Галина Кардаш

Біла Церква
2011

3
 Відділ освіти
Білоцерківської районної державної адміністрації
Методичний кабінет

Геометрія
у початкових класах

Навчально-методичний посібник

4
5
 Розглянуто і схвалено на засіданні методичної ради Узинської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №1 ( протокол № 3 від 24.01.2011 р.)

Матеріал підготувала вчитель початкових класів Узинської загальноосвітньої школи №1

Кардаш Галина Петрівна

ГЕОМЕТРІЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Методичний посібник

У навчально-методичному посібнику висвітлено одне з важливих завдань

початкового курсу математики – формування в учнів уявлень, про деякі
геометричні фігури та їх властивості, за допомогою малюнків, моделей і
предметів, вироблення умінь користуватися найпростішими вимірювальними
та креслярськими інструментами (олівцем, лінійкою, циркулем, трикутником),
вміщено різноманітні обчислювальні та вимірювальні завдання, задачі.
Даний матеріал може використовуватися у початкових класах на уроках
та позаурочний час.
Рекомендовано вчителям початкових класів та вихователям груп
продовженого дня.

2011

6
 ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4
1.Теоретичні аспекти вивчення геометричного матеріалу
в початковій школі……………………………………………………………….6
1.1Загальна характеристика геометричної пропедевтики…………………….6
1.2Програмні вимоги щодо рівня геометричних знань учнів 1 – 4 класів……9
2.Формування в учнів графічних навичок……………………………………….12
3.Поняття про геометричні фігури……………………………………………….19
4.Геометрія допомагає в арифметиці…………………………………………….27
4.1 Число і геометричний образ у їх взаємозв’язку…………………………28
4.2 Схематичні малюнки при ознайомленні з арифметичними діями та
їхніми властивостями……………………………………………………….33
4.3 Моделювання умови задачі та її розв’язування. Практичні способи
розв’язування задач………………………………………………………..41
4.4.Використання графічних зображень при розв’язуванні задач
різними способами………………………………………………………...46
4.5 Графічне розв’язування арифметичних задач………………………….48
4.6 Графічне розв’язування деяких задач геометричного змісту………….52
4.7 Графічне розв’язування задач підвищеної складності………………….54
4.8 Малюнок допомагає міркувати…………………………………………..56
5.Творчі вправи з геометрії……………………………………………………….63
6.Математичний ранок «Геометрія навколо нас»………………………………69
7. Геометричні загадки…………………………………………………………..78
Використані джерела……………………………………………………………..80

7
 ВСТУП

У зв’язку з і змінами в системі освіти України, які відбулися на порозі

нового тисячоліття, найактуальнішим питанням на сьогоднішній день стало
питання всебічного розвитку дитячої особистості, на основі реалізації її
природних можливостей, врахування інтересів і потреб.
Широкі можливості для розвитку розумових здібностей молодших
школярів, а саме: сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уявлення, волі, уваги,
створює вивчення математики. Ця наука допомагає учням доказово міркувати
та пояснювати свої дії, логічно мислити та знаходити вихід із будь-якої
ситуації. Важко знайти таку галузь людської діяльності, де можна було б
обійтися без математичних знань, причому з кожним роком діапазон їх
практичних застосувань все збільшується.
Зважаючи на те, що основною метою сучасної школи є підготовка учнів
до життя, до суспільно – корисної праці, особливої ваги слід надавати тим
питанням програми, з якими її вихованці не раз зустрічатимуться у своїй
життєдіяльності, і одним з цих питань курсу математики є вивчення
геометричного матеріалу.
Геометрія, як наука, зародилася багато тисячоліть тому у зв’язку з
потребою виміру землі. Отже, в перекладі з грецької слово «геометрія» означає
«землемірство».
Вивчаючи геометрію, діти знайомляться з різними просторовими
формами та тілами, геометричними фігурами та їх властивостями, набирають
навичок вимірювання, побудови, конструювання, малювання.
Особлива роль в ознайомленні учнів з даними питаннями відводиться
школі І ступеня, так як саме молодшим школярам притаманні образність
мислення, гострота уявлень і сприймань. Елементарні геометричні знання,
здобуті в початкових класах, стають основою, на якій зводиться у майбутньому
точна і прекрасна будівля науки геометрії. Щоб ця будівля була міцною і

8
надійною, необхідно, щоб поняття, терміни, уявлення, здобуті на початкових
етапах навчання, стали міцною опорою для їх розширення і поглиблення.
У методичному посібнику дано загальну характеристику геометричної
пропедевтики та розкрито програмні вимоги щодо рівня геометричних знань
учнів 1 – 4 класів на кінець навчального року, розроблено ряд завдань для
покращення якості вивчення геометричного матеріалу.
Формування в учнів початкових класів геометричних уявлень і понять
забезпечує їх підготовку до вивчення систематичного курсу геометрії в 7 – 11
класах.

9
 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО
МАТЕРІАЛУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1 Загальна характеристика геометричної пропедевтики

Як відомо, навчальному предмету «Геометрія», що вивчається в 7 – 11

класах загальноосвітньої школи, передує геометрична пропедевтика в
початковій школі.
Учні 1 – 4 класів знайомляться з геометричними фігурами, їх
найважливішими властивостями, вчаться виконувати побудови, визначати
довжини, площі, що потрібно, насамперед, для того, щоб підготувати дітей до
вивчення систематичного курсу геометрії.
В початковій школі геометричний матеріал не складає окремих розділів
курсу математики; він пов’язується з арифметичним матеріалом та з вивченням
величин і, рівномірно розподілений по всьому курсі, зустрічається майже на
кожному уроці.
Геометрична пропедевтика поділяється на такі складові: розвиток
просторових уявлень молодших школярів, формування уявлень про лінії і
відрізок, креслення і вимірювання довжин відрізків, ознайомлення з
многокутниками і кругом, вимірювання периметра і площ многокутників,
спостереження геометричних тіл і введення їх назв.
На думку психологів: «Рівень розвитку просторового мислення та
уявлень вважається одним з основних критеріїв математичного розвитку
особистості» , а А. Пуанкаре визначав дані процеси, як найбільш істотні засоби
людського спілкування . На сьогоднішній день не виникає жодних сумнівів, що
питання розвитку просторового мислення та уявлень в молодшому шкільному
віці заслуговує великої уваги, адже, як довели психологічні дослідження, саме
даний період є сенситивним для формування цих процесів, що пов’язано з
перевагою в молодших школярів образних компонентів мислення їх розумової

10
діяльності. У зв’язку з цим і виникла ідея побудови курсу, який базується на
стадіях: образ – уявлення – система уявлень - передпоняття, які дають
можливість уявити підготовку учнів до виходу в геометричний простір (простір
з постійно змінною точкою відліку) та визначити шляхи подальшого
формування понять. Тому в підході до вивчення певного геометричного
поняття існує чітка система аналізу, яка забезпечує дотримання принципу
наступності: що дітям уже відомо про це поняття з дошкільного періоду їхнього
життя, або з попередніх уроків математики в школі, що вони повинні вивчити
про це поняття зараз; як воно з часом буде ускладнюватися в початковій школі і
на який рівень знань про нього діти повинні вийти, закінчивши початкову
школу; як це поняття трактується в 5 – 6 класах та в систематичному курсі
геометрії. Такий аналіз допоможе правильно активізувати попередні знання,
визначити опору та новизну даного матеріалу, і, в результаті, підійти до
способу його пояснення.
Не означуваними поняттями у курсі геометрії є «точка», «пряма лінія»,
«площина», на основі яких базуються інші геометричні поняття. Окрім прямої,
учні початкових класів знайомляться з кривою та ламаною лініями.
Одним з основних у 1 – 4 класах є поняття «відрізок», яке вводиться через
інше «частина прямої». У посібнику В. О. Погорєлова відрізком називається
частина прямої, яка складається з усіх її точок, які лежать між двома даними. Ці
точки названо кінцями відрізка. Питання, чи належать вони самому відрізку,
залишається нерозкритим до 6 класу, а молодші школярі повинні знати, що
кінці відрізка тільки задають його.
Майже з перших уроків математики в початкових класах учні стикаються
з вимірюванням відрізків. Не володіючи спеціальною математичною
термінологією, діти вже готуються до усвідомлення того, що кожен відрізок
має певну довжину, більшу від нуля, та що довжина відрізка дорівнює сумі
довжин тих частин, на які він розбивається будь-якою його точкою.
У другому класі починається знайомство молодших школярів з такою
геометричною фігурою, як кут. Оскільки, вони ще не знайомі з променем, то
11
означення кута для них не дається, а уявлення про нього у дітей формується в
основному під час вивчення многокутників. Як свідчать педагогічні
дослідження, кут учні початкових класів розуміють як «відірваний кут
многокутника». Проте, міцно закріпившись в дитячій уяві, таке розуміння
створює труднощі під час вивчення кута в 5 класі. Ним тут називають фігуру,
утворену двома променями, що мають спільний початок. Така неузгодженість
вимагає уточнення уявлення про кут вже з перших уроків ознайомлення з ним.
Ще однією проблемою, з якою стикаються молодші школярі, - порівняння
кутів за величиною. Звичайно, у початкових класах не вимагається знаходити
величину кутів у градусах, користуючись транспортиром. Але учні 2 класу
ознайомлюються з прямим кутом, а тому для порівняння використовують
прямий кут косинця.
Аналіз програм і підручників свідчить, що учні початкових класів досить
багато дізнаються про многокутники. Враховуючи те, що ще з дошкільного віку
дітям знайомі трикутник, чотирикутник, квадрат, шкільний підручник для
першого класу оперує цими фігурами. Моделі і зображення геометричних фігур
застосовуються як дидактичний матеріал для вивчення чисел і арифметичних
дій над ними, для розв’язування задач.
У 1 – 4 класах учні розглядають різні види фігур, уточнюють уявлення
про ці фігури, вчаться розпізнавати їх у різних ситуаціях, на малюнках, моделях
та навколишніх предметах, визначати знайомі їм геометричні фігури у фігурах
складної конфігурації, порівнювати їх, конструювати, обчислювати периметр
многокутників та площу прямокутника і квадрата.
У зв’язку з тим, що молодші школярі не лише розглядають та порівнюють
різні фігури, а й вчаться їх зображати, саме на цьому етапі в них повинні
сформуватися елементарні графічні уміння і навички роботи з креслярськими
інструментами: олівцем, лінійкою та циркулем.
З метою послідовного ознайомлення із вивченням геометричних понять
та їх подальшим розвитком в межах початкової школи пропонуємо чіткий
аналіз програм для 1 – 4 класів.
12
 1.2 Програмні вимоги щодо рівня геометричних знань учнів 1 – 4
класів

Назви Рівень знань

геометричних За дошкільний 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас
об’єктів період
1. Лінії Мають уявлення Розпізнають і Розпізнають і Вимірюють Знаходять
називають називають довжину відрізків довжину
пряму, криву, пряму, криву, ламаної, ламаної
ламану лінії, ламану лінії, відкладають на
визначають знаходять прямій відрізки
кількість ланок довжину ламаної певної довжини.
ламаної лінії. лінії, називають
вертикальну і
горизонтальну
лінії.
2. Точка, Мають уявлення Розпізнають Вимірюють і Порівнюють Вимірюють і
відрізок, про точку і точки, відрізки, креслять відрізки довжини порівнюють
промінь. відрізок. промені, заданої довжини відрізків, довжини
зображають їх, (в сантиметрах, застосовують відрізків,
вимірюють потім в великі латинські записують бук-
лінійкою дециметрах і букви для венні
довжину сантиметрах), позначення позначення
відрізка в порівнюють точок, відрізків, відрізків.
сантиметрах, довжини розпізнають
будують відрізків. вертикальні,
відрізки заданої Розпізнають горизонтальні та
довжини. відрізки серед похилі відрізки.
інших фігур,
показують
спільну точку
двох відрізків.
3. Кути. - - Розпізнають кути Ознайомлюються Означення
многокутника, з поняттям кута; поняття
вчать залежність «вершина» і «вершина» і
назви «сторони» кута, «сторона»

