совершенствования специализированной медицинской помощи при остром
костномозговом синдроме радиационной этиологии // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 1. -
С. 25-32
13. Халимов Ю. Ш. и др. Современные возможности оказания терапевтической
помощи при возникновении массовых санитарных потерь радиационного профиля //
ВМЖ. - 2012. - Т. 333, № 2. - С. 24-32
14. Ушаков И. Б. Комплексное исследование современного радиозащитного
средства // ВМЖ. - 2013. - Т. 334, № 3. - С. 87-89
15. Халимов Ю. Ш., Власенко А. Н., Матвеев С. Ю. Развитие клинической
радиологии на кафедре военно-полевой терапии Военно-медицинской академии: (к
90-летию со дня рождения Г. И. Алексеева) // ВМЖ. - 2012. - Т. 333, № 8. - С. 73-78.
4
7. Типова структура заняття та розрахунок навчального часу:
№ п/п Навчальні питання Навчальний час, хв.
1 Вступ 10
2 Контроль початкового рівня знань слухачів 20
3 Самостійна робота студентів під керівництвом 120
викладача
4 Поточний контроль рівня знань студентів 20
5 Закінчення 10
Разом 180
8. Зміст та методика проведення заняття:
Вступ.
Заняття починається в навчальному класі. У короткому вступному слові
викладач оголошує тему заняття, підкреслює її актуальність для воєнного і мирного
часу, визначає мету і навчальні завдання.
Викладач перевіряє виконання завдання по самостійній підготовці. Методом
усного опитування та програмованого контролю встановлюється вихідний рівень
знань студентів з даної теми. Потім викладач розподіляє хворих для курації і дає
вказівки студентам по хворих.
Студенти, розподіляються на групи по 2-3 людини для курації тематичних
хворих. Особлива увага приділяється збору анамнезу (характеристика джерела
іонізуючого випромінювання, тривалість і режим роботи з ним, розрахунок
імовірної сумарної дози опромінення за весь період роботи, час появи тих чи інших
симптомів опромінення, результати медичного контролю та ін.). Оцінка
об'єктивного статусу проводиться за звичайними правилами пропедевтики.
У випадках відсутності тематичних хворих розглядаються пацієнти з
подібними симптомами, тобто хворі з нейроциркуляторною дистонією,
гіпопластичною анемією, геморагічним діатезом, іншими професійними, тромбо-
лейкопатіями. При цьому звертається особлива увага на ті прояви, які подібні з
симптомами хронічної променевої хвороби (вегетативно-судинні порушення, зміни
гематологічних показників).
При демонстрації хворих куратор обґрунтовує встановлений ним попередній
діагноз захворювання, намічає план обстеження і лікування стосовно до відповідної
5
форми хронічної променевої хвороби, на підставі статті №79 Наказу МО України
№402 приймає експертне рішення про ступінь придатності до військової служби.
Викладач по ходу заняття ставить питання куратору та іншим студентам,
висловлює свої зауваження, обговорюються труднощі раннього виявлення
захворювання зважаючи на відсутність патогномонічних для нього симптомів.
За таким планом проводиться розбір 1-2 хворих. В час, що залишився для
закріплення отриманих знань студентам пропонується вирішити ситуаційні завдання
і відповісти на питання тестового контролю.
6
КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.
1.Який вид радіаційного випромінювання найнебезпечніший для людини ?
а) альфа ;
б) *нейтронів;
в) бета ;
г) гамма;
2.Який вид радіаційного випромінювання має найбільшу іонізуючу здатність ?
а) *альфа ;
б) нейтронів;
в) бета ;
г) гамма;
3.Який вид радіаційного випромінювання має найбільшу проникаючу здатність ?
а) альфа ;
б) нейтронів;
в) бета ;
г) *гамма;
4.Поглинута доза вимірюється?
а) Кл/кг;
б) *Дж/кг;
в) Гр/кг;
5.Скільки періодів у гострої променевої хвороби ?
а) 3;
б) *5;
в) 4;
6.Скільки періодів у хронічної променевої хвороби ?
а) *3;
б) 5;
в) 4;
7.Скільки ступенів важкості у гострої променевої хвороби ?
а) 3;
б) 5;
в) *4;
7
8.Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при
дозі опромінення 1-10 Гр.?
а) *кістково-мозковий (гемопоетичний);
б) геморагічний;
в) інфекційних ускладнень;
г) гастроінтестинальний (кишковий);
д) загальної токсемії;
а) кістковомозковий (гемопоетичний);
г) *гастроінтестинальний (кишковий);
д) * загальної токсемії;
б) *церебральний;
Відповіді на початковий контроль рівня знань слухачів:
1б; 2а; 3б; 4б; 5б; 6а; 7в; 8а; 9г; 10д; 11б.
8
ПРИНЦИПИ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ
ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ.
Лікування постраждалих від іонізуючих випромінювань складне завдання.
Успіх залежить від:
- своєчасної госпіталізації;
- форми, ступеня важкості і періоду захворювання;
- наявності медичних кадрів і засобів лікування.
Більшість потерпілих із кістково-мозковою формою гострої променевої
хвороби (ГПХ) I-III ступеня термінової госпіталізації не потребують і після
усунення проявів загальної первинної реакції (ЗПР) спроможні виконувати свої
службові обов`язки. У них ретельно контролюється формула крові. Якщо
розвиваються клінічні ознаки розпалу хвороби їх спрямовують на стаціонарне
лікування. Однак, за сприятливих обставин у постраждалих з середнім і важким
ступенем ГПХ госпіталізація бажана з першої доби і обов`язкова з 18-20 та 7-10
доби відповідно. Хворі з найгострішими формами променевої хвороби
госпіталізуються відразу. Основою патогенетичного лікування ГПХ є корекція
функціональних розладів, що виникають в період ЗПР, проведення
дезінтоксикаційної терапії, нормалізація водно-електролітного і кислотно-лужного
гомеостазу, профілактика і лікування інфекційних ускладнень, кровоточивості,
відновлення кровотворення, корекція порушень у системі імунітету, активація
антиоксидантної системи, відновлення порушень функції видільних систем
організму.
Надання медичної допомоги в початковому періоді – загальної первинної
реакції на опромінення.
Заходи спрямовані на зменшення диспепсичних розладів, токсемії,
підтримання функції життєво важливих органів і систем, попередження важких
кардіоваскулярних і неврологічних розладів. Попередження та припинення ЗПР
сприяє підтримці бойової здатності особового складу і полегшує проведення
лікувально-евакуаційних заходів.
З метою попередження та зменшення диспепсичних порушень призначають
всередину та парентерально протиблювотні засоби. При легких формах
застосовується аерон (по 1-2 таблетки 3 рази на добу), етаперазин (по 6 мг 2-3 рази
на добу), аміназин (2,5 мг 2-3 рази на добу). При середньому, важкому та вкрай
важкому ступенях ГПХ користуються розчинними формами цих препаратів: 2-3
рази на добу в/м вводять етаперазин (1 мл 0,6%), аміназин (2 мл 2,5%), атропіну
сульфат (1 мл 0,1%), церукал (2 мл). Для підсилення ефекту вказаних препаратів, їх
можна комбінувати з антигістамінними засобами у звичайних дозах.
Етаперазин має виражену протиблювотну дію. Крім того, препарат має
нейролептичну та сильну антипсихотичну дії, які поєднуються з вибірково
активуючим впливом на синдроми, що перебігають з в’ялістю, загальмованістю,
оглушенням.
Діметпрамід також має виражену протиблювотну дію. При в/в введенні 1 мл
2% розчину ефект настає через кілька хвилин, досягає максимуму через 4-5 годин
зберігається протягом 5 годин. Добова доза 5мл.
Сиднокарб є сильним психостимулятором, зменшує відчуття загальної
слабкості і викликає бадьоре самопочуття. Психостимулююча дія розвивається
поступово і продовжується тривалий час. Застосовують всередину по 0,005 - 0,007 -
0,01 мл на 1 прийом. Вища добова доза - 0,015 мл.
9
Диметкарб є комбінацією діметпраміду та сиднокарбу. Показаннями до
застосування препарату є нудота, блювота, загальна слабкість, підвищена
стомлюваність. Застосовується перорально по 1 табл. (0,2 г) за 40-60 хв. до
можливого впливу іонізуючого випромінювання або одразу після нього при появі
нудоти. Можливий повторний прийом до 4 разів на добу. Ефективний у 60%
випадків при опроміненні дозою до 6 Гр.
Діксафен - випускається у вигляді розчину у шприц-тюбику по 1 мл.
Містить психоміметик та ефедриноподібні з'єднання. Застосовується в/в. Дія
настає через 10-15 хв. і зберігається кілька годин. Ефективний у 70% випадків
ураження при опроміненні в дозах до 20 Гр.
З метою усунення токсемії і порушень мікроциркуляції у перші 2-3 доби
після опромінення в/в вводять 400-800 мл 5% розчину глюкози, до 800-1 200 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду в комбінації з сечогінними препаратами,
низькомолекулярний полівінілпіролідон по 200-400 мл, плазму по 200 мл, під
контролем діурезу і маси тіла, проводять форсований діурез, повторне
промивання шлунка. Розвиток токсемії і порушень мікроциркуляції пов'язаний з
активацією протеолітичних ферментів і дисемінованого внутрішньосудинного
згортання. Для пом'якшення цих розладів показане застосування у перші 2-3 доби
після опромінення інгібіторів протеаз (контрикал - 30-50 тис. ОД) і прямих
антикоагулянтів (гепарин-10 000 ОД п/ш в жирову клітковину живота 4 рази на
добу). Ефективним методом дезінтоксикаційної терапії є гемосорбція. При вкрай
важких формах ГПХ або поширених місцевих радіаційних ураженнях токсемія може
різко посилюватися за рахунок порушення рухової функції кишечнику з
виникненням динамічної кишкової непрохідності, парезу шлунка. У цих
випадках показані промивання шлунка, відкачування шлункового вмісту,
сифонні клізми.
З метою лікування серцево-судинної недостатності застосовується в/в 1-2 мл
5% розчину ефедрину або 1-2 мл 1% розчину мезатону на 250 мл фізіологічного
розчину 1-2 рази на добу. При потребі в/в крапельно вводять 1 мл 0,2% розчину
норадреналіну в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, 400 мл поліглюкіну.
Замість цього можна проводити інфузію допаміну зі швидкістю 5 мкг/кг/хв під
контролем показників центральної гемодинаміки. Використовують серцеві
глікозиди - корглікон (1 мл 0,06% розчину), строфантин (0,5-1 мл 0,05% розчину) в
20 мл 0,9% розчину натрію хлориду, глюкокортикостероїди - преднізолон (60-90
мг).
У хворих з кістково-мозковою формою ГПХ вкрай важкого ступеня, при
найгостріших формах променевої хвороби і при нерівномірному опроміненні з
переважним ураженням голови в дозі 10-20 Гр і вище в перші години і дні після
опромінення можуть з'явитися ознаки набряку головного мозку. У цьому випадку
показане застосування лазиксу (0,02 г в/м, до 4-5 разів на добу), гіпотіазиду (0,05 г
усередину 3- 4 рази на добу), глюкози (60 мл 40% в/в).
Важкохворі повинні знаходитись у лікарні в режимі ізоляції. Дієта повинна
виключати грубу їжу.
У прихованому періоді хворі не потребують інтенсивних лікувальних заходів.
Легкохворі можуть знаходитись на амбулаторному лікуванні або денному
стаціонарі. Їм призначається щадний режим і лікувальне харчування. Дієта повинна
бути механічно та хімічно щадною. Хворі із важкими формами променевої хвороби
госпіталізуються. Їм призначається дезінтоксикаційна та загальнозміцнююча
терапія, виявляються і сануються приховані вогнища інфекції (каріозні зуби,
10
тонзиліт, гайморит, холецистит, захворювання геніталій). Призначаються рясне
пиття, антигістамінні препарати, форсований діурез. Здійснюються заходи,
спрямовані на попередження екзогенного інфікування хворих. До найбільш
ефективних з них відносяться фільтруючі системи з високим обміном повітря,
спроможні вловлювати мікроорганізми і грибки, розміщення хворих у камерах або
палатах із ламінарним потоком повітря, режим стерилізації звичайних палат
ультрафіолетовими бактерицидними лампами, обробка дезінфікуючими розчинами,
максимально можливе розосередження, ізоляція хворих. Обслуговуючий персонал
при вході в палату повинен користуватись змінним одягом і взуттям, захищати рот і
ніс марлевими пов`язками. Хворим видається стерильна натільна і постільна
білизна. Інструменти, які використовуються в стерильних палатах, не виносяться з
них і стерилізуються після кожного вживання. Обов`язковій стерилізації підлягають
термометри і стетоскопи.
Особлива увага приділяється догляду за хворими з метою виключення
екзогенного інфікування. Шкіру і волосся варто щодня обробляти розчинами
антисептиків, стерильною водою. Особливу увагу необхідно приділяти пахвовим
впадинам і природним отворам. Зранку, до і після кожного прийому їжі, а також
перед сном проводиться полоскання рота дезинфікуючими розчинами. Щодня
гігієнічній обробці піддаються піхва і анус. Варто скорочувати кількість
парентеральних введень.
При важкому та вкрай важкому ступенях ГПХ продовжують
дезінтоксикаційну терапію. З профілактичною метою призначають антибіотики та
гемостатичні засоби. При ураженні нейтронним випромінюванням необхідно,
починаючи вже з другої доби, призначати всередину антибіотики, які погано
всмоктуються у шлунково-кишковому тракті.
У періоді розпалу ГПХ основна увага повинна звертатись на лікування
інфекційно-запальних, геморагічних ускладнень, кишкового, орофарингеального
синдромів та усунення загальної інтоксикації організму.
Важливе місце належить організації догляду за хворими (повний боксовий
режим, безконтактний догляд) і лікувальному харчуванню (враховувати характер
функціональних розладів системи травлення, ступінь зниження апетиту, виразність
змін слизових оболонок рота, шлунка, кишечника, порушення обміну речовин,
загальну інтоксикацію).
Для харчування хворих з променевою хворобою використовуються дві дієти.
Одна з них відповідає загальному госпітальному столу, призначається хворим при
відсутності виражених проявів стоматиту, гінгівіту і гастроентероколіту. У періоді
розпалу при наростанні загальної інтоксикації, появі ознак кровоточивості слизових
порожнини рота, некротичного тонзиліту призначається рідка “гіпотоксична” дієта з
введенням до 3 л рідини, збалансована за кількістю білка (110-120 г), жиру (50 г),
вуглеводів (340 г) із загальною енергетичною цінністю до 2500 ккал. У
прихованому періоді й у періоді розпалу всім хворим варто давати ацидофільно-
дріжджові молочні продукти (сприяють нормалізації складу кишкової мікрофлори)
і речовини, що мають антибіотичну дію, пектинові речовини (киселі, узвари, ягідні
з м'якушем соки – покращують процеси всмоктування і перистальтику), а також
продукти, що містять ненасичені жирні кислоти (арахідонова, лінолева, ліноленова –
сприяють посиленню процесів росту і регенерації). Включення в дієту рослинних
масел пом'якшує виразність кишкових розладів і покращує перебіг променевої
хвороби.
11
В разі розвитку виразково-некротичних змін слизових порожнини рота і
кишечнику (здуття, переливання і болі в животі, пронос, тенезми), для поліпшення
перистальтики і збереження слизової, хворих переводять на спеціальне харчування:
яєчні сирі білки, збиті у воді (1 білок на склянку води, 4-5 білків на добу), киселі,
фруктові відвари, свіжі молочнокислі продукти, чай.
Попередження і боротьба з інфекційними ускладненнями, які виникають
внаслідок ураження органів кровотворення і зумовленого цим зниження тканинного
імунітету дуже важливий розділ терапії в розгорнутий період ГПХ. Заходи,
спрямовані на профілактику та лікування інфекційних ускладнень, полягають в
призначенні постільного, гігієнічного, при можливості, асептичного режимів,
активної антибіотикотерапії, корекції імунних порушень.
Профілактично антибактеріальні препарати призначають з моменту зниження
кількості лейкоцитів до критичних цифр (1∙109/л) (при ГПХ IV ступеня – відразу,
III ступеня – в першу добу, II ступеня - на 2-3 тижні захворювання), або незадовго до
цього. Абсолютним показом до призначення антибіотиків служать клінічні ознаки
активації інфекції (лихоманка, симптоми інфекційних ускладнень – сепсис,
пневмонія, некротичний тонзиліт, стоматит). Призначаються антибіотики широкого
спектру дії достатньої концентрації, періодично змінюючи один препарат іншим.
Ретельне спостереження, своєчасне виявлення кандидозу потребує паралельного
призначення антимікотичних препаратів, систематичного контролю за станом
імунологічної реактивності і чутливості мікрофлори до антибіотиків. Введення
антибіотиків припиняють при підвищенні кількості лейкоцитів у крові (до 3∙109/л) і
нормалізації температури. При стійкому інфікуванні сечовивідних шляхів
(лейкоцитурія, піурія) показані нітрофуранові препарати типу 5-НОК, налідиксова
кислота, невіграмон, а також фурадонін, фуразолідон.
Важливим заходом є санація та догляд за порожниною рота, особливо при
виразково-некротичних ураженнях слизової оболонки. З цією метою призначають
полоскання рота 3-4 рази на добу розчинами антисептиків - 1% розчином
метиленового синього, 0,1% розчином риванолу, 0,02% розчином фурациліну, 1%
розчином лізоциму. Шкірні покриви 2-3 рази на тиждень обробляють 3% розчином
борного спирту.
Особливе значення в профілактиці інфекційних ускладнень мають заходи,
спрямовані на стерилізацію кишечника. З цією метою перорально протягом 5-7 діб
призначаються антибіотики, які погано всмоктуються в шлунково-кишковому
тракті: 2,0 г канаміцину на добу; 2 млн. ОД ристоміцину в комбінації з 2 млн. ОД
ністатину на добу; в подальшому до виходу з агранулоцитозу вживають суміш з
розчинених в 150 мл води 3,0-4,0 г неоміцину або канаміцину, 1,5 г ристоміцину;
1,0 г поліміксину М, 1 млн. ОД ністатину - по 30 мл 5 раз на добу.
Лікування інфекційних ускладнень вимагає максимального посилення
антибактеріальної терапії, особливо в разі розвитку сепсису, виникнення якого може
бути зумовлене, як екзогенною інфекцією, так і, в значній мірі, активацією
ендогенної флори. Застосування максимальних доз антибіотиків широкого спектру з
урахуванням чутливості до них мікрофлори є досить ефективним заходом. Вибір
антибактеріальних засобів необхідно обґрунтовувати визначенням чутливості до них
мікрофлори. При масовому надходженні уражених, у випадках, коли індивідуальний
бактеріологічний контроль провести неможливо, визначення антибіотикограми слід
робити вибірково, умовно припускаючи приблизну ідентичність мікрофлори в осіб,
що прибули з одного підрозділу. Ефект лікування оцінюється за динамікою
клінічної картини протягом 2-3 доби. При відсутності позитивних змін в загальному
12
стані хворого проводять заміну препаратів. В разі появи позитивної динаміки
антибіотикотерапію продовжують до виходу хворих із агранулоцитозу.
До виявлення збудника інфекційних ускладнень рекомендується
використання однієї із схем:
1. Пеніцилін 20 000 000 ОД/добу + стрептоміцин 1 г/добу;
2. Канаміцин 1 г/добу + ампіцилін 4 г/добу;
3. Цепорин 3 г/добу + гентаміцин 160мг/добу;
4. Рифодин (бенеміцин) - 450 мг/добу всередину + лінкоміцин 2г/добу.
Перевагу надають парентеральним формам антибіотиків і вводять їх добові
дози в/м або в/в 2-4 рази на добу. Препаратами вибору найчастіше є напівсинтетичні
пеніциліни, аміноглікозиди та цефалоспорини. Більш ефективним є призначення
комбінацій цих антимікробних препаратів з протигрибковими препаратами:
- ампіцилін 3,0-6,0 г + оксацилін 2,0-12,0 г + гентаміцин 160-320 мг + ністатин
5-8 млн. ОД на добу;
- оксацилін 6,0-8,0 г + гентаміцин 120-160 мг + карбеніцилін 20,0 г + леворин
2 млн. ОД на добу.
При висіванні збудника інфекції антибактеріальна терапія стає
цілеспрямованою. Важливе значення в профілактиці та лікуванні інфекційних
ускладнень має корекція імунологічних порушень. З цією метою рекомендується
використання препаратів замісної терапії та неспецифічних стимуляторів
природного імунітету. Для цього застосовують лізоцим в поєднанні з
антибактеріальними препаратами та різні види глобулінів. Лізоцим призначають в/м
по 100-150 мг тричі на добу. Сироватковий поліглобулін вводять в/м в добовій дозі
3-5 мл.
Важливим в лікуванні ГПХ в період розпалу є терапія геморагічного синдрому.
Вона повинна бути спрямована на зміцнення судинної стінки, зменшення її
проникливості, ліквідацію порушень коагуляційної системи крові, пов’язаних з
тромбоцитопенією. Ефективними в цьому відношенні є препарати, які зменшують
проникливість судинної стінки і впливають на окремі фази процесу згортання крові.
З цією метою застосовують аскорбінову кислоту, препарати кальцію, рутин, цитрин,
глюкокортикостероїди, вікасол. Позитивний вплив мають інфузії епсилон-
амінокапронової кислоти (в/в по 100 мл 5% розчину 2 рази на добу), етамзилату
натрію 12,5 % - 2,0 мл в/м, вітамін К (вікасол, мендіон) 1,0 мл в/м; кальцію глюконат
10% – 10 мл в/в.
Найбільш ефективним методом боротьби з кровоточивістю є переливання
свіжозаготовленої тромбоцитарної маси, яку вводять в кількості 2-3 дози (1 доза
дорівнює 7∙1010 клітин) 3-4 рази на тиждень.
Лікування променевого кишкового синдрому повинно починатись з організації
харчування. Призначають повний голод до ліквідації проявів променевого ентериту
(переважно біля 1-1,5 тижнів). Дозволяють пити підсолену кип'ячену воду, або
розведені згідно інструкції порошки регідрону.
Енергетичний баланс під час тривалого голодування підтримують
парентеральним харчуванням. З цією метою використовують розчини ізотонічної і
гіпертонічної глюкози або фруктози, збалансовані розчини амінокислот (поліамін,
амінон, амекін), жирові емульсії (інтраліпід, ліпомайз та ін.). Їх вводять в такій
кількості, щоб забезпечити хворого білками в добовій дозі 50-60 г, вуглеводами -
300-500 г., жирами - 40-50 г.
В подальшому призначається дрібними порціями механічно та хімічно щадна,
багата білками і вітамінами та достатньо калорійна їжа.
13
У зв'язку з пригніченням ферментоутворення в тонкому кишечнику слід
передбачити препарати замісної дії (панкреатин та ін.), які при отриманих дозах
радіації від 3 до 6 Гр. призначаються з 15-20 дня, а при вищих – з перших днів після
опромінення. Призначають панкреатин 8000–10000 по 1 табл./капс. 3–4 рази на добу
під час їжі.
З метою захисту слизової оболонки тонкого кишечнику застосовуються
препарати гастроцитопротекторної дії: вісмуту нітрат у комбінації – вікаїр, вікалін
по 1 табл. 3 рази за 30 хв до їжі, розчинивши у воді або сукральфат 0,5 г по 1 табл. 3
рази на день за 30 хв до їжі та 1 табл. на ніч, або вісмуту субцитрат колоїдний
(гастро-норм, віс-нол, де-нол 120 мг) по 1 табл. 3 рази на день за 30 хв до їжі та 1
табл. на ніч, або альтан по 1 табл. 3 рази на день за 30 хв до їжі, або альгінати
(гавіскон, гавіскон форте) 5–10 мл 3 рази за 30 хв до їжі.
Для профілактики й лікування ентерального синдрому можуть бути
рекомендовані 2–3 семиденні курси кишкових антибіотиків чи антисептиків
широкого спектру дії (рифаксимін, ніфуроксазид, фуразолідон, сульгін), системних
антибіотиків (ципрофлоксацин, метронідазол, кларитроміцин, канаміцин,
флуконазол) зі зміною препарату в черговому курсовому лікуванні і з наступним
використанням пребіотиків і пробіотиків.
Показані пребіотики (лактулоза 10–15 мл х 3 рази на добу чи хілак-форте 30–40
кр. 3 рази на добу, чи біонорм по 2–3 табл. 2-3 рази на добу) у поєднанні з
пробіотиками (лінекс, біфіформ, йогурт, лактовіт-форте, лацидофіл та ін.) по 1–2
дози 3 рази на добу.
Для трофічної підтримки, стимуляції лейкопоезу та імуномодуляції може
призначатись нуклеїнат натрію 250 мг 4 рази на добу.
При спастичному абдомінальному болю показані спазмолітики: 2 мл – 2%
розчину дротаверину п/ш чи в/м або 2 мл – 2% розчину папаверину п/ш чи в/м, 1 мл
– 0,1%, або атропіну сульфат п/ш, або пірензепіну (гастротипін, гастроцепін) в/в, в/м
10–15 мг 2 рази на добу.
Планомірна патогенетична терапія з врахуванням клінічних проявів
захворювання включає антибактеріальну терапію (особливо, якщо кількість
лейкоцитів падає нижче 1-0,5·109/л), препарати свіжозаготовленої крові,
кровозамінники, вітаміни, антигеморагічні засоби, гормональні і антигістамінні
препарати.
Попередження інфекційних ускладнень і їх лікування досягається
використанням бактерицидних препаратів, підвищенням імунної опірності
організму. Лікування антибіотиками розпочинають з моменту зниження кількості
лейкоцитів до критичних цифр.
Для профілактики і лікування важкого кишкового синдрому, пов'язаного з
переважним опроміненням живота або гама-нейтронним впливом, рекомендується з
прихованого періоду призначати всередину повільноадсорбуючі антибіотики
(канаміцин-2-4 г на добу, ристоміцин - 200 000 ОД на добу разом з ністатином - 5
000 000 ОД на добу). У лікуванні інфекційних ускладнень, особливо при малій
ефективності антибіотиків, варто використовувати трансфузії концентратів
лейкоцитів, одержаних методом сепарації. Щодня протягом чотирьох діб, а далі
через добу (до поліпшення стану хворого) вводять по 5-7·109 клітин на фоні
антибіотиків.
Сульфаніламідні препарати мають обмежене застосування, їх можна
призначати при дефіциті антибіотиків і в основному з профілактичною метою при
14
променевій хворобі I-II ступеня, віддаючи перевагу препаратам пролонгованої дії
(сульфадиметоксину, спофадазину тощо).
Антибіотики варто поєднувати з глобулінами (сироватковий поліглобулін,
глобуліни спрямованої дії) і лізоцимом. При стафілококових інфекціях
використовуються антистафілококовий глобулін і антистафілококова плазма. Для
зменшення побічної дії антибіотиків призначають антигістамінні препарати,
вітаміни (С, В 1 , В 2 , В 3 , Р, РР, В 12 ), фолієву кислоту, пантотенову кислоту (В15).
Антибіотики варто поєднувати також з прийомом антимікотичних препаратів. При
кандидомікозі ротової порожнини призначають полоскання рота і горла розчином
леворину (1:5 000), декамін по 1 табл 4 рази на добу, змащування обліпиховою олією
та ін.
При запаленні слизових оболонок ротової порожнини, глотки і носа, при
агранулоцитозі або внаслідок безпосереднього радіаційного впливу на голову в
дозах, що перевищують 10 Гр, орофарингеальному синдромі показані полоскання
рота і горла антисептиками (фурацилін 1:5000), 2% розчином питної соди або 0,5%
розчином новокаїну. Для очищення від слизу і тканин, що розпадаються, слизові
зрошують розчинами перекису водню, марганцевокислого калію з наступним
накладенням на слизові ватних тампонів, змочених розчинами анестетиків (5%
розчин новокаїну, емульсія анестезину), гарний ефект дають періодичні змазування
оліями (масляні розчини вітамінів А і Д, прополісу, оливкової, шипшинової олії).
Радіаційні кон’юнктивіти звичайно розвиваються на 7-14-у добу після
опромінення голови в дозі 6-10 Гр і на 2-5-у добу – в дозі понад 10 Гр. Лікування
симптоматичне, спрямоване на попередження інфекції. Використовують 20-30%
розчин сульфацилу натрію або фурациліну (1:5000).
Значна втрата рідини потребує масивних внутрішньовенних вливань. Для
лікування кровоточивості, корекції порушень в системі гемостазу майже завжди
потрібно переливання крові. За показаннями проводять переливання тромбоцитарної
маси в кількості 2-4·109 тромбоцитів 3 рази на тиждень. Для посилення
прокоагулянтної активності крові в період розвитку кровоточивості застосовують
в/в введення фібриногену, плазми. Зниження фібринолізу крові досягається
використанням інгібіторів фібринолізу - епсилон-амінокапронової кислоти, амбену.
Епсилон-амінокапронова кислота приймається всередину до 20 г на добу або
вводиться в/в по 100 мл 5% розчину 2-4 рази на добу, амбен – в/в по 5 мл 1%
розчину 2 рази на добу. Для нормалізації стану судинної проникливості необхідно
застосовувати аскорбінову кислоту, препарати вітаміну Р (рутин, аскорутин),
етамзилат (дицинон, цикронамін), серотонін. Етамзилат підвищує резистентність
капілярів, покращує агрегацію тромбоцитів і скорочує час кровотечі, застосовується
в/в по 2 мл 12,5% розчину через кожні 6 год або усередину по 0,25 г 4 рази на добу.
При розвитку кровоточивості, прогресуючій анемії показані замісні трансфузії
клітинних компонентів крові або прямі переливання крові (по 400-500 мл щодня
протягом декількох днів).
Ефективним методом лікування ГПХ важкого ступеня є трансплантація
кісткового мозку. Добір адекватного донора потрібно здійснювати за критеріями
АВО, Rh, MN та HLA. Показанням для трансплантації кісткового мозку з метою
його приживлення є загальне рівномірне опромінення в супралетальній дозі (6-10 Гр
і більше), при якому створюються умови для приживлення трансплантату.
Пересадка кісткового мозку при менших дозах опромінення може дати
стимулюючий і замісний ефект. Найкращі результати спостерігаються при
трансплантації кісткового мозку в перші дні після опромінення і при введенні не
15
менше 15-20·109 клітин. Визначаючи час трансплантації, варто враховувати, що
добір адекватного донора триває 3-5 діб, а приживлення трансплантату з продукцією
повноцінних клітин відбувається не раніше 7-14 доби після трансплантації.
Трансплантація кісткового мозку проводиться на фоні імуносупресивної терапії.
Трансфузії крові і її компонентів проводяться для заміщення втрати елементів
крові, надолуження пластичних матеріалів, необхідних для нормалізації обмінних
процесів, детоксикації і підвищення неспецифічної резистентності організму.
Абсолютними показаннями для переливання крові і її компонентів є виразна анемія,
лейкопенія, тромбоцитопенія. Найкращою дією володіють компоненти крові.
Еритроцитарна маса використовується в період розпалу для збільшення числа
еритроцитів, різке зниження яких може виникати при масивних кровотечах, і в
період відновлення, для якого характерний розвиток анемії. Лейкоконцентрати і
концентрати тромбоцитів переливають в період розпалу при виникненні
агранулоцитозу із септичними ускладненнями і глибокій кровоточивості. Плазма
крові використовується в прихованому періоді й у періоді розпалу для зменшення
загальної інтоксикації. Переливання крові має обмежені показання. Одним з них є
важкий перебіг інфекційно-некротичних процесів на фоні вираженої кровоточивості.
У цьому випадку потрібно переливати свіжоконсервовану кров, а при можливості
використовують прямі переливання крові по 350-400 мл через день, на курс 4-5
переливань. Для зменшення небезпеки розвитку рецидиву хвороби рекомендується
переливання крові та її компонентів (лейкоцити, тромбоцити), попередньо
опромінені дозою 18-20 Гр. У період розпалу варто утримуватися від переливань
консервованої крові, що викликає розвиток важких післятрансфузійних реакцій і
посилення кровоточивості.
Хворі з гострою променевою хворобою IV ступеня важкості гинуть,
незважаючи на будь-які лікувальні заходи. Цим хворим проводиться симптоматична
терапія. Вона визначається наявністю уражень різноманітних органів і тканин. Так,
при ураженні шкіри і розвитку дерматитів використовують пов’язки з пантенолом,
гідрокортизонові, преднізолонові мазі, “флуцинар”, “фторокорт”, “синафлан” і інші
мазі, що містять глюкокортикостероїди. Це зменшує сверблячку, набряклість
тканин. У випадках “мокнуття” шкіри і для запобігання інфікування місцево
використовують антисептики, антибіотики. Якщо після променевих некротичних
виразок розвиваються рубці, їх висікають і заміщають шкірними трансплантатами.
При лікуванні антибіотиками необхідне ретельне спостереження для своєчасного
виявлення кандидозу і при його появі застосування ністатину, леворину,
флуконазолу. При наявності нудоти і блювоти хворим призначають протиблювотні
препарати (метоклопрамід, ондансетрон). Іноді гарний ефект дає застосування
піридоксину гідрохлориду (100 мг 3 рази на добу). Якщо в постраждалих виникає
пронос, його можна зменшити за допомогою антидіарейних засобів. Призначають
мексаформ (по 1 таблетці 3 рази на добу), мексазу (по 1- 2 драже 3 рази на добу),
регідрон. Дієта повинна виключати грубу їжу. У важких випадках можливий
розвиток порушень гемодинаміки, що обумовлено розвитком шоку (лікування за
загальними принципами).
У періоді виходів при стійкій нормалізації температури тіла і підвищенні
числа лейкоцитів до 3·109/л відміняються антибіотики, гемостатичні засоби. Хворі
продовжують отримувати дієтичне харчування і поступово переводяться на
загальний руховий режим під повсякденним медичним контролем. Основна увага
приділяється нормалізації функції нервової системи, органів кровотворення. З
моменту початку відновлення кровотворення призначають вітамін В 12 , фолієву
16
кислоту, нуклеїновокислий натрій, препарати заліза. Для прискорення нормалізації
обмінних процесів застосовуються білково-анаболічні гормони (неробол, нероболіл,
ретаболіл), що корегують дисметаболічні розлади, стимулюють еритро- і
тромбоцитопоез, покращують процеси тканинної регенерації і підвищують апетит.
При прогресуванні анемії проводиться переливання еритроцитарної маси або
свіжоконсервованої крові. Покращують функціональний стан нервової системи
адаптогени (женьшень, елеутерокок, заманиха, комплекс вітамінів). Підключається
лікувальна гімнастика.
У періоді віддалених наслідків на госпітальному етапі в залежності від стану
здоров`я, конкретних захворювань використовуються різні комбінації препаратів з
радіопротекторною, антиоксидантною, адаптогенною, мембранозахисною,
гемостимулюючою, імуномодулюючою, вазоактивною, ноотропною та седативною
дією. Велике значення надається також методам фізичної та психічної реабілітації,
використанню фізіотерапевтичних процедур і методів нетрадиційної медицини. У
всі періоди захворювання широко використовуються засоби симптоматичної терапії.
Надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації при гострих

