Уніфіковані протоколи PDF

Уніфіковані клінічні протоколи
екстреної медичної допомоги

Зміст
Про затвердження та впровадження медико-технологічних
документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги ..................2
Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги
ВИПАДКОВЕ УТОПЛЕННЯ АБО ЗАНУРЕННЯ У ВОДУ..............................3
ГЕМОФІЛІЯ......................................................................................... 11
ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ......................................................................... 13
ГІПЕРТЕРМІЯ ...................................................................................... 19
ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ ШОК...................................................................... 25
ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ................................................... 34
ГОСТРІ ОТРУЄННЯ.............................................................................. 40
ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ, В ТОМУ ЧИСЛІ ГРИП......................... 48
МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ........................................................................... 53
НОСОВА КРОВОТЕЧА.......................................................................... 59
ОБСТРУКЦІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ СТОРОННІМ ТІЛОМ ...................... 63
ПОЛІТРАВМА....................................................................................... 70
РАПТОВА СЕРЦЕВА СМЕРТЬ............................................................... 79
СТЕНОЗ ГОРТАНІ................................................................................. 88
СТРАНГУЛЯЦІЙНА АСФІКСІЯ............................................................... 92
ТРОМБОЕМБОЛІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ ............................................... 97
ТРАВМА ГРУДНОЇ КЛІТКИ.................................................................. 105
ТРАВМА ЖИВОТА.............................................................................. 112
ТРАВМА КІНЦІВОК............................................................................. 118
ТРАВМА ХРЕБТА................................................................................ 126
ХВОРОБА ВІЛЛЕБРАНДА................................................................... 131
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА........................................................... 133
СПЕЦІАЛЬНЕ ДОПОВНЕННЯ. Протоколи надання медичної
допомоги при алергологічних ускладненнях......................... 140
Печать: Заказ №1409-1

Типография ДП ХМЗ ФЭД Подписано в печать 14.09.2016.
тел. (057) 719-67-32 © Харьков, «Ависта-ВЛТ», 2016
УНІФІКОВАНІ КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ 1.22. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної
допомоги «Черепно-мозкова травма», що додається.
Про затвердження та впровадження медико-технологічних 2. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги
документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги (М. Хобзей) забезпечити перегляд та оновлення уніфікованих
клінічних протоколів екстреної медичної допомоги, затвер-
НАКАЗ джених пунктом 1 цього наказу, не пізніше грудня 2016 року.
від 15.01.2014 р. №34 3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я
На виконання пункту 32.4 Національного плану дій обласних, Київської та Севастопольської міських державних
на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних ре- адміністрацій, керівникам закладів охорони здоров'я, що на-
форм на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкуренто- лежать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я
спроможна економіка, ефективна держава», затвердженого України, забезпечити:
Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128, 3.1. Розробку в закладах охорони здоров'я локальних про-
пунктів 2, 3 та 13 Плану заходів Міністерства охорони здоров'я токолів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів)
України з реалізації Галузевої програми стандартизації ме- на основі уніфікованих клінічних протоколів екстреної ме-
дичної допомоги на період до 2020 року, затвердженого на- дичної допомоги, затверджених пунктом 1 цього наказу, від-
казом Міністерства охорони здоров'я України від 16 верес- повідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від
ня 2011 року № 597, відповідно до наказу Міністерства охо- 28 вересня 2012 року № 751 «Про створення та впровадження
рони здоров'я України від 15 липня 2011 року №415 «Про за- медико-технологічних документів зі стандартизації медичної
твердження переліку тем клінічних настанов та уніфікованих допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України»,
клінічних протоколів медичної допомоги для опрацювання зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада
в 2011 році», з метою поліпшення якості надання медичної до- 2012 року за № 2001/22313.
помоги 3.2. Впровадження та моніторинг дотримання в закладах
НАКАЗУЮ: охорони здоров'я зазначених локальних протоколів медичної
1. Затвердити Уніфіковані клінічні протоколи екстреної ме- допомоги (клінічних маршрутів пацієнта) при наданні медич-
дичної допомоги, розроблені на основі адаптованої клінічної ної допомоги пацієнтам.
настанови, заснованої на доказах, «Медичне сортування», 4. Державному підприємству «Державний експертний
як джерела доказової інформації про найкращу медичну прак- центр Міністерства охорони здоров'я України» (О. Нагор-
тику: на) забезпечити внесення медико-технологічних документів
1.1. Уніфікований клінічний протокол екстреної медич- до реєстру медико-технологічних документів.
ної допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду», 5. Вважати таким, що втратив чинність наказ Міністерства
що додається. охорони здоров'я України від 17 січня 2005 року № 24 «Про за-
1.2. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної твердження протоколів надання медичної допомоги за спеці-
допомоги «Гемофілія», що додається. альністю «Медицина невідкладних станів».
1.3. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної 6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за со-
допомоги «Гіпертонічний криз», що додається. бою.
1.4. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної
допомоги «Гіпертермія», що додається. Міністр Р. Богатирьова
допомоги «Гіповолемічній шок», що додається. Розробники:
Хобзей М.К. Голова мультидисциплінарної робочої групи,
допомоги «Гостра дихальна недостатність», що додається. директор Департаменту реформ та розвитку
1.7 Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної медичної допомоги МОЗ України, д.мед.н.
допомоги «Гострі отруєння», що додається.
Юрченко В.Д. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ Укра-
1.8 Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної їни зі спеціальності «Медицина невідклад-
допомоги «Гострі респіраторні інфекції, в тому числі грип», них станів», директор Державного закладу
що додається. «Український науково-практичний центр
1.9. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної екстреної медичної допомоги та медицини
допомоги «Мозковий інсульт», що додається. катастроф Міністерства охорони здоров’я
1.10. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної України»
допомоги «Носова кровотеча», що додається. Близнюк М.Д. Заступник директора Державного закладу
1.11. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної «Український науково-практичний центр
допомоги «Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом», екстреної медичної допомоги та медицини
що додається. катастроф Міністерства охорони здоров'я
1.12. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної України»
допомоги «Політравма», що додається. Сличко І.Й. Науковий співробітник Державного закладу
1.13. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної «Український науково-практичний центр
допомоги «Раптова серцева смерть», що додається. екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф Міністерства охорони здоров'я
України»
допомоги «Стеноз гортані», що додається.
1.15. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної Іскра Н.І. Старший науковий співробітник Державного
закладу «Український науково-практичний
допомоги «Странгуляційна асфіксія», що додається.
центр екстреної медичної допомоги та ме-
1.16 Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної дицини катастроф Міністерства охорони
допомоги «Тромбоемболія легеневої артерії», що додається. здоров,я України» к.мед.н., доцент
1.17 Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної Танасієнко П.В. к.мед.н, старший науковий співробітник
допомоги «Травма грудної клітки», що додається. Державного закладу «Український науково-
1.18. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної практичний центр екстреної медичної допо-
допомоги «Травма живота», що додається. моги та медицини катастроф Міністерства
1.19. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної охорони здоров'я України»
допомоги «Травма кінцівок», що додається. Мазуренко О.В. Старший науковий співробітник Державного
1.20. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної закладу «Український науково-практичний
допомоги «Травма хребта», що додається. центр екстреної медичної допомоги та ме-
1.21. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної дицини катастроф Міністерства охорони
допомоги «Хвороба Віллебранда», що додається. здоров’я України», к.мед.н.
2 www.stomatologinfo.com
ВИПАДКОВЕ УТОПЛЕННЯ АБО ЗАНУРЕННЯ У ВОДУ
Кузьмін В.Ю. Старший науковий співробітник Державного ЗАТВЕРДЖЕНО
закладу «Український науково-практичний Наказ Міністерства охорони здоров’я
центр екстреної медичної допомоги та ме- ________________ №______
дицини катастроф Міністерства охорони
здоров'я України», к.мед.н.
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник Державного ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
дицини катастроф Міністерства охорони ВИПАДКОВЕ УТОПЛЕННЯ АБО ЗАНУРЕННЯ У ВОДУ
здоров’я України», к.мед.н.
Максимен- Старший науковий співробітник державного Перелік скорочень
ко М.А. закладу «Український науково-практичний АЗД Автоматичний зовнішній дефібрилятор
дицини катастроф Міністерства охорони АТ Артеріальний тиск
здоровя України» в/в Внутрішньовенний
Новіков Ф.М. Провідний науковий співробітник Держав- ВІТ Відділення інтенсивної терапії
ного закладу «Український науково-прак- ГДН Гостра дихальна недостатність
тичний центр екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф Міністерства охоро- ГСН Гостра серцева недостатність
ни здоров’я України», к.мед.н, ст.н.с. ЕМД Екстрена медична допомога
Курділь Н.В. к.мед.н., ст.н.сп. провідний науковий співро- ЗОЗ Заклад охорони здоров’я
бітник Державного закладу «Український на- ОЦК Об’єм циркулюючої крові
уково-практичний центр екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф Міністер- ПШП Протишокова палата
ства охорони здоров’я України» СЛР Серцево-легенева реанімація
Падалка В.М. Лікар-анестезіолог відділення інтенсивної ФШ Фібриляція шлуночків
терапії та реанімації при гострих отруєннях
Державного закладу «Український науково- ЧД Частота дихання
практичний центр екстреної медичної допо- ШТ Шлуночкова тахікардія
моги та медицини катастроф Міністерства Ps Пульс
охорони здоров’я України»
Мігель О.В. Завідувач сектору економічної оцінки ме-
дичних технологій Департаменту стандар- І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
тизації медичних технологій ДП «Державний 1.1. Діагноз: Утоплення
експертний центр Міністерства охорони 1.2. Код МКХ-10: W65-W74 Випадкове утоплення або зану-
здоров’я України» рення у воду:
Кузьмін- Лікар з медицини невідкладних станів W65 Утоплення та занурення у воду під час прийому ванни;
ський І.В. W66 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння
Крилюк В.О. В.о. зав. відділів підготовки інструкторів у ванну;
з питань надання екстреної медичної до- W67 Утоплення та занурення у воду під час знаходження
помоги постраждалим в надзвичайних
ситуаціях у плавальному басейні;
W68 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння
Гур’єв С.О. Заступник директора з наукової роботи
Державного закладу «Український науко- у плавальний басейн;
во-практичний центр екстреної медичної W69 Утоплення та занурення у воду під час знаходження
допомоги та медицини катастроф Міністер- у природному водоймищі;
ства охорони здоров’я України», д.мед.н., W70 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння
професор у природне водоймище;
Сацик С.П. Завідувач відділу Державного закладу W73 Інші уточнені випадки утоплення та занурення у воду;
«Український науково-практичний центр W74 Випадки утоплення та занурення у воду, що не уточ-
екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф Міністерства охорони здоров’я нені.
України», к.мед.н., ст.н.сп. 1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід-
Йосипенко І.О. Науковий співробітник Державного закладу кладних станів.
«Український науково-практичний центр 1.4. Мета протоколу: організація надання ЕМД потерпілим
екстреної медичної допомоги та медицини внаслідок утоплення або занурення у воду, зменшення смерт-
катастроф Міністерства охорони здоров’я ності та інвалідності у даної категорії потерпілих.
України» 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
Методичний супровід та інформаційне забезпечення: 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
Ліщишина О.М. Директор Департаменту стандартизації
медичних послуг Державного підприємства Рецензенти:
«Державний експертний центр МОЗ Украї- Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
ни», к.мед.н, ст.н.с. лауреат державної премії України в га-
Горох Є.Л. Начальник Відділу якості медичної допо- лузі науки і техніки, д.мед.н., професор
моги та інформаційних технологій Держав- Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф»
ного підприємства «Державний експертний НМАПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н.
центр МОЗ України», к.тех.н.
Максименко М.А. Старший науковий співробітник,
Мельник Є.О. Начальник Відділу доказової медицини к.мед.н.
Державного підприємства «Державний екс-
пертний центр МОЗ України»
1.8. Епідеміологічна інформація
Шилкіна О.О. Начальник Відділу методичного забезпе- За даними наведеними Держкомстатом України та у що-
чення новітніх технологій у сфері охорони
здоров’я Державного підприємства «Дер- річній Національній доповіді МНС України (включно
жавний експертний центр МОЗ України» до 01.01.2013р.) «О стані техногенної безпеки в Україні», з по-
чатку 1991р. від нещасних випадків не виробничого характеру
Адреса для листування: Департамент стандартизації загинуло біля 1,5 млн. осіб або 99,0% всіх загиблих осіб від
медичних послуг Державного підприємства «Державний екс- зовнішніх причин в України. Смертність від нещасних випад-
пертний центр МОЗ України», м. Київ. ків невиробничого характеру в Україні втричі вище, ніж в кра-
Електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua. їнах Європейського Союзу, в 70 разів ніж у виробничій сфері
та в 200 разів перевищують кількість загиблих внаслідок над-
www.stomatologinfo.com 3
звичайних ситуацій природного та техногенного характеру ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
[13, 14]. За даними Міжнародної любительської федерації ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДО-
плавання щорічно в світі від утоплення гине біля 300 тис. осіб ПОМОГИ
[12]. За даними наведеними експертами ВООЗ — утоплення
є третьою причиною смерті в світі від ненавмисних травм (на Діагноз: Утоплення
нього припадає 7% від усіх випадків смерті від травм) [10]. Код МКХ-10: W65-W74
В структурі смертності від нещасних випадків невиробничого
характеру в Україні смертність від утоплення або занурення Обґрунтування та основні положення протоколу:
у воду коливається від 5,9% до 7,5% (від 2592 до 4247 осіб 1. Екстрена медична допомога включає комплекс мір,
в абсолютних показниках) [13, 14]. спрямованих на попередження життєвонебезпечних станів
Утоплення — це гострий патологічний стан, що розвива- та попередження розвитку тяжких ускладнень та надання ЕМД
ється при випадковому або навмисному зануренні у воду з по- потерпілим з утопленням з моменту виявлення такого потер-
дальшим розвитком ознак ГДН та ГСН, причиною виникнення пілого або звернення родичів або свідків надзвичайної події
яких є попадання рідини в дихальні шляхи. за медичною допомогою до моменту прибуття бригад ЕМД.
Розрізняють три основних типи утоплення [11]: 2. Надання екстреної медичної допомоги потерпілим при
1. Аспіраційне (істинне — мокре) — 75–95%. утопленні або зануренні у воду здійснюється:
2. Асфиксичне (спастичне — сухе) — 5–20%. бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
3. Синкопальне (рефлекторне) до 5%. трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
Істинне утоплення виникає внаслідок потрапляння води станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
в альвеоли (в залежності від того, в якій воді відбулося уто- ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
плення (прісній або морській), патогенез буде розрізнятися): профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
•• прісна вода, в результаті різниці осмотичного градієнта ної допомоги.
між кров’ю та прісною водою, швидко покидає альвеоли 3. Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі
й проникає в судинне русло, що призводить до збільшення повинна бути надана потерпілим при утопленні або занурен-
ОЦК та гемодилюції, набряку легень, гемолізу еритроцитів, ні у воду з перших хвилин від початку прибуття на місце події
зменшенню концентрації іонів натрію, хлору і кальцію плаз- та надаватись до моменту їх госпіталізації.
ми, а також білків плазми; 4. Потерпілим при утопленні або зануренні у воду необхідно
•• при утопленні в морській воді, в результаті різниці осмо- забезпечити термінову госпіталізацію в центри (відділення),
тичного градієнта між кров’ю та морською водою, частина які надають вторинну медичну допомогу.
плазми виходить із судинного русла, в зв’язку з чим змен-
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
шується ОЦК (до 45мл/кг) та збільшується гематокрит.
ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
Асфиксичне утоплення виникає без аспірації води внаслі-
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
док виникнення рефлекторного ларингоспазму (голосова щі-
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
лина не пропускає воду, але ж вона й не пропускає і повітря, —
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
смерть виникає від механічної асфіксії).
Положення протоколу
Синкопальне утоплення виникає внаслідок рефлектор-
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
ної зупинки серцевої діяльності та дихання (найбільш часто
ської служби Центру екстреної медичної допомоги та меди-
це трапляється при раптовому зануренні потерпілого в холод-
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
ну воду).
ЕМД — «103» або за єдиним телефонним номером виклику
Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного прото-
екстреної допомоги — «112».
колу домедичної та медичної допомоги для потерпілих при
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби Центру
утопленні або зануренні у воду є надзвичайно актуальним за-
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
вданням.
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
та направити бригаду ЕМД до потерпілого.
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Необхідні дії
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга-
Обов’язкові:
нізації системи надання домедичної та медичної допомоги по-
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
терпілим при утопленні або зануренні у воду.
диспетчерську службу Центру екстреної медичної допомоги
Основною метою даного Уніфікованого клінічного протоко-
та медицини катастроф:
лу було створення ефективної системи надання ЕМД потерпі-
•• перевірте наявність свідомості у потерпілого;
лим при утопленні або зануренні у воду.
•• відновіть у потерпілого прохідності дихальних шляхів;
Цей Уніфікований клінічний протокол надання медичної до-
•• перевірте у потерпілого наявність дихання;
помоги є комплексним протоколом надання допомоги потер-
•• якщо поблизу є АЗД — одразу його принести чи доручити
пілим при утопленні або зануренні у воду (діагноз за МКХ —
це оточуючим, паралельно розпочніть проведення потерпі-
W65-W74 — Випадкове утоплення або занурення у воду).
лому СЛР або лише непрямий масаж серця за неможливості
Вперше обґрунтування та положення цього Уніфікованого
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based проведення штучного дихання (співвідношення: компресія/
medicine) та мають конкретні посилання на джерела доказової штучне дихання — 30/2), починаючи з натискань на грудну
медицини — клінічні настанови — третинні джерела, які ство- клітку;
рювались на основі даних РКД, НРКД, мета-аналізів, система- •• розпочніть проведення потерпілому СЛР (співвідношення:
тизованих оглядів літератури тощо. компресія/штучне дихання — 30/2):
Слід зазначити, що в даному Уніфікованому клінічному про- •• натисніть на нижню половину груднини 30 разів дотримую-
токолі передбачена діюча організаційна структура надання чись при цьому глибини прогинання грудини на 5см. та час-
медичної допомоги (Закон України №3611-VI від 07.07.2011р. тоти натискання — 100–120 натиснень за 1хв.;
«Про внесення змін до Основ законодавства України про охо- •• виконайте 2 вдихи, обхвативши при цьому губи потерпілого
рону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допо- та затиснувши йому ніздрі (2 вдихи за 5сек.);
моги», Закон України від 05.06. 2012р. №5081-VI «Про екстре- •• продовжуйте СЛР до прибуття бригади ЕМД;
ну медичну допомогу». •• проводьте зміну того, хто проводить компресії грудної кліт-
ки кожні 2 хвилини (за можливості);
•• продовжуйте СЛР до:
•• відновлення дихання у потерпілого;
•• появи у потерпілого рухової діяльності;
•• відкриття очей у потерпілого;
•• до прибуття бригади ЕМД; •• забезпечити адекватне дихання;
•• до настання фізичного виснаження того, хто проводить •• використання АЗД (якщо у потерпілого є ознаки клінічної
СЛР; смерті);
•• у випадку оживлення пацієнта — перевести його у стабіль- •• проведення оксигенотерапії показане потерпілим зі зни-
не положення на боці та чекати на прибуття бригади ЕМД, женням сатурації менше 95% (інгаляцію зволоженим кис-
при цьому постійно контролювати наявність дихання у по- нем проводити за допомогою маски або через носовий ка-
терпілого (перевірка Ps обов’язкова лише для медичного тетер зі швидкістю 3–5л/хв);
персоналу); •• забезпечення венозного доступу (венозний доступ прово-
•• не залишайте потерпілого без нагляду до прибуття бригади диться шляхом виконання стандартної процедури венозної
екстреної (швидкої) медичної допомоги. пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики кате-
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє тером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксу-
бригаду ЕМД на місце пригоди. ється пов’язкою).
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ N.B.!!!
Положення протоколу Проведення оксигенотерапії та забезпечення венозного
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) доступу не повинно затримувати чи зупиняти проведення СЛР.
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
2. Надання екстреної медичної допомоги:
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
2.1. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої)
менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
медичної допомоги потерпілий знаходиться в свідомості:
диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги
•• інгаляція кисню, зігрівання потерпілого;
та медицини катастроф.
•• введення антигіпоксантів:
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
– Аскорбінова кислота 5% — 0,3мл/10кг внутрішньовенно;
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
•• введення перфузійних розчинів:
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
– Гідроксиетилкрохмаль 6% — 500мл внутрішньовенно;
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- – Декстроза (глюкоза) 5% — 400мл внутрішньовенно;
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма •• при збудженні:
110/о). – Діазепам 0,5% — 2–4мл (далі по 2мл внутрішньовенно
Обґрунтування до одержання ефекту);
Рання діагностика раптової смерті та госпіталізація потер- •• введення глюкокортикостероїдів:
пілих після утоплення або занурення у воду зменшує смерт- – Дексаметазон 0,4% — 12–20 мг внутрішньовенно;
ність та інвалідність внаслідок цього нещасного випадку та по- •• введення салуретіків:
кращує результати лікування. – Фуросемід 1% 20–40мг внутрішньовенно;
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) •• термінова госпіталізація в центри (відділення), які надають
медичної допомоги вторинну медичну допомогу у ВІТ.
Обов’язкові: 2.2. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої)
1. Збір анамнезу події: медичної допомоги потерпілий знаходиться без свідомості:
•• встановити час, коли трапився нещасний випадок; •• інгаляція кисню;
•• встановити час з моменту витягнення потерпілого з води; •• за необхідністю — інтубація або комбітюб (ларингеальна
•• встановити, чи був потерпілий на момент витягнення його маска);
з води у свідомості; – введення антигіпоксантів:
•• встановити, чи проводилась потерпілому СЛР. – Аскорбінова кислота 5% — 0,3мл/10кг внутрішньовенно;
2. Проведення огляду та фізикального обстеження: •• введення перфузійних розчинів:
•• виявлення ознак зупинки кровообігу (Додаток №1); – Гідроксиетилкрохмаль 6% — 500мл внутрішньовенно;
•• оцінка загального стану потерпілого та життєво важливих – Декстроза (глюкоза) 5% — 400мл внутрішньовенно;
функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом – Натрію гідрокарбонат 4%200 мл внутрішньовенно;
АВСDE (Додаток №2); •• при збудженні:
•• відповідно до показів усунути порушення життєво важливих – Діазепам 0,5% — 2–4мл (далі по 2мл внутрішньовенно
функцій організму — кровообігу, дихання (Додаток №3 та до одержання ефекту);
Додаток №4); – Натрію оксибутират 20% — 10–20мл внутрішньовенно-
•• наявність ознак, що можуть вказувати на можливу травму крапельно у 5% розчині глюкози;
хребта (Додаток №5). •• введення глюкокортикостероїдів:
3. Оцінка стану потерпілого: – Дексаметазон 0,4% — 12–20 мг внутрішньовенно;
•• наявність свідомості (можлива більш деталізована оцінка •• введення салуретиків:
порушення рівня свідомості за шкалою ком Глазго, якщо – Фуросемід 1% 20–40мг внутрішньовенно;
у потерпілого не відмічається зупинка кровообігу); •• термінова госпіталізація в центри (відділення), які надають
•• визначення ЧД (його характеристика); вторинну медичну допомогу у ПШП або у ВІТ (оминаючи
•• визначення Ps (його характеристика); приймальне відділення).
•• вимірювання АТ. 2.3. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої)
4. Проведення інструментального обстеження: медичної допомоги у потерпілого є ознаки клінічної смерті
Обов’язкові: та йому не проводилась або продовжується проведення СЛР
•• реєстрація ЕКГ у 3 відведеннях або оцінка ритму безпосе- силами випадкових свідків або рятувальників:
редньо з ложок дефібрилятора. •• дії бригади ЕМД за клінічним протоколом «Раптова смерть».
•• використання АЗД (якщо в цьому є потреба). 2.4. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої)
Бажані: медичної допомоги потерпілому проводиться СЛР силами ви-
•• пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор- падкових свідків або рятувальників:
ма — 95%). •• дії бригади ЕМД за клінічним протоколом «Раптова смерть».
3.1.2.3. Лікувальна тактика 2.5. Протипоказані та не рекомендовані втручання у потер-
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме- пілих з утопленням або зануренням у воду:
дичної допомоги: •• прекардіальний удар проводиться лише у випадку, коли ме-
•• положення потерпілого на спині; дичний персонал є свідком зміни ритму з синусового на ФШ
•• накласти шийний комір; та ШТ без Ps на протязі 10сек. з моменту його зміни.
•• очистити верхні дихальні шляхи; 3.1.2.4. Госпіталізація
Обґрунтування 3. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор-
Термінова госпіталізація потерпілого після утоплення або мативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
занурення у воду відбувається у визначені ЗОЗ вторинної 4. Наказ МОЗ України від 14.02.2012р. №110 «Про затвер-
(спеціалізованої) медичної допомоги. дження форм первинної облікової документації та інструк-
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
медичної допомоги охорони здоров’я незалежно від форми власності та під-
Обов’язкові: порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції
•• всі потерпілі після утоплення або занурення у воду неза- України за №661/20974 від 28.05.2012р.
лежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій 5. Наказ МОЗ України від 17.11.2010р. №999 «Про затвер-
госпіталізації. дження форм звітності та медичної облікової докумен-
•• під час транспортування необхідно забезпечити: тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
•• моніторування стану потерпілого; України», зареєстрований Міністерством юстиції України
•• проведення лікувальних заходів; за №147/18885 від 03.02.2011р.
•• готовність до проведення реанімаційних заходів. 6. Наказ МОЗ України від 02.03.2011р. №127 «Про затвер-
•• транспортування здійснюється на ношах після стабілізації дження примірних табелів оснащення медичною технікою
стану пацієнта у відділення ЕМД багатопрофільної лікарні, та виробами медичного призначення центральної район-
безпосередньо у ПШП або ВІТ (реанімаційне відділення), ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень».
оминаючи приймальне відділення. 7. Наказ МОЗ України від 31.10.2011р. №734 «Про затвер-
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
N.B.!!! ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
Обов’язково проінформувати відділ госпіталізації служби планового лікування».
ЕМД про транспортування потерпілого, що знаходиться у тяж- 8. Наказ МОЗ України від 31.10.2011р. №735 «Про затвер-
кому стані (не пізніше, ніж за 10 хв. до доїзду до лікарні). дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
ІV. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ інтенсивного лікування».
•• введення антигіпоксантів: 9. Наказ МОЗ України від 28.09.2012р. №751 «Про створен-
– Аскорбінова кислота 5% — 0,3мл/10кг внутрішньовенно; ня та впровадження медико-технологічних документів
•• введення перфузійних розчинів: зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
– Гідроксиетилкрохмаль — 500мл внутрішньовенно; ства охорони здоров’я України».
– Декстроза (глюкоза) 5% — 400мл внутрішньовенно; 10. Информационный бюллетень ВОЗ №347, Октябрь 2012 г.
– Натрію гідрокарбонат 4%200 мл внутрішньовенно; 11. Коротун В.Н., Витер В.И. Понятие «утопление» в судеб-
•• при збудженні: ной медицине // Проблемы экспертизы в медицине. 2008.
– Діазепам 0,5% — 2–4мл (далі по 2мл внутрішньовенно №30–2. С.14–16.
до одержання ефекту); 12. Коротун В.Н., Наумова Н.А. Эпидемиология утоплений
в пермском крае (1998–2007 г.г.) // Проблемы экспертизы
– Натрію оксибутират 20% — 10–20мл внутрішньовенно
в медицине. 2008. №30–2. С.16–18.
крапельно у 5% розчині глюкози.
13. Національна доповідь МНС України «О стані техноген-
•• введення глюкокортикостероїдів:
ної безпеки в Україні у 2011році», http://www.mns.gov.ua/
– Дексаметазон 0,4% — 12–20 мг внутрішньовенно;
content/nasdopovid2011.html.
•• введення салуретиків:
14. Національна доповідь МНС України «О стані техноген-
– Фуросемід 1% 20–40мг внутрішньовенно.
ної безпеки в Україні у 2012році», http://www.mns.gov.ua/
content/nasdopovid2012.html.
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
15. Berg R.A., Hemphill R., Abella B.S., Aufderheide T.P.,
5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
Cave D.M., Hazinski MF, Lerner E.B., Rea T.D., Sayre M.R.,
5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невід-
Swor R.A. Part 5: adult basic life support: 2010 American Heart
кладних станів локального протоколу з надання ЕМД потер-
Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation
пілим із зупинкою кровообігу в наслідок утоплення або зану-
and Emergency Cardiovascular Care [published correction
рення у воду.
appears in Circulation. 2011;124:e402]. Circulation.
5.1.2. Наявність у керівника бригади ЕМД локального про-
2010;122(suppl 3):S685–S705.
токолу з надання ЕМД потерпілим із зупинкою кровообігу вна- 16. Field J.M., Hazinski M.F., Sayre M. et all Part 1:
слідок утоплення або занурення у воду. Executive Summary of 2010 AHA Guidelines for CPR and
5.1.3. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід- ECC. Circulation. In press.
кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих 17. Hazinski M.F., Nolan J.P., Billi J.E. et all Part 1:
курсах з проведення серцево-легеневої реанімації. Executive Summary: 2010 International Consensus
5.1.4. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу вна- on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency
слідок утоплення або занурення у воду, яких госпіталізовано Cardiovascular Care Science With Treatment
до ЗОЗ. Recommendations. Circulation. In press.
5.1.5. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу вна- 18. Meaney P.A., Sutton R.M., Tsima B., Steenhoff A.P., Shilkofski
слідок утоплення або занурення у воду, яких виписано зі ста- N., Boulet J.R., Davis A., Kestler A.M., Church K.K., Niles D.E.,
ціонару з задовільною неврологічною картиною. Irving S.Y., Mazhani L., Nadkarni V.M.. Training hospital
providers in basic CPR skills in Botswana: acquisition, retention
VІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ and impact of novel training techniques. Resuscitation. 2012.
1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002р. №385 «Про за- 19. Neumar R.W., Otto C.W., Link M.S., Kronick S.L., Shuster
твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар- M., Callaway C.W., Kudenchuk P.J., Ornato J.P., McNally
ських, провізорських посад та посад молодших спеці- B., Silvers S.M., Passman R.S., White R.D., Hess E.P., Tang
алістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони W., Davis D., Sinz E., Morrison L.J. Part 8: adult advanced
здоров’я», зареєстрований Міністерством юстиції України cardiovascular life support: 2010 American Heart Association
за №892/7180 від 12.11.2002р. Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency
2. Наказ МОЗ України від 01.06.2009р. №370 «Про єдину сис- Cardiovascular Care [published correction appears
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро- in Circulation. 2011;123:e236]. Circulation. 2010;122(suppl
ваний Міністерством юстиції України за №863/16879 від 3):S729–S767.
14.09.2009р. 20. Nolan J.P., Hazinski M.F., Billi J.E. et all Part 1:
Executive Summary: 2010 International Consensus
on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Додаток № 2
Cardiovascular Care Science With Treatment до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
Recommendations. Resuscitation. In press. допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду»
21. Travers A.H., Rea T.D., Bobrow B.J., Edelson D.P., Berg R.A.,
Sayre M.R., Berg M.D., Chameides L., O’Connor R.E., ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
Swor R.A. Part 4: CPR overview: 2010 American Heart
Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 2010;122 1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
(suppl 3): S676–S684. порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
22. Маріе-Луїзе С. Келлестедт, Андерс Берглунд, Йоган Хер- ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
ліц, Єжи Лепперт, Матс Енлунд Вплив тренування при за- дихальних м’язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
стосуванні відновлення діяльності серця і дихання (CPR) непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
та використання при цьому автоматичного зовнішнього у критичному стані, порушення свідомості часто спричиняє
дефібрилятора (AED) на свідоме ставлення медичних пра- порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
цівників до проведення реанімації. Екстрена медицина: від м’якого піднебіння).
науки до практики. 1/2012: 47–54. 2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски з ре-
зервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>10л/
VIІI. ДОДАТКИ хв).
Додаток № 1 В — дихання (Breathing)
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду» ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
БАЗОВИЙ АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ торакс.
СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ 1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення
дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
даткових м’язів або черевний тип дихання.
ПЕРЕВІРТЕ БЕЗПЕЧНІСТЬ МІСЦЯ ПОДІЇ
2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за 1хв.
3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте,
чи рухи грудної клітки симетричні.
4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (на-
ПЕРЕВІРТЕ СВІДОМІСТЬ ПОТЕРПІЛОГО приклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі),
наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.
6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
ПОКЛИЧТЕ НА ДОПОМОГУ ОТОЧУЮЧИХ ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
у плевральній порожнині.
С — кровообіг (Circulation)
1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя,
ВІДКРИЙТЕ ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ рожева, бліда або мармурова.
2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
3. Оцініть капілярне наповнення — в нормі ≤2сек. Збільше-
не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе-
ПЕРЕВІРТЕ НАЯВНІСТЬ ДИХАННЯ рійну перфузію.
4. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповне-
ні або запалі при гіповолемії.
5. Знайдіть периферійний Ps та Ps на великій артерії, оцініть
ДИХАННЯ ВІДСУТНЄ / ПОРУШЕНО його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.
6. Виміряйте АТ, вислухайте тони серця.
7. Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
ження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія
ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 103 / 112 (об’єм сечі <0,5мл/кг/год.).
D — порушення стану свідомості (Disability)
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка
гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікар-
ЗРОБІТЬ 30 НАТИСКАНЬ НА ГРУДНУ КЛІТКУ ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків:
1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світ-
ло).
2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою ком
ЗРОБІТЬ 2 ВДИХИ Глазго (Glasgow Coma Scale).
3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Якщо рівень глюкози нижче ніж 3ммоль/л, забезпечте в/в
50,0 мл 20% розчину глюкози.
Е — додаткова інформація (Exposure)
1. Зберіть детальний анамнез у потерпілого, його рідних,
друзів.
2. Ознайомтесь з медичною документацією потерпілого:
перевірте показники життєвих параметрів та їх зміни у дина-
міці, перевірте, які лікарські засоби призначені та які він при-
ймає.
Додаток № 3
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду»
КОНЦЕПЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ ЗА СИСТЕМОЮ САВ
Заміна послідовності проведення реанімаційних заходів АВС (Airways, Вrеаthing, Сіrculation) на послідовність САВ (Сіrculation,
Airways, Вrеаthing) для дорослих із збереженням стандартної процедури для дітей та новонароджених — є важливішим кроком
в змінах концепції проведення СЛР, що спостерігаються в останні роки. Це в певній мірі пов’язано з тим, що на протязі останніх
років, більшість раптових зупинок кровообігу та вдалих реанімаційних заходів спостерігалась у потерпілих з шлуночковою тахі-
кардією. У цієї категорії потерпілих безумовно важливо розпочинати реанімаційні заходи з компресії грудної клітки.
Водночас, під час використання концепції АВС — компресії грудної клітки розпочинались пізно, в зв’язку з тривалими спро-
бами осіб, що проводили СЛР, відновити прохідність дихальних шляхів для штучного дихання «з рота в рот» або їх відмовою від
проведення штучної вентиляції легень.
Раніше СЛР дорослого потерпілого виконувалася в наступній послідовності: звільнення дихальних шляхів, перевірка дихан-
ня, 2 штучних вдихи з подальшими циклами з 30 компресійних натискань та 2 вдихів.
Зміна концепції прискорює та значно спрощує надання домедичної допомоги. При використанні послідовності CAB комп-
ресійні стиснення будуть починатися раніше, а штучне дихання буде виконуватися з мінімальною затримкою, необхідною для
виконання першого циклу з 30 компресійних натискань на грудну клітку.
С (Сіrculation) — відновлення кровообігу.

1. Покладіть потерпілого спиною на тверду поверхню.
2. Виконайте 30 компресій грудної клітки: натисніть на нижню половину грудини 30 разів, дотримуючись при цьому глибини
прогинання грудини на 5см. та частоти натискання — 100–120 натиснень за 1хв.
А (Airways) — відновлення прохідності дихальних шляхів.

1. Механічне очищення ротової порожнини від слизу, блювотних мас тощо.
2. Потрібно запрокинути голову та висунути нижню щелепу.
В (Вrеаthing) — відновлення дихання

1. Розпочати проведення штучної вентиляції легень методом «з рота в рот» або «з рота в ніс» — виконайте 2 вдихи, обхватив-
ши при цьому губи потерпілого та затиснувши йому ніздрі (2 вдихи за 5сек.).
Більшість постраждалих від раптової зупинки серця поза межами медичного закладу не отримує допомоги (СЛР) від випад-
кових свідків надзвичайної події. Рекомендовано починати СЛР з компресійних натискань на грудну клітку.
N.B.!!!
Під час надання допомоги новонародженим або потерпілим із первинною зупинкою дихання (повішання, утоплення тощо) —
потрібно діяти за алгоритмом АВС
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду»
АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АЗД
ПЕРЕВІРТЕ БЕЗПЕЧНІСТЬ МІСЦЯ ПОДІЇ
ПЕРЕВІРТЕ СВІДОМІСТЬ, ПОКЛИЧТЕ НА ДОПОМОГУ ОТОЧУЮЧИХ
ВІДКРИЙТЕ ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ, ПЕРЕВІРТЕ НАЯВНІСТЬ ДИХАННЯ,

якщо ДИХАННЯ ВІДСУТНЄ/ПОРУШЕНО
СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ 30 : 2 САМОСТІЙНО АБО ОТОЧУЮЧИМ СЛІД ПРИНЕСТИ АЗД,

ДО ПОЯВИ АЗД ВИКЛИЧТЕ «103» або «112»
ВКЛЮЧІТЬ АЗД
НАЛОЖІТЬ ЕЛЕКТРОДИ
АНАЛІЗ РИТМУ
РИТМ ДЕФІБРИЛЯЦІЙНИЙ РИТМ НЕ ДЕФІБРИЛЯЦІЙНИЙ
1 РОЗРЯД
СЛР 30:2 СЛР 30:2

НА ПРОТЯЗІ 2хв. НА ПРОТЯЗІ 2хв.
Додаток № 5 Майже у 10% потерпілих неврологічні ускладнення
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної з’являються в зв’язку з неадекватною іммобілізацією або
допомоги «Випадкове утоплення або занурення у воду» транспортуванням.
4. При необхідності вкрийте потерпілого термопокрива-
ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА МОЖЛИВУ лом/ковдрою.
ТРАВМУ ХРЕБТА 5. Евакуюйте потерпілого в безпечне місце.
6. Проведіть вторинний огляд потерпілого.
Пошкодження хребта спостерігається у 3–9% від усіх травм 7. Надайте допомогу в залежності від наявних пошкоджень
опорно-рухового апарату. Найчастіше вони спостерігаються (пов’язки, фіксація переломів та ін.).
у осіб чоловічої статі у віці від 40 до 65 років. Найбільш частими 8. Підтримайте потерпілого психологічно: поясніть, що Ви
причинами пошкодження хребта є: можете йому допомогти, що швидка медична допомога неза-
•• ДТП; баром прибуде тощо.
•• падіння з висоти; 9. В жодному разі не залишайте потерпілого без нагляду.
•• падіння важких предметів на ділянку голови або шиї; 10. До прибуття швидкої медичної допомоги періодично
•• удар головою об дно під час занурювання; перевіряйте стан потерпілого.
•• прямий удар у хребет;
•• вибух. АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПІДОЗРІ НА ПОШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА
Симптоматика пошкодження хребта: ПЕРВИННИЙ ОГЛЯД

1. Біль в травмованій ділянці або відчуття тиску в голові, шиї ПРИ НАЯВНОСТІ ОЗНАК ПОШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА НЕОБХІДНО
або спині (інтенсивність болю залежить від тяжкості пошко- ВИКОНАТИ ІММОБІЛІЗАЦІЮ, ОСОБЛИВО
ЯКЩО ПОТЕРПІЛОГО НЕОБХІДНО ПЕРЕМІСТИТИ
дження, а посилення болю під час рухів — може свідчить про
нестабільний перелом хребта).
2. Змушене положення потерпілого.
3. Поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг. ЕВАКУАЦІЯ НЕ ПОТРІБНА,
НЕОБХІДНА ТЕРМІНОВА
4. Втрата рухових функцій кінцівок. НЕ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ
ЕВАКУАЦІЯ
5. Деформація в ділянці хребта. РЕАНІМАЦІЙНІ ЗАХОДИ
6. Судоми.
7. Ускладнене дихання.
8. Втрата рівноваги. ІММОБІЛІЗАЦІЯ, БАЖАНО
НА ДОВГІЙ ТРАНСПОРТУ-
НЕ РУХАЙТЕ ПОТЕРПІЛОГО
Пам’ятайте: відсутність скарг у постраждалого не є озна- ВАЛЬНІЙ ДОШЦІ/ТВЕРДІЙ
кою відсутності пошкоджень! ПОВЕРХНІ
1. Переконайтесь в безпечності місця події, тільки після

цього надавайте допомогу потерпілому. Якщо місце небез-
печне — дочекайтесь прибуття рятувальників. КОНТРОЛЬ СТАНУ
2. Проведіть огляд постраждалого, визначте наявність сві- ПОТЕРПІЛОГО
домості та дихання у потерпілого.
3. Попросіть когось або самостійно викличте швидку ме-
дичну допомогу.
4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання — відновіть по- ТЕРМОПОКРИВАЛО/ КОВДРА
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА
терпілому прохідність дихальних шляхів та розпочніть прове- СЛІДКУЙТЕ ЗА ЖИТТЕВИМИ ПОКАЗНИКАМИ
дення СЛР.
Проведення серцево-легеневої реанімації є пріоритетним,

іммобілізація не повинна її затримувати.
Якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходжен-

ня безпечне:
1. Переміщайте потерпілого тільки у разі крайньої необхід-
ності.
2. Слідкуйте за життєвими ознаками.
3. У разі необхідності вкрийте потерпілого термопокрива-
лом/ковдрою.
4. Підтримайте потерпілого психологічно.
5. В жодному разі не залишайте потерпілого без нагляду.
6. До прибуття швидкої медичної допомоги періодично пе-
ревіряйте стан потерпілого.
Якщо місце події потенційно небезпечне, потерпілому не-

обхідно надати наступну допомогу:
1. Виконайте фіксацію шийного відділу хребта за допомо-
гою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна
фіксація).
2. Перемістіть потерпілого на довгу транспортувальну до-
шку або тверду рівну поверхню (щит, двері та ін.) — викорис-
товуйте допомогу оточуючих осіб та свідків події.
Пам’ятайте: в жодному разі не переміщайте потерпілого
самостійно, ви можете завдати постраждалому додаткових
травм!
3. Зафіксуйте потерпілого на довгій транспортувальній
дошці.
Гемофілія
ЗАТВЕРДЖЕНО з моменту виявлення пацієнта або звернення такого пацієн-
Наказ Міністерства охорони здоров’я та (родичів або свідків) за медичною допомогою до моменту
________________ №______ госпіталізації.
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ моги на догоспітальному етапі здійснюється:
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
ГЕМОФІЛІЯ станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
ної допомоги.
1.1. Діагноз: Гемофілія 3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна бути
1.2. Код МКХ-10: надана пацієнтам з проявами кровотечі при гемофілії у пер-
D66 — Спадковий дефіцит фактора VIII (гемофілія А), ші хвилини від початку розвитку ознак прояву захворювання.
D67 — Спадковий дефіцит фактора IX (гемофілія В) 4. Пацієнтам з проявами кровотечі при гемофілії необхід-
1.3. Протокол призначений, в першу чергу, для лікарів но забезпечити термінову госпіталізацію в першу чергу в за-
та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може клади комплексної медичної допомоги хворим на гемофілію.
бути використаний лікарями та середнім медичним персона- 5. Швидка діагностика ознак кровотечі при гемофілії на до-
лом незалежно від спеціалізації та посади. госпітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу
1.4. Мета протоколу: організація та надання екстреної ме- та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ.
дичної допомоги хворим на гемофілію, зменшення смертності 6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо-
та ускладнень. моги пацієнтам з діагнозом гемофілія у кожному ЗОЗ доцільно
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта
Рецензенти: та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма-
теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія
Рощін Г.Г Завідувач кафедри «Медицини катастроф»
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат держав- між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич-
ної премії України в галузі науки і техніки, ну допомогу, визначається наказом територіального органу
д.мед.н., професор з питань охорони здоров’я.
Іскра Н.І. Доцент кафедри «Медицини катастроф» НМА- 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
ПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н., ст.н.сп. та затверджений ЛПМД.
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н. 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з гемофілією
1.8. Епідеміологічна інформація на догоспітальному етапі.
Серед спадкових коагулопатій основне місце займають ге- 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
мофілія А і В, зумовлені дефіцитом факторів VIII і IX зсідання ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
крові, та хвороба Віллебранда. Розповсюдженість гемофілії 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
у більшості європейських країн становить 13–18 на 100 тис. СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
чоловічого населення, або за даними ВООЗ та Всесвітньої ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Федерації Гемофілії 1:10 000 новонароджених хлопчиків.У Положення протоколу
всьому світі нараховується біля 350 000 хворих на гемофілію. 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
Виходячи з цього, можна передбачити, що в Україні проживає ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
біля 3 000 хворих на гемофілію. цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
За даними реєстру дітей, хворих на спадкові коагулопатії, екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
в Україні станом на 01.01.2013 року на диспансерному обліку номером виклику екстреної допомоги 112.
знаходилось 652 дитини з різними формами спадкових коа- 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
гулопатій, у тому числі 281 дитина (41%) з важкими формами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
захворювання, а саме: нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
•• 472 дитини, хворі на гемофілію А, у тому числі 245 дітей та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
(52%) з важкими формами захворювання до пацієнта з підозрою на кровотечу при гемофілії.
•• 81 дитина, хвора на гемофілію В, у тому числі 36 дітей (45%) Необхідні дії
з важкими формами захворювання Обов’язкові:
•• 11 дітей з рідкісними формами вроджених коагулопатій. 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
Найчастіше ці захворювання проявляються у ранньому віці диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
кровоточивістю, яка виникає спонтанно або внаслідок травм. та медицини катастроф:
Тяжкість гемофілії залежить від рівня дефіциту фактора в кро- •• покладіть пацієнта в горизонтальне положення (лежачи) або
ві. Знання рівня дефіцитного фактора необхідне для розрахун- з піднятою злегка головою;
ку адекватних доз антигемофільних препаратів (для ефектив- •• забезпечте постільний режим;
ного гемостазу потрібно довести рівень фактора в крові паці- •• дайте травмованому доступ повітря;
єнта до 20–35%, а при операційних втручаннях до 80–100%). •• знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, амбулаторну
У практичній діяльності лікарі визначають ступінь тяжкості за- карту пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади
хворювання за частотою звернень хворих з приводу кровотечі екстреної (швидкої) медичної допомоги;
чи крововиливу. •• якщо пацієнт знаходиться на диспансерному обліку, прохо-
див лікування чи профілактику з приводу гемофілії, має пре-
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА парат для проведення профілактики чи знає препарат, яким
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- проводилася профілактика, повідомте медичного працівни-
тальному етапі ка бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
Діагноз: Гемофілія (гемофілія А, гемофілія В). •• якщо наявна рана — накладіть асептичну повязку;
Код МКХ-10: D66 — Спадковий дефіцит фактора VIII (гемо- •• якщо в наявній рані є сторонній предмет, в жодному разі
філія А), D67 — Спадковий дефіцит фактора IX (гемофілія В) його не видаляти;
Обґрунтування та основні положення протоколу •• якщо наявна зупинка дихання — проведіть серцево-легене-
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- ву реанімацію;
ної допомоги пацієнтам з проявами кровотечі при гемофілії •• не залишайте пацієнта без нагляду.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє 2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- ня шийних вен.
дії. 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ цієнта
ДОПОМОГИ 3.1. Пульс, його характеристика, АТ.
Положення протоколу 3.2. ЧД, його характеристика.
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) 3.3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- 3.4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- збільшення границь серцевої тупості.
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- 3.5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги локалізацію.
та медицини катастроф. 3.6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, шумів, наявність ІІІ тону серця або ІV тону серця.
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до- 7. Аускультація легень: наявність вологих хрипів.
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. 4. Проведення інструментального обстеження
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- Обов’язкові:
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.
110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма Бажані:
110/о) необхідно прикріпити ЕКГ. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор-
Обґрунтування ма — 95%).
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з проявами 3.1.2.3. Лікувальна тактика
кровотечі при гемофілії у спеціалізовані ЗОЗ з метою прове- 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
дення комплексного лікування зменшує смертність та інва- дичної допомоги
лідність внаслідок цього захворювання, покращує результати Обов’язкові:
лікування пацієнтів. 1. Положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни-
медичної допомоги женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
Обов’язкові: проводити за допомогою маски або через носовий катетер
1. Збір анамнезу зі швидкістю 3–5 л/хв.
1.1. Збір анамнезу захворювання: Забезпечення венозного доступу.
1.1.1. Встановити точний час від початку прояву ранніх До вен слід ставитися з обережністю. Вони є лініями життя
ознак кровотечі (відчуття поколювання або «аура»). у людей з гемофілією.
1.1.2. Встановити точний час від початку прояву фізичних •• Рекомендуються голки-метелики 23- або 25-го розміру.
ознак кровотечі. •• Ніколи не надрізати вену, за винятком надзвичайних ситу-
1.1.3. Встановити чи були подібні прояви раніше. ацій.
1.1.4. Встановити чи виникали легкі ушкодження в ранньо- •• Після проколу вени притисніть це місце впродовж трьох-
му дитинстві, «спонтанні» кровотечі (кровотечі без видимої/ві- п'яти хвилин.
домої причини), особливо в суглобах, м'язах і м’яких тканинах, •• Необхідно по можливості уникати використання пристроїв
надмірні кровотечі після травм або операції. венозного доступу, але вони можуть знадобитися для дея-
Гемофілія повинна підозрюватися у пацієнтів, у яких в анам- ких дітей.
незі є: Венозний доступ проводиться шляхом виконання стан-
•• легкі ушкодження в ранньому дитинстві; дартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів
•• «спонтанні» кровотечі (кровотечі без видимої/відомої при- асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пунк-
чини), особливо в суглобах, м'язах і м’яких тканинах; ції, який ретельно фіксується пов’язкою.
•• надмірні кровотечі після травм або операції. 2. Надання екстреної медичної допомоги
1.1.5. З’ясувати чи знаходиться на диспансерному обліку Обов’язкові:
з приводу коагулопатії. 1. Внутрішньовенне введення концентрату фактора
1.1.6. Чи проводиться (проводилася) профілактика шляхом згортання згідно з призначенням гематолога (якщо є від-
внутрішньовенної ін'єкції концентрату фактора в цілях запобі- повідні документи).
гання очікуваної кровотечі. 2. Амінокапронова кислота (AКК) застосовується у випадку
1.1.7. Чи є у пацієнта даний препарат концентрату фактора. відсутності концентратів факторів згортання у пацієнта та за-
1.2. Збір анамнезу життя: грозливої для життя кровотечі (внутрішньочерепної, шия/гор-
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт ло, шлунково-кишковий тракт).
щоденно. Десмопресин.
1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв Амінокапронова кислота аналогічна транексамовій кисло-
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. ті, але менш широко застосовується, оскільки має короткий
1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- період напіврозпаду в плазмі, є менш потужною і більш ток-
них захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цу- сичною.
кровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі інші 3. Іммобілізація стандартними та імпровізованими ши-
супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення нами, лід, холодні компреси та підйом кінцівки вгору можна
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової використовувати в якості додаткового лікування кровотечі
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- в м'язах і суглобах.
явність у минулому кровотеч, ХОЗЛ тощо. 4. Знеболення, у випадках відчуття пацієнтом гострого
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез болю (в/в, в/м введення анальгетиків, наркотичних знеболю-
та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо- ючих препаратів). Знеболення проводиться ненаркотичними
бів. (1 мл 3% р-ну кеторолака, 1–2 мл декскетопрофену); нарко-
2. Проведення огляду та фізичного обстеження тичними (1мл 2% р-ну тримеперидину, 1 мл 0,005% розчину
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: фентанілу, 1 мл 2% р-ну морфін + носкапін + папаверин + ко-
свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE. деїн + тебаїн, 1–2 мл 5% р-ну трамадолу) анальгетиками під-
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво шкірно, в/в, в/м.
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. 5. Оксигенотерапія: протягом перших 15–20 хвилин —
2.3. Візуальна оцінка: 100% кисень через маску наркозного апарата або інгалятора,
ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ
в подальшому — киснево-повітряна суміш із вмістом 40% кис- ЗАТВЕРДЖЕНО
ню. Наказ Міністерства охорони здоров’я
6. Транспортування в стаціонар з продовженням інфу- ________________ №______
зійної терапії.
3.1.2.4. Госпіталізація УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
Обґрунтування ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин-
ної (при можливості третинної) медичної допомоги при гемо- ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ
філії зменшуе кількість випадків незворотніх вітальних пору-
шень на ранньому госпітальному етапі. Перелік скорочень:
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) АГ Артеріальна гіпертензія
медичної допомоги
АТ Артеріальний тиск
1. Всі пацієнти з підозрою кровотечі при гемофілії неза- ГК Гіпертонічний криз
лежно від статі, віку та інших чинників, підлягають терміновій ЕКГ Електрокардіограма
госпіталізації. Пріоритетним завданням бригади екстреної ЗОЗ Заклади охорони здоров’я
(швидкої) медичної допомоги є транспортування пацієнтів
в центр (відділення), де можливе надання спеціалізованої ме- МКХ Міжнародна класифікація хвороб
дичної допомоги. УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо-
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- моги
рінг стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готов- ЧД Частота дихання
ність до проведення реанімаційних заходів. ЧСС Частота серцевих скорочень
3. Транспортування здійснюється на транспортній дош-
ці (ношах) після стабілізації стану пацієнта, або визначення І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
оптимізованого терміну догоспітального етапу, у відділення 1.1. Діагноз: Гіпертонічний криз
екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофіль- 1.2. Код МКХ-10:I10 — I15
ної лікарні, або минаючи вказане відділення, безпосередньо I10 Ессенціальна [первинна] гіпертензія
до гематологічного відділення, де має проводитись екстренна Високий кров'яний тиск Гіпертензія (артеріальна) (добро-
спеціалізована медична допомоги. якісна) (ессенціальна) (злоякісна) (первинна) (системна) Ви-
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я ключена: з залученням судин: мозку (I60–I69), ока (H35.0)
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на- I11 Гіпертензивна хвороба серця [гіпертонічна хвороба
каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе- серця з переважним ураженням серця].
чує організацію надання екстреної медичної допомоги пацієн- Включено: стан, вказаний у рубриках I50, I51.4–I51.9, обу-
там з гемофілією, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, мовлене гіпертензією.
первинну, вторинну та третинну медичну допомогу. I12 Гіпертензивна [гіпертонічна] хвороба з переважним
ураженням нирок.
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Включено: будь-який стан, вказане у рубриках N18 —
Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Ге- N19 чи N26 — У поєднанні з станом, зазначеним у рубриці
мофілія». I10 артеріосклероз нирок артеріосклеротіческой нефрит (хро-
Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи нічний) (інтерстиціальний) гіпертензивна нефропатія нефро-
щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги склероз Виключена: вторинна гіпертензія (I15. -)
населенню в Україні» (Примірний перелік оснащення виїзної I13 Гіпертензивна [гіпертонічна] хвороба з переважним
бригади швидкої медичної допомоги). ураженням серця і нирок.
Включені: стан, вказаний в рубриці I11. —, В поєднанні
з будь-яким станом, зазначеним у рубриці I12 захворювання:
серцево-ниркова, серцево-судинна ниркова.
I15 Вторинна гіпертензія.
Виключена: з залученням судин: мозку (I60 — I69), ока
(H35.0).
1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід-
кладних станів, лікарів бригад екстреної медичної допомоги.
1.4. Мета протоколу: організація та надання екстреної ме-
дичної допомоги пацієнтам з гіпертонічним кризом, зменшен-
ня смертності та інвалідності внаслідок цього захворювання.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
Рецензенти:
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат державної
премії України в галузі науки і техніки, д.мед.н.,
професор
Іскра Н.І. Доцент кафедри «Медицини катастроф» НМА-
ПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н., ст.н.сп.
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.