13
 многокутника від розпізнають кута; прямий
кількості його трикутник з кут; означення
кутів, прямим кутом. і побудова
ознайомлюються гострого і
з прямим кутом, тупого кутів.
визначають
прямий кут за
допомогою
косинця.
4. Трикутник, Розпізнають і Розпізнають і Вчать елементи Розпізнавання, Означення
чотирикутник, називають називають трикутника: буквене прямокутника.
многокутники. трикутник, трикутник, сторони, кути, позначення Поняття
квадрат, чотирикутник, вершини, вчать многокутників. «ширина»,
використовують п’ятикутник і залежність назви Знаходження «довжина»
їх як еталони шестикутник. многокутника від периметра прямокутника.
для визначення Визначають кількості його многокутників. Розпізнають
форми предмета знайомі вершин, сторін, Побудова прямокутник,
(за програмою геометричні кутів; многокутників. вимірюють
«Дитина» те ж фігури у фігурах порівнюють довжини його
про складної конфі- довжини сторін сторін,
чотирикутники і гурації, трикутника, будують
п’ятикутники), складають розпізнають і прямокутник з
знають, що це геометричні називають заданими
площинні фігури з многокутники, сторонами,
фігури. паличок, знаходять їх обчислюють
креслять периметр. периметр
чотирикутник, многокутників,
користуються площу
геометричними прямокутника і
фігурами як квадрата.
лічильним
матеріалом.
5. Коло і круг Розпізнають Розпізнають Центр і радіус Визначають Побудова кола
круг, круг та кола. Побудова точки, що даного радіуса,
використовують використовують кола даного належать кругу і вимірювання
його як еталон як лічильний радіуса що знаходяться довжини
для визначення матеріал циркулем. поза ним. радіуса.
форми предмета Вимірювання Виконують Ознайомлення
довжини радіуса. вправи на з поняттям
розпізнавання «хорда»,
круга серед «діаметр»,

14
 інших геомет- «сектор»,
ричних фігур. «сегмент»
круга.
6. Просторові Знайомляться з Знайомляться з
тіла. назвами кулі, формами і
куба, циліндра, назвами
знають, що це основних
об’ємні фігури, геометричних
використовують тіл: призмою
їх як еталони (паралеле-
для визначення піпедом,
форм предметів кубом),
пірамідою,
конусом,
кулею,
циліндром.

15
 2. ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК

Практична діяльність людини тісно пов'язана з широким використанням

графічних зображень. Тож вироблення графічних навичок та вмінь школярів
необхідне для вдосконалення підготовки їх до праці.
Формуванню в дітей таких навичок на уроках математики сприяють
геометричні побудови, до того ж вони стимулюють розвиток просторового
уявлення, полегшують сприймання абстрактних геометричних образів.
Однак побудови за допомогою креслярських інструментів досить складні
для дітей, потребують добре розвиненої координації рухів рук. З огляду на це в
психолого-педагогічній літературі цілком слушно наголошується на потребі
застосовувати спеціальні прийоми і методи навчання, що забезпечують
розвиток в учнів рухів кожної руки, кожного пальця.
У теорії геометричних побудов креслярський інструмент призначений
для виконання певних елементарних операцій. Елементарні побудови за
допомогою лінійки, наприклад, такі: проведення відрізка, що сполучає дві певні
точки; прямої через дві задані точки; променя, початок якого в даній точці, а
проходить він через іншу точку; двох прямих, що перетикаються тощо.
Як засвідчують наші спостереження і дослідження, графічні навички
формуються в молодших школярів на недостатньому рівні, що стає серйозною
перешкодою у засвоєнні геометрії, креслення, трудового навчання в наступних
класах.
Загальновідомо, що переучувати завжди значно складніше, ніж відразу
навчити правильно. Тому так важливо з перших кроків правильно організувати
формування у молодших школярів графічних навичок та вмінь. Щоб діти
свідомо засвоювали і запам'ятовували способи елементарних побудов, потрібні
інструкції, де розкривався б зміст і послідовність операцій, які становлять дію з
певним інструментом і визначаються його особливостями. Це допоможе учням
правильно і повно уявити, як така дія виконується.

16
 Ознайомлення молодших школярів з креслярськими інструментами
починається з вимірювань і побудов за допомогою масштабної лінійки.
Проведення прямих через одну і дві точки, сполучення двох точок відрізком,
побудова точок перетину прямих ілюструють властивості прямої і допомагають
сформувати відповідні навички побудов. 1 це потрібно учням, бо ми на
практиці переконалися, що навіть значна частина старшокласників не вміє
точно провести пряму через дві точки. Тому під час вироблення у молодших
школярів графічних навичок рекомендується вимагати від них дотримання
такої послідовності операцій:
1) прикласти лінійку до даних точок (або точки) на таку відстань, щоб
олівець, поставлений вертикально вістрям у ці точки, торкався ребра лінійки;
2) тримати олівець біля початку його підструганої частини трьома
пальцями: великим, середнім та вказівним;
3) підняти лікоть правої руки, кистю злегка спиратися на лінійку,
зовнішній бік нігтьового суглоба мізинця пересуватиметься по ній;
4) злегка підняти лікоть лівої руки (не спиратись на лінійку всією кистю,
а лише чотирма пальцями лівої руки притримувати інструмент);
5) провести лінію, дещо нахиляючи олівець у напрямі руху.
Учителю слід докладно проінструктувати дітей, продемонструвати
правильне виконання дій і наголосити, на необхідності виконати їх таким
способом, постійно контролювати неухильне дотримання цих вказівок.
За правилами креслення горизонтальні лінії проводяться зліва направо,
вертикальні – знизу вгору. Ми вважаємо за доцільне сформувати в учнів уміння
проводити горизонтальні й вертикальні лінії у двох напрямах (горизонтальні –
зліва направо та справа наліво, вертикальні – знизу вгору і навпаки). Адже, по-
перше, побудови на уроках математики учень виконує лише олівцем; по-друге,
розширення напрямів рухів, які опановуватиме учень, не тільки розвиватиме
його руку, а й прискорюватиме формування складних графічних навичок.

17
 Добираючи вправи для вдосконалення навичок побудов за допомогою
лінійки, треба розкривати дітям конструктивні можливості цього інструмента.
Наводимо кілька прикладів таких вправ.
1. Проведіть від руки пряму лінію. Перевірте лінійкою, чи вийшла вона
прямою.
2. Позначте на проведеній від руки лінії дві будь-які точки. Проведіть
через них пряму, скориставшись лінійкою.
3. За допомогою лінійки проведіть пряму горизонтально, позначте на ній
точку і проведіть через неї ще одну пряму вертикально.
4. Позначте дві точки. Проведіть через них пряму.
5. За допомогою лінійки продовжте прямі до перетину (рис. 1, а-б).
6. Сполучіть точки відрізками (рис. 2).

Яку фігуру одержали? Скільки відрізків утворилось?

Такі завдання не тільки закріплюють уміння використовувати лінійку для
побудов, а й допомагають учням засвоїти, що через дві точки проходить одна
пряма, що вона необмежена. Послідовне сполучення точок відрізками
підводить школярів до поняття замкненої ламаної, до побудови многокутника.
Цікавою і дещо несподіваною для учнів є вправа 1, оскільки у позиції б прямі
не перетнуться. І хоч про паралельність діти довідаються лише в 5 класі, вже у
3-му їх варто дещо наблизити до цього поняття. Після спроб учнів знайти точку
перетину, доцільно повідомити їм, що прямі перетинаються не завжди. Є такі,
що не перетинаються, скільки б ми їх не продовжували в обидва боки. Можна
сказати дітям, що такі прямі називаються паралельними, і навести приклади з
навколишнього.
18
 Ознайомлення з іншим креслярським інструментом – косинцем пов'язане
з вивченням прямого кута. За його допомогою учні відшукують серед даних
кутів прямі, перевіряють і будують їх. Оскільки з косинцем учні будуватимуть
перпендикулярні прямі в наступних класах, бажано вимірювати кути так, як
показано на рисунку 3.

Засвоїти дію вимірювання прямих кутів косинцем учням допомагають

спеціальні наочні посібники (рис. 4). Будуючи прямі кути, прямокутники,
квадрати тощо, учні оволодівають навичками побудов з косинцем. Тому до
системи вправ доцільно ввести завдання, які сприяють глибокому
усвідомленню властивостей квадрата й прямокутника, виявленню схожості й
відмінності в їх побудові. Розглянемо приклади.
1. На рисунку 5 позначено три точки, що є вершинами прямокутника.
Побудуйте цей прямокутник:
а) з лінійкою (використовуючи клітинки);
б) косинцем.
2. Відомо, що відрізок АВ – сторона квадрата.
Побудуйте цей квадрат (рис. 6).

19
 3. Відрізок, довжина якого 3 см, – сторона прямокутника. Побудуйте цей
прямокутник. Скільки таких прямокутників можна побудувати?
4. Сполучіть послідовно точки А, В, С, Д (рис. 7). Яка фігура утворилась?
Чи ця фігура ■ – квадрат?

Для учнів будувати прямокутники на нелінійованому папері значно

складніше, ніж за клітинками. Щоб полегшити ш засвоєння цієї дії, варто
виготовити спеціальну таблицю, в якій показати послідовність операцій
побудови прямокутника (рис. 8). Але використовувати такі таблиці бажано
20
лише після того, як учитель пояснить дітям послідовність побудов і
продемонструє їх на дошці. Важливо, щоб його розповідь супроводжувалась
відповідними діями учнів.
Неабияке значення для розвитку графічних навичок молодших школярів
має опанування побудов за допомогою циркуля – інструмента, що поширений
на практиці для порівняння відрізків, наближеного поділу їх на рівні частини,
спрямлення ламаної і вимірювання відстаней між двома точками (з використан-
ням і масштабної лінійки), а головне – для побудов. Саме завдяки йому ми в
змозі ознайомити учнів з дивовижною геометричною фігурою – колом.
Школярі вчаться будувати циркулем як довільні кола, так і з даними центром і
радіусом. Цією побудовою навіть учні 4–5 класів оволодівають з трудом: вони
креслять не одним неперервним рухом, а кількома окремими; частину кола –
обертанням циркуля в одному напрямі, іншу частину – в протилежному. Тож,
формуючи навички побудов за допомогою циркуля, доцільно дотримуватись
таких правил:
1) тримати циркуль за голівку двома пальцями правої руки (вказівним і
великим);
2) злегка натискати на опорну ніжку циркуля;
3) креслити коло безперервним плавним рухом з однаковим натиском на
ніжку з графітним стержнем протягом усієї операції;
4) злегка нахиляти циркуль у напрямі руху (за годинниковою стрілкою).
Щоб зацікавити учнів побудовою циркулем, слід запропонувати цікаві
орнаменти (рис. 9). Їх діти спроможні придумувати й самі. Вчителю важливо
збудити інтерес, заохотити їх.

21
 Формуючи креслярські навички, варто подбати про перенесення їх у нові
умови. Адже учням доведеться використовувати засвоєні прийоми побудов і в
процесі вивчення геометрії в наступних класах, і на уроках трудового навчання,
креслення тощо. Щоб узагальнити вміння, треба постійно варіювати умови
виконання побудов. Учні мають вільно володіти лінійкою для проведення
прямих У будь-якому напрямі, вимірювати й будувати прямі кути та інші
фігури за будь-якого їх розміщення на площині. Тому поряд із зошитом у
клітинку доцільно використовувати й нелінійований папір.
Формування осмислених і стійких графічних навичок сприятиме
підготовці школярів до вивчення математики в наступних класах. Адже діти,
котрі вміють будувати геометричні фігури, краще засвоюють геометричний
матеріал, швидше оволодівають необхідними графічними операціями на уроках
креслення і трудового навчання.

