Практична робота

ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З

ОХОРОНИ ПРАЦІ
Соловйової Дарини
МТР-3-1

Метою роботи є вивчення законодавчих та нормативно-правових

актів, що регулюють питання охорони праці на підприємствах галузі.
Завдання до роботи:
1. Знайти потрібний документ і представити його характеристику.
Таблиця 1
Завдання для виконання
Нормативно-правовий Коротка Орган, який Дата
документ характеристика прийняв прийняття
1 Закон України "Про Закон України «Про Верховна 14 жовтня
охорону праці" охорону праці» — Рада 1992 року
Закон України, що України
визначає основні
положення щодо
реалізації
конституційного
права громадян на
охорону їх життя і
здоров'я у процесі
трудової діяльності,
регулює за участю
відповідних
державних органів
відносини між
власником
підприємства,
установи і організації
або уповноваженим
ним органом (далі —
власник) і
працівником з питань
безпеки, гігієни праці
та виробничого
середовища і
встановлює єдиний
порядок організації

1
 охорони праці в
Україні.
2 Кодекс законів про працю Кодекс законів про Верховна 10 грудня
України працю України (скор. Рада 1971 року
КЗпП) — кодекс, який України
регулює в Україні
трудові
правовідносини.
Регулювання таких
правовідносин
фокусується на
процесові оплатного
виконання роботи (на
відміну від
регулювання
оплатного виконання
роботи в цивільних
правовідносинах, яке
фокусується
передусім на її
результатові), тобто
КЗпП регулює час
роботи і відпочинку,
заохочення та
стягнення з
працівників, гарантії
для останніх із боку
роботодавця тощо.
3 Закон України "Про «Про пожежну Верховна 17 грудня
пожежну безпеку" безпеку» — Закон Рада 1993 року
України, що визначає України
загальні правові,
економічні та
соціальні основи
забезпечення
пожежної безпеки на
території України,
регулює відносини
державних органів,
юридичних і фізичних
осіб у цій галузі
незалежно від виду їх
діяльності та форм
власності.
4 Закон України "Про Цей Закон відповідно Верховна 23 вересня
загальнообов’язкове до Конституції Рада 1999 року
державне соціальне України та Основ України
страхування від законодавства
нещасного випадку на України про
виробництві та загальнообов'язкове

2
 професійного державне соціальне
захворювання, які страхування визначає
спричинили втрату правову основу,
працездатності" економічний механізм
та організаційну
структуру
загальнообов'язкового
державного
соціального
страхування громадян
від нещасного
випадку на
виробництві та
професійного
захворювання, які
призвели до втрати
працездатності або
загибелі
застрахованих на
виробництві (далі -
страхування від
нещасного випадку).
Страхування від
нещасного випадку є
самостійним видом
загальнообов'язкового
державного
соціального
страхування, за
допомогою якого
здійснюється
соціальний захист,
охорона життя та
здоров'я громадян у
процесі їх трудової
діяльності.
5 Закон України "Про Кожна людина має Верховна 19
охорону здоров’я" природне невід'ємне і Рада листопада
непорушне право на України 1992 року
охорону здоров'я.
Суспільство і держава
відповідальні перед
сучасним і
майбутніми
поколіннями за рівень
здоров'я і збереження
генофонду народу
України,
забезпечують
пріоритетність

3
 охорони здоров'я в
діяльності держави,
поліпшення умов
праці, навчання,
побуту і відпочинку
населення,
розв'язання
екологічних проблем,
вдосконалення
медичної допомоги і
запровадження
здорового способу
життя.
Основи законодавства
України про охорону
здоров'я визначають
правові, організаційні,
економічні та
соціальні засади
охорони здоров'я в
Україні, регулюють
суспільні відносини у
цій сфері з метою
забезпечення
гармонійного
розвитку фізичних і
духовних сил, високої
працездатності і
довголітнього
активного життя
громадян, усунення
факторів, що
шкідливо впливають
на їх здоров'я,
попередження і
зниження
захворюваності,
інвалідності та
смертності,
поліпшення
спадковості.
6 Закон України "Про Закон України «Про Верховна 25 червня
охорону навколишнього охорону Рада 1991 року
природного середовища" навколишнього України
природного
середовища» — закон
України, що визначає
правові, економічні та
соціальні основи
організації охорони