радіаційних ураженнях.
Заходи першої медичної допомоги спрямовані на усунення або послаблення
початкових ознак променевих уражень. Вони виконуються в порядку само- та
взаємодопомоги, санітарами і санінструкторами рот у вогнищі ураження або на
етапах медичної евакуації. Послідовність заходів подана з врахуванням їхньої
пріоритетності:
-безпосередньо після ядерного вибуху для профілактики загальної первинної
реакції на опромінення військовослужбовцям прийняти з аптечки індивідуальної
(АІ) протиблювотний засіб - диметкарб (0,2гр) або етаперазин, або метоклопрамід;
-негайна евакуація постраждалого з зони радіоактивного забруднення,
направлення ураженого в профільний медичний заклад при транспортабельному
його стані (дотримуватись правил транспортування уражених);
-при небезпеці подальшого опромінення (перебування на місцевості
забрудненій радіоактивними речовинами) прийняти радіозахисний засіб – цистамін
6 таблеток за раз (1,2 г) усередину (з АІ), або індралін 0,45 г – 3 табл. однократно);;
-використання індивідуальних і колективних засобів захисту (респіратори,
протигази, тощо);
-при підозрі на пероральне надходження радіонуклідів – беззондове
промивання шлунку, достатнє пиття;
-при комбінованому радіаційному ураженні – заходи щодо припинення дії на
ураженого механічного або термічного факторів, зупинки кровотечі: накладання
імпровізованого (або стандартного) джгута вище місця кровотечі; притискання
артерії вище, вени - нижче рани; за допомогою марлевого (по можливості
стерильного) тампону безпосередньо в рані;
-усунення перешкод для вільного дихання: видалення з ротової порожнини
сторонніх предметів і субстанцій (відкрити рот потерпілому; повернути його голову
на бік; пальцем обгорнутим матеріалом, очистити порожнину рота);
-протишокові заходи: знеболювання;
-при проникаючих пораненнях грудної клітки – оклюзивна пов’язка з метою
зупинки надходження повітря всередину;
17
-дезактивація рани (опіку), забрудненої радіоактивними речовинами шляхом
рясного промивання водою, створення венозної гіперемії (венозний джгут – вище
рани, артерію не перетискати) з метою посилення венозної кровотечі з рани;
-іммобілізація кінцівок при переломах, ушкодженні суглобів, опіках;
бинтування, охолодження;
-у випадку забруднення радіоактивним йодом із метою попередження
ураження щитовидної залози дають препарати стабільного йоду (таблетки калія-
йодиду 0,125 всередину або 5% розчину йоду 3-5 крапель на стакан води) або
нанести 5% розчин йоду на шкіру;
-часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри, слизових рота, ока,
глотки, струменем прохолодної (30˚С) води при ймовірному зараженні їх понад
припустимий рівень, витрушування одягу поза зоною ураження.
У вогнищі та на радіоактивно-забрудненій території групу важкоуражених
евакуюють у першу чергу.
Долікарська медична допомога ставить за мету усунення або ослаблення
початкових проявів гострих променевих уражень, проведення заходів щодо
ліквідації факторів, які загрожують життю уражених, підтримка діяльності життєво-
важливих органів і систем та підготовка до евакуації. Надається поза межами
вогнища ураження особовим складом медичних пунктів батальйонів.
При проведенні медичного сортування виділяють наступні групи уражених:
-важкоуражені, яких евакуюють в першу чергу;
-легкоуражені, яких евакуюють в другу чергу (якомога швидше).
Долікарська медична допомога передбачає:
-при нудоті – повторно 1-2 таблетки диметкарбу або етаперазину, або
метоклопраміду;
-негайна евакуація постраждалого з зони ураження у профільний медичний
заклад при транспортабельному його стані (дотримуються правил транспортування
уражених);
-при необхідності подальшого перебування на місцевості з високим рівнем
радіації (в зоні зараження) – повторно (через 4-6 годин після першого прийому) 4-6
таблеток цистаміну за раз (1,2 г) усередину або індралін 0,45 г – 3 табл. однократно);
-ліквідація проявів загальної первинної реакції на опромінення (блювоти, що
вже виникла) - діметпрамід (1 мл 2% розчину в/м), або можуть бути використані
аміназин (2 мл 2,5% розчину в/м), атропін (1 мл 0,1% розчину п/ш);
-у випадку інкорпорації радіонуклідів – беззондове промиванням шлунку з
наступним прийом адсорбентів;
-при комбінованих радіаційних ураженнях (КРУ) - повторне введення
знеболюючого засобу та антибіотиків;
-при психомоторному збудженні, фобіях – психокорегуюча терапія: (1-2
таблетки феназепама, оксилідина, фенібута або сібазона);
-при серцево-судинній недостатності – кордіамін (2 мл п/ш), кофеїн-бензоат
натрію (1 мл 20% р-ну в/м);
-при зараженні відкритих ділянок шкіри та обмундирування радіоактивними
речовинами - ЧСО.
Перша лікарська допомога спрямована на усунення важких проявів