22
 3. ПОНЯТТЯ ПРО ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ

Початковий курс математики – органічна складова загальноосвітнього

шкільного курсу. Від того, як і чого ми навчимо дітей у 1–4 класах, значною
мірою залежить успіх в опануванні цього предмета у цілому. Тому важливо з
самого початку всі математичні поняття трактувати науково правильно. І тут
виникає нелегка проблема поєднання науковості й доступності викладу
матеріалу. Деякі класоводи, прагнучи максимально полегшити учням
усвідомлення складних математичних абстракцій, так їх «модифікують», що
втрачається бодай найменший науковий сенс. Скажімо, в математиці існують
первинні неозначувані поняття – «число», «множина», «точка», «пряма»,
«площина», а для них придумують якісь визначення, формулювання
властивостей, що зовсім недоречно.
Отже, вважаємо незайвим спинитися на деяких вимогах щодо формуван-
ня основних геометричних понять саме з погляду їх наукової коректності.
За програмою з математики вже у 1 класі (ще до вивчення чисел першого
десятка) вводиться поняття геометричної фігури. В цей час увага дітей
зосереджується на властивостях предметів, розміщенні їх на площині і в
просторі, дається поняття про величину тощо, тому цілком природно вичленити
геометричну форму. До того ж зробити це нескладно, бо школярі оперують
достатньою кількістю різноманітних наочних посібників, дидактичним
матеріалом. Наведемо приклади.
Заняття 1. Подорож у країну Геометрію
Учитель заздалегідь малює на дошці кольоровою крейдою різноманітні
геометричні фігури (трикутник, прямокутник, квадрат, круг, точку, відрізок і т.
п.)
– Діти! Зараз ми з вами вирушимо у цікаву подорож до країни Геометрії
( ( учні розглядають, пізнають окремі фігури). Знайомтеся!
Зображене тут – жителі цієї країни, тому й називаються геометричними
фігурами. Ми їх вивчатимемо. Дізнаємося багато цікавого про них: чим схожі і

23
чим різняться, як їх будувати. Отже, вивчатимемо геометрію – науку про
властивості різних фігур.
Слово «геометрія» – грецьке, у перекладі на нашу мову означає «земле-
мірство». Така назва виникла тому, що геометричні знання використовувалися
в давнину для вимірювання на місцевості (землі). А сьогодні такі знання
потрібні кожному: водієві і художнику, механізатору й космонавту, кравчині і
будівельнику. Тому геометрію вивчають усі.
Потім класовод пропонує дітям назвати відомі фігури, запам'ятати назви
нових, учить порівнювати. Наприкінці заняття учні «роблять фотознімки ча-
рівним апаратом», і геометричні фігури назавжди залишаються на таблиці у
класі.
Заняття 2. Найважливіша фігура
– Уявімо, що наша класна дошка – віконечко у незвичайний дім Гео-
метрії. В ньому мешкають цікаві предмети, які оживають тільки в руках
працелюбних і кмітливих дітей. Коли їх беруть у руки, вони швидко й вправно
креслять, вимірюють усе вздовж і впоперек, угору й униз. Хочете подивитися в
це віконечко і дізнатися, хто там живе? Давайте попросимо найголовнішу
геометричну фігуру, щоб прочинила його. (Вчитель вивішує таблицю
геометричних фігур). А котра ж з них найголовніша? (Промовляє таємниче,
майже пошепки).
Я – невидимка. В цьому суть моя, Мене лиш дотиком пера чи крейди
зображають і точкою усюди називають.
– То яка найголовніша фігура? Хто був уважним, той почув і головне про
цю невидимку. (Точка). Покажіть її на таблиці. Як же зобразити точку? Так,
треба доторкнутися кінчиком олівця чи ручки до паперу (кінчиком крейди до
дошки). А чому вона найголовніша? От коли ви потоваришуєте з нею,
запам'ятаєте її ім'я, вона щодня відкриватиме вам віконечко у невідоме. Як
зараз. Повторіть, як називається ця фігура.
Учитель відкриває дошку. На ній прилади: учнівська лінійка, макет мет-
ра, косинець, циркуль, олівець, розсувний кут (малка), складаний метр. Учні
24
називають відомі інструменти і їх призначення, а класовод показує, як ними
користуватися, ознайомлює з рештою фігур. Від імені Точки дарує олівці, і діти
із задоволенням вчаться зображати цю фігуру у зошитах.
Так по черзі до школярів на урок математики приходять фігури, прилади
із стародавньої країни Геометрії, а з ними – знання і практичні навички.
Найстаранніших Точка «відзначає» – від її імені вчитель при огляді учнівських
робіт наклеює у зошит зображення сонця.
Для закріплення знань та відпрацювання навичок учні виконують вправи
за поданим зразком – ставлять точку посередині клітинки, в лівому нижньому
куті, у правому верхньому і т. д. Це підготовляє їх водночас до написання цифр,
тренує кисть руки.
З позначенням геометричних фігур буквами поспішати не слід. Скорис-
тавшись аналогією до запису імен, прізвищ з великої літери, спочатку у 2 класі
можна показати, що точку теж треба назвати якоюсь буквою. Для цього
пропонуємо відповідні вправи – усні і письмові. Обов'язково звертаємо увагу
дітей: точка не має виміру, й усі фігури утворюються з точок, але при цьому
виділяються «головні» – це кінці відрізка, вершини трикутника, прямокутника,
центр кола.
Для ознайомлення з відрізком пропонуємо на довільній прямій позначити
дві точки і повідомляємо, що частина прямої між ними називається відрізком, а
самі точки – його кінцями. Відрізок позначаємо великими буквами на кінцях
або малою – посередині.
Доцільно провести практичну роботу: відкласти довгий відрізок за допо-
могою шнура, натертого крейдою. Цим способом користуються столярі. Прик-
ріплюють шнур на протилежних кінцях дошки, потім, тримаючи посередині,
трохи його відтягують і різко відпускають. Шнур відбиває відрізок потрібної
довжини.
Під час введення поняття про кут важливо запобігти виникненню в учнів
неправильного уявлення, що ця фігура розміщується тільки горизонтально. Для
цього показуємо дітям кути різного виду і в різному положенні: на предметах у
25
класі, на роздатковому лічильному матеріалі тощо. Щоразу пояснюємо: в
кожного кута є сторони та вершина. Коли дві суміжні сторони прямокутника
(трикутника) сходяться, вони теж утворюють кут. Щоб сформувати правильне
уявлення про кут як сукупність вершини, сторін і внутрішньої площини між
ними, треба на перших порах оперувати паперовими, пластмасовими чи
дерев'яними моделями цих фігур, а після цього варто показати розсувний кут на
малюнку. До речі, діти можуть виготовити його самі з планочок, шарнірно
з'єднаних шматочком пластиліну чи цвяхом.
У такий спосіб на різних моделях, малюнках поступово збагачуємо по-
няття про кут. Школярі наочно переконуються: його величина не залежить від
довжини сторін, а лише від їх взаємного розміщення. Варто на розсувному куті
ввести поняття про види цієї фігури – прямі, тупі й гострі. Запропонувати
виготовити модель прямого кута з паперу: двічі перегнути навпіл аркуш
довільної форми. Вчитель звертає увагу, що при цьому дві прямі (лінії згину),
перетинаючись, утворюють чотири однакових кути. Вони і називаються
прямими.
З аркушів паперу різної величини учні виготовляють багато таких кутів, а
потім накладанням їх один на одного переконуються, що прямі кути рівні між
собою. Користуючись моделлю цієї геометричної фігури, знаходять такі самі
кути на різних предметах (менші або більші за прямі), прикладають до моделей
кутів креслярський косинець і знову перевіряють їх величину. Учитель
повідомляє: менші за прямий кути називаються гострими, а більші – тупими.
Для ознайомлення з прямокутником доцільно провести таку практичну
роботу. Зобразивши два чотирикутники (один з них –прямокутник), запропо-
нувати дітям відповісти на запитання, що спільного мають ці фігури, чим від-
різняються одна від одної. Розглянувши їх, учні легко встановлять, що обидві –
чотирикутні, а скориставшись моделлю прямого кута, з'ясують: у першої
фігури всі кути різні, а в другої – прямі. Як інакше можна назвати другий
чотирикутник? Якщо вихованці не зможуть відповісти, вчитель сам повідомляє:
«Чотирикутник, у якого всі кути прямі, називається прямокутником».
26
 Після цього – ознайомлення з ознаками прямокутника за допомогою ви-
мірювання сторін. Учні мають переконатися, що протилежні сторони у цієї
фігури рівні.
Щоб підкреслити суттєві ознаки прямокутника, класовод на дошці
розміщує різної величини і кольору фігури й запитує, що спільного в них і чим
вони відрізняються. Учні цілком спроможні дати обґрунтовану відповідь.
Спільне – всі фігури прямокутники. Відрізняються матеріалом, величиною,
кольором. Класовод наголошує: для геометричної фігури важливі дві перші
ознаки – наявність прямих кутів та рівність протилежних сторін, а решта –мате-
ріал, колір, величина – неістотні.
Аналогічно вводиться поняття про квадрат як окремий вид прямокутника.
З різновидами многокутників молодші школярі ознайомлюються у проце-
сі формування поняття про число. Під час вивчення числа і цифри 3 вводимо
поняття про трикутник, 4 – чотирикутник і т. д. Поступово діти переконуються,
що назва многокутника залежить від кількості його елементів, наприклад, три
кути – трикутник, чотири кути – чотирикутник і т.д.
Після тренувальних вправ на визначення фігур можна запропонувати
складніші завдання.
1. Чи можна з чотирьох відрізків довжиною 2, 2, 3, З см утворити
прямокутник? Яка його довжина і ширина?
2. Де поставити чотири точки, щоб з'єднавши їх відрізками, одержати
чотири прямих кути? (Відповідь – у вершинах прямокутника або на кінцях двох
рівних відрізків, які перетинаються посередині під прямим кутом).
3. Знайти на рисунку трикутники і полічити, скільки їх (рис. 1).

27
 Для слабших учнів можна сформулювати завдання так: знайти на рисунку
п'ять трикутників.
4. На якому з малюнків трикутників більше (рис. 2, 3)?

5. Як із семи паличок скласти три трикутники? (Відповідь – рис. 4).

6. З дванадцяти паличок скласти таку фігуру, як на рисунку 5. Перекласти

у ній палички так, щоб вийшло два квадрати: один – великий, другий –
маленький. (Відповідь – рис. 6).

7. Як перекласти дві палички, щоб з двох трикутників вийшло три

(рис.7)? (Відповідь – рис. 8).
28
 8. З 10 однакових паличок складено два квадрати (рис. 9). Спробуйте з
цих паличок скласти 3 квадрати.

9. Скільки всього зображено квадратів (рис. 10)?

