Лабораторне

заняття 3

Тема: Організація інклюзивного освітнього середовища

1. Універсальний дизайн; сутність та принципи
(https://nus.org.ua/articles/yak- zastosovuvaty-pryntsypy-
universalnogo-dyzajnu-v-shkoli/).
2. Гармонізація фізичної, навчальної та соціальної інклюзії.

3. Архітектурна та інфраструктурна доступність навчального

закладу для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, зору,
слуху, з інтелектуальними порушеннями.
4. Дистанційне та змішане навчання дітей з особливими освітніми

потребами. Цифрові технології та ресурси.

Література

1. Гладких Н. Особливості дистанційного навчання для дітей з ООП.

Вебінар. URL: https://www.facebook.com/watch/live/?

ref=watch_permalink&v=913647275740777.
2. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/inklyuzivne-

navchannya.
3. Колупаєва А. А., Софій Н. З., Найда Ю. М. Інклюзивна школа:

особливості організації та управління: навчально-методичний посібник.

Київ : 2007. 127 с. URL:
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3026/1/Sofiy_N_2.pdf.
4. Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Навчання дітей з особливими

освітніми потребами в інклюзивному середовищі: навчально-

методичний посібник Харків : Видавництво «Ранок», 2019. 304 с.
URL: http://surl.li/izek.
5. Миронова С.П. Нова українська школа: особливості організації
освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах:
 навчально-методичний посібник. Тернопіль: Астон, 2020. 176с. URL:
http://surl.li/ajqry.
6. Навчальний курикулум з інклюзивної освіти: Теорія та методика

інклюзивного навчання. Модулі 1-3 / уклад. Л.М.Сидорів, за ред.

С.М.Сидорів. Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г.М., 2020. 235с.
URL: http://surl.li/ajqsc.
7. Навчальний курикулум з інклюзивної освіти: Теорія та методика

інклюзивного навчання. Модулі 4-6 / уклад. Л.М.Сидорів, за ред.

С.М.Сидорів. Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г.М., 2020. 265с.
URL: http://surl.li/sqgp.
8. Нова українська школа. Інклюзивне навчання. URL :
https://nus.org.ua/tags/129/
9. Попик А. Інклюзивний простір для навчання – приклади з українських

шкіл. URL : http://surl.li/ajqsm.

10. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. Київ: Тов

«Агентство- Україна», 2019. 300с. URL :

https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-
navchannya/posibniki/inklyuziyavnz.pdf.
11. Як організувати дистанційне навчання для дітей з ООП. Досвід

вчителів. URL : http://surl.li/cjjh.

Практична частина

1. Опрацюйте рекомендовану літературу та з’ясуйте сутність

універсального дизайну у сфері освіти. Зробіть з теми заняття.
Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального
матеріалу. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за
аналогією зі словом «кросворд».
Універсальний дизайн — це стратегія, спрямована на те, щоб проектування і
компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних
технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали
вимогам спільного користування.
Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, бо задовольняє
потреби всіх користувачів уже на початковому етапі розроблення та
проектування, таким чином уникаючи майбутні нераціональні витрати.
Універсальний дизайн потрібний усім, та особливо:
батькам з малими дітьми;
дітям у школах;
пацієнтам у лікарнях;
дітям до 7-ми років;
людям похилого віку;
людям з інвалідністю;
вагітним жінкам;
людям з великою масою тіла;
людям низького чи високого зросту;
будь-якій людині, якщо в певний період часу вона менш уважна або менш
мобільна;
педагогам, які мають інвалідність та хочуть займатися улюбленою справою;
батькам, які мають інвалідність;
представникам громадських організацій, які опікуються особами з особливими
потребами;
представникам публічної влади (зазвичай у закладах освіти розташовуються
виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів тощо з різних питань).
Тобто, універсальний дизайн важливий не тільки для осіб з інвалідністю, але й
для більшості осіб нашого суспільства. При цьому не варто забувати, що на
певних етапах життя кожен із нас може належати до цієї категорії людей.
Організація інклюзивного освітнього середовища

2. У формі чек-листа розробіть практичні поради для вчителів

початкових класів щодо створення інклюзивного освітнього

середовища для дітей із порушеннями зору, слуху, опорно-рухового
апарату, з інтелектуальними порушеннями.

Окремий файл.