променевих уражень і підготовку уражених до подальшої евакуації. Надається
лікарями медичних пунктів полків.
18
Потерпілих, які надходять на етап лікарської допомоги сортують за
принципом:
1) необхідності спеціальної санітарної обробки;
2) необхідності і черговості надання лікарської медичної допомоги.
При зараженні шкіри та обмундирування радіоактивними речовинами (понад
припустимі рівні) перед наданням першої лікарської допомоги санітарна обробка на
майданчику спеціальної обробки може бути проведена у вигляді обробки відкритих
частин тіла, промивання порожнин рота, глотки, очей (ЧСО), або миття з милом під
душем зі зміною білизни і обмундирування (ПСО).
За принципом необхідності надання лікарської допомоги виділяють:
-особи, які потребують першої лікарської допомоги;
-особи, яким перша лікарська допомога може бути відкладена і надана на
наступних етапах медичної евакуації;
-легкоуражені, поранені та хворі, які можуть бути повернені у свої підрозділи;
- агонуючі уражені, поранені та хворі, які потребують тільки догляду.
Критеріями для сортування уражених є клінічні ознаки променевої хвороби
(прояви первинної реакції) і результати фізичної дозиметрії. Якнайшвидшій
евакуації на етап кваліфікованої допомоги підлягають перші дві групи уражених.
Важкоуражених евакуюють в першу чергу.
Перша лікарська допомога передбачає:
- при зараженні шкірних покривів та обмундирування радіоактивними
речовинами (понад припустимі рівні) - ЧСО;
- при нудоті - повторно 1-2 таблетки диметкарбу або етаперазину; у випадку
нестримної блювоти - атропін сульфат (1 мл 0,1% розчину п/ш);
- при значній кровотечі та різкому зневодненні – в/в ізотонічний розчин
натрію хлориду, рясне пиття;
- при судинній недостатності: кордіамін (1 мл п/ш), кофеїн-бензоат натрію (1
мл 20% розчину п/ш), мезатон (1 мл 1% розчину в/м) або ефедрин (1мл 5% розчину
в/м);
- при серцевій недостатності - 1 мл 0,06% корглікону або 1 мл 0,05%
строфантину в/в;
- при наявності судом - 1 мл 3% розчину феназепаму, 5 мл 5% розчину
барбамілу або 1-2 мл 0,5% розчину сібазону в/м;
- при шлунково-кишкових порушеннях: 2 таблетки сульфадиметоксину, 1-2
таблетки бесалолу або фталазолу;
- призначення хворим з лихоманкою антибіотиків всередину: оксацилін разом
з ампіциліном по 0,5 г кожного або пеніцилін 500 000 ОД в/м;
- при виразній кровоточивості: 100 мл 5% розчину епсилон-амінокапронової
кислоти в/в, 5 мл 1% розчину амбену, вітаміни С, Р 1-2 таблетки димедролу;
Опромінені у дозі до 2 Гр. після усунення первинної реакції повертаються до
своїх підрозділів; при наявності проявів розпалу хвороби їх спрямовують, як і всіх
хворих, опромінених у дозі понад 2 Гр., на етап надання кваліфікованої допомоги
(ОМедР) або профільний лікувальний заклад.
Кваліфікована медична допомога спрямована на усунення важких проявів
променевих уражень, які загрожують життю, корекцію ускладнень і підготовку до
подальшої евакуації. Надається лікарям окремих медичних рот (ОМедР).
При надходженні уражених іонізуючим випромінюванням, в процесі
медичного сортування виділяються постраждалі з зараженням шкіри й
обмундирування радіоактивними речовинами понад припустимий рівень. Вони
19
направляються у відділення спеціальної обробки, де проводиться повна санітарна
обробка і надається, при необхідності, невідкладна допомога. У приймально-
сортувальному відділенні на підставі клінічних проявів ураження і даних фізичної
дозиметрії визначаються форма і ступінь важкості променевої хвороби і стан
транспортабельності. Нетранспортабельних уражених (гостра серцево-судинна
недостатність, безперервна блювота з ознаками зневоднення) спрямовують у
протишокове відділення, хворих з ознаками важкої токсемії, психомоторних
розладів, судомно-гіперкінетичного синдрому - у госпітальне відділення,
опромінених у дозі до 2 Гр., після усунення ЗПР повертають у свою частину, всіх
опромінених у дозі понад 2 Гр., за винятком церебральної форми променевої
хвороби, евакуюють у терапевтичні госпіталі; хворих із кістковомозковою формою
ГПХ у періоді розпалу при I ступені захворювання евакуюють у ВПГЛП, при II-IV –
у терапевтичні госпіталі.
Кваліфікована медична допомога передбачає:
- при вираженій первинній реакції (нестримна блювота) - аміназин (1 мл 2,5%
розчину, розведеного в 5 мл 0,5% розчину новокаїну в/м), атропіну сульфат (1мл
0,1% розчину п/ш), або церукал 2 мл в/м;
-у випадку різкого зневоднення – в/в крапельне введення ізотонічного розчину
натрію хлориду (до 3 л), реополіглюкіну (500-1000 мл), рясне пиття;
- при КРУ додатково проводяться усі заходи, які передбачені при звичайних
пораненнях і травмах;
- при гострій судинній недостатності - ін'єкції мезатону (1 мл 1% розчину в/м)
або норадреналіну (в/в крапельно з розрахунку на 1 л розчину 5% глюкози 2-4 мл
0,2% розчину норадреналіну, 40-60 крапель на хвилину з обов'язковим контролем
рівня артеріального тиску); при недостатньому ефекті – в/в інфузія 5 мл 4% розчину
дофаміну в 200 мл 5% розчину глюкози (10 мкг/кг/хв або 20 крап. на хв);
- при гострій серцевій недостатності: в/в введення корглікону (1 мл 0,06 %
розчину) або строфантину (0,5 мл 0 ,05 % розчину) в 20 мл 0,9% розчину натрію
хлориду;
- при збудженні: феназепам (всередину по 0,05-1 мг 3 рази на день), оксилідин
(всередину по 0,02 мг 3-4 рази на день), фенібут по 0,5 тричі на день або сібазон 5-10
мг 2-3 рази на добу;
- при зниженні кількості лейкоцитів до 1·109/л або появі клінічних ознак
розвитку інфекційних ускладнень (лихоманка, пневмонія, стоматит, тонзиліт)
призначаються антибіотики широкого спектру дії (ампіцилін з оксациліном по 0,25-
0,5 г кожні 4-6 годин (до 6 г на добу кожного) або рифампіцин по 0,3 г 2 рази на
день (до 1,2 г на добу), або тетрациклін по 0,2 г 3-5 разів на добу (до 2 г на добу) чи
сульфаніламідні препарати (сульфадиметоксин, сульфадимезин 1 г 4 рази на добу);
при відсутності вказаних препаратів - пеніцилін (до 3 000 000 ОД на добу) із
стрептоміцином (1 г на добу); при можливості проводять профілактичні заходи
(ізоляція хворих, догляд за порожниною рота, скорочення травмуючих маніпуляцій);
- при розвитку інфекційних ускладнень: антибіотики широкого спектру дії у
великих дозах – синтетичні пеніциліни, тетрациклін, аміноглікозиди, фторхінолони,
цефалоспорини або карбапенеми;
- при кровоточивості застосовуються інфузії епсилон-амінокапронової
кислоти (до 150 мл 1% розчину в/в крапельно); в/м введення етамзилату натрію
12,5% 4,0 мл; місцево - гемостатична губка, тромбін; при прогресуючій анемії на
фоні кровоточивості - переливання еритроцитарної маси або прямі переливання
крові;
20
- при загрозі чи розвитку набряку головного мозку: в/в вливання розчину
маніту (з розрахунку 0,5-1,5 г сухої речовини на 1 кг маси тіла) або 25% розчину
магнію сульфату (10-20 мл повільно), салуретики (фуросемід по 40-80 мг в/в 3-4
рази на добу);
- при церебральній формі гострої променевої хвороби проводиться
симптоматичне лікування хворих із метою полегшення страждань, для чого
використовуються седативні (феназепам 0,5-1 мг 3 рази на добу), протисудомні
(феназепам 1 мл 30% розчину або барбаміл 5 мл 5% розчину в/м) і знеболюючі
(промедол 1-2мл 1% розчину п/ш) засоби;
- при токсемії: 200-400 мл 5% розчину глюкози в/в одноразово, до 3 л
ізотонічного розчину Рінгера-Локка або 500-1000 мл реополіглюкіну в/в крапельно;
- у прихованому періоді ГПХ хворі отримують полівітаміни, димедрол; при
променевій хворобі III-IV ступеня - переливають плазму, вводять полівінілпіролідон
або поліглюкін через день.
Завданням спеціалізованої медичної допомоги є повне за обсягом лікування
потерпілих, кінцеве усунення основних проявів променевих уражень та їх
ускладнень і створення умов для найшвидшого відновлення боє- та працездатності.
Надається лікарями-спеціалістами в Центральних військових клінічних госпіталях,
Головному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ», у спеціалізованих
лікувальних закладах країни.
У гострий період опромінених негайно госпіталізують. Найефективніше
доставляти потерпілих авіацією з медичним супроводом. Вибір медичних закладів
обумовлюється низкою вимог: наявністю спеціалістів найвищої кваліфікації з
досвідом діагностики та лікування цитостатичної хвороби, у тому числі за умов
променевої патології; об`єктивною спроможністю адекватних досліджень
кровотворної тканини та визначення на їх основі важкості та прогнозу променевих
уражень; можливістю використовувати кров, її компоненти та кістковий мозок з
терапевтичною метою; спроможністю застосування сучасних методів
дезінтоксикаційної терапії; наявністю умов профілактики інтеркурентної інфекції,
лікування місцевих променевих травм та динамічного дозиметричного контролю.
Спеціалізовані лікувальні заходи спочатку спрямовуються на виведення з
організму потерпілих інкорпорованих радіонуклідів та продуктів розпаду тканин.
Використовується інтенсивна дезінтоксикаційна терапія з промиванням шлунка,
кишечнику, форсованого діурезу, гемо- та ентеросорбції, призначення стабільного
йоду. Паралельно за показаннями проводиться активна симптоматична терапія,
корекція білкового та водно-електролітного обміну. У ході спостереження
уточнюються дози зовнішнього γ-опромінення, оцінюються ступінь важкості
кістковомозкового синдрому, який є основою сортування хворих. Спеціалізоване
лікування базується на принципах протиінфекційної та підтримуючої терапії, що
передбачає ізоляцію пацієнта, очищення кишечнику, призначення системних
антибіотиків та замісні трансфузії клітинних компонентів крові. У разі
прогнозування незворотної мієлодепресії застосовується трансплантація алогенного
кісткового мозку або ембріональних клітин печінки людини. Схема терапії ГПХ
індивідуалізується залежно від клінічної картини, провідного синдрому (або
синдромів) у динаміці перебігу хвороби, стану місцевих радіаційних уражень та
ускладнень, що виникають:
-при зараженні шкірних покривів та обмундирування радіоактивними
речовинами (понад припустимі рівні): повна санітарна обробка (ПСО);
21
-при клінічних проявах загальної первинної променевої реакції:
протиблювотні засоби всередину;
-при нестримній блювоті: парентерально протиблювотні, ізотонічний розчин
натрію хлориду, реополіглюкін, глюкоза;
-при гострій серцево-судинній недостатності: симпатоміметики, серцеві
глікозиди, неглікозидні кардіотоніки;
-при зневодненні: прості та складні розчини кристалоїдів, колоїдів;
-при неспокої, фобіях, болях: заспокійливі та знеболюючі препарати,
седативні засоби;
-для попередження агранулоцитозу та інфекційних ускладнень: в латентному
періоді - антибіотики, сульфаніламіди, створення асептичних умов;
-при розвитку інфекційних ускладнень: антибіотики широкого спектра дії в
максимальних терапевтичних дозах;
-при явищах циститу та пієлонефриту: нітрофуранові препарати;
-при зниженні імунобіологічної реактивності: введення лейкоцитарної маси,
імуномодуляторів;
-при кровоточивості: інгібітори фібринолізу, а також засоби замісної терапії;
-при вираженій анемії: переливання еритроцитарної маси, свіжозаготовленої
крові;
-при токсемії: форсований діурез із використанням реополіглюкіну, глюкози,
ізотонічного розчину натрію хлориду, екстракорпоральні методи детоксикації;
-при загрозі чи розвитку набряку головного мозку: осмодіуретики,
салуретики;
-при шлунково-кишкових розладах: сульфаніламіди, антибіотики, бесалол,
вісмутовмісткі препарати, імодіум, регідрон, електроліти, у важких випадках -
парентеральне харчування.
При відсутності ефекту консервативного лікування рекомендується
трансплантація кісткового мозку.
22
СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
ЗАВДАННЯ 1
Рядовий А. перебував у вогнищі ядерного вибуху, де отримав опік волосяної
частини голови і лівої верхньої кінцівки вторинним полум'ям. Вогонь загасив
самостійно. Прийняв всередину дві таблетки етаперазину. Доставлений в МП
частини через 1год. після ядерного вибуху.
МП частини: свідомість збережена. Волосяна частина голови обпечена, шкіра
на ній набрякла, гіперемована, множинні пухирі з прозорим вмістом. На шкірі тилу
лівої кисті та передпліччя пухирі, що зливаються, з вмістом солом'яно-жовтого
кольору. Пульс 92 уд/хв., задовільного наповнення, тони серця звучні, АТ 110/80
мм.рт.ст., дихання везикулярне. Язик сухий, живіт м'який, безболісний. Під час
огляду була одноразова блювота. Показання індивідуального дозиметра 2,7 Гр.
Після надання першої лікарської допомоги евакуйований в ОмедР.
ОмедР (через 3 год. після ядерного вибуху): стан важкий, свідомість
пригнічена до рівня сомноленції. Шкірні покриви бліді, сухі. Після зняття пов'язки:
волосяна частина голови обпечена, шкіра набрякла, гіперемована, множинні пухирі з
прозорим вмістом. На шкірі тилу лівої кисті та передпліччі зливні пухирі з вмістом
солом'яно-жовтого кольору. Пульс 104 уд/хв., слабкого наповнення, тони серця
ослаблені, АТ 90/60 мм.рт.ст. Дихання везикулярне. Язик сухий, обкладений
зеленувато-жовтим нальотом. Живіт м'який, при глибокій пальпації болючий в
епігастральній ділянці. Температура тіла 37,4°С.
В аналізі крові: еритроцити 5,8х1012/л, лейкоцити 13,0х109/л, лімфоцити
0,54х109/л, гематокрит 48%. Після надання кваліфікованої медичної допомоги
евакуйований в ВПМГ.
ВПМГ (через 16 год. після ядерного вибуху): скаржиться на загальну
слабкість, запаморочення, болі в області опіків. Стан середньої важкості. Свідомість
збережена. Шкірні покриви бліді. На волосяній частині голови і лівої верхньої
кінцівки асептична пов'язка. Пульс 90 уд/хв., задовільного наповнення, тони серця
ослаблені, АТ 100/60 мм.рт.ст. Дихання везикулярне. Язик сухий, обкладений
зеленувато-жовтим нальотом. Живіт м'який, при глибокій пальпації болісний в
епігастральній області. Температура тіла 38,2°С. Отримано 200.0 мл сечі солом'яно-
жовтого кольору.
Завдання:
23
1. Встановіть діагноз.
2. Обґрунтуйте обсяг допомоги на етапі першої лікарської, кваліфікованої та
спеціалізованої медичної допомоги.
3. Прийміть рішення про евакуаційне призначення.
Рішення завдання 1
МП частин: Діагноз: «Комбінованее радіаційно-термічне ураження,
початковий період. Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма. II ст.
тяжкості. Опік волосяної частини голови, тилу лівої кисті та лівого передпліччя I-II
ст. ».
Діагноз встановлений на підставі відомостей про перебування потерпілого у
вогнищі ядерного вибуху, наявності поверхневих опіків, площа яких не перевищує
10% поверхні тіла, вираженості первинної реакції і показань дозиметра, відповідних
ГПХ середнього ступеня тяжкості. З урахуванням розвитку синдрому взаємного
обтяження, тяжкість двокомпонентного комбінованого ураження збільшується на
один ступінь.
Обсяг допомоги. Часткової санітарної обробки не потребує.
На сортувальному майданчику:
- для купірування первинної реакції - диксафен 1,0 мл внутрішньом'язово;
- з метою профілактики опікового шоку - промедол 1,0 мл внутрішньом'язово,
400,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду з пластикового контейнера внутрішньовенно,
кордіамін 1,0 мл підшкірно;
- введення протиправцевої сироватки.
В перев'язочній - накладення асептичної пов'язки на обпечені поверхні.
Евакуація на етап кваліфікованої медичної допомоги санітарним транспортом,
сидячи, в першу чергу.
ОмедР: Діагноз: «Комбіноване радіаційно-термічне ураження ІІІ ступеня
тяжкості, початковий період. Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, ІІ
ст. тяжкості. Опік волосяної частини голови, тилу лівої кисті та лівого передпліччя І
і ІІ ст. Гостра серцево-судинна недостатність (опіковий шок) II ст. ».
Встановлений на підставі даних медичної документації попереднього етапу
медичної евакуації, результатів об'єктивного обстеження та показників
периферичної крові. Зважаючи на розвиток синдрому взаємного обтяження і
24
відсутності інфузійної терапії, в процесі евакуації на даний етап розвинулася клініка
опікового шоку II ступеня.
Обсяг допомоги. Повної санітарної обробки не потребує. Повинен бути
спрямований в госпітальне відділення для проведення інтенсивної терапії серцево-
судинної недостатності.
В госпітальному відділенні:
- для лікування опікового шоку - промедол 1,0 мл внутрішньом'язово, 400,0-
800,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно, 300,0 мл поліглюкіну
внутрішньовенно. 1,0 мл 1% розчину мезатону внурішньом'язово.
- з метою детоксикації - 400,0 мл реамберину внутрішньовенно крапельно:
- первинна хірургічна обробка з накладанням пов'язки на обпечені поверхні.
Після купірування явищ шоку і встановлення стабільних гемодинамічних
показників підлягає евакуації в ВПМГ в першу чергу санітарним транспортом.
ВПМГ. Діагноз: «Комбіноване радіаційно-термічне ураження III ст. тяжкості,
початковий період. Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, II ст.
тяжкості. Опік волосяної частини голови, тилу лівої кисті та лівого передпліччя I і II
ст. ».
Встановлений на підставі даних медичної документації попередніх етапів
медичної евакуації та результатів огляду потерпілого в госпіталі.
Проведення заходів невідкладної допомоги не потребує.
Направляється в терапевтичне відділення ВПМГ, де проводиться обстеження
з метою уточнення діагнозу та лікування гострої променевої хвороби і термічного
ураження в повному обсязі.
В початковому (гострому) періоді:
- ревізія опікових поверхонь;
- дезінтоксикаційна терапія;
- нормалізація гемодинамічних показників.
У другому періоді:
- основні заходи хірургічної допомоги;
- профілактичне призначення антибіотиків;
- призначення полівітамінів, симптоматичних засобів.
У третьому періоді:
25
- комплексне лікування променевої хвороби (антибактеріальне, гемостатичне,
дезінтоксикаційне, замісне; симптоматична терапія);
- хірургічні втручання тільки за життєвими показаннями.
В періоді відновлення:
- полівітамінні комплекси;
- ноотропи;
- гемостимулятори;
- анаболіки;
- імунокорекція та загальнозміцнююча терапія.
Потерпілий перебуває в ВПМГ до остаточного результату ураження.
ЗАДАЧA 2
Прапорщик О., технік-радіохімік, прийняв всередину з суїцидною метою
розчин радіоізотопу йод в невідомій кількості. Через 2-2,5 год. після прийому
131
радіонукліда була одноразова блювота, а потім через 7 год. - повторна, з'явилася