З колом ознайомлюємо учнів теж на практичних вправах. Оскільки круг

дітям відомий ще з дитсадка, то вчитель, показавши їм макет фігури, проводить
по краю чорним фломастером і пояснює: ця крива й замкнена лінія називається
29
колом. Нагадавши учням, що для креслення відрізків прямих ліній
використовується лінійка, показує спеціальний інструмент для креслення кола
– циркуль; розповідає, з яких частин він складається та як ним користуватися.
Класовод докладно спиняється і на кресленні кола за допомогою цирку-
ля: ніжку з голкою встановити нерухомо у якійсь точці (вона називається
центром кола), тоді друга ніжка, переміщуючись своїм кінцем (крейдою,
олівцем) опише потрібну лінію. Можна додати, що ця лінія крива і замкнена, а
частина площини, обмежена колом, називається кругом. Важливо, щоб діти з
самого початку запам'ятали: коло – це межа круга і складається вона з множини
точок, які щільно прилягають одна до одної. Якщо будь-яку точку з'єднати з
центром, то дістанемо відрізок – радіус. Пропонуємо учням провести кілька
радіусів і виміряти їх довжину. Вони наочно переконуються в тому, що всі
радіуси рівні між собою, тобто всі точки кола лежать на однаковій відстані від
центра.
Корисно показати школярам, як накреслити коло за допомогою картонної
смужки. Прикріпити один її кінець до дошки, щоб смужка вільно оберталася
навколо цвяха. До другого кінця прикласти крейду і, обертаючи смужку,
описати коло. Зацікавить дітей креслення великих кіл на землі за допомогою
мотузка та двох кілочків.
Звичайно, молодші учні спроможні сприйняти геометричний матеріал
тільки на конкретних практичних вправах з наочними посібниками і
приладдям, поданих у цікавій, дотепній формі.

30
 4. ГЕОМЕТРІЯ ДОПОМАГАЄ АРИФМЕТИЦІ

Продуктивне використання ідеї «арифметика допомагає геометрії» (і

навпаки) сягає сивої давнини. Так, 2,5 тис. років тому грецький мудрець Фалес
Мілетський (близько 624–548 pp. до н. є.) за допомогою тіні визначив висоту
однієї з єгипетських пірамід. Він вибрав час, коли його власна тінь дорівнювала
його зросту, і виміряв довжину тіні піраміди. Зрозуміло, що в цей час висота
піраміди теж дорівнювала довжині своєї тіні. (Спробуйте використати цей
спосіб для визначення висоти дерева і свого зросту).
Фалес знайшов також розв'язання задачі на визначення відстані від кораб-
ля, що перебуває в морі, до гавані без безпосереднього вимірювання цієї відста-
ні.
У народі кажуть: «Що людина бачить, те вона і знає». Нині графіки,
діаграми, схеми, графи досить поширені в різних галузях науки й виробництва.
Не випадково, мабуть, і в самому шкільному курсі вони використовуються
дедалі частіше.
У підручниках математики для чотирирічної початкової школи (автори –
М. В. Богданович, Л. П. Кочина, М. М. Левшин) вміщено в середньому близько
5 % вправ, де різноманітні схематичні малюнки допомагають дітям виконати
суто арифметичне завдання. Вони ілюструють правила, хід міркувань, умову
вправи чи задачі; за ними учні складають і розв'язують приклади (рівняння,
нерівності) і задачі, пояснюють, як знайшли результат дій, називають правильні
твердження, читають вирази тощо.
Схематичний малюнок виконує різнопланові дидактичні функції:
- допомагає осмислити сюжет, виявити подані величини та взаємозв'язки
між ними;
- «наштовхує» на здогадку про можливий початок розв'язання,
допомагає збагнути його спосіб, обґрунтувати правомірність чи раціональність;
- слугує підготовчою вправою до введення правил виконання чотирьох

31
арифметичних дій, запису різних обчислювальних алгоритмів у вигляді блок-
схем;
- виступає як спосіб розв'язування задач та їх перевірки; засіб і джерело
нових арифметичних знань та ін.
Розглянемо на конкретних прикладах, як геометрія допомагає
арифметиці, зокрема спинимось на застосуванні графічних і графіко-
обчислювальних прийомів розв'язування арифметичних задач.
Прийоми роботи над творчими вправами ґрунтуються на маніпулюванні
предметами, фігурами, числами, цифрами, бо все, що є об'єктом необхідних для
виконання завдання дій, легко сприймається, міцно й точно запам'ятовується.
Вчителеві слід також враховувати, що для оптимізації пошукової самостійності
учнів на уроці необхідний синтез мислення, мовлення (слова) і дії.

4.1 Число і геометричний образ у їх взаємозв'язку

Формування понять про натуральне число й арифметичні дії

розпочинається в 1 класі й організується за допомогою широкого застосування
наочних і практичних методів, на основі виконання учнями різних дій з
предметами. Вже під час опрацювання теми «Властивості предметів.
Геометричні фігури» здійснюється підготовка дітей до вивчення чисел і дій над
ними. Ось приклади таких вправ.
1. Кубик – це паровоз. Порожні сірникові коробки – вагони. Причепи
до паровоза 10 вагонів. Покажи перший, другий, ..., десятий (від паровоза)
вагон. Покажи останній, передостанній. Відчепи останній вагон, другий, третій
з кінця.
2. Поклади в ряд 5 кружечків. Покажи перший, другий, третій. Забери
останній. Скільки залишилося? Поклади 5 кружечків. Забери передостанній.
Які кружечки залишилися? Скільки кружечків залишилося?

32
 3. Добудуй прямокутник, квадрат. По скільки потрібно нових паличок
(рис. 1)?
4. Склади з 3 паличок ламану лінію. Скільки утворилося кутів?
5. Порівняй 2 смужки паперу. Покажи, яка довша і на скільки? Яка
коротша і на скільки?
6. Порівняй числа (рис. 2).
7. В одному ряду 6 кружечків, а в другому 2. Розмісти кружечки так,
щоб у кожному ряду їх було порівну.
8. Поклади 4 трикутники. їх на 2 менше, ніж кружечків. Більше чи
менше треба покласти кружечків, ніж трикутників?

Геометричні об'єкти допомагають у виконанні дидактичного завдання –

розширити поняття числа, зокрема під час опрацювання теми «Утворення
дробів. Чисельник і знаменник дробу. Порівняння дробів» (4 клас).
9. Перегни паперову смужку навпіл. Покажи половину смужки. Скільки
половинок у цілій смужці?
10. Квадрати поділено на рівні частини (рис. 3). Назви незаштриховану
частину кожного з них. Яка з цих частин найменша (найбільша)? Запиши всі
частини в порядку збільшення.
33
 11. Яку частину заштриховано в кожному прямокутнику (рис. 4) ?
Користуючись малюнками, порівняй виділені частини.

12. На рисунку 5 три однакових круги поділено на в рівних частин. За

допомогою дробів запиши, яку частину кожного з них заштриховано.

13. Квадрат поділено на 8 рівних частин, 5 з яких заштриховано (рис. 6).

З малюнка видно, що

34
 До теми «Дроби зі знаменником 2, 4, 8. Порівняння дробів» (4 клас)
доцільно виготовити таблицю (рис. 7) і запропонувати учням завдання виду:

14. Що показує число в знаменнику? у чисельнику?

15. Розмісти в порядку зростання дроби: 1/2, 3/4, 5/8, 1/4, 3/8, 7/8, 1/8.
Порівняй дроби: 1/2 і 2/4, 1/4 і 1/8, 5/8 і 1/2. Що більше: 1/2 чи 1/4, 3/8 чи
1/4, 1/2 чи 2/47 Як із 1/2 одержати 1/4? Скільки в 1/2 четвертих частин? Скільки
в 1/2 восьмих частин?
16. Розглянь записи та поясни, як знайти 2/3 від 18 см (рис. 8).

17. Знайди помилку (рис. 9).

35
 Коментар. Порядок у множині цілих невід'ємних чисел інтерпретують на
числовій прямій так: з двох чисел меншим вважається те, зображення якого
розташоване на числовій прямій лівіше. Такий геометричний підхід до
порівняння чисел залишається в силі і для множини раціональних чисел, хоч
паралельно розглядаються правила порівняння десяткових і звичайних дробів
за їх записом.
18. За таблицею «Цифри племені майя» (спрощений варіант) заповни
порожні клітинки для чисел другого десятка (рис. 10).

19. Одного разу Маринка помітила, що бібліотекар, ведучи облік виданих

книжок, малює на аркуші паперу якісь чудернацькі квадратики. Маринка
попросила пояснити їх значення. З'ясувалось, що видаючи першу книжку,
бібліотекар ставить точку; потім другу, потім третю, четверту, потім з'єднує їх
попарно рисками. І коли всі 4 точки з'єднані одна з одною усіма можливими
відрізками, виходить фігура, яка означає, що видано 10 книжок. Отож цифри в
цій системі зображуються так (рис. 11).

20. О. С. Пушкін зазначав, що всі арабські числа можна записати за

допомогою такої фігури (рис. 12). Спробуй відшукати цифри від 0 до 9.

36
 Відповідь. АВ або ОСD – 1, ОВСАD – 2, ВСОDА – 3 і т. д.
21. Фросинка вирішила написати листа дідусеві. Поштовий індекс був
записаний у зошиті олівцем, і окремі частини цифр стерлися. Допоможіть
відновити індекс (рис. 13).

4.2 Схематичні малюнки при ознайомленні з арифметичними діями

та їхніми властивостями

22. Розглянь першу числову шкалу (рис. 14) і поясни, як за нею складено
приклад: 3 + 2 = 5.
За другою шкалою (рис. 15) склади приклад на додавання, а за третьою
(рис. 16) – на віднімання.

23. Запиши зображені на лінійці приклади (рис. 17).За допомогою лінійки

перевір, чи правильно розв'язані такі приклади: 5–2 = 4, 7–3 = 5, 6 + 2 = 8.

37
 24. Додати 2 натуральних числа, наприклад 9 та З, означає знайти в
натуральній послідовності число, яке займає третє місце після 9 (рис. 18).
Сформулюй таке визначення додавання на прикладі дії з числами 12 та 5.

25. Розглянь малюнок (рис. 19) і поясни за ним, як додати 3 до 8.

Розв'язання. До 8 додали 2, дістали 10, потім до 10 додали 1, дістали 11.

26. Відняти натуральне число, наприклад, 3 від 12, означає знайти в
натуральній послідовності таке число, від якого 12 стоїть на третьому місці
(рис. 20). Сформулюй таке визначення віднімання на прикладі дії з числами 15
та 4.

27. Від числа 12 відніми число 7 (рис. 21). Розв'язання. Від 10 віднімаємо
7, маємо 3; до 3 додаємо, 2, виходить 5.

38
 28. Поясни кожний з прийомів обчислення різниці. Який спосіб тобі
сподобався?
а) 13–8=
Відповідь. 13 – це 5 та 8, отже, 13–8 = 5.
б) рисунок 22

Відповідь. 10–8 = 2, 2 + 3 = 5.
в) 13–8=
Відповідь. Рисунок 23.

29. Склади за малюнком (рис. 24) вираз на множення і знайди його

значення. Відповідь перевір вимірюванням.

Процес ділення з остачею можна проілюструвати на предметних

множинах і на схематичному малюнку.

39
 30. а) Роздай дітям 9 цукерок по 2 цукерки кожному. Покажи, скільки
дітей одержать цукерки. Скільки цукерок залишиться?
б) Намалюй 9 кружечків. Скільки разів по 2 кружечки міститься в 9?
Скільки кружечків «лишилось?
Таке оперування предметами (рис. 25) «перекладається» на мову
математичних знаків: 9:2 = 4 (ост. 1).

