Педагогіка як наука про виховання

Пайдос – дитина

Аго – вести

Педагог – той, хто вів з палицею дітей до школи

Заняття в школі проводили в афінах – дидаскали

Спартанське виховання – терпіння, виховати воїна

Педагогіка зявилася на початку 17 століття

Андрогогіка – виховання дорослих

Функції педагогіки :

- Теоретична (наукове обгрунтування)

- Конструктивно-теоретична (практика) – розробка планів, посібників…

Педагогію роглядають як науку, практику, мистецтво.

Першу приватну школу відкрив конфуцій (551-479)

Демокріт (460-370)

- Грамотний розвиток
- Природовідповідність (кожна повинна займатися тим, що їй схильно від
природи)
- Виховання в праці
- Батьківський авторитет

Сократ (469-399)

- Заперечував пізнання світу

- Важливо пізнання себе
- Людина повинна пізнавати істину не научінням, а самостійним пошуком
- Евристичний метод (гуляння по садунаприклад)

Платон (учень сократа, 427-347)

- Система

Каменський

- Родоначальник дидактики
- Класно урочна система навчання
Локк – виховання джентельмена

Жан жак руссо – в центрі виховання дитина

Песталоцці
Гербарт
Сковорода – сродна праця (природне покликання, подобне собі)
Ушинський – народність
Шевченко – буквар
Франко
Драгоманов
Гаробський
Українка, духнович, алчевська, софія русова
Дж дюї – експериментальна школа ( навчання через діяльність, без теорії
Макаренко – виховання правопорушників, виховання в колективі
Сухомлинський – 100 порад вчителеві, гуманістичні основи , заборонив
щоб його книги були в бібліотеці в школі , щоб діти не побачили, ніби то
вони в центрі виховааня, обєкт

Педагогічні категорії
- Виховання
- Навчання
- Освіта

Педагогіка – виховання і навчання

Освіта – обсяг засвоєних знань

Освічена людина – набула звички логічно мислити.

Розвиток особистості

Соціалізація – становлення людини як члена суспільства

Система пед наук

В основі – загальна педагогіка

Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, вона повинна
пізнати її в усіх відношеннях

Поняття особистості. Фактори розвитку.

Особистість –

Психологічні характеристики

- Єдність особистості
- Активність особистості

Педагогічний процес = навчання-виховання

Складові педагогічного процесу

- Цільові (всебічний розвиток особистості)

- Зміст (те, що входить до інструментальної та мотиваційної сфери)
- Операційно-дійовий (методи навчання/виховання)
- Контрольно-регулювальний
- Оціночний

Вимови до особистості вчителя

- Дидактичні здібності(передавати учням навчальний матеріал, вміти його

доступно, зрозуміло та креативно подавати)
- Академічні здібності (відповідно до галузі науки)
- Перцептивні (проникати у внутрішній світ дитини)
- Мовні (вміння чітко висловлювати свої думки)
- Організаторські
- Комунікативні
- Педагогічна уява (передбачити наслідки своїх дій у виховному процесі)
- Здатність до розподілу уваги (одночасно між декількома видами
діяльності)

Стиль педагогічного спілкування – особливості його взаємодії з учнями

- Ліберальний (поблажливий, анархічний) – вчитель не бере на себе

відповідальність, тактика невтручання/байдужості
- Авторитарний (коли вчитель сам вирішує питання життєдіяльності класу)
- Демократичний (залучення кожного до розв’язання спільних завдань)

Авторитет вчителя – здатність педагога впливати на думки, почуття

і поведінку учнів.
Форми влади :

- Нормативна (соціальний статус/роль)

- Примусова (впевненість учнів у здатності вчителя їх покарати)
- Влада винагороди (задовольняти потреби)
- Референтна (довірена особа, основа педагогічного авторитету)

- Експертна (класний філолог/експерт своєї справи)

- Інформаційна (виявляється тоді, коли вчитель володіє інформацією) діє

ситуативно

Виховні Керуючі