загальна слабкість, запаморочення, нудота, відчуття жару, тремтіння в тілі,
серцебиття. Інтенсивність названих симптомів наростала і через дві доби потерпілий
звернувся за медичною допомогою в МП частини.
МП частини: стан задовільний, свідомість ясна, збуджений, тривожний,
обличчя і слизові оболонки ротової порожнини гіперемовані, ерозії на язику і задній
стінці глотки. Пульс 110 уд/хв., напружений, тони серця звучні, АТ 130/80 мм.рт.ст.
Дихання жорстке, живіт болючий у всіх відділах, більше в епігастрії. Температура
тіла 37,4 ° С. При зовнішній дозиметрії в проекції щитовидної залози визначається
доза гама-випромінювання 8,0 Гр. Після надання першої лікарської допомоги
евакуйований в ОмедР.
ОмедР: стан задовільний, підвищений блиск очей, гіперемія обличчя,
кон'юнктив і слизової оболонки порожнини рота, ерозії на язиці і задній стінці
глотки, шкірні покриви вологі. Пульс 134 уд/хв., аритмічний, напружений, тони
серця звучні, АТ 140/80 мм.рт.ст. Дихання везикулярне, живіт м'який, помірно
болючий в епігастрії. Температура тіла 37,2°С. Аналіз крові на 3-ю добу після
опромінення: еритроцити 4,4х1012/л, лейкоцити 4,8х109/л, лімфоцити 0,6х109/л,
тромбоцити 155х109/л, ретикулоцити 0,2%, ШОЕ 14 мм/год. На ЕКГ - синусова
тахікардія з частотою серцевих скорочень 125 в хвилину, часті передсердні
26
екстрасистоли, дифузні порушення процесів реполяризації. Після надання
кваліфікованої допомоги направлений до ВПТГ.
ВПТГ (на 7-у добу після опромінення): турбує незначна слабкість,
серцебиття. Стан задовільний, шкірні покриви чисті, звичайного забарвлення,
зберігаються ерозії на язиці і задній стінці глотки. Пульс 120 уд/хв., ритмічний,
напружений, тони серця звучні, АТ 135/75 мм.рт.ст., дихання везикулярне, живіт
м'який, помірно болючий в епігастрії. Температура тіла 36,8°С.
В аналізі крові: еритроцити 4,4х1012/л, Нв 118 г/л, лейкоцити 2,9х109/л,
лімфоцити 0,5х109/л, тромбоцити 152х109/л, ретикулоцити 0,2%, ШОЕ 16 мм/год.
Мієлограма: кількість мієлокаріоцитів 60х109/л, кількість проліферуючих
еритробластів знижено на 25%, мітотичний індекс 1,5%.
Завдання:
2. Обґрунтуйте обсяг допомоги на етапах першої лікарської, кваліфікованої та
спеціалізованої медичної допомоги.
3. Прийміть рішення про евакуаційному призначенні.
МП частини. Діагноз: «Гостра променева хвороба від внутрішнього
радіоактивного зараження 131
І середнього ступеня тяжкості, період первинної
реакції».
Діагноз встановлений на підставі відомостей про вживання постраждалим
розчину радіоізотопу 131І невідомої активності, помірно вираженої первинної реакції
(повторна блювота, гіперемія обличчя, слабкість), клінічних проявів гіперфункції
щитовидної залози (збудження, тремтіння в тілі, тахікардія ), даних зовнішньої
дозиметрії.
Об’єм допомоги. Часткової санітарної обробки не потребує.
На сортувальному майданчику
- Для купірування збудження і тривоги – 1,0 мл 0,5% розчину аміназину
внутрішньом’язево;
- з метою зв’язування і скорішого виведення радіоактивного йоду – 50,0 мл
10% розчину тіосульфату натрію всередину, рясне пиття.
27
Евакуація на етап кваліфікованої медичної допомоги санітарним транспортом,
сидячи в другу чергу.
ОмедР: Діагноз: той же; обґрунтування попереднє.
Підтверджений результатами дослідження периферичної крові, даними ЕКГ, які
побічно свідчать про гіперфункцію щитовидної залози
Об’єм допомоги. Повної санітарної обробки не потребує, повинен бути направлений
в госпітальне відділення.
В госпітальному відділенні:
- для купірування збудження і тривожності - 1,0 мл 0,5% розчину аміназину
внутрішньом’язово;
- для зв’язування та виведення радіоактивного йоду - повторний прийом 50,0
мл 10% розчину тіосульфату натрію всередину;
- зондове промивання шлунка;
- 30,0 г магнію сульфату всередину;
- очищувальна клізма.
Підлягає евакуації на етап спеціалізованої терапевтичної допомоги (ВПТГ)
санітарним транспортом в другу чергу.
ВПТГ. Діагноз: «Гостра променева хвороба від внутрішнього радіоактивного
зараження 131I середнього ступеня тяжкості, прихований період ».
Діагноз встановлений на підставі даних медичної документації попередніх етапів
медичної евакуації, результатів об'єктивного обстеження та аналізів крові і
кісткового мозку, характерних для прихованого періоду ГПХ середнього ступеня
тяжкості.
Об’єм допомоги. Постраждалий повинен бути направлений до радіологічного
відділення, де здійснюється повний обсяг лікувально-діагностичних заходів
спеціалізованої терапевтичної допомоги, що проводяться по остаточного результату
ураження.
ЗАВДАННЯ 3
Хвора К, 42 роки, лікар-рентгенолог зі стажем роботи близько 8 років. За цей
час мало місце систематичне перевищення ліміту дози опромінення в 1,5-2 рази,
розрахункова сумарна доза за весь період роботи могла скласти 1,0-1,2 Гр. з
нерівномірним її розподілом за окремі роки. На 7-му році роботи з'явилися
28
підвищена стомлюваність, головні болі в кінці робочого дня, важкість у голові
вранці. За медичною допомогою звернулася через 1,5 року з моменту появи перших
скарг. До цього часу головні болі набули майже постійного характеру, з'явилися
безсоння вночі і сонливість вдень, наростаючі загальна слабкість, зниження
розумової і фізичної працездатності, ниючі і колючі болі в області серця. При огляді
виявлено: гіпергідроз, тремор пальців витягнутих рук, розлитий червоний
дермографізм, лабільність пульсу (почастішання з 60 до 80 уд/хв. при зміні
положення тіла і до 85-90 уд/хв. при фізичному навантаженні). Ліва межа відносної
серцевої тупості зміщена на 1,5 см вліво, тони серця рівномірно приглушені.
Відзначається коливання артеріального тиску від 90/60 до 150/80 мм.рт.ст. в спокої,
а при фізичному навантаженні - різноспрямовані зміни переважно систолічного
тиску на 15-20 мм.рт.ст. Температура тіла 36,0°С. ЕКГ без істотних змін. Органи
дихання, травлення, виділення без особливостей, органічних змін з боку ЦНС не
виявлено. При повторному дослідженні периферичної крові кількість лейкоцитів в
межах 3,0-3,8х109/л, відносна нейтропенія (40%), помірна тромбоцитопенія (140,0-
170,0х109/л). В пунктаті кісткового мозку кількість мієлокаріоцитів 62,0х109/л,
лейко-ерітробластичного співвідношення 2,1 за рахунок переважного зниження
гранулоцитарного паростка, ретикулоцитів 29%, індекс дозрівання нейтрофілів 0,45.
Завдання:
2. Складіть план лікування хворої.
Діагноз: «Хронічна променева хвороба від зовнішнього відносно рівномірного
рентгенівського опромінення I (легкого) ступеня тяжкості, період формування».
Діагноз встановлений на підставі результатів радіаційно-гігієнічної
експертизи, котра підтвердила факт переопромінення, скарг хворої, даних
об’єктивного обстеження (астенія, вегетативно-судинні порушення) та результатів
дослідження периферичної крові і кісткового мозку, характерних для легкого
ступеня ХПХ.
Хвору необхідно відсторонити від роботи з джерелами іонізуючого
випромінювання. Лікування амбулаторне або в стаціонарі. Активний руховий
режим, повноцінне багате вітамінами і білками харчування.
29
Призначають седативні (феназепам, сибазон, еленіум, препарати валеріани,
мебікар) та снодійні (фенобарбітал, естимал, еуноктин) засоби на 1-2 тижня, потім
біостимулятори центральної нервової системи (препарати женьшеня, заманихи,
елеутерококу, китайського лимонника і др.), комплексну вітамінотерапію (вітаміни
групи В, С, фолієва кислота, рутин), гідротерапію. В подальшому показане
санаторно-курортне лікування.
30
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Кістково-мозкова форма ГПХ розвивається при опроміненні в діапазоні доз:
а) * від 1,0 до 10,0 Гр.;
б) від 10,0 до 20,0 Гр.;
в) від 0,1 до 1,0 Гр.;
г) від 20,0 до 80,0 Гр.
2. Важкий (III) ступінь кістково-мозкової форми ГПХ розвивається в діапазоні доз:
а) від 10,0 до 15,0 Гр.;
б) від 1,0 до 2,0 Гр.;
в) від 2,0 до 4,0 Гр.;
г) * від 4,0 до 6,0 Гр.
3 Кишкова форма ГПХ розвивається при опроміненні в діапазоні доз:
а) від 20,0 до 80,0 Гр.;
б) * від 10,0 до 20,0 Гр.;
в) від 8,0 до 10,0 Гр.;
г) більш 80,0 Гр.
4. Гіпоплазія і спустошення кісткового мозку при важкому ступені кістково-
мозкової форми ГПХ:
а) не відбувається;
б) * відбувається з першого тижня;
в) відбувається з другого тижня;
г) відбувається з третього тижня.
5. При легкому ступені кістково-мозкової форми ГПХ лімфопенія на третю добу
після опромінення становить:
а) 0,3-0,5 х 109 / л;
б) * 0,6-1,0 х 109 / л;
в) 0,1-0,2 х 109 / л;
г) менше 0,1 х 109 / л.
6. Прихований період при середньому ступені кістково-мозкової форми ГПХ триває:
а) * 15-25 днів;
б) 4,5-5 тижнів;
в) 12 тижнів;
г) кілька діб або відсутній.
31
7. Антибактеріальна терапія при ГПХ триває до:
а) повного одужання;
б) нормалізації температури тіла;
в) нормалізації гематологічних показників;
г) * підвищення кількості лейкоцитів в крові до 3,0 х 109/л.
8. З метою стимуляції кровотворення при ГПХ застосовується:
а) * карбонат літію;
б) метотрексат;
в) преднізолон;
г) дериват.
9. Уражені з кістково-мозковою формою ГПХ I ступеня після купірування первинної
реакції направляються в:
а) ВПТГ;
б) омедб;
в) * назад в підрозділ;
г) ВПГЛР.
10). Мінімальною сумарною дозою іонізуючого випромінювання, що приводить до
виникнення ХПХ при систематичному зовнішньому опроміненні і протягом 2-3
років, слід вважати величину в межах:
а) 0,8-1,0 Гр.;
б) 1,0-1,2 Гр.;
в) * 1,2-1.8 Гр.;
г) 1,8-2,8 Гр.,
5. Викладач підводить підсумки заняття, оцінює ступінь підготовленості

студентів, ще раз звертає увагу на важливість досліджуваної теми. Оголошує тему
наступного заняття і дає завдання на самостійну підготовку.
Методичну розробку склав: к. мед.н., доцент___________________ В.І. Кучер
32
До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути відтерміновано,
відносяться:
- Комплексні лікувальні заходи при попаданні всередину організму радіоактивних речовин
- Проведення фізіотерапевтичних процедур та інші заходи
- Введення антибіотика
- Повна санітарна обробка уражених отруйними речовинами і осіб, що мають забруднення шкіри
радіонуклідами вище гранично допустимих рівнів
- Призначення десенсибілізуючих та седативних засобів при поширених іпритних дерматитах
Загальними принципами організації терапевтичної допомоги у воєнний час є:

- Медичне сортування
- Інженерне облаштування підрозділів
- Роззосередження підрозділів на значній території
- Ешелонування сил та засобів служби, максимальне обмеження багатоетапності
- Евакуаційне забезпечення
Кваліфікована медична допомога надається у:

- Цивільних багатопрофільних лікарнях
- У медичному пункті
- На полі бою
- Вiйськових мобільних госпіталях
- На сортувальному майданчику
Метою спеціалізованої медичної допомоги є:

- Боротьба з загрозливими станами
- Підготовка до евакуації
- Боротьба з асфіксією
- Максимально повне відновлення здоров’я та функціонування організму
- Попередження раньової інфекції
Первинна медична картка:

- Супроводжує хворого до етапу, де завершується лікування
- Залишається з хворим до етапу ВПТГ
- Залишається з хворим до етапу ОМедР
- Вилучається у хворого на етапі МПП
- Не дається хворому
Перелік заходів долікарської допомоги не включає:

- Первинна хірургічна обробка рани
- Серцево-легенева реанімація
- Боротьба з асфіксією (ШВЛ)
- Введення антибіотиків
- Іммобілізація кінцівок
Перелік заходів долікарської допомоги не включає:

- Ампутація кінцівки
- Введення протисудомних, протиблювотних, заспокійливих препаратів
- Контроль діяльності серцево-судинної системи
- Введення серцевих, знеболюючих препаратів
- Все вище перераховане
Перелік заходів першої медичної допомоги не включає:
- Первинна хірургічна обробка рани
- Знеболення
- Іммобілізація
- Зупинка кровотечі
Постраждалих при сортуванні за лікувальною ознакою поділяють на наступні категорії:

- Показане надання невідкладної допомоги
- Показане симптоматичне лікування
- Не показане надання невідкладної допомоги
- Показане ситуативне лікування
Спеціалізована медична допомога надається в таких закладах:

- Лікарні заміської зони зі спеціальним обладнанням
- Вiйськовий шпиталь
- Медичний пункт
- Окремий медичний батальон
Спеціалізована медична допомога не включає:

- Введення вакцин
- Первинну хірургічну обробку рани
- Попередження раневої інфекції
- Введення антибіотиків
Сучасна бойова терапевтична патологія має особливості:

- Повільний перебіг клінічної картини
- Масовість і одночасність санітарних втрат
- Ізольований характер ураження
- Розтягнення в часі санітарних втрат
- Низька питома вага важких форм
Терапевтична допомога і лікування поранених, уражених та хворих в особливий період здійснюється

у:
- Медичному пункті батальону
- Окремому медичному батальонi
- Медичному пункті полку
- Військовому мобільному госпіталі
Термін лікування нетранспортабельних хворих у госпітальному відділенні:

- до 2 діб
- 2-3 доби
- до 2 годин
- до 10 діб
- до 1 міс
Термін надання кваліфікованої терапевтичної допомоги:
- В першу добу захворювання (ураження)
- Не пізніше 3 діб
- Не пізніше 1 год
- Не пізніше 2 діб
- До 8 год., не більше 12 годин
Термін перебування у команді одужуючих в ОМедР (окремій медичній роті):

- 2 тижні
- 1 місяць
- 7-10 діб
- 1-3 місяців
- 16 год.
Удосконалення організації і змісту терапевтичної допомоги у воєнний час передбачає:

- Постійна готовність медичних частин і закладів до масового прийому уражених, необхідність
здійснення маневру силами і засобами терапевтичними службами
- Скорочення штатної кількості терапевтичного персоналу та кількості терапевтичних відділень
- Необхідність здійснення маневру силами і засобами терапевтичної служби
- Віддалення медичних підрозділів, частин і закладів від осередків масових санітарних втрат
- Скорочення штатної кількості хірургічного персоналу
Що означає в медичному сортуванні масової кількості потерпілих чорна пов’язка:

- Потерпілий, медична допомога якому вже непотрібна (він мертвий)
- Потерпілий, стан якого розцінюється як важкий
- Потерпілий, який потребує психологічного розвантаження
- Потерпілий, якому медична допомога може бути відтермінована
- Потерпілий, якому слід негайно розпочати реанімаційні заходи
Альфа-частинки - це:
- Ядра стронцію
- Ядра гелію-1
Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у порядку
зменшення.
- Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві
клітини
- М'язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра
- Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м'язи
- Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок
- Статеві клітини, кістковий мозок, м'язи, головний мозок, селезінка
Вчений фізик при аварії в лабораторії був опромінений гама променями. Хвороба супроводжувалася
різким зменшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, пригніченням захисних сил
організму. Згодом в крові збільшилось число ретикулоцитів, поліпшилось самопочуття, зросла
резистентність. Можна вважати, що у хворого наступив:
- Продромальний період
- Період закінчення хвороби
- Період розпалу
- Рецедив
- Латентний період
В щитоподібній залозі переважно накопичується наступна радіоактивна речовина:

- Гелій
- Йод
- Уран
- Плутоній
- Стронцій
В якому періоді гострої променевої хвороби виникає геморагічний синдром?

- Період первинної реакції
- Період розпалу хвороби
- Термінальний період
- Період відновлення
В якому періоді гострої променевої хвороби розпочинається пригнічення сперматогенезу?

Гіпоплазія і спустошення кісткового мозку при важкому ступені кістковомозкової форми гострої
променевої хвороби:
- Не відбувається
- Відбувається з першого тижня
- Відбувається з другого тижня
- Відбувається з третього тижня
- В кінці року
З геморагічних проявів гострої променевої хвороби частіше всього спостерігаються:

- Маткові кровотечі
- Крововиливи в шкіру і слизові оболонки
- Шлунково-кишкові кровотечі
- Носові кровотечі
- Крововиливи в мозок
Коли при гострій променевій хворобі з’являється анемія?

Коли при гострій променевій хворобі з’являється лімфопенія?

Назвіть перераховані ознаки уражень, що є провідними в клініці гострої променевої хвороби?

- Всі перераховані
- Офтальмологічні
- Шкірні
- Неврологічні, гематологічні, кишкові
- Стоматологічні
Населення, яке проживає близько атомної електростанції, у зв’язку з аварією на одному з

енергоблоків підверглося радіоактивному опроміненню. Які невідкладні профілактичні заходи з
метою недопущення радіаційно-індукованих тиреоїдних та загальних променевих ефектів потрібно
призначити?
- Вживання розчину етилового спирту
- Прийом аспірину
- Вживання йодиду калію
- Прийом гідрокарбонату натрію
- Прийом хлориду натрію
Під час аварії на АЕС у більшості уражених через 5 діб після опромінення з’явилась гарячка,
крововиливи на шкірі та слизових оболонках, гіпотензія. У крові: лейк. – 0,3*109/л, тромб. – 18*109/л,
агранулоцитоз, ШОЕ – 60 мм/годину. Яку дозу зовнішнього опромінення отримали уражені?
- Понад 6 Гр
- 4-6 Гр
- <1 Гр
- 1-2 Гр
- 2-4 Гр
Під час проведення регламентних робіт на АЕС трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин.
54 працівника чергової зміни отримали різні дози опромінення. Яка доза опромінення зумовлює
гостру променеву хворобу легкого ступеня?
- 8-10 Гр
- 2-4 Гр
- 4-6 Гр
- 6-8 Гр
- 1-2 Гр
Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс захисних
заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не відноситься до цих
заходів?
- Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди
- Максимальна герметизація робочих процесів
- Обмеження тривалості робочого дня
- Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції
- Раціональне планування приміщень
Постраждалого доставлено з зони іоноізуючого опромінення через 3 доби. Була первинна реакція
тривалістю до 2 діб. У крові: лімфоцити – 0,25*109/л; лейкоцити – 0,6*109/л; Тромбоцити – 4*109/л.
Поставити попередній діагноз.
- Хронічна променева хвороба
- Гостра променева хвороба – ІІІ ступеня
- Гостра променева хвороба – І ступеня
- Гостра променева хвороба – ІІ ступеня
- Гостра променева хвороба – ІV ступеня
Природні джерела іонізуючого випромінювання:

- Космічні промені
- Термоядерні реакції
- Спонтанний радіоактивний розпад радіонуклідів
- Все перераховане
- Термоядерні реакції (на Сонці)
При якому рівні поглиненої дози в греях виникає кістково-мозкова клінічна форма гострої
променевої хвороби:
- 15-20 Гр
- 1-6 Гр
- 10-15 Гр
- 1-10 Гр
- 5-10 Гр
Прогностично несприятливими ознаками, які визначають дуже тяжкий перебіг променевої хвороби є:
- Коротокочасна втрата свідомості
- Шокоподібний стан з падінням артеріального тиску
- Субфібрильна температура
- Пронос
- Все зазначене
Продукція клітин периферичної крові здійснюється:

- Кістковим мозком, кишечником
- Селезінкою, щитовидною залозою
- Кістковим мозком, селезінкою, лімфатичними вузлами
- Печінкою, слинними залозами
- Селезінкою, клітинами Пуркіньє
Радіаційний капілярит виникає при опроміненні більше:

- 6 Гр
- 4 Гр
- 5 Гр
- 7 Гр
- 20 Гр
Рання патогенетична терапія гострої променевої хвороби включає:

- Дезінтоксикацію, застосування інгібіторів протеолізу
- Цитостатична терапія
- Антибактеріальну терапію
- Цитостатична, гемостатична терапія
- Гемостатична терапія
Стохастичними ефектами радіаційного впливу можуть бути:

- Хронічна променева хвороба, променеві опіки, лейкози
- Гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта
- Злоякісні новоутворення, лейкози, генетичні зміни, що передаються нащадкам
- Променеві опіки, злоякісні новоутворення, лейкози
- Променева хвороба, спадкові захворювання, тиреотоксикоз
«Цистамін» - це:
- Радіозахисний засіб
- Знеболюючий засіб
- Протиблювотний засіб
- Антибактеріальний засіб
- Кровоспинний засіб
Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?