Підсумкова бесіда.
– Скільки всього кружечків на малюнку? (9). По скільки кружечків
об'єднували в кожну групу? (По 2). Якою дією можна дізнатися, скільки дістали
груп по 2 кружечки? (Діленням. Треба 9 поділити на 2). Скільки дістали груп по
2 кружечки в кожній? (4 групи). Чи всі кружечки поділили? (Ні, 1 кружечок
залишився). Прочитай приклад, складений за малюнком.
Коментар. Як відомо, поділити з остачею ціле невід'ємне число а на
натуральне число в означає знайти такі цілі невід'ємні числа q і г, що а=в • q + r
і 0<г<в.
Виходячи з означення ділення з остачею, слід звернути увагу дітей на те,
що остача завжди повинна бути меншою від дільника. Для цього корисно
виконати вправи на зіставлення малюнка з математичним записом; на
виконання запису за даним малюнком; малюнка за даним записом.
Множення і ділення можна здійснити за допомогою вписаних один в
одного прямокутних трикутників (відповідно рис. 26 і 27). Будуємо менший з
них так, щоб один із катетів дорівнював одиниці обраного масштабу, а другий –
одному з перемножуваних чисел, а відповідний катет більшого трикутника
вважаємо другим множником. Тоді другий катет більшого трикутника
дорівнюватиме добутку цих чисел.
40
 При розв'язуванні прикладів на порядок дій корисно ознайомити дітей з
графом обчислень. Графом називається схема, яка складається з точок і ліній,
що сполучають ці точки. Термін «граф» учням не повідомляємо, а називаємо
креслення «схемою».
Наприклад, обчислюючи значення виразу 17–(14 + 6):5, дії поєднуємо з
побудовою графа (рис. 28).
У верхньому рядку розміщуємо вихідні числа (дані) в тому порядку, як
вони записані в прикладі: 17, 14, 6, 5. Потім накреслюємо порядок дій (план
обчислень). Спочатку треба знайти суму чисел 14 і 6 (рис. 28, а), потім
одержане число поділити на 5 (рис. 28, б) і, нарешті, від 17 відняти частку (рис.
28, в). В міру виконання обчислень схема доповнюється проміжними
результатами і відповіддю (рис. 28, г).

31. Склади вираз за поданою схемою (рис. 29).

32. Віднови дані й обчисли відповідний вираз (рис. 30).
41
 Вивчаючи тему «Арифметичні дії в межах 1000», третьокласники з
інтересом виконують за блок-схемою усну лічбу у формі гри в ЕОМ.
33. Обчисли за схемою (рис. 31).

Розв'язання. У блок-схему вводять число 4-4-7 = 28. Результат: 28<35.

Отже, до 28 слід додати 180. Відповідь: 208.
Коли ввести число 8, то доведеться виконати такий ланцюжок
обчислень: 8 • 7 = 56. 56>35, отже, 56–42=14.
Давньогрецький математик Піфагор Самоський (близько 580–500 pp. до
н. е.) придумав цікавий спосіб доведення загальних тверджень про числа: він
почав зображати числа точками. Наприклад, число 5 зображується так: ....., а
число 8 так: ........ . Одержував картинки 2 видів – на одних була середня точка
(як у числа 5), а на других такої точки не було (як у числа 8). Перші числа були
непарними, а другі – парними.
42
 Для доведення, що добуток двох непарних чисел непарний, Піфагор буду-
вав з точок прямокутник, як показано на рис. 32.

Оскільки обидві складені з точок сторони прямокутника мають середні

точки, то знайдеться вона і на площині прямокутника (точка 0).
Тоді очевидно, що для кожної точки прямокутника, крім цієї середньої, є
пара. Отже, число точок у прямокутнику непарне, тобто добуток двох непарних
чисел непарний.
34. Зробивши необхідні побудови, доведіть справедливість тверджень:
а) сума двох парних чисел є число парне;
б) сума двох непарних чисел є число парне;
в) сума парного і непарного чисел є число непарне;
г) якщо один із множників парний, то й добуток парний.
Властивості арифметичних дій добре ілюструються схематичними
малюнками.
35. За зразком (рис. 33) склади ще 4 числові рівності. Який можна
зробити висновок?

43
 Відповідь. Додавати числа можна в будь-якому порядку.
Переставний закон множення зручно проілюструвати за допомогою
рисунку 34: площа однієї й тієї ж самої фігури залишається сталою, як би ми її
не обчислювали – за рядами чи за стовпцями одиничних квадратів.

36. Розглянь, як можна поділити суму на число іншим способом.

(18 + 12) :3= 18:3+ 12:3 = 6+ 4= 10.
Відповідь. Щоб поділити суму на число, можна поділити на це число
кожний доданок і знайдені частки додати (рис. 35).

44
 4.3 Моделювання умови задачі та її розв'язування. Практичні
способи розв'язування задач

Обчислювальні прийоми розв'язування задач інколи корисно замінити

графічними, застосувавши схематичні малюнки. Вони або відразу приводять до
потрібного результату, або значно полегшують пошук способу розв'язання:
арифметичного – спрямовуючи міркування в потрібне русло, чи алгебраїчного
– допомагаючи у виборі невідомого для складання рівняння.
Найбільше підходять для графічного розв'язування задач відрізки й
прямокутники, оскільки на множині відрізків прямої, як і на множині
прямокутників з рівними основами, визначені операції додавання і множення
на невід'ємне число, тобто операції, схожі на арифметичні дії додавання і
множення невід'ємних чисел. Що ж до методики опрацювання задач у такий
спосіб, то тут важливо урізноманітнювати переходи від умови до схеми, від
схеми до числового виразу, а від нього знову до умови; частково змінювати
схему, числовий вираз або умову з тим, щоб глибше з'ясувати залежності між
величинами, відображеними в умовах.
Графічне моделювання математичного змісту задачі допомагає побачити,
яких саме даних не вистачає (або які зайві). З'ясувавши потрібну залежність,
легко знайти шуканий результат.
Нарешті, правильно побудовані графічні моделі умов задач у багатьох
випадках дають змогу учням зробити «прикидку» очікуваної відповіді, а також
перевірити правильність арифметичного розв'язання задачі.
Проілюструємо сказане конкретними прикладами геометричної
інтерпретації розв'язування задач з різних тем програми 4 класу.
37. Для школи купили 164 стільці по 8 крб. і 5 шаф по 54 крб. Скільки
грошей заплатили за покупку?
Розглянь таблицю і схему аналізу задачі (рис. 1) та поясни дії, які треба
виконати для її розв'язування.

45
 38. Телеграфні стовпи розміщені на відстані 50 м один від одного. Яка
відстань між першим і третім стовпами?

Коментар. Задачу учні часто розв'язують так: 50 • 3=150 (м) і ніяк не

можуть збагнути, чому відповідь неправильна. Тут на допомогу приходить
графічна ілюстрація (рис. 2).

На рисунку 3 зображено розгорнутий циферблат годинника. Під час пере-

ходу на 24-годинний відлік часу до числа годин додають 12, а для зворотного
переходу віднімають 12. Ця таблиця допомагає четвертокласникам засвоїти
тему «Доба. 12- і 24-годинний відлік часу. Перетворення часу за 12 годинним
відліком у час за 24-годинним відліком і навпаки».

46
 39. В одній сім'ї троє братів. Коли запитали, скільки їм років, то старший
відповів: «Нам усім 24 роки. Мені і Тарасику разом 16 років, а Тарасику і
Максиму – 14». Скільки років кожному з братів?
Міркування. Зобразимо число років кожного з братів у вигляді
прямокутника. Тоді задачу можна проілюструвати, як на рисунку 4.
Порівнюючи першу і другу умови, помічаємо, що вони різняться тільки числом
років Максима. Отже, йому 24– 16 = 8 (p.). Тарасику і Максиму разом 14 років,
тобто Тарасику 14 – 8 = 6 (p.).Тарасику і старшому брату разом 16 років.
Знаючи, скільки років одному з них, дізнаємось, скільки другому:16 – 6=10 (p.).

40. З двох однакових квадратів (периметр кожного 16 см) складено

прямокутник. Знайди його периметр.

Вказівка. Правильно розв'язати вправу допомагає рисунок 5.

47
 41. Склади задачу за її скороченим схематичним зображенням (рис. 6) і
розв'яжи її. Зобрази схематично 2 задачі, обернені до даної.

Застосування практичних способів розв'язування задач починається із

створення конкретного образу на основі розгляду ситуації, з побудови її моделі.
Скажімо, переважну більшість задач на додавання і віднімання в межах 5 (10)
шестилітки складають і розв'язують за наочними посібниками, маніпулюючи
дидактичним матеріалом.
Наприклад:
42. а) Ніно, візьми з кошика 3 каштани. Миколко, візьми ще 1 каштан і
дай Ніні. Скільки каштанів тепер у Ніни?
б) Оленко, постав перед собою 3 кубики. Тепер постав ще 2. Скільки у
тебе стало кубиків?
Результат дитина може визначити по-різному: перерахувавши всі
предмети або прилічивши до 3 кубиків ще 2, тобто назвавши 2 наступних за
трійкою числа: 4, 5. На основі такого прилічування відбувається і запам'ято-
вування результатів додавання.
Так само, віднімаючи, наприклад, від 5 паличок 2, учень підраховує
остачу. Об'єктами лічби можуть слугувати і натуральні предмети, і їх
зображення в усіх можливих просторових співвідношеннях. Так, 3 кружечки
можна розмістити в рядок, у стовпчик і у вигляді трикутника. Чим більше
число, тим більше варіантів його графічного ілюстрування.
43. У колгоспі 15 автомашин – легкових і вантажних, причому на кожну
легкову машину припадає 4 вантажні. Скільки в колгоспі легкових і вантажних
машин окремо?
48
 Практичне розв’язування. Відкладемо 1 паличку – це легкова машина.
Під нею покладемо 4 палички – це 4 вантажні машини. Будемо діяти так доти,
поки не розкладемо всі 15 паличок. Щоб відповісти на запитання задачі,
достатньо підрахувати, скільки паличок у верхньому рядку і скільки їх у
нижньому (рис. 7).

44. Протягом деякого часу червоне світло світлофора вмикалося 5 разів.

По скільки разів між першим і останнім вмиканнями червоного світла
засвічувалось зелене і жовте?
Розв'язання. За допомогою червоних (ч), жовтих (ж) і зелених (з)
кружечків зобразимо роботу світлофора у вигляді такої схеми (рис. 8).

Як бачимо, зелених сигналів на один менше, ніж червоних, тобто 4, а

жовтих удвічі більше, ніж зелених, тобто 8.
Геометрія допомагає практично виконувати чимало вправ, які
звичайними арифметичними способами молодший школяр розв'язати не в
змозі.
45. Як від стрічки завдовжки 8 м відрізати стрічку довжиною 6 м, не
маючи під рукою вимірювальних інструментів?

49
 Вказівка. Достатньо перегнути стрічку навпіл, потім одну з половинок
перегнути навпіл ще раз. Остання лінія згину – шукана лінія розрізу.
46. Склади трикутник з 3 паличок різної довжини. Чи завжди можна
виконати це завдання?

4.4 Використання графічних зображень при розв'язуванні задач

різними способами

Один з видів творчої роботи над задачею – розв'язування її різними

методами – арифметичним, алгебраїчним, геометричним. Інколи графічне
розв'язання найбільш наочне, раціональне, обґрунтоване.
Часто та сама задача має кілька розв'язань. Тоді кажуть про різні способи
її розв'язування.
47. 18 третьокласників передплатили 10 примірників журналу «Трамвай»
і 11 – «Барвінку». Скільки учнів передплатили обидва журнали?
Вказівка. Можна розв'язати задачу арифметично, причому двома
способами:
/ спосіб
1. 18–10 = 8 (учнів)
2. 11–8 = 3 (учні)
// спосіб
1. 10+11=21 (учень)
2. 21 – 18 = 3 (учні)
Існує й III спосіб – графічний (рис. 9).