За даними офіційної статистики МОЗ на 1 січня 2011 року
в Україні зареєстровано 12122512 хворих на АГ, що складає
32,2% дорослого населення країни. Спостерігається стійке
зростання поширеності АГ — більше, ніж удвічі в порівнянні
з 1998 р. та на 170% у порівнянні з 2000 роком. Зростання по-
ширеності АГ є свідченням ефективної роботи закладів охо- УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою
рони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, з ви- групою, яка включала представників різних медичних спеці-
явлення артеріальної гіпертензії. альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс-
Поширеність АГ серед хвороб системи кровообігу (ХСК) тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі-
у дорослих (18 років і більше) становить 46,8% (найвищі по- рургів, інтервенційних хірургів та ін.).
казники в Львівській і Хмельницькій областях — 53,7 і 52,0% Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
відповідно, найнижчі — у Київській і Чернігівській областях — організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
40,4 і 42,1% відповідно), тобто, майже половина пацієнтів МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
з ХСК має підвищений АТ. З практичної точки зору найбільше реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
значення мають комбінація АГ з ішемічною хворобою серця посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
(ІХС) та цереброваскулярними хворобами (ЦВХ). У 2010 році освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
поширеність комбінації АГ та ІХС серед дорослого населення ністерством юстиції України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.),
становила 63,3% випадків, захворюваність –58,8%. Порівняно а також особливості надання медичної допомоги за новою ор-
з 1999 р. наведені показники зросли, відповідно, на 25,1% (з ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж-
50,3 до 63,3%) і 29,8% (з 45,3 до 58,8 %), що можна вважати ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р.
наслідком підвищення рівня діагностики АГ. У хворих з ЦВХ № 646 «Про порядок проведення реформування системи
(дорослого населення) показник поширеності АГ становив охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Доне-
64%, захворюваності — 56,5%. Порівняно з 1999 р. ці показ- цькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством
ники також зросли — на 25,2% і 35,5% відповідно. Виходячи юстиції України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
з наведеної інформації, АГ потрібно розглядати, як провідний
фактор ризику розвитку кардіальної і цереброваскулярної па- ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
тології, який суттєво впливає на тривалість життя населення Організація та надання медичної допомоги на догоспі-
України. тальному етапі
В Україні за даними епідеміологічних досліджень, стандар- Діагноз: Гіпертонічний криз
тизований за віком показник поширеності АГ у міській попу- Код МКХ-10: I10–I 15
ляції становить 29,6% як у чоловіків, так і у жінок. У сільській Обґрунтування та основні положення протоколу
популяції поширеність АГ вища — 36,3%, в тому числі серед 1. Догоспітальний етап включає надання екстреної ме-
чоловіків — 37,9%, серед жінок — 35,1%. дичної допомоги пацієнтам з ГК з моменту виявлення паці-
При аналізі структури АГ за рівнем АТ у 50% хворих вияв- єнта або звернення такого пацієнта за медичною допомогою
лено АГ І-го ступеня, у кожного третього — АГ ІІ-го ступеня, до моменту госпіталізації.
у кожного п’ятого — АГ ІІІ-го ступеня. 2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально-
Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоко- му етапі здійснюється:
лу екстреної медичної допомоги для пацієнтів з ГК є надзви- •• бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
чайно актуальним завданням, яке має виконуватись в рамках трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
мультидисциплінарної програми надання екстреної медичної станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями
допомоги та здійснюватись на основі доказів ефективності відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба-
втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її на- гатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної
дання. медичної допомоги.
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА бути надана пацієнтам з ГК у перші хвилини від початку розви-
Основною метою даного уніфікованого клінічного протоко- тку ознак захворювання.
лу було створення ефективної системи надання екстреної ме- 4. Пацієнтам з ГК необхідно забезпечити термінову госпіта-
дичної допомоги пацієнтам з гіпертонічним кризом на основі лізацію у відповідні ЗОЗ, які надають вторинну медичну допо-
впровадження систематизації максимальної кількості пацієн- могу, в період найбільших терапевтичних можливостей.
тів при наданні екстреної медичної допомоги. 5. Швидка діагностика ознак ГК на догоспітальному етапі
Цей уніфікований клінічний протокол надання екстреної скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування
медичної допомоги є комплексним протоколом для пацієнтів пацієнта у відповідні ЗОЗ.
з гіпертонічною хворобою, ускладненим гіпертонічним кри- 6. Для забезпечення послідовності надання екстреної ме-
зом (діагноз за МКХ — Код МКХ-10: I10 — I15). дичної допомоги пацієнтам з діагнозом ГК у кожному ЗОЗ до-
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого цільно розробити та впровадити локальні протоколи медичної
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут па-
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової цієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно
медицини — третинні джерела, які створювались на основі до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза-
даних РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну
літератури тощо: медичну допомогу визначається наказом територіального ор-
1. Reappraisal of European guidelines on hypertension man- гану з питань охорони здоров’я.
agement: a European Society of Hypertension Task Force docu- 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
ment. J Hypertension 2009; 27. та затверджений ЛПМД.
2. National Clinical Guideline Center. Hypertension. The clinical 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
management of primary hypertension in adults. National Institute участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з ГК на догос-
for Health and Clinical Excellence. Clinical guideline 127: Meth- пітальному етапі.
ods, evidence, and recommendations, 2011. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
3. The Seventh Report of the Joint National Committee on Pre- ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
vention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pres- 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
sure. US department of Health and Human Service. NIH publica- СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
tion No 04–5230. August 2004. ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
4. National Clinical Guideline Center. Hypertension in pregnan- Положення протоколу
cy. The management of hypertensive disorders during pregnancy. 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE clinical ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
guideline 107, 2010. цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
5. Sowerby Centre for Health Informatics at Newcastle. Hyper- екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
tension in people who do not have diabetes mellitus, 2010. номером виклику екстреної допомоги 112.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру 1.1.1. Встановити точний час від початку ГК та його трива-
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен: лість.
•• прийняти виклик екстреної медичної допомоги відповідно 1.1.2. Встановити, чи була спроба зняти ГК.
до затвердженого алгоритму, забезпечити його оброблен- 1.1.3. Встановити, за яких умов виник ГК — чи пов’язаний
ня та оперативне реагування; він з фізичним, психоемоційним навантаженням.
•• під час оброблення інформації щодо виклику екстреної ме- 1.1.4. Чи виникав схожий напад ГК.
дичної допомоги сформувати інформацію про місце події, 1.1.5. Чи підвищувався АТ та чи почастішало підвищення
характер та особливості невідкладного стану людини, вид АТ останнім часом. Чи змінилась толерантність до наванта-
допомоги, необхідний для усунення негативних наслідків та- ження, чи збільшилась потреба у гіпотензивних препаратах.
кого стану для здоров'я людини, та повідомити про це або- 1.2. Збір анамнезу життя:
нента, який здійснив виклик екстреної медичної допомоги; 1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт
•• передати станції екстреної (швидкої) медичної допомоги щоденно.
та відповідній бригаді екстреної (швидкої) медичної допо- 1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв
моги інформацію про виклик екстреної медичної допомоги, до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
характер та особливості невідкладного стану людини; 1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин-
•• направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги них захворювань: тютюнопаління, цукровий діабет, гіперхо-
до пацієнта з підозрою на екстрений стан; лестеринемія. Виявити в анамнезі інші супутні захворюван-
ня: порушення ритму серця, порушення мозкового крово-
•• визначити заклад охорони здоров'я, до якого бригада екс-
обігу, онкологічних захворювань, виразкової хвороби шлунку
треної (швидкої) медичної допомоги здійснюватиме пере-
та 12-палої кишки, захворювань крові та наявність у минулому
везення пацієнта у невідкладному стані, передати цю ін-
кровотеч, ХОЗЛ, тощо.
формацію бригаді екстреної (швидкої) медичної допомоги
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
такому закладу; та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
•• здійснювати інформаційний супровід надання екстреної бів.
медичної допомоги та прийняти інформацію про результат 2. Проведення огляду та фізичного обстеження:
їі надання на місці події, під час перевезення та прибуття па- 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
цієнта до закладу охорони здоров'я; свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.
•• здійснювати оперативну інформаційно-консультативну під- 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
тримку звернень населення за медичною допомогою; важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
•• оперативно забезпечувати виїзну консультативну медич- 2.3. Візуальна оцінка:
ну допомогу за зверненнями закладів охорони здоров'я 2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
(ст. 8. Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від ня шийних вен.
05.07.2012 року №5081-VІ). 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
Необхідні дії цієнта:
Обов’язкові: 3.1. Пульс, його характеристика, АТ.
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- 3.2. ЧД, його характеристика.
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги 3.3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
та медицини катастроф: 3.4. Вимірювання АТ на ногах.
•• Покладіть пацієнта з піднятою злегка головою та опущени- 3.5. Перкусія серця: звернути увагу на наявність збільшен-
ми ногами тобто покласти пацієнта в комфортне положення; ня границь серцевої тупості.
•• Забезпечте постільний режим; 3.6. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
•• Знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше локалізацію.
ЕКГ пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади екс- 3.7. Аускультація серця та судин шиї, точок проекції нирко-
треної (швидкої) медичної допомоги; вих артерій.
•• Не залишайте пацієнта без нагляду. 3.8. Аускультація легень: наявність вологих хрипів.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів на ГК при фізич-
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події. ному обстеженні відхилень від нормальних показників може
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ не бути.
ДОПОМОГИ 4. Проведення інструментального обстеження
Положення протоколу (1) Обов’язкові:
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме-
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
тричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний
медичної допомоги на місце події становить у містах-10 хви-
центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
Бажані:
менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
норма — 95 %).
та медицини катастроф.
3.1.2.3. Лікувальна тактика
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
дичної допомоги:
110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор-
ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме- 1. Положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою.
тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний Хворим на ГК для зменшення навантаження на міокард
центр — записати заключення кардіолога. необхідно обмежити фізичне навантаження, забезпечити по-
Обґрунтування. вний психологічний спокій, не дозволяти пацієнту самостійно
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками пересуватись.
ГК у спеціалізовані ЗОЗ зменшує смертність та інвалідність 2. Забезпечити подачу кисню.
внаслідок цього захворювання, покращує результати лікуван- 3. Забезпечити моніторування життєвих функцій та елек-
ня пацієнтів. трокардіограми.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 4. Забезпечення венозного доступу. Усім пацієнтам з ГК
медичної допомоги у перші години захворювання або у разі виникнення усклад-
Обов’язкові: нень показана катетеризація периферичної вени. Венозний
1. Збір анамнезу доступ проводиться шляхом виконання стандартної процеду-
1.1. Збір анамнезу захворювання: ри венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисеп-
тики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
фіксується пов’язкою. медичної допомоги
2. Надання екстреної медичної допомоги Обов’язкові:
1. Нейровегетативна форма кризу. 1. Всі пацієнти з підозрою на ГК незалежно від статі, віку
•• Ніфедипін по 10 мг під язик всередину кожні 30 хв., або та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ
клонідин 0,15 мг всередину, потім по 0,075 мг через 1 год. необхідно взяти медичну документацію та попередні кардіо-
до ефекту, або поєднання цих препаратів. грами пацієнта.
•• при відсутності ефекту: 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
– Клонідин 0,1 мг внутрішньовенно повільно поступово під- рування стану пацієнта, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЭКГ, проведен-
вищуючи швидкість введення від 0,1 мкг/(кг/хв.) до досягнен- ня лікувальних заходів та готовність до проведення реаніма-
ня необхідного артеріального тиску; ційних заходів.
•• При недостатньому ефекті — фуросемід 40 мг внутрішньо- 3. Транспортування здійснюється на ношах після стабіліза-
венно. ції стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медич-
•• При емоційному напруженні зберігається додатково діазе- ної допомоги багатопрофільної лікарні, приймальне відділен-
пам 5–10 мг всередину, внутрішньом'язово або внутрішньо- ня, безпосередньо у відділення інтенсивної терапії, реаніма-
ційне відділення, кардіологічну реанімацію, відділення.
венно.
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
•• При збереженні тахікардії — пропранолол 20–40 мг під язик
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
або всередину.
каз, локальний протокол (відповідного рівня) який забезпечує
2. Водно-сольова форма кризу.
організацію надання допомоги пацієнтам з ГК, взаємодію між
•• Фуросемід 40–80 мг всередину одноразово і ніфедипін
ЗОЗ, що надають медичну допомогу.
по 10 мг під язик кожні 30 хв. до ефекту або фуросемід
20 мг всередину одноразово і каптоприл+гідрохлортіазид IV. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
6,25 мг під язик або всередину, а потім 25 мг кожні 30–60 хв. 1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
до ефекту. 1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
•• При недостатньому ефекті: дичної допомоги локального протоколу надання медичної до-
– Фуросемід 20–40 мг внутрішньовенно; помоги пацієнту з ГК.
При вираженій неврологічній симптоматиці може бути 1.2. Відсоток пацієнтів з ГК, яким було здійснено кисневу
ефективно внутрішньовенне введення 240 мг теофіліну. підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) та зро-
3. При судомній формі кризу: блено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений проміжок часу з мо-
•• Діазепам 10–20 мг внутрішньовенно повільно до усунення менту первинного контакту з медичним працівником.
судом, додатково можна призначити магнію сульфат 2,5 г 1.3. Відсоток пацієнтів з ГК, які госпіталізовані до спеціа-
внутрішньовенно дуже повільно; лізованого стаціонару у визначений проміжок часу (2 години;
•• Фуросемід 40–80 мг внутрішньовенно повільно. 12 годин) з моменту первинного контакту з медичним праців-
4. При кризах, пов'язаних з раптовою відміною гіпотензив- ником.
них засобів:
•• Швидкодіючі лікарські форми відповідного гіпотензивного V. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
препарату (клонідин 0,1 мг внутрішньовенно, або пропра- 1. Горбась І.М. Епідеміологія основних факторів ризику сер-
нолол 20–40 мг під язик, або ніфедипін по 10 мг під язик). цево-судинних захворювань // Артериальная гипертен-
5. Гіпертензивний криз, ускладнений набряком легень: зия. — 2008. — №2 (2). — С. 13–18.
•• Нітрогліцерин таблетки (краще аерозоль) 0,4–0,5 мг під язик 2. Горбась І.М., Смирнова О.О., Кваша І.П., Дорогой А.П. Оцін-
і відразу 10 мг в 100 мл розчину натрію хлориду 0,9% вну- ка ефективності «Програми профілактики і лікування ар-
трішньовенно крапельно, збільшуючи швидкість з 25 мкг/хв. теріальної гіпертензії в Україні» за даними епідеміологіч-
до одержання ефекту; них досліджень // Артериальная гипертензия. — 2010. —
•• Фуросемід 40–80 мг внутрішньовенно повільно; №6(14). — С. 51–67.
•• Оксигенотерапія. 3. Дорогой А.П. Термін виконання «Програми профілактики
6. Гіпертензивний криз, ускладнений геморагічним інсуль- і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» закінчився,
том або субарахноїдальним крововиливом: проблеми залишилися. Що далі? // Артериальная гипер-
тензия. — 2011. — №3(17). — С. 29–36.
Необхідна стабілізація АТ на рівні, що перевищує на 5–10%
4. Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой А.П.. Реалізація
мм рт.ст. звичний для хворого рівень АТ. Для цього використо-
Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії
вують повільне (протягом 7–10 хв. і більше) внутрішньовенно
в Україні // Український кардіологічний журнал. — 2010. —
введення магнію сульфату в дозі 1000–2500 мг (як виняток, до-
Додаток 1. — С. 3–12.
пустимо внутрішньом’язево введення препарату в теплому ви-
5. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за-
гляді з подальшим прогріванням місця ін'єкції). При наявності
твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар-
протипоказання до застосування магнію сульфату показаний
ських, провізорських посад та посад молодших спеці-
ніфедипін в дозі 5–20 мг під язик (розжувати), а при неможли-
алістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони
вості використовувати такий шлях введення (наприклад, при
здоров'я», зареєстрований Міністерством юстиції України
комі) бендазол внутрішньовенно (внутрішньом’язево) у дозі за № 892/7180 від 12.11.2002 р.
30–40 мг. 6. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок
7. Гіпертензивний криз, ускладнений ангінозним болем: проведення реформування системи охорони здоров’я
•• Нітрогліцерин таблетки (краще аерозоль) 0,4–0,5 мг під у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях
язик і відразу 10 мг внутрішньовенно крапельно (п. 5); та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
•• Обов'язково знеболювання — див. «Стенокардія»; України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
•• При недостатньому ефекті — пропранолол 20–40 мг під 7. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
язик. дження протоколів надання медичної допомоги за спеці-
8. При ускладненому перебігу — моніторувати життєво альністю "Кардіологія"».
важливі функції (кардіомонітор, пульсоксиметр). 8. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис-
9. Госпіталізувати після можливої стабілізації стану. тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро-
3.1.2.4. Госпіталізація ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
Обґрунтування 14.09.2009.
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ медич- 9. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор-
ної допомоги мативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
10. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- Додаток №1
дження форм первинної облікової документації та інструк- до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах допомоги «Гіпертонічний криз»
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під-
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції Основні небезпеки і ускладнення
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
11. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер- Легких гіпертензивних кризів не буває. Кожен гіпертен-
дження форм звітності та медичної облікової докумен- зивний криз може закінчитися будь-яким з перерахованих
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги ускладнень і навіть смертю:
України», зареєстрований Міністерством юстиції України •• Порушення мозкового кровообігу (геморагічний чи ішеміч-
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. ний інсульт);
12. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- •• Набряк легенів (серцева астма);
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі- •• напад стенокардії;
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада- •• інфаркт міокарда;
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу». •• аритмії
13. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен- Примітка
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за- До гострої артеріальної гіпертензії, що безпосередньо за-
собів та забезпечення його доступності». грожує життю, відносяться:
14. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен- •• судомна форма гіпертензивного кризу;
ня та впровадження медико-технологічних документів •• криз із загрозою розвитку інфаркту міокарда і стійким бо-
зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер- льовим синдромом (поточний розрив міокарда);
ства охорони здоров’я України». •• криз, ускладнений набряком легенів;
15. Проект робочих груп Асоціації кардіологів України з невід- •• криз, ускладнений геморагічним інсультом;
кладної кардіології та артеріальної гіпертензії. Гіпертен- •• криз при феохромоцитомі.
зивні кризи // Артериальная гипертензия, 2011, №3, С. При гострій артеріальній гіпертензії, безпосередньо загро-
64–95. жує життю, артеріальний тиск знижувати протягом 20–30 хв.
16. Свіщенко Є.П Виявлення та лікування артеріальної гіпер- до звичного або кілька більш високого рівня, використовува-
тензії в Україні: реальність та перспективи // Український ти внутрішньовенний краплинний шлях введення препаратів,
кардіологічний журнал. — 2010. — Додаток 1. — С. 13–15. гіпотензивним ефектом яких легко керувати (нітрогліцерин).
17. Сіренко Ю.М. Виконання Програми профілактики і лікуван- При артеріальній гіпертензії безпосередньої загрози для
ня артеріальної гіпертензії в Україні (1999–2007 роки) // життя артеріальний тиск знижувати поступово (за 1–2 год.)
Артериальная гипертензия. — 2008. — №2 (2). — С. 83–88. до звичного рівня.
18. ADVANCE Collaboration, Lancet 2007; 370:829–840. Надавати невідкладну допомогу при повторних гіпертен-
19. Burgaz A, Orsini N, Larsson SC, Wolk A. Blood 25-hydroxyvita- зивних кризах слід з урахуванням наявного досвіду лікування
min D concentration and hypertension: a meta-analysis. J Hy- попередніх.
pertens 2011; 29:636. При погіршенні перебігу артеріальної гіпертензії, що не
20. Costanzo S, Di Castelnuovo A, Donati MB, et al. Alcohol con- доходить до кризу, артеріальний тиск знижувати протягом
sumption and mortality in patients with cardiovascular dis- декількох годин, призначати основні гіпотензивні засоби все-
ease: a meta-analysis. J AmCollCardiol 2010; 55:1339. редину.
21. ESC Guidelines on the management of cardiovascular diseas- При призначенні каптоприл+гідрохлортіазид лікування по-
es during pregnancy, 2011. чинати з пробної дози 6,25 мг.
22. J.A. Garcia-Donaire et al. A review of renal, cardiovascular and При вираженому діурезі призначати препарати калію все-
mortality endpoints in antihypertensive trials in diabetic pa- редину або внутрішньовенно.
tients. Blood Pressure, 2011; 20: 322–334. При кризі, обумовленому феохромоцитомою, підняти го-
23. National Clinical Guideline Center. Hypertension in pregnancy. ловний кінець ліжка на 45о, показані блокатори α — адрено-
The management of hypertensive disorders during pregnancy. рецепторів. Блокатори b-адренорецепторів застосовувати
National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE clin- тільки після введення блокаторів a — адренорецепторів.
ical guideline 107, 2010. Не рекомендовано:
24. National Clinical Guideline Center. Hypertension. The clinical 1. Через складність адекватного контролю темпів знижен-
management of primary hypertension in adults. National Insti- ня АТ застосування антигіпертензивної терапії у хворих з го-
tute for Health and Clinical Excellence. Clinical guideline 127: стрим порушенням мозкового кровообігу на догоспітальному
Methods, evidence, and recommendations, 2011. етапі у більшості випадків не рекомендоване.
25. Noordzij M, Uiterwaal CS, Arends LR, et al. Blood pressure re- 2. Не рекомендовано сублінгвальне та внутрiшньом’язове
sponse to chronic intake of coffee and caffeine: a meta-analy- введення антигіпертензивних препаратів у зв’язку з неперед-
sis of randomized controlled trials. J Hypertens 2005; 23:921). баченим фармакодинамічним ефектом.
26. Reappraisal of European guidelines on hypertension manage- 3. Застосування ніфедипіну короткої дії для лікування ГК
ment: a European Society of Hypertension Task Force docu- протипоказано, оскільки швидкість та ступінь зниження АТ при
ment. J Hypertension 2009; 27. його прийомі (особливо сублінгвально) важко контролювати.
27. Resistant Hypertension: Diagnosis, Evaluation, and Treatment. 4. У разі виникнення гіпотензивної реакції рекомендоване
A Scientific Statement From the American Heart Association внутрішньовенне введення сольових ізотонічних розчинів, за
Professional Education Committee of the Council for High Blood неефективності — симпатоміметиків та пресорних амінів.
Pressure Research // Hypertension. 2008;51:1403–1419.
28. S.Bangalore et al. Blood Pressure Targets in Subjects With
Type 2 Diabetes Mellitus/Impaired Fasting Glucose. Circula-
tion, 2011;123:2799–2810.
29. Sowerby Centre for Health Informatics at Newcastle.
Hypertension in people who do not have diabetes mellitus, 2010.
30. The ACCORD Study Group, N Engl J Med, 2010, 362:1575–
1585.
31. The Seventh Report of the Joint National Committee
on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High
Blood Pressure. US department of Health and Human Service.
NIH publication No 04–5230. August 2004.
Додаток №2
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Гіпертонічний криз»
Алгоритм «Гіпертонічний криз»
Анамнез, огляд, контроль АТ, ЕКГ
Ускладнений: Неускладнений
•• гостре відшарування аорти; (в залежності від типу гемодинаміки)
•• гостре ІМ;
•• тяжка носова кровотеча;
•• гіпертонічна енцефалопатія;
•• ГПМК;
•• субарахноїдальний крововилив;
•• феохромоцитома; Гіпокінетичний Гіперкінетичний
•• черепно-мозгова травма;
•• ГЛШН.
Швидке зниження АТ в межах години на 15–25% під контр- β-блокатори (пропрано-

олем АТ: лол 0,04 — 1–2 таб., або
•• ГІМ — див. алгоритм «Гострий коронарний синдром»; Інгібітори АПФ (капто-
пропранолол 2–3 мг в/в)
•• гіпертонічна енцефалопатія — фуросемід 1% — 2–4 мл, прил + гідрохлортіазид
інгібітори АПФ, клонідин
магнію сульфат 25% — 10 мл в/в; 25-50 мг), при наявності
0,01% — 1 мл в/в, при
•• ГЛШН — гліцерилу тринітрат 0,5 мг в/в (ізосорбід дині- признаків застою сечо-
емоціональній лабіль-
трат 0,1% — 10 мл в 200 мл розчин натрію хлориду 0,9%), гінні в/в (фуросемід 2 мл)
ності діазепам 0,25 % —
морфін 1% — 1 мл в/в, фуросемід 1% — 2–4 мл в/в, 1–2 мл в/в
каптоприл+гідрохлортіазид 25–50 мг;
•• ГПМК, субарахноїдальний крововилив, травма черепа —
в залежності від цифр АТ — клонідін 0,01% — 1 мл в/в, маг-
нію сульфату 25% — 10 мл в/в, каптоприл+гідрохлортіазид
25–50 мг, при наростанні набряку мозку — фуросемід
1% — 2 мл в/в;
При довготривалому ліку-
•• носова кровотеча — тампонада носа, в залежнос-
ванні, відсутності ефекту
ті від цифр АТ — клонідин 0,01% — 1 мл в/в, сульфат Амбулаторне лікування
від терапії — доставка
магнію 25% — 10 мл в/в, фуросемід 1% — 2мл в/в,
в стаціонар
каптоприл+гідрохлортіазид 25–50 мг (під язик).
Екстрена доставка в стаціонар по профілю основного за-

хворювання
ГІПЕРТЕРМІЯ
ЗАТВЕРДЖЕНО лого сторіччя було продовжено опис пацієнтів з тривалою га-
Наказ Міністерства охорони здоров’я рячкою. Серед тих випадків, де діагноз був, в кінцевому рахун-
________________ №______ ку, встановлений, найбільш частими причинами такого стану
служили такі інфекційні захворювання, як сифіліс, ендокардит,
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ бруцельоз, туберкульоз (29, 30).
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У 1961 р. Веeson і Petersdorf опублікували результати про-
спективного вивчення 100 історій хвороб гарячки хворих.
ГІПЕРТЕРМІЯ У результаті були зроблені висновки про те, що причини га-
рячки у більшості пацієнтів були неінфекційними. У цій же ро-
Перелік скорочень боті дано визначення гарячки невідомого ґенезу (ЛНГ), яке
1. БДУ — без додаткового уточнення залишається актуальним до теперішнього часу. ЛНГ прийнято
2. ГДН — гостра дихальна недостатність вважати таку гарячку, при якій відзначається неодноразове
3. САТ — систолічний артеріальний тиск підвищення температури тіла вище 38°С тривалістю більше
4. ЧДР — частота дихальних рухів 3 тижнів, і при цьому неможливо встановити діагноз, незва-
5. ВРІТ — відділення реанімації та інтенсивної терапії жаючи на обстеження пацієнта в умовах стаціонару протягом
6. ЦНС — центральна нервова система тижня (Веeson, Petersdorf) (33).
7. ЗОЗ — заклади охорони здоров'я Патогенез гіпертермічного синдрому.
8. ХОС — хвилинний об'єм серця 1. На тлі високої температури, до 40°С, виникає компенса-
торна гіпервентиляція у відповідь на наявний метаболічний
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА ацидоз. При підвищенні температури вище 40°С хвилинний
1.1. Діагноз: Гіпертермія (Гарячка невідомого походження) об'єм вентиляції різко падає, дихальний алкалоз переходить
1.2. Код МКХ-10: в респіраторний ацидоз, що, в кінцевому підсумку, підсилює
R50 Гарячка невідомого походження метаболічний ацидоз.
Виключені: гарячка невідомого походження (під час)(у): 2. Різко зростає втрата рідини через дихальні шляхи і шкіру,
пологів (O75.2) що в підсумку призводить до гіповолемії, що супроводжуєть-
новонародженого (R81.9) ся паралельною втратою іонів калію, натрію хлоридів.
післяпологова гарячка БДВ (O86.4) 3. Відбувається зниження судинного опору в нирках,
R50.0 Гарячка з ознобом що сприяє виділенню великої кількості гіпотонічної сечі.
R50.1 Стійка гарячка 4. У печінці інактивуються ферментні системи, руйнуються
R50.9 Гарячка неуточнена внутрішньоклітинні структури, посилюється утворення молоч-
Виключені: ної кислоти.
злоякісну гіпертермію, пов’язану з анестезією (T88.3). 5. ХОС зростає за рахунок тахікардії, проте артеріальний
1.3. Протокол призначений для лікарів, фельдшерів меди- тиск падає.
цини невідкладних станів. 6. Метаболізм головного мозку зростає, але кровопос-
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- тачання не відповідає цьому підвищенню, що призводить
ної допомоги пацієнтам з гіпертермією різної етіології, змен- до його ішемії.
шення смертності та підвищення виживаності пацієнтів. На тлі основного захворювання відзначається високий
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. підйом температури — до 40 і більше градусів. Можливе по-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. рушення свідомості, марення, галюцинації. Шкірні покриви
Рецензенти: на дотик гарячі, можуть бути покриті теплим потом. Спостері-
гаються різні типи порушення дихання — від тахіпное до бра-
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат держав- дипное. Артеріальний тиск — нормальний або гіпотонія, від-
ної премії України в галузі науки і техніки, значається тахікардія.
д.мед.н., професор Слід розрізняти такі ступені підвищення температури тіла:
Іскра Н.І. Доцент кафедри «Медицини катастроф» НМА- 1. Субнормальний (спостерігається у людей похилого віку
ПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н., ст.н.сп. і різко ослаблених людей) — 35–36°С.
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н. 2. Нормальний — 36–37°С.
3. Субфебрильний — 37–38°С.
1.8. Епідеміологічна інформація 4. Підвищений — 38–39°С.
Гіпертермія — перегрівання, накопичення надлишкового 5. Високий — 39–40°С.
тепла в організмі людини і тварин з підвищенням температури 6. Надмірно високий — вище 40°С, до якої належить, зокре-
тіла, викликане зовнішніми факторами, що уповільнюють те- ма, гіперпіретичний (вище 41°С), що є несприятливою про-
пловіддачу в навколишнє середовище або збільшують надхо- гностичною ознакою.
дження тепла ззовні. Гіпертермія виникає при максимальній У деяких випадках висока температура тіла супроводжуєть-
напрузі фізіологічних механізмів терморегуляції (потовиділен- ся відносно низькою ЧСС. Це явище називається відносною
ня, розширення шкірних судин тощо) і, якщо вчасно не усуну- брадикардією і характерно для сальмонельозу, хламідійних
ти причини, які її викликають, неухильно прогресує, закінчую- інфекцій, рикетсіозів, хвороби легіонерів, лікарської гарячки
чись при температурі тіла близько 41–42°С, тепловим ударом. і симуляції.
Гіпертермія супроводжується підвищенням і якісними пору- Згідно зі статистичними даними, підвищення температури
шеннями обміну речовин, втратою води і солей, порушенням тіла ізольовано або в поєднанні з іншими ознаками (загаль-
кровообігу та доставки кисню до мозку, що викликають пору- не нездужання, кашель, больовий синдром різної локалізації,
шення, іноді судоми і непритомність. Висока температура при висипання на тілі, артралгії та ін.) є найбільш частим приво-
гіпертермії переноситься важче, ніж при багатьох гарячкових дом для звернення в поліклініку або виклику лікаря додому.
захворюваннях. За останні 10 років у структурі загальної захворюваності на-
Розвитку гіпертермії сприяють підвищення теплопродукції селення Російської Федерації на 19,3% збільшилася частка
(наприклад, при м'язовій роботі), порушення механізмів тер- інфекційних та паразитарних хвороб, які супроводжуються
морегуляції (наркоз, сп'яніння, деякі захворювання), їх вікова гарячкою. Так, на частку інфекційних захворювань припадає
слабкість (у дітей перших років життя). 60%, на частку неінфекційних — 40%, з них терапевтична па-
У 1907 р. Річард С. Кабот проаналізував перебіг захворю- тологія становить 30% (15, 17, 20, 23, 24, 25, 26, 27).
вання у 784°пацієнтів, у яких протягом 2 і більше тижнів від- Нозологічна структура причин ЛНГ останнім часом зазна-
значалася гарячка вище 37.5°С. 91% з числа цих пацієнтів пе- ла змін. Так, серед ЛНГ все частіше стали фігурувати деякі
ренесли одне з трьох захворювань: тифопаратифозне (75%), форми інфекцій, що розвиваються на тлі імунодефіциту, різ-
сепсис (9%) або туберкульоз (7%). У середині 50-х років мину- ні види нозокоміальних інфекцій. На сьогоднішній день виді-
ляють класичну ЛНГ, нозокоміальну ЛНГ, нейтропенічну ЛНГ, реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
ВІЛ-асоційовану ЛНГ (Durack, Street). Вклад захворювань, посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
пов'язаних з інфекцією, в структуру «класичних» ЛНГ до те- освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
перішнього часу залишається значним і становить від 23 до ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також
36%. Найважливішими їх причинами є туберкульоз, інфек- особливості надання медичної допомоги за новою організа-
ційний ендокардит, гнійний холецистохолангит, пієлонефрит, ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування
абсцеси черевної порожнини, септичний тромбофлебіт таза, медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646
цитомегаловірусна інфекція, Енштейн-Барр — вірусна інфек- «Про порядок проведення реформування системи охорони
ція, первинна ВІЛ-інфекція. Онкологічні захворювання склада- здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас-
ють від 7 до 31%. Лімфома, лейкемія, рак яєчників — найбільш тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
часті види пухлин, коли захворювання маніфестує під маскою за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
ЛНГ. Системні васкуліти становлять від 9 до 20%. Серед інших
причин ЛНГ називають лікарську гарячку, повторні емболії ле- ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
геневої артерії, запальні захворювання кишечника (особливо Організація та надання екстреної медичної допомоги
тонкого), саркаїдоз. При лікуванні пацієнтів з тривалою гаряч- на догоспітальному етапі
кою завжди необхідно мати інформацію про попередній при- Діагноз: Гіпертермія (Гарячка невідомого походження)
йом лікарських засобів. Від 3 до 5% побічних реакцій на ме- Код МКХ-10:
дикаменти проявляється у вигляді гарячки. Лікарські гарячки R50 Гарячка невідомого походження
можуть виникати через різні проміжки часу (як через дні, так Виключені: гарячка невідомого походження (під час)(у):
і через тижні) після прийому препарату і не мають ніяких спе- пологів (O75.2)
цифічних ознак, що дозволяють відрізнити їх від лихоманок новонародженого (R81.9)
іншого генезу. Окремо слід розглядати групу пацієнтів старше післяпологова гарячка БДВ (O86.4)
65 років, так як в цьому віці ЛНГ зустрічається частіше за ін- R50.0 Гарячка з ознобом
ших. В цілому причини гарячки у літніх людей не відрізняються R50.1 Стійка гарячка
від всієї популяції. Позалікарняні інфекції (абсцеси, туберку- R50.9 Гарячка неуточнена
льоз, ендокардит, цитомегаловірусна інфекція) становлять Виключені:
близько 33%, онкозахворювання (насамперед, лімфоми) — злоякісну гіпертермію, пов’язану з анестезією (T88.3).
24%, системні васкуліти — 16%. Звичайними для цієї групи Обґрунтування та основні положення протоколу.
є алкогольний гепатит і повторні легеневі емболії. Найбільш 1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич-
же частими причинами ЛНГ в літньому віці бувають лейкемії, ної пацієнтам з гіпертермією з моменту виявлення пацієнта
лімфоми, абсцеси, туберкульоз, артеріїт скроневих артерій або звернення такого пацієнта (родичів або свідків) за медич-
(15, 17, 18, 22, 23, 25, 28). ною допомогою до моменту госпіталізації.
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально-
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА му етапі здійснюється:
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга- •• бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
нізації системи надання екстреної медичної допомоги на до- трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
госпітальному етапі, організації роботи диспетчера диспет- станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями
черської служби екстреної медичної допомоги в Україні 24 го-
відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба-
дини 7 днів на тиждень.
гатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної
Основною метою даного уніфікованого клінічного протоко-
медичної допомоги.
лу було створення ефективної системи надання екстреної ме-
дичної допомоги пацієнтам з гіпертермією на основі система-
бути надана пацієнтам з гіпертермією у перші хвилини від по-
тизації та узгодженість роботи всіх ланок надання екстреної
чатку розвитку ознак захворювання.
медичної допомоги.
4. Пацієнтам з гіпертермією необхідно забезпечити тер-
Цей уніфікований клінічний протокол надання екстреної
мінову госпіталізацію, в першу чергу, в центри (відділення),
медичної допомоги є комплексним протоколом екстреної ме-
де можливе проведення вторинної медичної допомоги в пері-
дичної допомоги пацієнтам з гіпертермією різної етіології.
од найбільших терапевтичних можливостей.
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого
5. Швидка діагностика ознак гіпертермії на догоспітально-
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
му етапі скорочує час для встановлення діагнозу та транспор-
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової
тування пацієнта у відповідні ЗОЗ.
медицини, третинні джерела, які створювались на основі да-
них РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів літе- 6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
ратури тощо: помоги пацієнтам з діагнозом ГІМ у кожному ЗОЗ доцільно
1. Kazanjian P.H. Fever of Unknown Origin: Review of 86 patients розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо-
Treated in Community Hospitals // Clinical Infectious моги (ЛПМД), в яких визначений клінічний маршрут пацієнта
Diseases. — 1992: 15: 968–973. та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма-
2. Roth A.R., Bassello J.M. Обстеження дорослого пацієн- теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія
та з гарячкою невідомої етіології // Медицина світу. — між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич-
2004. — Т. 16, №1. — С. 9–15. ну допомогу, визначається наказом територіального органу
3. Roth A.R., Bassello J.M. Approach to the Adult Patient with з питань охорони здоров’я.
Fever of Unknown Origin // Am. Fam. Physician. — 2003. — 7. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
№68. — P. 2223–2228. участь у наданні екстреної медичної допомоги пацієнтам з гі-
4. Hirschmann J.V. Fever of Unknown in Adults // Clinical пертермією на догоспітальному етапі.
Infectious Diseases. — 1997: 24: 291–302. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
5. Petersdorf R.G. FUO. An Old Friend Revisited // Arch Int ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
Med. — 1992; 152:21–3. 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
групою, яка включала представників різних медичних спеці- ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс- Положення протоколу
тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, терапевтів, 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
інтервенційних хірургів та ін.) ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- номером виклику екстреної допомоги 112.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру •• Молочні залози — пальпаторне виявлення пухлиновидного
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- отвору, болючості, виділень з сосків.
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму •• Легені — вислуховуються вологі хрипи (можливі при пнев-
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги монії), ослаблення дихання (плеврит).
до пацієнта з підозрою на ГІМ. •• Серце — шуми при аускультації (можливий бактеріальний
Необхідні дії ендокардит, міокардит, міксома передсердя).
Обов’язкові: •• Живіт — має значення виявлення при пальпації збільшення
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- органів черевної порожнини, хворобливості, виявлення пух-
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги линоподібних утворень.
та медицини катастроф: •• Урогенітальна зона: у жінок — патологічні виділення з шийки
•• Помістіть постраждалого в прохолодне місце, укласти гори- матки; у чоловіків — виділення з уретри.
зонтально, піднявши його ноги; •• Пряма кишка — патологічні домішки в калі, додаткові утво-
•• Дайте йому охолодженої води або напою та забезпечте до- рення, наявність крові при пальцевому дослідженні.
ступ свіжого прохолодного (при можливості) повітря; •• При неврологічному дослідженні можуть виявлятися ознаки
•• Забезпечте ліжковий режим; інфекції центральної нервової системи (ЦНС), такі як менін-
•• Розстебніть тісний одяг; гізм або вогнищеві неврологічні порушення.
•• Прикладіть до шкіри прохолодні вологі компреси, помістив- 1.2. Збір анамнезу життя:
ши їх в пахову ділянку, в кожну пахвинну ділянку і на шию для 1.2.1. Встановити оточення пацієнта, контакт з інфекційни-
охолодження великих кровоносних судин; ми хворими.
•• Обмахуйте постраждалого чим-небудь, щоб забезпечити 1.2.2. З’ясувати можливе перебування постраждалого
вентиляцію; за кордоном, повернення з подорожей.
•• Уважно спостерігайте за станом постраждалого, намагаю- 1.2.3. Звернути увагу на можливі епідемії та спалахи вірус-
чись не прогаяти ознак його погіршання; них інфекцій.
•• Намагайтесь охолодити тіло постраждалого будь-якими 1.2.4. З’ясувати можливі контакти з тваринами.
1.2.5. Звернути увагу на улюблені спортивні захоплення.
підручними засобами, вологими рушниками або прости-
1.2.6. Звернути увагу на фонові захворювання.
радлами;
1.2.7. З’ясувати наявність попередніх оперативних втру-
•• Не втирайте спирт, бо він приводить до закриття пор шкіри
чань.
і перешкоджає виходу тепла;
1.2.8. Звернути увагу на попередній прийом медикаментів.
•• Не поміщайте постраждалого в ванну з прохолодною во- 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
дою, так як це може утруднити забезпечення прохідності 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
дихальних шляхів; свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода-
•• Якщо у постраждалого відкрилось блювання, перестаньте ток №1).
давати йому пиття і покладіть в стабільне положення для за- 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
безпечення прохідності дихальних шляхів; важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
•• Не залишайте пацієнта без нагляду. При тепловому ударі 2.3. Візуальна оцінка:
у постраждалого може зупинитися дихання або настати ін- 2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
фаркт міокарда. Будьте готові до проведення реанімаційних ня шийних вен.
заходів. 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє цієнта
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- 1. Пульс, його характеристика, АТ.
дії. 2. ЧД, його характеристика.
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ 3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
ДОПОМОГИ 4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність
Положення протоколу збільшення границь серцевої тупості.
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) 5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- локалізацію.
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- 6. Аускультація серця та судин.
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- 7. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги дихання, вологих/сухих хрипів.
та медицини катастроф. Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів з гіпертермією
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показни-
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма ків може не бути.
4. Проведення інструментального обстеження
110/о).
Обґрунтування
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме-
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками гі-
тричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний
пертермії у спеціалізовані ЗОЗ зменшує смертність внаслідок
центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
цього симптому, покращує результати лікування пацієнтів.
Бажані:
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич-
ної допомоги норма — 95%).
Обов’язкові: 3.1.2.3. Лікувальна тактика
1. Збір анамнезу 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
1.1. Збір анамнезу захворювання: медичної допомоги
1.1.1. Встановити величину температури тіла. Обов’язкові:
1.1.2. Встановити чи супроводжувалося підвищення тем- Положення пацієнта лежачи з піднятими злегка ногами.
ператури тіла симптомами інтоксикації. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни-
1.1.3. Встановити тривалість підвищення температури тіла. женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
1.1.4. Звернути увагу на можливу наявність сипу. проводити за допомогою маски або через носовий катетер
1.1.5. Звернути увагу на можливі зміни з боку наступних ор- зі швидкістю 3–5 л/хв.
ганів і систем: Забезпечення венозного доступу.
•• Суглоби — розпухання і болючість (бурсити, артрити, остео- Усім пацієнтам з гіпертермією у разі виникнення усклад-
мієліт). нень показана катетеризація периферичної вени. Венозний
доступ проводиться шляхом виконання стандартної процеду- лікарні, або оминаючи приймальне відділення, безпосеред-
ри венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисеп- ньо у відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення,
тики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно інфарктне відділення, кардіологічну реанімацію, відділення,
фіксується пов’язкою. де проводиться спеціалізоване лікування.
2. Надання екстреної медичної допомоги Територіальним органом з питань охорони здоров'я
Запам'ятайте! Гарячка з температурою тіла менше 38 °С обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
не потребує лікування, крім хворих з високим ризиком, важ- каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе-
кою фоновою патологією або її декомпенсацією: чує організацію надання допомоги пацієнтам з гіпертермією,
•• Ураженням серцево-судинної системи; взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну та вто-
•• Гіперпіретичними реакціями; ринну медичну допомогу.
•• Гарячкою у дітей молодшого віку, схильних до розвитку су-
домного синдрому; ІV. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОТОКОЛУ
На момент затвердження цього уніфікованого клінічного
•• Окремими клінічними випадками захворювань, що вимага-
протоколу засоби матеріально-технічного забезпечення до-
ють спеціалізованої оцінки, наприклад, при вагітності в аку-
зволені до застосування в Україні. При розробці та застосу-
шерській практиці, при лікуванні бактеріального шоку.
ванні локальних клінічних протоколів медичної допомоги (клі-
нічних маршрутів пацієнтів) (далі — ЛКПМД (КМП)) має пере-
Парацетамол — 500 мг одноразово. вірятися реєстрація в Україні засобів матеріально-технічного
Ацетилсаліцилова кислота — 500 мг одноразово. забезпечення, які включаються до ЛКПМД (КМП).
При гострих гарячкових станах ацетилсаліцилову кислоту
не слід застосовувати до 12 років! Можливий синдром Рея, V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
гастропатичний ефект, зниження функціональної активності 5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
тромбоцитів. 5.1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої)
Диклофенак 3,0 — в/м. медичної допомоги локального протоколу надання екстреної
Симптоматична терапія: 2 мл 50% розчину метамізолу на- медичної допомоги пацієнту з гіпертермією.
трію з 2 мл дротаверину або 1 мл 3% розчину кеторолаку в/в; 5.1.2. Відсоток пацієнтів з гіпертермією, які госпіталізовані
діазепам 0,5% 2 мл при збудженні та судомах. до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок часу
При ознаках набряку головного мозку — дексаметазон (2 години; 12 годин) з моменту первинного контакту з медич-
8–32 мг (преднізолон 30–60 мг; в окремих випадках допуска- ним працівником.
ється збільшення зазначеної дози, що вирішує лікар індивіду- 5.1.3. Відсоток пацієнтів з гіпертермією, яким було здій-
ально у кожному конкретному випадку), фуросемід до 4 мл 1% снено кисневу підтримку та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях
розчина в/в. у визначений проміжок часу з моменту первинного контакту
При наявності ознак гострої дихальної недостатності — ал- з медичним працівником.
горитм «Гостра дихальна недостатність».
При розвитку інфекційно-токсичного шоку — алгоритм «Гі- VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
поволемічений шок». 1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвер-
Наркотичні анальгетики: перевага надається морфіну — дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,
вводити дробно по 2–5 мг кожні 5–15 хв до припинення больо- провізорських посад та посад молодших спеціалістів
вого синдрому або появи побічної дії (гіпотензії, пригнічення з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я»,
дихання, нудоти, блювоти). зареєстрований Міністерством юстиції за № 892/7180 від
У разі відсутності наркотичних анальгетиків, як виняток, 12.11.2002 р.
можливе застосування ненаркотичних анальгетиків: розчини 2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок
метамізолу натрію та діазепаму вводити внутрішньовенно по- проведення реформування системи охорони здоров’я
вільно. у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях
Бажані: та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
Необхідні дії лікаря щодо контролю та корекції артеріаль- за № 1414/20152 від 07.12.2011 р
ного тиску 3. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
дження протоколів надання медичної допомоги за спеці-
альністю "Кардіологія"»
•• Рекомендований контроль рівня АТ.
4. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис-
•• Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро-
крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/ ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який 14.09.2009
може поєднуватися з внутрішньовенним крапельним вве- 5. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор-
денням добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв. мативи та типові штати закладів охорони здоров’я»
•• Для зниження АТ застосовуються b-адреноблокатори і/або 6. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер-
нітрати (див. протокол надання медичної допомоги по ліку- дження форм первинної облікової документації та інструк-
ванню артеріальної гіпертензії). цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
3.1.2.4. Госпіталізація охорони здоров'я незалежно від форми власності та під-
Обґрунтування порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин- України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
ної медичної допомоги 7. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер-
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) дження форм звітності та медичної облікової докумен-
медичної допомоги тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
Обов’язкові: України», зареєстрований Міністерством юстиції України
Всі пацієнти з гіпертермією, незалежно від статі, віку та ін- за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
ших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ не- 8. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер-
обхідно взяти медичну документацію пацієнта. Пріоритетним дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі-
завданням бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада-
є транспортування пацієнтів в профільні ЗОЗ. ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»
Під час транспортування необхідно забезпечити монітору- 9. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен-
вання стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го- ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за-
товність до проведення реанімаційних заходів. собів та забезпечення його доступності».
Транспортування здійснюється на ношах у відділення екс- 10. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер-
треної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільної дження примірних табелів оснащення медичною технікою
та виробами медичного призначення центральної район- VII. ДОДАТКИ
ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень» Додаток №1
11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер- до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- допомоги «Гіпертермія (екстрена, медична допомога)»
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
планового лікування» ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер-
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- 1. А-прохідність дихальних шляхів (Airway)
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні 1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
інтенсивного лікування»
порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
ми медичного призначення структурних підрозділів кон-
непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
сультативно-діагностичного центру»
у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє
14. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
ня та впровадження медико-технологічних документів
м'якого піднебіння).
зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
ства охорони здоров’я України». 1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
15. Адо А.Д. Некоторые исторические и современные аспекты з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
учения о лихорадке: Сообщение 1 // Клиническая медици- 10 л/хв).
на. — 1993. — №6. — С. 68–71. 2. В-дихання (Breathing)
16. Белобородов В.Б. Лихорадка неясного генеза // Кли- Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
ническая микробиология и антимикробная терапия. — ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
2000. — №2(17). пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
17. Веселкин А.В. Лихорадка // БМЭ. — М., 1980. — Т. 13. — С. торакс.
217–226. 2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушен-
18. Виноградов А.В. Лихорадка неясного происхождения // ня дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота
Дифференциальный диагноз внутренних болезней. — М.: додаткових м'язів або черевний тип дихання.
Медицина, 1980. — Т. 2. — С. 410–440. 2.2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
19. Волков В.С., Волгина Г.В., Зиновье- ва Г.В. Лихорадка не- 2.3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте
ясного генеза в клинике внутренних болезней // Сов. ме- чи рухи грудної клітки симетричні.
дицина. — 1983. — №2. — С. 92–94. 2.4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен
20. Дворецкий Л.И. Лихорадка неясного генеза в клинике вну- (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмоторак-
тренних болезней. — М., 1997. сі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
21. Зарецкий М.М., Черникова Н.М., Лобачевская Т.В. Син- 2.5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.
дром хронической усталости: все сложнее, чем кажется 2.6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
на первый взгляд // Здоровье Украины. — 2010. — №10. — ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
С. 68–69. у плевральній порожнині.
22. Зарецкий М.М., Черникова Н.М. Игнорирование анамнеза 3. С-кровообіг (Circulation)
и данных объективного обследования как отрицательный 3.1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя,
момент в диагностике заболеваний // Новости медицины рожева, бліда або мармурова.
и фармации. — 2011. — №21. — С. 20–21. 3.2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
23. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим 3.3. Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збіль-
на гарячку невідомого походження: Утверждено приказом шене капілярне наповнення може вказувати на знижену пери-
МЗ Украины №626 от 8.10.2007 г. // Клінічна імунологія. ферійну перфузію.
Алергологія. Інфектологія. — 2008. — №1. — С. 56–57. 3.4. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно напо-
24. Невідкладна медична допомога: Пер. з англ. / Под внені або запалі при гіповолемії.
Н 52 ред.Дж.Э.Тинтиналли, Р.Л.Кроума, Еге.Руиза. — М.: 3.5. Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
Медицина, 2001. на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу-
25. Никонов В.В., Никонова В.В. Лихорадочные состояния лярність та симетричність.
в клинической практике (диагностические подходы) // 3.6. Виміряйте артеріальний тиск.
Медицина неотложных состояний. — 2009. — №6. — С. 3.7. Вислухайте тони серця.
21–28. 3.8. Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
26. Сидорова Л.Л. Лихорадка неясного генеза // Укр. мед. ження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія
вестник. — 2006. — №6. — С. 30–33. (об'єм сечі < 0,5 мл/кг/год).
27. Хеглин Р. Лихорадочные состояния // Дифференциальная 4. D-порушення стану свідомості (Disability)
диагностика внут- ренних болезней. — М.: Миклош: Инже- Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка
нер, 1993. — С. 121–183. гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікар-
28. Эльштейн Н.В. Длительное повышение температуры не- ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,
ясного происхождения в терапевтической практике // 4.1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію
Сов. медицина. — 1983. — №7. — С. 54–58. на світло).
29. Kazanjian P.H. Fever of Unknown Origin: Review of 86 patients 4.2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою
Treated in Community Hospitals // Clinical Infectious
AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (ре-
Diseases. — 1992: 15: 968–973.
агує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники).
30. Roth A.R., Bassello J.M. Обстеження дорослого пацієн-
Можна застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
та з гарячкою невідомої етіології // Медицина світу. —
4.3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
2004. — Т. 16, №1. — С. 9–15.
Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в
31. Roth A.R., Bassello J.M. Approach to the Adult Patient with
Fever of Unknown Origin // Am. Fam. Physician. — 2003. —
5. Е — додаткова інформація (Exposure)
№68. — P. 2223–2228.
32. Hirschmann J.V. Fever of Unknown in Adults // Clinical 5.1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних,
Infectious Diseases. — 1997: 24: 291–302. друзів.
33. Petersdorf R.G. FUO. An Old Friend Revisited // Arch Int 5.2. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пе-
Med. — 1992; 152:21–3. ревірте показники життєвих параметрів, та їх зміни у динаміці,
перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він
приймає.
Алгоритм «Гіпертермія»
Відома етіологія Гіпертермія ≥ 38,5°С Невідома етіологія
Ускладнення
Інфекційні Неінфекційні «Лихоманка не-