- Рентгенівське випромінювання
- Альфа-випромінювання
- Гама-випромінювання
- Ультрафіолетове випромінювання
- Бета-випромінювання
Яка з форм гострої променевої хвороби має найшвидший перебіг?
- Кістково-мозкова
- Кишкова
- Токсемічна
- Судинна
- Церебральна
Який вид іонізуючого випромінювання викликає максимальні зміни в організмі при внутрішньому
опроміненні:
- Не має різниці
- Комбіноване радіаційне ураження
- Все залежить від дози опромінення
- Альфа випромінювання
- Гамма випромінювання
Який з перерахованих клінічних симптомів, що виникають у хворих в період первинної реакції

гострої променевої хвороби є найменш сприятливими?
- Субфебрильна температура тіла
- Повторне блювання
- Головний біль
- Пронос
- Гіперемія шкіри
Який з перелічених синдромів не притаманний гострій променевій хворобі?

- Кістковомозковий
- Токсемічний
- Кишковий
- Орофарінгеальний
- Дисемінованого внутрішньосудинного згортання
Який клінічний симптом може зустрічатися у потерпілих в латентному періоді гострої променевої
хвороби?
- Олігурія
- Крововиливи у внутрішні органи
- Гарячка
- Блювання
- Випадіння волосся
Який рівень поглиненої дози в греях викликає церебральну клінічну форму гострої променевої
хвороби?
- 30-50 Гр
- 10-20 Гр
- 5-15 Гр
- 6-70 Гр
- >80 Гр
Які зміни відбуваються в периферичній крові в період первинної реакції:
- Лімфоцитоз, лейкоцитоз
- Тромбоцитоз, лімфоцитоз
- Тромбоцитопенія, лейкоцитоз
- Лімфопенія, лейкоцитоз
- Тромбоцитопенія, моноцитоз
Які зміни в крові потерпілих не зустрічаються в латентному періоді гострої променевої хвороби?
- Нейтропенія
- Тромбоцитопенія
- Абсолютна лімфопенія
- Анемія
- Зменшення кількості ретикулоцитів
Які клінічні форми гострої променевої хвороби виділяють:

- Кісткова, легенева, кишкова, церебральна
- Мозкова, кісткова, геморагічна, менінгеальна
- Кістково-мозкова, перехідна, геморагічна, церебральна
- Кістково-мозкова, перехідна, кишкова, церебральна
- Кістково-мозкова, кишкова, токсемічна, церебральна
1. Надзвичайна ситуація мирного часу - це:
A. * обстановка на певній території, що спричинена аварією, стихійним лихом та призвела до
людських, матеріальних втрат
B. збройний міждержавний конфлікт
C. збройний внутрішньодержавний конфлікт
D. збройний міжнаціональний конфлікт
E. стихійне лихо
2. За характером надзвичайні ситуації бувають:
A. техногенні, природні
B. * техногенні, природні, військові
C. стихійні
D. військові, ядерні
E. природні
3. За масштабом надзвичайні ситуації поділяються на:
A. * локальні, місцеві, територіальні
B. локальні, регіональні
C. місцеві, загальні
D. локальні
E. державні, загальні
4. Джерелом надзвичайної ситуації може бути:
A. * стихійне лихо, аварія, небезпечне природне явище
B. аварія, катастрофа
C. ДТП, небезпечне природне явище
D. техногенна катастрофа
E. стихійне лихо
5. До небезпечних природних явищ не належить:
A. град
B. обледеніння
C. злива
D. * землетрус
E. гроза
6. Організацію медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях мирного часу здійснює:
A. міністерство надзвичайних ситуацій
B. міністерство оборони
C. збройні сили України
D. * міністерство охорони здоров`я
E. військова академія
7. Установи, що приймають участь у наданні медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях
мирного часу:
A. * центри екстреної медичної допомоги, центри медицини катастроф, заклади та станції швидкої
допомоги
B. центри медицини катастроф
C. центр надзвичайних ситуацій
D. заклади та станції швидкої допомоги, центр надзвичайних ситуацій
E. центр військово-політичних досліджень
8. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного часу
та в воєнний час:
A. синдром тривалого здавлення
B. поранення
C. опіки
D. кровотечі
E. * все вище перераховане
9. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного часу
та в воєнний час:
A. * шок, асфіксія, радіаційне ураження
B. колапс, крововтрата
C. клінічна смерть, колапс
D. обструктивні захворювання легень, струс мозку
E. кома, крововтрата
10. Організацію медичної допомоги постраждалим військовим у воєнний час забезпечує:
A. міністерство надзвичайних ситуацій
B. міністерство внутрішніх справ
C. * медична служба збройних сил України
D. міністерство закордонних справ
E. центр військово-політичних досліджень
11. Медичне сортування поділяють на:
A. внутрішньопунктове
B. евакотранспортне
C. первинне
D. вторинне
12. Евакотранспортне сортування полягає у розділенні постраждалих під час транспортування за
такими характеристиками:
A. спрямування
B. невідкладність
C. положення в транспорті
D. черговість
13. При сортування постраждалих за небезпечністю для оточуючих не виділяють таку категорію
осіб, яким:
A. показана ізоляція
B. показана санітарна обробка
C. * показане надання невідкладної допомоги
D. не показана санітарна обробка та ізоляція
E. не показана санітарна обробка
14. При сортуванні постраждалих за лікувальною ознакою їх поділяють на наступні категорії:
A. показане надання невідкладної допомоги
B. не показане надання невідкладної допомоги
C. показане симптоматичне лікування
D. показане ситуативне лікування
15. При сортуванні постраждалих за евакуаційною ознакою їх поділяють на наступні категорії:
A. потребують транспортування у лікувальні заклади за межами осередку ураження
B. можуть бути транспортовані за місцем проживання
C. нетранспортабельні
D. можуть бути транспортовані за місцем прописки
16. Перше медична допомога може надаватись:
A. у вигляді самодопомоги
B. у вигляді взаємодомоги
C. санітарними дружинами
D. рятувальниками
17. Місце надання першої медичної допомоги:
A. * поле бою
B. воєнний госпіталь
C. воєнна госпітальна база
D. цивільна багатопрофільна лікарня
E. все вище перераховане
A. зупинка кровотечі
B. іммобілізація
C. * первинна хірургічна обробка рани
D. знеболення
A. боротьба з асфіксією
B. використання протигазів
C. * переливання препаратів крові
D. прийом детоксикантів, сорбентів
20. Долікарська допомога може надаватись:
A. фельдшерською бригадою
B. сестринською бригадою
C. кардіологічною бригадою
D. бригадою екстреної долікарської медичної допомоги
A. контроль діяльності серцево-судинної системи
B. * ампутація кінцівки
C. введення сецевих, знеболюючих препаратів
D. введення протисудомних, проти блювотних, заспокійливих преператів
A. іммобілізація кінцівок
B. * первинна хірургічна обробка рани
C. введення антибіотиків
D. боротьба з асфіксією (ШВЛ)
E. серцево-легенева реанімація
23. Метою першої лікарської допомоги не є:
A. боротьба з загрозливими для життя станами (кровотечею)
B. попередження раневої інфекції (введення протигангренозних, протиправцевих сироваток,
антибіотиків)
C. підготовка до транспортування
D. боротьба з загрозливими для життя станами (шоком)
24. Кваліфікована медична допомога надається в:
A. цивільних багатопрофільних лікарнях
B. * воєнних пересувних госпіталях
C. на медичному пункті
D. на полі бою
E. на сортувальному майданчику
25. Воєнні пересувні госпіталі за підпорядкованістю поділяють на:
A. головний військовий клінічний госпіталь
B. центральний військовий госпіталь
C. базові, гарнізонні військові госпіталі
D. філії військових госпіталів
26. Спеціалізована медична допомога надається в таких закладах:
A. * лікарні заміської зони зі спеціальним обладнанням
B. воєнний госпіталь
C. окремий медичний батальон
D. медичний пункт
27. Спеціалізована медична допомога потребує:
A. підручних засобів
B. табельних засобів
C. * спеціального обладнання
D. сортувальних засобів
28. Метою спеціалізованої медичної допомоги є:
A. максимально повне відновлення здоров`я та функціонування організму
B. підготовка до евакуації
C. боротьба з загрозливими станами
D. * попередження раньової інфекції
E. боротьба з асфіксією
29. Спеціалізована медична допомога не включає:
A. первинну хірургічну обробку рани
B. введення вакцин
C. введення антибіотиків
D. попередження раневої інфекції
30. 1 Грей дорівнює:
A. 50 рад
B. 60 рад
C. 80 рад
D. * 100 рад
E. 10 рад
31. Радіаційний капілярит виникає при опроміненні більше:
A. * 7 Гр
B. 6 Гр
C. 5 Гр
D. 4 Гр
E. 20 Гр
32. Природні джерела іонізуючого випромінювання:
A. спонтанний радіоактівний розпад радіонуклідів
B. термоядерні реакції
C. термоядерні реакції (на Сонці)
D. космічні промені
E. * все перераховане
33. Штучні джерела іонізуючого випромінювання:
A. * штучні радіонукліди, ядерні реактори, Ro-апарат
B. космічні промені
C. термоядерні реакції, Ro-апарат
D. штучні радіонукліди
E. реовазограф
34. Альфа-частинки – це:
A. ядра гелію-1
B. ядра гелію 2
C. ядра гелію 3
D. * ядра гелію 4
E. ядра стронцію
35. Бета-випромінення – це потік:
A. протонів
B. * електронів
C. позитронів
D. нейтронів
E. нейронів
36. Ефективна доза для персоналу, що працює з техногенними джерелами випромінювання п.б. не
перевищує:
A. 70 мілізіверт за 1 год.
B. 700 мілізіверт за 1 год.
C. * 1000 мілізіверт за 50 років
D. 1200 мілізіверт за 50 років
E. 20 мілізіверт за 20 років
37. Продукція клітин периферичної крові здійснюється:
A. * кістковим мозком, селезінкою, лімфатичними вузлами
B. селезінкою, клітинами Пуркіньє
C. печінкою, слинними залозами
D. кістковим мозком, кишечником
E. селезінкою, щитовидною залозою
38. Вкажіть дозу аміназину як протиблювотного засобу:
A. 0,1% 1 мл
B. 0,3% 1 мл
C. * 0,5% 1 мл
D. 1% 1 мл
E. 0,1% 1 мл
39. В щитоподібній залозі переважно накопичується наступна радіоактивна речовина:
A. стронцій
B. уран
C. * йод
D. плутоній
E. гелій
40. При якій дозі опромінення спостерігається адинамія:
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. * більше 6 Гр
E. 20 Гр
41. Терапевтична допомога у воєнний час є частиною системи:
A. інженерного забезпечення військ
B. протиепідемічного забезпечення військ
C. цивільної оборони
D. * лікувально-евакуаційного забезпечення
E. медичного сортування
A. роззосередження підрозділів на значній території
B. інженерне облаштування підрозділів
C. * ешелонування сил та засобів служби, максимальне обмеження багатоетапності
D. медичне сортування
E. евакуаційне забезпечення
A. послідовне скорочення заходів терапевтичної допомоги
B. * послідовне нарощування заходів терапевтичної допомоги
C. переважно медична евакуація
D. надання допомоги в ході медичної евакуації
E. медичне сортування
44. Терапевтична допомога і лікування поранених, уражених та хворих в особливий період
здійснюється в:
A. медичному пункті батальону
B. медичному пункті полку
C. * медичній роті бригади, мобільному військовому госпіталі
D. воєнному госпіталі
E. окремому медичному батальоні
45. До етапів надання терапевтичної допомоги відносяться:
A. медична рота бригади;
B. військовий мобільний госпіталь;
C. стаціонарні військові госпіталі, військово-медичні клінічні центри;
D. лікувальні заклади Територіальної госпітальної бази Міністерства охорони здоров’я України.
46. До невідкладних заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги відносяться:
A. введення симптоматичних лікарських засобів при станах, що не становлять загрози для життя
B. застосування антибіотиків і сульфаніламідів з метою профілактики інфекційних ускладнень

при радіаційних і хімічних пошкодженнях
C. гемотрансфузії із замінною метою (при помірній анемізації)
D. * введення антидотів i протиботулінічної сироватки
E. введення антибіотика
47. До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути
відтерміновано, відносяться:
A. повна санітарна обробка уражених отруйними речовинами i осіб, що мають забруднення
шкіри радіонуклідами вище гранично допустимих рівнів
B. призначення десенсибілізуючих, протисверблячних та седативних засобів при поширених
іпритних дерматитах
C. комплексні лікувальні заходи при попаданні всередину організму радіоактивних речовин
D. * проведення фізіотерапевтичних процедур та інші заходи

E. введення антибіотика
48. Інфекційні хворі з медичних підрозділів і частин евакуюються:
A. транспортними засобами разом з пораненими та іншими хворими
B. * транспортними засобами окремо від поранених та інших хворих та медичного призначення
C. транспортними засобами загального призначення

D. каретами швидкої допомоги
E. каретами швидкої допомоги окремо від поранених та інших хворих
49. Сучасна бойова терапевтична патологія буде мати особливості:
A. * масовість і одночасність санітарних втрат, комбінований характер ураження, висока питома
вага важких форм
B. повільний перебіг клінічної картини
C. торпідний перебіг клінічної картини
D. масовість і одночасність санітарних втрат
E. комбінований характер ураження
50. Удосконалення організації і змісту терапевтичної допомоги у військовий час передбачає:
A. віддалення медичних підрозділів, частин і закладів від осередків масових санітарних втрат
B. * постійна готовність медичних частин і закладів до масового прийому уражених, необхідність
здійснення маневру силами і засобами терапевтичної служби
C. скорочення штатної кількості терапевтичного персоналу та кількості терапевтичних відділень
D. скорочення штатної кількості хірургічного персоналу

E. необхідність здійснення маневру силами і засобами терапевтичної служби
51. Розрахункова питома вага хворих у загальній кількості санітарних втрат терапевтичного
профілю становить:
A. 62%
B. 6%
C. 4%
D. * 25%
E. 50%
52. Питома вага хворих, які потребуватимуть інтенсивної терапії в особливий період:
A. 85,9%
B. 3,9%
C. 3,4%
D. * 6,8%
E. 50%
53. Термін надання кваліфікованої терапевтичної допомоги:
A. * до 8 год., не більше 12 годин
B. в першу добу захворювання (ураження)
C. не пізніше 3 діб
D. не пізніше 1 год.
E. не раніше 2 діб
54. Кваліфіковану терапевтичну допомогу надають:
A. лікар загальної практики частини
B. фельдшер батальйону
C. * лікар-терапевт
D. лікар-акушер
E. хірург
55. Термін перебування в команді видужуючих в ОМедР:
A. 1 місяць
B. до 90 діб
C. * 7-10 діб
D. 2 тижні
E. 16 год.
56. Госпітальне відділення входить до складу:
A. ВПТГ
B. * ОМедР
C. МПП
D. санітарної частини
E. ВПТХ
57. Термін лікування нетранспортабельних хворих в госпітальному відділенні:
A. до 2 діб
B. * 2-3 доби
C. до 10 діб
D. до 10 днів
E. до 2 год.
58. Первинна медична картка вперше заповнюється:
A. на етапі кваліфікованої медичної допомоги
B. * в МПП
C. в ОМедР (ОМО)
D. у ВПТХ
E. в санітарній частині
59. Первинна медична картка:
A. * залишається з хворим до етапу ОМедР
B. вилучається у хворого на етапі МПП
C. супроводжує хворого до етапу, де завершується лікування
D. залишається з хворим до етапу ВПТГ
E. не дається хворому
60. Кваліфікована терапевтична допомога - це:
A. вища форма терапевтичної допомоги
B. * допомога, яку надає лікар-терапевт
C. допомога на догоспітальному етапі
D. нижча форма терапевтичної допомоги
E. все вищезгадане
61. Хворий К., 50 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту. Годину тому впав і
вдарився головою об бордюр. Втрачав свідомість на 10-15 хв. При огляді: шкірні покриви
бліді, дихання спокійне, рівне. Пульс - 54 за 1 хв. АТ - 110/60 мм рт. ст. Постраждалий в’ялий,
емоційно збуджений, недооцінює критично свій стан. Спостерігаються незначна анізокорія,
зглаженість правої носогубної складки, кінчик язика відхилений вправо. М’язова сила в правій
руці знижена, підвищені сухожильні рефлекси, чутливих і координаційних порушень немає.
Про яке ушкодження можна подумати у даному випадку?
A. Струс головного мозку
B. * Забій головного мозку
C. Стиснення головного мозку
D. Геморагічний шок
E. Психічний шок
62. Обстежуючи пацієнта після ДТП лікар діагностував у нього закриту черепно-мозкову травму.
Які основні форми розрізняють у клінічному перебігу закритої черепно-мозкової травми?
A. Струс мозку
B. Забиття мозку
C. Стиснення мозку
D. * Всі вище перераховані
E. Всі вище перераховані та перелом кісток черепа
63. Обстежуючи хворого після ДТП лікар діагностував у нього струс головного мозку. Які
основні симптомами при цій патології?
A. Короткочасна непритомність.
B. Ретроградна амнезія (втрата пам’яті на події, які передували травмі).
C. Брадикардія, нудота, блювання.
D. Біль під час руху очних яблук.
E. * Усі вище перераховані симптоми
64. Визначіть основне ускладнення у разі черепно-мозкової травми:
A. Підвищення чутливості до атмосферних явищ
B. Енцефаліт
C. Менінгіт
D. * Підвищення внутрiшньомозкового тиску
E. Психічний шок
65. Який із наведених симптомів не є характерним для черепно-мозкових пошкоджень?
A. Порушення кровообiгу.
B. Пiдвищення внутрiшньочерепного венозного тиску.
C. Розвиток мозкового набряку.
D. * Набухання мозкової речовини.
E. Поява симптомiв інтоксикації
66. 66. Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?
A. Рентгенівське випромінювання
B. ?-випромінювання
C. * ультрафіолетове випромінювання
D. ?- випромінювання
E. ?- випромінювання
67. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у
порядку зменшення.
A. * Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві
клітини
B. М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра
C. Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка
D. Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок
E. Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи
68. Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс
захисних заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не
відноситься до цих заходів?
A. Максимальна герметизація робочих процесів
B. Раціональне планування приміщень
C. Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції
D. Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди
E. * Обмеження тривалості робочого дня
69. При дозиметричному контролі приміщення терапевтичного стаціонару, що будується,
потужність дози зовнішнього гамма-випромінювання дорівнює 0,3 мкЗв/год (30 мкР/год).
Оцініть рівень опромінювання у порівнянні з допустимим для приміщень з постійним
перебуванням людей.
A. Перевищує у 2 рази
B. Перевищує в 4 рази
C. Перевищує в 3 рази
D. Перевищує в 6 раз
E. * Не перевищує
70. При проведенні рентгеноскопічних досліджень лікар-рентгенолог зобов’язаний забезпечити
радіаційну безпеку
A. персоналу рентгенівського кабінету
B. обстежуваних пацієнтів
C. інших співробітників закладу, що знаходяться в сфері дії випромінювання рентгенівської
апаратури
D. правильно А і В
E. * правильно А, В і С
71. Як називають вид державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням
виконання санітарно-гігієнічних правил і норм у процесі вибору ділянок (району) для
розміщення особового складу формувань (потерпілого населення)?
A. * запобіжний
B. поточний
C. періодичний
D. тимчасовий
E. постійний
72. Надзвичайні ситуації, які визначаються як:
A. * Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинені
небезпечною подією, що призвела до загибелі людей та значних матеріальних втрат
B. загроза для нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, яка може
виникнути внаслідок небезпечної події
C. порушення нормальних умов транспортного сполучення на території, спричинених
небезпечною подією
D. порушення нормальних погодних умов, які спричинили значні матеріальні втрати
E. загроза для нормальної роботи об'єкта, яка може виникнути внаслідок небезпечної події
73. Як називають район, що придатний для розміщення та життєдіяльності особового складу
аварійно-рятувальних формувань та евакуйованого із зони надзвичайної ситуації потерпілого
населення?
A. * безпечний
B. віддалений
C. сусідній
D. тимчасовий
E. адміністративний
74. До термінальних станів належать:
A. * передагонія, термінальна пауза, агонія, клінічна смерть;
B. агонія, клінічна і біологічна смерть ;
C. коми, агонія, клінічна смерть;
D. передагонія, агонія, клінічна, соціальна смерть;
E. зниження АТ до 80 мм рт.ст., коми, клінічна смерть.
75. Дівчина 18-ти років, під час пірнання в воду, вдарилася головою об дно річки. Відзначає
слабкість у верхніх кінцівках, гострий біль у шийному відділі хребта. Об'єктивно: вимушене
положення - голову приведено вправо. Різка локальна болісність на рівні остистих відростків
VІ-VІІ хребців. Чутливість не порушена, рухлива сфера без особливостей. Яку медичну
невідкладну допомогу необхідно надати хворій:
A. * Ввести знеболюючі препарати, накласти шийний комірець, транспортувати до
спеціалізованого відділення на жорстких ношах в лежачому положенні;
B. Покласти хворого на м'які ноші, а під голову та шию покласти подушку і транспортувати до
лікарні;
C. Ввести серцеві та дихальні аналептики та покласти на жорсткі ноші з валиком під лопатками;
D. Ввести знеболюючі та транспортувати до лікарні в напівсидячому положенні ;