4
 природи
навколишнього
природного
середовища в
інтересах нинішнього
і майбутніх поколінь.
7 Закон України "Про Верховна 19 січня
використання ядерної Рада 1994 року
енергії та радіаційний України
захист"
8 Закон України "Про
Цей Закон регулює Верховна 24 лютого
забезпечення санітарного
суспільні відносини, Рада 1994 року
та епідемічного
які виникають у сфері України
благополуччя населення"забезпечення
санітарного та
епідемічного
благополуччя,
визначає відповідні
права і обов'язки
державних органів,
підприємств, установ,
організацій та
громадян, встановлює
порядок організації
державної санітарно-
епідеміологічної
служби і здійснення
державного
санітарно-
епідеміологічного
нагляду в Україні.
9 Закон України "Про Цей Закон визначає Верховна 7 лютого
підприємництво" загальні правові, Рада 1991 року
економічні та України
соціальні засади
здійснення
підприємницької
діяльності
(підприємництва)
громадянами та
юридичними особами
на території України,
встановлює гарантії
свободи
підприємництва та
його державної
підтримки.
10 Закон України "Про Цей Закон визначає Верховна 1 липня
колективні договори і правові засади Рада 1993 року
угоди" розробки, укладення України

5
 та виконання
колективних
договорів і угод з
метою сприяння
регулюванню
трудових відносин та
соціально-
економічних інтересів
працівників і
роботодавців.
11 Закон України «Про Це кодифікований Верховна 7 грудня
адміністративні нормативний акт, що Рада 1984 року
правопорушення» регулює суспільні України
відносини по
притягненню до
адміністративної
відповідальності.
12 Закон України «Про Цей Закон встановлює Верховна 15
відпустки» державні гарантії Рада листопада
права на відпустки України 1996 року
працівників, визначає
умови, тривалість і
порядок надання їх
працівникам для
відновлення
працездатності,
зміцнення здоров'я, а
також для виховання
дітей, задоволення
власних життєво
важливих потреб та
інтересів, всебічного
розвитку особи.
13 Цивільний кодекс Цивільний кодекс Верховна 16 січня
України України є Рада 2003 року
кодифікованим України
нормативним актом
(законом) яким
регулюються особисті
немайнові та майнові
відносини (цивільні
відносини),
учасниками яких є
фізичні та юридичні
особи, Держава
Україна,
територіальні
громади, іноземні
держави та інші

6
 суб'єкти публічного
права.
14 Закон України Цей Закон Верховна 30 червня
«Про поводження з спрямований на Рада 1995 року
радіоактивними забезпечення захисту України
відходами» людини та
навколишнього
природного
середовища від
шкідливого впливу
радіоактивних
відходів на сучасному
етапі та в
майбутньому.
Закон поширюється
на всі види діяльності
з радіоактивними
відходами.
15 Закон України «Про Цей Закон визначає Верховна 3 березня
порядок вирішення правові і організаційні Рада 1998 року
колективних трудових засади України
спорів» функціонування
системи заходів по
вирішенню
колективних трудових
спорів (конфліктів) і
спрямований на
здійснення взаємодії
сторін соціально-
трудових відносин у
процесі врегулювання
колективних трудових
спорів (конфліктів),
що виникли між
ними.

2. Згідно з кодуванням ДНАОП дайте характеристику нормативним

актам, представленим в таблиці 2. Варіант №3

Таблиця 2
Завдання для виконання
Вар
Назва документу
іант

1 1. ДНАОП 0.00-6.02-93. Спiльнi рекомендацiї державних органів і профспілок щодо

змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)