Набряк головно- ГДН: Інфекційно-ток-
захворювання захворювання ясної етіоло-
го мозку: •• ЧДР більше 40 сичний шок:
гії»: підвищення
•• р о з п и р а ю ч и й або меньше 8 •• холодна, бліда,
температури до
головний біль; за 1 хв, волога шкіра;
38,5оС та вище
•• пригнічення сві- •• SpО2 ≤ 90% при •• САТ менше 90
не менше 3-х днів
Симптоматична терапія: 2 мл домості; диханні атмос- мм рт.ст., ЧСС
при відсутності
50% розчину метамізолу натрію •• брадикардія; ферним пові- більше 100 за 1
явної етіологічної
з 2 мл дротаверину або 1 мл 3% •• судоми. трям. хв.
причини
розчину кеторолаку в/в; діазе-
пам 0,5% 2 мл при збудженні та
судомах.
Дексаметазон
8–32 мг (пред-
Алгоритм «Гостра Алгоритм «Гіпо-
нізолон 30–60
дихальна волемічений
мг), фуросемід до
недостатність» шок»
4 мл 1% розчину
в/в
Положення на боку, при необхідності — встановлення пові-

трохода інтубація трахеї; пульсоксиметрія.
Оксигенотерапія (під контролем SpО2 — не меньше 90%).
Інфузійна терапія під контролем АТ (САТ ≥ 90 мм рт. ст.).
Симптоматична терапія.
Рекомендації або транспортування Транспортування в стаціонар інфекцій- Провізорне транспортування в стаціо-

в стаціонар (за показами) ного профілю, ВРІТ нар інфекційного профілю
ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ ШОК
ЗАТВЕРДЖЕНО 1.8. Епідеміологічна інформація
Наказ Міністерства охорони здоров’я Гіповолемічний шок — стан, викликаний зменшенням
________________ №______ об’єму циркулюючої крові. В результаті втрати рідини (або
крові) знижується наповнення шлуночків серця і знижується
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ударний об’єм. З іншого боку, зменшення об’єму циркулюю-
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ чої крові призводить до гіпоксії та метаболічного ацидозу. За-
звичай спостерігається порушення перфузії тканин.
ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ ШОК Кожна людина має власний об’єм крові, який складається
з двох компонентів: циркулюча кров і депонована кров. Перша
Перелік скорочень становить не менше 80–90% від її загальної кількості і вона ж
СВА послідовний огляд паціента виконує всі функції крові. Друга складає резерв і не входить
в загальний кровотік. Вона знаходитися в основному в селе-
АТ артеріальний тиск
зінці, печінці та кістках. Її основною функцією є підтримання
в/в внутрішньовенно об’єму циркулюючої крові. Якщо з якихось причин відбува-
в/м внутрішньом’язево ється різке зменшення об’єму крові, подразнюються спеці-
ГДН гостра дихальна недостатність альні барорецептори, це призводить до виходу депонованої
ДТП дорожньо-транспортна пригода крові в загальний кровотік і збільшення роботи серця. У разі
ЛПМД локальні протоколи медичної допомоги недостатності даних заходів, периферичні судини звужують-
ся і кров циркулює тільки центральним: серце, легені, голо-
ШВЛ штучна вентиляція легень
вний мозок. У результаті розвивається шоковий стан. Через
ПШП протишокова палата страждання органів від нестачі кровообігу, його централізація
CАТ cистолічний артеріальний тиск ще більше посилюється і замкнене коло, незабаром, призво-
СЛР серцево-легенева реанімація дить до летального результату.
ЕМД екстрена медична допомога Патофізіологічні зміни. Велика частина послідовних ушко-
джень при гіповолемічному шоці пов’язана зі зниженням
ЧД частота дихання
ефективності перфузії, що погіршує транспорт кисню, жив-
ЧМТ черепно-мозкова травма лення тканин і призводить до тяжких метаболічних порушень.
ЧСС частота серцевих скорочень У розвитку гіповолемічного шоку виділяють наступні фази:
ЕКГ електрокардіограма •• дефіцит ОЦК;
SpO2 парціальна напруга кисню (відносно до — са- •• стимуляцію симпатико-адреналової системи;
турація крові) •• шок.
≥ більше або дорівнює I фаза — дефіцит ОЦК. Гострий дефіцит об’єму крові при-
< менше або дорівнює зводить до зменшення венозного припливу до серця, знижен-
ня ЦВТ і ДЗЛК. У результаті цього знижується ударний об’єм
Ht гематокрит
серця. У межах 1 год. інтерстиціальна рідина спрямовується
AЧЗK активований час згортання крові в капіляри, відповідно знижується обсяг інтерстиціального
АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий водного сектора. Це переміщення відбувається протягом 36–
час 40 год. від моменту крововтрати. Загальний обсяг транскапі-
ДВС дисиминоване внутрішньосудинне згортання лярного наповнення зростає максимум на 1 л.
ТЗЛК тиск заклинювання в легеневих капілярах II фаза — стимуляція симпатико-адреналової системи.
ІТТ інфузійно-трансфузійна терапія Рефлекторна стимуляція барорецепторів викликає активі-
КОТ колоїдно-осмотичний тиск зацію симпатико-адреналової системи. Збудження її веде
до підвищення секреції катехоламінів, вміст яких зростає
КОС кислотно-основний стан
в десятки (норадреналін) і сотні (адреналін) разів. Збільшу-
ХОС хвилинний об’єм серця ється симпатичний тонус серця, вен і артеріол, зменшується
ЗПОС загальний периферичний опір судин вагусний вплив на серце. Стимуляція бета-адренергічних ре-
ОЦК об’єм циркулюючої крові цепторів призводить до збільшення скорочувальної здатності
СВ серцевий викид міокарда і збільшення ЧСС. Стимуляція альфа-адренергічних
ЦВТ центральний венозний тиск
рецепторів викликає скорочення селезінки, венозних судин,
вазоконстрикцію в шкірі, скелетних м’язах, нирках, приводячи
до підвищення ЗПОС і централізації кровообігу. Цей механізм
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА спрямований на підтримку ХОС, АТ, ЦВТ, кровообігу в мозку
1.1. Діагноз: Гіповолемічний шок і серці за рахунок погіршення кровообігу в органах, які інер-
1.2. Код МКХ-10: Т 06.8 вуються блукаючим нервом (печінка, підшлункова залоза,
1.3. Протокол призначений в першу чергу для лікарів кишечник), а також у нирках, шкірі і м’язовій системі. Вазо-
та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може констрикція об’ємних судин, що викликає зменшення ємності
бути використаний лікарями та середнім медичним персона- венозних судин, веде до диспропорції між обсягом крові і єм-
лом незалежно від спеціалізації та посади. ністю судинного русла. У короткому інтервалі часу ця реакція
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- є захисною і при швидкій нормалізації об’єму крові настає
ної допомоги пацієнтам з політравмою (поєднаною травмою), одужання. Якщо ж дефіцит ОЦК зберігається, то на перший
зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захво- план виступають негативні наслідки тривалої ішемії, за раху-
рювання. нок яких досягається централізація кровообігу.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. Активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи ви-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. кликає затримку натрію, що міститься переважно в інтерсти-
Рецензенти: ціальному водному секторі. Цей механізм сприяє затримці
Рощін Г.Г Завідувач кафедри «Медицини катастроф» рідини і заповненню обсягу цього сектора.
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат держав- III фаза — гіповолемічний шок. Дефіцит об’єму крові, змен-
ної премії України в галузі науки і техніки, шення венозного повернення і тиску наповнення серця, ХОС,
д.мед.н., професор
АТ і тканинної перфузії на фоні триваючої адренергічної реак-
Іскра Н.І. Доцент кафедри «Медицини катастроф» НМА- ції є основними ланками гіповолемічного шоку.
ПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н., ст.н.сп.
Гемодинаміка. В результаті симпато-адренергічної реакції
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.
відбувається звуження судин, особливо артерій. Депо крові
спустошуються, сила і ЧСС підвищуються, відбувається мо-
білізація крові з легень, відкриваються артеріовенозні шун- Доставка кисню до тканин в залежності від ступеня
ти. Обсяг внутрішньосудинного водного сектора частково крововтрати і гемодинамічної компенсації:
збільшується внаслідок припливу інтерстиціальної рідини. Субком- Деком-
Завдяки цьому на першому етапі гіповолемічного шоку може Компенса-
Показник пенсація пенсація Шок
ція (n=30)
спостерігатися гіпердинамічна реакція кровообігу, зумовлена (n=34) (n=11)
зниженням доставки кисню до тканин. Починається шок, який Ступінь крововтрати
характеризується нормальним АТ, тахікардією та холодними Дефіцит <30 <40 >50
шкірними покривами, називають фазою I, або компенсованим глобулярного
шоком. При триваючій кровотечі знижується не тільки удар- обсягу, %
ний об’єм, але і ХОС. Одночасно зі зниженням СВ зростає Дефіцит ОЦК, <10 <25 >30
ЗПОС. Вазоконстрикція пре- і посткапілярних судин призво- %
дить до зниження капілярного кровотоку. З прогресуванням Стан гемодинаміки
шоку накопичення кислих продуктів метаболізму супрово- СІ, л/хв/м2 2,9–4,6 4,1–5,3 5,4–7,8 1,5–2,8
джується розширенням прекапілярних сфінктерів, в той час
як посткапілярні сфінктери залишаються звуженими (велика Робота лівого 6,8–9,3 10,4–13,2 8,8–10,5 2,4–3,8
частина крові депонується в капілярах). Феномен централіза- шлуночка,
ції кровообігу супроводжується поліорганною недостатністю. кг м/хв
Зниження кровотоку, що веде до ішемії органів і тканин, Стан транспорту кисню
відбувається в певній послідовності: шкіра, скелетні м’язи, ІКП, мл/хв/м2 540–660 550–670 400–475 230–137
кінцівки, нирки, органи черевної порожнини, легені, серце,
мозок. ЕКТК, 1,1–1,5 1,6–2,3 2,0–2,4 1,4–2,3
кг м/100 мл
При тривалій крововтраті АД стає нижче 100 мм рт.ст., О2
а пульс 100 або більше на хвилину. Ставлення ЧСС / АТ сист. —
Індекс шоку (ІШ) — вище 1. Це стан (холодна шкіра, гіпотен- Примітка. ІКП — індекс кисневого потоку; ЕКТК — енерго-
зія, тахікардія) визначається як фаза II, або декомпенсований коефіцієнт транспорту кисню.
шок. VO2 тканин не відповідає їх потребам для аеробного мета-
болізму. Споживання кисню, знижене під час шоку, закономір-
Гемодинаміка при гіповолемічному шоці но зростає при успішному лікуванні в постшоковому періоді.
При цьому наднормальні значення VО2 відображають нор-
Декомпенсований мальну фізіологічну реакцію, спрямовану на ліквідацію кисне-
Показники Компенсований шок
шок
вої заборгованості тканинам.
Транспорт кисню при гіповолемічному шоці:
АД сист. > 100 мм рт.ст. <100 мм рт.ст.
SaO2 і РаO2 знижені в результаті порушень вентиляційно-
ЧСС <100–110 уд/хв > 110 уд/хв перфузійних співвідношень в легенях;
СаО2 знижено у результаті зменшення глобулярного обся-
СІ > 3,5 л/хв/м2
< 2,5 л/хв/м2 гу, зменшення SaO2 і РаО2;
ЦВД Знижено Знижено DO2 знижується з моменту переходу гіпердинамічного ста-
ну кровообігу в нормо- або гіподинмиічний тип:
ЗПОС > 1200–2500 дин / > 2500 дин / с (см5м2) VO2, як правило, знижений;
с (см5м2) рівень лактату крові підвищений.
ИШ <1 >1 Поліорганна недостатність. Тривала ішемія ренальної
і чревної ділянок супроводжується недостатністю функцій ни-
Реологічні порушення. Секвестрація крові і уповільнення рок і кишечника. Сечовидільна і концентраційна функції нирок
капілярного кровотоку призводять до спонтанного згортання знижуються, але при своєчасному лікуванні цей стан може
крові в капілярах. Типовими клітинними агрегантами є скуп- бути оборотним. При тривалій ішемії нирки повністю втрача-
чення еритроцитів і тромбоцитів. Стаз крові і вихід з пошко- ють свої гомеостатичні функції.
джених клітин субстанцій, що активують згортання, сприяють При тривалій ішемії розвиваються некрози в слизовій обо-
виникненню коагулопатії споживання, тобто витраті певних лонці кишечника, печінки, нирках і підшлунковій залозі. Пору-
компонентів згортання: тромбоцитів, фібриногену, протром- шується бар’єрна функція кишечника. Бактеріальні токсини,
біну та ДВС. гістамін і метаболіти надходять в кровотік. Ці речовини можуть
Транспорт кисню. При гіповолемічному шоці стимулюється активізувати кінінову систему і пригнічувати функцію міокар-
анаеробний метаболізм, який в свою чергу обумовлює аци- да. Процес в легенях розвивається по типу РДСВ. Зниження
доз. Дефіцит глобулярного об’єму (ГО) супроводжується від- мозкового кровотоку супроводжується порушеннями функцій
ЦНС аж до коми.
повідним зниженням SаО2. При відносно помірній крововтраті
Поліорганна недостатність при гіповолемічному шоці:
DO2 (індекс доставки кисню) підтримується гіпердинамічним
•• нирки — олігурія —> анурія;
режимом кровообігу. Зниження СВ при значній крововтраті
•• кишечник — паралітичний ілєус, освіта гострих виразок, по-
і шоці веде до різкого зменшення DО2.
рушення бар’єрної функції, вихід токсинів в кров;
Динаміка доставки кисню до тканин. Нижче представле-
•• печінка — некрози, зниження функції;
ні дані про зміни РО2 в залежності від ступеня крововтрати
•• серце — порушення механізму Франка-Старлинга, знижен-
і компенсаторної реакції кровообігу. При крововтраті до 10%
ня скорочувальної здатності міокарда;
ОЦК і 30% глобулярного обсягу серцевий індекс (СІ) коли-
•• легені — порушення вентиляційно-перфузійних відносин,
вається в нормальних межах і DО2 не порушена. При крово-
розвиток ОРДС;
втраті до 25% і дефіциті глобулярного обсягу до 40% СІ зрос-
•• мозок — затемнення свідомості, кома.
тає до 5,3 л/хв/м2, робота лівого шлуночка збільшується
Клінічні критерії гіповолемічного шоку:
до 13,2 кг/хв, завдяки чому DО2 фактично не порушується.
•• частий малий пульс;
Зниження DО2 (до 400–475 мл/хв/м2) настає при більш зна-
•• зниження систолічного артеріального тиску;
чній крововтраті — більше 30% ОЦК і дефіциті глобулярного
•• зниження ЦВТ;
обсягу понад 50%. При шоці спостерігається гіподинамічний
•• холодна, волога, блідо- ціанотична або мармурова шкіра;
режим кровообігу, СІ і РЛЖ знижені до критичного рівня. Ін- •• уповільнений кровотік в нігтьовому ложі;
декс доставки кисню знижений до 230–137 мл/хв/м2, тобто •• температурний градієнт більше 3°С;
в 3–4 рази в порівнянні з нормою ( 520–720 мл/хв/м2). •• олігурія.
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 7. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в ор- участь у наданні медичної допомоги постраждалим з полі-
ганізації системи надання екстреної медичної допомоги по- травмою на догоспітальному етапі.
страждалим з гіповолемічним шоком. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
Основною метою даного уніфікованого клінічного прото- ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
колу було створення ефективної системи надання екстреної 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
медичної допомоги постраждалим з гіповолемічним шоком СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
на догоспітальному етапі на основі впровадження системи за- ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
ходів щодо усунення невідворотніх загроз від полісистемних Положення протоколу
та поліорганних ушкоджень. 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної до- ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
помоги є комплексним протоколом медичної допомоги по- цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
страждалим з гіповолемичним шоком, а саме, екстрена ме- екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
дична допомога (догоспітальний етап). номером виклику екстреної допомоги 112.
Протокол був розроблений та обговорений на засіданні 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
Вченої ради ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України» з погджен- екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
ням багатопрофільною робочою групою, яка включала пред- нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
ставників різних медичних спеціальностей (спеціалістів з не- та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
відкладної медичної допомоги, анестезіологів, кардіологів, до постраждалого з гіповолемічним шоком на місце пригоди.
хірургів, загальної практики-сімейної медицини та ін.). Необхідні дії
Доцільним буде враховувати класифікацію поліорганних Обов’язкові:
ушкоджень, механізми та види травми з урахуванням пато- 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
генетичних механізмів поєднаних та множинних ушкоджень, диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
що дає можливість розраховувати на адекватний вибір так- та медицини катастроф:
тики та ефективне використання протокольних схем відносно •• положення постраждалого лежачи з піднятими нижніми кін-
домінуючих вітальних загроз. цівками;
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в ор- •• усунення кровотечі методом накладання джгута або притис-
ганізації системи надання екстреної медичної допомоги по- коючою пов’язкою;
страждалим з гіповолемічним шоком. •• у випадку, коли відсутні ознаки життя, необхідно розпочати
серцево-легеневу реанімацію;
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА •• не залишайте пацієнта без нагляду.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
Організація та надання медичної допомоги на догоспі-
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
тальному етапі
дії.
Діагноз: гіповолемічний шок
Код МКХ-10: T 06.8
ДОПОМОГИ
Обґрунтування та основні положення протоколу
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич-
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
ної допомоги постраждалим з гіповолемічним шоком з мо- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
менту прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної до- лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
помоги на місце пригоди або звернення такого пацієнта (в менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
супроводі родичів або свідків з місця пригоди) за медичною диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
допомогою до моменту госпіталізації. та медицини катастроф.
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
му етапі здійснюється: сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- 110/о). До Карти виїзду бригади екстреної (швидкої) медичної
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ.
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- Обґрунтування
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- Рання госпіталізація постраждалого з ознаками гіповоле-
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- мічного шоку до спеціалізованого ЗОЗ з метою проведення
ної допомоги. своєчасного відновлення компенсаторних механізмів крово-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна обігу та дихання, зменшує смертність, покращує результати
бути надана постраждалим з гіповолемічним шоком з першої подальшого лікування постраждалих.
хвилини від початку огляду постраждалого на місці пригоди. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич-
4. Постраждалим з гіповолемічним шоком необхідно за- ної допомоги (Додаток №3, алгоритм №4.1, №4.2)
безпечити термінову госпіталізацію в першу чергу в центри 1. Збір анамнезу
(відділення) спеціалізованої медичної допомоги травмова- 1.1. Збір анамнезу захворювання:
ним, де можливе проведення на достатньому рівні усунення 1.1.1. Встановити точний час від початку події.
ускладнень перебігу травматичного процесу з клінікою гіпово- 1.1.2. Встановити кіськість постраждалих, у томі числі ді-
лемічного шоку. тей.
5. Своєчасна та адекватна медична допомога за життєвими 1.1.3. Встановити механізм травми для кожного постраж-
далого.
ознаками в повному обсязі обумовлює зниження летальності
1.1.4. Повідомити диспетчера про необхідність додаткових
як на догоспітальному, так й на ранньому госпітальному етапі.
бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
1.2. Збір анамнезу життя (якщо обставини дозволяють):
помоги постраждалим з діагнозом гіповолемічний шок у кож-
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт
ному ЗОЗ доцільно розробити та впровадити локальні прото- щоденно.
коли медичної допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний 1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв
маршрут постраждалого та обсяг лікувально-діагностичних до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
заходів відповідно до матеріально-технічного та кадрового 1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин-
забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, пер- них та респіраторно-обструктивних захворювань або інших
винну та вторинну медичну допомогу, визначається наказом захворювань до травми: порушення ритму серця, порушення
територіального органу з питань охорони здоров’я. мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- хідності 2-х і більше), катетеризація зовнішньої яремної вени
явність у минулому кровотеч, тощо. або центральний венозний доступ (встановлення катетеру
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез по Сельдінгеру). Дотримання заходів асептики/антисепти-
та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських за- ки для внутрішньовенної пункції; катетер надійно фіксується
собів. пов’язкою.
2. Проведення огляду та фізичного обстеження 4. Надання екстреної медичної допомоги
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: Обов’язкові:
свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода- 1. Проведення інфузійної терапії. Внутрішньовенно струй-
ток №2). но інфузія кристаллоїдних розчинів не менше 800 мл за 10 хв.
2.2. Візуальна оцінка: колір шкіряних покривів, вологість, (при відсутності показника САД — в 2 вени й більше) під
наявність харкотіння, ознаки набухання шийних вен. контролем САД (не менше 90 мм рт.ст.). При крововтраті (САД
2.3. За відсутності потреби в реанімаційних заходах, про- менше 90 мм рт.ст.) продовжити в/в інфузію колоїдними роз-
водять вторинний огляд — більш детальне неврологічне та со- чинами (10% розчин гідроксиетилкрохмаль) 200–400 мл. (ал-
матичне обстеження.
горитм №2.2 «Гіповолемічний шок»).
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
цієнта
крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/хв.
3.1. Пульс, його характеристика, АТ.
під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який може
3.2. ЧД, його характеристика.
3.3.Аускультація легень: наявність вологих або сухих хри- поєднуватися з внутрішньовенним крапельним введенням до-
пів, бронхіальне дихання, дихання не вислуховується. бутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
3.4. Аускультація, встановлення або виключення підшкірної 2. Знеболення, у випадках важкої поєднаної травми (в/в,
емфіземи, крепітації реберних уламків. в/м введення анальгетиків, наркотичних знеболюючих пре-
3.5. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. паратів). Знеболення проводиться ненаркотичними (1 мл 3%
3.6. Відповідно до показань усунути порушення життєво р-ну кеторолаку, 1–2 мл декскетопрофену); наркотичниими
важливих функцій організму — дихання (алгоритм №2.1 «Го- (1мл 2% р-ну тримеперидину, 1 мл 0,005% розчину фентанілу,
стра дихальна недостатність»), кровообігу (алгоритм №2.2 1 мл 2% р-ну морфін + носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн,
«Гіповолемічний шок»). 1–2 мл 5% р-ну трамадолу) анальгетиками в/в, в/м.
4. Проведення інструментального обстеження та визна- 3. При судомному синдромі та збудженні — діазепам
чення тяжкості травми: 2–4 мл 0,5% р-ну в/в. Преднізолон 30–60 мг через 20–30 хв
4.1. Постійний кардіомоніторинг, реєстрація ЕКГ. в/в, в окремих випадках допускається збільшення зазначеної
4.2. У разі, коли на початку обстеження на фоні серцево-су- дози, що вирішує лікар індивідуально у кожному конкретному
динних порушень відсутні електрокардіографічні ознаки, ре- випадку.
єстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 5–10 хви- 3.1.2.4. Госпіталізація
лин. Обґрунтування
4.3. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем Термінова госпіталізація постраждалого у визначені ЗОЗ
(SaO2), при нормі — 95–98%). вторинної медичної допомоги при гіповолемічному шоці
4.4. При SpО2 менше 90% розпочати респіраторну підтрим- зменшує кількість випадків незворотніх вітальних порушень
ку. на ранньому госпітальному етапі.
4.5. Бальна оцінка тяжкості стану постраждалого: дина- Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
мічний контроль за ЧСС, АТ, розрахунок індексу шоку (ЧСС/ медичної допомоги
АТсист.), пульсоксиметрія (SaO2). При АТсист. < 80 мм рт.ст., ЧСС > Обов’язкові:
110 уд/хв., SaO2 < 90 %, індексу шоку > 1,4 потрібна корекція
1. Всі постраждалі з підозрою на гіповолемічний шок неза-
комплексу невідкладної інтенсивної терапії.
лежно від статі, віку та інших чинників підлягають терміновій
4.6. Провести первинне сортування на місці пригоди
госпіталізації. Пріоритетним завданням бригади екстреної
по тяжкості стану постраждалих:
(швидкої) медичної допомоги є транспортування постражда-
4.6.1. В першу чергу транспортування постраждалого
з ознаками пошкоджень й загрози для життя, а також дітей лих в центр (відділення), де можливе надання спеціалізованої
до найближчого стаціонару. медичної допомоги.
4.6.2. В другу чергу транспортування постраждалого без 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
ознак загрози для життя, якщо можливо — в спеціалізований ринг стану постраждалого, проведення лікувальних заходів
ЗОЗ. та готовність до проведення реанімаційних заходів.
3.1.2.3. Лікувальна тактика 3. Транспортування здійснюється на транспортній дошці
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич- (ношах) після стабілізації стану постраждалого, або визначен-
ної допомоги ня оптимізованого терміну догоспітального етапу у відділення
1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Положення екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофіль-
пацієнта на рівній поверхні або іммобілізація шийного відділу ної лікарні, або минаючи вказане відділення, безпосередньо
хребта з фіксацією на довгій дошці. При западінні язика поло- до відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення,
ження на спині з максимальним розгинанням голови та відве- операційний блок, де має проводитись екстрена спеціалізо-
денням нижньої щелепи вперед, звільнити ротову порожнину вана медична допомога.
від біомас та ввести повітряпровід. 4. Територіальним органом з питань охорони здоров’я
Постраждалим необхідно обмежити фізичне навантажен- обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
ня, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпечує
пацієнту самостійно пересуватись. Іммобілізація сегментів організацію надання екстреної медичної допомоги постраж-
кінцівок з ознаками переломів. далим з гіповолемічним шоком, взаємодію між ЗОЗ, що нада-
2. Проведення оксигенотерапії при клінічних ознаках го- ють екстрену, первинну та вторинну медичну допомогу.
строї дихальної недостатності: частота дихання більше 40 чи
менше 8 в 1 хв; SpО2 ≤ 90% при диханні атмосферним пові- IV. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
трям та рівнем свідомості менше 8 балів за шкалою Глазго. Ін- 1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
галяцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
або при необхідності — інтубації трахеї з переводом на ШВЛ
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до-
зі швидкістю 3–5 л/хв. (алгоритм №2.1 «Гостра дихальна не-
помоги постраждалому з гіповолемічним шоком.
достатність»).
1.2. Відсоток постраждалих з гіповолемічним шоком, яким
3. Забезпечення венозного доступу шляхом встановлення
було здійснено кисневу підтримку у визначений проміжок часу
перифиричного катетеру найбільшого діаметру (при необ-
(до 30 хвилин) та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений
проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним VІІ. Додатки
працівником. Додаток № 1
1.3. Відсоток постраждалих з гіповолемічним шоком, яким до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
в неповному обсязі було забезпечено транспортну іммобіліза- допомоги «Гіповолемічний шок»
цію на догоспітальному етапі.
1.4. Відсоток постраждалих з гіповолемічнм шоком, які гос- Інформована згода пацієнта
піталізовані до спеціалізованого стаціонару у визначений про-
міжок часу (2 години; 12 годин) з моменту первинного контак- Лікар бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги про-
ту з медичним працівником. інформував мене про наявність у мене гіповолемічного шоку
та доцільність проведення стаціонарного лікування якомога
V. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
раніше.
1. Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи
Я, ______________________________________________________,
щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги (Прізвище, ім’я, по-батькові)
населенню в Україні» (Примірний перелік оснащення виїзної
бригади швидкої медичної допомоги). попереджений про можливі побічні дії цього лікування і даю
2. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
згоду на проведення лікування із застосуванням методів і тех-
«Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST».
нологій щодо такого стану здоров’я
Дата ______________________ Підпис _____________________
твердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських,
провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фар-
Родич ______________________ Підпис _____________________
мацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я», зареє- (Заповнюється у разі якщо пацієнт не може підписати власноручно)
стрований Міністерством юстиції України за № 892/7180 від
12.11.2002 р.
4. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про поря-
Лікар бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
док проведення реформування системи охорони здоров’я
_____________________________
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та міс- (підпис)
ті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції України
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
5. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
дження протоколів надання медичної допомоги за спеціаль- Додаток № 2
ністю "Кардіологія"». до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
6. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єди- допомоги «Гіповолемічний шок»
ну систему надання екстреної медичної допомоги», зареє-
стрований Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
14.09.2009. ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ САВDE
7. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор-
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я». 1. С — кровообіг (Circulation)
8. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- 1.1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя,
дження форм первинної облікової документації та інструк- рожева, бліда або мармурова.
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах 1.2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла. Оцініть
охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпо- капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільшене капіляр-
рядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України не наповнення може вказувати на знижену периферійну пер-
за № 661/20974 від 28.05.2012 р. фузію.
9. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про за- 1.3. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно напо-
твердження форм звітності та медичної облікової докумен- внені або запалі при гіповолемії.
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги 1.4. Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
України», зареєстрований Міністерством юстиції України на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу-
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. лярність та симетричність.
10. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- 1.5. Виміряйте артеріальний тиск.
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профілак- 1.6. Вислухайте тони серця.
тичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
первинну медичну (медико-санітарну) допомогу». ження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія
11. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затвер- (об’єм сечі < 0,5 мл/кг/год.).
дження п'ятого випуску Державного формуляра лікарських 2. В — дихання (Breathing)
засобів та забезпечення його доступності». Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
12. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен- ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
ня та впровадження медико-технологічних документів зі стан- пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
дартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони торакс.
здоров’я України». 2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушен-
13. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном ня дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота
этапе. Практическое руководство//Вольный И.Ф., Постер- додаткових м’язів або черевний тип дихання.
нак Г.И., Пешков Ю.В., Ткачева М.Ю. / Под ред.профессо- 2.2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
ра Никонова В.В. (Харьков), профессора Белебезьева Г.И. 2.3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте,
(Киев). — 3-е изд., перераб. и доп. — Луганск, 2006. — 224 с. чи рухи грудної клітки симетричні.
14. Яковцов И.З., Березка Н.И., Гунько Б.В., Рынденко С.В., 2.4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен
Феськов А.Э., Яковцова И.И.Оказание медицинской помощи (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмоторак-
при политравме на догоспитальном этапе. Методические ре- сі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
комендации. — Харьков, 2007. — 23 с.
2.5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.
15. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и цере-
2.6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
бральная реанимация: Методические рекомендации. — Дне-
ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
пропетровск, 2007. — 47 с.
16. Sampalis J.S., Denis R., Lavoie A. Trauma care
3. А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
regionalization: a process outcome evaluation // J. Trauma. —
3.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
1999. — 46. — P. 565–579.
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових Додаток № 3. Алгоритм № 1
дихальних м’язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться допомоги «Гіповолемічний шок»
порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, Дії керівника бригади на місці події
м’якого піднебіння).
3.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня Бригада ШМД виїзджає на виклик в найкоротший термін
(> 10 л/хв).
4. D — порушення стану свідомості (Disability)
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка Повідомити диспетчера станції ЕМД про прибуття на місце
гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікар- події і вказати число постраждалих. Очолити і організувати
ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків. надання медичної допомоги на місці пригоди.
4.1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію
на світло).
4.2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою
Під час прибуття на місце виклику оцінити ситуацію:
•• визначити кількість постраждалих;
•• провести первинне сортування по тяжкості стану.
50,0 мл 20% розчину глюкози. Повідомити диспетчера станції ЕМД про кількість постраж-
5. Е — додаткова інформація (Exposure) далих, у тому числі дітей, тяжкості їх стану при необхідності
5.1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, додаткових бригад ЕМД.
друзів.
5.2. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пе-
ревірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці,
перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він Обстеження постраждалого (за алгоритмом АВСDE):
приймає. •• первинний огляд для оцінки порушень вітальних функцій;
•• поглиблений огляд проводиться в салоні автомобіля ЕМД:
оцінити стан постраждалого, рівень свідомості за шкалою
ком Глазго, ЧСС, АТ, ЧД, величину зіниць та їх реакцію на
світло; з'ясувати механізм травми;
•• визначити час з моменту травми;
•• провести огляд, аускультацію, пальпацію, пульсоксиме-
трію;
•• встановити попередній діагноз, оцінити важкість функціо-
нальних розладів.
Передбачати наявність політравми в наступних випадках:
•• у разі смерті пасажирів або водія транспортного засобу;
•• якщо постраждалого викинуто з машини;
•• деформація транспортного засобу перевищує 50%;
•• у разі здавлення пацієнта;
•• при аварії на високій швидкості (швидкість автотранспор-
ту була більше 60 км\год.);
•• при наїзді на пішохода або велосипедиста;
•• при падінні з висоти більше 3 метрів;
•• у разі наявності мінно-вибухової травми;
•• у разі здавлювання при зсувах;
•• побиття постраждалого групою осіб та/або важким пред-
метом.
Виконати всі необхідні заходи щодо підготовки постраж-

далого до транспортування:
•• забезпечити респіраторну підтримку (підтримка показни-
ка SpО2 ≥ 90%),
•• забезпечити венозний доступ та інфузійну терапію (крите-
рій: САТ ≥ 90 мм рт. ст.), адекватне знеболення, симптома-
тичну терапію.
В оптимальний термін транспортувати до спеціалізо-

ваного ЗОЗ (з відділеням політравми), при необхідності —
в ПШП відділення невідкладних станів.
Здійснювати при транспортуванні монторинг вітальних
функцій: АТ, ЧСС, ЧД, SpО2.
Додаток № 3. Алгоритм № 2
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Гіповолемічний шок»
Дії бригади при наданні екстреної медичної допомоги на місці події:

лікаря;
•• фельдшера;
•• водія-санітара.
Відповідно до посадових інструкцій.
Зупинка зовнішньої кровотечі (притискання пальцями, стискаюча пов’язка,

тампонада рани, в крайньому випадку — джгут; при відривах кінцівок —
джгут).
Іммобілізація шийного відділу хребта з фіксацією на довгій дошці
(R-негативні дошки, «ковшові» ноші, каркасні ноші і т.п.).
При клінічних ознаках гострої дихальної недо-

При клінічних ознаках гіповолемічного шоку:
статності:
•• холодна, бліда, волога шкіра;
•• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1
•• САТ ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥ 100 в 1 хв., шоко-
хв;
вий індекс більше 0,7;
•• SpО2 ≤ 90% при диханні атмосферним пові-
•• SpО2 ≤ 90%.
трям.
Алгоритм № 2.1 Алгоритм № 2.2

«Гостра дихальна недостатність» «Гіповолемічний шок»
Надання медичної допомоги на місці події та на шляху до лікарні (АВС)
Положення тіла на спині, застосування повітряпроводу, при необхіднос-

ті — інтубація трахеї.
Застосування периферичного катетеру найбільшого діаметру (при необ-
хідності 2-х і більше).
Проведення пульсоксиметрії.
Інфузійна терапія (під контролем АТ — САД ≥ 90 мм рт. ст.). Оксигенотерапія
(під контролем SpО2 ≥90%). Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% р-ну
кеторолака, декскетопрофену 2 мл (50 мг)) й наркотичними (1мл 2% р-ну
тримеперидину, 1 мл 0,005% р-ну фентаніла, 1 мл 2% р-ну морфін + нос-
капін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1–2 мл 5% р-ну трамадолу) аналь-
гетиками в/в або в/м. При судомному нападі та збудженні — діазепам
2–4 мл 0,5% р-ну в/в. Преднізолон 30–60 мг або метилпреднізолон в дозі
10–15 мг/кг в/в.
Стабілізація стану:
Так •• відсутність порушень свідомості; Ні
•• відсутність порушення дихання;
•• САД ≥ 90 мм рт. ст., SpО2 ≥90%.
Доставка до ПШП відділення невідкладних

Доставка до відділення невідкладних станів станів (огляд спеціалістів за локальним про-
(огляд спеціалістів за локальним протоколом токолом та інш.), (ОИТАР минуя приемное от-
та інш.) деление)
Алгоритм №2.1
«Гостра дихальна недостатність при Гіповолемічному шоці»
Клінічні ознаки:
- ціаноз шкіри;
- частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.
- SpО2 менше 90 при диханні атмосферним повітрям.
Катетеризація периферичної (при необхідності центральної) вени. ЕКГ-

моніторинг. Положення пацієнта на боці (при відсутності протипоказань)
або на спині. Оцінка АД. Аускультація легенів.
Клінічні ознаки неефективної спонтанної вентиляції:

тахіпное (ЧД більше 35 в хв.), брадіпное (ЧД менше 10 в хв.), акроцианоз,
апное.
Респіраторна підтримка (рівень свідомості ≤ 8 балів за шкалою Глазго):

інтубаційна трубка, ларингеальна маска, стравохідно-трахеальний обту-
ратор з подальшою ШВЛ мішком Амбу або підключення до апарату ШВЛ.
При можливості встановлення причин тяжкості стану
Ознаки
Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом. Політравма
кровотечі
Напружений пневмоторакс: – відсутність ди-
хальних шумів і рухів грудної клітки на стороні
ураження.
Доставка в опера-
Алгоритм № 2.1 «Го-
Алгоритм № 2.2 «Гі- Додаток №3. Алго- ційну, минаючи ПШП
стра дихальна недо-
поволемічний шок» ритм №2 відділення невід-
статність»
кладних станів
Переведення пацієнта на ШВЛ з 50% О2 та доставка в стаціонар з постій-

ним контролем вітальних функцій (або в ПШП відділення невідкладних
станів)
Алгоритм №2.2
«Гіповолемічний шок при політравмі»
Провести обстеження
При наявності клінічних ознак гострої дихальної недо-
статності:
•• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв;
•• САД ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥ 100 в 1 хв, шоковий індекс
•• ціаноз шкіри.
більше 0,7.
Алгоритм №2.1 При наявності кровотечі — тимчасова зупинка крово-

«Гостра дихальна недостатність» течі.
Забезпечити внутрішньовенний доступ через пери-
феричний катетер найбільшого діаметру
Внутрішньовенно інфузія кристалоїдних розчинів до 800 мл за 10 хв. (при відсутності показників САД — в 2 вени й більше)
під контролем САД (не менше 90 мм рт. ст.).
Забезпечити прохідність дихальних шляхів, оксигенотерапія (під контролем SpО2 — не менше 90%).
При необхідності:
•• знеболення (1 мл 0,005% розчину фентаніла, 1 мл 2% розчину морфін + носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1–2 мл
5% розчину трамадолу);
•• глюкокортикостероїди: преднізолон 30–60 мг, в окремих випадках допускається збільшення зазначеної дози, що ви-
рішує лікар індивідуально у кожному конкретному випадку.
Ні Систолічний АТ ≥ 90 мм рт. ст.? Так
При крововтраті продовжити в/в інфузію коллоїдними

Продовжити в/в
розчинами (10% розчин гідроксиетилкрохмалю) 200-
введення кристаллоїдних розчинів.
400 мл.
При відсутності ефекту —