3. Опрацюйте джерело 9 та виділіть кращі українські практики

реалізації архітектурної та інфраструктурної доступності в

інклюзивних закладах освіти. Наведіть приклади розумного
 пристосування в інклюзивному освітньому середовищі.

Кращі українські практики реалізації архітектурної та інфраструктурної

доступності в інклюзивних закладах освіти.
1.Гарний приклад відтінення серветками поверхні столу та застосування
контрастних меблів. Цей простір у школі називають арткафе. Тут діти під
наглядом учителям можуть навчитися навичок самообслуговування.
Особливо це важливо для дітей з ООП, аби підготуватися до дорослого життя.

2.Наявність пандуса на сцену в актовій залі дає можливість усім учням

долучитися до заходів. Це правильне розуміння питань включення всіх учнів
до навчально-виховного процесу.
3. Піктограми допомагають багатьом дітям швидко орієнтуватись у
середовищі, знаходити необхідні приміщення, ліфт, сходи тощо.
4. Використання парт, які регулюються за висотою, – гарний приклад
застосування другого принципу універсального дизайну в освіті – “гнучкість у
використанні”. Можна сидіти, можна стояти під час уроку, регулювати парти
відповідно до фізичних даних учня чи учениці. Також можна використати
спеціальний килим, для масажування ніг під час роботи, стоячи.
5. Правильне кольорове розмежування стін, дверей і підлоги допомагає
швидше орієнтуватись усім учням та вчителям.
6. Державні символи шрифтом Брайля – позитивний приклад застосування
альтернативних засобів спілкування в школі, де навчаються діти з
порушенням зору.
4. На основі джерел 1,2,11 з’ясуйте особливості дистанційного та

змішаного навчання дітей з ООП. Доберіть для цього відповідні

цифрові ресурси та інструменти.

Особливості дистанційного та змішаного навчання дітей з ООП

Діти з порушенням зору в умовах війни
Діти з порушенням слуху

Першочергова мета – заспокоїти, створити психологічний комфорт, не такою

мірою надати знання, як відволікти дітей від тривожних новин та страшних
подій, надати можливість спілкування зі своїми вчителями, друзями,
однолітками. Навчання – атрибут мирного нормального життя, стабільності, це
заспокоює, надає віддчуття безпеки. Позитивним є наявність варіантів
організації освітнього процесу (із врахуванням обставин, що склалися, зокрема
місце перебування дитини, можливсті долучитися до навчання тощо): уроки та
заняття онлайн у синхронному режимі; записи уроків та занять із можливістю
їх перегляду у зручний час, використання матеріалів та ресурів на
інтерактивних освітніх платформах МОН України. В областях, де відновлено
освітній процес, діти, які тимчасово переїхали з інших міст та не мають
можливості навчатися у своєму закладі, за заявою батьків можуть бути
зараховані до місцевої школи. стабілізувати психологічний стан дітей, за
потреби надавати психологічну підтримку; створити зону комфорту, яка
асоціювалася б з мирним життям, сприяла усталеному режиму дня, відволікала
від тривожних новин; проводити уроки у спрощеній формі, не навантажувати
завданнями, не створювати стресових ситуацій; передбачити менше нового
академічного матеріалу, натомість більше звернути увагу на актуалізацію
вивченого, повторення; включати творчі завдання (такі завдання сприяють
нормалізації писхологічного стану, дитина відволікається), більше дитячої
літератури з позитивним сюжетом, творів про природу, тварин; розповідати чи
інсценувати казки, використовувати елементи «лялькового театру» тощо;

враховувати вікові особливості учнів – не привертати увагу до негативних

моментів у молодшому віці (основні питання безпеки можна обговрювати в
ігровій формі, з позитивним фоном), зі старшими учнями доцільно
обговорювати безпекові моменти, ознайомити із відповідними наочними
матеріалами (викоистовувати схеми, інфографіку лише з офіційних джерел
МОН України, UNICEF Ukraine та ін.);

дати учням віддчуття безпеки, впевненості, що дорослі можуть відповісти на

важливі питання (обговорювати події війни спокійно, із врахуванням віку
дітей, вислуховувати).