7
Вар
Назва документу
іант
2. ДНАОП 2.2.00-1.12-00. Правила безпечної експлуатації каналів, трубопроводів,
інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах меліорації
2 1. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
2. ДНАОП 1.2.00-1.15-97. Правила безпеки у ливарному виробництві.
1. ДНАОП 0.00-4.12-99. Про затвердження Типового положення про навчання з питань
3 охорони праці
2. ДНАОП 9.2.30-1.08-99. Правила безпеки під час проведення занять з фізичної
культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах
1. ДНАОП 1.8.10–1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та
4 макаронних виробів
2. ДНАОП 6.1.00-1.10-97. Правила безпеки та виробничої санітарії при виготовленні
залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій на заводах будівельної індустрії.
1. ДНАОП 0.00-1.30-01 Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями.
5 2. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ № 139 від 07.06.99 )
6 1. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
2. ДНАОП 1.1.21-1.20-03 Правила безпеки у нафтогазодобувній промисловості України
1. ДНАОП 5.1.30-4.09-86 Типове положення про порядок допуску до роботи
7 підвищеної небезпеки.
2. ДНАОП 0.00-8.15-97. Порядок проведення експертизи газотранспортного
обладнання
1. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці
8 2. ДНАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних
холодильних установок
1. ДНАОП 9.2.30-1.08-99. Правила безпеки під час проведення занять з фізичної
культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах
9 2. ДНАОП 0.05-3.38-80 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття
та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям мікробіологічної
промисловості
1. ДНАОП 85.11-1.10-84 Правила з техніки безпеки при експлуатації виробів медичної
10 техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги
2. ДНАОП 0.00-1.34-02. Правила безпеки праці під час закладання на зберігання та
первинної обробки плодоовочевої продукції
1. ДНАОП 0.00-1.15-07 Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті
11 2. ДНАОП 92.5-1.03-97 Правила охорони праці для культурно-освітніх закладів, що
розташовані в сільській місцевості
1. ДНАОП 0.00-1.36-03 Правила будови і безпечної експлуатації підйомників
12 2. ДНАОП 45.2-1.02-90 Правила з охорони праці при будівництві та ремонті об'єктів
житлово-комунального господарства
1. ДНАОП 9.1.50-1.03-96 Правила охорони праці для кухонь та їдалень установ
13 охорони здоров'я
2. ДНАОП 0.00-1.06-77 Правила будови і безпечної експлуатації ескалаторів
14 1. ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті
2. ДНАОП 63.21-1.04-78 Правила техніки безпеки для авторемонтних підприємств
1. ДНАОП 0.00-4.29-97 Типове положення про кабінет охорони праці
15 2. ДНАОП 5.1.14-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні
автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства

8
 1. ДНАОП 0.00-4.12-99. Про затвердження Типового положення про
навчання з питань охорони праці.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівники
повинні проходити за рахунок роботодавця навчання з питань охорони
праці. Це стосується і випадків укладення працівниками трудового
договору з підприємством про дистанційну роботу.
Порядок проведення навчання з охорони праці визначається типовим
положенням, що затверджується відповідним центральним органом
виконавчої влади.
Чинним актом з цього питання є Типове положення про порядок
проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП
0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду
за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (далі — Типове положення).
Востаннє документ зазнав змін у 2017 році, коли набув чинності наказ
Мінсоцполітики від 30.01.2017 № 140. Зокрема у новій редакції
Типового положення:
• усунули обмеження в організації навчання;
• скасували обов’язкову видачу посвідчень;
• всім посадовим особам дозволили навчатися на інших
підприємствах та вільно обирати суб’єкт господарювання, який
надаватиме таку послугу.
Як і раніше, документом передбачена вимога щодо розробки на
підприємствах на основі Типового положення відповідних положень
підприємств про навчання з питань охорони праці та планів-графіків
проведення навчання та перевірки знань. Види навчання, передбачені
Типовим положенням про навчання з питань охорони праці: лекції,
семінари та консультації. Вони організовуються перед перевіркою знань.

9
 2. ДНАОП 9.2.30-1.08-99. Правила безпеки під час проведення занять з
фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах.
Відповідно до Правил безпеки під час проведення занять з фізичної
культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених
наказом Міністерства освіти і науки України № 521 від 01.06.2010 р., з
метою поліпшення здоров'я учнівської молоді та профілактики
травматизму під час проведення занять із фізичної культури і спорту.