в/в добутамін ( 2,5–10 мкг/кг/хв)
Транспортування на транспортній дошці з контролем АТ, ЧД, ЧСС, SpO2 до найближчого стаціонару, до відділення інтен-
сивної терапії або в операційну, минаючи відділення невідкладних станів.
ЗАТВЕРДЖЕНО по окремим нозологічним формам. В розвинутих країнах сві-
Наказ Міністерства охорони здоров’я ту кількість пацієнтів з хронічною дихальною недостатністю
________________ №______ (ХДН), які потребують кисневої підтримки, складають понад
8–10 хворих на 10 000 населення.
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ На протязі терміну спостереження у 3–5 % пацієнтів з брон-
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ хіальною астмою (БА) спостерігається 1–2 загострення пере-
бігу захворювання з підтвердженням ГДН, яке, у разі відсут-
ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ ності адекватної терапії, може дійти летального наслідку.
Частка догоспітальних пневмоній (J 18), які потребують
Перелік скорочень: госпіталізації до відділення інтенсивної терапії з ознаками
ГДН, складає 3–10 % від загальної кількості пневмоній.
АВС послідовний огляд пацієнта
Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД), за різ-
ними даними, складає від 1,5 до 13,5 випадків на 100 000 на-
в/в внутрішньовенно селення на рік. Серед пацієнтів відділень інтенсивної терапії,
в/м внутрішньом’язово яким показана подовжена киснева підтримка методом штуч-
ГДН гостра дихальна недостатність ної вентиляції легень (ШВЛ), хворі з РДСД складають 16–18 %
ДТП дорожньо-транспортна пригода [http://www.belmapo.by. Л.Л.Миронов. Минск].
ЛПМД локальні протоколи медичної допомоги Поширеність респіраторних захворювань, ішемічної хво-
роби серця (ІХС), травматизму, впливу токсичних речовин
ШВЛ штучна вентиляція легень
та інших причин, які можуть ускладнитись перебігом до ГДН,
ПШП протишокова палата в Україні серед осіб працездатного віку коливається в незна-
CАТ cистолічний артеріальний тиск чних межах.
СЛР серцево-легенева реанімація Якщо порівнювати захворюваність на ГДН з розвинути-
ЕМД екстрена медична допомога ми країнами, то величину цього показника в Україні на да-
ЧД частота дихання ний час встановити важко. На думку розробників протоколу
це пов‘язано з недосконалою діагностикою та реєстрацією
ЧМТ черепно-мозкова травма
випадків на догоспітальному етапі.
ЧСС частота серцевих скорочень Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу
ЕКГ електрокардіограма медичної допомоги для пацієнтів з гострою дихальною недо-
SpO2 парціальна напруга кисню (відносно до — сатура- статністю на догоспітальному етапі є надзвичайно актуальним
ція крові) завданням, яке має виконуватись в рамках поліпрофільної
≥ більше або дорівнює програми організації надання екстреної медичної допомоги
< менше або дорівнює та здійснюватись на основі доказів ефективності застосуван-
ня схеми лікування, фармакотерапії та організаційних принци-
пів її надання.
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
1.1. Діагноз: Гостра дихальна недостатність (ГДН)
1.2. Код МКХ-10: J 96.0
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга-
нізації системи надання екстреної медичної допомоги пацієн-
кладних станів. там з ГДН.
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
ної допомоги пацієнтам з гострою дихальною недостатністю, колу було створення ефективної системи надання екстреної
зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захво- медичної допомоги пацієнтам з гострою дихальною недостат-
рювання. ністю на догоспітальному етапі на основі впровадження сис-
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. теми заходів щодо усунення невідворотних загроз гіпоксемії
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. та гіперкапнії.
Рецензенти: Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної до-
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології помоги є комплексним протоколом медичної допомоги паці-
та інтенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат єнтам з гострою дихальною недостатністю (діагноз за МКХ —
державної премії України в галузі науки J 96.0 Гостра дихальна недостатність); а саме, екстрена ме-
і техніки, д.мед.н., професор дична допомога (догоспітальний етап).
Печиборщ В.П. Завідувач відділу наукових проблем орга- Протокол був розроблений та обговорений на засіданні
нізації та управління медичною допомогою Вченої ради ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України» з погоджен-
при надзвичайних ситуаціях, к.мед.н.
ням багатопрофільною робочою групою, яка включала пред-
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, ставників різних медичних спеціальностей (спеціалістів з не-
радіології та медичного захисту УВМА,
к.мед.н.
відкладної медичної допомоги, анестезіологів, кардіологів,
хірургів, загальної практики-сімейної медицини та ін.).
1.8. Епідеміологічна інформація Доцільним буде враховувати розподіл патогенетичних ме-
ДН — неспроможність дихальної системи забезпечити ханізмів ГДН [А.П.Зильбер, 1996].
нормальний газовий склад крові, або її перенапруження. Най- 1. Ураження позалегеневих механізмів:
перші прояви ДН — компенсаторне збільшення роботи зо- •• порушення центральної регуляції дихання (травматичні,
внішнього дихання і зменшення функціональних резервів. токсичні, метаболічні, нейроінфекційні та таке інш.);
Гостра дихальна недостатність (ГДН) — є синдром з озна- •• порушення нервово-м’язової інервації (правець, поліоміє-
ками максимального напруження компенсаторних механізмів літ, міастенія, інтоксикація та ін);
організму при якому відсутня можливість достатнього на- •• ураження дихальних м’язів та реберного каркасу;
сичення киснем органів і систем та виведення вуглекислого •• захворювання системи крові (анемія);
газу. ГДН — такий патологічний синдром при якому характерні •• серцево-судинні захворювання, гіповолемія від крововтрати.
4 ознаки: задишка; РаО2 буде менше 60 мм.рт.ст.; а РаСО2 ста- 2. Ураження легеневих механізмів:
новить більше 45 мм.рт.ст.; низькі показники рН. Патогенетич- •• обструкція дихальних шляхів (сторонні тіла, експіраторний
на класифікація розподіляє ГДН на 2 групи: а) з переважним синдром, бронхіолоспазм та інш.);
ураженням позалегеневих механізмів (І); б) з переважним •• рестрикція альвеолярної тканини (інтерстиціальний набряк,
ураженням легеневих механізмів (ІІ) [А.П.Зильбер, 1984]. плеврит, пневмоторакс, гемоторакс, пневмофіброз);
На даний час відсутні загальні дані про епідеміологічну •• ураження легеневих капілярів (мікротромбоз, капіляроток-
картину гострої дихальної недостатності. Існують показники сикоз);
ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ
•• зменшення об’єму функціонуючої легеневої тканини (стан екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
після лобектомії, пульмонектомії, пневмонії, кісти легень номером виклику екстреної допомоги 112.
та ін). 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
Слід зазначити, що в даному протоколі передбачена діюча екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських до пацієнта з підозрою на ГДН.
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною Необхідні дії
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- Обов’язкові:
ністерством юстиції України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
а також особливості надання медичної допомоги за новою ор- диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж- та медицини катастроф:
ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. •• покладіть пацієнта з піднятою злегка головою та верхньої
№ 646 «Про порядок проведення реформування системи частини тіла (у разі відсутності травми);
охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Доне- •• забезпечте постільний режим;
цькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством •• у випадку, коли напад дихальної недостатності продовжу-
юстиції України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р). ється більше 15–20 хвилин, знайдіть медикаменти, які при-
ймає пацієнт, або інгалятор, якщо пацієнт ним користувався
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА і покажіть медичному працівнику бригади екстреної (швид-
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- кої) медичної допомоги;
тальному етапі •• не залишайте пацієнта без нагляду.
Діагноз: ГДН, гостра дихальна недостатність 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
Код МКХ-10: J 96.0 Гостра дихальна недостатність бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
дії.
Обґрунтування та основні положення протоколу 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
1. Догоспітальний етап включає надання першої медичної ДОПОМОГИ
та екстреної медичної допомоги пацієнтам з ГДН з моменту Положення протоколу
виявлення пацієнта або звернення такого пацієнта (родичів 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
або свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталіза- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
ції. лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
му етапі здійснюється: диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- та медицини катастроф.
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
ної допомоги. сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна 110/о). До Карти виїзду бригади екстреної (швидкої) медичної
бути надана пацієнтам з ГДН у перші хвилини від початку роз- допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ.
витку ознак захворювання. Обґрунтування
4. Пацієнтам з ГДН необхідно забезпечити термінову гос- Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками
піталізацію в першу чергу в центри (відділення), де можливе ГДН у спеціалізовані ЗОЗ з метою проведення своєчасного
проведення на достатньому рівні усунення причин виникнен- відновлення компенсаторних механізмів дихання зменшує
ня ГДН, або належної кисневої підтримки на термін, який не- смертність та інвалідність як наслідку основного захворюван-
обхідний до повного відновлення компенсаторних механізмів ня, покращує результати лікування пацієнтів.
зовнішнього дихання. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич-
5. Швидка діагностика та встановлення причини ГДН на до- ної допомоги
госпітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу 1. Збір анамнезу
та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ. 1.1. Збір анамнезу захворювання:
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до- 1.1.1. Встановити точний час від початку нападу ГДН.
помоги пацієнтам з діагнозом ГДН у кожному ЗОЗ доцільно 1.1.2. Встановити причину нападу.
розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо- 1.1.3. Встановити, чи були у минулому такі напади ГДН.
моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта 1.1.4. Встановити, за яких умов виник/є ГДН —
та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма- чи пов’язаний він з травмою, хронічним захворюванням ле-
теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія гень, фізичним, психоемоційним навантаженням або впливом
між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич- можливих токсичних речовин.
ну допомогу, визначається наказом територіального органу 1.1.5. З’ясувати, чи виникали напади задухи при ходьбі,
з питань охорони здоров’я. чи примушували зупинятися, їх тривалість у хвилинах. Чи зні-
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений мались ці напади бронхолітиками або іншими ліками специ-
та затверджений ЛПМД. фічного призначення.
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере 1.1.6. Чи схожий цей напад задухи на ті відчуття, що вини-
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з ГДН на до- кали раніше при фізичному навантаженні чи з інших причин
госпітальному етапі. за інтенсивністю та характером.
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ 1.1.7. Чи посилились та почастішали напади задухи остан-
ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ нім часом.
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ 1.2. Збір анамнезу життя:
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- 1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ щоденно.
Положення протоколу 1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- 1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин-
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику них та респіраторно-обструктивних захворювань або інших
етіологічних причин: хронічне обструктивне захворювання Хворим з ГДН необхідно обмежити фізичне навантаження,
легень (ХОЗЛ), бульозна хвороба, травма грудної клітки, ар- забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти па-
теріальна гіпертензія, тютюнопаління, цукровий діабет, гіпер- цієнту самостійно пересуватись. Використання 100% кисню
холестеринемія. та седація хворих з задишкою та кисню сприяють зменшенню
Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: порушення інспіраторного зусилля, а відповідно і набряку легень.
ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічних 2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни-
захворювань, виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
захворювань крові та наявність у минулому кровотеч тощо. проводити за допомогою маски або через носовий катетер
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез зі швидкістю 3–5 л/хв.
та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо- 3. Забезпечення венозного доступу
бів. Усім пацієнтам у перші години захворювання або у разі ви-
2. Проведення огляду та фізичного обстеження никнення ускладнень показана катетеризація периферичної
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: вени. Венозний доступ проводиться шляхом виконання стан-
кровообігу, дихання, свідомості за алгоритмом САВDE (Дода- дартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів
ток №2). асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пунк-
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво ції, який ретельно фіксується пов’язкою.
важливих функцій організму — кровообігу, дихання. 1. Надання екстреної медичної допомоги
2.3. Візуальна оцінка: голосно пропонують відкрити очі Обов’язкові:
і запитують: «Що у Вас болить?». Якщо хворий не виконує ін- Лікування ГДН проводиться з урахуванням етіопатогенетич-
струкції, лікар поплескує хворого по плечу, щоці і ще раз про- них причин. Комплекс терапевтичних заходів має бути направ-
понує відкрити очі. Лікар нахиляється до хворого на відстань лений на відновлення газообміну та підтримку гемодинаміки.
до 15–20 см від його дихальних шляхів і слухає його дихання. 1. Знеболення у випадках важкої торакальної або поєдна-
Відсутність дихання, а також звуки сипіння, хропіння, харчан- ної травми (в/в, в/м введення анальгетиків, наркотичних зне-
ня, клекотання свідчать про порушену прохідність дихальних болюючих препаратів).
шляхів. 2. Оксигенотерапія суміші кисню шляхом застосування на-
2.4. За відсутності потреби в реанімаційних заходах прово- зофарінгеальної маски, маски наркозно-дихальної, ендотра-
дять вторинний огляд — більш детальне неврологічне та со- хеальної або трахеостомічної трубки.
матичне обстеження. 3. Підтримка належної прохідності дихальних шляхів.
Колір шкірних покривів, вологість, наявність харкотиння, 4. Бронхо- та муколітики.
ознаки набухання шийних вен. 5. Стимулятори дихального центру.
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- 6. Штучна вентиляція легень, у разі неефективного спон-
цієнта танного дихання (ЧД 40 і більше дихань за хвилину).
3.1. Пульс, його характеристика, АТ. Необхідні дії лікаря щодо контролю та корекції арте-
3.2. ЧД, його характеристика. Лікар спостерігає за екскур- ріального тиску у разі встановлення етіопатогенетичної
сією грудної клітки, частотою та ритмом дихання. причини ГДН як наслідок гострої серцево-судинної недо-
3.3. Аускультація легень: наявність вологих або сухих хри- статності.
пів, бронхіальне дихання, дихання не вислуховується. Обов’язкові:
3.4. Аускультація, встановлення або виключення (у разі •• рекомендований контроль рівня АТ.
травми) підшкірної емфіземи, крепітації реберних уламків. •• низький рівень АТ погіршує кровообіг у коронарних судинах,
3.5. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. що призводить до збільшення зони інфаркту та є предикто-
3.6. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність ром електричної нестабільності міокарду.
збільшення границь серцевої тупості. •• для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
3.7. Пальпація в ділянці серця: оцінити верхівковий по- крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/
штовх та його локалізацію.
хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який
Слід мати на увазі, що у деяких пацієнтів з ГДН при фізично-
може поєднуватися з внутрішньовенним крапельним вве-
му обстеженні причиною відхилень від нормальних показників
денням добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
може бути: інтоксикація, зневоднення, як наслідок хірургічно-
•• для зниження АТ застосовуються b-адреноблокаторам і/або
го або інфекційного захворювання.
нітрати (див. протокол надання медичної допомоги по ліку-
4. Проведення інструментального обстеження
4.1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях. ванню артеріальної гіпертензії).
4.2. У разі, коли на початку клінічних проявів ГДН на фоні 3.1.2.4. Госпіталізація
серцево-судинних порушень, відсутні електрокардіографічні Обґрунтування
ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин-
20–30 хвилин. ної медичної допомоги з ГДН зменшує кількість випадків РДСД
4.3. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, та набряку мозку.
норма — 85% — 100%). Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
3.1.2.3. Лікувальна тактика медичної допомоги
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме- Обов’язкові:
дичної допомоги. 1. Всі пацієнти з підозрою на ГДН незалежно від статі, віку
Обов’язкові: та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ
1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Очищення необхідно взяти медичну документацію та попередні резуль-
ротової порожнини від слизу, блювотних мас, крові, пошко- тати обстеження пацієнта. Пріоритетним завданням бригади
джених зубів, сторонніх тіл. Положення пацієнта (за відсут- екстреної (швидкої) медичної допомоги є транспортування
ності дихання: на спині (горизонтально, на твердій поверхні). пацієнтів в центр (відділення), де можливе надання спеціалі-
За наявності ефективного дихання: на боку. У хворих з регургі- зованої медичної допомоги.
тацією за наявності ефективного кровообігу: на боку з опуще- 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моні-
ним головним кінцем) лежачи з піднятою злегка головою або торування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та
на боці (якщо причина не травматичного походження). При готовність до проведення реанімаційних заходів.
западанні язика потрійний прийом Сафара: розгинання голо- 3. Транспортування здійснюється на ношах після стабіліза-
ви в атланто-окципітальному зчленуванні; виведення нижньої ції стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медич-
щелепи вперед-вверх; відкривання рота. ної допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи при-
Положення на спині з максимальним розгинанням голови ймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної
та відведенням нижньої щелепи вперед, звільнити ротову по- терапії, реанімаційне відділення, операційний блок, де прово-
рожнину від біомас та ввести повітровід. диться екстрена спеціалізована медична допомога.
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я VІІ. ДОДАТКИ
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений Додаток №1
наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез- до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
печує організацію надання допомоги пацієнтам з ГДН, вза- допомоги «Гостра дихальна недостатність»
ємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну та вторинну
медичну допомогу.
Інформована згода пацієнта
Лікар бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги про-
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- інформував мене про наявність у мене гострої дихальної не-
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- достатності та доцільність проведення стаціонарного лікуван-
помоги пацієнту з ГДН. ня якомога раніше.
1.2. Відсоток пацієнтів з ГДН, яким було здійснено кисневу Я, ______________________________________________________,
(Прізвище, ім’я, по-батькові)
підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) з мо-
менту первинного контакту з медичним працівником.
1.3. Відсоток пацієнтів з ГДН, яким було зроблено ЕКГ у 12 попереджений про можливі побічні дії цього лікування і даю
відведеннях у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) з мо- згоду на проведення лікування із застосуванням методів і тех-
менту первинного контакту з медичним працівником. нологій щодо такого стану здоров’я
1.4. Відсоток пацієнтів з ГДН, які госпіталізовані до спеціа- Дата __________________________ Підпис ___________________
лізованого стаціонару у визначений проміжок часу (2 години;
12 годин) з моменту первинного контакту з медичним праців- Родич _________________________ Підпис ___________________
ником. (Заповнюється у разі якщо пацієнт не може підписати власноручно)
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Лікар бригади екстрено (швидкої) медичної допомоги _____
1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Го- (підпис)
стрий коронарний синдром з елевацією сегмента ST»
за № 892/7180 від 12.11.2002 р.
3. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок
проведення реформування системи охорони здоров’я
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях
та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
альністю "Кардіологія"»
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
14.09.2009
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я»
дження форм первинної облікової документації та інструк-
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під-
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
дження форм звітності та медичної облікової докумен-
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
України», зареєстрований Міністерством юстиції України
за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі-
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада-
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»
10. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен-
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за-
собів та забезпечення його доступності».
11. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
ства охорони здоров’я України»
12. В.Л. Радужкевич, Б.И. Барташевич, Ю.Н. Караваев «Реа-
нимация и интенсивная терапия в практике скорой меди-
цинской помощи». Воронеж. 2000, 385с.
13. Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии
и реаниматологии. — М.: Медицина. 1984, 480 с.
14. А.П. Зильбер Респираторная медицина// — Петроза-
водск. 1996, 487 с.
15. http://www.belmapo.by. Л.Л. Миронов. Минск
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Гостра дихальна недостатність»
ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ САВDE
1. С — кровообіг (Circulation)

1.1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.
1.2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла. Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне
наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.
1.3. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.
1.4. Визначити ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу-
лярність та симетричність.
1.5. Виміряйте артеріальний тиск.
1.6. Вислухайте тони серця.
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зниження викиду серця, такі, як порушення свідомості, олігоурія (об'єм
сечі < 0,5 мл/кг/год.).
2. В — дихання (Breathing)

Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий напад
астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.
2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
даткових м'язів або черевний тип дихання.
2.2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
2.3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.
2.4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
явність та прохідність плеврального дренажу та інше.
2.6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
3.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню па-
радоксального дихання та участі у диханні додаткових дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом непрохідності
дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться у критичному стані, порушення свідомості часто спричиняє порушення прохід-
ності дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).
3.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (> 10 л/
хв).
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських
засобів із седативним ефектом або анальгетиків.
4.1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).
4.2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує
на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
4.3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію. Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в

5.1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
5.2. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів, та їх зміни у динаміці,
перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він приймає.
Протокол
Гостра кровотеча
«Гіповолемічний шок»
Протокол
Політравма
«Політравма»
Протокол «Обструкція
Обструкція дихальних
дихальних шляхів сто-
www.stomatologinfo.com
шляхів сторннім тілом
роннім тілом»
Протокол «Отруєння не-

Гостре отруєння
відомою речовиною»
Можливі причини ГДН

Протокол «Травма груд- Напружений
ної клітки», п. «Напруже- пневмоторакс:
ний пневмоторакс» дихання не
вислуховується,
інспіраторна задишка
•• цианоз шкірного покрову;
Протокол
«Набряк легень» Ознаки набряку легень:
задишка, хрипи, ор-
топное, мокротиння з
Протокол при стані піною.
Респіраторна підтримка»
«Тромбоемболія леге-
невої артерії»
Гостра недостатність
правих відділів серця

Алгоритм дій: «Гостра дихальна недостатність»
Протокол при аритмії

•• SpО2 менше 85 при диханні атмосферним повітрям.
Аритмія
Протокол при стані
«Гострий коронарний
синдром»
Ознаки ішемії серця
Катетеризація периферичної або центральної вени. ЭКГ-моніторинг. Вимірювання АТ. Аускультація легень.
Поранення серця:
Серцево-судинна недостатність
рана в зоні Грекова, глу-

хі тони, переповнення
39
та гострій недо-
статності правих
волемічний шок»
шийних вен, низький АТ.

тримка, протокол
тишокової палати
при станах: «Гіпо-
Респіраторна під-
піталізація до про-
відділів серця, гос-
ЗАТВЕРДЖЕНО T.59. Токсична дія інших газів, димів та випарів
Наказ Міністерства охорони здоров’я T.60. Токсична дія пестицидів
________________ №______ T.61. Токсична дія шкідливих речовин при вживанні продуктів
моря
T.62. Токсична дія інших шкідливих речовин продуктів харчу-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ вання
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ T.63. Токсична дія контакту з отруйними тваринами
T.64. Токсична дія афлатоксину та інших забруднюючих харчо-
ГОСТРІ ОТРУЄННЯ ві продукти мікотоксинів
T.65. Токсична дія інших та неуточнених речовин.
Перелік умовних скорочень та позначень: 1.3.Протокол призначений для лікарів медицини невід-
АВСDЕ система проведення первинного огляду кладних станів, лікарів бригад екстреної медичної допомоги.
1.4. Мета протоколу: організація надання медичної допо-
моги пацієнтам з гострими отруєннями, зменшення смерт-
ГО гострі отруєння
ності та інвалідності внаслідок цього захворювання.
ЗМС зовнішній масаж серця 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
ЛПМД локальні протоколи медичної допомоги 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
ПНМД пункт невідкладної медичної допомоги Рецензенти:
СЛР серцево-легенева реанімація Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології
T°С температура тіла та інтенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат
державної премії України в галузі науки
ЦНС центральна нервова система
і техніки, д.мед.н., професор
ФОС фосфорорганічні сполуки
Печиборщ В.П. Завідувач відділу наукових проблем орга-
ЧД число дихань нізації та управління медичною допомогою
ШВЛ штучна вентиляція легень при надзвичайних ситуаціях, к.мед.н.
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології,
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА радіології та медичного захисту УВМА,
1.1. Діагноз: Гострі отруєння к.мед.н.
1.2. Код МКХ — 10:Т 36 — Т 65 1.8. Епідеміологія гострих отруєнь
[T36 — T50] Отруєння лікувальними засобами, медикамен- Гострі отруєння хімічної етіології сьогодні є глобальною
тами та біологічними субстанціями проблемою охорони здоров’я в світі. За оцінками ВООЗ, про-
T.36. Отруєння антибіотиками системного призначення тягом 2004 року 346 000 чоловік загинули в усьому світі вна-
T.37. Отруєння іншими протимікробними та протипаразитар- слідок ненавмисних отруєнь, близько 91% від усіх зазначених
ними засобами випадків було зареєстровано в країнах з низьким і середнім
T.38. Отруєння гормонами та їхніми синтетичними замінника- рівнем доходів населення. В рамках зазначеного дослідження
ми та антагоністами, не класифікованими в інших рубриках доведено, що лише за 2004 рік ненавмисні отруєння призвели
T.39. Отруєння неопійними аналгезуючими, протигарячкови- до втрати понад 7,4 мільйона років здорового життя населення
ми та протиревматичними засобами з поправкою на роки життя без інвалідності (ДАЛИ/DALY) [5].
T.40. Отруєння наркотичними засобами та психодислептика- Разом з тим, за даними Американської асоціації токсиколо-
ми (галюциногенами) гічних центрів, щороку в США близько 1,5 мільйона випадків
T.41. Отруєння анестизуючими засобами та терапевтичними гострих отруєнь реєструються лише у дітей та підлітків віком
газами до 20 років. Більше 50% всіх отруєнь перепадає на отруєння
T.42. Отруєння протиепілептичними, седативно-снодійними серед дітей віком до 6 років. Загалом, в країні пік захворюва-
та протипаркінсоністичними лікувальними засобами ності на гострі отруєння хімічної етіології серед дітей спосте-
T.43. Отруєння психотропними препаратами, не класифікова- рігається у віковому інтервалі від 1 до 3 років [1].
ними в інших рубриках Водночас, за останнє десятиріччя в деяких європейських
T.44. Отруєння препаратами, які переважно впливають на ве- країнах поступово збільшився показник захворюваності на го-
гетативну нервову систему стрі отруєння хімічної етіології — до 157 випадків на 100000 на-
T.45. Отруєння переважно системними та гематологічними селення. Гострі отруєння в країнах європейського регіону
препаратами, не класифікованими в інших рубриках сьогодні займають до 3,8% в структурі причин звернень
T.46. Отруєння засобами, які діють переважно на серцево-су- до медичних закладів та 0,7% від загальної кількості звернень
динну систему до відділень невідкладної медичної допомоги [2, 4, 5 ].
T.47. Отруєння засобами, які діють переважно на травний шлях Аналогічні дані були отримані Національною службою
T.48. Отруєння засобами, що діють переважно на гладкі та ске- здоров’я Великобританії, яка повідомила, що в середньому
летні м'язи та на органи дихання за рік до лікарень країни потрапляє більше ніж 140 000 по-
T.49. Отруєння засобами, що переважно діють на шкіру та сли- страждалих внаслідок гострих отруєнь хімічної етіології [3].
зові оболонки, а також засобами для лікування хвороб очей, Токсична ситуація в Україні відповідає загальному світо-
вуха, горла і носа, препаратами, що використовуються у сто- вому та європейському трендам поширеності та летальності
матологічній практиці внаслідок гострих отруєнь. За даними ВООЗ кількість випадків
T.50. Отруєння діуретинами, іншими та неуточненими ліку- гострих отруєнь в Україні становить 85,31 випадків/100 тис.
вальними засобами, медикаментами та біологічними суб- населення, що в 2,5 рази перевищує аналогічний показник
станціями в країнах Європейського Союзу, де він складає 35,58 випад-
[T51 — T65] Токсична дія речовин, переважно немедичного ків/100 тис. населення, але найбільші в Європі показники
призначення поширеності та летальності внаслідок гострих отруєнь хіміч-
T.51. Токсична дія алкоголю ної етіології спостерігаються в країнах СНД — 109,69 випад-
T.52. Токсична дія органічних розчинників ків/100 тис. населення [6].
T.53. Токсична дія галогенпохідних летючих та ароматичних Державний комітет статистики України за підсумками
вуглеводнів 2012 року інформує, що випадки смерті від гострих отруєнь
T.54. Токсична дія їдких речовин зайняли 3-тє місце серед причин смертності населення (ка-
T.55. Токсична дія мила та дезінфікуючих засобів тегорія «травми та отруєння)», а кількість летальних випадків
T.56. Токсична дія металів внаслідок отруєнь перевищила 9 тисяч випадків [7].
T.57. Токсична дія інших неорганічних речовин Значні показники поширеності та летальності при гострих
T.58. Токсична дія моноксиду вуглецю отруєннях формують потребу в забезпеченні служби екстре-
ГОСТРі ОТРУЄННЯ
ної медичної допомоги дієвими практичними рекомендаціями ві даних мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури
з питань екстреної діагностики та лікування отруєнь на догос- тощо.
пітальному етапі. Тому розробка та впровадження в практи- Перелік інформаційних джерел
ку лікарів екстреної медичної допомоги клінічних протоколів 1. Державний комітет статистики України. Електро-
в значній мірі забезпечить надання якісної та своєчасної ме- нний ресурс. Режим доступу: http://www.segodnya.ua/
дичної допомоги постраждалим внаслідок гострих отруєнь, news/14360391.html. (Дата останнього перегляду 20 лис-
та водночас обумовить безпеку медичного персоналу при на- топада 2013 р.).
данні медичної допомоги в умовах токсичної ситуації. 2. Державний заклад «Центр медичної статистики МОЗ Укра-
Перелік інформаційних джерел: їни». База нормативних документів. [Електронний ресурс].
1. AAPCC (Американська Асоціація центрів контролю отру- Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc.html.
єнь). Електронний ресурс. Режим доступу: http://www. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).
aapcc.org/DNN. (Дата останнього перегляду 20 листопада 3. Наказ МОЗ України від 20.10.2010 №897 «Про затвер-
2013 р.). дження клінічних протоколів надання медичної допомоги
2. EAPCCT (Європейська асоціація центрів лікування отруєнь при гострих отруєннях».
Електронний ресурс. Режим доступу:http://www.eapcct. 4. Наказ МОЗ України від 20.10.2010 №897«Про затверджен-
org. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.). ня клінічних протоколів надання медичної допомоги при
3. National Poisons Information Service. Annual Report гострих отруєннях».
2009/2010 and Five Year Review. (Звіт Національна інфор- 5. Наказ МОЗ України від 03.04.2012 №234 (Зареєстро-
маційної служби з контролю отруєнь 2009/2010. Річний вано у Міністерствіюстиції України8 червня 2012 р.за
звіт та п'ятирічний огляд Агентства з охорони здоров'я №920/21232) «Положення про систему екстреної ток-
Великобританії (2010). Електронний ресурс. Режим сикологічної допомоги в Україні».
доступу:http://www.hpa.org.uk/ (Дата останнього пере- 6. Наказ МОЗ України від 24 квітня 2013 року №336 «Про за-
гляду 20 листопада 2013 р.). твердження індикаторів оцінки діяльності системи екстре-
ної медичної допомоги на догоспітальному етапі».
4. TOXNET (Система бібліографічних і фактографічних ток-
7. AAPCC (Американська Асоціація центрів з контролю
сикологічних та медичних комп’ютерних баз даних). Елек-
отрут). Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.
тронний ресурс. Режим доступу: http://toxnet.nlm.nih.
aapcc.org/DNN. (Дата останнього перегляду 20 листопада
gov. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).
2013 р.).
5. WHO. World directory of poisons centers. (Всесвітня Органі-
8. EAPCCT (Європейська асоціація центрів лікування отруєнь)
зація Охорони Здоров’я. Світова директорія токсикологіч-
Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.eapcct.
них центрів). Електронний ресурс. Режим доступу: http://
org. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).
www.who.int/ipcs/poisons/centre/directory/en. (Дата
9. TOXNET Resource (Система бібліографічних і фактографіч-
останнього перегляду 20 листопада 2013 р.). них токсикологічних та медичних комп’ютерних баз даних).
6. Державний комітету статистики України. [Електро- Електронний ресурс. Режим доступу: http://toxnet.nlm.nih.
нний ресурс]. Режим доступу: http://www.segodnya.ua/ gov. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).
news/14360391.html). (Дата останнього перегляду 20 лис- 10. WHO. World directory of poison scentres (Всесвітня Органі-
топада 2013 р.). зація Охорони Здоров’я, світова директорія токсикологіч-
7. Державний заклад «Центр медичної статистики МОЗ Укра- них центрів). Електронний ресурс. Режим доступу: http://
їни». База нормативних документів. [Електронний ресурс]. www.who.int/ipcs/poisons/centre/directory/en. (Дата остан-
Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc.html. нього перегляду 20 листопада 2013 р.).
(Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Організація та надання медичної допомоги на догоспі-
Основною метою даного протоколу було створення ефек- тальному етапі
тивної системи надання медичної допомоги пацієнтам з го- Діагноз: Гострі отруєння
стрими отруєннями на догоспітальному етапі. Протокол роз- Код МКХ — 10: Т 36 — Т 65
рахований на лікарів бригад екстреної медичної допомоги Обґрунтування та основні положення протоколу
та на лікарів-токсикологів, що працюють у складі бригад екс- 1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич-
треної медичної допомоги. ної допомоги пацієнтам з гострими отруєннями з моменту ви-
Протоколом передбачений необхідний та достатній об- явлення пацієнта або звернення такого пацієнта (родичів або
сяг медичної допомоги хворим та постраждалим внаслідок свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталізації.
гострих отруєнь (Код МКХ-10: Т36–Т65) на догоспітальному 2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально-
етапі, надані рекомендації щодо обсягів та правил проведен- му етапі здійснюється:
ня детоксикації, та антидотної терапії на догоспітальному ета- бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
пі надання медичної допомоги. трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
Протокол містить додатковий матеріал з інформацією про станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
основні токсичні синдроми (токсиндроми), антидоти та лікар- ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
ські засоби, що застосовуються в якості фармакологічних ко- профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
ректорів при гострих отруєннях, розрахунки доз для надання ної допомоги.
медичної допомоги дорослим та дітям. 3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна
Вперше до протоколу додана алгоритмізована схема на- бути надана пацієнтам з ГО у перші хвилини від початку розви-
дання медичної допомоги при гострих отруєннях на догос- тку ознак захворювання.
пітальному етапі, що наглядно демонструє основні етапи дій 4. Пацієнтам з ГО необхідно забезпечити термінову госпі-
лікаря та їх послідовність. талізацію, в першу чергу, в центри (відділення), де можливе
Вперше до протоколу внесені індикатори ефективності на- проведення антидотної терапії та штучної детоксикації, які на-
дання медичної допомоги при гострих отруєннях на догоспі- дають вторинну медичну допомогу, в період найбільших тера-
тальному етапі, що відповідає вимогам наказу Міністерства певтичних можливостей. У випадках, коли стан пацієнта стабі-
охорони здоров’я України від 24 квітня 2013 року №336 «Про лізований після проведення детоксикації та антидотної терапії
затвердження індикаторів оцінки діяльності системи екстре- за місцем пригоди, або у випадках масових отруєнь, що не по-
ної медичної допомоги на догоспітальному етапі». требують спеціального лікування, можливо транспортування
Обґрунтування та положення цього клінічного протоколу пацієнтів в інші стаціонари.
побудовані на доказах (evidence-based medicine) і мають кон- 5. Швидка діагностика ознак ГО на догоспітальному етапі
кретні посилання на джерела доказової медицини — клінічні скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування
настанови — третинні джерела, які створювались на осно- пацієнта у відповідні заклади охорони здоров’я.
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до- 2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксується
помоги пацієнтам з діагнозом ГО у кожному закладі охорони у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о).
здоров’я доцільно розробити та впровадити локальні прото- Обґрунтування
коли медичної допомоги, у яких визначений клінічний марш- Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками
рут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відпо- ГО у спеціалізовані ЗОЗ з метою проведення антидотної тера-
відно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. пії та штучної детоксикації зменшує смертність та інвалідність
Взаємодія між закладами охорони здоров’я, що надають екс- внаслідок цього невідкладного стану, покращує результати лі-
трену, первинну та вторинну медичну допомогу, визначається кування пацієнтів.
наказом територіального органу з питань охорони здоров’я. 3.1.3. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
7. У кожному закладі охорони здоров’я обов’язково пови- медичної допомоги
нен бути розроблений та затверджений локальний протокол Обов’язкові:
медичної допомоги. Збір анамнезу захворювання:
8.Локальний протокол медичної допомоги повинен бути 1. Дотримуватися «токсичної настороженості» (умови на-
доведений до кожного, хто бере участь у наданні медичної до- вколишнього середовища, в яких відбулося отруєння, можуть
помоги пацієнтам з ГО на догоспітальному етапі. становити небезпеку для бригади швидкої допомоги);
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ 2. З’ясувати обставини, що супроводжували отруєння
ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ (коли, чому, як, скільки, з якою метою), у хворого, якщо він
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ знаходиться у свідомості, або у оточуючих осіб.
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- 3. Зібрати речові докази (упаковки ліків, порошки, шпри-
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ ци), біологічні середовища (блювотні маси, сечу, кров, про-
Положення протоколу мивні води) для хіміко-токсикологічного або судово-хімічного
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- дослідження.
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- 4. Зареєструвати основні симптоми (синдроми), що спо-
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику стерігалися у хворого до надання медичної допомоги, в тому
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним числі медіаторні синдроми, що є результатом посилення або
номером виклику екстреної допомоги 112. пригнічення симпатичної і парасимпатичної систем.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру 5. Якщо антидоту немає — необхідно провести корекцію
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- показників гемодинаміки та дихання.
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму Збір анамнезу життя:
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги 1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоден-
до пацієнта з підозрою на ГО. У випадках наявності спеціалі- но.
зованої токсикологічної бригади екстреної (швидкої) медич- 2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до при-
ної допомоги, така бригада направляється на виклик в першу буття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
чергу. 3. З’ясувати наявність факторів ризику передозування лі-
Необхідна інформація: ків, виявити в анамнезі інші супутні захворювання: нервової
Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-дис- системи, серцево-судинної, ендокринної, психічні розлади
петчерську службу центру екстреної медичної допомоги тощо.
та медицини катастроф: 4. Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати
•• вказати причину виклику (отруєння, судоми, тяжке чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.
сп’яніння, передозування наркотиків тощо) Проведення огляду та фізичного обстеження:
1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
•• прізвище, ім’я, по-батькові потерпілого
свідомості, дихання, кровообігу. Відповідно до показань усу-
•• вік потерпілого
нути порушення життєво важливих функцій організму — ди-
•• точна адреса потерпілого (населений пункт, вулиця, буди-
хання, кровообігу.
нок, під’їзд, поверх, домашній телефон, код вхідних дверей
2. Візуальна оцінка:
під’їзду) та її орієнтири
•• Колір шкірних покривів та слизових оболонок, вологість, на-
•• найбільш зручний під’їзд до вулиці або будинку
явність опіків, ознак тривалої позиційної компресії м’яких
•• який стан потерпілого (в свідомості, без свідомості, в стані
тканин, слідів від ін’єкцій.
збудження)
•• Оцінити наявність чи відсутність стороннього специфічного
•• якими хворобами страждає
запаху в повітрі приміщенні та від видиху пацієнта.
Необхідні дії:
•• Оцінити візуальні особливості, наявність чи відсутність сто-
•• покласти пацієнта на лівий бік на рівну поверхню
роннього специфічного запаху від блювотних мас, при їх на-
•• забезпечити доступ свіжому повітрю
явності.
•• розстібнути тісний одяг •• Оцінити розмір зіниць та фотореакцію.
•• не залишати пацієнта без нагляду Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи паці-
•• оглянути приміщення, знайти медикаменти, речовини іншо- єнта:
го походження, що приймає пацієнт або міг прийняти, і пе- 1. Пульсу.
редати медичному працівнику бригади екстреної (швидкої) 2. Дихання.
медичної допомоги. 3. Серцевої діяльності.
Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє 4. Аускультація легень: наявність хрипів.
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів з ГО при фізич-
дії. ному обстеженні відхилень від нормальних показників може
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ не бути!
ДОПОМОГИ Проведення інструментального обстеження:
Положення протоколу Обов’язково!
1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медич- Реєстрація ЕКГ у 6-ти відведеннях.
ної допомоги на місце події становить у містах — 10 хвилин, Додатково:
у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- Пульсоксиметрія.
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- Оцінка рівню цукру крові.
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги Визначення лікувальної тактики
та медицини катастроф. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, медичної допомоги
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до- Обов’язково!
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. 1. Забезпечити положення пацієнта на боці.
2. Забезпечити адекватну вентиляцію легень. 2. Для ентеросорбції у токсикогенній стадії отруєння:
3. Забезпечення судинного доступу. •• для дорослих: по 50–100 г кожні 4–6 год.;
3.1.4. Надання екстреної медичної допомоги •• для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4–6 год.;
Обов’язково! •• для дітей 1–12 років: 25 г, болісно, кожні 4–6 год.
1. Оцінка стану життєво важливих функцій 3.1.5. Госпіталізація
Підтримка й відновлення адекватної функції зовніш- Показання до госпіталізації
нього дихання: Увага!
•• забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів (аспіра- •• Особи, що отруїлися медикаментами, можуть звернутися
ція з верхніх дихальних шляхів слизу, блювотних мас, вида- до сімейного лікаря по телефону або прибути в амбулато-
лення сторонніх предметів та ін.); рію чи лікарню.
•• респіраторна терапія (оксигенотерапія, штучна вентиляція •• Хворі, що звернулися за медичною допомогою по теле-
легень за показаннями). фону, можуть лікуватися вдома, якщо вони не проявляють
Підтримка й відновлення функції серцево-судинної систе- ознаки токсиндрому і проковтнули відому нетоксичну дозу
ми: препарату.
•• забезпечення адекватного венозного доступу до перифе- •• В умовах амбулаторії сімейного лікаря можна проводити
ричних судин (пункція/катетеризація судин); моніторинг тільки стабільних пацієнтів, які випадково про-
•• підтримка ефективного рівня артеріального тиску для за- ковтнули відому кількість малотоксичних медикаментів.
безпечення адекватного кровообігу. •• Пацієнтів, яких доставили в амбулаторію із затьмареною
Підтримка й відновлення функції ЦНС: протисудомна терапія. свідомістю або порушеними показниками життєдіяльнос-
Увага! ті, і тих, хто намагався вчинити самогубство, слід негайно
Небезпечно! промивання шлунку у пацієнтів в стані збу- транспортувати до лікарні невідкладної допомоги.
дження, без свідомості, при отруєнні корозивними речовина- •• Пацієнтів, у яких виникла симптоматика отруєння або які
ми, бензином, при ознаках шлунково-кишкової кровотечі! отруїлися невідомими препаратами, слід транспортувати
2. Видалення токсичної речовини з місць її надходження до лікарні з бригадою швидкої допомоги.
до організму постраждалого (дерма, слизові оболонки, шлун- •• Очищення ШКК можна проводити тільки в умовах лікарні,
ково-кишковий тракт та ін.): тому пацієнтів, які підлягають такій маніпуляції, слід госпі-
•• обробка шкіри — за умов наявних або потенційно можливих талізувати.
ознак перебування на її поверхні токсичної речовини та/або Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
інформації про інтрадермальний шлях надходження отрути медичної допомоги
до організму; Обов’язково!
•• обробка слизових оболонок ротової порожнини — за умов 1. Всі пацієнти з підозрою на ГО високотоксичними речо-
наявних або потенційно можливих ознак перебування на їх винами незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають
поверхнях токсичної речовини та/або інформації про перо- терміновій госпіталізації.
ральний шлях надходження отрути до організму; 2. В лікарню необхідно взяти медичну документацію паці-
•• обробка слизових оболонок очей — за умов наявних або єнта.
потенційно можливих ознак перебування на слизових обо- 3. Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої)
лонках очей токсичної речовини та/або інформації про медичної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (від-
інтракон’юнктивальний шлях надходження отрути до орга- ділення), де можливе проведення антидотної та детоксика-
нізму; ційної терапії.
•• санація шлунку (зондова, беззондова) — за умов наявних 3. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
або потенційно можливих ознак перебування у верхніх від- рування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го-
ділах ШКТ токсичної речовини та/або інформації про перо- товність до проведення реанімаційних заходів.
ральне надходження отрути до організму; 4. Транспортування здійснюється на ношах після стабіліза-
•• санація кишечника із застосуванням антидотних препара- ції стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медич-
тів та ентеросорбентів (зондовий лаваж, очищувальна кліз- ної допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи при-
ма) — за умов наявних або потенційно можливих ознак пе- ймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної
ребування у нижніх відділах ШКТ токсичної речовини та/або терапії, реанімаційне відділення, відділення, де проводиться
інформації про інтестинальний шлях надходження отрути штучна детоксикація (гемодіаліз, плазмафарез, гіпербарична
до організму. оксигенація тощо).
3. Детоксикаційна терапія: 5. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
•• застосуванням антидотів; обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
•• застосування засобів фармакологічної корекції токсичних каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе-
проявів; чує організацію надання допомоги пацієнтам з ГО (особливо
•• ентеросорбція. у випадках масових отруєнь та надзвичайних ситуацій, що су-
ЕНТЕРОСОРБЦІЯ проводжуються хімічним ураженням), взаємодію між заклада-
Дозування активованого вугілля при лікуванні гострих ми охорони здоров’я, що надають екстрену, первинну та вто-
отруєнь: ринну медичну допомогу.
1. Для промивання шлунку — 1 г/кг.
Індикатори ефективності надання

при гострих отруєннях на догоспітальному етапі
№ найменування індикатору методика оцінки
1 Індикатори ресурсного забезпечення
1.1 Показник забезпеченості антидотами (фармакологічними 1. повне
антагоністами) 2. неповне
3. відсутнє
1.2 Показник забезпеченості лікувально-діагностичною апа- 1. повне
ратурою 2. неповне
3. відсутнє
1.3 Показник забезпеченості лікарськими препаратами симп- 1. повне
томатичної терапії 2. неповне
3. відсутнє
1.4 Показник забезпеченості засобами індивідуального захис- 1. повне
ту медичного персоналу 2. неповне
3. відсутнє
Індикатори технології
2
(процесу надання медичної допомоги)
2.1 Своєчасність прибуття на виклик 1. своєчасно
2. несвоєчасно
2.2 Повнота обстеження 1. повне
(без консультації токсиколога по телефону) 2. неповне
3. відсутнє
2.3 Повнота обстеження 1. повне
(після консультації токсиколога) 2. неповне
3. відсутнє
2.4 Вірність визначення токсиндрому 1. вірно
2. невірно
2.5 Своєчасність застосування антидоту (фармакологічного 1. своєчасно
антагоністу) 2. несвоєчасно
2.6 Ефект лікування 1. позитивний ефект
(зменшення ступеню токсиндрому) 2. відсутній ефект
2.7 Забезпеченість безпеки медичного персоналу 1. повне
2. неповне
3. відсутнє
3 Індикатори результату надання медичної допомоги
3.1 Ступінь співпадіння основного діагнозу при госпіталізації 1. повне
(за МКХ — 10) 2. неповне
3. відсутнє
3.2 Профільність госпіталізації 1. профільна
2. непрофільна
Алгоритм надання медичної допомоги при гострому отруєнні

Т 36–65
Оцінка стану хворого ↔ Визначення токсиндрому
Нормалізація серцевої діяльності та дихання (ABCDE)
Антидотна терапія
При відсутності антидоту — фармакологічна корекція клінічних проявів токсиндрому
Припинення потрапляння отрути до організму
Пероральне отруєння Інгаляційне отруєння Перкутанне отруєння
Винести постраждалого з токсичної

Зондове промивання шлунку чистою
зони або використати засоби захисту Обробити уражені зони шкіри
холодною водою (до 180С)
органів дихання. чистою холодною водою
Реакція нейтралізації отрути
Контроль безпеки медичного (до 180С), розчином антидоту
в шлунку не проводиться!
персоналу!
Ентеросорбція
Очисна клізма
Видалення отрути, що всмокталася
Введення розчинів стимуляція діурезу Гіпервентиляція

Симптоматична терапія
Контроль ступеню токсиндрому!
При необхідності! Консультація токсиколога тел.: +38 (044)0000000
Госпіталізація
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Гострі отруєння»
Токсиндроми
Синдром Симптоматика ЕТІОЛОГІЯ
Антихолінергічний делірій антигістамінні
гіпертермія атропін
кишкова непрохідність мідріаз психотропні препарати скополамін
тахікардія трициклічні антидепресанти
затримка сечі
тепла і суха шкіра
М-холінергічний брадикардія фізостигмін
бронхорея пілокарпін
слинотеча піридостигмін
сльозотеча
сечовиділення
дефекація
кишкові кольки
блювання
Н-холінергічний біль у животі нікотин
фасцикуляції
артеріальна гіпертензія парез
тахікардія
Опіоїдний гіпотензія опіоїди
гіпотермія
гіповентиляція
седація
Симпатоміметичний тривога амфетаміни
профузне потовиділення кофеїн
артеріальна гіпертензія гіпертермія фенілпропаноламін (норефедрин)
мідріаз теофілін
психоз
судоми
тахікардія
Речовини, що використовуються для інактивації речовини на місцях її контакту

Речовина —
Орган — мішень Речовина — інактиватор
токсикант
Кислоти Очі промивання розчином натрію хлориду 0,9%;
проточною водою.
Шкіра обмивання уражених ділянок шкіри проточною водою;
Гідрокортизон, мазь;
мазь із антибіотиком.
Луги Очі промивання очей проточною водою;
Шкіра Гідрокортизон, мазь;
Окислювачі Очі промивання очей проточною водою;
Шкіра обмивання уражених ділянок шкіри проточною водою;
Гідрокортизон, мазь;
Показання та протипоказання для очищення ШКК