E. Під місцевим знеболенням зробити вправлення підвивиху шийного хребця та іммобілізувати
гіпсовою торако-краніальною пов'язкою.
76. При проведенні штучного дихання «рот до рота» потрібно вдувати повітря в об'ємах:
A. 1700-2000 мл;
B. 500-700 мл;
C. 1200-1600 мл;
D. * 800-1100 мл;
E. здійснювати максимальні вдихи.
77. Клінічна смерть в умовах нормотермії триває:
A. 7-12 хвилин;
B. 1-3 хвилини;
C. * 4-5 хвилин;
D. 8-9 хвилин;
E. до 10 хвилин.
78. При проведенні закритого масажу серця дорослим постраждалим кисть нижньої руки слід
розмістити:
A. на груднині, пальцями в напрямку до підборіддя;
B. на нижній третині груднини, пальці паралельно ребрам;
C. * на середній третині груднини;
D. у4-му міжребер'ї, зліва від груднини;
E. на грудній клітці - в місці проекції верхівки серця.
79. Ознака ефективного проведення штучної вентиляції є:
A. * безшумна екскурсія грудної клітки;
B. шум при вдуванні повітря та при видиху;
C. розширення зіниць;
D. випинання епігастральної ділянки при вдуванні;
E. «запаморочення» реаніматора.
80. Достовірна ознака зупинки серцевої діяльності:
A. * ізолінія на ЕКГ;
B. втрата притомності;
C. виражений ціаноз шкіри та слизової;
D. пульс над променевою артерією перестав пальпуватись;
E. відсутність артеріального тиску.
81. На яку величину слід підвищувати напругу електричного струму при кожному повторному
розряді дефібрилятора:
A. 10Дж;
B. 100Дж;
C. * 50 Дж;
D. 20 Дж на 1 кг маси тіла;
E. напругу не можна підвищувати.
82. При проведенні реанімації розчин натрію гідрокарбонату вводять з метою:
A. * корекції метаболічного ацидозу;
B. попередження розвитку респіраторного ацидозу;
C. ліквідації гіпоксії;
D. лікування метаболічного алкалозу;
E. збільшення часу виживання головного мозку в умовах гіпоксії.
83. Що означає в медичному сортуванні масової кількості потерпілих чорна пов’язка :
A. Потерпілий, якому слід негайно розпочати реанімаційні заходи;
B. Потерпілий, який потребує психологічного розвантаження;
C. Потерпілий, якому медична допомога може бути відтермінована;
D. * Потерпілий, медична допомога якому вже непотрібна (він мертвий);
E. Потерпілий, стан якого розцінюється як важкий .
84. Дівчинка 12 років витягнута з води через 3 хвилини після утоплення в ріці. Реанімаційні
заходи до приїзду ШМД проводили батьки. Вдалося до¬могтися спонтанних рідких серцевих
скорочень, але дихання не відновилося. Що повинен зробити лікар негайно:
A. "Потрійний прийом" за П. Сафаром;
B. * Санацію дихальних шляхів, інтубацію трахеї, ШВЛ;
C. Непрямий масаж серця;
D. Внутрішньовенно ввести адреналін;
E. Внутрішньовенно ввести атропіну сульфат.
85. Робітник попав під дію електричного струму декілька хвилин тому. Втратив свідомість. Мали
місце судоми. Дія струму була припинена. Хворий лежить, дихання відсутнє, пульс не
визначається, шкіра ціанотична, зіниці широкі, на світло не реагують. Яку першочергову
допомогу слід надати:
A. Введення знеболюючих речовин;
B. Введення протисудомних пре¬паратів;
C. Внутрішньовенне введення реополіглюкіну;
D. * Закритий масаж серця і штучна вентиляція легень;
E. Внутрішньовенне введення ди¬хальних аналептиків.
86. Молоду дівчину витягнули з озера через 3 хвилини після утоплення. Непритомна. Дихання
відсутнє, з рота виділяється сіра піна. Шкіра фіолетово-ціанотичного кольору. Пульсація над
сонною артерією не визначається. Вкажіть порядок надання реанімаційної допомоги:
A. Очистити порожнину рота та горла пальцем, проводити ШВЛ "рот до рота", закритий масаж
серця;
B. Повернути потерпілу головою донизу, натиснути на грудну клітку для виведення води,
проводити ШВЛ "рот до рота";
C. Негайно здійснити прекардіальний удар, проводити ШВЛ та за¬критий масаж серця;
D. Звільнити дихальні шляхи від води, проводити ШВЛ;
E. * Негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги, до її при¬їзду - забезпечити
прохідність верхніх дихальних шляхів, проводити ШВЛ та закритий масаж серця.
87. Чоловік 30 років під час прийому їжі раптово схопився за шию, виник ціаноз, неможливість
зробити вдих, відсутність голосу, кашлю. Що необхідно зробити постраждалому в першу
A. чергу:
Трахеотомію;
B. Конікотомію;
C. * Пальцеву ревізію ротової порожнини;
D. Інтубацію трахеї;
E. Прийом Геймліха.
88. У результаті істинного утоплення в морській воді у хворого констатована клінічна смерть.
Вкажіть правильну послідовність реанімаційних заходів:
A. * Відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів, компресія грудної клітки, ШВЛ;
B. Непрямий масаж серця, ШВЛ, відновлення прохідності верхніх ди-хальних шляхів;
C. ШВЛ, непрямий масаж серця, відновлення прохідності верхніх ди-хальних шляхів;
D. Непрямий масаж серця, ШВЛ;
E. Електрична дефібриляція, масаж серця, ШВЛ
89. У хворого A., 47 років діагностовано клінічну смерть, на ЕКГ - асистолія. На фоні
загальнореанімаційних заходів першими медикаментозними середниками повинні стати:
A. Атропін;
B. Лідокаїн
C. Кальцію хлорид;
D. Натрію гідрокарбонат;
E. * Адреналін.
90. Для проведення інтенсивної інфузійної терапії у хворого з гострою дихальною недостатністю
проведена катетеризація підключичної вени за Сельдінгером. Після введення 600 мл
інфузійної рідини стан хворого різко погіршився, збільшилось тахіпное з 26 до 40 в 1 хвилину,
при аускультації дихання справа різко ослаблене, перкуторно - тупість. Ваш діагноз:
A. Набряк легенів;
B. Набряк мозку;
C. * Гідроторакс;
D. Тромбоемболія легеневої артерії;
E. Гостра серцева недостатність.
91. Для внутрішньосерцевого введення середників голку вколюють:
A. у 5-му міжребер'ї, в точці проекції верхівки серця;
B. у 3-му міжребер'ї, зліва від груднини;
C. по нижньому краю 4-го ребра, зліва від груднини;
D. * у 4-му міжребер'ї, на 1,5 см зліва від груднини;
E. в місці проекції серцевого поштовху.
92. Чоловік 30-ти років постраждав у результаті автодорожньої катастрофи. Свідомість відсутня.
Пульс на сонній артерії не визначається, дихання немає. На рівні пояса в постраждалого
широкий шкірний ремінь. Які дії необхідно розпочати?
A. Негайно почати проведення штучної вентиляції легень і зовнішнього масажу серця, не
втрачаючи часу;
B. Повернути постраждалого на правий бік;
C. Не зачіпати постраждалого до прибуття працівників ДАІ;
D. Укласти постраждалого спиною на щит;
E. * Проводити штучну вентиляцію легень і зовнішній масаж серця після попереднього зняття
ременя.
93. Постраждала 12-ти років витягнута з холодної морської води через 15 хв. після утоплення без
ознак життя. Які заходи необхідно розпочати?
A. * Звільнити дихальні шляхи від води, створити дренажне положення, приступити до проведення
заходів серцево-легеневої реанімації (СЛР)
B. Не проводити СЛР, внаслідок великого проміжку часу після утоплення
C. Транспортувати постраждалу в найближчу лікувальну установу для проведення СЛР
D. Не втрачаючи часу на видалення води, приступити до легенево-серцевої реанімації
E. Виконати конікотомію
94. ?Число лимфоцитів в крові при ІІІ ст. важкості ГПХ на 3-6 добу (х109/л) скдадає:
A. 1,0-0,6
B. 0,5-0,3
C. * 0,2-0,1
D. <0,1
E. 3,0
95. Число лімфоцитів в крові при І ст. важкості ГПХ на 3-6 добу (х109/л) складає:
A. * 1,0-0,6
B. 0,5-0,3
C. 0,2-0,1
D. <0,1
E. 3,0
96. Число лейкоцитів в крові на 8-9 добу (х109/л) при ІІ ст. важкості ГПХ складає:
A. 4,0-3,0
B. * 2,9-2,0
C. 1,9-0,5
D. <0,5
E. 5,0
97. Число лейкоцитів в крові на 8-9 добу (х109/л) при ІV ст. важкості ГПХ складає:
A. 4,0-3,0
B. 2,9-2,0
C. 1,9-0,5
D. * <0,5
E. 0,2
98. Тривалість латентного періоду при ІІІ ст. важкості ГПХ:
A. біля 30 діб
B. 15-25 діб
C. * 8-17 діб
D. менше 6 діб
E. 1 міс.
99. Терміни початку тромбоцитопенії при ІІ ст. важкості ГПХ в прихованому періоді:
A. 25-28 доба
B. * 17-24 доба
C. 10-16 доба
D. до 10 діб
E. 1 міс.
100. Період розпалу ГПХ при ІІ ст. важкості триває:
A. до 10 днів
B. до 20 днів
C. до 1 місяця
D. * до 2 місяців
E. 3-5 днів
101. Рання діагностична ознака ГПХ:
A. нейтропенія
B. * лімфопенія
C. тромбоцитопенія
D. моноцитопенія
E. тромбоцитоз
102. Ознаки відновлення в IV періоді ГПХ:
A. ретикулоцитарний криз
B. еозинофілія
C. моноцитоз
D. ретикулоцитоз
103. Синдром епіляції при ГПХ починається на:
A. 1-му тижні захворювання
B. * 2-му тижні захворювання
C. 3-му тижні захворювання
D. 4-му тижні захворювання
E. 2-місяці захворювання
104. При ГПХ І ст. важкості вміст лейкоцитів складає :
A. * 1,5-3,0х109/л
B. 4,0-4,5х109/л
C. 2,0-2,5х109/л
D. 0,5-1,0х109/л
E. 0,5-1,0х1012/л
105. При ГПХ ІІ ст. важкості вміст тромбоцитів в період розпалу складає:
A. 60-100х109/л
B. * 30-50х109/л
C. <20х109/л
D. 100-120х109/л
E. 100-120х1012/л
106. В період розпалу ГПХ ІІІ ст. важкості ШОЕ:
A. 10-20 мм/год
C. * 40-60 мм/год
E. 5 мм/год
107. Церебральна форма ГПХ розвивається при дозі опромінення більше:
A. 10 Гр
B. 30 Гр
C. 50 Гр
D. * 80 Гр
E. 5 Гр
108. Кишкова форма ГПХ розвивається при дозі опромінення:
A. 1-5 Гр
B. 5-7 Гр
C. * 10-20 Гр
D. 80-120 Гр
E. 1 Гр
109. Середньотяжкий перебіг кістковомозкової форми ГПХ спостерігається при дозі опромінення:
A. >6 Гр
B. * 2-4 Гр
C. 5-6 Гр
D. 1 Гр
E. 20 Гр
110. Початковий період кістковомозкової форми ГПХ триває:
A. 1-2 дні
B. 2-3 дні
C. 3-4 дні
D. * 1-5 днів
E. 1 міс.
111. Блювота як симптом ІІ ст. важкості кістковомозкової форми ГПХ:
A. через < 0,5 год нестримна
B. * через 1,5-3 год 2 і > разів
C. ні або через > 3 год одноразово
D. через 0,5-1,5 год багаторазово
E. через 0,5-1,5 год багаторазово
112. При ІІІ ст. важкості кістковомозкової форми ГПХ агранулоцитоз наступає:
A. до 8 дня
B. на 20-30 день
C. * 8-20 день
D. 30-40 день
E. 1-2 дні
A. загальним опроміненням
B. переважно локальним опроміненням від зовнішніх джерел
C. від радіонуклідів, які відносно рівномірно розподіляються (3Н, 24Na і значною мірою 137Cs )
E. * всі відповіді правильні
A. тривалому (1-5 і більше років) опроміненні малими дозами іонізуючих випромінювань
B. при опроміненні, що перевищують гранично допустимі дози
C. при сумарній дозі опромінення 0,7-1,0 Зв
D. * всі перераховані фактори
E. інший варіант відповіді
A. * попадання:
інгаляційним
B. внутрішньовенним
C. оральним
D. ректальним
E. внутрішньом’язевим
A. гематологічних
B. * професійних
C. серцево-судинних
D. онкологічних
E. нервових
117. Для хронічної променевої хвороби характерно:
A. ураження різних органів
B. ураження різних систем організму
C. тривалість та хвилеподібність перебігу проявів ушкоджень
D. одночасність перебігу ушкоджень з відновленням та реакціями пристосування
118. В перебігу хронічної променевої хвороби розрізняють періоди, всі крім:
A. формування (власне ХПХ)
B. відновлення
C. безпосередніх наслідків
D. віддалених наслідків
E. * первинної реакції
A. cтаті
B. віку пацієнта
C. * величини поглинутої дози і особливостей опромінення
D. всі відповіді правильні
120. При хронічній променевій хворобі опромінення може бути всім, крім:
A. загальним
B. локальним
C. внутрішнім
D. зовнішнім
E. * частковим
спостерігається все, крім:
A. вегето-судинні порушення
B. зміни картини периферичної крові (панцитопенія)
C. порушення травної функції
D. підвищення ламкості та проникливості судин
E. * випадіння прямої кишки
A. * нейро-циркуляторною дистонією за гіпотонічним типом
B. безсонням
C. астенічним синдромом
D. функціональною недостатністю
E. всіма перерахованими змінами
A. легкий
B. середній
C. важкий
D. термінальний
E. * підгострий
A. нервової системи
B. системи крові
C. внутрішніх органів
D. інфекційні ускладнення
E. * всі перераховані
A. * органічні зміни центральної нервової системи
B. астенія
C. вегето-судинна дистонія
D. відносний лімфоцитоз
E. порушення функції шлунка
126. Середній ступінь тяжкості ХПХ супроводжується всім крім:
A. вираженою астенізацією цнс
B. помірною гіпохромною анемією
C. гіпотонією, трофічними розладами
D. можливими інфекційними ускладненнями
E. * алопеції
127. Перші симптоми легкого ступеня ХПХ проявляються всіма ознаками окрім:
A. постійною слабкістю
B. підвищеною стомлюваністю
C. погіршенням апетиту
D. сонливістю
E. * підвищення розумової активності
A. припиненню розвитку хвороби
B. повному одужанню
C. здатності уражених радіацією органів компенсувати шкідливу дію опромінення
A. * інфекційні ускладнення
B. вегетодистонія
C. астенія
D. не змінена червона кров
E. відносний лімфоцитоз
130. Легка форма ХПХ характеризується всім крім:
A. не всі органи уражені радіацією
B. органи не втратили здатності компенсувати шкідливу дію опромінення
C. усунення опромінення сприяє припиненню розвитку хвороби
D. можливе повне одужання
E. * органічними змінами шлунково-кишкового тракту
131. Для середнього ступеня ХПХ не характерно:
A. покращання і погіршання стану хворого
B. різко знижується працездатність
C. хворі дратівливі, втрачають пам’ять
D. зниження артеріального тиску
E. * підвищення імунітету
132. Вчасно виявлена ХПХ середнього ступеня під впливом лікування може:
A. бути припинена
B. повне відновлення відбувається повільно
C. повне відновлення відбувається повільно і не завжди
D. * всі варіанти можливі
E. жодна відповідь неправильна
A. змін не виявлено
B. * нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. пригнічення всіх ростків кровотворення
D. спустошення
B. нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. * пригнічення всіх ростків кровотворення
D. спустошення
B. нерізке гальмування дозрівання мієлоїдних клітин
C. пригнічення всіх ростків кровотворення
D. * спустошення(мієлокаріоцитів менше 1х109/л)
A. відсутні
B. * можливі
C. численні
D. всі варіанти можливі
A. відсутні
B. можливі
C. * численні
D. всі варіанти можливі
138. У пацієнтів з ХПХ тяжкого ступеня характерно все крім:
A. процес хвороби незворотній
B. пацієнти потребують постільного режиму
C. смерть наступає при катастрофічному руйнуванні кровотворних органів
D. септичний стан, спричинений втратою імунітету
E. * повного одужання
A. документований радіометричний контроль
B. тривалий стаж роботи з джерелом іонізуючого випромінювання (10-15-20 років)
C. детальний аналіз диспансерного спостереження (особливо контроль вихідних даних)
D. умови праці
E. * всі перераховані фактори
A. не були діагностовані захворювання нервової системи до початку контакту з іонізуючим
B. не були враховані судинні дистонії до початку контакту з радіоактивним випромінюванням
C. не були враховані ендокринно-судинні дисфункції до початку контакту з радіоактивним