3. Зробити висновки по роботі.

У даній роботі ми розглянули і дізналися про законодавчі та
нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці на
підприємствах галузі.

Контрольні питання.
1. Дайте визначення поняття "охорона праці" (відповідно до
діючого Закону України про охорону праці від 18.12.2002 р).
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-
профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя,
здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
2. Охарактеризуйте законодавство України в галузі охорони
праці.
Законодавство України про охорону праці – це система
взаємопов'язаних законів та інших нормативно-правових актів, що
регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо
соціального захисту громадян в процесі трудової діяльності.
3. Охарактеризуйте законодавство України в галузі охорони праці
як систему законодавчих та підзаконних актів, що його складає.
Законодавство України про охорону праці – це система

10
взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, що
регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо
соціального захисту громадян в процесі трудової діяльності.
Воно складається із Закону України “Про охорону праці”, Кодексу
законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Базується законодавство України про охорону праці на Конституції
України, яка встановлює право людини на належні, безпечні і здорові умови
праці (стаття 43), право на відпочинок, що забезпечується наданням днів
щотижневого відпочинку, оплачуваної відпустки, встановленням
скороченого робочого дня щодо окремих професій та виробництв,
скороченої тривалості роботи у нічний час (стаття 45). Конституція України
передбачає спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров’я жінок (стаття
24) та інше.
сновоположним документом в галузі охорони праці є Закон України
“Про охорону праці”, який був прийнятий в незалежній Україні одним із
перших 14 жовтня 1992 (нова редакція № 229-IV від 21.11.2002), він
визначає основні положення щодо реалізації конституційного права
працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності,
на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних
державних органів відносини між роботодавцем і працівником з питань
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний
порядок організації охорони праці в Україні. Інші нормативні акти мають
відповідати не тільки Конституції та іншим законам України, але,
насамперед, цьому Законові. Нова редакція Закону “Про охорону праці”
відповідає діючим конвенціям і рекомендаціям Міжнародної організації
праці, іншим міжнародним правовим нормам у цій галузі.

11
 Іншим важливим законом в галузі охорони праці є Кодекс законів про
працю (КЗпП, № 322-VIII від 10.12.71), що регулює трудові відносини всіх
працівників, встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону
трудових прав працівників, (розділ XI “Охорона праці”). Норми щодо
охорони праці містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України:
“Трудовий договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праця жінок”,
“Праця молоді”, “Професійні спілки”, “Нагляд і контроль за додержанням
законодавства про працю”. Крім того, КЗпП містить положення про
колективний (Глава II в редакції Закону № 3693-12 від 15.12.93) та трудовий
(Глава IIІ) договори.
До основних законодавчих актів про охорону праці слід віднести також
“Основи законодавства України про охорону здоров’я”, що регулюють
суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонічного
розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього
активного життя громадян, усунення чинників, які шкідливо впливають на
їхнє здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та
смертності, поліпшення спадкоємності. “Основи законодавства України
про охорону здоров’я” передбачають встановлення єдиних санітарно-
гігієнічних вимог до організації виробничих та інших процесів, пов’язаних
з діяльністю людей, а також до якості машин, устаткування, будинків та
таких об’єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров’я людей (стаття
28); вимагають проведення обов’язкових медичних оглядів осіб певних
категорій, в тому числі працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та
небезпечними умовами праці (стаття 31); закладають правові основи
медико-соціальної експертизи втрати працездатності (стаття 69).
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення” встановлює необхідність гігієнічної
регламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та
біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та

12
їхньої державної реєстрації (стаття 9), вимоги до проектування,
будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів
виробництва та технологій (стаття 15), гігієнічні вимоги до атмосферного
повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях
(стаття 19), вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки (стаття 23) тощо.
Серед інших законодавчих актів з охорони праці слід виділити Закон
України “Про відпустки”, який встановлює види та тривалість відпусток.
Закон України “Про пожежну безпеку” визначає загальні правові,
економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території
України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб
у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої
діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та
підприємців, що повинно бути відображено у трудових договорах
(контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення
пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх
виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.
Закон України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням” відповідно до Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові,
організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного
соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати
працездатності, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-
курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх
сімей.
4. Які документи регламентують санітарне та технічне
нормування.
В Україні є такі види санітарних норм: державні санітарні правила та