Метод Показання Протипоказання Дозування
Вугілля активоване Застосовувати протягом пер- Порушення свідомості Діти віком до 1 року:
шої години після орального 10–25 г
прийому потенційно токсичної Оральний прийом препарату або 0,5–1,0 г/кг
дози медикаментів зі зниженою здатністю
до зв’язування з активованим Діти віком 1–12 років:
вугіллям (наприклад залізо, 25–50 г або 0,3–1,0 г/кг
літій)
Підлітки та дорослі:
Підвищений ризик розвитку 25–100 г
кровотечі із ШКК
або перфорації.
Промивання шлунка У надзвичайних ситуаціях Незахищена прохідність ди- Промивати за допомогою оро-
після прийому потенційно хальних шляхів гастрального зонда великого
токсичної дози препарату діаметра (дорослі: 200–300 мл
Оральний прийом речовин розчину натрію хлориду 0,9%
із високим ризиком аспірації або води;
(наприклад вуглеводні) діти — 10 мл/кг теплого роз-
чину натрію хлориду 0,9%)
Оральний прийом сильних
кислот або лугів Промивати доти, доки вода
не буде чистою, тобто не міс-
Підвищений ризик розвитку титиме таблеток або
кровотечі із ШКК їх фрагментів
або перфорації
Проносні Немає чітких показань для за- Кишкова непрохідність Застосовувати тільки одно-
стосування або перфорація кратно (у дітей віком менш
Можна застосовувати після як 1 рік та в осіб похилого
орального прийому потенцій- Аускультативна перистальтика віку — обережно)
но токсичної дози препаратів не вислуховується
із сповільненим вивільненням Дорослі: 10–20 г магнію суль-
активної речовини, таблеток Нещодавно перенесені опера- фату
із оболонкою, ції на кишківнику
яка розчиняється Діти: 5 г магнію сульфату
в кишківнику, Дефіцит ОЦК
або препаратів, що погано
абсорбуються активованим Дисбаланс електролітів
вугіллям
Обсяги рідини, що застосовуються для промивання шлунку
Вік (міс.) Обсяг рідини (мл) Вік (роки) Обсяг рідини (мл)
Новонароджений 15–20 6–7 350–400
1 40–50 7–8 110–120
2–3 200–250 8–11 400–450
3–4 60–90 9–12 150–200
4–5 300–350 12–15 450–500
5–6 100–110 У підлітків та дорослих 500–700
Обсяги рідини, що застосовуються для очищення кишечника
Вік Обсяг рідини для очищувальної клізми (мл) Обсяг рідини для сифонної клізми (мл)
1–2 міс. 30–40 -
2–4 міс. 60 800–1000
6–9 міс. 100–120 1000–1500
9–12 міс. 200 1000–1500
2–5 років 300 2000–5000
6–10 років 400–500 5000–8000
10–14 років 500–1 л 8000–10000
У підлітків та дорослих 1–3 л 10000–15000
Основні антидоти при лікуванні гострих екзогенних отруєнь На ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ
Шляхи
Отрути Лікарські засоби Дозування
введення
Чадний газ та продукти тер- Ацизол по 1 капсулі 4 рази у першу добу внутрішньо
модеструкції та по 1 капсулі 2 рази на день про-
тягом наступних 7 днів.
1 мл (60мг), у подальшому вводять в/м
по 1 мл (60мг) 2–4 рази на добу.
Щавлева кислота, її розчинні Кальцію глюконат Дорослі: 1–3 г (2–6 таблеток) внутрішньо
солі 2–3 рази на добу. Діти віком від
солі магнію, розчинні солі 3 років — 1 г (2 таблетки), 5–6 ро-
фтористої кислоти ків — 1–1,5 г (2–3 таблетки), 7–9 ро-
ків — 1,5–2 г (3–4 таблетки), від
10 до 14 років — 2–3 г (4–6 таблеток)
на добу у 2–3 прийоми. Приймають
2–3 р. на добу.
по 5–10 мл 10 % розчину 1 раз в/в, в/м
на добу щодня, через день або через
2 дні; 10 % розчин вводять дітям
віком до 6 місяців — 0,1–1 мл, віком
7–12 місяців — 1–1,5 мл, 1–3 роки —
1,5–2 мл, 4–6 років — 2–2,5 мл,
7–14 років — 3–5 мл.
Ізоніазиди Піридоксин (вітамін В6) Дорослим на кожен 1 г передозова- в/в, в/м,
ного препарату вводять 1 г (20 мл)
піридоксину зі швидкістю 0,5 г/хв.
При передозуванні ізоніазиду понад
10 г піридоксин вводять в/в в дозі 4 г
(80 мл), а потім в/м — по 1 г (20 мл)
кожні 30 хвилин. Для дітей на ко-
жен 1 г передозованого препарату
вводять в/в 1 г (20 мл) піридоксину;
якщо доза ізоніазиду невідома, піри-
доксин вводять із розрахунку 70 мг/
кг маси тіла.
Дорослим внутрішньо по 50 мг (1 та- внутрішньо
блетка) 1 раз на добу, дітям віком від
3 років по 1 таблетці на добу, з 6 ро-
ків по 1–2 таблетки на добу протягом
2–4 тижнів.
Антихоленергічні засоби Галантамін по 10–20 мг/добу. в/в
Наркотичні анальгетики Налоксон Дорослі: початкова доза 0,4–2 мг. в/в, в/м
Опіати Якщо не настає відновлення дихан-
ня, повторити через 2–3 хв. Діти:
початкова доза — 0,1 мг на 1 кг маси
тіла, додатково у вигляді ін’єкції вво-
дять 0,1 мг на 1 кг маси тіла.
Парацетамол Ацетилцистеїн Дорослим та дітям віком від 14років внутрішньо
(Ацетамінофен) по 200 мг 2–3 рази на добу; дітям
віком від 6 до 14 років — по 200 мг
2рази на добу.
Дорослим 1 ампулу 300 мг вводять глибоко в/м або в/в крапель-
1–2 рази на день. Дітям 6–14 років но або повільно болюсно
вводять 150 мг двічі на добу, доза
для дітей молодше 6 років — 10 мг/кг
маси тіла кожні 12 год.
Холіноміметичні сполуки Атропін При отруєнні антихолінестеразними в/м
і антихолінестеразні (у тому (0,1 % розчин) препаратами вводять по 2 мг в/м
числі фосфорорганічні) кожні 20–30 хв. Для дітей вища разо-
речовини. ва доза: віком до 6 місяців — 0,02 мг;
від 6 місяців до 1 року — 0,05 мг;
від 1 до 2 років — 0,2 мг; від 3 до
4 років — 0,25 мг; від 5 до 6 років —
0,3 мг; від 7 до 9 років — 0,4 мг; від
10 до 14 років — 0,5 мг.
Сполуки миш’яку, ртуті, Тіосульфат При отруєннях сполуками миш’яку, в/в болюсно
свинцю, синильної кислоти (30% розчин) ртуті, свинцю, йодом, бромом та їх
та її солі, йоду, брому та їх солями призначають в/в болюсно —
солі. у дозі 1,5–3 г (5–10 мл 30 % розчину),
при отруєнні ціанідами разову дозу
підвищують до 50 мл 30% розчину,
вводять болюсно. При отруєннях
синильною кислотою та її солями
вводять 15 г (50 мл 30 % розчину).
ЗАТВЕРДЖЕНО І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
Наказ Міністерства охорони здоров’я 1.1. Діагноз: гостра респіраторна інфекція, грип
________________ №______ 1.2. Код МКХ-10:
J 00 Гострий назофарингіт (нежить)
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ J 01 Гострий синусит
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ J 01.0 Гострий верхньощелепний синусит (гайморит)
J 01.1 Гострий фронтальний синусит (фронтит)
ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ, В ТОМУ ЧИСЛІ ГРИП J 01.2 Гострий етмоідальний синусит (етмоїдит)
J 01.3 Гострий сфеноідальний синусит (сфеноідит)
ВСТУП J 01.4 Гострий пансинусит
Сучасний розвиток медицини передбачає постійне удоско- J 01.8 Інший гострий синусит
налення заходів щодо діагностики, лікування та профілактики J 01.9 Гострий синусит не уточнений
хвороб з урахуванням вимог доказової медицини. Система J 02 Гострий фарингіт
стандартизації медичної допомоги орієнтована на розробку J 02.9 Гострий фарингіт неуточнений
медико-технологічних документів, які допомагають лікарю J 03 Гострий тонзиліт
ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи J 03.9 Гострий тонзиліт не уточнений
неефективних та помилкових втручань. J 04 Гострий ларингіт та трахеїт
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги J 04.0 Гострий ларингіт
(УКПМД) «Гострі респіраторні інфекції, в тому числі грип» J 04.1 Гострий трахеїт
за своєю формою, структурою та методичним підходам J 04.2 Гострий ларинготрахеїт
щодо використання вимог доказової медицини створено J 06 Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної
відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я Украї- та не уточненої локалізації
ни №751 від 28.09.2012 р. «Про створення та впровадження J 06.0 Гострий ларингофарингіт
медико-технологічних документів зі стандартизації медичної J 06.8 Інші гострі інфекції верхніх дихальних шляхів мно-
допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», жинної локалізації
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2012 р. J 06.9 Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів неуточнена
за №2001/22313. J 10 Грип, викликаний ідентифікованим вірусом грипу
УКПМД розроблений на основі клінічної настанови «Грип J 10.0 Гострий із пневмонією, вірус грипу ідентифікований
та гострі респіраторні інфекції. Адаптована клінічна настано- J 10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу
ва, заснована на доказах». ідентифікований
В УКПМД зосереджено увагу специфічності етапів надання J 10.8 Грип з іншими проявами вірус грипу ідентифікований
екстреної медичної допомоги пацієнтам з гострими респіра- J11 Грип, вірус не ідентифікований
торними інфекціями. J11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікований
Використання такого підходу до лікування пацієнтів з го- J11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус
стрими респіраторними інфекціями рекомендується клінічни- не ідентифікований
ми настановами: J11.8 Грип з іншими проявами, вірус не ідентифікований
1. «Seasonal Influenza in Adults and Children — Diagnosis, J 20 Гострий бронхіт
Treatment, Chemoprophylaxis, and Institutional Outbreak J 20.9 Гострий бронхіт неуточнений
Management: Clinical Practice Guidelines of the Infectious J 21 Гострий бронхіоліт
Diseases Society of America» (2009) — http://www.uphs.upenn. J 21.9 Гострий бронхіоліт неуточнений
edu/bugdrug/antibiotic_manual/idsainfluenza2009.pdf J 22 Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів
2. WHO Guidelines for Pharmacological Management неуточнена
of Pandemic Influenza A (H1N1) 2009 and other Influenza 1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід-
Viruses (February 2010) — http://www.who.int/csr/resources/ кладних станів, лікарів бригад екстреної медичної допомоги.
publications/swineflu/h1n1_guidelines_pharmaceutical_mngt. 1.4. Мета протоколу: Мета протоколу: забезпечити якість,
pdf ефективність та рівні можливості доступу до медичної допо-
3. NICE clinical guideline 69 «Respiratory tract infections — моги пацієнтів на основі даних доказової медицини; встано-
antibiotic prescribing» (2008) — http://www.nice.org.uk/ вити єдині вимоги щодо діагностики та лікування відповідно
nicemedia/pdf/CG69FullGuideline.pdf до клінічних настанов, що розроблені на засадах доказової
4. Клинические методы ведения больных, инфицированных медицини; обґрунтування кадрового забезпечення та осна-
новым вирусом гриппа A (H1N1): предварительное руковод- щення закладу охорони здоров’я для надання медичної до-
ство (2009) — http://www.who.int/csr/resources/publications/ помоги при певному захворюванні/стані (наявність фахівців,
swineflu/clinical_managementH1N1_21_May_2009-ru.pdf обладнання та ресурсів); визначення індикаторів якості ме-
дичної допомоги для проведення моніторингу та клінічного
СКОРОЧЕННЯ аудиту в ЗОЗ.
АТ Артеріальний тиск 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 року.
ВДШ Верхні дихальні шляхи
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 року.
ВІЛ Вірус імунодефіциту людини
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат державної
ГРВІ Гостра респіраторні вірусна інфекція премії України в галузі науки і техніки, д.мед.н.,
ГРІ Гостра респіраторна інфекція професор
ЕКГ Електрокардіограма Кушнір В.А. Старший науковий співробітник Державного
ЕКГ Електрокардіограма центр екстреної медичної допомоги та ме-
ЗОЗ Заклад охорони здоров’я дицини катастроф Міністерства охорони
ЛПМД Локальний протокол медичної допомоги здоров’я України», к.мед.н.
МКХ Міжнародна класифікація хвороб Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, раді-
ології та медичного захисту УВМА, к.мед.н.
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної до-
помоги 1.8. Коротка епідеміологічна інформація
ЧД Частота дихання ГРІ — найбільш поширені інфекційні захворювання, що вра-
ЧСС Частота серцевих скорочень жають усі вікові групи населення. Серед причин тимчасової
втрати працездатності вони посідають перше місце — навіть
Гострі респіраторні інфекції, в тому числі грип
у міжепідемічний період на них хворіє 1/6 частина населення Мінливість найбільш характерна для вірусу грипу А. Віруси
планети. В Україні щорічно на ГРІ хворіють 10–14 млн. осіб, грипу В більш стабільний, а вірус грипу С взагалі не змінюєть-
що становить 25–30% усієї та близько 75–90% інфекційної ся.
захворюваності в Україні. Експерти ВООЗ відзначають, що ця Віруси грипу малостійкі в зовнішньому середовищі. Під
найпоширеніша в людській популяції група хвороб в останні дією дезінфікуючих засобів вони гинуть. Нагрівання до 50–
роки має постійну тенденцію до збільшення. Соціальні причи- 60°С інактивує віруси впродовж декількох хвилин.
ни, що пов’язані з глобальним процесом постійного зростання Джерелом інфекції при грипі є хвора людина., особливо
урбанізації, більш тісні контакти людей практично в будь-якій в періоді гарячки з вираженим катаральним синдромом.
точці земної кулі та посилення міжконтинентальних міграцій- Механізм передачі збудника — повітряно-крапельний.
них процесів сприятимуть подальшому поширенню ГРІ. Інфікування відбувається під час вдихання дрібних крапель
Захворювання на грип протікають у вигляді епідемій, слизу, що містять віруси грипу. Ці краплі слизу потрапляють
що виникають кожні 2–3 роки. У 20 сторіччі людство пережило в оточуюче середовище (повітря, посуд, предмети побуту) від
три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них — епідемії іс- хворих.
панського грипу — 1918-го року загинули десятки мільйонів Сприйнятливість до грипу дуже велика у людей всіх вікових
людей. Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинули від од- груп. Відносно рідкісні випадки грипу серед дітей перших мі-
ного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, сяців життя, які мають пасивний імунітет від матерів. Діти віком
що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч від шести місяців можуть легко інфікуватися вірусом грипу.
смертей щороку. Захворюваність на грип має сезонний характер, переважно
1.9 Етіологія та характеристика епідемічного процесу в зимові місяці в Північній півкулі та в літні місяці — в Південній
Для ГРІ властиві 2 форми епідемічного процесу — спо- півкулі.
радичні захворювання та епідемічні спалахи. У період епіде- ГРІ у дорослих найчастіше спричиняють такі бактеріальні
мічного спалаху відзначається переважання певної нозології, мікроорганізми: переважно умовно-патогенна кокова мікро-
однак ніколи етіологічна структура не буває однорідною. Дана флора (гострі фарингіти, бронхіти). Як особливо небезпечні
група хвороб постійно поповнюються новими представника- та висококонтагіозні виокремлюють менінгококову інфекцію,
ми, котрі можуть стати причиною тяжкої патології. дифтерію; легіонели; мікоплазми; хламідії.
Повітряний шлях передавання збудників, висока сприйнят-
Вони спричиняють появу різноманітних клінічних проявів —
ливість населення практично до всіх збудників ГРІ — зумов-
ринофарингітів, гострих тонзилітів, бронхітів. Збудники цієї
лює основну епідеміологічну особливість — швидкість та ши-
групи частіше, ніж віруси, викликають розвиток пневмонії.
роту їхнього розповсюдження. ГРІ практично необмежені, сут-
У патогенезі частини з них (мікоплазмози, хламідіози, рикет-
тєво зростають в умовах у періоди сезонного імунодефіциту,
сіози) велике значення має клітинний імунітет, певні недоліки
що виникає в зимовий та зимово-весняний періоди. Іноді спа-
якого часто призводять до персистенції цих збудників, осо-
лахи можуть виникати й у більш ранній період, хоча це швид-
бливо у дітей. Відтак у багатьох випадках ми маємо справу
ше виняток, ніж правило.
не з черговим інфікуванням, а з реактивацією персистивної
Неодноразові випадки ГРІ навіть під час сезонного підви-
щення захворюваності зумовлені відсутністю перехресного інфекції, що необхідно враховувати у лікуванні.
імунітету не лише між представниками окремих груп, а й між ГРІ, що спричинюються умовно-патогенною мікрофлорою,
окремими сероварами в межах одного збудника. Суттєвим насамперед коковою, мають переважно ознаки циклічного ін-
є також те, що ці збудники досить стійкі в зовнішньому серед- фекційного процесу, що здатен до самоліквідації.
овищі. Можна виокремити такі етапи патогенезу ГРВІ:
Більшості ГРІ властива сезонність, максимальний рівень •• Ураження чутливого епітелію. Для частини ГРВІ існує певна
захворюваності реєструється в осінньо-зимову, зимово-вес- «вибірковість» ураження ВДШ, пов’язана з рецепторно-лі-
няну, а ентеровірусної — у весняно-літню пору року. гандними взаємовідносинами, що дозволяє клінічно запід-
Епідемічний процес при ГРІ, спричинених невірусними озрити етіологію ГРВІ.
збудниками, значно складніший внаслідок не стільки велико- •• Розмноження вірусів в епітелії ВДШ та його ушкодження.
го етіологічного розмаїття, скільки різного рівня контагіознос- •• Генералізація процесу, вірусемія, ураження судинної стінки
ті, меншої сприйнятливості людини, можливості збереження з розвитком вторинних процесів.
збудників не лише в людській популяції, а й серед тварин. •• Формування системної клітинної імунної відповіді, стимуля-
Реальна відсутність можливості застосування методів спе- ція розвитку серологічного захисту.
цифічної діагностики для етіологічного розшифрування кож- •• Усунення інфекційного процесу, розвиток серологічного за-
ного випадку захворювання не дозволяє виявити справжній хисту, репаративні процеси відновлення.
рівень поширеності як ГРВІ, так і ГРІ іншої етіології (легіоне- Важливим наслідком вивчення патогенезу ГРВІ є те,
льозні, мікоплазмові, кокові, рикетсійні тощо). Поширеність що одужання від них відбувається за рахунок активізації клі-
цих хвороб на земній кулі, залучення в епідемічний процес ве- тинного захисту, антитіла з’являються пізно, вже в період ран-
ликої кількості людей, інколи тяжкі наслідки, значні економічні ньої реконвалесценції, мають значення переважно для профі-
збитки зумовлюють актуальність респіраторних інфекцій для лактики повторного зараження.
людства.
В етіологічній структурі ГРІ найбільша частка належить віру- ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
сам і на сьогодні відома значна кількість збудників ГРВІ, які пе- Гострі респіраторні інфекції мають сезонність: кінець осе-
реважно належать до 9 різних груп вірусів — грип, парагрип, ні — початок весни. Більшість із цієї групи хвороб мають само-
адено-, РС- (респіраторно-синцитіальний), пікорна-, корона-, лімітуючий перебіг. Грип займає особливе місце в цій струк-
рео-, ентеро- та герпесвіруси. турі і потребує якнайшвидшого призначення противірусного
Вірус грипу належить до родини ортоміксовірусів. Ядро ві- лікування. В той же час всі ці хвороби потребують симптома-
бріону представлене рибонуклеїновою кислотою (РНК). Існу- тичного лікування.
ють А, В та С серотипи вірусу грипу. Оболонка вірусу містить На Службу екстреної медичної допомоги припадає обслу-
такі поверхневі антигени: гемаглютиніни (Н) та нейрамінідази говування викликів, що супроводжуються ускладненим пере-
(N). Нейрамінідаза визначає ферментативну активність вірусу, бігом ГРІ.
а гемаглютинін (має високу мінливість та імуногенність) зда- Особливістю даного протоколу є зміни в організації систе-
тен гемолізувати еритроцити. Гемаглютинін та нейрамінідаза ми надання екстреної медичної допомоги, заснованої на уні-
є факторами агресії вірусу грипу. Обидва поверхневих антиге- фікації дій диспетчера станції екстреної медичної допомоги
ни дуже мінливі, що є причиною появи нових антигенних варі- та лікаря бригади екстреної медичної допомоги.
антів вірусу. За даними ВООЗ (1980), вірус грипу має 12 типів Завдання лікаря полягає в тому, щоб розпізнати невідклад-
гемаглютиніни та 9 типів нейрамінідази. Гемаглютиніни 1, 2, ний стан та надати відповідну допомогу; госпіталізувати тих,
3 типів та нейрамінідази 1, 2 типів містять віруси, що вража- хто має показання до госпіталізації; віддиференціювати грип
ють людину. Інші антигени характерні для вірусів грипу тварин. від інших ГРІ і надати пацієнтам, які відмовляються від госпіта-
лізації рекомендації щодо етіотропного та симптоматичного 7. При наявності медичних, соціально-побутових чи інших
лікування відповідно до діагнозу. показань до госпіталізації — госпіталізувати пацієнта
Для забезпечення реалізації положень УКПМД «Гострі рес- до відповідного ЗОЗ.
піраторні інфекції, в тому числі грип» пацієнтам з ГРІ у кож- Бажані:
ному закладі охорони здоров’я (ЗОЗ), що надає екстрену 1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор-
медичну допомогу, мають бути розроблені та впроваджені ма — 95%).
ЛПМД, у яких визначений клінічний маршрут пацієнта та обсяг 2. Реєсрація та оцінка ЕКГ.
лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріально- 3.2.1. Лікування
технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
що надають екстрену і вторинну медичну допомогу, повинна медичної допомоги:
бути визначена відповідним наказом структурного підрозділу Обов’язкові:
з питань охорони здоров’я закладу місцевого самоврядуван- 1. Забезпечити положення пацієнта лежачи з піднятою злег-
ня. ка головою.
2. Забезпечити подачу кисню (за потреби).
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА 3. Забезпечити моніторування життєвих функцій та електро-
3.1 Організація та надання медичної допомоги на до- кардіограми пацієнтам в тяжкому стані.
госпітальному етапі 4. Забезпечення венозного доступу пацієнтам в тяжкому
Обґрунтування стані.
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- 5. Оксигенотерапія пацієнтам в тяжкому стані.
ної допомоги пацієнтам з гострими респіраторними інфекці- 6. Пацієнтам, які знаходяться в тяжкому стані, ввести анти-
ями, в тому числі грипом, з моменту виявлення пацієнта або біотик внутрішньовенно.
звернення такого пацієнта за медичною допомогою до мо- 3.3. Госпіталізація
менту госпіталізації або відмови від госпіталізації. Обґрунтування
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспіталь- При розвитку тяжкого стану хвороби збільшується ризик
ному етапі здійснюється: бригадами екстреної (швидкої) ме- розвитку ускладнень з боку органів та систем. Такі пацієнти
дичної допомоги Центрів екстреної медичної допомоги та ме- потребують стаціонарної допомоги.
дицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної до- Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
помоги, лікарями відділень екстреної (невідкладної) медичної медичної допомоги
допомоги багатопрофільних лікарень, які входять у систему Обов’язкові:
екстреної медичної допомоги. Всім пацієнтам, які мають показання до госпіталізації, про-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі надається понувати госпіталізацію в ЗОЗ.
пацієнтам з гострими респіраторними інфекціями, в тому чис- Пацієнтам, які відмовляються від госпіталізації, необхідно
лі з грипом, у перші години від початку розвитку ознак захво- надати екстрену медичну допомогу, надати інформацію щодо
рювання. перебігу хвороби та можливих ускладнень, надати рекомен-
6. Швидка діагностика грипу на догоспітальному етапі ско- дації (в письмовому вигляді) щодо етіотропного та симптома-
рочує час до початку етіотропного лікування та, відповідно, тичного лікування хвороби із зазначенням лікарських засобів,
зменшую ризик розвитку ускладнень. разової дози та кількості прийомів на добу; повідомити паці-
3.1.1. Для диспетчера оперативно-диспетчерської служби єнта про необхідність звернення до свого сімейного лікаря
центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф впродовж 12 годин.
Необхідні дії Пацієнта транспортувати на ношах після стабілізації його
Обов’язкові: стану.
Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій дис- Під час транспортування пацієнта необхідно забезпечити
петчера. моніторування стану пацієнта, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЕКГ, про-
Надати поради абоненту, який зателефонував у оператив- ведення лікувальних заходів та готовність до проведення реа-
но-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомо- німаційних заходів.
ги та медицини катастроф:
•• забезпечте постільний режим; ІV. ОПИС ЕТАПІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
•• знайдіть медикаменти, котрі приймає пацієнт і покажіть 4.1 Росповсюджені гострі респіраторні інфекції
їх медичному працівнику бригади екстреної (швидкої) ме- Гостра респіраторна інфекція (ГРІ) визначається як будь-
дичної допомоги; яка інфекційна хвороба верхніх або нижніх дихальних шляхів,
•• не залишайте пацієнта без нагляду. що супроводжується розвитком респіраторного синдрому
3.2 Догоспітальний етап та загально інтоксикаційними проявами різного ступеня вира-
Рання діагностика та своєчасне призначення етіотропного женості. Клінічні прояви багато в чому схожі, диференціювати
лікування зменшують ризик розвитку ускладнень та зменшу- їх часто неможливо. Респіраторний синдром виступає про-
ють кількість госпіталізацій. відним і проявляється в переважно топічному (локальному)
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ураженні дихальних шляхів — фарингіт, ларингіт, трахеїт тощо.
медичної допомоги Збудниками ГРІ можуть бути як віруси, так і бактерії. Інфекції
Обов’язкові: верхніх дихальних шляхів включають в себе застуду, ларингіт,
1. Збір анамнезу захворювання, анамнезу життя, алерголо- фарингіт/тонзиліт, гострий риніт, гострий риносинусит і го-
гічного анамнезу. стрий середній отит. Інфекції нижніх дихальних шляхів включа-
2. Фізикальний огляд. ють трахеїт, гострий бронхіт, бронхіолі та пневмонію.
3. Оцінка порушення функції огранів та систем. Ознаки, що характерні для ГРІ:
4. В залежності від ситуації надати екстрену допомогу (усу- 1. Скарги: більше чи менше виражені симптоми загальної ін-
нути порушення життєво важливих функцій організму) токсикації, катаральні симптоми — дряпання, значно рід-
відповідно до чинних медико-технологічних документів, ше — біль у горлі, нежить, сухий кашель.
що стосуються надання синдромальної медичної допомо- 2. Помірна гіперемія, в основному піднебінних дужок, м’якого
ги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги. піднебіння, язичка, задньої стінки глотки із наявністю зер-
5. Оцінити соціально-побутові умови життя з огляду на мож- нистості (збільшені лімфатичні фолікули).
ливість пацієнта отримувати в подальшому адекватне лі- 3. Гіперемія слизової оболонки носових ходів.
кування. 4. Мигдалики переважно інтактні (за винятком аденовірусної
6. Забезпечити надання екстреної медичної допомоги інфекції).
та термінову госпіталізацію (за згодою пацієнта) у відпо- 5. Кон’юнктивіт (виражений більше чи менше, залежно від
відні ЗОЗ, що надають вторинну медичну допомогу. виду респіраторної інфекції).
Гострі респіраторні інфекції, в тому числі грип
6. Ознаки ураження декількох відділів верхніх дихальних •• дітям віком до 2 років з двобічним середнім отитом;
шляхів. •• дітям з отореєю, що стала наслідком гострого середньо-
7. Для кожного виду є характерним найтяжче ураження пев- го отиту;
ного відділу верхніх дихальних шляхів з розвитком харак- •• пацієнтам з гострим болем в горлі/ гострим тонзилітом,
терної симптоматики. коли є три або більше критеріїв Сентора: набряклість
і наявність ексудату на мигдаликах; збільшені і болючі пе-
Таблиця 1 редньошийні лімфатичні вузли; лихоманка >38°С в анам-
Середня тривалість деяких респіраторних інфекцій
незі; відсутність кашлю.
ГРІ Середня тривалість ГРІ Пацієнтам, які відмовляються від госпіталізації та мають
Гострий середній отит 4 доби показання до антибіотикотерапії, призначаються пероральні
Гострий біль в горлі/ гострий 1 тиждень форми антибіотиків.
фарингіт/ гострий тонзиліт 4.2.3. Призначення противірусного лікування
Гострий риніт 1,5 тижні Противірусне лікування призначається пацієнтам, які від-
Гострий риносинусит 2,5 тижні мовляються від госпіталізації та клінічна картина яких відпо-
Гострий кашель/ гострий 3 тижні відіє грипу (див. 4.3.2).
бронхіт На сьогоднішній день існує небагато лікарських засобів
4.2. Діагностика з доведеною противірусною ефективністю по відношенню
Під час діагностики лікар має зорієнтуватися в наявності до вірусів грипу. Це занамівір, озельтамівір, римантадин.
чи відсутності невідкладного стану і діяти відповідно до чинно- Клініцисти повинні бути обізнані у тому, який штам цир-
го медико-технологічного документу, що стосується надання кулює на території їхньої громади протягом певного сезону.
допомоги при даному стані. Рекомендації щодо препарату вибору можуть змінюватися
Лікар має визначитися: відповідає клінічна симптоматика з кожним роком. Чутливість вірусів грипу залежить від штаму.
грипу чи іншій гострій респіраторній інфекції. Поточну й оновлену інформацію про стійкість до противірус-
4.2.1. Особливості грипу них препаратів та рекомендації щодо противірусних препара-
Інкубаційний період при грипі триває від декількох годин тів можна знайти на веб-сайті www.moz.gov.ua та http://www.
до трьох діб. euro.who.int
Клінічна картина включає два синдроми: інтоксикаційний Таблиця 2
Особи з високим ризиком розвитку ускладнень грипу,
та катаральний. у яких розглядається противірусна терапія
Майже всі хворі скаржаться на сильний озноб, що перехо-
Не щеплені проти грипу діти віком 12–24 місяців.
дить в гарячку. Одночасно у пацієнта виникає головний біль
Пацієнти з астмою або іншими хронічними хворобами легень,
в ділянці чола, надбрівних дуг, скронь та очей. Біль посилю- такими як кістозний фіброз у дітей або хронічне обструктивна
ється при рухах очима, супроводжується світлобоязн’ю, голо- хвороба легень у дорослих.
вокружінням. Мають місце слабкість, адинамія, підвишене по- Особи із хронічними хворобами серця.
товиділення, ломота в тілі, артралгії, міальгії, порушення сну. Особи, які мають імуносупресивні розлади або отримують
Впродовж першої доби інтоксикаційний синдром домінує над імуносупресивну терапію.
ВІЛ-інфіковані.
катаральним. Онкохворі.
З кінця першої доби починає домінувати катаральний син- Пацієнти з серповидно-клітинною анемією та іншими гемо-
дром: сухість та дряпання в горлі, закладеність носу, почина- глобінопатіями.
ються та інтенсивно наростає сухий кашель. З’являються са- Пацієнти із хворобами, що потребують тривалого лікування
діння та біль за грудниною. Кашель стає нестерпним. аспірином, такі як ревматоїдний артрит або хвороба Кавасакі.
В перші дні хвороби відмічається гіперемія та одутлість Пацієнти з хронічними метаболічними хворобами, такими
як цукровий діабет, ожиріння.
лиця, блискучість очей, ін’єковані склери та кон’юнктива. Особи з хронічними хворобами нирок, хронічними хворобами
На слизовій оболонці піднебіння, дужок, задньої стінки глотки печінки, певними неврологічними хворобами (у тому числі
відмічається розлита гіперемія. нервово-м’язовими, нейрокогнітівними хворобами та епілеп-
Ураження ЦНС включає головний біль, головокружіння, по- сією, але не включаючи аутизм)
рушення сну, емоційну лабільність. Тяжкі форми грипу можуть Вагітні та породіллі (впродовж 14 днів після пологів).
Дорослі віком >65 років.
перебігати з менінгізмом блюванням центрального походжен- Соціально незахищені верстви населення.
ня. Мешканці будь-якого віку будинків для інвалідів або інших за-
4.3 Лікування кладів тривалого догляду, гуртожитків тощо.
4.3.1. Синдромальна терапія 4.2.4. Призначення симптоматичного лікування
При наявності невідкладних станів у пацієнта йому надаєть-
Симптоматичне лікування призначається пацієнтам, які
ся медична допомога відповідно до чинних медико-техноло-
відмовляються від госпіталізації.
гічних документів що стосуються цих станів.
Всі ГРІ супроводжуються станами, що потребують симпто-
4.3.2. Призначення антибіотиків
матичного лікування: риніт, біль в горлі, кашель, гарячка, голо-
Антибактеріальна терапія призначається пацієнтам з ГРІ
вний біль, осалгії, міалгії.
в тяжкому стані, а також наступним пацієнтам (для яких діа-
Дітям і підліткам (<18 років) з підтвердженою або підозрю-
гноз грипу молоімовірний):
ваною інфекцією вірусу грипу не слід призначати лікування
•• пацієнтам, які мають симптоми та ознаки серйозного за-
препаратами, які містять саліцилову кислоту, через ризик ви-
хворювання та/або ускладнення (пневмонія, мастоїдит,
никнення синдрому Рея (енцефалопатія і гостра жирова дис-
перитонзилярний абсцесс, перитонзилярна флегмона,
трофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).
внутрішньоочні або внутрішньочерепні ускладнення);
4.3. Показання до госпіталізації
•• пацієнтам, які відносяться до групи високого ризику роз-
1. Тяжкий стан пацієнта.
витку тяжких ускладнень через вже існуючі супутні за-
2. Частота дихання >30/хв.
хворювання: захворювання серця, легень, нирок, печін-
3. Частота серцевих скорочень >130/хв.
ки, хвороби нервово-м’язового апарату, імуносупресія,
4. Систолічний артеріальний тиск <90 мм рт.ст., або діасто-
муковісцедоз; діти перших місяців життя, які народилися
лічний артеріальний тиск <60 мм рт.ст. (якщо це не є нор-
недоношеними;
мою для цього пацієнта).
•• пацієнтам, які мають вік понад 65 років з гострим каш-
5. Сатурація кисню <92%, або центральний ціаноз (якщо
лем і ≥2 з наступних критеріїв або старше 80 років і ≥1 з
особа не має хронічної гіпоксії в анамнезі).
наступних критеріїв: госпіталізація у попередньому році, 6. Змінений стан свідомості.
цукровий діабет 1-го або 2-го типів, гостра серцева не- 7. Дихальна недостатність ≥ІІ ст. (див. відповідні медико-тех-
достатність в анамнезі, поточне застосування перораль- нологічні документи).
них глюкокортикоїдів;
8. Температура тіла ≥38,5°С і не піддається медикаментозній Додаток 1
корекції. до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
9. Вік старше 65 років. допомоги «Гострі респіраторні інфекції, в тому числі грип»
10. Соціальні показання (проживання в інституційних закла-
дах; нездатність до самообслуговування, що стала наслід- Алгоритм дій лікаря, який обслуговує виклик
ком захворювання).
V. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОТОКОЛУ

Кадрові ресурси: лікарі медицини невідкладних станів, лі- Оцінка загального стану
карі бригад екстреної медичної допомоги, фельдшери бригад пацієнта
екстреної медичної допомоги.
Матеріально-технічне забезпечення:
Оснащення: відповідно до табелю оснащення.
Лікарські засоби (нумерація не впливає на порядок призна-
чення): занамівір, озельтамівір, римантадин. Надання екстреної допо-
Наявність невідкладного +
моги відповідно до меди-
стану
VІ. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ко-технологічних докумен-
6.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги тів, що стосуються даного
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) – невідкладного стану
медичної допомоги локального протоколу надання медичної
допомоги пацієнту з гострими респіраторними інфекціями,
в тому числі з грипом. Збір анамнезу, фізикаль-
1.2. Відсоток пацієнтів з грипом, яким було здійснено кис- ний огляд, інструменталь-
неву підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) на діагностика (вимір АТ, Встановлення діагнозу
та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений проміжок часу ЕКГ, пульсоксиметрія)
з моменту первинного контакту з медичним працівником.
1.3. Відсоток пацієнтів з грипом, які госпіталізовані до спе-
ціалізованого стаціонару у впродовж 2 години з моменту пер- Вирішення питання
винного контакту з медичним працівником. госпіталізації
VІІ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
«Грип та гострі респіраторні інфекції», 2013 р. Відмова від госпіталізації Госпіталізація
2. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 р. № 751 «Про ство-
рення та впровадження медико-технологічних документів
ства охорони здоров’я України».
Інформування пацієнта про природній перебіг хвороби,
розвиток можливих ускладнень; призначення (в письмово-
дження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських,
му вигляді) етіотропного та симптоматичного лікування
провізорських посад та посад молодших спеціалістів
з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я»,
зареєстрований Міністерством юстиції за № 892/7180 від
12.11.2002 р.
ваний Міністерством юстиції України за № 863/16879 від
14.09.2009 р.
охорони здоров’я незалежно від форми власності та під-
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
України», зареєстрований Міністерством юстиції України
за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
7. Наказ МОЗ України від 07.12.2012 р. № 1020 «Про внесен-
ня змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України
від 29 серпня 2008 року №500».
8. Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи
щодо удосконалення надання екстреної медичної допомо-
ги населенню в Україні».
дження п’ятого випуску Державного формуляра лікар-
ських засобів та забезпечення його доступності».
10. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від
15.04.2013 р. № 303 «Про створення мультидисциплінар-
них робочих груп з розробки медичних стандартів (уніфі-
кованих клінічних протоколів) медичної допомоги на заса-
дах доказової медицини в 2013 році».
МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ
ЗАТВЕРДЖЕНО 1.8. Епідеміологічна інформація
Наказ Міністерства охорони здоров’я Гостре органічне порушення мозкового кровообігу —
________________ №______ це вогнищеві порушення діяльності головного мозку трива-
лістю понад 24 години. Основні причини — ішемія або крово-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ вилив. Причини ішемічного інсульту: оклюзія мозкової артерії
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ емболом судинного або серцевого походження; локальний
тромбоз; зниження локального кровоплину. Внутрішньомоз-
МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ кові гематоми найчастіше виникають внаслідок розриву па-
тологічно зміненої стінки артерії при артеріальній гіпертонії,
Список скорочень кровотечі з пухлини або вродженої судинної вади [6, 8, 15].
АГ Артеріальна гіпертензія Внаслідок мозкового інсульту в Україні щорічно помирає
від 40 000 до 45 000 осіб. У 2010 році зареєстровано 39694 ви-
AСК Ацетилсаліцилова кислота
падки смерті від МІ, що становить 86,7 випадки на 100 тис. на-
АТ Артеріальний тиск селення (в Європі цей показник становить 37–47 на 100 тис.
ВМК Внутрішньомозковий крововилив населення). Інсульт залишається провідною причиною інва-
ГПМК Гостре порушення мозкового кровообігу лідизації населення країни. Близько 20 000 хворих щорічно
ГІ Геморагічний інсульт стають інвалідами внаслідок ЦВЗ. Інсульт накладає особливі
ЕКГ Електрокардіографія обов’язки на членів сім’ї хворого, значно знижуючи їх працез-
датний потенціал та лягає тяжким соціально-економічним тя-
ЗОЗ Заклад охорони здоров’я
гарем на суспільство. Тільки 10–20% хворих після інсульту по-
ІАПФ Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту вертаються до праці. Поширеність мозкового інсульту в краї-
ІІ Ішемічний інсульт нах Європи, на думку багатьох фахівців, у найближчі 25 років
КН Клінічні настанови буде зростати у зв’язку з збільшенням тривалості життя насе-
ЛПМД Локальний протокол медичної допомоги лення в індустріально розвинених країнах [1, 3, 13, 14].
МІ Мозковий інсульт
МРТ Магнітна резонансна томографія Розробка УКПМД здійснювалась на основі організаційних
НПЗЗ Нестероїдні протизапальні засоби принципів, наукових даних щодо ефективності даного медич-
ПІС Палата інтенсивного спостереження ного втручання, даних фармакодинаміки та фармакокінетики.
рТАП Рекомбінантний тканинний активатор плазміно- Основною метою даного уніфікованого клінічного протоколу
гену було створення ефективної системи надання медичної допо-
РКВ Результати клінічних випробувань моги пацієнтам з МІ.
сТЛТ Системна тромболітична терапія Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
СКТ Спіральна комп’ютерна томографія
МОЗ України від 28.10.2002 р. №385), а також особливості на-
Т тіла Температура тіла дання медичної допомоги за новою організаційною структу-
УЗД Ультразвукова доплерографія рою — відповідно до критеріїв розмежування медичних послуг
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо- (наказ МОЗ від 05.10.2011 р. №646 «Про порядок проведення
моги реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дні-
УОЗ Управління охорони здоров’я пропетровській, Донецькій областях та місті Києві»). УКПМД
ЦД Цукровий діабет був розроблений мультидисциплінарною робочою групою,
ЦТЛТ Центр тромболітичного лікування яка включала представників різних медичних спеціальностей
(загальної практики-сімейної медицини, спеціалістів з невід-
ШКТ Шлунково-кишковий тракт
кладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохірургів, інтер-
ШМД Швидка медична допомога венційних хірургів та ін.).
ШВЛ Штучна вентиляція легень Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
ЧСС Частота серцевих скорочень організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
NIHSSS Шкала тяжкості інсульту інститутів здоров’я США МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
SaO2 Насичення гемоглобіну киснем (%)
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
NB Важливо! освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
ністерством юстиції України за №892/7180 від 12.11.2002 р.),
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА а також особливості надання медичної допомоги за новою ор-
1.1. Діагноз: Інсульт ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж-
1.2. Шифр згідно МКБ-10: І-64 Інсульт, що не уточнений ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р.
як крововилив або інфаркт №646 «Про порядок проведення реформування системи охо-
1.3. Протокол призначений для бригад екстрено (швидкої) рони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій об-
медичної допомоги. ластях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
1.4. Мета протоколу: оптимізація надання медичної допо- України за №1414/20152 від 07.12.2011 р).
моги пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу.
1.5. Дата складання — грудень 2013 р. ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.6. Дата перегляду протоколу — грудень 2015 р. Організація та надання медичної допомоги на догоспі-
Рецензенти: тальному етапі
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології та ін- Діагноз: мозковий інсульт Код МКХ-I 64
тенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат Обґрунтування та основні положення протоколу
державної премії України в галузі науки
і техніки, д.мед.н., професор 1. Догоспітальний етап включає надання першої медичної
та екстреної медичної допомоги пацієнтам з МІ з моменту ви-
нізації та управління медичною допомо- явлення пацієнта або звернення такого пацієнта (родичів або
гою при надзвичайних ситуаціях, к.мед.н. свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталізації.
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, 2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо-
радіології та медичного захисту УВМА, моги на догоспітальному етапі здійснюється:
к.мед.н. •• бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба- сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
гатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор-
медичної допомоги. ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний
бути надана пацієнтам з МІ у перші хвилини від початку розви- центр — записати заключення кардіолога.
тку ознак захворювання. Обґрунтування
4. Пацієнтам з МІ необхідно забезпечити термінову гос- Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками
піталізацію в першу чергу в центри (відділення), де можливе МІ у спеціалізовані інсультні відділення ЗОЗ зменшує смерт-
проведення комп’ютерної нейровізуалізації. У випадку необ- ність та інвалідність внаслідок цього захворювання, покращує
хідності транспортування пацієнтів, стабілізованих, може про- результати лікування пацієнтів.
водитися і в зворотному порядку для проведення реабілітації Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
в інші стаціонари. медичної допомоги
5. Швидка діагностика ознак МІ на догоспітальному етапі Обов’язкові:
скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування 1. Збір анамнезу:
пацієнта у відповідні ЗОЗ. 1.1. Збір анамнезу захворювання
6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо- 1.1.1. Встановити точний час появи перших симптомів за-
моги пацієнтам з діагнозом МІ у кожному ЗОЗ доцільно роз- хворювання;
робити та впровадити локальні протоколи медичної допомоги 1.1.2 Встановити точний час, коли пацієнт востаннє був без
(ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта та об- таких симптомів;
сяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матері- 1.1.3. Скарги пацієнта на момент початку захворювання;
ально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія між 1.1.4. Клінічна картина на момент початку захворювання;
ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медичну до- 1.1.5. Наявність головного болю, нудоти, блювоти;
помогу, визначається наказом територіального органу з пи- 1.1.6. Порушення мови, чутливості та активних рухів у кін-
тань охорони здоров’я. цівках;
1.1.7. Швидкість наростання симптомів.
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
1.2. Зібрати анамнез життя:
та затверджений ЛПМД.
1.2.1. Наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабе-
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
ту, захворювань серцево-судинної системи, порушень мозко-
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам МІ на догоспі-
вого кровообігу в анамнезі;
тальному етапі.
1.2.2. Уточнити хірургічні втручання, які проводилися впро-
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ довж попередніх 3 міс;
ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ 1.2.3. Зібрати медикаментозний анамнез (які ліки приймає
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ хворий, звернути особливу увагу на лікування антикоагулян-
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- тами та антитромбоцитарними засобами);
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ 1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
Положення протоколу та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських за-
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- собів;
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- 1.2.5.Амбулаторне та стаціонарне лікування, яке проходив
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику пацієнт.
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним 2. Провести огляд та фізичне обстеження
номером виклику екстреної допомоги 112. 2.1. Оцінювання життєво важливих функцій організму —
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- 2.2. Оцінювання ключових елементів соматичного статусу
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму (аускультація серця та легенів, пальпація живота).
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги 3. Оцінити неврологічний статус пацієнта:
до пацієнта з підозрою на МІ. 3.1. Рівня свідомості ( шкала ком Глазго ) (додаток№1).
Необхідні дії 3.2. Ознаки інсульту за шкалою «Мова-рука-обличчя-час»
Обов’язкові: (тест FAST) (додаток №2).
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- 4. Визначити інші порушення соматичного статусу.
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги 5. Лабораторні обстеження: визначення рівня глюкози кро-
та медицини катастроф: ві.
•• Покладіть пацієнта з повернутою злегка в сторону головою; 6. Інструментальні обстеження:
•• Забезпечте ліжковий режим; 6.1. Визначення артеріального тиску.
•• Знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше 6.2. Вимірювання температури тіла.
ЕКГ пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади екс- 6.3. ЕКГ або передача біометричних ЕКГ-сигналів у кон-
треної (швидкої) медичної допомоги; сультативний телеметричний центр для вирішення термінових
питань інтерпретації ЕКГ.
•• Не залишайте пацієнта без нагляду.
Бажані:
3. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
норма — 95%).
дії.
3.1.2.3. Лікувальна тактика
НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ДОПОМОГИ
Положення протоколу 1. Забезпечити стабільність життєво важливих функцій: ди-
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) хання та гемодинаміки.
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- 2. Забезпечити прохідність та захист від аспірації дихаль-
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- них шляхів.
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- 3. Інгаляція киснем.
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги 4. Забезпечити контроль та корекцію рівня глюкози крові.
та медицини катастроф. 5. Не рекомендовано рутинне зниження АТ.
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, 6. Не рекомендовано до проведення процедури нейровізу-
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до- алізації призначення АСК, клопідогрелю, інших антитромбо-
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. тичних засобів, а також введення антикоагулянтів.
7. Термінова госпіталізація в спеціалізований ЗОЗ. Протипоказане введення розчинів глюкози, колоїдних роз-
Обґрунтування чинів для проведення інфузійної терапії.
1. Правильне положення тіла та захист дихальних шляхів В теперішній час відсутні докази ефективності лікування го-
при транспортуванні пацієнта, профілактика гіпоксемії має строго ішемічного інсульту за допомогою нейропротекторних
вплив на подальший перебіг лікування і прогноз у пацієнтів та ноотропних препаратів, препаратів бурштинової кислоти.
з підозрою на інсульт. Введення таких препаратів на догоспітальному етапі не реко-
2. Некорегована гіпоглікемія може імітувати інсульт та по- мендоване.
гіршує прогноз у пацієнтів з підозрою на інсульт.
Необхідні дії лікаря ІІІ. ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ В ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Обов’язкові: Положення протоколу
І. Немедикаментозні методи втручання Транспортування пацієнта в автомобілі швидкої медичної
1. Придати правильне положення тілу пацієнта: на спині, допомоги відбувається з піднятим головним кінцем медичних
з піднятим на 30 градусів головним кінцем медичних ноші-ка- нош-каталки до кута 30 градусів. (Ноші-каталка функціональні
талки або за допомогою підручних засобів. та відповідають державним стандартам: з 01.10.09 на тери-
2. Застосовувати стандартні методи для відновлення про- торії України введено в дію Національний Стандарт України
хідності дихальних шляхів та профілактики аспірації. ДСТУ 7032:2009 (EN 1789:2007, MOD) "Автомобілі швидкої
2.2. Для покращення прохідності верхніх дихальних шляхів медичної допомоги та їхнє устаткування").
необхідно: Термінова госпіталізація пацієнта проводиться у такі за-
2.2.1. Забезпечити вільне дихання: розстібнути тугий ко- клади охорони здоров’я: у відділення невідкладної (екстреної)
мірець, виключити закидання голови назад або надмірне зги- медичної допомоги лікарні, спеціалізовані інсультні відділен-
нання голови. ня, лікарню швидкої медичної допомоги (або у багатопрофіль-
2.2.2. Повернути голову пацієнта набік. ну лікарню (клінічну лікарню) інтенсивного лікування), які ма-
2.2.3. Видалити зубні протези з ротової порожнини пацієн- ють в своїй структурі центр тромболітичного лікування (ЦТЛТ)
та. або інсультне відділення, яке виконує процедуру тромболізи-
2.3. Для проведення заходів з профілактики аспірації: су при ішемічному інсульті.
2.3.1. Підняти головний кінець ліжка на місці виклику при Спеціалісти центру, які виконують сТЛТ (ЦТЛТ), повинні
огляді. бути завчасно повідомлені службою екстреної медичної допо-
2.3.2. При необхідності здійснити санацію верхніх дихаль- моги про пацієнта, який є «кандидатом для проведення сТЛТ»
них шляхів. у спосіб, регламентований ЛПМД.
3. Проведення оксигенотерапії При повідомленні лікаря ЦТЛТ керівник бригади ШМД на-
Кисневу терапію доцільно проводити пацієнтам, у яких дає інформацію про пацієнта з ознаками ГПМК, який перебу-
є клінічні ознаки порушення функції зовнішнього дихання та/ ває в межах «вікна терапевтичних можливостей» та є потен-
або насичення крові киснем (сатурація) нижче 95 %. ційним «кандидатом для проведення сТЛТ».
3.1. При порушенні свідомості інгаляція кисню проводиться Пацієнта госпіталізують у відповідний ЗОЗ у супроводі ро-
обов’язково. дичів (при можливості).
3.2. ШВЛ показана при: брадіпное (ЧД менше ніж 12 за хви- Обґрунтування
лину), тахіпное (ЧД більше ніж 35–40 за хвилину), сатурації Лікування пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділен-
нижче ніж 95%, зростаючому ціанозі шкірного покрову. нях зменшує летальність, загальну смертність, інвалідність
4. Забезпечення венозного доступу проводиться шляхом та витрати, пов’язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах
виконання стандартної процедури венозної пункції з дотри- надання медичної допомоги.
манням заходів асептики/антисептики катетером для вну- Необхідні дії лікаря
трішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою. 1. Керівник бригади ШМД повідомляє відповідальну особу
в ЗОЗ, де знаходиться ЦТЛТ про наступне:
ІІ. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ 1.1. Загальний клінічний стан хворого;
1. Контроль АТ 1.2. Неврологічний статус хворого;
Різке зниження АТ може призвести до погіршення стану па- 1.3. Точний час появи перших симптомів ГПМК;
цієнта, тому, через складність адекватного контролю темпів 1.4. АТ, температура тіла (Т тіла), рівень глюкози крові, ре-
зниження АТ, застосування антигіпертензивної терапії у паці- зультати ЕКГ (бажано);
єнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу на догоспі- 1.5. Відомості про перенесені найближчим часом операції,
тальному етапі у більшості випадків не рекомендоване. травми, інсульти, інфаркти міокарду, гострі кровотечі та ін-
фекції;
NB! Не проводиться корекція АТ при виявленні САТ не біль- 1.6. Відомості про ліки, які приймає пацієнт щоденно
ше ніж 220 мм рт. ст. та/або ДАТ не більше ніж 120 мм рт. ст. та його алергологічний анамнез;
1.7. Відомості про ліки, які пацієнт приймав в день захво-
2. Інфузійна терапія: проводиться введення розчину натрію рювання;
хлориду 0,9% із швидкістю 100 мл/год. 1.8. Судинні фактори ризику (АГ, ЦД, серцева аритмія).
3. Корекція рівня глюкози проводиться при виявленні рів- 2. Терміново доставляє пацієнта в ЗОЗ у відділення, яке ви-
ня глюкози у крові менше ніж 3,0 ммоль/л необхідно ввести значене ЛПМД.
20–40 мл 40 % розчину глюкози в/в болюсно (дуже повільно).
4. Протисудомна терапія: IV. ЕТАПИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
4.1. Діазепам — в/в 10–20 мг (2–4 мл), у разі необхідності 4.1. Алгоритм діагностики
повторного введення — 20 мг внутрішньом’язово або в/в кра- Загальний алгоритм діагностики та лікування пацієнта при
пельно. інсульті (додаток №3).
4.2. Магнію сульфат є препаратом вибору при судомному А.3.2. Алгоритм лікування
синдромі — вводити в/в повільно болюсно 25 % (250 мг/мл) Загальний алгоритм лікування пацієнта при інсульті (дода-
розчин впродовж 10–15 хв. (перші 3,0 мл за 3 хв.) або кра- ток №4).
пельно у 100,0–200,0 мл розчину натрію хлориду 0,9 %.
NB! Протипоказані та не рекомендовані втручання у паці- 1. Наявність у бригад екстреної медичної допомоги локаль-
єнтів з підозрою на ГПМК: ного протоколу ведення пацієнта з інсультом.
Протипоказане застосування фуросеміду для лікування на- 2. Відсоток пацієнтів, які отримали медичну допомогу бри-
бряку мозку через можливе різке зниження АТ та поглиблення гадами екстреної медичної допомоги впродовж звітного пе-
ішемії мозку. ріоду.
3. Відсоток пацієнтів, у яких не було повторного інсульту 13. Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN).
впродовж одного року. Management of patients with stroke part I: assessment,
4. Відсоток пацієнтів, які були доставлені до спеціалізова- investigation, immediate management and secondary
ного стаціонару не пізніше ніж через 4,5 години з моменту по- prevention. Edinburgh: SIGN; 1997. (SIGN publication no.13).
яви симптомів інсульту. 14. Institute for Clinical System Improvement. Health Care
5. Наявність в бригаді екстреної медичної допомоги ло- Guideline: Diagnosis and Initial Treatment of Ischemic Stroke.
кального протоколу надання медичної допомоги пацієнту Fourth Edition. February 2005. url: www.icsi.org
з підозрою на ішемічний інсульт в «період вікна терапевтичних 15. New Zealand Guidelines Group (NZGG). Life after stroke.
можливостей» на догоспітальному етапі медичної допомоги New Zealand guideline for management of stroke. Wellington
в даному ЗОЗ. (NZ): New Zealand Guidelines Group (NZGG); 2003 Nov. 84 p.
5.1.2. Матеріально-технічне забезпечення [164 references] url: www.nzgg.org.nz.
Оснащення
Апарат для штучної вентиляції легень ручний, електрокар-
діограф багатоканальний, пульcоксиметр, тонометр з набо- Додаток №1
ром манжет для вимірювання артеріального тиску на руках, до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
ногах та дитячих, фонендоскоп/стетофонендоскоп, язикотри- допомоги «Мозковий інсульт»
мач та інше відповідно до табелю оснащення.
Лікарські засоби ШКАЛА ГЛАЗГО
Комбіновані α- і β-адреноблокатори, альфа-адреноблока- (бали сумуються, загальне число від 3 до 15)
тори: урапідил; селективні (β1) — адреноблокатори: есмолол,
Критерій Характеристика Бал
метопролол; інгібітори ангіотензинперетворюючого фермен-
ту: еналаприл; розчини електролітів: розчин натрію хлориду відкривання очей Спонтанно 4
0,9%, магнію сульфат; перфузійні розчини: глюкоза; анксіолі- На голос 3
тики, похідні бензодіазепіну: діазепам. На біль 2
Немає відповіді 1
Список використаних джерел мовна відповідь Орієнтований, може розмовляти 5
1. «Ишемический инсульт». Адаптированные клинические Дезорієнтований, може розмов- 4
рекомендации, основанные на доказательствах. Проект ляти
«Поддержка развития медицинских стандартов в Украи- Спутана відповідь 3
не», 2006.
Відповідь не доладу 2
2. Електронний документ: «Рекомендації щодо ведення хво-
Немає відповіді 1
рих з ішемічним інсультом та транзиторною ішемічною
атакою». Адаптована клінічна настанова, заснована на до- рухові реакції Адекватно по команді 6
казах. — 2011. На біль, цілеспрямовано 5
3. Електронний документ: «Сучасні принципи діагностики На біль, нецілеспрямовано 4
та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА». Згинання на біль 3
Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. — Розгинання на біль 2
2011. Немає рухів 1
4. Мищенко Т.С. Лечение и вторичная профилактика ишеми-
ческого инсульта. Журнал практичного лікаря. №2 2005 СВІДОМІСТЬ
–с.8.
Ясна 15 Приглушення Сопор 8–10 Кома
5. Наказ МОЗ України від 30.07.2002 № 297 «Про вдоскона- Помірне 13–14 Помірна 6–7
лення медичної допомоги хворим з цереброваскулярною Глибоке 11–12 Глибока 4–5
патологією». Термінальна 3
6. «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із го-
стрими порушеннями мозкового кровообігу», Методич-
ні рекомендації, Міністерство охорони здоров'я України,
Київ, 2005.
7. Наказ МОЗ України від 01.03.2004 р. № 108 «Про удоско-
налення організації невідкладної нейрохірургічної допомо-
ги».
8. Наказ МОЗ України № 226 «Про затвердження Тимчасових
галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій
діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомо-
ги дорослому населенню в лікувально-профілактичних за-
кладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагнос-
тичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості
лікування дітей». «Сучасні принципи діагностики та ліку-
вання хворих із ГПМК», Методичні рекомендації, Міністер-
ство охорони здоров'я України, Київ, 2005.
9. Наказ МОЗ України від 30.07.2002 р. № 297 «Про вдоско-
налення медичної допомоги пацієнтам з цереброваску-
лярною хворобою».
альністю "Медицина невідкладних станів"».
11. Наказ МОЗ України від 17.08.2007р №487 «Про затвер-
дження клінічних протоколів надання медичної допомоги
за спеціальністю «Неврологія"».
12. Наказ МОЗ України від 13.06.2008р №317 «Про затвер-
дження клінічних протоколів надання медичної допомоги
за спеціальністю «Нейрохірургія"».
Додаток №2
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Мозковий інсульт»
Метод екстреної оцінки інсульту