Допомога та підтримка дітям з порушеннями

інтелектуального розвитку в умовах воєнного
стану в країні!
Діти з порушеннями інтелектуального розвитку  є особливо вразливими до цих
страшних подій. Вони здригаються від вибухів, не розуміють нове
переміщення у безпечне місце (бомбосховище), опиняються в ступорі або
виявляють істерики під час сирен повітряної тривоги,  відчувають постійний
страх, розгубленість, тривогу та мають інші негативні психічні прояви.  

Слід пам’ятати, що діти з порушеннями інтелектуального розвитку мають

обмежені можливості пізнавальної діяльності, не можуть швидко та правильно
реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це,
важливим є  застосування необхідної підтримки та допомоги таким дітям під
час війни, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості з метою
мінімізувати у них наслідки психологічної травми.

Фахівці відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку  беруть

участь у розробці різного контенту для підтримки як дітей з інтелектуальними
та комплексними порушеннями розвитку, так і для фахівців, які працюють з
такими дітьми наразі, використовуючи різні форми навчання (очну,
дистанційну, змішану). Також допомагають консультаціями та порадами
батькам дітей з особливими освітніми потребами, які потребують підтримки та
допомоги фахівців.  Співробітниками відділу проводяться круглі столи та інші
заходи.   

На підтримку та екстрену допомогу дітям з ООП розроблено пам’ятки

рекомендаційного характеру, які містять певний алгоритм дій при стресі чи
інших нервово-психічних розладах у дітей з особливими освітніми потребами.
Пам’ятки містять певні алгоритми, як діяти в тій чи ситуації та надати
допомогу, яку потребують діти та підлітки.

Для допомоги фахівцям, як працюють з дітьми з порушеннями

інтелектуального розвитку, мають змогу навчати, відділом освіти дітей з
порушеннями інтелектуального розвитку також презентуються методичні
матеріали, презентації, путівники для батьків дітей з особливими освітніми
потребами. Саме запропоновані навчально-методичні матеріали,  навчально-
методичні посібники, методичні рекомендації батькам та педагогам, які
постійно розміщуються як на сайті Інституту спеціальної педагогіки і
психології імені Миколи Ярмаченка, так і на сторінці відділу у фейсбуці,
розкривають важливі корекційні прийоми у роботі з дітьми з інтелектуальними
та комплексними порушеннями розвитку, допомагають у навчанні, у
використанні психокорекційних прийомів та технологій для нормалізації
психічного стану, налагодженню комунікації та спілкування дітей зі своїми
вчителями, друзями, однолітками.
 попіклуватись про комунікацію з дитиною під час відеоуроку

Наталія Гладких
1. Вчителі можуть розповісти батькам, як зробити комунікативні картки.
Наприклад, картки зі словами “так” і “ні” дозволять вчителеві не розсіюватись
на кожного учня, коли він працює з класом, і швидко отримати відповідь на
запитання. Для менших дітей можна зробити зелену та червону картки, які
вони показуватимуть, відповідаючи на запитання.
Для дітей, які мають рухові порушення і які не можуть підняти картку, батьки
виготовляють браслети, на яких написано “так” або “ні”. Тоді діти показують
руку з відповіддю. Також можна застосувати кубики або підняти чи опустити
великий палець.

Тож учителям краще ставити запитання, які потребують відповіді “так”, “ні”.

2. Якщо у класі є незряча або слабозора дитина, треба попросити батьків

проговорювати з нею візуальну інформацію. Тоді батьки мають сидіти поруч і
пояснювати, що відбувається на екрані. Дорослі також озвучують, хто з учнів
підключився до конференції, що відбувається на екрані, кого ще немає. Це
важлива інформація для дітей, бо так вони розуміють атмосферу навколо.
3. Якщо діти вчать нові слова, вчителям треба виводити слово на екран,
візуалізуючи картинкою. Також можна додавати звуковий супровід.
“Якщо це жук, то треба знайти жужіння. Тоді ми задіюємо і зоровий, і
слуховий канали. Дітям, які не бачать або бачать погано, можна дати того ж
жука, щоб вони вивчили його ще й тактильно”.
4. Під час відеоуроків треба запитувати учнів, називаючи їхні імена. Не треба
запитувати: “А хто мені скаже?”. Треба ставити конкретному учневі конкретне
запитання, адже через шум діти починають відволікатися.
ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ І ПЕРЕДАЧА ЗАВДАНЬ