13
норми (ДСанПІН), державні санітарні правила (ДСП), державні санітарні
норми (ДСН), які затверджує головний державний санітарний лікар
України.
5. Визначить основні принципи державної політики України в
області охорони праці.
У статті 4 Закону України “Про охорону праці” зазначається, що засади
державної політики в галузі охорони праці базуються на 10 основних
принципах.
1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність
роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Цей принцип вимагає від всіх суб’єктів господарювання того, щоб в разі
реконструкції, модернізації виробництв, при розробці нових технологічних
процесів передусім розглядалися питання впливу цих робіт на життя і
здоров’я працівників. Економічна доцільність не повинна йти всупереч
охороні праці. Роботодавець несе повну відповідальність за стан охорони
праці на підконтрольних йому об’єктах господарювання.
2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та
продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та
нешкідливих умов праці.
3. Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі
загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з
урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень
в галузі науки і техніки та охорони довкілля.
4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам,
які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань.
5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та
суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та

14
видів діяльності.
6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
урахуванням його здоров’я та психологічного стану.
Реалізація цього принципу стосується передусім створення робочих
місць для інвалідів та інших людей з обмеженими можливостями.
7. Використання економічних методів управління охороною праці,
участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення
добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не
суперечить законодавству.
8. Інформування населення, проведення навчання, професійної
підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
9. Забезпечення координації діяльності органів державної влади,
установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми
охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і
проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх
представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень
з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
10. Використання світового досвіду організації роботи щодо
поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного
співробітництва.
6. Які гарантії прав громадян в області охорони праці в Україні.
Законом України «Про охорону праці» визначено гарантії працівників
на охорону праці під час укладання трудового договору, роботи, право
працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, засоби
індивідуального захисту тощо.
Відповідно до статті 5 працівник має право на охорону праці під час
укладання трудового договору. Зокрема, умови трудового договору не
можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-
правовим актам з охорони праці. Під час укладання трудового договору

15
роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови
праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на
здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких
умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому
державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності.
Статтею 6 Закону передбачено, що умови праці на робочому місці,
безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших
засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту,
що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови
повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право
відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація,
небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують,
або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно
повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт
наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з
охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом
якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці
(якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також
страхового експерта з охорони праці.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням,
якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не
додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі
працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому
колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами

16
праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним
харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами,
газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-
оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову
оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі
та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному
законодавством.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова
компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування,
молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених
колективним договором.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також
роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, відповідно до ст. 8, працівникам видаються
безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття
та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні
засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з
ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені
трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.
Також роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання,
комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту
відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного
договору.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження
його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом
соціального страхування України відповідно до Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності”. Роботодавець може за рахунок власних коштів

17
здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно
до колективного чи трудового договору.
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним
випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються
місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до
відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної
працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої
роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також
працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на
виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу
роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із
шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових
умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
7. Які види відповідальності за порушення вимог охорони праці.
Статтею 44 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що
працівники, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть
кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну
відповідальність у випадках і в порядку згідно з чинним законодавством.
8. Які є органи контролю, нагляду і управління охороною праці в
Україні.
- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду (Держпраці України); - міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади; - Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
9. Які державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) діють в
Україні?
Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними
стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними

18
нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ),
нормами технічного проектування та іншими нормативними актами,
виходячи із сфери їх дії.
10. Який орган в Україні здійснює державне управління охороною
праці?
Державна служба України з питань праці (Держпраці) — центральний
орган виконавчої влади України, утворений 10 вересня 2014 р. Постановою
Кабінету Міністрів № 442 шляхом злиття Державної служби гірничого
нагляду та промислової безпеки, Державної інспекції з питань праці.

19