Серафим Юшков вважав, що фінансово-адміністративна реформа Ольги ширша, ніж це
випливає з літопису. Реформа, на думку дослідника, зачепила не тільки Древлянську землю, але і всю територію Київської держави. Княгині вдалося закласти підвалини майбутньої економічної і фінансової системи Київської Русі, які поглиблювалися за князювання Святого Володимира і Ярослава Мудрого. Найдавнішою системою прямих податків на утримання княжого двору й дружини була у Київській Русі данина, яка сплачувалася, звичайно, продуктами сільського господарства і промислів. Серед прямих податків виділяли дари (добровільне підношення підданих), данину (плату підданих), оброк (плату за користування певними земельними наділами, знаряддями праці тощо).
Фінансова система Київської Русі не була достатньо
розвинена і зводилась до такої ланки централізації, як казна князя. Основними джерелами доходів казни були данина від населення, мита, судові збори, прибутки з княжих маєтностей, воєнної здобичі, а також плата за надання позик.
Крім названих доходів важливе місце займали натуральні
повинності, а саме: будівництво доріг, робота при греблях, мостах, постачання підвод.