50
 48. Довжину ділянки прямокутної форми розміром 15 мХ6 м збільшили
на 3 м. На скільки збільшилася площа ділянки? (Задачу розв'язати 2 способами:
в 1 дію і 4 окремими діями. Звернути увагу на те, як малюнок допоміг знайти
більш раціональний спосіб розв'язування).
Коментар. Як правило, учні розв'язують цю задачу 4 діями:
1. 15 • 6 = 90 (м2) – площа даного прямокутника.
2. 15 + 3=18 (м) –довжина нового прямокутника.
3. 18 • 6 = 108 (м2) – площа нового прямокутника.
4. 108–90=18 (м2) –на стільки збільшилась площа даного прямокутника.
За допомогою геометричної ілюстрації (рис. 10) цю задачу можна
розв'язати 1 дією: 3 • 6 = 18 (м ).

49. У магазин привезли 3500 кг овочів. Першого дня продали 2/10, а

другого – 3/10 усієї кількості овочів. Скільки овочів продали за ці 2 дні?
Розв'язання.
/ спосіб
1. 3500: 10 • 2 = 700 (кг)
2. 3500: 10 • 3=1050 (кг)
3. 700+1050=1750 (кг).
Знаходження II способу розв'язання задачі полегшує графічна ілюстрація
(рис. 11). Зокрема, вона допомагає з'ясувати, що 2/10 і 3/10 усієї кількості – це
половина привезених у магазин овочів. Звідси й такий більш раціональний
спосіб:
3500:2 = 1750 (кг).

51
 50. За допомогою паличок завдовжки 5 см виклади квадрат зі стороною
20 см і поділи його на рівні квадрати зі сторонами по 5 см. Підрахуй про себе,
скільки потрібно для цього паличок, а потім перевір свій результат практично.
51. Довжина смужки паперу 1 дм 8 см, 1/3 частину її заштриховано. Яка
довжина незаштрихованої частини? Перевір відповідь вимірюванням (рис. 12).

Коментар. У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі

прийоми перевірки: звірка відповіді; зазначення числових меж результату;
встановлення відповідності результату й умови; складання і розв'язування
обернених задач; розв'язування задачі різними способами, в тому числі й
графічним.

4.5 Графічне розв'язування арифметичних задач

Значну частину арифметичних вправ корисно розв'язати з учнями за

допомогою різних схем, діаграм, графіків тощо: вони дедалі більше
проникають у шкільну математику.

52
 52. З двох пунктів назустріч один одному вийшли 2 пішоходи. Перший
пройшов 3/5 шляху, другий – 3/10. Чи відбулася зустріч пішоходів?
Розв'язання. Зобразимо відстань між пунктами відрізком довжиною 10 см
(рис. 13). Поділимо відрізок на 5 і 10 рівних частин. Спираючись на малюнок,
легко дати відповідь на запитання: «Зустріч не відбулася». Такий спосіб
розв'язання називають графічним.

Примітка. Відстань між пунктами можна зобразити довільним відрізком.

Але для зручності й точності розв'язання задачі вибираємо такий відрізок,
довжина якого ділиться одночасно на знаменники обох дробів.
Інколи розв'язування задач графічним способом пов'язане не тільки з
побудовою відрізків, а й з вимірюванням їх довжин.
53. Назви довжину кожної річки (рис. 14). На скільки Дніпро коротший
від Волги?

Рис.14

Вказівка. За допомогою масштабного відрізка без обчислень знаходимо

наближені значення величин: довжина Дніпра – 2200 км, Волги – 3530 км.

53
 54. Щоб обгородити ділянку квадратної форми, треба вздовж кожної
сторони закопати по 4 стовпи, причому по одному – у вершинах квадрата.
Скільки всього потрібно стовпів?
Розв'язання. Потрібно 12 стовпів (рис. 15).

55. У 2 хлопчиків було 16 горіхів. Коли один з них віддав другому 6

горіхів, то у нього залишилося у З рази менше горіхів, ніж стало в другого.
Скільки горіхів було у кожного хлопчика?
Розв'язання. Зобразимо цю задачу схематично (рис. 16). Розглянувши
малюнок, можна відразу дати відповідь: 10 і 6.

56. Оленка мала наклеїти листівки в альбом. Якщо на кожній сторінці

розмістити по 1 листівці, то 11 листівок залишаться не наклеєними, а якщо ж на
кожну сторінку наклеювати по 2 листівки, то 5 сторінок альбому залишаться
порожніми. Скільки було в Оленки листівок і скільки сторінок в альбомі?
Вказівка. Проілюструємо задачу схемою (рис. 17, риска позначає сторінку
альбому, квадратик – листівку).

54
 Якщо учень намалює цю схему, виконавши спочатку відповідні практичні
дії з уявними «альбомом» (наприклад, зошитом) і «листівками» (наприклад,
набором різних прямокутників), то він одразу побачить, що 11+5 – половина
всіх листівок, які треба було Оленці наклеїти в альбом. Отже, всього 32
листівки. Якщо їх наклеювати по 2 на сторінку, то вони займуть 16 сторінок.
Відтак в альбомі 16 + 5 = 21 (с).
57. а) Відстань між містами А та В 50 км. З міста А в місто В о 9 год
ранку виїхав велосипедист, швидкість якого 10 км/год. Через 2 год з міста В у
місто А вийшов пішохід зі швидкістю 5 км/год. Побудуй схематичний малюнок
і зазнач на ньому положення рухомих точок через кожну годину. За допомогою
малюнка дізнайся, коли і де відбудеться зустріч.
Розв'язання. Проводимо ряд паралельних, рівних і рівновіддалених один
від одного відрізків, які позначають відстань між містами А та В. На кожному з
них відмічаємо, дотримуючись певного масштабу, положення рухомих точок
через кожну годину (рис. 18).

Відповідь. Зустріч відбудеться о 13 год, на відстані 10 км від міста В.

55
 б) Не зупиняючись після зустрічі, велосипедист і пішохід продовжили
рух з тією ж швидкістю. На якій відстані від міста А буде пішохід, коли
велосипедист прибуде до міста В? Коли між ними буде відстань 15 км?
Відповідь. 35 км; о 12 год та о 14 год.

4.6 Графічне розв'язування деяких задач геометричного змісту

Виробленню вмінь користуватися найпростішими вимірювальними та

креслярськими інструментами (олівцем, ручкою, лінійкою, циркулем,
кутником) сприяє запровадження в практику початкових класів розв'язування
деяких задач геометричного змісту графічним способом (інколи паралельно з
розв'язуванням їх арифметично, щоб продемонструвати дітям за допомогою
геометричних побудов і вимірювання: той самий результат можна одержати
швидше і з меншими труднощами).
58. На прямій задано 2 відрізки ОА = 4 см і ОВ = 6 см. Визнач відстань
АВ. Розглянь 2 випадки (рис. 19).
59. На прямій задано два відрізки ОА = ОВ = 4 см. Знайди відстань між
точками, які є серединами цих відрізків.
Вказівка. Розв'язати вправу допоможе рисунок 20.

60. Чи можна стверджувати, що точка В завжди є серединою відрізки АС,

якщо АВ^ВС?
56
 Відповідь. Ні, бо в умові не сказано, що точка В належить відрізку АС.
Дивись рисунок 21.
61. Обчисли периметри даних многокутників (рис. 22).

Коментар. Периметр многокутника (чотирикутника, трикутника,

шестикутника тощо) можна знайти по-різному:
/ спосіб – вимірявши безпосередньо кожен відрізок і додавши одержані
числа;
// спосіб – послідовно відклавши циркулем кожну сторону на прямій та
вимірявши лінійкою відрізок, що становить суму всіх сторін многокутника.
62. Не відриваючи олівця від паперу, поділи фігуру на 6 рівних
трикутників (рис. 23).
Розв'язання. Рисунок 24.

63. Накресли квадрат. Поділи його на 2 фігури, рівні за площею. Завдання

виконай різними способами, без вимірювань і арифметичних обчислень.

57
 Розв'язання. Рисунок 25.

64. Поділи прямокутник на таких 3 прямокутники, щоб площа одного з

них дорівнювала сумі площ двох інших.
Розв'язання. Рисунок 26.

65. Як переконатися, що площа трикутника АСД більша за площу

трикутника ДСЕ у 2 рази (рис. 27)?

Вказівка. Площа трикутника АСД дорівнює половині площі

прямокутника або 2-х квадратів, а площа трикутника ДСЕ дорівнює
половині площі лише одного такого квадрата.

4.7 Графічне розв'язування задач підвищеної складності

До цієї групи належать задачі на знаходження чисел за їх сумою і

різницею, за їх сумою (або різницею) і кратним відношенням, на знаходження
58
середніх величин, на зрівнювання даних, на їх заміну, на припущення тощо, які
в початкових класах не входять до програмного мінімуму, але можуть
розглядатися на позакласних заняттях з учнями, котрі виявляють інтерес до
математики.
66. Овочевий магазин за 3 дні продав 38 ц картоплі, причому другого дня
було продано на 3 ц більше, ніж першого, а третього дня – на 1 ц менше, ніж
другого. Скільки картоплі було продано за кожний день окремо?

Розв'язання. Найменше картоплі було продано І дня, найбільше – II

(рис.28). ІІІ дня продано на 3 – 1=2 (ц) більше, ніж І дня. Коли б за II день було
продано на З ц менше, а за III день на 2 ц менше, ніж було продано фактично,
то за всі 3 дні було б продано картоплі порівну (по стільки, скільки за І день).
Тоді за 3 дні продали б разом 38–(3 + 2) =38–5 = 33 (ц).
Звідси знаходимо, що:
I дня продали 33 ц : 3 = 11 ц;
II дня – 11 ц+3 ц=14 ц;
III дня– 11 ц + 2 ц=13 ц.
67. Гуси з вирію летіли
І в зеленім лузі сіли, їх побачив Єлисей:
– Добрий день вам, сто гусей!
– Нас не сто – сказав вожак, Найповажніший гусак.
– Скільки ж вас? – хлопчик питає.
– Хто кмітливий – відгадає! Якщо нас порахувати, й скільки є, ще раз
додати, а до того половину, ну а потім четвертину, та пристав би ти до нас, то
було б вже сто якраз.
59
 Ой, скажіте, любі друзі, Скільки ж їх було у лузі?
В. Жилін
Вказівка. Розв'язати задачу допоможе геометрія (рис. 29).

4.8 Малюнок допомагає міркувати

«Давайте поміркуємо!» – ці слова часто лунають на уроках, адже загальна

мета кожного з занять – активізувати уяву учнів, збудити їх інтерес до
предмета, дати поштовх думці, вчити логічно й самостійно мислити. Цього
досягають, добираючи цікавий матеріал, включаючи не лише стандартні
вправи, а й такі, що вимагають певної незалежності мислення, творчих пошуків,
оригінальності, винахідливості. Адже математичні здібності визначаються
насамперед логічним і нешаблонним мисленням.
Використання геометричних малюнків у початковому курсі математики
створює сприятливі передумови для розвитку як конкретного, так і
абстрактного мислення школярів. Графічні моделі виступають дидактичною
опорою для розвитку уміння міркувати. Геометрія допомагає замінити
запам'ятовування розумінням, коли за словами відомого англійського фізика
Дж. Максвелла «навіть наші випадкові думки починають бігти по ірисовому
руслу».

60
 Щоб сформувати в учнів елементи операційного мислення, доцільно
давати їм найпростіші вправи на складання алгоритмів (переліку послідовних
дій для виконання завдання) та на виконання дій за готовими-алгоритмами.
68. Знайди значення виразу:
76–49 + 63:7.
Вказівка. Запропонуймо учням записати план обчислення прикладу за
діями (рис. 30) або ж цей план запищимо тільки на дошці, а учні за ним
самостійно виконують обчислення.