Настороженість щодо інсульту
Догоспітальний скринінг на інсульт,
FAST
1. Порушення мови так Необхідно виявити ознаки порушення мовлення, що виникли вперше (запита-
ні ти про настання таких вперше виявлених порушень у оточуючих або родичів,
відмітити нерозбірливість мовлення, труднощі в розумінні звернутої до пацієн-
та мови, виконання простих команд та назві знайомих предметів чи повторен-
ні сказаного речення).
2. Парез мімічної мускулатури так Необхідно виявити вперше виниклу асиметрію обличчя в спокої, при виконанні
Уражена сторона лиця ні команди посміхнутися чи показати вищирені зуби. Відмітьте сторону ураження
(сторона де виражений парез мускулатури).
ліва
права
3. Слабкість в руці так Підніміть обидві руки пацієнта до кута 900, якщо пацієнт сидить, і на 450, якщо
Уражена рука ні пацієнт лежить. Утримуйте їх 5 сек. в такому положенні, а потім одночасно від-
пустіть. Відмітьте «так» у випадку коли одна із двох рук опустилася.
Відмітьте сторону ураження — ту де рука опустилася швидше.
ліва
права
Додаток №3
Загальний алгоритм діагностики та лікування пацієнта при інсульті
Діагностика на догоспітальному етапі
Лабораторне та інстру-
Визначення неврологіч-
Збір анамнезу Фізикальне обстеження ментальне обстеження
ного статусу
(рівень глюкози, АТ, ЕКГ)
Надання медичної допомоги

(медикаментозні та немедикаментозні методи)
Оцінка стану пацієнта
Госпіталізація
Додаток №4
Загальний алгоритм лікування пацієнта при інсульті
Свідомість
Так Ні
1. Оцінка рівня свідомості за шкалою Глазго 1. Оцінка рівня свідомості за шкалою Глазго
2. Ознаки травми 2. Забезпечити прохідність дихальних шляхів
3. Асиметрія обличчя, рух кінцівок 3. ЕКГ
4. Розміри та реакція зіниць
5. АТ
6. ЕКГ
Так
Самостійне дихання
Ні Ні
АГ > 220 мм рт.ст. гліцерилтринітрат 0,4 мг під язик
Так Гіпотензивні з контролем АТ 1. Постановка ларингеальної маски

Серцево-легенева реанімація (інтубація трахеї)
2. ШВЛ
3. Оцінка кровообігу
Порушення ритму Алгоритми залежно від виду
порушення ритму
Діазепам 0,5% — 2 мл в/в Пульс

Судоми
Магнію сульфат 25% — 10 мл в/в при АГ не
менше 180/120 мм рт.ст.
Так Ні
Гіпоглікемія < 3 ммоль/л Продо ШВЛ Алгоритм «Раптова

ЕКГ контроль смерть» серцево-легенева
АТ контроль реанімація
Глюкоза 40% — 20 мл в/в Ефективна реанімація
Транспортування в стаціонар
НОСОВА КРОВОТЕЧА
ЗАТВЕРДЖЕНО 3) кровотечі, які виникли внаслідок поєднаної дії змін (по-
Наказ Міністерства охорони здоров’я рушень) судинної системи порожнини носа і коагуляційних
________________ №______ властивостей крові (дистрофічні зміни ендотелію при атеро-
склерозі та гіпертонічній хворобі, хронічні запальні та алергіч-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ні захворювання носа та приносових пазух; хронічні захворю-
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ вання печінки; геморагічні діатези, хвороби крові — лейкемія,
лейкоз, хвороба Вакеза, анемія, лімфогранулематоз, проме-
НОСОВА КРОВОТЕЧА нева хвороба, хлороз) [6].
Носова кровотеча, як будь-який інший вид кровотеч, є не-
Перелік скорочень: відкладним станом не тільки в оториноларингології, а і в інших
ЕКГ Електрокардіограма галузях медицини. Раннє виявлення носової кровотечі, швид-
ЗОЗ Заклади охорони здоров’я ке встановлення причини її виникнення та адекватна медична
МКХ Міжнародна класифікація хвороб допомога за даною патологією залежать від уніфікації надання
екстреної медичної допомоги. Враховуючи високу частоту ви-
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо-
моги никнення носової кровотечі в населення і те, що найпершою
ланкою надання медичної допомоги на догоспітальному ета-
САТ Систолічний артеріальний тиск
пі за даної патології в більшості випадків є бригади екстреної
ЧД Частота дихання медичної допомоги.
ЧСС Частота серцевих скорочень
SpО2 Сатурація кисню ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Основною метою даного уніфікованого клінічного протоко-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА лу було створення ефективної системи надання екстреної ме-
1.1. Діагноз: Носова кровотеча дичної допомоги пацієнтам з носовою кровотечею на основі
1.2. Код МКХ-10: R04.0 Носова кровотеча впровадження систематизації максимальної кількості пацієн-
1.3. Протокол призначений, в першу чергу, для лікарів тів при наданні екстреної медичної допомоги.
та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може
бути використаний лікарями та середнім медичним персона-
медичної допомоги є комплексним протоколом для пацієн-
лом незалежно від спеціалізації та посади.
тів з носовою кровотечею (діагноз за МКХ — Код МКХ-10:
R04.0 Носова кровотеча).
дичної допомоги хворим з носовою кровотечею, зменшення
смертності та ускладнень. УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. групою, яка включала представників різних медичних спеці-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс-
тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, отоларин-
Рецензенти: гологів та ін.)
Рощін Г.Г Завідувач кафедрою «Медицини катастроф» Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
НМАПО ім. П.Л. Шупика, лауреат держав- організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
ної премії України в галузі науки і техніки,
д.мед.н., професор МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
радіології та медичного захисту УВМА, посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
к.мед.н. освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
Максимен- Старший науковий співробітник, к.мед.н. ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також
ко М.А. особливості надання медичної допомоги за новою організа-
Кушнір В.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н. ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування
медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646
1.8. Епідеміологічна інформація «Про порядок проведення реформування системи охорони
Носова кровотеча — це той вид кровотечі, у разі якої па- здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас-
цієнти частіше звертаються за медичною допомогою. Лікар тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
будь-якого фаху повинен уміти зупинити носову кровотечу. за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
За даними літератури, близько 60% населення, щонаймен-
ше раз за життя відзначали епізод носової кровотечі, а 11– ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
25% з них потребували госпіталізації [7]. Приблизно у 4% Організація та надання медичної допомоги на догос-
населення носові кровотечі мають схильність до повторення
пітальному етапі
і виникають декілька разів на рік протягом тривалого часу. Цей
Діагноз: Носова кровотеча
патологічний стан називають терміном «звична носова крово-
Код МКХ-10: R04.0 Носова кровотеча
теча», який запропонував B. Petruson [1].
Слід пам’ятати, що носова кровотеча є не окремим захво-
рюванням, а може бути симптомом різноманітних місцевих 1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич-
та системних патологічних процесів в організмі. Враховуючи ної допомоги пацієнтам з носовою кровотечею з моменту ви-
етіологічні та патофізиологічні чинники, А.Н. Власюк та І.А. Ку- явлення пацієнта або звернення такого пацієнта (родичів або
рилін поділяють носові кровотечі на: свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталізації.
1) кровотечі, які спричинені змінами (порушеннями) судин- 2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо-
ної системи порожнини носа (травми; доброякісні та злоякісні моги на догоспітальному етапі здійснюється:
пухлини порожнини носа та приносових пазух; аномалії роз- бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
витку судинної системи порожнини носа; дистрофічні зміни трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
слизової оболонки порожнини носа; зміни внаслідок викрив- станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
лення носової перетинки); ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
2) кровотечі, які виникають при порушенні коагуляційних профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
властивостей крові (зниження активності плазмових факторів ної допомоги.
згортальної системи крові; зниження активності тромбоци- 3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна
тарних факторів згортальної системи крові; підвищення ак- бути надана пацієнтам з носовою кровотечею у перші хвилини
тивності антизгортальної системи крові); від початку розвитку ознак прояву захворювання.
4. Пацієнтам з носовою кровотечею необхідно забезпечити Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
термінову госпіталізацію, в першу чергу, в заклади комплек- сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
сної медичної допомоги. ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
5. Швидка діагностика ознак носової кровотечі на догос- 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
пітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ. 110/о).
6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо- Обґрунтування
моги пацієнтам з діагнозом носова кровотеча у кожному ЗОЗ Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з проявами
доцільно розробити та впровадити локальні протоколи медич- носової кровотечі у спеціалізовані ЗОЗ з метою проведення
ної допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут комплексного лікування зменшує смертність та інвалідність
пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно внаслідок цього захворювання, покращує результати лікуван-
до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза- ня пацієнтів.
ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
медичну допомогу, визначається наказом територіального медичної допомоги
органу з питань охорони здоров’я. Обов’язкові:
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений 1. Збір анамнезу
та затверджений ЛПМД. 1.1. Збір анамнезу захворювання:
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере 1.1.1. Встановити точний час від початку носової кровотечі.
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з носовою кро- 1.1.2. Встановити характер кровотечі.
вотечею на догоспітальному етапі. 1.1.3. Встановити чи була спроба зупинити кровотечу.
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ 1.1.4. Встановити за яких умов виникла кровотеча (спон-
ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ танно, травма, гіпертонічний криз, лихоманка, інфекційне за-
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ хворювання та ін.)
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- 1.1.5. З’ясувати чи виникала носова кровотеча раніше.
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ 1.1.6. Встановити чи почастішали кровотечі останнім ча-
Положення протоколу сом.
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- 1.1.7. Встановити чи мав хворий або його кровний родич
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- потребу у медичному втручанні для вирішення проблеми кро-
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику вотечі, чи казали Вам, що Ви маєте проблему кровотечі?
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним 1.1.8. Встановити чи має хворий розлади гемостазу, такі
номером виклику екстреної допомоги 112. як хвороба Віллебранда або гемофілія.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру 1.2. Збір анамнезу життя:
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- 1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму щоденно.
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги 1.2.2. Встановити, які лікарські засоби пацієнт прийняв
до пацієнта з носовою кровотечею. до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Необхідні дії 1.2.3. Встановити чи приймає хворий наразі або приймав
Обов’язкові: нещодавно антикоагулянтні або антитромбоцитарні лікарські
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- засоби (варфарин, гепарин, ацетилсаліцилова кислота, не-
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги стероїдні протизапальні засоби, клопідогрель)? Якщо відпо-
та медицини катастроф: відь «так» на будь-яке з цих питань, отримайте релевантні по-
•• надайте хворому вертикальне сидяче положення або покла- дробиці.
1.2.3. Встановити наявність факторів ризику серцево-су-
діть пацієнта в горизонтальне положення з піднятою злегка
динних захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопалін-
головою;
ня, цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі
•• дайте доступ повітря;
інші супутні захворювання: порушення ритму серця, порушен-
•• знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, амбулаторну
ня мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, вираз-
карту пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади
кової хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові
екстреної (швидкої) медичної допомоги;
та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ тощо.
•• якщо пацієнт знаходиться на диспансерному обліку, про- 1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
ходив лікування чи профілактику з приводу хвороби Вілле- та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
бранда, гемофілії, має препарат для проведення профілак- бів.
тики чи знає препарат, яким проводилася профілактика, по- 1.2.5. Встановити чи має хворий або мав:
відомте медичного працівника бригади екстреної (швидкої) а) хворобу печінки або нирок;
медичної допомоги; б) розлад крові або кісткового мозку;
•• не залишайте пацієнта без нагляду; в) високий чи низький рівень тромбоцитів?
•• якщо наявна рана — накладіть асептичну повязку; 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
•• якщо в наявній рані є сторонній предмет, в жодному разі 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
його не видаляти; свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.
•• якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге- 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
невої реанімації. важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє 2.3. Візуальна оцінка:
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- 2.3.1. Колір шкірних покровів (анемія), вологість, наявність
дії. набухання шийних вен.
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ 2.3.2. Наявність таких симптомів, як розмір, локацій та роз-
ДОПОМОГИ повсюдження синців (на тілі людини), гематоми, петехії та інші
Положення протоколу сліди нещодавної кровотечі. Потрібно також взяти до уваги
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) фактори, які можуть стати причинами підвищеної кровоточи-
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- вості, такі як хвороба печінки (жовтуха), спленомегалія, артро-
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- патія, слабкість суглобів та шкіри (синдром Елерса-Данлоса),
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- телангіктазія.
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
та медицини катастроф. цієнта
НОСОВА КРОВОТЕЧА
1. Пульс, його характеристика, АТ. завданням бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
2. ЧД, його характеристика. є транспортування пацієнтів в центр (відділення), де можливе
3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. проведення відповідної терапії (отоларингологічні, гематоло-
4. Перкусія ділянки серця. гічні, терапевтичні відділення в залежності від основного за-
5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його хворювання).
локалізацію. Під час транспортування необхідно забезпечити монітору-
6. Аускультація серця та судин. вання стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го-
7. Аускультація легень: наявність вологих хрипів. товність до проведення реанімаційних заходів.
Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів з носовою кро- Транспортування здійснюється на ношах після стабілізації
вотечею при фізичному обстеженні відхилень від нормальних стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медичної
показників може не бути. допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи приймаль-
4. Проведення інструментального обстеження не відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної терапії
Обов’язкові: та у відділення, де проводиться відповідна терапія.
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
Бажані: обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор- каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе-
ма — 95%). чує організацію надання допомоги пацієнтам з носовою кро-
3.1.2.3. Лікувальна тактика вотечею, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме- та вторинну медичну допомогу.
дичної допомоги
Обов’язкові: IV. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
1. Надати хворому вертикальне сидяче положення. 1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни- 1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем дичної допомоги локального протоколу надання медичної до-
проводити за допомогою маски 3–5 л/хв. помоги пацієнту з носовою кровотечею.
3. Забезпечення венозного доступу. 1.2. Відсоток пацієнтів з носовою кровотечею, яким було
Усім пацієнтам з триваючою носовою кровотечею у перші здійснено кисневу підтримку у визначений проміжок часу (до
години захворювання або у разі виникнення ускладнень пока- 30 хвилин) та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений
зана катетеризація периферичної вени. Венозний доступ про- проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним
водиться шляхом виконання стандартної процедури венозної працівником.
пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катете- 1.3. Відсоток пацієнтів з носовою кровотечею, які госпіталі-
ром для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується зовані до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок
пов’язкою. часу (2 години; 12 годин) з моменту первинного контакту з ме-
2. Надання екстреної медичної допомоги дичним працівником.
•• надати хворому вертикальне сидяче положення; V. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
•• заспокоюючи хворого, зобов'язати його дихати за схемою: 1. Бойко Н.В. Особенности нейрогуморальной регуляции
вдих носом — видих ротом; сосудистого тонуса у больных с привычными носовыми
•• при триваючій кровотечі з передніх відділів порожнини носа кровотечениями /Н.В. Бойко // Вестник отриноларинголо-
ввести в ніс ватяну кульку або невеликий тампон і притис- гии. — 2002. — №3. –С. 16–19.
нути крило носа до носової перегородки з однієї або обох 2. Волков А.Г., Бойко Н.В., Киселев В.В. Носовые кровотече-
сторін на 4–10 хв.; ния. — М.: АПП «Джангар», 2002. — 271 с.
•• «Холод» (за наявності) на ділянку носа; 3. Гостищев В.К. Общая хирургия — М.: Гэотар медицина,
•• запропонувати хворому відкашляти вміст порожнини рота 2004. — С. 122–124.
(переконатися у відсутності кровотечі або її продовженні); 4. Дидковский В.Л. Рецидивирующее носовое кровотече-
•• при зупиненій кровотечі послабити тиск на крила носа, там- ние при вторичной дезагрегационной тромбоцитопатии /
пони не витягувати, накласти пращевидну пов’язку; В.Л.Дидковский, Б.Н.Биль, Т.Б.Артеменко // Журнал вуш-
•• при триваючій кровотечі після повторного відшмаркування них, носових, горлових хвороб. — 2002. — №1. — С. 74–77.
виконати передню тампонаду носа, накласти пращевидну 5. Кіцера О.О. Клінічна оториноларингологія. Навчальний по-
пов’язку (носові тампони бажано змочити 3% розчином пе- сібник. — Львів: Кварт, 2006. — 531 с.
рекису водню); 6. Курилин И.А. Носовое кровотечение / И.А. Курилин,
•• при масивних носових кровотечах, що викликають па- А.Н. Власюк // Журнал ушных, носовых, горловых болез-
діння АТ, показана відповідна терапія згідно протоколу ней. — 1979. — №6. — С. 50–55.
«Гостра крововтрата» із одночасним транспортуванням 7. Магомедов М.М. Носовое кровотечение. Возможности
хворого в отоларингологічний стаціонар. клинико-лабораторной диагностики и лечения /М.М. Ма-
2.2. Введеня гемостатичних препаратів: гомедов, Т.А. Дибирова //Вестник отриноларингологии. —
•• етамзилат 12,5% 2 мл внутрішньовенно; 2011. — №3. — С. 75–78.
•• амінокапронова кислота 5% внутрішньовенно крапельно 8. Митин Ю.В., Власюк А.Н., Васильев В.М., Федун Н.Ф.,
Юрьев Л.П. Носовое кровотечение и эндоназальные хи-
100 мл.
рургические методы его остановки. — К., 1995. — С. 63.
Бажані:
9. Руководство по оториноларингологии под ред. И.Б. Сол-
Введення препаратів транексамової кислоти
датова. — М.:Медицина. — 1997. — С. 230–233.
3.1.2.4. Госпіталізація
10. Шустер М.А., Калина В.А., Чумаков Ф.И. Неотложная по-
мощь в отриноларингологии. — М.: Медицина, 1989. — С.
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин-
100–110.
ної медичної допомоги
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,
провізорських посад та посад молодших спеціалістів
з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я»,
Всі пацієнти з носовою кровотечею, що продовжується,
незалежно від статі, віку та інших факторів, підлягають тер-
12.11.2002 р.
міновій госпіталізації. У ЗОЗ необхідно взяти медичну доку-
ментацію та попередні кардіограми пацієнта. Пріоритетним
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях 17. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер-
та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції дження форм звітності та медичної облікової докумен-
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р. тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
13. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер- України», зареєстрований Міністерством юстиції України
дження протоколів надання медичної допомоги за спеці- за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
альністю "Кардіологія"». 18. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер-
14. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис- дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі-
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро- лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада-
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».
14.09.2009р. 19. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен-
15. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за-
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я». собів та забезпечення його доступності».
16. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- 20. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
дження форм первинної облікової документації та інструк- ня та впровадження медико-технологічних документів
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під- ства охорони здоров’я України».
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
Додаток 1
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Носова кровотеча»
Алгоритм «Носова кровотеча»
Помірна кровотеча Профузна кровотеча, яка супроводжується падінням САТ
Клінічні ознаки гіповолеміческого шоку:

З'ясувати причину: Провести: — встановлення периферич-
•• артеріальна гіпертензія; ного катетера, пульсоксиметр; — інфу-
•• САТ менше 90 мм.рт.ст., ЧСС більше
•• хвороби крові; зійну терапію під контролем АТ; — окси-
100 за 1 хв, шоковий індекс більше 0,7;
•• антикоагулянтна терапія; генотерапію під контролем SpО2.
•• SpО2 менше 90%.
•• пухлини;
•• інші.
Алгоритм «гіповолемічний шок»
Досягнуто ефект стабільного САТ 80–90 мм рт. ст. (під-

Причина встановлена Причина не встановлена
тримувати на такому рівні, не більше, в/в крапельним
введенням кристалоїдів), SpО2 менше 90%
Симптоматичне лікуван- Невідкладна медична допомога:

ня (зниження артеріаль- •• Ввести в ніс тампон, змочений розчином перекису водню 3% і притиснути кри-
ного тиску і т.д.) ло носа до носової перегородки з одного або з обох сторін на 4–10 хвилин;
•• Місцево «холод»;
•• При відсутності ефекту передня тампонада;
•• Етамзілат 2 мл 12,5% розчину внутрішньовенно.
Кровотеча зупинена Кровотеча не зупинена
Рекомендувати дооб- Екстрена доставка

стеження в поліклініці за в стаціонар
місцем проживання
Екстрена доставка в стаціонар (ВРІТ, ми-

наючи приймальне відділення)
ОБСТРУКЦІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ СТОРОННІМ ТІЛОМ
ЗАТВЕРДЖЕНО б) механізм стоп-клапана — набрякле стороннє тіло блокує
Наказ Міністерства охорони здоров’я рух повітря при вдиху і видиху. Призводить до раннього ате-
________________ №______ лектазу ураженої сторони легені;
в) вентильний механізм — стороннє тіло пропускає повітря
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ при вдиханні, але блокує при видиху. Призводить до розвитку
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ емфіземи легені на боці ураженого бронха і зміщення серед-
остіння в здорову сторону («повітряна пастка»);
ОБСТРУКЦІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ СТОРОННІМ ТІЛОМ г) механізм прохідного клапана — стороннє тіло фіксоване,
але не блокує проходження повітря. Це призводить до посту-
Перелік скорочень пового розвитку ателектазу, але без помітного зміщення меж-
ШВЛ Штучна вентиляція легень истіння (1, 14).
ШВХ Шийний відділ хребта За даними різних авторів, частота проникнення в різні від-
СЛР Серцево-легенева реанімація діли дихальних шляхів наступна: сторонні тіла гортані — 12%,
ЗОЗ Заклад охорони здоров’я сторонні тіла трахеї — 18%, сторонні тіла бронхів — 70%.
SpO2 Сатурація крові киснем
За локалізацією найнебезпечніше місце — гортань і тра-
хея. Сторонні тіла трахеї у цій ділянці можуть повністю пере-
АТ Артеріальний тиск крити доступ повітря. Якщо не надати невідкладну допомогу,
Ps Пульс то смерть настає за 1–2 хв. Сторонні тіла у головних і частко-
ЧДД Частота дихальних рухів вих бронхах також досить небезпечні. Якщо вони обтурують
ЛПМД Локальний протокол медичної допомоги просвіт бронха по типу «клапана», то розвивається синдром
ЕМД Екстрена медична допомога внутрішньо-грудного напруження, який призводить до не-
в/в Внутрішньовенно безпечних порушень дихання та кровообігу, зміщення органів
в/м Внутрішньом’язово межистіння, розвитку «парадоксального дихання» (1, 5).
Сторонні тіла трахеї, як правило, не фіксовані, а балотують.
ВРІТ Відділення реанімації та інтенсивної терапії
При потраплянні на ділянку біфуркації трахеї виникає напад
кашлю, стороннє тіло підкидається вгору і вдаряється об ниж-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА ню поверхню голосових складок, тоді можна чути характерний
1.1. Діагноз: Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом звук хлопка; крім того, під час балотації стороннє тіло іноді за-
1.2. Код МКХ-10: Т 17 Стороннє тіло в дихальних шляхах
щімлюється між голосовими складками. Це призводить до за-
T17.2 Стороннє тіло в глотці (Стороннє тіло в глотці)
духи. Особливу небезпеку становлять сторонні тіла, що здатні
T17.3 Стороннє тіло в гортані (Стороннє тіло в гортані)
розбухати (квасоля, горох) викликаючи обструкцію просвіту
T17.4 Стороннє тіло в трахеї
T17.5 Стороннє тіло в бронху трахеї.
T17.8 Стороннє тіло в іншому або декількох відділах дихальних Сторонні тіла бронхів в 80 % випадків потрапляють у правий
шляхів (Стороннє тіло в легені) бронх, який є майже прямим продовженням трахеї. Характер-
T17.9 Стороннє тіло в неуточненій частині дихальних шляхів ними в таких випадках є задишка і кашель. Якщо одна з легень
W 79–80 ІНШІ НЕЩАСНІ ВИПАДКИ із загрозою диханню: функціонує нормально, то задишка виражена неявно. При по-
W79 Вдихання і заковтування їжі, що приводить до закупорки вній обструкції просвіту одного з головних бронхів виникає
дихальних шляхів ателектаз легені. Інша легеня емфізематозно розширюється.
W80 Вдихання і заковтування іншого чужорідного тіла, що при- Іноді стороннє тіло може виконувати роль клапана: при вди-
водить до закупорки дихальних шляхів ху повітря вільно проходить через бронх, а видих утруднений.
1.3. Протокол призначений для лікарів бригади швидкої У цьому випадку розвиваються явища емфіземи.
медичної допомоги, лікарів медицини невідкладних станів. Сторонні тіла дихальних шляхів за своєю природою ділять-
1.4. Мета протоколу: організація та надання екстреної ся на органічні і неорганічні. Органічні сторонні тіла є більш
медичної допомоги постраждалим з обструкцією дихальних небезпечними, тому що, крім обструкції, можуть викликати
шляхів стороннім тілом. і алергічні реакції.
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Рецензенти: Особливістю нового протоколу є принципові зміни в ор-
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології та ін- ганізації системи надання екстреної медичної допомоги по-
тенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат дер- страждалим із обструкцією дихальних шляхів стороннім тілом.
жавної премії України в галузі науки і техніки,
Основною метою даного Уніфікованого клінічного прото-
колу було створення ефективної системи надання ЕМД по-
нізації та управління медичною допомогою страждалим із обструкцією дихальних шляхів стороннім тілом.
при надзвичайних ситуаціях, к.мед.н. Цей Уніфікований клінічний протокол надання медичної
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, ра- допомоги є комплексним протоколом надання допомоги по-
діології та медичного захисту УВМА, к.мед.н. страждалим із обструкцією дихальних шляхів стороннім тілом
1.8. Епідеміологічна інформація (діагноз за МКХ-10: Т17 (Т17.2 — Т17.9) — стороннє діло в ди-
Найчастіше (приблизно в 95–98% всіх випадків) сторонні хальних шляхах, W79-W80 — інші нещасні випадки із загрозою
тіла дихальних шляхів зустрічаються у дітей у віці від 1,5 до диханню).
3 років. (1). Вперше обґрунтування та положення цього Уніфікованого
В залежності від локалізації виділяють два типи обструк- клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
ції дихальних шляхів: medicine) та мають конкретні посилання на джерела доказової
Ларинготрахеальна обструкція (10–17 %) — стороннє тіло медицини — клінічні настанови — третинні джерела, які ство-
локалізовано вище біфуркації трахеї. Характеризується висо- рювались на основі даних РКД, НРКД, мета-аналізів, система-
ким ризиком розвитку тотальної обструкції. тизованих оглядів літератури тощо.
Бронхіальна обструкція — стороннє тіло знаходиться в го- Слід зазначити, що в даному Уніфікованому клінічному про-
ловному або частковому бронхах, часто в правому головному токолі передбачена діюча організаційна структура надання
бронху. медичної допомоги (Закон України №3611-VI від 07.07.2011р.
Виділяють чотири типи бронхіальної обструкції: «Про внесення змін до Основ законодавства України про охо-
a) механізм кульового клапана — стороннє тіло щільно сто- рону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допо-
їть при вдиху, але зміщується при видиху. Призводить до ран- моги», Закон України від 05.06. 2012р. №5081-VI «Про екстре-
нього розвитку ателектазу ураженої сторони легені; ну медичну допомогу»).
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Необхідні дії
Організація та надання медичної допомоги на догоспіталь- Обов’язкові:
ному етапі 1. Диспетчер впевнюється в наявності обструкції дихаль-
Діагноз: Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом. них шляхів у постраждалого.
Код МКХ — 10 : Т 17 (Т17.2 — Т17.9) — стороннє тіло в ди- 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
хальних шляхах. бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.
W 79– 80 ІНШІ НЕЩАСНІ ВИПАДКИ із загрозою диханню 3. Диспетчер дає поради абоненту, який зателефонував
Обґрунтування та основні положення протоколу у оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медич-
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- ної допомоги та медицини катастроф:
ної допомоги пацієнтам з обструкцією дихальних шляхів сто- •• Впевнитись у власній безпеці і оцінити ситуацію.
роннім тілом з моменту виявлення пацієнта або звернення •• Визначити, чи постраждалий В СВІДОМОСТІ (звертанням
такого пацієнта (родичів або свідків) за медичною допомогою до нього).
до моменту госпіталізації. •• Визначити, чи може постраждалий кашляти і дихати. Якщо
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- так, то фізичних зусиль для надання допомоги застосовува-
му етапі здійснюється: ти не потрібно — постраждалий, як правило, спроможний
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- самостійно відкашляти стороннє тіло. Потрібно знаходи-
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, тися поряд з постраждалим, спостерігати за ефективністю
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- його дихання, заспокоювати його і спонукати кашляти. Ка-
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- шель — найефективніший спосіб для усунення стороннього
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- тіла. При цьому, якщо стороннє тіло, що було виштовхнуте
ної допомоги. з дихальних шляхів під час нападу кашлю, залишилось у по-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна рожнині рота, його слід негайно вилучити, так як після звіль-
бути надана пацієнтам з гострою обструкцією дихальних шля- нення дихальних шляхів слідує рефлекторний глибокий вдих
хів стороннім тілом у перші хвилини від потрапляння сторон- і стороннє тіло знову може бути аспіровано.
нього тіла в дихальні шляхи та за можливості у перші секунди •• Якщо постраждалий У СВІДОМОСТІ, але у нього різко на-
з моменту появи асфіксії. ростає загальна слабкість, послаблюється і припиняється
4. Пацієнтам з гострою обструкцією дихальних шляхів сто- дихання і кашель, його обличчя набуває синюшного відтінку,
роннім тілом необхідно забезпечити термінову госпіталізацію почніть надавати допомогу.
в першу чергу в центри (відділення), що надають вторинну •• Візьміть постраждалого за торс, однією рукою обхопіть його
медичну допомогу і де можливі: 1) виконання прямої ларин- на рівні верхньої частини живота, а другою нахиліть його ту-
госкопії чи бронхоскопії; 2) торакотомія і пряме видалення луб вперед до кута 30–45°обличчям донизу і нанесіть 5 різ-
стороннього тіла при неуспішних трахеобронхоскопічних ма- ких, але не дуже сильних ударів долонею між лопатками.
ніпуляціях; 3) клінічне динамічне спостереження за пацієнтом За відсутності ефекту повторіть цю маніпуляцію. ВАЖЛИВО!
та обстеження органів черевної та грудної порожнин на пред- Не спішіть наносити зразу всі п’ять ударів — після кожного
мет механічного пошкодження цих органів після виконання удару контролюйте відходження стороннього тіла з дихаль-
прийому Геймліха. них шляхів постраждалого.
5. Швидка діагностика та невідкладна допомога на догос- •• Якщо ці дії виявились безуспішними, застосуйте піддіа-
пітальному етапі скорочують рівень летальності внаслідок фрагмальний поштовх (прийом Геймліха) (описання техніки
асфіксії серед постраждалих з обструкцією дихальних шляхів виконання див. у додатку 2).
стороннім тілом. •• Якщо ці дії неефективні, далі чергуйте нанесення 5 ударів
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до- між лопатками і 5 піддіафрагмальних поштовхів аж до при-
помоги пацієнтам з діагнозом «обструкція дихальних шляхів буття бригади екстреної медичної допомоги або поки по-
стороннім тілом» у кожному ЗОЗ доцільно розробити та впро- страждалий не втратить свідомість.
вадити локальні протоколи медичної допомоги (ЛПМД), у яких •• Якщо відбулася гостра обструкція дихальних шляхів і відсут-
визначений клінічний маршрут пацієнта та обсяг лікувально- ні оточуючі, які могли б надати допомогу, можливо навчити
діагностичних заходів відповідно до матеріально-технічного постраждалого надати самодопомогу (так званий «ауто-
та кадрового забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають Геймліх») (техніку виконання див. у додатку 3).
екстрену, первинну та вторинну медичну допомогу, визна- •• Якщо постраждалий ВТРАТИВ СВІДОМІСТЬ — застосовуй-
чається наказом територіального органу з питань охорони те штучну вентиляцію легень за експіраторними метода-
здоров’я. ми («рот до рота» або «рот до носа»), якщо постраждалий
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений знайомий або якщо наявні відповідні захисні засоби; або
та затверджений ЛПМД. за інспіраторними методами, якщо постраждалий не знайо-
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере мий і немає відповідних захисних засобів. Із інспіраторних
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з обструкцією методів ШВЛ в даному випадку заслуговує на увагу метод
дихальних шляхів стороннім тілом на догоспітальному етапі. Шюллера (6) (техніку див. у додатку 4). Штучну вентиляцію
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ легень слід здійснювати аж до прибуття бригади швидкої
ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ медичної допомоги.
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ •• Постійно контролюйте наявність пульсу у постраждалого.
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- •• При відсутності пульсу або невпевненості у його наявнос-
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ ті починайте базові заходи з підтримання життєдіяльності
Положення протоколу (СЛР у послідовності С-А-В — див. додаток 6) (4, 11, 12);
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- •• При кожному відкритті дихальних шляхів перевіряйте рото-
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- ву порожнину постраждалого і видаліть під контролем зору
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику сторонні тіла, які, можливо, були виштовхнуті у ротову по-
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним рожнину внаслідок ваших дій (2).
номером виклику екстреної допомоги 112.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру NB! ВАЖЛИВО!
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- Стороннє тіло з порожнини рота видаляйте виключно ПІД
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму КОНТРОЛЕМ ЗОРУ — остерігайтеся проштовхнути його далі
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомо- у дихальні шляхи, і, таким чином, посилити обструкцію!
ги до пацієнта з аспірацією стороннього тілі та ознаками об-
струкції трахеї. •• Не залишайте постраждалого без нагляду.
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ратора (7) з форсованою вентиляцією легень (в надії на те,
ДОПОМОГИ що повітря буде проникати навколо стороннього тіла) (якщо
Положення протоколу є підозра на травму ШВХ — при виконанні цієї маніпуля-
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) ції — «захист» ШВХ за допомогою рук). ШВЛ слід проводити
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- доти, поки постраждалий не буде доставлений до відповід-
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- ної лікувальної установи;
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- •• для ШВЛ застосовується 100 % кисень;
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги •• якщо вентиляція неефективна, слід виконати прийом Гейм-
та медицини катастроф. ліха (до 5 разів), періодично контролюючи наявність сторон-
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- нього тіла у порожнині рота (при виражених набряках або
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма в 2-й половині вагітності альтернативою піддіафрагмально-
110/о). му поштовху є грудний поштовх) і знову продовжити ШВЛ,
Обґрунтування роблячи спроби проштовхування стороннього тіла нижче
Рання діагностика обструкції дихальних шляхів стороннім біфуркації трахеї ендотрахеальною трубкою, поки не стане
тілом та вчасно надана медична допомога зменшує усклад- можливою бронхоскопія або трахеотомія;
нення, смертність та інвалідність внаслідок цього нещасного •• якщо всі перераховані прийоми не є успішними — вико-
випадку та покращує результати лікування. При розвитку ас- нання хірургічної (при різкому дефіциті часу — пункційної)
фіксії внаслідок обструкції дихальних шляхів стороннім тілом крікотіреотомії (рекомендовано застосування стандартного
вирішальним є фактор часу — чим швидше розпочато надання набору Quck-Trach (MiniTrach)) — для швидкої пункції і кате-
допомоги, тим вища ймовірність оживлення постраждалого. теризації трахеї; при цьому, якщо стороннє тіло розташова-
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич- не вище місця перетину крікотіреоїдної мембрани, то ди-
ної допомоги хання після розширення розрізу і установки канюлі (якщо
Обов’язкові: така є) відразу полегшується;
1. Збір анамнезу події:
•• якщо ж стороннє тіло розташоване нижче місця перетину
З'ЯСУВАТИ (у оточуючих — якщо вони наявні або у самого
крікотіреоїдної мембрани — необхідно затискачем (або схо-
постраждалого — якщо він у свідомості):
жим інструментом) видалити його з нижніх дихальних шля-
•• анамнез та обставини нещасного випадку;
хів (2, 8, 9, 10, 13);
•• чи надавалася постраждалому домедична допомога (між-
•• ШВЛ 100% киснем 10–15 л/кг під контролем SpO2 (2) і не-
лопатковий удар, прийом Геймліха, серцево-легенева реа-
гайне транспортування у профільний стаціонар;
німація);
•• у випадку розвитку клінічної смерті слід діяти за протоколом
•• чи були раніше у постраждалого оперативні втручання
як при раптовій смерті.
на верхніх дихальних шляхах, трахеї;
NB! Протипоказані та не рекомендовані втручання
•• чи наявний у постраждалого трахеостомічний отвір;
у пацієнтів із обструкцією трахеї стороннім тілом:
2. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
1. Не можна застосовувати прийом Геймліха при підозрі
цієнта:
на травматичне пошкодження ребер і органів грудної порож-
•• оцінка стану постраждалого та життєво важливих функцій нини.
за системою АВСD (див. додаток 1). 2. Не можна застосовувати прийом Геймліха при підозрі
3. Проведення інструментального обстеження: на травматичне пошкодження органів черевної порожнини.
Обов’язкові: 3. Не можна застосовувати прийом Геймліха при вираже-
•• визначення АТ; них набряках, огрядним постраждалим або постраждалим,
•• визначення Ps; що перебувають у другій половині вагітності. У такому випадку
•• реєстрація ЕКГ. альтернативою піддіафрагмальному поштовху є грудний по-
Бажані: штовх.
•• пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем (нор- 3.1.2.4. Госпіталізація
ма — 95%). Обґрунтування
3.1.2.3. Лікувальна тактика Термінова госпіталізація пацієнта у визначені заклади охо-
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме- рони здоров’я вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
дичної допомоги Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
Обов’язкові: виконання прийому Геймліха — якщо пацієнт медичної допомоги
у свідомості, ШВЛ — якщо пацієнт без свідомості. Обов’язкові:
2. Надання екстреної медичної допомоги •• всі постраждалі з обструкцією дихальних шляхів стороннім
Обов’язкові: Якщо постраждалий У СВІДОМОСТІ: тілом, незалежно від віку, статі та інших факторів, підляга-
•• застосування піддіафрагмального поштовху (прийому ють терміновій госпіталізації.
Геймліха) у вертикальному чи горизонтальному положен- •• під час транспортування необхідно забезпечити:
ні постраждалого. Слід пам'ятати про те, що негайно після – моніторинг стану потерпілого;
того, як стороннє тіло покине дихальні шляхи, рефлектор- – готовність до проведення реанімаційних заходів;
но прослідує глибокий вдих, при якому стороннє тіло, якщо – готовність до виконання крікотіреотомії;
воно залишилося в роті, може знову потрапити в гортань, – проведення медикаментозного супроводу за протоколом
тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено з рота при розвитку гіповолемічного шоку або гострої дихальної не-
(під контролем зору!). достатності.
Якщо пацієнт БЕЗ СВІДОМОСТІ (або якщо вищеописані •• транспортування здійснюється на ношах у відділення екс-
маніпуляції неефективні і наростають явища дихальної недо- треної медичної допомоги багатопрофільної лікарні, без-
статності): посередньо у протишокову палату, відділення інтенсивної
•• спроба видалити стороннє тіло затискачем за допомогою терапії (реанімаційне відділення) або операційну, оминаючи
прямої ларингоскопії. приймальне відділення.
Якщо це не вдається:
•• потрійний прийом Сафара (див. додаток 5) (при підозрі NB!
на травму ШВХ голова назад не закидається); Обов’язково проінформувати відділ госпіталізації служ-
•• ШВЛ шляхом трансназальної або трансоральної інтубації би екстреної медичної допомоги про транспортування по-
трахеї (у випадку виникнення технічних труднощів при інту- страждалого, що знаходиться у тяжкому стані (не пізніше, ніж
бації трахеї альтернативою може стати ШВЛ із застосуван- за 10хв. до доїзду до лікарні).
ням ларингеальної маски, стравохідно-трахеального обту-
•• всі постраждалі, у яких розрішення обструкції дихальних and Emergency Cardiovascular Care. Circulation Vol. 112 pp.
шляхів стороннім тілом відбулося внаслідок застосування 19–34.
прийому Геймліха, підлягають терміновій госпіталізації не- 3. П.А. Лазарев, канд. мед. наук, Л.Л. Сидорова, канд. мед.
залежно від віку, статі та інших факторів. наук/ Национальный медицинский университет им.
А.А. Богомольца/ Сердечно-легочная реанимация. Реко-
ІV. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ мендации Европейского совета по реанимации и Амери-
•• введення бронхолітиків: теофілін — 10–20 мл 2% розчину канской ассоциации сердца/Therapia (український медич-
(0,2–0,4 г) (при необхідності розводять у 100–150 мл роз- ний вісник) / 2010 №10 (51).
чину натрію хлориду 0,9%; вводять зі швидкістю 30–50 кра- 4. Обзор рекомендаций американской ассоциации сердца
пель на хвилину); по СЛР и неотложной помощи при сердечно-сосудистых
•• введення препаратів із спазмолітичною дією: дротаверин — заболеваниях 2010 года. Часть первая./ Медицина
2% — 2–4 мл в/в; папаверин 2% — 2–4 мл в/в (в 20 мл роз- неотложных состояний №1–2 (32–33) 2011. C. 10–29.
чину натрію хлориду 0,9%); 5. Курс лекций по детской хирургии. Учебное пособие / Под
общей редакцией профессора Гроны В.Н. — Донецк,
•• введення препаратів з міорелаксуючою дією: діазепам в/в
2006. — 282 с.
у початковій дозі 10–20 мг, в подальшому, при необхіднос-
6. Методи штучного дихання./ Посібник "Перша медична
ті — 20 мг в/м або в/в крапельно ((не більше 6 мл) розводять
допомога", видавництво "Сполом", Львів, 2004 р. Режим
в 5% розчині глюкози або в розчині натрію хлориду 0,9%);
доступу: http://prombezpeka.com.ua/Metodi_shtuchnogo_
•• введення антигіпоксантів: мілдронат — 5,0 мл в/в, тіотриа- dihannya
золін — 2–4 мл в/в, натрію оксибутират — 20% — 10–20мл 7. Дж. Эдвард Морган-мл., Мэгид С. Михаил М79 Клиничес-
в/в крапельно у 5% розчині глюкози, кислота аскорбінова — кая анестезиология: книга 3-я. — Пер. с англ. — M.: Изда-
1–3 мл 5% розчину для внутрішньовенного краплинного тельство БИНОМ, 2003. 304 с., ил.
введення разову дозу розчиняють у 50–100 мл 0,9 % роз- 8. Boon J.M., Abrahams P.H., Meiring J.H., Welch
чину натрію хлориду і вводять шляхом повільної внутрішньо- T. Cricothyroidotomy a clinical anatomy review // Clinical
венної інфузії зі швидкістю 30–40 крапель за хвилину; Anatomy. — 2004. — Vol. 17. — P.478–486.
•• введення перфузійних розчинів — у випадку тяжкого стану 9. Burkey B., Esclamado R., Morganroth M. The role
постраждалого: гідроксиетилкрохмаль 6% — 500мл в/в; of cricothyroidotomy in airway management // Clinical Chest
глюкоза 5% — 400мл в/в; натрію гідрокарбонат 4% — 200 мл Medicine. — 1991. — Vol. 12. — P.561.
в/в; 10. Scrase I., Woollard M. Needle vs surgical cricothyroidotomy:
•• при психомоторному збудженні — препарати седативної a short cut to effective ventilation // Anaesthesia. -2006. —
дії: діазепам 0,5% — 2–4мл (далі по 2мл в/в до одержання Vol. 61. — P.962–974.
ефекту); натрію оксибутират 20% — 10–20мл в/в крапельно 11. Part 5: Adult Basic Life Support : American Heart Association
у 5% розчині глюкози; Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency
•• введення глюкокортикостероїдів: дексаметазон — 12–20 мг Cardiovascular Care / Robert A. Berg, Robin Hemphil,
в/в; Benjamin S. Abella, Tom P. Aufderheide, Diana M. Cave, Mary
•• введення салуретиків: фуросемід 1% 20–40мг в/в; Fran Hazinski, E. Brooke Lemer, Thomas D. Rea, Michael
•• введення антигістамінних препаратів (при підозрі на розви- R. Sayre and Robert A. Swor, Circulation 2010; 122; S 685 —
ток алергічної реакції на органічне стороннє тіло): хлоропі- S705.
рамін — 2% –1–2 мл в/в. 12. Первичный реанимационный комплекс. Доврачебный
этап./ Методическое пособие. /Издание трете. //
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ И.В. Кошкин. — Набережные Челны: НЧМК, 2004 г., — 64 с.
5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги 13. Авторы: Марк Стоунхэм, Джон Вэстбрук / Медицинские
5.1.1. Наявність у керівника бригади екстреної медичної манипуляции / Библиография: Медицинские манипуля-
допомоги локального протоколу з надання екстреної медич- ции / под ред. С.В. Гуляева. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2011. —
ної допомоги постраждалим з розвитком дихальної недостат- 152 с.
ності внаслідок гострої обструкції дихальних шляхів стороннім 14. Болезни уха, горла, носа в детском воздасте: нацио-
тілом. нальное руководство / под. ред.. М.Р.Богомильского,
5.1.2. Наявність у керівника бригади екстреної медичної В.Р.Чистяковой. — М.: ГЕОТАР — Медиа, 2008 — ISBN
допомоги локального протоколу з проведення серцево-леге- 978–5 — 9704–0847–6. — 731 c.
невій реанімації. 15. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 №751 «Про створен-
5.1.3. Наявність у лікаря та фельдшера бригади екстреної ня та впровадження медико — технологічних документів
медичної допомоги локального протоколу з проведення сер- зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
цево-легеневій реанімації. ства охорони здоров’я України».
5.1.4. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід- 16. Наказ МОЗ України від 27.09.2010 №819 "Про розробку,
кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих апробацію та впровадження медико — технологічних стан-
курсах з надання екстреної медичної допомоги постраждалим дартів та нормативів у галузі охорони здоров'я".
з розвитком дихальної недостатності внаслідок гострої об- 17. Наказ МОЗ України від 27.06.2013 №555 "Про затверджен-
струкції дихальних шляхів стороннім тілом. ня та впровадження медико — технологічних документів
5.1.5. Відсоток лікарів та фельдшерів екстреної медичної зі стандартизації медичної допомоги при хронічному об-
допомоги, що проходили підготовку на короткотривалих кур- структивному захворюванні легень".
сах з проведення серцево-легеневої реанімації. 18. Наказ МОЗ України від 15.04.2013 №303 "Про створення
5.1.6. Відсоток постраждалих із розвитком дихальної не- мультидисциплінарних робочих груп з розробки медичних
достатності внаслідок обструкції дихальних шляхів стороннім стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної
тіло, яких госпіталізовано до закладів охорони здоров’я. допомоги на засадах доказової медицини в 2013 році".
5.1.7. Відсоток постраждалих після перенесеної обструкції 19. Наказ МОЗ України від 28.10.2002р. №385 «Про за-
дихальних шляхів, що виписані зі стаціонару. твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар-
VІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: алістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони
1. А.В. Виноградов. Инородные тела./ Режим доступа: http:// здоров’я», зареєстрований Міністерством юстиції України
www.littleone.ru/articles/more/zdorovieipsihologi/144. за №892/7180 від 12.11.2002р.
2. American Heart Association (2005) 2005 American Heart 20. Наказ МОЗ України від 01.06.2009р. №370 «Про єдину сис-
Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро-
ваний Міністерством юстиції України за №863/16879 від тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
14.09.2009р. України», зареєстрований Міністерством юстиції України
21. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- за №147/18885 від 03.02.2011р.
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я». 24. Наказ МОЗ України від 02.03.2011р. №127 «Про затвер-
22. Наказ МОЗ України від 14.02.2012р. №110 «Про затвер- дження примірних табелів оснащення медичною технікою
дження форм первинної облікової документації та інструк- та виробами медичного призначення центральної район-
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень».
охорони здоров’я незалежно від форми власності та під- 25. Наказ МОЗ України від 31.10.2011р. №734 «Про затвер-
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
України за №661/20974 від 28.05.2012р. ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
23. Наказ МОЗ України від 17.11.2010р. №999 «Про затвер- планового лікування».
VIІ. ДОДАТКИ
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом»
Оцінка стану пацієнта за алгоритмом АВСD 6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
А — прохідність дихальних шляхів (Airway) у плевральній порожнині.
1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: С — кровообіг (Circulation)
порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен- 1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (китицях рук):
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових синя, рожева, бліда або мармурова.
дихальних м’язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом 2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться 3. Оцініть капілярне наповнення — в нормі ≤ 2сек. Збільше-
у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе-
порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, рійну перфузію.
м’якого піднебіння). 4. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповне-
2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски з ре- ні або запалі при гіповолемії.
зервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>10л/ 5. Знайдіть периферійний Ps та Ps на великій артерії, оцініть
хв). його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.
В — дихання (Breathing) 6. Виміряйте АТ, вислухайте тони серця.
Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста- 7. Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на- ження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія
пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо- (об’єм сечі <0,5мл/кг/год.).
торакс. D — порушення стану свідомості (Disability)
1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка
дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до- гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікар-
даткових м’язів або черевний тип дихання. ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків:
2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за 1хв. 1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світ-
3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте, ло).
чи рухи грудної клітки симетричні. 2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою ком
4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (на- Глазго (Glasgow Coma Scale).
приклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), 3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
наявність та прохідність плеврального дренажу та інше. Якщо рівень глюкози нижче ніж 3ммоль/л, забезпечте в/в
5. Проведіть аускультацію та перкусію легень. 50,0 мл 20% розчину глюкози.
Техніка виконання прийому Геймліха:
роннє тіло покине гортань постраждалого, рефлекторно