D. не були враховані хронічні інфекції до початку контакту з радіоактивним випромінюванням

відносять
A. тривожний страх у поєднанні з тахікардією
B. * нудота і блювання
C. діарея
D. підвищення температури
E. все зазначене
A. * неврологічні, гематологічні, кишкові
B. шкірні
C. офтальмологічні
D. стоматологічні
E. всі перераховані
143. Для легкого ступеня ХПХ характерне все крім:
A. астенія, вегето-судинна дистонія
B. нестійкість серцево-судинної регуляції
C. вестибулярні порушення
D. порушення чутливості
E. * органічних змін шлунково-кишкового тракту
A. емоційна лабільність
B. стійкий червоний дермографізм
C. тремор пальців рук
D. загальний гіпергідроз
145. Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту при легкому ступені ХПХ
проявляються всіма проявами окрім:
A. диспепсичними розладами
B. дискінезією жовчних шляхів
C. хронічним гастритом із зниженою секрецією та моторикою органічних змін
шлунково-кишкового тракту
D. * органічних змін шлунково-кишкового тракту
E. нічого з перехованого
A. ознаки подразнення червоного паростка кровотворення (ретикулоцитоз)
B. незначне збільшення кількості незрілих клітин мієлоїдного ряду
C. зростання кількості плазматичних клітин
D. * всі перераховані зміни
A. фіксаційна гіпомнезія
B. * всі правильні відповіді
C. підвищена втомлюваність
D. психічна виснаженість
E. нічого з перехованого
148. Середній ступінь важкості ХПХ характеризується всіма проявами окрім:
A. вираженою астенією
B. гіпотонією
C. * органічних змін ЦНС
D. вегето-судинною дистонією
E. дієнцефальним синдромом
A. кровоточивість
B. помірна гіпохромна анемія
C. * всі відповіді правильні
D. значне зниження вмісту тромбоцитів
E. значне зниження вмісту лейкоцитів
150. У хворих з середнім ступенем важкості ХПХ виникають:
A. трофічні розлади шкіри, волосся, нігтів
B. ознаки пригнічення функції ендокринної системи
C. ознаки пригнічення функції шлунково-кишкового тракту
D. * всі перераховані зміни
E. можливі інфекційні ускладнення
A. нервової системи
B. серцево-судинної системи
C. глибоким пригніченням кровотворення
D. * глибоким пригніченням кровотворної та нервової систем
порушеннями окрім:
A. руховими
B. рефлекторними
C. чуттєвими
D. ознаками дієнцефального синдрому
E. * органічних змін ЦНС
153. При важкому ступені ХПХ виявляються симптоми ураження черепно-мозкових нервів:
A. горизонтальний ністагм
B. пригнічення і відсутність кон’юктивальних та корнеальних рефлексів
C. зниження або підвищення сухожильних та періостальних рефлексів
D. зниження черевних рефлексів
E. * всі перераховані
154. Вегетативні розлади при важкому ступені ХПХ проявляються всіма ознаками окрім:
A. адинамією
B. запамороченням
C. * підвищенням активності
D. блюванням
E. безсонням
A. напади серцебиття та болю в ділянці серця
B. * межі серця збережені
C. аускультативно глухість тонів серця
D. на ЕКГ – глибокі дистрофічні зміни в міокарді
156. При біохімічному обстеженні пацієнтів з ХПХ важкого ступеня визначається:
A. гіпопротеїнемія
B. гіпохлоремія
C. гіперхолестеринемія
D. * гіпопротеїнемія, гіпохлоремія
A. вміст еритроцитів в периферичній крові нижче 2,0х1012/л
B. кількість лейкоцитів менше 1,0х109/л
C. кількість тромбоцитів до 20-50 тисяч
D. різко виражена кровоточивість
A. прогресуючих глибоких місцевих змін
B. мало вираженою загальною реакцією організму
C. пізнім проявом загальної реакції організму
D. * всі відповіді правильні
A. відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному спостереженні
B. зміни в «критичному органі», що виявляються при звичайному клінічному дослідженні
C. зміни, виявлені в органах, що малочутливі до радіонукліду
D. * всі відповіді правильні
E. інші варіанти відповіді
A. * відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його спостереженні

C. зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
E. всі відповіді правильні
A. відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його спостереженні
B. * зміни в «критичному органі», що виявляються при звичайному клінічному дослідженні

C. зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
A. відхилення в структурі або функції «критичного органу» при динамічному його спостереженні

C. * зміни в структурі або функції органів, мало чутливих до депонованого радіонукліду
163. Назвіть перераховані ознаки уражень, що є провідними в клініці гострої променевої хвороби?
A. * неврологічні, гематологічні, кишкові
B. шкірні
C. офтальмологічні
D. стоматологічні
E. всі перераховані
A. кілька годин
B. 1 доба
C. 2-3 доби
D. до 5 діб
E. * 3-10 діб
A. * кістково-мозкова
B. кишкова
C. токсемічна
D. судинна
E. церебральна
A. кістково-мозкова
B. кишкова
D. судинна
E. * церебральна
A. * кістково-мозкова
B. кишкова
D. судинна
E. церебральна
168. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кістково-мозкова форма гострої променевої
хвороби?
A. * 1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. 20-40 Гр
D. 40-80 Гр
E. 80 Гр
169. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається кишкова форма гострої променевої хвороби?
A. 1-10 Гр
B. * 10-20 Гр
C. 20-40 Гр
D. 40-80 Гр
E. 80 Гр
A. хвороби?
1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. * 20-80 Гр
D. 80 Гр
E. немає прямої залежності від дози
хвороби?
A. 1-10 Гр
B. 10-20 Гр
C. 20-80 Гр
D. * 80 Гр
E. немає прямої залежності від дози
A. 2
B. 3
C. * 4
D. 5
E. немає ступенів важкості
A. 2
B. 3
C. 4
D. 5
E. * немає ступенів важкості
A. 2
B. 3
C. 4
D. 5
E. * немає ступенів важкості
175. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається легкий ступінь гострої променевої хвороби?
A. 0,5-1,5 Гр.
B. * 1-2 Гр
C. 2-4 Гр
D. 4-6 Гр
E. 6-8 Гр
176. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається середній ступінь гострої променевої хвороби?
A. 1-2 Гр
B. * 2-4 Гр
C. 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
177. В якому діапазоні поглинутої дози розвивається тяжкий ступінь гострої променевої хвороби?
A. 1-2 Гр
B. 2-4 Гр
C. * 4-6 Гр
D. 6-8 Гр
E. 8-10 Гр
A. первинне спустошення
B. вторинне спустошення
C. абортивний підйом
D. * фаза розпалу
E. регенеративна фаза
A. 1-2 доба
B. 3-4 доба
C. 4-5 доба
D. 5-6 доба
E. * 7-10 доба
A. 5-6 доба
B. 7-8 доба
C. 9-10 доба
D. 11-13 доба
E. * 14-36 доба
181. В якій фазі кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби формується променева
аплазія кісткового мозку?
A. первинне спустошення
B. * вторинне спустошення
C. абортивний підйом
D. фаза розпалу
E. регенеративна фаза
A. атаксична
B. летаргічна
C. * відновлення
D. конвульсивна
E. судомна
A. * відсутній або кілька годин
B. до 1 доби
C. до 2 діб
D. до 3 діб
E. до 4 діб
184. Яка тривалість періоду первинної реакції при середньому ступені гострої променевої хвороби?
A. відсутній або кілька годин
B. * до 1 доби
C. до 2 діб
D. до 3 діб
E. до 4 діб
B. до 1 доби
C. * до 2 діб
D. до 3 діб
E. до 4 діб
B. до 1 доби
C. 1-2 доби
D. 2 доби
E. * 2-3 діб
187. Який з перелічених клінічних симптомів, що виникають у хворих в період первинної реакції
гострої променевої хвороби є найменш сприятливим?
A. головний біль
B. субфебрильна температура тіла
C. гіперемія шкіри
D. повторне блювання
E. * пронос
потерпілих виникає субфебрильна температура?
A. легкий (І ступінь)
B. * середній (ІІ ступінь)
C. тяжкий (ІІІ ступінь)
D. вкрай тяжкий (ІV ступінь)
E. лише при кишковій формі
потерпілих виникає фебрильна температура?
A. легкий (І ступінь)
B. середній (ІІ ступінь)
C. тяжкий (ІІІ ступінь)
D. * вкрай тяжкий (ІV ступінь)
E. лише при кишковій формі
A. нейтрофільний лейкоцитоз
B. * лейкопенія
C. зсув лейкоцитарної формули вліво
D. абсолютна лімфопенія
E. відносна лімфопенія
191. Які зміни не спостерігаються на 2-3 добу після опромінення в пунктатах кісткового мозку при
гострій променевій хворобі?
A. зниження кількості мієлокаріоцитів
B. зниження мітотичного індексу
C. зникнення мегакаріоцитів
D. зникнення промієлоцитів
E. * збільшення кількості еритрокаріоцитів
192. Прогностично несприятливими ознаками, які визначають дуже тяжкий перебіг променевої
хвороби є:
A. шокоподібний стан з падінням артеріального тиску
B. короткочасна втрата свідомості
C. субфібрильна температура
D. пронос
E. * все зазначене
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. 8-17 діб
D. 15-25 діб
E. * 30 і більше діб
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. 8-17 діб
D. * 15-25 діб
195. Яка тривалість латентного періоду при тяжкому ступені гострої променевої хвороби?
A. 4-6 діб
B. 6-8 діб
C. * 8-17 діб
D. 15-25 діб
196. Яка тривалість латентного періоду при вкрай тяжкому ступені гострої променевої хвороби?
A. * відсутній або < 6-8 діб
B. 8-17 діб
C. 15-25 діб
D. 25-30 діб
A. гарячка
B. * випадіння волосся
C. крововиливи у внутрішні органи
D. олігурія
E. блювання
198. Які зміни в кістковому мозку виявляються в латентному періоді гострої променевої хвороби?
A. пригнічення лише лімфоцитарного паростка
B. пригнічення лише еритроцитарного паростка
C. пригнічення лише тромбоцитарного паростка
D. * виражена аплазія
E. компенсаторна гіперплазія
A. * нейтропенія
B. еритроцитоз
C. поява в пункт аті кісткового мозку клітин Березовського-Штернберга
D. відносний лімфоцитоз
E. зсув лейкоцитарної формули вліво
хвороби?
A. абсолютна лімфопенія
B. * анемія
D. зменшення кількості ретикулоцитів
E. нейтропенія
A. нейтрофілами
B. * лімфоцитами
C. моноцитами
D. базофілами
E. еозинофілами
A. відносна і абсолютна лімфопенія
B. відносний і абсолютний нейтрофільний лейкоцитоз
C. відносна лімфопенія при абсолютному лімфоцитозі
D. * відносний лейкоцитоз при абсолютній лімфопенії
E. відносний нейтрофільний лейкоцитоз при абсолютній лейкопенії
хвороби?
A. гіпопротеїнемія
B. * гіпербілірубінемія
C. гіпоальбумінемія
D. підвищення вмісту основного азоту в сироватці крові
E. зниження концентрації хлоридів в сироватці крові
204. Рання поява проносу в періоді первинних реакцій гострої променевої хвороби характерна для:
D. токсемічної форми
E. * вкрай важкого ступеня важкості
A. * ступінь тяжкості кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби
B. потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання
C. ламкість капілярів, геморагічну здатність
D. ступінь променевої енцефалопатії
E. ступінь дегідратації організму
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. * 1,5-0,5х109/л
D. 0,5-0,1х109/л
E. <0,5х109/л
207. При гострій променевій хворобі тривалість періоду первинної реакції становить:
A. 1-2 год
B. 3-4 год
C. до 24год
D. до 2-х діб
E. * від декількох годин до 3-4 діб
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. 1,5-0,5х109/л
D. * 0,5-0,1х109/л
E. не встигає розвинутися
A. 4,0-3,0х109/л
B. 3,0-1,5х109/л
C. 1,5-0,5х109/л
D. 1,0-0,5х109/л
E. * <0,5х109/л або не встигає розвинутися
A. 120-100х109/л
B. * 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. <20х109/л
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. * 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. <20х109/л
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. * 30х109/л
E. <20х109/л
A. 120-100х109/л
B. 100-60х109/л
C. 50-30х109/л
D. 30х109/л
E. * <20х109/л
214. З геморагічних проявів гострої променевої хвороби частіше всього спостерігаються:
A. * крововиливи в шкіру і слизові оболонки
B. носові кровотечі
C. маткові кровотечі
D. крововиливи в мозок
E. шлунково-кишкові кровотечі
A. 5-10 мм/год
C. * 25-40 мм/год
216. В якому діапазоні знаходяться значення ШОЕ у хворих з тяжким ступенем гострої променевої
A. 5-10 мм/год
D. * 40-80 мм/год
A. 5-10 мм/год
E. * 60-80 мм/год
A. період первинної реакції
B. латентний період
C. * період розпалу хвороби
D. термінальний період
E. період відновлення
A. * період первинної реакції
C. період розпалу хвороби
C. * період розпалу хвороби
B. * латентний період
C. період розпалу хвороби
A. рефрактерна анемія
B. апластична анемія
D. * лейкоцитоз
E. відносний лімфоцитоз
A. кишковий
B. орофарінгеальний
C. кістковомозковий
D. токсемічний
E. * дисемінованого внутрішньосудинного згортання
224. Під час розтину тіла чоловіка, який служив на підводному атомному човні, виявили наступне:
спустошення в кістковому мозку, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, розпад лімфоцитів в
лімфатичних вузлах, селезінці, лімфатичному апараті шлунково-кишкового тракту,
крововиливи в наднирники. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. гострий лейкоз
B. вібраційна хвороба
C. кесонна хвороба
D. гостра анемія
E. * гостра променева хвороба
225. ?“Опіковим токсином" називають:
A. * пpодукти пошкодження шкіри
B. пpодукти пошкодження білків кpові
C. пpодукти ушкодження внутpішніх оpганів
D. пpодукти життєдіяльності кишечника
E. продукти життєдіяльності мікроорганізмів
226. pH кpові пpи опіковому шоці:
A. * зміщується в кислу стоpону
B. різко зміщується в лужну стоpону
C. не змінюється
D. поступово зміщується в лужну стоpону
E. спочатку не змінюється а потім зміщується в лужну стоpону
227. Аплікація ватного тампона з якою речовиною може бути використана для визначення глибини
опіку?
A. * спиртом
B. ізотонічним розчином NaCl
C. маззю офлокаїн
D. маззю мірамістин
E. водою
228. В індексі тяжкості ураження, що використовується для визначення тяжкості опікової травми,
віковий коефіцієнт означає:
A. вік хворого
B. * кожен рік більше 60 – одна одиниця
C. кожен рік більше 70 – одна одиниця
D. кожен рік більше 60 – 5 одиниць
E. кожен рік менше 15 – одна одиниця
229. Від чого не залежить глибина опіку?
A. температури агента
B. експозиції
C. природи агента
D. * стану шкірних покривів
E. концентрації хімічного агента
230. Вміст лакто- і біфідобактеpій у кишечнику пpи опіковому шоці:
A. поступово зростає
B. зменшується вміст лактобактерій, збільшується вміст біфідобактерій
C. * знижується
D. не змінюється
E. зменшується вміст біфідобактерій, збільшується вміст лактобактерій
231. Глибина опікового ураження визначається наступними способами, крім:
A. голковим тестом
B. епіляційним тестом
C. спиртовою прообою
D. інфрачервоним зондуванням
E. * правилом дев’яток
232. Глибокі хімічні опіки виникають після короткотривалої дії:
A. * концентрованих кислот і лугів
B. слабких кислот і лугів
C. отруєного трав’яного соку
D. гарячого чаю
E. кип’ятку
233. Дані первинного огляду ран, що не дають інформації про глибину опікового ураження це:
A. колір епідермісу
B. колір дерми
C. наявність та величина набряку
D. * наявність сторонніх тіл в рані
E. наявність чи відсутність некрозу
234. Дисбаланс внутрішньоклітинних електpолітів пpи опіковому шоці сприяє :
A. * набряку клітини
B. зневодненню клітини
C. не позначається
D. цитопротекторним ефектом
E. активації мітозів
235. Діагноз опіку дихальних шляхів можна припустити у всіх наступних випадках, крім:
A. опік отримано в закритому приміщенні
B. опік викликаний полум’ям, вибухом
C. одяг пацієнта горів на ньому
D. наявні опіки грудної клітки, шиї і обличчя
E. * отримано опік кип’ятком
236. Для опіків лугами характерно:
A. дегідратація тканин
B. коагуляційний некроз
C. некроз нижче рівня шкіри
D. можливий різний колір струпу
E. * колікваційний некроз
237. Для опікового шоку не характерно ?
A. зміна внутpішнього середовища оpганізма
B. гормональний дизбаланс
C. збудження ЦHС
D. електpолітний дисбаланс
E. * позитивний азотистий баланс
238. Для опікового шоку нехарактерно?
A. стабілізація функції печінки
B. стабілізація функції підшлункової залози
C. гіпоацидний стан шлунку
D. стабілізація моторики шлунково-кишкового тракту
E. * всі вище перераховані відповіді правильні
239. Для опікового шоку характерне?
A. підвищення вмісту лужних компонентів крові
B. зниження осмолярності сечі
C. * зниження здатності білків кpові зв'язувати метаболіти і токсини
D. зниження вмісту ліпідів в крові
E. всі вище перераховані відповіді правильні
240. Для опікового шоку характерний ?
A. різко позитивний азотистий баланс
B. * негативний азотистий баланс
C. перемінно позитивний азотистий баланс
D. негативний азотистий баланс в комбінації з алкалозом
E. негативний азотистий баланс в комбінації з гіпоглікемією
241. Для опікового шоку характерний?
A. лямбліоз кишечника
B. філяріоз кишечника
C. діфілоботріоз кишечника
D. * дизбіоз кишечника
E. гельмінтоз кишечника
242. Для опікового шоку характерно ?
A. зміна внутpішнього середовища оpганізма
B. гормональний дизбаланс
C. збудження ЦHС
D. електpолітний дисбаланс
A. порушення функції печінки
B. порушення функції підшлункової залози
C. гіперацидний стан шлунку
D. порушення моторики шлунково-кишкового тракту
A. зменшення вмісту біфідобактерій у кишечнику
B. зменшення вмісту лактобактерій у кишечнику
C. підвищення вмісту потенційно патогенної мікpофлоpи в кишечнику
D. дизбіоз кишечника
245. Для підтвердження опіків дихальних шляхів необхідно призначити консультацію:
A. * оториноларинголога
B. окуліста
C. терапевта
D. комбустіолога
E. хірурга
246. До інструментальних методів визначення глибини опіку не відноситься:
A. використання радіоактивних ізотопів
B. * епіляційний тест
C. термографія
D. інфрачервоне зондування
E. гістологічні та біохімічні методики
247. До неінструментальних методів визначення глибини опіку не відноситься:
A. голковий тест
B. епіляційний тест
C. спиртова проба
D. оцінка ран хворого
E. * термографія
248. Доказами опіків дихальних шляхів можуть служити наступні ознаки, крім:
A. наявність опіків носа, губ, язика
B. проблеми з голосом
C. ціаноз, зміни дихання
D. механічна асфіксія
E. * опіки обличчя кип’ятком
249. Електpолітний дисбаланс пpи опіковому шоці:
A. * знижує функцію ЦHС
B. паралізує ЦНС
C. паралізує вегетативну нервову систему
D. підвищує функцію ЦHС
E. не впливає на функцію вегетативної нервової системи
250. З якого матеріалу повинен бути зроблений предмет, за допомогою якого можна припинити
дію струму на потерпілого?
A. * дерева
B. пластмаси
C. металу
D. пластику
E. каменю
251. Зазначте найчастішу локалізацію електpоопіків?
A. * стопа, кисть
B. склепіння чеpепа
C. гpудна клітина
D. живіт
E. спина
252. Збільшення концентpації катехоламінів пpи шоці пpизводить до:
A. * спазму пpе- і посткапіляpних судин
B. дилятації пpе- і посткапіляpних судин
C. дилятації пpе- і спазму посткапіляpних судин
D. спазму пpе- і дилятації посткапіляpних судин
E. нормалізації тонусу судинної стінки
253. При попаданні сірчистого іприту на шкіру симптоми ураження виникають:
A. Через 2-12 годин
B. Через добу
C. Через 20-30 хвилин
D. Через 1,5 доби
E. * Відразу
254. За агрегатним станом в нормальних умовах ОР шкірно-наривної дії являють собою:
A. Тверді речовини
B. Пара
C. Аерозоль
D. Газ
E. * Рідини
255. Іприт має запах:
A. Камфори.
B. Сіна.
C. Слабко фруктовий.
D. Паленої гуми.
E. * Гірчиці.
256. Люїзит має запах:
A. Гіркого мигдалю
B. Сіна
C. Слабко фруктовий
D. Паленої гуми
E. * Герані
257. Дегазація іприту і люїзиту здійснюється:
A. Кислотами
B. Лугами
C. Вуглеводнями
D. Солями
E. * Сполуками, які містять активний хлор
258. Противник застосував ОР типу іприт. Який осередок утворений даною ОР?
A. Стійкий, швидкодіючий
B. Нестійкий, швидкодіючий
C. Нестійкий уповільненої дії
D. Нестійкий, повільнодіючий
E. * Стійкий уповільненої дії
259. При пероральному ураженні іпритом виникає:
A. Слинотеча, підвищення температури, нудота, апатія
B. Болі в шлунку, нудота, блювання, слабість, задишка, гіпотензія
C. Різка слабість, тахікардія, ціаноз, виділення мокроти
D. Слинотеча, болі в животі, зниження температури, набряк легень, задишка
E. * Біль спазматичного характеру, пронос, нудота, блювання, гіпертензія
260. До отруйних речовин шкірно-наривної дії відносять:
A. Хлорацетофенон, фосген, зарин
B. ДЛК, фосген, зарин
C. Зоман, Бі-зет, V-гази
D. Зоман, зарин, V-гази
E. * Сірчистий іприт, люїзит, азотистий іприт
261. Застосували ОР типу люїзит. Який осередок ураження утвориться внаслідок застосування
даної ОР?
A. Осередок ураження не утвориться
B. Стійкий, уповільненої дії
C. Нестійкий уповільненої дії
D. Нестійкий швидкодіючий
E. * Стійкий швидкодіючий
262. Профілактика уражень ФОР досягається своєчасним
A. Прийомом препарату П-6
B. Обробкою відкритих ділянок шкіри ІПП-8
C. Введенням препарату ацизол
D. Використанням засобів індивідуального захисту шкіри
E. * Одяганням протигазу
263. Для міотичної форми ураження ФОР характерні наступні симптоми
A. Мідріаз
B. Міоз
C. Судоми
D. Бронхоспазм
E. * Порушення сутінкового зору
264. При ураженні ФОР необхідне визначення вмісту в крові:
A. Метгемоглобіну
B. Карбоксигемоглобіну
C. Загального гемоглобіну
D. Лужної ФОРфатази
E. * Ацетилхолінестерази
A. 2-4 мл
B. 6-8 мл
C. 8-10 мл
D. 4-6 мл
E. * 1-2 мл
A. 1-2 мл
B. 6-8 мл
C. 8-10 мл
D. 4-6 мл
E. * 2-4 мл
267. Інгаляційне ураження ФОР легкого ступеня може протікати в наступних клінічних формах:
A. Психоневротична
B. Паралітична
C. Бронхоспастична
D. Абдомінальна
E. * Невротична
E. * Кардіальна
E. * Диспноетична
270. В якості профілактичного антидоту при ураженні ФОР використовується:
A. Такого немає
B. Тіосульіат натрію
C. * П-6
D. Ацизол
E. Атропіну сульфат
271. Профілактика уражень ФОР досягається своєчасним:
A. * Використанням засобів індивідуального захисту шкіри та органів дихання
B. Введенням препарату ацизол
C. Одяганням протигазу
D. Обробкою відкритих ділянок шкіри ІПП-8
E. Прийомом цистаміну
A. Мідріаз
B. Бронхоспазм
C. * Блефароспазм
D. Судоми
E. Міоз
A. 2-4 мл
B. * 1-2 мл
C. 8-10 мл
D. 6-8 мл
E. 4-6 мл
A. 1-2 мл
B. * 2-4 мл
C. 4-6 мл
D. 8-10 мл
E. 6-8 мл
275. Первинна (ударна) доза атропіну при ураженні ФОР важкого ступеня складає:
A. 1-2 мл
B. 2-4 мл
C. * 4-6 мл
D. 8-10 мл
E. 6-8 мл
276. Мускариноподібні ефекти, що виникають при ураженні ФОР:
A. Міоз
B. Мідріаз
C. Параліч дихальної мускулатури
D. * Бронхоспазм, бронхорея, гіперсалівація
E. Клоніко-тонічні судоми
277. Механізм дії профілактичного антидоту ФОР:
A. Оборотне інгібування АХЕ
B. Необоротне інгібування АХЕ
C. Необоротне блокування холінорецептора
D. Інактивація ФОР
E. * Реактивація Фосфорильованой АХЕ
278. Табельним реактиватором фосфорильованої АХЕ є:
A. Атропіну сульфат
B. Фіцилін
C. Афін
D. Феназепам
E. * Дипіроксим
279. Фосген має запах:
A. Гіркого мигдалю
B. * Прілого сіна
C. Слабко фруктовий.
D. Паленої гуми
E. Камфори
280. Які основні симптоми виникають при сірій формі гіпоксії:
A. * Колапс, пригнічення дихального центру, заповнення дихальних шляхів рідиною
B. Задишка, ціаноз
C. Бронхоспазм.
D. Біль спастичного характеру, пригнічення дихального центру
E. Послаблення серцево - судинної діяльності
281. В клініці тяжкого ступеня інгаляційного ураження ФОР виділяють наступні стадії:
A. * Початкова стадія, судомна та паралітична стадія
B. Початкова стадія, психотична стадія
C. Судомна стадія (тонічно - клонічні судоми, зіниці звужені)
D. Початкова стадія
E. Судомна стадія (мідріаз, екзофтальм, рожеве забарвлення шкіри)
282. В якості лікарського антидоту при ураженні ФОР використовують:
A. Не існує
B. Атропіну сульфат
C. Унітіол
D. * Антиціан
E. П-10М
A. * Порушення сутінкового зору
B. Бронхоспазм
C. Судоми
D. Лікворея
E. Мідріаз
284. При глибоких відмороженнях вологий некроз характеризується ?
A. Асептичним запаленням
B. Незначним серозним запаленням
C. * Гнійно-демаркаційним запаленням
D. Незначним ексудативним запаленням
E. Різко вираженим серозним запаленням
285. При дії холоду порушення мікроциркуляції відбувається в дрібних судинах:
A. в охолоджених тканинах і дистальніше них
B. * в охолоджених тканинах і проксимальніше них
C. в охолоджених тканинах і латеральніше них
D. в охолоджених тканинах і медіальніше них
E. тільки в охолоджених тканинах
286. При загальному переохолодженні обмінні процеси в організмі
A. cпочатку підсилюються, а потім пригнічуються
B. підсилюються
C. * пригнічуються
D. залишаються без змін
E. спочатку не змінюються а потім підсилюються
287. При зниженні температури тканин до 22 градусів:
A. пригнічується цикл Кребса
B. незначно порушується коагуляція крові
C. розвивається тахікардія
D. * настає смерть
E. розвивається неврологічна симптоматика
288. При наданні першої медичної допомоги хворому з відмороженнями в ділянці обличчя,
зігрівання проводять наступним чином ?
A. Обличчя зігрівають в теплій воді при температурі 37 ?С
B. Обличчя масажують в теплій воді
C. Обличчя розтирають в теплій воді
D. * Проводять масаж обличчя теплою чистою рукою до почервоніння
E. Проводять всі вище вказані міроприємства
289. При наданні першої медичної допомоги хворому з відмороженнями в до реактивному періоді
проводять два основні міроприємства
A. Проводять некротомію ураженої ділянки з наступним тугим бинтуванням
B. Проводять розтирання ураженої ділянки теплим рушником з наступним обколюванням р-ном
адреналіну
C. * Проводять нормалізацію температури ураженої кінцівки шляхом зігрівання та ліквідують
спазм судин
D. Проводять некректомію некротичного струпу з наступною ксенопластикою
E. Перев?язують уражену кінцівку джутом і проводять ампутацію
290. При неправильному місцевому лікуванні відморожень третього ступеня ?
A. Спостерігається сухий некроз
B. Спостерігається наявність очищеної грануляційної тканини в ділянці ураження
C. * Спостерігається виражений колікваційний некроз
D. Спостерігається наявність грануляційної тканини з відбитком марлевого малюнку в ділянці
ураження
E. Жодне з вище перерахованого
291. Як називаються точкові зміни на шкірі потерпілих від високовольтного електричного струму?
A. * мітки струму
B. знаки
C. рани
D. ознаки травми
E. знаки електротравми
292. Який найдовший період опікової хвороби при електроопіках?
A. шок
B. гостра опікова токсемія
C. септикотоксемія
D. * відновний
E. жоден
293. Безперервний внутрішньошкірний косметичний шов застосовується в даний час найбільш
ширше, оскільки забезпечує кращий:
A. * косметичний результат
B. функціональний результат
C. термін загоєння
D. тривалість операції
E. не застосовується
294. Більшість плетених шовних ниток випускають із спеціальним полімерним покриттям, яке
додає нитці на поверхні властивість монофіламентної і забезпечує її:
A. інертність
B. резистентність до інфекції
C. простоту стерилізації
D. * атравматичність
E. відсутність канцерогенної активності
295. Біодеградація шовного матеріалу - це його здатність:
A. розсмоктуватися
B. виводитися з організму
C. * розсмоктуватися і виводитися з організму
D. розслоюватися під дією крові
E. розслоюватися під дією ексудату
296. Біосумісність (інертність) шовного матеріалу - це відсутність:
A. проявів запальної реакції
B. алергенної дії нитки
C. токсичної дії нитки
D. * тератогенної дії нитки
E. будь-якої реакції тканин на шовний матеріал
297. В ситуаціях, коли рубці перешкоджають росту дітей або призводять до різкого обмеження
рухів в суглобах заходами першої лінії лікування рубців є:
A. компресійна терапія
B. терапія контрактубексом
C. ЛФК, масаж
D. використання кортикостероїдних мазей
E. * реконструктивна хірургія
298. В чому полягає суть першого етапу італійської пластики для закриття дефекту на кисті
тканиною передньої черевної стінки?
A. формування лоскута на 2 ніжках в ділянці передньої черевної стінки
B. * формування лоскута та фіксація кисті у створеній кишені
C. закриття дефекту кисті після відтинання ніжок лоскута
D. перенесення однієї ніжки лоскута на орган-переносник (передпліччя)
E. вільна аутопластика донорської ділянки передньої черевної стінки
299. Використання клаптя з якої ділянки буде найбільш доцільним для закриття рани на долонній
поверхні кисті?
A. черевної стінки
B. * спини
C. стегна
D. передпліччя протилежної руки
E. плеча протилежної руки
300. Використання клаптя з якої ділянки буде найбільш доцільним для закриття рани на тильній
поверхні кисті?
A. * передньої черевної стінки
B. спини
C. стегна
D. передпліччя протилежної руки
E. плеча протилежної руки
301. Використання клаптя з якої ділянки тіла людини буде найбільш доцільним для пластики рани
в нижній 1/3 передпліччя (на долонній поверхні):
A. черевної стінки
B. * спини
C. стегна
D. передпліччя другої руки
E. плеча другої руки
302. Використання клаптя з якої ділянки тіла людини буде найбільш доцільним для пластики рани
в нижній 1/3 передпліччя (на тильній поверхні)
A. * черевної стінки
B. спини
C. стегна
D. передпліччя іншої руки
E. плеча іншої руки
303. Використання клаптя на ніжках сформованого на верхній латеральній поверхні правого стегна
для закриття дефекту першого пальця правої кисті називається:
A. Індійська пластика
B. * Італійська пластика
C. Філатовське стебло
D. перевернутий клапоть
E. вільна пластика
304. Використання компресійної терапії повинно тривати:
A. 1 год/добу
B. 6 год/добу
C. 10год/добу
D. 12 год/добу
E. * 24 год/добу
305. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів не призводить до
A. нормалізації температури тіла
B. зменшення дефіциту показників гомеостазу
C. покращення острівцевої епітелізації
D. зменшення термінів стаціонарного лікування
E. * виникнення сепсису
306. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів у хворих з гнійними ранами
призводить до:
A. нагноєння підшкірної жирової клітковини
B. утворення гнійних порожнин
C. * швидшого очищення ран
D. вторинного некрозу фасцій та сухожиль
E. артриту
307. Використання лоскута на ніжках з передньої поверхні правого плеча для закриття дефекту
носа називається:
A. Індійська пластика
B. * Італійська пластика
308. Використання лоскута на ніжці з потиличної ділянки волосистої частини голови для закриття
дефекту на висковій ділянці називається:
A. * Індійська пластика
B. Італійська пластика
309. Вимогами до шовного матеріалу є наступні крім:
A. простота стерилізації
B. * міцність нитки не повинна перевищувати міцність рани на всіх етапах її загоєння
C. резистентність до інфекції
D. інертність
E. відсутність канцерогенної активності
A. * на одній лінії
B. по двох паралельних лініях з кожного боку рани
C. по двох перпендикулярних лініях
D. голка не повинна виколюватися на шкіру
E. по трьох лініях
A. * строго перпендикулярно до рани
B. під кутом 30?
C. під кутом 50°
D. під кутом 90?
E. під кутом 120°
A. * на відстані 0,5-1 см від її краю
B. на відстані 0,5-1 см від найближчого суглобу
C. на відстані 2-2,5 см від її краю
D. на відстані 5-5,5 см від її краю
E. голка не повинна виколюватися на шкіру
313. Група ниток яка за рахунок своїх властивостей, близьких до оптимальних, найбільш ширше
застосовується в хірургії:
A. * синтетичні шовні матеріали, що розсмоктуються
B. синтетичні шовні матеріали, що не розсмоктуються
C. синтетичні шовні матеріали
D. шовні матеріали природнього походження
E. жодні з вище названих
314. Де найчастіше формується клапоть для операції Філатовського стебла?
A. * на передній черевній стінці
B. на грудній клітці
C. на плечі
D. на гомілці
E. на передпліччі
315. Де формується лоскут для закриття оголеної кінцевої фаланги першого пальця правої кисті?
A. * на передній черевній стінці
B. на спині
C. на протилежній кінцівці
D. на правій гомілці
E. на лівій гомілці
316. Для дитячого віку після травм різної етілогії більш характерною є поява рубців:
A. * гіпертрофічні
B. атрофічні
C. нормо трофічні
D. келоїдні
E. критичні
До отруйних речовин нервовопаралітичної дії належить:
- Зарин
- Синильна кислота
- Адамсит
- Іприт
- Фосген
До отруйних речовин задушливої дії належить:

