Задача 25

На засіданні виборного органу первинної профспілкової організації заводу

«Центроліт», який розглядав питання щодо згоди на звільнення електрика Волкова за п. 4 ст.
40 КЗпП України (прогул без поважних причин), із п’ятнадцяти членів були присутніми тільки
шестеро. Більшістю голосів прийнято рішення про згоду на звільнення Волкова.

Чи законне рішення виборного органу первинної профспілкової організації?

Відповідно до ст. 226 КЗпП України Порядок і строки розгляду трудового спору в комісії по
трудових спорах

Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не

менше двох третин обраних до ї складу членів.

Отже, рішення виборного органу первинної профспілкової організації не є законним.

Засідання комісії по трудовим спорам вважається правомочним, якщо на ньому
присутні не менше двох третин до її складу. Так як дві третини складу становить 10
членів комісії, а присутніми були лише 6.

Задача 26

Суб’єктами трудового права є учасники суспільних відносин, регульованих законодавство

про працю, які мають суб’єктивні трудові та юридичні обов’язки.
Відповідно можна виділити два рівні суб'єктів трудового права - основні та неосновні.
Основними суб'єктами трудового права є сторони трудових правовідносин - працівники і
роботодавці. Неосновні суб'єкти, у свою чергу, поділяються на похідні та допоміжні. Сутність
допоміжних суб'єктів полягає у тому, що їх здатність до правоволодіння спрямована на
обслуговування функціонування основних суб'єктів трудового права як повноцінних
учасників відносин у царині праці. До суб'єктів, правовий статус яких має допоміжний
характер, належать професійні спілки, трудовий колектив, державні органи.
Останнім часом спостерігається поступове зникнення із багатьох нормативно-правових актів
про працю поняття "трудовий колектив", яке нерідко стало замінятися іншими термінами.
Так, відповідно до Закону України від 5 квітня 2001 р. "Про внесення змін до Кодексу законів
про працю України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та
гарантії діяльності" до ст. 12 КЗпП України внесено зміни, згідно з якими замість терміна
"трудовий колектив" вжито словосполучення "загальні збори найманих працівників". Але
сутність цього терміну від цього не змінюється, адже профспілки не мають власних інтересів -
вони представляють інтереси найманих працівників, тобто колектив у цілому.
Відповідно до ст. 252' КЗпП України трудовий колектив підприємства утворюють усі
громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору
(контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з
підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством. Тобто
членами трудового колективу с всі, хто уклав з підприємством, установою, організацією
трудовий договір (контракт, угоду): працівники, що уклали трудовий договір на
невизначений строк, на визначений строк, сумісники, працівники, які працюють за трудовим
договором у фізичних осіб, надомні працівники та ін.
Відповідно до ч.8 ст.65 Господарського кодексу України повноваження трудового колективу
щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими
установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі
види підприємств, закону про трудові колективи.
За ст. 223 КЗпП України загальними зборами (конференцією) трудового колективу
підприємства, установи, організації з числом працюючих не менше 15 чоловік обираються
комісії по трудових спорах. Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії
визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства. За
рішенням загальних зборів (конференції) комісії по трудових спорах можуть бути створені у
структурних підрозділах.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно,
своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу,
додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону
праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах,
організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для
нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами
переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах
створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої
товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо
окремих несумлінних працівників у необхідних випадках застосовуються заходи
громадського впливу. Згідно зі ст. 152 КЗпП України роботодавець має право замість
накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової
дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.
Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен
правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності
праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати
законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів
працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Відповідно до ч.2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки,
тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок,
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат
встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному
договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та
галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі,
організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці
питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з
іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом.
Порушення правил дорожнього руху – це адміністративна
відповідальність, а не дисциплінарна.
АЛЕ – ВИСНОВОК -