якщо постраждалий знаходиться у вертикальному поло- послідує глибокий вдих, при якому стороннє тіло, якщо
женні, станьте позаду від постраждалого і обхопіть його сво- воно залишилося в роті, може знову потрапити в гор-
їми руками на рівні верхньої частини живота. Підтримуючи тань, тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено
за тулуб, нахиліть постраждалого вперед. Складіть одну свою з рота.
кисть в кулак і помістіть його великим пальцем у напрямку якщо постраждалий знаходиться в горизонтальному поло-
до тулуба в епігастральній ділянці. Другою своєю кистю зафік- женні, то для вилучення стороннього тіла з дихальних шляхів
суйте кулак зверху. Інтенсивно різко стискайте живіт і нижні потерпілого слід вкласти на спину, сісти на його стегна «вер-
ребра постраждалого (до 5 серій) у напрямку знизу — вгору хи» і двома кулаками здійснювати різкі натискання (поштовхи)
до діафрагми, для того щоб створити потужний зворотній рух на верхню частину живота у напрямку до легень, що забезпе-
повітря з легень (внаслідок раптового підвищення внутріш- чує вже описаний механізм.
ньочеревного тиску), яке і виштовхує стороннє тіло з горта-
ні. Слід пам'ятати про те, що негайно після того, як сто-
Самодопомога при обструкції дихальних шляхів (аутоГеймліх):
Розмістити кулак в епігастральній ділянці, долонею іншої до більш ефективного варіанту autoHeimlich: «навалитись» ді-
руки накрити кулак і різко та сильно здійснити поштовх руками лянкою епігастрії на горизонтальний предмет, що міцно стоїть
знизу вгору і ззовні досередини. Якщо таким чином не вдало- (спинку стільця, кут стола, перила) і за рахунок ваги власного
ся виштовхнути стороннє тіло з дихальних шляхів, слід вдатися тіла здійснити різкі поштовхи знизу вгору і ззовні досередини.
Інспіраторний метод ШВЛ Шюллера
водить до середини грудної клітки. Опускаючись вагою тіла

Постраждалого кладуть обличчям вверх, під спину підкла- на свої долоні, рятувальник тисне на грудну клітку постражда-
дають валик з одягу. Рятувальник стає на коліна обличчям лого — здійснюється видих, потім відхиляється назад, посла-
до постраждалого, ніби сідаючи «верхи» на його стегна і кладе блюючи тиск на грудну клітку — здійснюється вдих. Такі рухи
свої долоні на грудну клітку, розмістивши свої чотири пальці повторюють 14–16 разів на хвилину (6).
вздовж нижнього краю останніх ребер, а великі пальці від-
Описання виконання потрійного прийому Сафара

(закидання голови + висування нижньої щелепи + відкривання рота)
Ліву руку розташуйте на лобі постраждалого, праву руку тиску на м'які тканини підборіддя, так як це може призвести
розташуйте під задньою поверхнею шиї і закиньте голову на- до порушення прохідності дихальних шляхів (12).
зад. Помістіть вказівний палець правої руки на підборіддя по- N.B.!!! При підозрі на травму ШВХ слід обмежитись тільки
терпілого під нижню щелепу і злегка потягніть нижню щеле- висуванням нижньої щелепи та відкриванням рота. Голову на-
пу вперед і вгору. Додатково зафіксуйте підборіддя великим зад не закидати
пальцем правої руки під нижньою губою. Не чиніть сильного
Концепція проведення
серцево-легеневої реанімації у послідовності САВ (4, 11, 12):
С (Сіrculation) — відновлення кровообігу. В (Вrеаthing) — відновлення дихання.

1. Покладіть потерпілого спиною на тверду поверхню. Розпочати проведення штучної вентиляції легень: методом
2. Виконайте 30 компресій грудної клітки: натисніть на ниж- «з рота до рота» (виконайте 2 вдихи обхопивши при цьому
ню половину груднини 30 разів дотримуючись при цьому гли- губи потерпілого своїми губами та затиснувши йому ніздрі
бини прогинання груднини на 5см. та частоти натискання — (2 вдихи за 5сек.)) або «з рота до носа» (виконайте 2 вдихи,
100–120 натискань за 1хв. обхопивши при цьому ніздрі потерпілого та затиснувши йому
А (Airways) — відновлення прохідності дихальних шля- рота (2 вдихи за 5 сек.) — якщо постраждалий — знайомий
хів. або якщо наявні відповідні захисні засоби). Якщо постражда-
1. Механічне очищення ротової порожнини від сторонніх лий не знайомий і відповідні захисні засоби відсутні — обмеж-
тіл, слизу, блювотних мас тощо. теся тільки пунктами С-А.
2. Потрійний прийом Сафара (див. додаток 5).
Алгоритм «Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом»
Наявність свідомості у пацієнта
В свідомості Без свідомості
Спонукати пацієнта кашляти.

Виконати прийом Геймліха.
Спроба ШВЛ мішком Амбу.
Візуалізація стороннього тіла.
Видалення стороннього тіла затискачем.
ШВЛ О2 під підвищеним тиском. Обструкцію Обструкцію
не усунуто усунуто
Обструкцію усунуто,
Обструкцію не усу- Повторно провести
пацієнт без свідо-
нуто прийом Геймліха
мості
Крікотіреотомія Обструкцію не усуну-

Встановлення повітряпро-
то, пацієнт втрачає
відної трубки (інтубаційної
свідомість
трубки, ларингеальної
маски, стравохідно-трахе-
ального обтуратора)
Оксигенотерапія 10–15 л/кг
Див. відповідні
При порушенні
алгоритми лікування
серцевого ритму Транспортування у профільний стаціонар
аритмій
ШВЛ 100% киснем 10 —

15 л/кг під контролем SpO2
Транспортування під контролем життєво важливих функцій

в найближчий стаціонар (ВРІТ, минаючи приймальне відді-
лення)
ЗАТВЕРДЖЕНО гальній структурі смертності населення. Щорічно в наслідок
Наказ Міністерства охорони здоров’я травматичних пошкоджень в країні помирає 44–65 тисяч чо-
________________ №______ ловік і за останні 10 років констатовано збільшення смерт-
ності населення внаслідок травм на 32,6%. За останні 5 ро-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ків в Україні зареєстровано 204,195 дорожньо-транспортних
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ пригод (ДТП), в яких було травмовано 222,342 осіб і загинуло
35,171 людей. Протягом 2005–2011 рр. травматизм з іншими
ПОЛІТРАВМА зовнішніми чинниками впливу на стан здоров’я склав 4807 на
100 тис. населення, серед яких механічні травми складали
Перелік скорочень: 4172 на 100 тис. населення, а тяжкі поєднані травми — 179, 08
АВС послідовний огляд пацієнта на 100 тис. населення. За 2011 рік в стаціонарі України було
госпіталізовано 683398 постраждалих з будь-якими ушко-
дженнями, з них померло 13162 травмованих, у тому числі
в/в внутрішньовенно
від поєднаної тяжкої травми — 7517 осіб. Економічні втрати,
в/м внутрішньом’язево за даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН
ГДН гостра дихальна недостатність України, складають 10 млрд. гривень від травмування та за-
ДТП дорожньо-транспортна пригода гибелі громадян не пов’язаних з виробництвом, та 1,12 млрд.
ЛПМД локальні протоколи медичної допомоги гривень від тимчасової непрацездатності тих хто отримав
ШВЛ штучна вентиляція легень будь-яку травму, що складає близько 2,5 % внутрішнього ва-
ПШП протишокова палата лового продукту [16].
Науковий аналіз у вирішенні такої проблеми доводить,
CАТ cистолічний артеріальний тиск
що складові вирішення цих питань мають базуватись на сис-
СЛР серцево-легенева реанімація темній організації надання екстреної медичної допомоги
ЕМД екстрена медична допомога на трьох послідовних етапах: на місці події; під час транспорту-
ЧД частота дихання вання постраждалих до лікувальної установи; в сучасних осна-
ЧМТ черепно-мозкова травма щених багатопрофільних ЗОЗ для лікування такої категорії
ЧСС частота серцевих скорочень постраждалих. Летальність при політравмі складає 22–34%,
ЕКГ електрокардіограма із них госпітальна смертність — 65–70% приходиться на перші
24–48 годин з моменту госпіталізації, а в структурі додобової
SpO2 парціальна напруга кисню (відносно до — сатура-
ція крові) летальності — 35% постраждалих помирають в перші 15 хви-
≥ більше або дорівнює
лин госпітального періоду.
Міжнародний досвід свідчить, що 15–20% летальних на-
< менше або дорівнює
слідків травми кожного року можливо попередити за умов
покращення служби швидкої медичної допомоги. Якщо
в 1972 році в США травматичні ушкодження призвели до смер-
1.1. Діагноз: Політравма (поєднана травма)
ті 117,000 осіб, а 11,5 млн. стали інвалідами, то після прийнят-
1.2. Код МКХ-10: Т 06.8
тя в 1973 році закону про Систему екстреної медичної допо-
моги (Public Law 93–154) та впровадження концепції «Золота
кладних станів.
година», яку було запропоновано Dr. R.A. Crowley та співавто-
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич-
рами, кількість летальних випадків зменшилась в 1993 році
ної допомоги пацієнтам з політравмою (поєднаною травмою),
до 90,523.
зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захво-
Створення таких систем надання екстреної медичної до-
рювання.
помоги в країнах Європи та США дозволило знизити леталь-
ність серед постраждалих на поєднану травму на 30–40 %,
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
що підводить до усвідомлення про утворення саме такої сис-
Рецензенти
теми з наступними компонентами: нормативно-правова база;
Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи, лау- стандарти медичної допомоги; кадри; медичне сортування;
реат державної премії України в галузі науки
і техніки, д.мед.н., професор створення центрів травми; уніфікація; моніторинг та епідемі-
ологічні дослідження.
Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф» НМА-
ПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н. Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу
медичної допомоги для пацієнтів з політравмою (поєднаною
Максимен- Старший науковий співробітник, к.мед.н.
ко М.А. травмою) на догоспітальному етапі є надзвичайно актуальним
завданням, яке має виконуватись в рамках поліпрофільної
1.8. Епідеміологічна інформація програми організації надання екстреної медичної допомоги
Політравма (поєднана травма) — це така нозологічна фор- та здійснюватись на основі доказів ефективності застосуван-
ма травматичного ушкодження, яка відображається уражен- ня схеми лікування, фармакотерапії та організаційних принци-
ням двох і більше анатомічних ділянок постраждалого, тяж- пів її надання.
кість якої в першу чергу обумовлена синдромом взаємного
обтяження. ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
З другої половини ХХ ст. в країнах світу спостерігається Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга-
зростання травми в структурі захворюваності та смертності нізації системи надання екстреної медичної допомоги пацієн-
населення. На теперішній час травма є основною причиною там з політравмою (поєднаною травмою).
смерті людей віком до 40 років. Якщо середній вік серед по- Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
мерлих внаслідок серцево-судинної патології складає 79 ро- колу було створення ефективної системи надання екстреної
ків, онкологічних захворювань — 68,8 років, то від травматич- медичної допомоги пацієнтам з політравмою (поєднаною
них ушкоджень — 34,4 року [14–15]. травмою) на догоспітальному етапі на основі впровадження
За даними ВООЗ щорічно у світі травми отримують 7–8 млн. системи заходів щодо усунення невідворотніх загроз від по-
осіб, з яких 300 тис. осіб працездатного віку помирають. Осо- лісистемних та поліорганних ушкоджень.
бливо небезпечною є закрита травма — з летальністю до 57,7 %. Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної до-
Збільшення кількості травм в усьому світі залишається од- помоги є комплексним протоколом медичної допомоги паці-
нією з актуальних соціально-економічних проблем сучасності. єнтам з політравмою (діагноз за МКХ — Т 06.8 — Інші уточнені
Смертність внаслідок травм в Україні складає 91,8 випадків травми з включенням декількох ділянок тіла); а саме, екстрена
на 100 тисяч населення або 5,99% за питомою вагою в за- медична допомога (догоспітальний етап).
ПОЛІТРАВМА
Протокол був розроблений та обговорений на засіданні ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Вченої ради ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України» з погоджен- Організація та надання медичної допомоги на догоспі-
ням багатопрофільною робочою групою, яка включала пред- тальному етапі
ставників різних медичних спеціальностей (спеціалістів з не- Діагноз: Політравма
відкладної медичної допомоги, анестезіологів, кардіологів, Код МКХ-10:T 06.8
хірургів, загальної практики-сімейної медицини та ін.). Обґрунтування та основні положення протоколу
Доцільним буде враховувати класифікацію поліорганних 1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич-
ушкоджень, механізми та види травми з урахуванням пато- ної допомоги пацієнтам з політравмою з моменту прибуття
генетичних механізмів поєднаних та множинних ушкоджень, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце
що дає можливість розраховувати на адекватний вибір так- пригоди або звернення такого пацієнта (в супроводі родичів
тики та ефективне використання протокольних схем відносно або свідків з місця пригоди) за медичною допомогою до мо-
домінуючих вітальних загроз. менту госпіталізації.
Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга- 2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально-
нізації системи надання екстреної медичної допомоги пацієн- му етапі здійснюється:
там з політравмою. бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
Розподіл патогенетичних механізмів при політравмі за кіль- трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
кісним характером травми: станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
Ізольована травма — кожне окреме пошкодження в будь- ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
якій анатомо-функціональній ділянці тіла або органу. профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
Множинна травма — декілька пошкоджень в межах однієї ної допомоги.
анатомо-функціональної ділянки. 3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна
Поєднана травма — декілька пошкоджень в межах різних бути надана пацієнтам з політравмою з першою хвилиною від
анатомо-функціональних ділянок. початку огляду постраждалого на місці пригоди.
Комбінована травма — пошкодження, які виникають вна- 4. Пацієнтам з політравмою необхідно забезпечити термі-
слідок одночасного або послідовного впливу на організм де- нову госпіталізацію в першу чергу в центри (відділення) спе-
кількох травмуючих агентів. ціалізованої медичної допомоги травмованим, де можливе
Політравма — тяжкі множинні і поєднані ушкодження, при проведення на достатньому рівні усунення ускладнень пере-
яких виникає травматична хвороба, яка потребуює надання бігу травматичного процесу при політравмі.
медичної допомоги за життєвими показами. Обов’язковою 5. Своєчасна та адекватна медична допомога за життєви-
умовою для застосування терміну «політравма» є наявність ми показаннями в повному обсязі обумовлює зниження ле-
травматичного шоку, а одне з ушкоджень чи їх поєднання яв- тальності як на догоспітальному, так і на ранньому госпіталь-
ляють загрозу для життя та здоров’я постраждалого. Патоге- ному етапі.
нетичним обґрунтуванням розвитку шоку при політравмі є гі- 6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
поволемія, різновидом якої є геморагічний, опіковий та трав- помоги пацієнтам з діагнозом політравма у кожному ЗОЗ до-
матичний шок. цільно розробити та впровадити локальні протоколи медичної
«Травматична хвороба» — фазний патологічний процес, допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут па-
що поступово розвивається при тяжких ушкодженнях, в осно- цієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно
ві яких лежать порушення гомеостазу, загальних та місцевих до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза-
адаптаційних процесів, а клінічні прояви залежать від характе- ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну
ру, кількості та локалізації ушкоджень. медичну допомогу, визначається наказом територіального
Для політравми характерно: наявність синдрому взаємно- органу з питань охорони здоров’я.
го обтяження, атипової симптоматики ушкоджень, складність 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
діагностики, необхідність постійної оцінки тяжкості стану по- та затверджений ЛПМД.
страждалого, термінова потреба в адекватних лікувальних 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
заходах, розвиток травматичної хвороби, велика кількість участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з політравмою
ускладнень та висока летальність. на догоспітальному етапі.
Механізм травмування. Надання невідкладної медичної до- 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
помоги постраждалим на догоспитальному етапі завжди має ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
розпочинатись з огляду місця події та визначення механізму 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
травмування. Відомо, що різні типи нещасних випадків при- СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
зводять до різних типів ушкоджень, але специфічні види ушко- ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
джень та механізм травми корелюють. Політравма найчастіше Положення протоколу
є наслідком ДТП та падання з висоти (кататравми). 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
Події, при яких завжди спостерігається політравма (за ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
З.Мюллер, 2005): цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
•• у разі смерті пасажирів або водія автотранспорту; екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
•• коли постраждалого викинуто з автомобіля; номером виклику екстреної допомоги 112.
•• деформація транспортного засобу більш 50 см; 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
•• при здавленні постраждалого; екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
•• при аварії на швидкості; нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
•• при наїзді на пішохода або велосипедиста; та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
•• при падінні з висоти більш 3 м; до пацієнта з політравмою на місце пригоди.
•• при вибухах; Необхідні дії
•• у разі завалу зсувними матеріалами. Обов’язкові:
Слід зазначити, що в даному протоколі передбачена дію- 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
ча організаційна структура та особливості надання медичної диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
допомоги, відповідно до критеріїв розмежування медичних та медицини катастроф:
послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про по- •• усунення кровотечі методом накладання джгута або притис-
рядок проведення реформування системи охорони здоров’я каючою пов'язкою;
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та міс- •• у випадку, коли відсутні ознаки життя, необхідно розпочати
ті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції України серцево-легеневу реанімацію;
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р). •• не залишайте пацієнта без нагляду.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє 4.2. У разі, коли на початку обстеження на фоні серцево-су-
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- динних порушень відсутні електрокардіографічні ознаки, реє-
дії. страцію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 5–10 хвилин.
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ 4.3. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем
ДОПОМОГИ (SaO2), при нормі — 95–98%). При SpО2 меньш 90% розпочати
Положення протоколу респіраторну підтримку.
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) 4.4. Бальна оцінка тяжкості стану постраждалого: динаміч-
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- ний контроль за ЧСС, АТ, розрахунок індексу шоку (ЧСС/АТсист.),
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- пульсоксиметрія (SaO2). При АТсист. <80 мм рт.ст., ЧСС > 110 уд/
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- хв., SaO2 <90 %, індексу шоку >1,4 потрібна корекція комплек-
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги су невідкладної інтенсивної терапії.
та медицини катастроф. 4.5. Провести первинне сортування на місці пригоди
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, по тяжкості стану постраждалих:
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до- 4.5.1. В першу чергу транспортування постраждалого
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. з ознаками пошкоджень та загрози для життя, а також дітей
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- до найближчого стаціонару.
сується у Карті виїзду екстреної (швидкої) медичної допомоги 4.5.2. В другу чергу транспортування постраждалого без
(форма 110/о). До Карти виїзду бригади екстреної (швидкої) ознак загрози для життя, якщо можливо — в спеціалізований
медичної допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ. ЗОЗ.
Обґрунтування 3.1.2.3. Лікувальна тактика
Рання госпіталізація пацієнтів з ознаками політравми 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
до спеціалізованого ЗОЗ з метою проведення своєчасного дичної допомоги
відновлення компенсаторних механізмів кровообігу та дихан- 1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Положення
паціента на рівній поверхні або іммобілізація шийного відділу
ня зменшує смертність, покращує результати подальшого лі-
хребта з фіксацією на довгій дошці. При западінні язика поло-
кування постраждалих.
ження на спині з максимальним розгинанням голови та відве-
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич-
денням нижньої щелепи вперед, звільнити ротову порожнину
ної допомоги (Додаток №3, алгоритм №2.1, №2.2)
від біомас та ввести повітряпровід.
1. Збір анамнезу
Постраждалим необхідно обмежити фізичне навантажен-
1.1. Збір анамнезу захворювання:
ня, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти
1.1.1. Встановити точний час від початку події.
пацієнту самостійно пересуватись. Іммобілізація сегментів
1.1.2. Встановити кіськість постраждалих, у томі числі дітей.
кінцівок з ознаками переломів.
1.1.3. Встановити механізм травми для кожного постраж- 2. Проведення оксигенотерапії при клінічних ознаках го-
далого. строї дихальної недостатності: частота дихання більше 40 або
1.1.4. Повідомити диспетчера про необхідність додаткових менше 8 в 1 хв.; SpО2 ≤ 90% при диханні атмосферним пові-
бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. трям та рівнем свідомості менше 8 балів за шкалою Глазго. Ін-
1.2. Збір анамнезу життя (якщо обставини дозволяють): галяцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт або при необхідності — інтубації трахеї з переводом на ШВЛ
щоденно. зі швидкістю 3–5 л/хв. (алгоритм №2.1 «Гостра дихальна не-
1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв достатність»).
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. 3. Забезпечення венозного доступу шляхом встановлення
1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- периферичного катетеру найбільшого діаметру (при необ-
них та респіраторно-обструктивних захворювань, або інших хідності 2-х і більше), катетеризація зовнішньої яремної вени
захворювань до травми: порушення ритму серця, порушення або центральний венозний доступ (встановлення катетеру
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової по Сельдінгеру). Дотримання заходів асептики/антисепти-
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- ки для внутрішньовенної пункції; катетер надійно фіксується
явність у минулому кровотеч тощо. пов’язкою.
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез 2. Надання екстреної медичної допомоги
та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів. Обов’язкові:
2. Проведення огляду та фізичного обстеження 1. Проведення інфузійної терапії. Внутрішньовенно струйно
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: інфузія кристалоїдних розчинів не менше 800 мл за 10 хв. (при
свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода- відсутності показника САТ — в 2 вени й більше) під контролем
ток №2). САТ (не менше 90 мм рт.ст.). При крововтраті (САД менше
2.2. Візуальна оцінка: колір шкіряних покривів, вологість, 90 мм рт.ст.) продовжити в/в інфузію колоїдними розчинами
наявність харкотіння, ознаки набухання шийних вен. (10% розчин гідроксиетилкрохмалю) 200–400 мл. (алгоритм
2.3. За відсутності потреби в реанімаційних заходах прово- №2.2 «Гіповолемічний шок»).
дять вторинний огляд — більш детальне неврологічне та со- Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
матичне обстеження. крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/хв.
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який може
цієнта поєднуватися із внутрішньовенним крапельним введенням
3.1. Пульс, його характеристика, АТ. добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
3.2. ЧД, його характеристика. 2. Знеболення у випадках важкої поєднаної травми (в/в, в/м
3.3. Аускультація легень: наявність вологих або сухих хри- введення анальгетиків, наркотичних знеболюючих препара-
пів, бронхіальне дихання, дихання не вислуховується. тів). Знеболення проводиться ненаркотичними (1 мл 3% р-ну
3.4. Аускультація, встановлення або виключення підшкірної кеторолака, 1–2 мл декскетопрофену); наркотичниими (1мл
емфіземи, крепітації реберних уламків. 2% р-ну тримеперидину, 1 мл 0,005% р-ну фентаніла, 1 мл 2%
3.5. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. р-ну морфін + носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1–2 мл
3.6. Відповідно до показань усунути порушення життєво 5% р-ну трамадола) анальгетиками підшкірно, в/в, в/м.
важливих функцій організму — дихання (алгоритм №2.1 «Го- 3. При судомному синдромі та збудженні — діазепам
стра дихальна недостатність»), кровообігу (алгоритм №2.2 2–4 мл 0,5% р-ну в/в. Преднізолон 30–60 мг (в окремих ви-
«Гіповолемічний шок»). падках допускається збільшення зазначеної дози, що вирішує
4. Проведення інструментального обстеження та визна- лікар індивідуально у кожному конкретному випадку) або ме-
чення тяжкості травми: тилпреднізолон дозою 30 мг/кг в/в.
4.1. Постійний кардіомоніториг, реєстрація ЕКГ. 3.1.2.4. Госпіталізація
Обґрунтування та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений проміжок часу
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вто- з моменту первинного контакту з медичним працівником.
ринної медичної допомоги при політравмі зменшує кількість 1.3. Відсоток пацієнтів з політравмою, яким в повному об-
випадків незворотніх вітальних порушень на ранньому госпі- сязі було забезпечено транспортну іммобілізацію на догоспі-
тальному етапі. тальному етапі.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 1.4. Відсоток пацієнтів з політравмою, які госпіталізовані
медичної допомоги до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок часу
Обов’язкові: (2 години; 12 годин) з моменту первинного контакту з медич-
1. Всі пацієнти з підозрою на політравму незалежно від ста- ним працівником.
ті, віку та інших чинників підлягають терміновій госпіталізації.
Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої) медич- VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (відділен- 1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Го-
ня), де можливе надання спеціалізованої медичної допомоги. стрий коронарний синдром з елевацією сегмента ST».
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- 2. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за-
ринг стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готов- твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар-
ність до проведення реанімаційних заходів. ських, провізорських посад та посад молодших спеці-
3. Транспортування здійснюється на транспортній дош-
ці (ношах) після стабілізації стану пацієнта, або визначення
за № 892/7180 від 12.11.2002 р.
оптимізованого терміну догоспітального етапу, у відділення
екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофіль-
ної лікарні, або минаючи вказане відділення, безпосередньо
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях
до відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення,
операційний блок, де має проводитись екстрена спеціалізо- України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
вана медична допомога. 4. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я дження протоколів надання медичної допомоги за спеці-
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на- альністю «Кардіологія».
каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе- 5. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис-
чує організацію надання екстреної медичної допомоги пацієн- тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро-
там з політравмою, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
первинну та вторинну медичну допомогу. 14.09.2009 р.
IV. ВИМОГИ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЯКІ мативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
НАДАЮТЬ ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ 7. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер-
1. Кадрові ресурси дження форм первинної облікової документації та інструк-
Лікар зі спеціалізацією «медицина невідкладних станів» та/ цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
або фельдшер, медична сестра, водій. охорони здоров'я незалежно від форми власності та під-
2. Матеріально-технічне забезпечення (обладнання) порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції
Апарат для штучної вентиляції легень, електрокардіограф України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
багатоканальний, пульcоксиметр, тонометр з набором ман- 8. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер-
жет для вимірювання артеріального тиску на руках, фонен- дження форм звітності та медичної облікової докумен-
доскоп/стетофонендоскоп, мішок Амбу, комбінована ен- тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
дотрахеальна трубка-стравохідний обтуратор (combitube), України», зареєстрований Міністерством юстиції України
лярингеальні маски, ларингоскоп з набором клінків, ендо- за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
трахеальні трубки різних розмірів, язикотримач, ліки та інші 9. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер-
засоби медичного призначення відповідно до табеля осна- дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі-
щення, дефібрилятор, транспортні засоби іммобілізації. лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада-
Лікарські засоби (нумерація не впливає на порядок призна- ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».
чення): 10. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен-
1. Кровозамінники та перфузійні розчини: 0,9% натрію хло- ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за-
рид, стерофундин ISO, глюкоза; розчин Хартмана, гідроксие- собів та забезпечення його доступності».
тилкрохмаль. 11. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
2. Наркотичні анальгетики: морфін, морфін + носкапін + па- ня та впровадження медико-технологічних документів
паверин + кодеїн + тебаїн; трамадол.
3. Гемостатики: етамзилат, амінокапронова кислота, тра-
12. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном
нексамова кислота.
этапе. Практическое руководство//Вольный И.Ф., Постер-
4. Бета-адреноблокатори: есмолол, метопролол; лабето-
нак Г.И., Пешков Ю.В., Ткачева М.Ю. / Под ред.профессо-
лол.
ра Никонова В.В. (Харьков), профессора Белебезьева Г.И.
5. Адреноміметичні лікарські засоби: добутамін; епінефрин (Киев). — 3-е изд., перераб. и доп. — Луганск, 2006. — 224 с.
(Epinephrine). 13. Яковцов И.З., Березка Н.И., Гунько Б.В., Рынденко С.В.,
6. Анксіолітики: діазепам; афобазол. Феськов А.Э., Яковцова И.И.Оказание медицинской по-
7. Ненаркотичні анальгетики: метамізол натрію; декскето- мощи при политравме на догоспитальном этапе. Методи-
профен. ческие рекомендации. — Харьков, 2007. — 23 с.
8. Сечогінні засоби: фурасемід, торасемід, манітол. 14. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебраль-
9. Гормони: преднізолон, дексаметазон, метилпреднізолон. ная реанимация: Методические рекомендации. — Дне-
пропетровск, 2007. — 47 с.
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 15. Sampalis J.S., Denis R., Lavoie A. Trauma care regionalization:
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги a process outcome evaluation // J. Trauma. — 1999. — 46. —
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- P. 565–579.
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- 16. Г.Г. Рощін, С.О. Гур’єв, Н.М. Барамія, В.О. Крилюк Неви-
помоги пацієнту з політравмою. рішені питання надання екстреної медичної допомоги по-
1.2. Відсоток пацієнтів з політравмою, яким було здійснено страждалим з тяжкою поєднаною травмою: Проблеми вій-
кисневу підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) ськової охорони здоров’я// Київ-2012.— С 48–56.
VІІ. ДОДАТКИ
Додаток №1 Додаток №2
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
допомоги «Політравма» допомоги «Політравма»
Інформована згода пацієнта ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ САВDE

Лікар бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги про-
інформував мене про наявність у мене політравми та доціль- 1. С — кровообіг (Circulation)
ність проведення стаціонарного лікування якомога раніше. 1.1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя,
Я, ______________________________________________________, рожева, бліда або мармурова.
(Прізвище, ім’я, по-батькові) 1.2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла. Оцініть
капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне
попереджений про можливі побічні дії цього лікування і даю наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.
згоду на проведення лікування із застосуванням методів і тех- 1.3. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно напо-
нологій щодо такого стану здоров’я внені або запалі при гіповолемії.
Дата __________________________ Підпис ___________________ 1.4. Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу-
Родич _________________________ Підпис ___________________ лярність та симетричність.
(Заповнюється у разі якщо пацієнт не може підписати власноручно)
1.5. Виміряйте артеріальний тиск.
1.6. Вислухайте тони серця.
Лікар бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги ____ Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
(підпис)
(об'єм сечі < 0,5 мл/кг/год.).
Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
торакс.
2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушен-
ня дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота
додаткових м'язів або черевний тип дихання.
2.2. Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
2.3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте,
2.4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен
(наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмоторак-
сі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
2.6. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
3.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
у критичному стані, порушення свідомості часто спричиняє
з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
10 л/хв).
ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків.
4.1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію
на світло).
4.2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою
5.1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних,
друзів.
5.2. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пе-
ревірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці,
приймає.
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Політравма»
Дії керівника бригади на місці події
Бригада ШМД виїзджає на виклик в найкоротший термін
Повідомити диспетчера станції ЕМД про кількість постраждалих, у тому числі дітей, тяжкості їх стану при необ-
хідності додаткових бригад ЕМД.
Під час прибуття на місце виклику оцінити ситуацію:

•• визначити кількість постраждалих;
•• провести первинне сортування по тяжкості стану.
Повідомити диспетчера станції ЕМД про прибуття на місце події і вказати

число постраждалих. Очолити і організувати надання медичної допомоги
на місці пригоди.
Обстеження постраждалого (за алгоритмом АВСDE):

•• первинний огляд для оцінки порушень вітальних функцій;
•• поглиблений огляд проводиться в салоні автомобіля ЕМД: оцінити стан постраждалого, рівень свідомості за
шкалою ком Глазго, ЧСС, АТ, ЧД, величину зіниць та їх реакцію на світло; з'ясувати механізм травми;
•• визначити час з моменту травми;
•• провести огляд, аускультацію, пальпацію, пульсоксиметрію;
•• встановити попередній діагноз, оцінити важкість функціональних розладів.
Передбачати наявність політравми в наступних випадках:
•• у разі смерті пасажирів або водія транспортного засобу;
•• якщо постраждалого викинуто з машини;
•• деформація транспортного засобу перевищує 50%;
•• у разі здавлення пацієнта;
•• при аварії на високій швидкості (швидкість автотранспорта була більше 60 км\год.);
•• при наїзді на пішохода або велосипедиста;
•• при падінні з висоти більше 3 метрів;
•• у разі наявності мінно-вибухової травми;
•• у разі здавлювання при зсувах;
•• побиття постраждалого групою осіб та/або важким предметом.
Виконати всі необхідні заходи щодо підготовки постраждалого до транспортування:

•• забезпечити респіраторну підтримку (підтримка показника SpО2 ≥ 90%),
•• забезпечити венозний доступ та інфузійну терапію (критерій: САТ ≥ 90 мм рт. ст.), адекватне знеболення, симп-
томатичну терапію.
В оптимальний термін транспортувати до спеціалізованого ЗОЗ (з відділеням політравми), при необхідності —

в ПШП відділення невідкладних станів.
Здійснювати при транспортуванні монторинг вітальних функцій: АТ, ЧСС, ЧД, SpО2.
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
допомоги «Політравма» з алгоритмами № 2.1, № 2.2
Дії бригади при наданні екстреної медичної допомоги на місці події:

•• лікаря;
•• фельдшера;
•• водія-санітара.
Відповідно до посадових інструкцій.
Зупинка зовнішньої кровотечі (притискання пальцями, стискаюча

пов’язка, тампонада рани, в крайньому випадку — джгут; при від-
ривах кінцівок — джгут).
Іммобілізація шийного відділу хребта з фіксацією на довгій дошці
(R-негативні дошки, «ковшові» ноші, каркасні ноші і т.п.).
При клінічних ознаках гіповолемічного шоку:

При клінічних ознаках гострої дихальної недостатності: •• холодна, бліда, волога шкіра;
•• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.; •• САТ ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥100 в 1 хв., шоковий індекс
•• SpО2 ≤90% при диханні атмосферним повітрям. більше 0,7;
•• SpО2 ≤90 %.
Алгоритм № 2.1 Алгоритм № 2.2

«Гостра дихальна недостатність» «Гіповолемічний шок»
Надання медичної допомоги на місці події та на шляху до лікарні, (АВС)
Положення тіла на спині, застосування повітряпроводу, при необхідності — інтубація трахеї.

Застосування периферичного катетеру найбільшого діаметру (при необхідності 2-х і більше);
Проведення пульсоксіметрії.
Інфузійна терапія (під контролем АТ — САТ ≥ 90 мм рт. ст.).

Оксигенотерапія (під контролем SpО2 ≥90%).
Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% р-ну кеторолака, декскетопрофену 2 мл (50 мг)) або нар-
котичними (1мл 2% р-ну тримеперидину, 1 мл 0,005% р-ну фентаніла, 1 мл 2% р-ну морфін +
носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1–2 мл 5% р-ну трамадола) анальгетиками в/в або в/м.
При судомному нападі та збудженні — діазепам 2-4 мл 0,5% р-ну в/в. Преднізолон 30-60 мг або
метилпреднізолон в дозі 10–15 мг/кг в/в.
Стабілізація стану:
•• відсутність порушень свідомості;
•• відсутність порушення дихання;
•• САТ ≥ 90 мм рт. ст., SpО2 ≥90%.
Так Ні
Доставка до ПШП відділення невідклад-

Доставка до відділення невідкладних ста-
них станів (огляд спеціалістів за локальним
нів (огляд спеціалістів за локальним прото-
протоколом та інш.), (ОИТАР минуя прием-
колом та інш.)
ное отделение)
Алгоритм № 2.1 «Гостра дихальна недостатність при ПТР»
•• ціаноз шкіри;
•• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.
•• SpО2 менше 90 при диханні атмосферним повітрям.
Катетеризація периферичної (при необхідності центральної) вени. ЕКГ-моніторинг. Поло-

ження пацієнта на боці (при відсутності протипоказань) або на спині.
Оценка АД. Аускультация лёгких.
Клінічні ознаки неефективної спонтанної вентиляції:

тахіпное (ЧД більше 35 в хв.), брадипное (ЧД менше 10 в хв.), акроцианоз. апное.
Респіраторна підтримка (рівень свідомості ≤ 8 балів за шкалою Глазго): інтубаційна трубка,

ларінгеальна маска, стравохідно-трахеальний обтуратор з подальшою ШВЛ мішком Амбу
або підключення до апарату ШВЛ.
При можливості встановлення причин тяжкості стану
Ознаки Обструкція дихальних шляхів сторон-

Політравма
кровотечі нім тілом. Напружений пневмоторакс:
•• відсутність дихальних шумів і рухів
грудної клітки на стороні ураження.
Алгоритм № 2.2 Алгоритм №2.1 Доставка в операційну, ми-

Додаток №3.
«Гіповолемічний «Гостра дихальна наючи ПШП відділення невід-
Алгоритм №2
шок» недостатність» кладних станів
Переведення пацієнта на ШВЛ з 50% О2 та доставка в стаціонар з постій-

ним контролем вітальних функцій (або в ПШП відділення невідкладних
станів)
Алгоритм № 2.2 «Гіповолемічний шок при політравмі»
Провести обстеження
При наявності клінічних ознак гострої дихальної недо-
статності:
•• САТ ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥ 100 в 1 хв., шоковий індекс
•• ціаноз шкіри.
більше 0,7.
Алгоритм № 2.1 «Гостра дихальна недостатність»

При наявності кровотечі — тимчасова зупинка кровотечі.
Забезпечити внутрішньовенний доступ через перифе-
ричний катетер найбільшого діаметру.
Внутрішньовенно інфузія кристалоїдних розчинів до 800 мл за 10 хв. (при відсутності показників САТ — в 2 вени й більше) під
контролем САТ (не менше 90 мм рт. ст.).
Забезпечити прохідність дихальних шляхів, оксигенотерапія (під контролем SpО2 — не менше 90%).
При необхідності:
- знеболення (1 мл 0,005% розчину фентаніла, 1 мл 2% розчину морфін + носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1-2 мл 5%
розчину трамадола);
- глюкокортикостероїди: преднізолон 30-60 мг або метілпреднізолон до 10-15 мг/кг ваги тіла.
Так Систолічний АТ ≥ 90 мм рт. ст.? Ні
При крововтраті продовжити в/в інфузію коллоїдними роз- Продовжити в/в