- Фосген
- Бі-зет
- Іприт
- Хлор
- Зарин
До отруйних речовин психоміметичної дії належить:

- Бі-зет
- Фосген
- Зоман
- Хлор
До отруйних речовин загальнотоксичної дії належить:

- Іприт
- Фосген
- Зарин
- Зоман
До антидотів при ураженні ціанідами належать усі, крім:

- Тіосульфат натрію
- Кобальтова сіль ЕДТА
- Амілнітрит
- Метиленовий синій
- Унітіол
Клінічні ознаки при отруєнні ОР психоміметичної дії все, крім:

- Тахікардія
- Запаморочення і сплутаність свідомості
- Брадікардія, артеріальна гіпотензія
- Порушення зору, мови і ходи
- Блювання, сухість в роті
Антиціан застосовують при отруєнні:

- ВZ
- Люїзитом
- Фосгеном
- Синильною кислотою
- Зарином
Симптоми переатропінізації:
- Все перераховане
- Явища психозу
- Сухість в роті, горлі
- Тахікардія
- Помірне розширення зіниць
Дипіроксим застосовують при отруєнні:

- Синильною кислотою
- ФОС
- Іпритом
- ВZ
- Фосгеном
Який антидот вводять при ураженні люїзитом:

- Атропін
- Гідрохінон
- Дипіроксим
- Ізонітрозин
- Унітіол

ВПТ БАЗА 4.0

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ВПТ БАЗА 4.0

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Завантажено з сайту - онлайн тестування КРОК

ТЕСТУВАННЯ.УКР Бази тестів

1. Надзвичайна ситуація мирного часу - це:

2. За характером надзвичайні ситуації бувають:

3. За масштабом надзвичайні ситуації поділяються на:

4. Джерелом надзвичайної ситуації може бути:

5. До небезпечних природних явищ не належить:

6. Організацію медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях мирного часу здійснює:

0% збройні сили України

7. Установи, що приймають участь у наданні медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях

8. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного

9. Найбільш характерні ушкодження та захворювання при надзвичайних ситуаціях мирного

10. Організацію медичної допомоги постраждалим військовим у воєнний час забезпечує:

11. Медичне сортування поділяють на:

12. Евакотранспортне сортування полягає у розділенні постраждалих під час транспортування

13. При сортування постраждалих за небезпечністю для оточуючих не виділяють таку

14. При сортуванні постраждалих за лікувальною ознакою їх поділяють на наступні категорії:

15. При сортуванні постраждалих за евакуаційною ознакою їх поділяють на наступні категорії:

16. Перше медична допомога може надаватись:

17. Місце надання першої медичної допомоги:

18. Перелік заходів першої медичної допомоги не включає:

19. Перелік заходів першої медичної допомоги не включає:

20. Долікарська допомога може надаватись:

21. Перелік заходів долікарської допомоги не включає:

22. Перелік заходів долікарської допомоги не включає:

23. Метою першої лікарської допомоги не є:

0% цивільних багатопрофільних лікарнях

25. Воєнні пересувні госпіталі за підпорядкованістю поділяють на:

26. Спеціалізована медична допомога надається в таких закладах:

27. Спеціалізована медична допомога потребує:

28. Метою спеціалізованої медичної допомоги є:

29. Спеціалізована медична допомога не включає:

30. 1 Грей дорівнює:

31. Радіаційний капілярит виникає при опроміненні більше:

32. Природні джерела іонізуючого випромінювання:

33. Штучні джерела іонізуючого випромінювання:

34. Альфа-частинки – це:

35. Бета-випромінення – це потік:

37. Продукція клітин периферичної крові здійснюється:

38. Вкажіть дозу аміназину як протиблювотного засобу:

39. В щитоподібній залозі переважно накопичується наступна радіоактивна речовина:

40. При якій дозі опромінення спостерігається адинамія:

41. Терапевтична допомога у воєнний час є частиною системи:

42. Загальними принципами організації терапевтичної допомоги у воєнний час є:

43. Загальними принципами організації терапевтичної допомоги у воєнний час є:

44. Терапевтична допомога і лікування поранених, уражених та хворих в особливий період

45. До етапів надання терапевтичної допомоги відносяться:

46. До невідкладних заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги відносяться:

47. До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути

призначення десенсибілізуючих, протисверблячних та седативних засобів при

48. Інфекційні хворі з медичних підрозділів і частин евакуюються:

49. Сучасна бойова терапевтична патологія буде мати особливості:

50. Удосконалення організації і змісту терапевтичної допомоги у військовий час передбачає:

53. Термін надання кваліфікованої терапевтичної допомоги:

54. Кваліфіковану терапевтичну допомогу надають:

55. Термін перебування в команді видужуючих в ОМедР:

56. Госпітальне відділення входить до складу:

57. Термін лікування нетранспортабельних хворих в госпітальному відділенні:

58. Первинна медична картка вперше заповнюється:

59. Первинна медична картка:

60. Кваліфікована терапевтична допомога - це:

0% Брадикардія, нудота, блювання.

64. Визначіть основне ускладнення у разі черепно-мозкової травми:

65. Який із наведених симптомів не є характерним для черепно-мозкових пошкоджень?