Жанна Вінніченко
1. У Балабинській школі вже кілька років користуються Google-
класом (віртуальний клас, в який через електронну пошту можна додати своїх
реальних учнів, ставити завдання у спільному структурованому просторі всім
школярам або вибірково, оперативно обмінюватися інформацією, створювати
свої завдання або додавати їх з інших платформ – ред.).
Навіть тестували дистанційне навчання на коротких зимових карантинах,
домашні завдання частково завантажували туди. Як тільки в дітей з’являється
інформатика, кожному учневі створюють аккаунт у Google-класі і вчать ним
користуватись. Тому проблем із переходом на дистанційне навчання не було.
Нині у той таки Google-клас вчителі завантажують всі домашні завдання та
залишають оголошення для дітей. До прикладу, про те, о котрій відбудеться
урок у Zoom. Педагоги намагаються дотримуватись розкладу для другого
семестру. Але погоджують із дітьми, коли ті можуть виходити на зв’язок.
Наталія Правда
Про уроки в Zoom вчителі домовляються з батьками заздалегідь – коли
більшість можуть вийти на зв’язок. Зазвичай в Zoom відбувається 2-3 уроки на
день. Ті, хто не можуть бути присутнім на відеоуроці, мають змогу
передивитись відеозаписи онлайн-уроків у Google-клас.
Там же і завдання. Вчитель натискає в Google-класі кнопку “призначити” для
завдань для дітей з нормотиповми розвитком, а асистент учителя – для
видозмінених завдань для дітей з ООП.

ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ

Наталія Гладких
Спочатку треба виконувати вправи з дітьми через відеозв’язок, не спрощуючи
їх. Після першого заняття буде зрозуміло, що треба адаптувати та
вдосконалити. Аналіз треба проводити після кожного дистанційного уроку.

Жанна Вінніченко
1. Завдання онлайн мають бути такими ж, як і офлайн. Ідеться і про формат, і
про обсяг. Однак, треба йти на поступки, якщо діти виконують домашнє
завдання не в повному обсязі або невчасно. Часом у сім’ї є один гаджет, і
батьки мають теж із ним працювати.
2. Для дітей з ООП потрібно проводити тести, аби перевірити, як вони засвоїли
інформацію. Це можна робити через Google-форми.
Наталія Правда
Не варто обмежувати дитину в тому, коли вона може виконувати домашні
завдання.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ ЕМОЦІЇ

Жанна Вінніченко
Потрібно підлаштовуватись під настрій дітей, аби провести відеоурок. Якщо в
інклюзивному класі, наприклад, є дитина з аутизмом, то гарний настрій – це те,
що може допомогти дитині засвоїти інформацію. Інакше – вчителі
домовляються з батьками, аби ті повідомили, коли дитина буде готова
навчатись. Це – єдиний випадок, коли з дитиною з ООП можуть провести
окремий урок або додатково щось допояснити.

Наталія Гладких
Якщо в дитини починається істерика чи інша деструктивна поведінка під час
уроку, то батьки вимикають відео, мікрофон і намагаються заспокоїти дитину.
А потім повертаються на заняття. Урок додатково не проводять.

ЯК ПРОВОДИТИ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ

Наталія Гладких
Корекційно-розвиткові заняття, які проводять вузькі спеціалісти, також можна
проводити в онлайн-форматі у програмі Zoom. Це можуть бути як
індивідуальні, так і групові форми роботи.
“Я знаю логопеда, яка проводить артикуляційні вправи з дітьми – і ті все
повторюють. А тим дітям, які не можуть повторювати, треба допомога батьків.
Тоді батьки сидять поруч на заняттях і пробують за рекомендацією логопеда
виконати те чи інше завдання. Тобто заняття відбуваються онлайн так само, як
і офлайн, але з допомогою батьків”.
Жанна Вінніченко
У Балабинській школі, окрім відеозв’язку, корекційні педагоги викладають
відеозавдання для дітей з ООП на Google-диск. Фахівці знімають відео самі і
групують за папками. До прикладу, є папка з відео для постановки свистячих
звуків. Батьки можуть подивитись ці відео, повторити дії з дітьми, зробити
домашні вправи. За посиланням ви знайдете приклад таких відео логопеда-
дефектолога Тетяни Самохвалової.
Батьки весь час з нами на зв’язку, тому ви знаємо, що вони справді займаються
з дітьми