Алгоритми оточують нас скрізь. Розкриймо книгу для приготування

страв. Тут кожен рецепт – перелік послідовності дій (алгоритм), які треба
виконати, щоб приготувати ту або іншу страву.
Ось, наприклад, рецепт картопляного тістечка.
1. Картоплю спекти (а не відварити), щоб пюре було зовсім сухим.
2. Розтопити вершкове масло.
3. Ретельно розтерти з гарячим вершковим маслом картопляне пюре.
4. Збити 4 яйця.
5. Додати їх по одному в пюре, не перестаючи розтирати.
6. Окремо розтерти 4 жовтки з цукром до білого кольору.
7. Змішати їх з картопляною масою.
8. Білки, що залишились, збити у тверду піну.
9. Змішати їх з картопляно-яєчною масою, збиваючи до утворення
пишної маси.
10. Додати пекарський порошок.

61
 11. Запекти у духовій шафі.
На 10 великих картоплин потрібно 300 г вершкового масла, 8 яєць, 3
столові ложки цукру, 1/2 чайної ложки пекарського порошку.
Цей рецепт можна зобразити у вигляді схеми (рис. 31). З неї добре видно,
що операції 2, 4, 6 та 8 незалежні від інших. Час приготування цієї страви
можна скоротити, виконавши їх, поки печеться картопля.

Таке послідовне зображення окремих операцій набуло значного

поширення, особливо у будівництві (сітьові графіки). Їх використання дає
змогу скоротити строки будівництва, вказати точний час виконання кожної
будівельної операції, розрахувати потреби в машинах, механізмах, матеріалах,
спеціалістах будівельних професій.
69. Гра «Хто перший побудує схему».
а) Початок гри: 2, кінець гри: 10. Правила гри:
І – х → х + З,
II – х → х+1.
Розв'язання. + 3 +3 +1 +1
2→5→8→9→10.
б) Початок гри: 0, кінець гри:20.
Правила гри: І – х → х + 6,
II – х → х–10.
Розв'язання. + 6 +6 +6 +6 +6 –10.
0 → 6 → 12 → 18 → 24 → 30 → 20.

62
 70. Поясни, як працює машина (рис. 32.).

Вказівка. Якщо на вхід подано число а, то машина додаватиме до нього

двійки, поки не вийде число, не менше 10, тобто більше або дорівнює 10. Це і є
результат. Наприклад, для чисел 5 та 6 роботу такої машини можна
проілюструвати таблицею:

Вправи, для виконання яких треба здійснити прості умовиводи,

класифікацію та групування предметів, підводять молодших школярів до
з'ясування нових зв'язків, залежностей, закономірностей і переконують у їх
достовірності.
71. Розглянь 2 фігури (рис. 33). Зі скількох квадратів вони складаються?
Якщо фігури складаються з однакової кількості однакових квадратів, то в них
однакова площа. Обчисли периметр кожної з фігур, прийнявши сторону
квадрата за 1 см.

63
 Висновок. Геометричні фігури з однаковою площею можуть мати різні
периметри.

72. Розглянь 2 фігури (рис. 34). Обчисли їхні периметри. Зі скількох

квадратів складається кожна з фігур?
Висновок. Геометричні фігури з рівними периметрами можуть мати різні
площі.

73. Накресли прямокутники зі сторонами 2 см і 8 см, 5 см і 5 см, 1 см і 9

см, 4 см і 6 см. Що можна сказати про ці прямокутники та їхні периметри?
Обчисли площі всіх накреслених прямокутників. Який з них має найбільшу
площу? Уважно розглянь його. Що це за фігура? Що можна сказати про площі
прямокутника і квадрата, периметри яких однакові?
Відповідь. Серед прямокутників з однаковими периметрами найбільшу
площу має квадрат.

64
 74. Полічи, скільки на кожному малюнку (рис. 35) трикутників. Розглянь
їх уважно і скажи, як положення та кількість ліній перетину впливають на
кількість трикутників у кожній фігурі.

Розгляньмо кілька задач – на кмітливість і логічних, при розв'язуванні

яких певний ефект дає графічне чи предметне зображення.
75. а) Скільки точок (рис. 36, а) позначено на горизонтальній прямій?
Скільки на вертикальній? Скільки їх усього?
б) Скільки точок (рис. 36, б) позначено на горизонтальній прямій?
Скільки на похилій? А скільки разом? Чому такий результат? Порівняй обидва
випадки.

76. У чотирикутнику (рис. 37) відрізали один кут. Скільки кутів має
фігура, яка утворилася?

Відповідь. 5 кутів.

65
 77. Кожна фігура пентаміно складається з 5 квадратиків (рис. 38). З будь-
яких 4 фігур пентаміно склади прямокутник зі сторонами 4х5.
Ві д п о в і д ь. Деякі з можливих розв'язків – на рисунку 39.

78. З'єднай всі кружечки (рис. 40) однією неперервною лінією, яка ніде не
перетинається. У кожному кружечку можна побувати тільки один раз.
Розв'язання. Рисунок 41.

Розглянуті групи вправ – це лише орієнтири для вчителя. Частина завдань

розрахована на молодших школярів. Класоводи разом з учителями математики
зможуть і самі знайти чимало оригінальних розв'язань арифметичних вправ за
допомогою геометрії.

66
 5. ТВОРЧІ ВПРАВИ З ГЕОМЕТРІЇ

Згідно з чинною програмою учні на кінець навчального року повинні

вміти:
1 клас – вимірювати за допомогою лінійки довжину відрізка у
сантиметрах, будувати відрізок заданої довжини, розпізнавати найпростіші
геометричні фігури – круг, трикутник, чотирикутник;
2 клас – вимірювати і креслити відрізки (в цілих сантиметрах),
знаходити суму довжин сторін многокутника, будувати прямокутник на папері
у клітинку;
3 клас – знаходити площу і периметр прямокутника;
4 клас – розпізнавати і зображати точку, відрізок, ламану, коло, круг,
многокутник (на папері в клітинку за допомогою циркуля і лінійки);
вимірювати довжини відрізка і ламаної; креслити відрізок заданої довжини;
обчислювати периметр і площу прямокутника.
З огляду на це пропонуємо добірку творчих практичних вправ, які
допоможуть перевірити, конкретизувати й розширити знання, сприятимуть
розвитку вмінь застосовувати їх у конкретних ситуаціях, робити найпростіші
узагальнення.
1 клас
1. Які дві фігури треба поміняти місцями (рис. 1), щоб у кожній парі був і
трикутник, і квадрат?
2. Гра «Архітектор». З кружечків, прямокутників і трикутників склади
фігурки різних тварин.
3. Добудуй будиночок (рис. 2) і розфарбуй його.
4. Склади трикутник з паличок.
5. Склади з 7 паличок два квадрати. Відповідь. Рисунок 3.
6. За шаблоном накреслити трикутник на окремому аркуші паперу.
7. Ти – садівник. «Посади» ялинку. Відповідь. Рисунок 4.

67
 2 клас
1. Від паперового прямокутника відріж квадрат з найдовшою
стороною.
2. Не користуючись жодним інструментом, перевір, чи є вирізаний з
паперу чотирикутник прямокутником (квадратом).
3. Побудуй пряму і трикутник так, щоб вони мали одну спільну точку;
дві спільні точки; багато спільних точок; не мали жодної спільної точки.
Відповідь. Рисунок 5.
4. Доповни трикутник до чотирикутника. Обчисли суму сторін
чотирикутників.
Відповідь. Рисунок 6.
5. Доповни п'ятикутник до чотирикутника. Відповідь. Рисунок 7.
6. Скажи, з яких геометричних фігур складено будинок (рис. 8).

68
 3 клас
1. Побудуй з паличок фігури, що нагадують навколишні предмети.
2. Проведи лінію так, щоб вона поділила чотирикутник на два
трикутники; на два чотирикутники; на трикутник і чотирикутник; на трикутник
і п'ятикутник.
Вказівка. Розв'язання залежатиме від форми вихідної фігури.
3. Користуючись двома кілочками і шнурком, накресли на землі коло.
4. Поділи чотирикутник на трикутники двома прямими, що проходять
через ту саму вершину. Підрахуй, скільки утворилося трикутників.
Відповідь. На рисунку 9 – 4 трикутники.
5. Склади чотирикутники з 2 однакових трикутників. Знайди 3–4
варіанти розв'язання задачі. Утворені фігури намалюй на окремих аркушах.
Вказівка. Одержавши по 2 однакові трикутники (гострокутні, тупокутні,
рівнобедрені, рівносторонні і прямокутні) учні з'єднують їх рівні сторони.
Очевидно, що вигляд чотирикутника визначається різновидом вихідних
трикутників.
Відповідь. На рисунку 10 показано лише деякі можливі розв'язки.
6. Поділи п'ятикутник на два чотирикутники за допомогою прямої,
проведеної через одну з вершин фігури.
Вказівка. Можливі 5 розв'язків (за числом вершин). Учні креслять тільки
один з них.

69
 4 клас
1. Накресли коло. Познач буквою центр кола і круга. Чи належить ця
точка радіусу кола? радіусу круга? колу? кругу?
2. Накресли коло. Покажи точку, яка належить одночасно колу, кругу і
радіусу. Скільки таких точок?
3. Вузькою смужкою паперу обгорни склянку біля дна. Виміряй довжину
смужки, яка в цьому разі становить довжину кола.
4. Поділи п'ятикутник на дві частини прямою, що проходить через дві
вершини фігури. Якої форми будуть частини?
Вказівка. Проводячи пряму через дві протилежні вершини п'ятикутника,
матимемо 5 варіантів розв'язання. У кожному виходитиме трикутник і
чотирикутник.
5. Скільки треба провести прямих і як саме, щоб поділити п'ятикутник на
3 трикутники?
Вказівка. Провести кожну з 2 прямих через 2 вершини фігури, причому
одна вершина має бути спільною для обох прямих.
6. За допомогою яких креслярських інструментів побудовано фігури на
рисунку 11? Відтвори їх на окремому аркуші паперу.
Відповідь. За допомогою косинця, лінійки і циркуля.
7. На рисунку 12 зображено фігури, складені з квадратних сантиметрів
та їх половин. Як розрізуванням на частини перетворити їх на прямокутники?
Обчисли периметр і площу кожного прямокутника.
Відповідь. Р1 = 12 см, P2=P3 = 8 CM; S1=8 CM2, S2=S3 = 4 CM2.

70
 8. Чи можна скласти квадрат з 2 прямокутників площею 30 см2 і 6 см2;
площею 9 см2 і 16 см2; площею 40 см2 і 9 см2?
9. Цікаве завдання ─ «Тварини на площині».
Розгляньте уважно рисунок 13 . Це координатна площина. Положення
точки на площі задають двома числами. Сусідні точки з’єднуються відрізками і
одержується … тварина.
1) (0,0), (2,1), (2,3), (3,3), (6,3), (8,0), (13,0).
Відповідь. Миша (рис.13.).

2) (0,6), (0,7), (0,8), (1,7), (2,8), (3,0), (3,3), (3,6), (3,8), (4,0), (4,3), (5,0),
(5,3), (8,0), (8,3), (9,0), (9,3), (10,0), (10,3), (10,6), (11,6), (11,7).
Відповідь. Собака (рис. 14).

71
3. (0,4), (2,1), (2,4), (2,7), (6,1), (6,7), (8,0), (8,1), (8,4), (8,7), (8,8), (9,3),
(9,5).
Відповідь. Риба (рис. 15). Поруч намалюйте ще одну, але так, щоб вона
«пливла» в інший бік.

4. За допомогою алфавіту і цифр розшифруйте речення:

5 20 23 4 – 16 1 22 6 16 1 22 10 14 1 !
Відповідь. Друг – математика!

72
 6. МАТЕМАТИЧНИЙ РАНОК «ГЕОМЕТРІЯ НАВКОЛО НАС»

У молодших школярів ще немає певної схильності ні до гуманітарних, ні

до точних наук. Їм подобається все, про що у привабливій формі розповідає
вчитель, зокрема і цікава математика, з якою він має змогу ознайомити учнів
під час позакласних занять. Уміло організувавши їх, класовод швидше знайде
ключик до дитячих сердець, виявить здібності кожного вихованця.
Зал оформлений плакатами з задачами-головоломками і крилатими
висловлюваннями: «Математик такий самий творець узорів, як художник або
поет» (Г. Г. Харді), «Велика книга природи написана математичними
символами» (Г. Галілей). На стенді – спеціальний випуск математичної газети,
на переносній дошці – малюнки, на столі – моделі геометричних фігур для
конкурсу, нагороди переможцям. У кожного учня в руках – зошит і олівці.
Ведучий, відкриваючи ранок, пропонує присутнім розподілитись на дві
команди. Команди придумують собі назви, наприклад, «Земля» й «Космос» і
відповідні емблеми – глобус і ракета. Виставляють їх попереду.
Ведучий. Сьогодні на нашому математичному ранку присутні різні
геометричні фігури. І нам треба вирішити, яка з них найпоширеніша в побуті, у
природі (виставляє на планці дошки моделі об'ємних геометричних фігур чи
іграшкових машин, будиночків, підйомних кранів тощо, а на набірному полотні
– плоских: трикутників, чотирикутників, кіл і кругів, овалів та ін.). Пропонує
учням назвати ці фігури або відшукати на об'ємних моделях трикутники,
чотирикутники, круги і т. д. Бажаючі розповідають, де вони бачили предмети
такої форми. Після цього заздалегідь підготовлені учні стисло розповідають
про деякі з виставлених фігур.
1-й у ч е н ь. Многокутники з рівними сторонами з давніх-давен
привертали увагу людей правильною формою, як і круги, кола, овали.
Милуючи око, такі фігури, вирізані з різних матеріалів або намальовані,
водночас викликали у деяких відсталих людей марновірство, страх перед

73
начебто таємничою силою. Наприклад, рятуючись від уявної нечистої сили,
вони обводили себе колом...
Коло завжди вражало людей досконалістю, тому колись наші предки
гадали, що всі зірки й планети рухаються по колах. Насправді лінії такого руху
значно складніші.
2-й учень. Бачите цей знак (показує пентаграму, рис. 1)? Йому теж
приписували таємничу силу. Стародавнім математикам він слугував паролем, а
також вважався символом здоров'я і радості. В легенді розповідається, що коли
один з учнів відомого грецького вченого Піфагора помирав на чужині і не міг
заплатити господареві за притулок і догляд, то звелів йому намалювати на своїй
хатині такий знак: якщо коли-небудь його побачить хтось із піфагорійців, то
щедро віддячить за все. Саме так і сталося.

Ведучий. Яка частина пентаграми усім нам відома? Правильно, п'ятикутна

зірка.
Ведучий. Увага! Тепер розпочинаємо математичне змагання на
кмітливість і винахідливість.
3-й учень.
Ширше двері відчиняйте
Розуму й кмітливості!
Всі старанність докладайте
И максимум сміливості!
74
 4-й учень. У телескоп побачили сузір'я і сфотографували його. (Зображає
його на дошці, рисунок 2). Провести 7 відрізків так, щоб на кожному
розмістилося по 5 зірок. Пропонує бажаючим виконати завдання фломастером
іншого кольору. На дошці з'являється п'ятикутна зірка ( рис. 3).

5-й учень. Я пропоную вам головоломку не астронома, а садівника. Два

аматори-математики одержали ділянку під садок. Вони побачили, що їхній
сусід посадив на своїй ділянці (такої ж форми і розміру) 16 дерев – по 4 дерева
у кожному з чотирьох рядів (рис. 4). Тоді один з аматорів вирішив розмістити
16 дерев у трикутнику по 4 дерева в кожному з 12 рядів (рис. 5).

Рис. 5

А другий сказав, що ліпше посадити 16 дерев у 15 рядах по 4 дерева у

кожному. Хто догадається, як вони планували розбити свій сад? (Відповідь для
звірки учень показує на екрані – рисунок 6). Учні роблять висновок, який з
проектів економічно й естетично доцільніший.
75
 6-й у ч е н ь. У кругах на п'ятикутній зірці розмістити різні числа так, щоб
сума їх на кожній прямій дорівнювала 24 (рис. 7).
(Для звірки відповідь показується на екрані у двох варіантах –рисунок 8 і
9).

7-й учень. Здавна люди використовували різні геометричні фігури для

оздоблення стін, підлоги, вікон тощо. (Показує фотографії старовинних і
сучасних будинків, по різному оформлених зовні і всередині).
Проведемо конкурс . «Кольорова мозаїка», для цього треба виділити по
одному представнику від обох команд (виходять двоє учнів). Кожному з них
76
даємо конверт, у якому є 10 квадратиків. Чотири з них однокольорові:
червоний, синій, жовтий і зелений, а кожний з решти складається з чотирьох
трикутників таких самих кольорів (показує окремі квадрати, зображені на
рисунку 10).

Виграє та команда, представник якої швидше складе з даних йому

квадратів одну з трьох фігур, як на рисунку 11, дотримуючись умови: суміжні
частини квадратів мають бути одного кольору. (Конкурс можна повторити,
обравши інших представників від команд).

77
 Ведучий. Пригадайте, діти, де ви бачили стіни будинків, підлоги,
облицьовані кахельними плитками, що мають форму квадратів або інших
геометричних фігур, чи мозаїку зі скла, кераміки? Створюють такі прикраси
будівельники-декоратори. На хвилину уявіть кожний себе представником цієї
почесної професії і виконайте завдання: створити проект найкращого
орнаменту з керамічних плиток для ґанку, що має форму квадрата зі стороною
1 м. У вашому розпорядженні є 20 червоних і 80 білих таких плиток, кожна з
яких умовно дорівнює клітинці в зошиті. Приступайте до роботи.
Хто, накреслить більше варіантів мозаїчного покриття за 5 хв, той буде
переможцем. Червоні плитки заштриховуйте олівцем чи фломастером, а білі
тільки обводьте.
Наводимо два варіанти учнівських малюнків (рис. 12).

8-й учень. А я пропоную вам таку цікаву головоломку. У аматора в

фотолабораторії – квадратне вікно, ширина і висота якого 1 м. Воно пропускає
багато світла, тому господар зменшив його площу вдвоє, але так, що воно знову

78
залишилось квадратним і зберегло ту саму висоту й ширину. Як це могло
статися?
(Для звірки показати рисунок 13 і запропонувати дітям з прямокутного
аркуша зошита в клітинку виготовити квадрат і загнути у ньому всі чотири кути
вершинами до центра). Довести, що площа утвореного квадрата в два рази
менша від площі взятого.

Ведучий. А тепер, поки журі підсумує наш конкурс, подивимось

математичні фокуси.
9-й учень. Хто зуміє зв'язати вузол на косинці, не випускаючи з рук її
кінців?
(Знаходяться сміливці, які виходять до столу і беруться виконати
завдання, але в них нічого не виходить. Тим з більшою цікавістю вони
спостерігають, як це можна зробити: кладемо косинку на стіл, схрещуємо руки
на грудях так, щоб кисть однієї руки лежала на передпліччі другої, а кисть
другої – просуваємо під передпліччя першої. Нахиляємося до столу і кожною
рукою беремося по черзі за один кінець хустки. Розводимо руки у різні боки, а
посередині хустки з'являється вузол.
Кілька учнів (за бажанням) повторюють цей фокус. Учитель пояснює, в
чому його суть: руки людини, її корпус і хустка, кінці якої – в руках,
утворюють замкнену криву (трилисник). Коли розводимо руки, вузол тільки
переміщується на хустку. Такі властивості фігур вивчає наука топологія.
79
 10-й учень. Показує фокус з подвійним вузлом, зав'язуючи його на шнурі,
але не затягуючи. Потім просмикує один кінець шнура у нижнє кільце (від
себе), а тоді – у верхнє (від себе). Якщо тепер потягнути за кінці, вузол відразу
розв'яжеться (рис. 14). Кілька учнів виходять до столу і по черзі повторюють
фокус. Дітям дозволяється показувати свої фокуси, яких не знають інші.

Журі підбиває підсумки змагання, називає імена переможців та

найактивніших учасників ранку й під аплодисменти присутніх вручає нагороди:
книжечки з написами «Кращому математику...» або «Переможцю математичної
вікторини...», кольорові олівці тощо.
Для першокласників і другокласників завдання спрощуємо, наприклад:
1. Як з квадрата зробити вітрило?
(Покласти на стіл квадрат кутом до себе. Загнути нижній кут до центра
квадрата – як на рисунку 15. Вийде фігура, схожа на вітрило).

2. Як з квадрата скласти будиночок? (Покласти квадрат стороною до

себе. Загнути два верхні кути до центра рис.16).
80
 3. Як з квадрата виготовити відкритий конверт? закритий?
(Загнути три кути до центра; чотири кути).
4. Розрізати квадрат на чотири однакові квадрати одним рухом ножиць.
(Перегнути квадрат по діагоналі, одержаний трикутник – навпіл по
висоті, і розрізати новоутворену фігуру теж по висоті).
5. З десяти паличок скласти будиночок (рис. 17). Як перекладанням двох
паличок «повернути» його іншим боком?

Завершити ранок можна, скажімо, грою «Яка фігура зайва».

81
 7. ГЕОМЕТРИЧНІ ЗАГАДКИ

У цьому розділі представлені задачі, для рішення яких треба мати не

тільки нестандартне мислення, кмітливість і логіку, але і гарну просторову
уяву. Адже при рішенні геометричних задач ми зіштовхуємося з
розташуванням предметів у площині і просторі, нам треба добре представляти
розміри речей і відстань між ними.
Спробуйте спочатку вирішити задачу в розумі, не застосовуючи допомоги
підручних предметів. Закрийте очі, уявіть собі всі речі, що описані в завданні,
спробуйте думкою покрутити їх, оглянути з різних сторін. Представте все -
колір, матеріал, спробуйте відчути їхню вагу. Одержите задоволення від
володіння цією річчю, адже головне в наших задачах - це радість, що ви від них
одержуєте.
Усе це допоможе вам у рішенні, поліпшить просторове мислення, дасть
можливість з легкістю вирішити математичні умови задач. Перші задачі,
можливо, будуть вирішуватися з превеликою силою, але чим більше ви їх
вирішите, тим простіше вони будуть здаватися, і частіше буде приходити в
голову вже готове рішення вже при читанні задачі.
1) Волейбольний м'яч

Чи можна розфарбувати волейбольний м'яч, що складається з 18 частин (дивись

малюнок), у три різних кольори так, щоб сусідні частини не були розфарбовані
в один колір?

82
 2) 9 крапок, 4 відрізки

Як з'єднати всі крапки, провівши лише 4 відрізки?

3) Поділ на 4 частини

Як розділити фігуру, що складається з трьох однакових квадратиків, на чотири

рівні частини?

83
 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах.

– К., 2001. –с. 368 .
2. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики. //
Початкова школа, 1998, №6. – с. 19 – 22.
3. Волчаста М. Геометричний матеріал шкільних підручників як невід’ємна
частина математичної освіти // Початкова школа. – 2005. - № 1 (427). –с.
49-51
4. Кухар В. М., Титова Г. С. Наступність у формуванні геометричних
уявлень. //Початкова школа,1982,№6.–с.40-42.
5. Програми середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. –К. : Освіта,
2001.– 285с.
6. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі. Нестандартні уроки
математики у 1 – 4 класах. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 192 с.
7. Уманець А. В., Дудка О. М. Викладання пропедевтичного курсу геометрії
у початкових класах. // Початкова школа, 1991, № 11. – с. 43 – 45.
8. Уткіна С. В. Наступність у формуванні геометричних понять. //
Початкова школа, 1983, №2. – с. 25 – 27.

84