чинами (10% розчин гідроксіетилкрохмалю) 200-400 мл. введення кристаллоїдних розчинів.
При відсутності эфекту — в/в добутамін ( 2,5-10 мкг/кг/хв)
Транспортування на транспортній дошці з контролем АТ, ЧД, ЧСС, SpO2 до найближчого стаціонару, до відділення інтенсивної
терапії або в операційну, минаючи відділення невідкладних станів.
РАПТОВА СЕРЦЕВА СМЕРТЬ
ЗАТВЕРДЖЕНО ків смерті від серцево-судинних захворювань і 13–30% в за-
Наказ Міністерства охорони здоров’я гальній смертності.
________________ №______ Найбільш вразливі до раптової серцевої смерті вікові гру-
пи 0–6 місяців і 35–70 років. 65% випадків раптової серцевої
смерті трапляється поза лікарнею: 44,7% — вдома, 18,8% —
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ під час транспортування до лікарні і 1,5% — на робочому місці
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ [23,24].
У 40–50% випадків смерті раптова серцева смерть була
РАПТОВА СЕРЦЕВА СМЕРТЬ першою і єдиною ознакою захворювання [24]. Більше 60%
всіх випадків раптової серцевої смерті викликані патологіями
Перелік скорочень коронарних артерій. На догоспітальному етапі серед причин
АКШ Аортокоронарне шунтування раптової серцевої смерті серцеві причини складають 82,4%,
БЕА Безпульсова електрична активність
решта -8,6%, позасерцеві (травма, утоплення, самогубство
тощо) [23,24].
БПЕАС Безпульсова електрична активність серця
За офіційними даними ДУ «Головне бюро судово-медичної
в/в Внутрішньовенний експертизи МОЗ України» кількість випадків смерті від сер-
ГІМ Гострий інфаркт міокарда цево-судинних захворювань у 2012 році в Україні складала
ГКС Гострий коронарний синдром 72 398 випадків, з них близько 30 тис. осіб працездатного віку.
ЕКГ Електрокардіограма Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоко-
ЕМД Екстрена медична допомога лу медичної допомоги для пацієнтів з гострим РСС є надзви-
ІХС Ішемічна хвороба серця чайно актуальним завданням, яке має виконуватись в рамках
мультидисциплінарної програми надання медичної допомоги
НПЗ Надгортанні повітровід ні засоби
та здійснюватись на основі доказів ефективності втручань,
ПМК Перший медичний контакт фармакотерапії та організаційних принципів її надання.
РСС Раптова серцева смерть
САТ Систолічний артеріальний тиск ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
СН Серцева недостатність Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга-
ФШ Фібриляція шлуночків нізації надання екстреної медичної допомоги пацієнтам та по-
ЧД Частота дихання страждалим з РСС. Даний протокол може бути використаний
як лікарем так і фельдшером з медицини невідкладних станів.
ШТ Шлуночкова тахікардія
Також його використання можливе медичним персоналом
ШТ Шлуночкова тахікардія без пульсу
в ЗОЗ.
Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА колу було створення ефективної системи надання екстреної
1.1. Діагноз: Раптова серцева смерть (РСС) медичної допомоги пацієнтам з РСС, ґрунтуючись на сучас-
1.2. Код МКХ-10: них принципах та елементах доказової медицини, прийнятих
І 46.0 Зупинка серця з відновленням серцевої діяльності у країнах ЄС.
І 46.1 Раптова серцева смерть (РСС) Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого
І 46.9 Зупинка серця неуточнена клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
R 96.0 Миттєва смерть medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової
R 96.1 Смерть, що наступила менше ніж через 24 год. з мо- медицини — клінічні настанови — третинні джерела, які ство-
менту появи симптомів, що не має іншого пояснення (причи- рювались на основі даних РКД, НРКД, мета-аналізів, система-
ни) тизованих оглядів літератури.
R 98 Смерть без свідків УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою
R 99 Інші неточно визначені та неуточнені причини смерті групою, яка включала представників різних медичних спеці-
1.3. Протокол призначений, в першу чергу, для лікарів альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс-
та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі-
бути використаний лікарями та середнім медичним персона- рургів, інтервенційних хірургів та ін.)
лом незалежно від спеціалізації та посади. Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
ної допомоги пацієнтам у випадку раптової серцевої смерті, МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захво- реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
рювання. посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також
Рецензенти: особливості надання медичної допомоги за новою організа-
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування
та інтенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауре- медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646
ат державної премії України в галузі науки «Про порядок проведення реформування системи охорони
і техніки, д.мед.н., професор здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас-
Печиборщ В.П. Завідувач відділу наукових проблем орга- тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
нізації та управління медичною допомогою
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
к.мед.н. Організація та надання медичної допомоги на догоспіталь-
ному етапі
1.8. Епідеміологічна інформація Діагноз: РСС
Щорічна частота раптової серцевої смерті в загальній по- Код МКХ-10: I 146.0, I 146.1, І 146.9, R 96.0, R 96.1, R 98,
пуляції людей складає 1–2 на 1000 [1]. Зупинка серця є при- R 99
чиною щорічної смерті 700 000 людей в Європі [24]. Випад- Обґрунтування та основні положення протоколу
ки раптової смерті у спортсменів складають близько 1 на 1. Догоспітальний етап включає надання домедичної,
100 000 у віці до 34 років, а після 34 років 1 на 15 000 [25]. по рекомендаціям диспетчера, та екстреної медичної допо-
Раптова серцева смерть є причиною близько 50% всіх випад- моги пацієнтам з РСС з моменту виявлення пацієнта або звер-
нення родичів або свідків за медичною допомогою до момен- •• продовжувати СЛР до появи дихання у пацієнта, його рухів,
ту госпіталізації.. відкривання очей; до прибуття бригади ЕМД; до настання
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- фізичного виснаження того, хто реанімує;
му етапі здійснюється: •• у випадку оживлення пацієнта — перевести його у стабільне
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- положення на боці і чекати на прибуття бригади ЕМД, при
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, цьому постійно контролювати наявність дихання (перевірка
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- пульсу обов’язкова тільки для медичного персоналу);
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- •• не залишайте пацієнта без нагляду.
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
ної допомоги. бригаду ЕМД на автомобілі класу С (за його відсутності — ав-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна томобіль нижчого класу) на місце події, з вказівкою про високу
бути надана пацієнтам з РСС у перші хвилини від початку роз- ймовірність наявності РСС.
витку ознак захворювання. 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
4. Пацієнтам з РСС необхідно забезпечити термінову гос- ДОПОМОГИ
піталізацію, в першу чергу, в центри (відділення), де можливе Положення протоколу
проведення висококваліфікованого лікування в відділенні ін- 3.1.2.1.Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
тенсивної терапії (після реанімаційне лікування) та можливос- медичної допомоги на місце події становить у містах-10 хви-
ті первинного коронарного втручання. лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
5. Швидка діагностика ознак РСС на догоспітальному етапі менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
скорочує час початку реанімаційних заходів та збільшує ймо- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
вірність спонтанного відновлення кровообігу. та медицини катастроф.
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до- Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
помоги пацієнтам з діагнозом РСС у кожному ЗОЗ доцільно сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо- ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта 3.1.2.2.Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма- сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма
між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич- 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біометрич-
ну допомогу, визначається наказом територіального органу них ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр —
з питань охорони здоров’я. записати заключення кардіолога.
7. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере Обґрунтування
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з РСС на до- Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з РСС у спеці-
госпітальному етапі. алізовані ЗОЗ з метою проведення якісного післяреанімацій-
ного лікування та первинного коронарного втручання змен-
шує смертність та інвалідність внаслідок цього захворювання,
покращує результати лікування пацієнтів.
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
1. Збір анамнезу (повинен проводитись під час проведення
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
серцево-легеневої реанімації)
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
1.1.1. Встановити точний час погіршення загального стану
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
пацієнта.
номером виклику екстреної допомоги 112.
1.1.2. Встановити найбільш вагомі причини погіршення за-
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
гального стану.
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
1.1.3. Встановити чи надавалась домедична допомога при
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
РСС.
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
1.1.4. Встановити час настання РСС.
до пацієнта з підозрою на РСС. 1.2. Збір анамнезу життя:
Необхідні дії (див. додаток №6 і №8) 1.2.1. Встановити, які хвороби були у пацієнта, особливо
Обов’язкові: пов’язані з серцево-судинною системою та наявність най-
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- більш можливих хвороб, що могли її викликати.
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги 1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв
та медицини катастроф: до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
•• впевнитися у власній безпеці і оцінити ситуацію; 1.2.3. Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: пору-
•• перевірити свідомість пацієнта окликом і легким струшу- шення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онко-
ванням за плечі; логічних захворювань та інших.
•• покликати на допомогу оточуючих; 1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
•• вкласти пацієнта на тверду, рівну горизонтальну поверхню; та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
•• відкрити дихальні шляхи і перевірити наявність дихання, бів.
пульсу; 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
•• за їх відсутності, або непевності у їх наявності — негайно 2.1. Виявлення ознак зупинки кровообігу повинна проводи-
розпочати серцево-легеневу реанімацію; тись за системою САВ.
•• якщо поблизу є автоматичний зовнішній дефібрилятор — 2.2. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
одразу його принести чи доручити це оточуючим, паралель- свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода-
но проводити непрямий масаж серця та штучне дихання ток №1) — проводиться після відновлення спонтанного крово-
(або лише масаж серця за неможливості проведення штуч- обігу.
ного дихання). Співвідношення натискань на грудну клітку 3. Проведення інструментального обстеження
до штучних вдихів 30:2, починаючи з натискань на грудну Обов’язкові:
клітку; 1. Необхідним є реєстрація ЕКГ у 3 відведеннях або оцінка
•• проводити зміну того, хто проводить компресії грудної кліт- ритму безпосередньо з ложок дефібрилятора.
ки кожні 2 хвилини, за можливості; 2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
норма — 95% і вище).
Бажані: •• На моніторі у пацієнта зафіксовано ФШ чи ШТ без пульсу.
Капнографія. •• Від моменту виникнення ФШ чи ШТ без пульсу пройшло
12 канальна ЕКГ. не більше 10 с.
3.1.2.3. Лікувальна тактика •• Під руками відсутній дефібрилятор.
1. Необхідні дії бригади екстреної (швидкої) медичної до- •• Окрім вас в кімнаті ще присутні особи, які можуть доставити
помоги на догоспітальному етапі (додаток №7): дефібрилятор. Проведення прекардіального удару не по-
Обов’язкові: винно затримувати доставку дефібрилятора: якщо поруч
1. Перед наданням екстреної медичної допомоги необхід- нікого немає — дефібрилятор несете ви без нанесення пре-
но впевнитись у відсутності загроз для бригади та пацієнта. кардіального удару.
2. Швидко встановити діагноз РСС (не більше 10с на пере- 5. Уникайте пауз між компресіями грудної клітки і прове-
вірку ознак життя). денням штучних вдихів, продовжуйте компресії грудної клітки
Якщо пацієнт з наявними ознаками життя чи вони з’явились під час накладання електродів дефібрилятора. Пауза в СЛР
в процесі реанімації — провести огляд АВСDE, дати кисень, лише на момент аналізу ритму дефібрилятором.
підключити монітор, поставити в/в чи в/к доступ. 6. Уникайте надмірної вентиляції.
3. За відсутності життєвих ознак — негайно розпочати 7. Уникайте перевтомлення під час проведення СЛР — змі-
серцево-легеневу реанімацію (СЛР): компресії грудної кліт- на особи, що проводить натискування на грудну клітку пови-
ки і штучне дихання у співвідношенні 30:2, починаючи саме нна проводитись кожні 2 хв.
з компресій, паралельно накласти електроди електрокардіо- 3.1.2.4.Госпіталізація
графа чи ложки дефібрилятора. Обґрунтування
Якщо дефібрилятор автоматичний — проводити компресії Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин-
грудної клітки під час накладання електродів. ної медичної допомоги
Якщо дефібрилятор ложковий і зареєстровано ФШ/ШТ без Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич-
пульсу — проводити компресії грудної клітки під час набору ної допомоги
заряду дефібрилятором. Керівник бригади віддає команду Обов’язкові:
не чіпати пацієнта і проводить дефібриляцію. 1. Всі пацієнти з РСС незалежно від статі, віку та інших фак-
За наявності підтвердженої асистолії чи БПЕАС — дефі- торів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ необхідно
бриляція не проводиться, продовжують проведення основних взяти медичну документацію та попередні кардіограми паці-
елементів СЛР. єнта. Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої)
4. За можливості визначити і лікувати причину РСС (дода- медичної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (від-
ток №9). ділення), де можливе проведення первинної ангіопластики
5. Забезпечення прохідності дихальних шляхів шляхом ін- (стентування).
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
кубації ендотрахеальною трубкою чи надгортанними повітро-
рування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го-
водними засобами (НПЗ ларингеальної маски, ларингеальної
товність до проведення реанімаційних заходів.
трубки, комбітьюбу чи ротоглоткових (носоглоткових) повітро-
3. Транспортування здійснюється на ношах після віднов-
водів з мануальною фіксацією запрокинутої голови і шиї).
лення ритму у відділення екстреної (невідкладної) медичної
6. Забезпечити венозний чи внутрішньокістковий доступ.
допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи приймаль-
Ввести ліки.
не відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної терапії,
Дати зволожений кисень в максимально доступній концен-
реанімаційне відділення, інфарктне відділення, кардіологічну
трації об’ємом 10–15л/хв. чи до досягнення показників пуль-
реанімацію.
соксиметрії 95% і вище. 4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
Епінефрин (1 мг) кожні 3–5 хв. протягом проведення СЛР обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
за підтвердженого монітором ритму, що не потребує дефібри- каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе-
ляції (асистолії чи БПЕАС). чує організацію надання допомоги пацієнтам з РСС, взаємо-
Епінефрин (1мг) після 3 дефібриляції і в подальшому кожні дію між ЗОЗ.
3–5 хв. протягом проведення СЛР за ритму, що потребує де- ІІ. Дефібриляція
фібриляції. Автоматичний зовнішній дефібрилятор самостійно визна-
Аміодарон (300 мг.) після третьої дефібриляції одноразово чає необхідну енергію розряду. В ложковому біфазному дефі-
одразу після введення епінефрину. бриляторі енергія першої і другої дефібриляції виставляється
Пункти 5 та 6 не повинні затримувати чи зупиняти про- на рівні, вказаному виробником конкретного приладу, третя
ведення основних елементів СЛР (дефібриляцію, компресії і всі наступні дефібриляції проводиться максимально доступ-
ГК та штучну вентиляцію легень). ною енергією. За наявності монофазного дефібрилятора, по-
1. Одразу після визначення ритму при РСС при необхіднос- чинаючи з першої дефібриляції, виставляється максимально
ті провести дефібриляцію та одразу продовжити СЛР до на- можлива енергія розряду.
ступного аналізу ритму через 2 хв. Якщо дефібриляцією було відновлено нормальний ритм,
2. Проводити зміну особи, що проводить компресії грудної який знову перейшов в ритм, що потребує дефібриляції — на-
клітки, варто кожні 2 хвилини в момент аналізу ритму дефібри- носять розряд енергією, що вперше відновила нормальний
лятором, а за його відсутності — кожні 2 хвилини, уникаючи ритм. Якщо він неефективний — енергію підвищують.
перерв в СЛР. III. Вентиляція
3. Керівник бригади повинен постійно стежити за якістю Як тільки інтубована трахея пацієнта чи встановлений НПЗ,
СЛР, що проводиться, і в разі неякісного виконання корегува- компресії грудної клітки необхідно відновити і продовжува-
ти необхідні елементи СЛР до відповідного рівня. ти без перерв (за виключенням дефібриляцій и перевірки
4. Керівник бригади повинен розглянути можливість тран- пульсу — якщо це показано), з частотою не менше 100 хв.-1 і
спортування пацієнта у ЗОЗ без припинення СЛР або після вентилювати легені з частотою приблизно 10 вдихів хв.-1 (раз
появи ознак життя. в 5 сек.) асинхронно. Якщо ж не вдається забезпечити адек-
Протипоказані та не рекомендовані втручання у пацієнтів ватну оксигенацію, таким чином — потрібно робити паузи
з РСС: в компресіях для проведення вентиляції.
1. Не рекомендовано превентивно проводити ревізію ро- При використанні апаратів ШВЛ спочатку варто виставити
тової порожнини перед початком СЛР, якщо на те немає дихальний об’єм на рівні 6–7 мл на кг маси тіла (при 10 вдихах
об’єктивних причин. за хв.), надалі титрувати по Pa02.
2. Не рекомендовано введення атропіну.
3. Не рекомендується ендотрахеальне введення ліків. VI. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ
4. Прекардіальний удар проводиться лише за умови всіх Епінефрин. Епінефрин збільшує збудливість міокарду
перелічених нижче обставин: і тому являється потенційно аритмогенною речовиною, осо-
бливо, в умовах ішемії чи гіпоксії міокарду. Після реанімації 2. Andreatta P, Saxton E, Thompson M, Annich G. Simulation-
епінефрин може викликати повторну фібриляцію шлуночків. based mock codes significantly correlate with improved
Епінефрин доступний найчастіше у двох концентраціях: pediatric patient cardiopulmonary arrest survival rates.
1 до 1000 (1 мл–1 мг епінефрину) для парентерального вве- PediatrCrit Care Med. 2011;12:33–38.
дення; 1 до 10 000 (10 мл–1 мг епінефрину) для зовнішнього 3. Berg RA, Hemphill R, Abella BS, Aufderheide TP, Cave DM,
застосування. У випадку лікування потерпілих з дефібриля- Hazinski MF, Lerner EB, Rea TD, Sayre MR, Swor RA. Part
ційними ритмами ФШ/ШТ без пульсу епінефрин в концен- 5: adult basic life support: 2010 American Heart Association
трації 1мг. Вводиться після 3 дефібриляції, потім кожні 3–5хв. Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency
Через одну дефібриляцію). При лікуванні недефібриляційних Cardiovascular Care [published correction appears
ритмів асистолія/без пульсова електрична активність — 1 мг in Circulation. 2011;124:e402]. Circulation. 2010;122(suppl
епінефрину одразу як виконано внутрішньовенний (внутріш- 3):S685–S705.
ньокістковий) доступ, а потім через кожних 3–5 хв. протягом 4. Hunziker S, Johansson AC, Tschan F, Semmer NK, Rock
всього часу реанімації. L, Howell MD, Marsch S. Teamwork and leadership
Аміодарон. Аміодарон — антиаритмічний препарат, який in cardiopulmonary resuscitation. J Am CollCardiol.
стабілізує клітинні мембрани, подовжує тривалість функціо- 2011;57:2381–2388.
нального потенціалу та час рефракції кардіоміоцитів перед- 5. Idris AH, Guffey D, Aufderheide TP, Brown S, Morrison LJ,
сердь та шлуночків. Сповільнює передсердно-шлуночкову Nichols P, Powell J, Daya M, Bigham BL, Atkins DL, Berg R,
провідність; подібний ефект спостерігається також у додат- Davis D, Stiell I, Sopko G, Nichol G; Resuscitation Outcomes
кових провідних шляхах. Аміодарон має від’ємну ізотропну Consortium (ROC) Investigators. Relationship between
дію та причиню є розширення периферійних судин шляхом chest compression rates and outcomes from cardiac arrest.
неконкурентного блокування α-рецепторів. Circulation. 2012;125:3004–3012.
Якщо ФШ/ШТ утримується після третьої дефібриляції, 6. McInnes AD, Sutton RM, Orioles A, Nishisaki A, Niles D,
необхідно ввести початкову дозу аміодарону 300мг в/в (чи Abella BS, Maltese MR, Berg RA, Nadkarni V. The first
в/к), розчинену в 20 мл- 5% глюкози (що зменшить вспінюван- quantitative report of ventilation rate during in-hospital
ня препарату у шприці). Додаткову дозу аміодарону в 150 мг resuscitation of older children and adolescents. Resuscitation.
можливо ввести при рецидиві персистуючої ФШ/ШТ. 2011;82:1025–1029.
Лідокаїн. Лідокаїн — антиаритмічний препарат, що стабілі- 7. Meaney PA, Sutton RM, Tsima B, Steenhoff AP, Shilkofski N,
зує мембрани та діє шляхом подовження часу рефракції міо- Boulet JR, Davis A, Kestler AM, Church KK, Niles DE, Irving SY,
цитів. Зменшує автоматизм шлуночків та знижує їх ектопічну Mazhani L, Nadkarni VM. Training hospital providers in basic
активність. Знижує активність деполяризованих аритмоген- CPR skills in Botswana: acquisition, retention and impact
них тканин, при цьому мінімально впливає на електричну ак- of novel training techniques. Resuscitation. 2012
тивність нормальних тканин. 8. Monsieurs KG, De Regge M, Vansteelandt K, De Smet J,
При відсутності аміодарону, можна застосувати лідокаїн Annaert E, Lemoyne S, Kalmar AF, Calle PA. Excessive chest
у початковій дозі 100мг (1–1,5мг/кг) у випадку ФШ/ШТ без compression rate is associated with insufficient compression
пульсу, резистентних до трьох кратної дефібриляції. При не- depth in prehospital cardiac arrest. Resuscitation.
обхідності можна додатково ввести болісно 50мг. Загальна 2012;83:1319–1323.
доза неповинна перевищувати 3 мг/кг впродовж першої годи- 9. Neumar RW, Otto CW, Link MS, Kronick SL, Shuster M,
ни лікування. Callaway CW, Kudenchuk PJ, Ornato JP, McNally B, Silvers
Магнію сульфат SM, Passman RS, White RD, Hess EP, Tang W, Davis D,
В/в (чи в/к)введення магнію сульфату –безпечний та часто Sinz E, Morrison LJ. Part 8: adult advanced cardiovascular
ефективний спосіб лікування шлуночкових тахіартмій. life support: 2010 American Heart Association Guidelines
При резистентній до дефібриляції ФШ необхідно почати for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency
з дози 2 гв/в (4мл 50% магнію сульфат = 8ммоль); дозу можна Cardiovascular Care [published correction appears
повторити через 10–15хв. При інших типах тахіаритмії необ- in Circulation. 2011;123:e236]. Circulation. 2010;122(suppl
хідно вводити 2 г впродовж 10 хв. 3):S729–S767.
Натрію гідрокарбонат 10. Oermann MH, Kardong-Edgren SE, Odom-Maryon T. Effects
Рутинне застосування гідрокарбонату натрію під час СЛР of monthly practice on nursing students’ CPR psychomotor
не рекомендоване. Рекомендовано введення натрію гідро- skill performance. Resuscitation. 2011;82:447–453.
карбонату натрію (50 ммоль) при зупинці серця на фоні гі- 11. Peberdy MA, Ornato JP, Larkin GL, Braithwaite RS, Kashner TM,
перкаліємії чи отруєнні трициклічними антидепресантами. Carey SM, Meaney PA, Cen L, Nadkarni VM, Praestgaard AH,
Повторні дози вводять по клінічним показам чи повторному Berg RA; National Registry of Cardiopulmonary Resuscitation
аналізі газів крові. Investigators. Survival from in-hospital cardiac arrest during
nights and weekends. JAMA. 2008;299:785–792.
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. 12. Rubertsson S, Silfverstolpe J, Rehn L, Nyman T, Lichtveld
5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги R, Boomars R, Bruins W, Ahlstedt B, Puggioli H, Lindgren E,
5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невід- Smekal D, Skoog G, Kastberg R, Lindblad A, Halliwell D, Box
кладних станів локального протоколу ведення пацієнта з РСС. M, Arnwald F, Hardig BM, Chamberlain D, Herlitz J, Karlsten
5.1.2. Відсоток пацієнтів з РСС, яким було виконана дефі- R. The study protocol for the LINC (LUCAS in cardiac arrest)
бриляція при ФШ та ШТ без пульсу. study: a study comparing conventional adult out-of-hospital
5.1.3. Відсоток пацієнтів з РСС, які госпіталізовані до спе- cardiopulmonary resuscitation with a concept with mechanical
ціалізованого стаціонару з гемодинамічно значимим ритмом chest compressions and simultaneous defibrillation. Scand
після РСС. J Trauma ResuscEmerg Med. 2013;21:5.
5.1.4. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід- 13. Smekal D, Johansson J, Huzevka T, Rubertsson S. A pilot
кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих study of mechanical chest compressions with the LUCAS™
курсах з проведення серцево-легеневої реанімації. device in cardiopulmonary resuscitation. Resuscitation.
5.1.5. Відсоток пацієнтів, які перенесли РСС та виписані 2011;82:702–706.
зі стаціонару з задовільною неврологічною картиною. 14. Stiell IG, Brown S, Calloway CW, Aufderheide TP, Cheskes
S, Vaillancourt C, Hostler D, Davis DP, Idris A, Christenson
VI.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ J, Morrison M, Stouffer J, Free C, Nichol G; Resuscitation
1. Ahern RM, Lozano R, Naghavi M, Foreman K, Gakidou E, Murray Outcomes Consortium Investigators. What is the optimal chest
CJ. Improving the public health utility of global cardiovascular compression depth during resuscitation from out-of-hospital
mortality data: the rise of ischemic heart disease. Popul Health cardiac arrest in adult patients? Circulation. 2012;126:A287.
Metr. 2011;9:8. Abstract.
15. Stiell IG, Brown SP, Christenson J, Cheskes S, Nichol G, Powell VII.ДОДАТКИ
J, Bigham B, Morrison LJ, Larsen J, Hess E, Vaillancourt C, Додаток №1
Davis DP, Callaway CW; Resuscitation Outcomes Consortium до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
(ROC) Investigators. What is the role of chest compression «Раптова серцева смерть(екстрена медична допомога)»
depth during out-of-hospital cardiac arrest resuscitation? Crit
Care Med. 2012;40:1192–1198. ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
16. Sutton RM, Niles D, Meaney PA, Aplenc R, French B, Abella
BS, Lengetti EL, Berg RA, Helfaer MA, Nadkarni V. Low-dose, 1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
high-frequency CPR training improves skill retention of in- 1.1.Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
hospital pediatric providers. Pediatrics. 2011;128:e145–e151. порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
17. Travers AH, Rea TD, Bobrow BJ, Edelson DP, Berg RA, ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
Sayre MR, Berg MD, Chameides L, O’Connor RE, Swor дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
RA. Part 4: CPR overview: 2010 American Heart Association непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє
Cardiovascular Care. Circulation. 2010;122(suppl 3):S676– порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
S684. м'якого піднебіння).
18. Tschan F, Vetterli M, Semmer NK, Hunziker S, Marsch SC. Ac- 1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
tivities during interruptions in cardiopulmonary resuscitation: з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
a simulator study. Resuscitation. 2011;82:1419–1423. 10 л/хв.).
19. Vaillancourt C, Everson-Stewart S, Christenson J, Andrusiek 2. В — дихання (Breathing)
D, Powell J, Nichol G, Cheskes S, Aufderheide TP, Berg R, Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
Stiell IG; Resuscitation Outcomes Consortium Investigators. ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
The impact of increased chest compression fraction on re- пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
turn of spontaneous circulation for out-of-hospital cardiac торакс.
arrest patients not in ventricular fibrillation. Resuscitation. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення
2011;82:1501–1507. дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
20. Yang CW, Yen ZS, McGowan JE, Chen HC, Chiang WC, Mancini даткових м'язів або черевний тип дихання.
ME, Soar J, Lai MS, Ma MH. A systematic review of retention Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
of adult advanced life support knowledge and skills in health- Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи
care providers. Resuscitation. 2012;83:1055–1060. грудної клітки симетричні.
21. Zuercher M, Hilwig RW, Ranger-Moore J, Nysaether J, Nad- Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
karni VM, Berg MD, Kern KB, Sutton R, Berg RA. Leaning du- клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
ring chest compressions impairs cardiac output and left ven- явність та прохідність плеврального дренажу та інше.
tricular myocardial blood flow in piglet cardiac arrest. Crit Care Проведіть аускультацію та перкусію легень.
Med. 2010;38:1141–1146. Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
22. Маріе-Луїзе С. Келлестедт, АндерсБерглунд, ЙоганХер- ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
ліц, ЄжиЛепперт та МатсЕнлунд Вплив тренування при у плевральній порожнині.
застосуванні відновлення діяльності серця і дихання(CPR) 3.С — кровообіг (Circulation)
та використання при цьому автоматичного зовнішнього Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро-
дефібрилятора(AED) на свідоме ставлення медичних пра- жева, бліда або мармурова.
цівників до проведення реанімації. Екстрена медицина: від Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
науки до практики. 1/2012: 47–54. Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше-
23. Banch D.,Antz M.,Boczor S. et al. Primary prevention of sud- не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе-
den cardiac death in idiopathic dilated cardiomiopathy: the рійну перфузію.
Cardiomiopathy Trial(CAT). Circulation 2002; 105. Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені
24. Priori S.G., Aliot E., Blomstrom-Lundqvist C. et al. Task Force або запалі при гіповолемії.
on Sudden Cardiac Death of the European Society of Cardiol- Визначте ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
ogy. Eur. Heart. J., 2001;22;1374–450. на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу-
25. Priori S.G., Aliot E., Blomstrom-Lundqvist C. et al. Update лярність та симетричність.
of the guidelines on sudden cardiac death of the European Виміряйте артеріальний тиск.
Society of Cardiology. Eur. Heart. J., 2003;24:13–15. Вислухайте тони серця.
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
(об'єм сечі < 0,5мл/кг/год).
ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків;
Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).
Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU:
Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує
на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна
застосувати також шкалу Глазго (GlasgowComaScale).
Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пере-
вірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці,
приймає.
Додаток №2
до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Раптова серцева смерть
(екстрена медична допомога)»
ЕКГ — критерії для встановлення діагнозу фібриляції шлуночків

Критерії ЕКГ:
ЧСС: не визначається.
Ритм: хаотичний.
Хвилі P:не визначаються.
PR інтервал: не визначається. Комплекс QRS: не визначається.
Додаток №3
ЕКГ — критерії для встановлення діагнозу шлуночкова тахікардія без пульсу

Критерії ЕКГ
ЧСС: шлуночків>100в хв., може бути від 120 до250 в хв.
Ритм: диференціюється тільки регулярний шлуночковий.
PR: не диференціюється.
P: рідко ідентифікується, але наявний — вентрикулярна тахікардія є формою атріовентрикулярної дисоціації.
QRS: широкий та змінений > 0,12 сек., з великим Т, що має протилежну полярність до QRS.
Додаток №4
ЕКГ — критерії для встановлення діагнозу безпульсова електрична активність

На моніторі фіксується електричний ритм, але пульс не визначається. Ритм може бути синусовим, передсердним, атріовен-
трикулярним або шлуночковим.
Характерно: QRS можуть бути вузьким (<0,10мм) або широким (>0,12мм); швидким (>100в хв.) або повільним (<60 в хв.)
Додаток №5
ЕКГ — критерії для встановлення діагнозу асистолія

Асистолія характеризується наявністю ізолінії на електрокардіограмі.
Додаток №6
Базовий алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації
Додаток №7
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації
Додаток №8
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації з використанням АЗД
Додаток №9
Найчастіші зворотні причини зупинки кровообігу:
•• Гіпоксія
•• Гіповолемія
•• Гіпо- / гіперкаліємія / метаболічні причини
•• Гіпотермія
•• Тромбоз
•• Тампонада серця
•• Токсини
•• Напружений пневмоторакс
ЗАТВЕРДЖЕНО ції. Це в свою чергу є сприяючим фактором для розвитку сте-
Наказ Міністерства охорони здоров’я нозу гортані.
________________ №______ Хронічний стеноз гортані може бути обумовлений чис-
ленними захворюваннями: рубцевим звуженням, пухлинним
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ процесом, розвитком інфекційної гранульоми, порушенням
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ іннервації гортані.
Прояви стенозу гортані діляться на чотири стадії:
СТЕНОЗ ГОРТАНІ I стадія — стадія компенсації. При цьому наголошується ди-
хання стає рідше і глибше, відзначається скорочення пауз між
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА вдихом і видихом, уражень серцебиття.
1.1. Діагноз: Стеноз гортані II стадія — стадія неповної компенсації. На цій стадії ди-
1.2. Код МКХ-10: хання стає шумним. Таке дихання називається стридорозне.
J38.6 Стеноз гортані Відзначається утруднення вдиху, відзначаються втягування
J95.5 Стеноз під власне голосовим апаратом після медич- міжреберних проміжків над грудиною і над ключицями. Шкірні
них процедур покриви стають блідими. Хворий стає неспокійним. Подаль-
1.3. Протокол призначений в першу чергу для лікарів ше наростання ознак стенозу іноді відбувається дуже швид-
та фельдшерів з медицини невідкладних станів також може ко. Тому в разі неефективності проведеного консервативного
бути використаний лікарями та середнім медичним персона- лікування вже в II стадії слід проводити хірургічне втручання,
лом незалежно від спеціалізації та посади. спрямоване на відновлення прохідності дихальних шляхів.
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної ме- III стадія — стадія декомпенсації. Ця стадія характеризуєть-
дичної допомоги пацієнтам зі стенозом гортані, зменшення ся вкрай важким станом хворого. Він часто займає вимушене
смертності внаслідок цього захворювання. положення — напівсидячи в ліжку з трохи закинутою головою.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. Дихання ще більш гучне, гортань при цьому виробляє макси-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. мальні рухи вниз при вдиху і вгору при видиху. Обличчя хворо-
го синюшне, іноді з почервонінням щік. Також наголошується
Рецензенти: синюшність губ, кінчика носа, кінчиків пальців.
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології IV стадія — стадія асфіксії (задухи). Характеризується ви-
та інтенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат никненням різкої втоми, з'являється байдужість, сонливість.
державної премії України в галузі науки У пацієнта відзначаються розширені зіниці, прискорене по-
і техніки, д.мед.н., професор верхневе дихання, яке іноді стає переривчастим. Пульс стає
Печиборщ В.П. Завідувач відділу наукових проблем орга- слабким. Шкірні покриви блідо-сірі. Може бути втрата свідо-
нізації та управління медичною допомогою мості, а також мимовільне відходження сечі і калу.
Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, медичної допомоги для пацієнтів зі стенозом гортані є над-
к.мед.н. звичайно актуальним завданням, яке має виконуватись в рам-
ках мультидисциплінарної програми надання медичної допо-
1.8. Епідеміологічна інформація моги та здійснюватись на основі доказів ефективності втру-
Стеноз гортані та трахеї складає 7,7% від загального чис- чань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання.
ла оториноларингологічних хворих. Частота розвитку стенозу
гортані та трахеї при проведенні реанімаційних заходів, що су- ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
проводжуються штучною вентиляцією легень і трахеостомією, Особливістю нового протоколу є принципові зміни в орга-
складають від 0,25 до 25% [11, 12]. нізації системи надання екстреної медичної допомоги пацієн-
Стеноз гортані представляє собою часткове або повне зву- там зі стенозом гортані.
ження просвіту гортані, що призводить до утруднення прохо- Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
дження повітря при диханні. Якщо стеноз виникає протягом колу було створення ефективної системи надання екстреної
короткого часу і швидко призводить до розвитку загальної гі- медичної допомоги пацієнтам зі стенозом гортані.
поксії в організмі, то мова йде про гострий стеноз. Хронічний Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого
стеноз гортані характеризується повільним розвитком симп- клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
томів і відрізняється стійкістю. medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової
Якщо звуження просвіту гортані формується поступово медицини — клінічні настанови — третинні джерела, які ство-
і повільно організм до певної межі порівняно добре присто- рювались на основі даних РКД, НРКД, мета-аналізів, система-
совується до зменшеного надходження повітря. При розви- тизованих оглядів літератури тощо.
тку стенозу протягом короткого часу настає загрозливий для Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги був
життя стан, при якому потрібне прийняття самих невідкладних розроблений мультидисциплінарною робочою групою, яка
заходів з метою відновлення порушеного дихання. включала представників різних медичних спеціальностей
Причини стенозу гортані: (загальної практики-сімейної медицини, спеціалістів з невід-
До стенозу гортані можуть призвести травми сторонніми кладної медичної допомоги, оториноларинологів, лікарів ен-
тілами, опіки полум'ям або хімічними речовинами, в результа- доскопістів, реаніматологів та ін.).
ті алергічного набряку слизової оболонки гортані. Крім того, Слід зазначити, що в даному уніфікованому клінічному про-
до звуження просвіту гортані призводять гранульоми, які мо- токолі медичної допомоги передбачена діюча організаційна
жуть утворитися в результаті, наприклад, інтубації трахеї під структура надання медичної допомоги (наказ МОЗ України від
час загальної анестезії. 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів
Слід зазначити, що досить часто в неонаталогії, для поря- охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад
тунку життя недоношених новонароджених або новонародже- молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах
них з важкою патологією, застосовується тривале знаходжен- охорони здоров'я», зареєстрований Міністерством юстиції
ня таких пацієнтів під апаратом штучного дихання. Це в свою України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також особливості
чергу і знаходить своє відображення в тому, що у них часто надання медичної допомоги за новою організаційною струк-
зустрічається стеноз гортані внаслідок тривалої інтубації. турою — відповідно до критеріїв розмежування медичних
Прояви стенозу гортані залежать від багатьох факторів: вік послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про по-
пацієнта, загальний стан пацієнта, рівень активності пацієнта, рядок проведення реформування системи охорони здоров’я
ступінь звуження гортані. у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та міс-
Недоношені новонароджені часто відчувають проблеми ті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції України
з диханням, в результаті їм проводяться неодноразові інтуба- за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
СТЕНОЗ ГОРТАНІ
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА змістити стороннє тіло, після чого (якщо необхідно) повто-
Організація та надання медичної допомоги на догоспіталь- рити попередні заходи;
ному етапі •• розташувати пацієнта напівсидячи.
Діагноз: стеноз гортані •• провести відволікаючі процедури (теплі ножні ванни, зігрі-
Код МКХ-10: J38.6 Стеноз гортані, J95.5 Стеноз під власне ваючі компреси на шию і грудну клітку, тепле лужне пиття);
голосовим апаратом після медичних процедур •• не залишайте пацієнта без нагляду;
Обґрунтування та основні положення протоколу 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
1. Догоспітальний етап включає надання першої медичної бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
та екстреної медичної допомоги пацієнтам зі стенозом горта- дії.
ні з моменту виявлення пацієнта або звернення такого пацієн- 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
та (родичів або свідків) за медичною допомогою до моменту ДОПОМОГИ
госпіталізації. Положення протоколу
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо- 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
моги на догоспітальному етапі здійснюється: медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- та медицини катастроф.
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
ної допомоги. сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
бути надана пацієнтам зі стенозом гортані у перші хвилини від 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
початку розвитку ознак захворювання. сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
4. Пацієнтам зі стенозом гортані необхідно забезпечити 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма
термінову госпіталізацію в першу чергу в оториноларинголо- 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ.
гічне відділення або відділення реанімації та інтенсивної те- Обґрунтування
рапії. Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками
5. Швидка діагностика ознак стенозу гортані на догос- стенозу гортані у спеціалізовані ЗОЗ з метою проведення
пітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу своєчасного відновлення компенсаторних механізмів дихан-
та транспортування пацієнта у відповідні заклади охорони ня зменшує смертність та інвалідність як наслідку основного
здоровя. захворювання, покращує результати лікування пацієнтів.
6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо- Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
моги пацієнтам з діагнозом стеноз гортані у кожному ЗОЗ до- медичної допомоги
цільно розробити та впровадити локальні протоколи медичної Обов’язкові:
допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут па- 1. Збір анамнезу
цієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно
до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза-
1.1.1. Встановити, чи були перед цим у хворого ознаки ін-
ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну
фекційної хвороби (підвишення температури тіла, кашель).
медичну допомогу, визначається наказом територіального
1.1.2. Встановити, чи гралась дитина дрібними іграшками.
органу з питань охорони здоров’я.
1.1.3. Встановити, чи були перед цим у хворого ознаки он-
кологічного захворювання (зниження масси тіла за останні
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам зі стенозом
кілька місяців, відсутність апетиту).
гортані на догоспітальному етапі.
1.2. Збір анамнезу життя:
1.2.1. Чи був колись подібний стан до цього часу.
ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ 1.2.2. Якщо у хворого до цього були ознаки інфекційного
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- захворювання встановити, які лікарські засоби приймає паці-
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ єнт щоденно.
Положення протоколу 1.2.3. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- 1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним бів.
номером виклику екстреної допомоги 112. 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
до пацієнта з підозрою на ГІМ. 2.3. Візуальна оцінка:
Необхідні дії 2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
Обов’язкові: ня шийних вен.
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги цієнта
та медицини катастроф: 1. Пульс, його характеристика, АТ.
•• у разі стороннього тіла гортані у дитини: підняти його 2. ЧД, його характеристика.
за ноги, струснути, поплескати по спині, товчкообразно 3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
здавлювати грудну клітку (крім перелічених заходів при 4. Перкусія легень.
блискавичному стенозі та відсутності дихання можна ви- 5. Аускультація легень: наявність вологих хрипів.
користовувати прийом Хеймліха: товчкообразне давлення 4. Проведення інструментального обстеження
на епігастральній ділянці в положенні хворого на спині); Обов’язкові:
•• у разі стороннього тіла гортані у дорослого: при відсутнос- 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометрич-
ті дихання та релаксації ввести палець в рот, намацати вхід них ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр для
в гортань, грушоподібні синуси і спробувати витягти або вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
Бажані: медичної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (від-
Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор- ділення), де можливе проведення трахєостомії.
ма — 95%). 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
3.1.2.3. Лікувальна тактика рування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го-
Невідкладна допомога: товність до проведення реанімаційних заходів.
У випадках запальних інфекційних стенозів: 3. Транспортування здійснюється на ношах після стабі-
•• ксигенотерапія: 100–40 % повітряно-киснева суміш; лізації стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної)
•• дночасно виконання заходів, званих «медикаментозною медичної допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи
трахеотомією», для цього в залежності від стадії стенозу приймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсив-
вводиться: при I стадії стенозу: гідрокортизон 50 мг в/м; ної терапії, реанімаційне відділення, оториноларингологічне
при II стадії стенозу: преднізолон 30 мг в/в або гідрокорти- відділення.
зон 100 мг в/м; 4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
•• при розвитку асфіксії: негайна інтубація (або будь-який вид обов’язково повинен бути розроблений та затверджений
горлосічення — конікотомія, крікотомія, трахеотомія). наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез-
У разі стороннього тіла гортані: печує організацію надання допомоги пацієнтам зі стенозом
Невідкладна допомога (залежить від клінічної ситуації): гортані, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну
при блискавичному стенозі, триваючому від декількох секунд та вторинну медичну допомогу.
до декількох хвилин, та не дихання у дитини:
•• підняти його за ноги, струснути, поплескати по спині, товч- V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
кообразно здавлювати грудну клітку (крім перелічених за- 5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
ходів при блискавичному стенозі та не дихання можна ви- 5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невід-
користовувати прийом Хеймліха: товчкообразне давлення кладних станів локального протоколу з надання екстреної ме-
на епігастральній ділянці в положенні хворого на спині); дичної допомоги потерпілим із зупинкою кровообігу в наслі-
•• при відсутності дихання та релаксації ввести палець в рот, док утоплення або занурення у воду.
намацати вхід в гортань, грушоподібні синуси і спробувати 5.1.2. Наявність у керівника бригади екстреної медичної
витягти або змістити стороннє тіло, після чого (якщо необ- допомоги локального протоколу з надання екстреної медич-
хідно) повторити попередні заходи; ної допомоги потерпілим із зупинкою кровообігу в наслідок
•• конікотомія, якщо констатована щільна обтурація сторон- утоплення або занурення у воду.
нім тілом входу в гортань: намацати по середній лінії шиї 5.1.3. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід-
дугу перстневидного хряща і негайно вище нього — ямку кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих
(зона конічної зв'язки) і вузьким скальпелем (складаний курсах з проведення серцево-легеневої реанімації.
ніж або іншим гострим предметом) швидко розрізати впо- 5.1.4. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу в на-
перек всі тканини, до появи повітря; розвести місце розрі- слідок утоплення або занурення у воду, яких госпіталізовано
зу будь-якими предметами (гачки, затиск, катетер, носове до закладів охорони здоров’я.
дзеркало) і поставити трахеотомічну або подібну їй трубку, 5.1.5. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу в на-
зафіксувавши її; з відсутності самостійного дихання здій- слідок утоплення або занурення у воду, яких виписано зі стаці-
снити штучну вентиляцію легенів ротом через трубку або онару з задовільною неврологічною картиною.
дихальним мішком; за відсутності скальпеля проколоти ви-
щевказану зону конічної зв'язки кількома товстими голками; VІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
транспортувати хворого в найближчий стаціонар (хірургіч- 1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за-
ний, отоларингологічний), продовжуючи при необхідності
ШВЛ, відсмоктування секрету (кров, слиз) з місця розрізу
дихальної трубки;
здоров’я», зареєстрований Міністерством юстиції України
При гострому стенозі дихальних шляхів, зумовленому вди-
за № 892/7180 від 12.11.2002 р.
ханням стороннього тіла, що супроводжується гучним дихан-
ням, а також з явищами гіпоксії (I–III ст.) показана:
•• подача кисню;
ваний Міністерством юстиції України за № 863/16879 від
•• негайна госпіталізація в отоларингологічне відділення (або
14.09.2009 р.
ендоскопічне відділення, залежно від прийнятого в конкрет-
ній місцевості порядку надання допомоги хворим з сторон-
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
німи тілами дихальних шляхів);
•• в процесі транспортування (тільки в супроводі лікаря) бути
готовим до виконання заходів, зазначених вище у зв'язку
з можливим зміщенням стороннього тіла в гортані і повним охорони здоров’я незалежно від форми власності та під-
закриттям її просвіту через утиски між голосовими склад- порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції
ками. України за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
При пухлинних стенозах у дорослих: 5. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер-
•• оксигенотерапія: 100–40% повітряно-киснева суміш; дження форм звітності та медичної облікової докумен-
•• ввести преднізолон 30–60 мг в/в; тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
•• негайна госпіталізація в отоларингологічне відділення; України», зареєстрований Міністерством юстиції України
•• бути готовим до інтубації, трахеотомії. за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
3.1.2.4. Госпіталізація 6. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 р. № 127 «Про затвер-
Обґрунтування дження примірних табелів оснащення медичною технікою
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вто- та виробами медичного призначення центральної район-
ринної медичної допомоги ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень».
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 7. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 734 «Про затвер-
медичної допомоги дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
Обов’язкові: ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
1. Всі пацієнти з підозрою на стеноз гортані незалежно від планового лікування».
статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталі- 8. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 735 «Про затвер-
зації. Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої) дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
СТЕНОЗ ГОРТАНІ
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні 14. Laryngeal StenosisEndoscopic treatment of laryngeal and
інтенсивного лікування». tracheal stenosis-has mitomycin C improved the outcome?
9. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 р. № 51 «Про створен- Otolaryngol Head Neck Surg. 2004 Jul;131(1):16–20.
ня та впровадження медико-технологічних документів 15. Laryngeal mask airway is useful for fiberoptic bronchoscopic
зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер- evaluation of subglottic stenosis in children: a report of eleven
ства охорони здоров’я України». cases. Y. Fukushima, T. Yorozu, M. Kondoh, M. Zenfuku,
10. В.Л. Радужкевич, Б.И. Барташевич, Ю.Н. Караваев «Реа- T. Shigematsu. Journal of Anesthesia. January 2001, Volume
нимация и интенсивная терапия в практике скорой меди- 15, Issue 1, pp 60–62.
цинской помощи». Воронеж. 2000, 385с. 16. Endoscopic management of benign airway stenosis. Clin
11. Болезни уха, горла, носа в детском возрасте: националь- Chest Med. 1995 Sep;16(3):401–13.
ное руководство / под ред. М.Р. Богомильского, В.Р. Чис- 17. Bronchoscopic management of benign stenosis. Chest Surg
тяковой — М.: ГОЭТАР-Медиа, 2008. — 736 с. Clin N Am. 2001 Nov;11(4):749–68.
12. Оториноларингология. Клинические рекомендации / под 18. Endoscopic management of benign airway stenosis. Clin
ред. В.Т. Пальчуна, А.И. Крюкова — М.: ГОЭТАР-Медиа, Chest Med. 1995 Sep;16(3):401–13.
2013. –368 с. 19. A historical overview of the aetiology and treatment of laryngeal
13. Encyclopedia of Otolaryngology, Head and Neck Surgery stenosis. J.C. McIlwain. October 1989, Volume 246, Issue 5,
2013, p 1434. pp 336–340.
Алгоритм «Стеноз гортані»
Блискавичні стенози, обумовлені

Гострі стенози
великими сторонніми тілами
I ступінь II ступінь III ступінь
Поперхування і кашель (при при-

йомі їжі, під час гри), посиніння, зу-
пинка дихання, періодичний кашель Різка задишка, іноді па-
Задишка в стані спо-
при зміні положення тулуба, гучне тологічне дихання, в акті
кою, в диханні беруть
дихання Невелика задишка, не- дихання беруть участь
участь допоміжні м'язи,
значний ціаноз під час допоміжні м'язи, різко
ціаноз слизових порож-
неспокою, АТ — нор- прискорений пульс, ар-
нини рота, вух, пальців,
мальний або підвище- теріальний тиск зниже-
шкіри носогубного три-
ний ний, тотальний ціаноз,
кутника, пульс приско-
може бути порушено
рений, АТ підвищений
свідомість і судоми
У дорослих використовувати при-

Оксигенотерапія 100- Оксигенотерапія: 100-
йом Хеймліка (у пацієнтів без сві- Оксигенотерапія 100–
40% повітряно-кисне- 40% повітряно-кисне-
домості проводиться в положенні 40% повітряно-кисне-
вою сумішшю, пред- вою сумішшю, пред-
лежачи). Негайна інтубація або вою сумішшю, гідрокор-
нізолон 30 мг в/в, гідро- нізолон 30 мг в/в, гідро-
коникотомія, або крікотомія, або тизон 50 мг в/м.
кортизон 100 мг в/м. кортизон 100 мг в/м.
трахеотомія.
При асфіксії: негайна

Небулайзерная терапія: фенотерол з іпратропію інтубація або коникото-
бромідом 1–4 мл або 20–80 крапель. мія, або крікотомія, або
трахеотомія.
Екстрена доставка в стаціонар
ЗАТВЕРДЖЕНО ступному, внаслідок порушення венозного відтоку з головного
Наказ Міністерства охорони здоров’я мозку і розвитку гіпоксії, приєднується важка внутрішньоче-
________________ №______ репна гіпертензія і гіпоксія мозкової тканини.
Якщо странгуляційна борозда розташована нижче гортані,
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ то ще деякий час зберігається здатність до свідомих дій тому,
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ що швидких розладів життєво важливих функцій не настає,
однак вживання перед повішенням алкоголю, снодійних та ін-
СТРАНГУЛЯЦІЙНА АСФІКСІЯ ших засобів виключає можливість самоврятування.
Клінічна картина поновлювального періоду після перене-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА сеної странгуляційної асфіксії характеризується відсутністю
1.1. Діагноз: Странгуляційна асфіксія свідомості, різким рухальним збудженням і напруженням всієї
1.2. Код МКХ-10: поперечно-полосатої мускулатури. Іноді розвиваються майже
X70 Навмисне самоушкодження шляхом повішення, безперервні судоми. Шкіра обличчя цианотична, виникають
удавлення і задушення петехіальні крововиливи в склери і кон’юнктиви.
X91 Напад шляхом повішення, задушення і удавлення Дихання часте, аритмічне. Артеріальний і центральний
Y20 Повішення, удушення і удавлення з невизначеними венозний тиск підвищенні, виражена тахікардія, аритмія.
намірами На ЕКГ — тривалі постгіпоксичні зміни в міокарді, розлади
1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід- ритму, порушення атріовентрикулярної і внутрішньошлунко-
кладних станів, лікарів бригад екстреної медичної допомоги. вої провідності. Необхідність в кисні у таких хворих підвищена
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- в 5 разів і більше, відмічається значна гіперкоагуляція.
ної допомоги пацієнтам з странгуляційною асфіксією, змен- Діагностика. Наявність на шиї странгуляційної борозди.
шення смертності та інвалідності внаслідок цієї патології. Відсутність свідомості, різке рухливе збудження, напруження
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. всієї поперечно-полосатої мускулатури. Іноді майже безпе-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. рервні судоми. Шкіра обличчя цианотична, петехіальні кро-
Рецензенти: вовиливи в склери і кон’юнктиви. Дихання часте, аритмічне.
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології та інтен- Артеріальний тиск може бути підвищеним, тахікардія. На ЕКГ
сивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат держав- постгіпоксичні зміни міокарду, розлади ритму, порушення
ної премії України в галузі науки і техніки, атріовентрикулярної і внутрішньошлункової провідності.
Печи- Завідувач відділу наукових проблем органі- ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
борщ В.П. зації та управління медичною допомогою при
надзвичайних ситуаціях, к.мед.н.
колу було створення ефективної системи надання екстреної
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, ра-
діології та медичного захисту УВМА, к.мед.н. медичної допомоги пацієнтам з странгуляційною асфіксією.
1.8. Епідеміологічна інформація медичної допомоги є комплексним протоколом екстреної
Странгуляційна асфіксія — одна з різновидностей гостро- медичної допомоги пацієнтам з странгуляційною асфіксією
го порушення прохідності дихальних шляхів, яка виникає при (діагноз за МКХ — X70 Навмисне самоушкодження шляхом
прямому здавленні трахеї, судин і нервових стволів шиї. повішення, удавлення і задушення, X91 Напад шляхом по-
Характерним є швидке наставання розладів газообміну вішення, задушення і удавлення, Y20 Повішення, удушення
по типу гіпоксемії та гіперкапнії, короткочасним спазмом моз- і удавлення з невизначеними намірами).
кових судин, а потім їх стійким розширенням з глибокими по- Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого
рушеннями мозкового кровообігу, дифузними крововилива- клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
ми в речовину мозку і розвитком гіпоксемічної енцефалопатії. medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової
В більшості випадків, странгуляційна асфіксія — результат медицини — третинні джерела, які створювались на основі
самоповішення, суїцидних спроб осіб, страждаючих хроніч- даних РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів
ним алкоголізмом (66%) або ж психічними захворюваннями літератури тощо:
(25%). 1. Ending infant mortality worldwide requires that birth attend-
Процес вмирання від странгуляційної асфіксії поділяють ants address birth asphyxia Guidelines 2013
на 4 стадії, кожна з яких триває кілька секунд або хвилин. 2. Guidelines Asphyxia, Childbirth Care, Intrapartum-related
Для I стадії характерні збереження свідомості, глибоке neonatal deaths Guidelines 2013
і часте дихання з участю усієї допоміжної мускулатури, про- 3. Guideline for Asphyxia. 2011, ACCF/AHA
гресуючий ціаноз шкіри, тахікардія, підвищення артеріально- 4. Guideline for Asphyxiaon Basic Newborn Resuscitation
го і венозного тиску. Guidelines 2012 5. Antenatal Corticosteroids Asphyxia Data and
У II стадії свідомість втрачається, розвиваються судоми, Epidemiology Infections Research Guidelines 2012
мимовільне сечо- і каловиділення; дихання стає рідким. УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою
У III стадії має місце зупинка дихання тривалістю від кількох групою, яка включала представників різних медичних спеці-
секунд до 1–2 хвилин (термінальна пауза). альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс-
У IV стадії агональне дихання переходить в повну його зу- тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі-
пинку і настає смерть. рургів, інтервенційних хірургів та ін.)
Странгуляція, що триває більше 7–8 хв., абсолютно смер- Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
тельна. організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
Перебіг постасфіксичного періоду залежить не лише від МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
тривалості здавлення шиї, але і від локалізації странгуляційної реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських
борозди, механічних властивостей матеріалу петлі, ширини посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною
полоси здавлення, відповідних пошкоджень органів шиї. освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі-
Існує думка, що постасфіксичний період поновлення має ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також
більш важкий перебіг, якщо странгуляційна борозда замика- особливості надання медичної допомоги за новою організа-
ється на задній поверхні шиї і менш важко — якщо на передній ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування
і боковій поверхнях. медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646
При локалізації странгуляційної борозди вище гортані про- «Про порядок проведення реформування системи охорони
цес вмирання розвивається дуже швидко з причини рефлек- здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас-
торної зупинки дихання і серцево-судинного колапсу, як ре- тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
зультату прямого здавлення петлею каротидних синусів. В на- за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).
СТРАНГУЛЯЦІЙНА АСФІКСІЯ
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА •• Не залишайте пацієнта без нагляду;
Організація та надання екстреної медичної допомоги •• Якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге-
на догоспітальному етапі невої реанімації.
Діагноз: Странгуляційна асфіксія 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
Код МКХ-10: X70, X91, Y20 бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
Обґрунтування та основні положення протоколу дії.
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
ної допомоги пацієнтам з странгуляційною асфіксією з мо- ДОПОМОГИ
менту виявлення пацієнта або звернення родичів або свідків Положення протоколу
за медичною допомогою до моменту госпіталізації. 3.1.2.1.Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
му етапі здійснюється: лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- та медицини катастроф.
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік-
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
ної допомоги. 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор-
3. Екстрена медична допомога повинна бути надана паці- ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме-
єнтам з странгуляційною асфіксією у перші хвилини від почат- тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний
ку розвитку ознак патології. центр — записати заключення кардіолога.
4. Пацієнтам з странгуляційною асфіксією необхідно за-
безпечити термінову госпіталізацію, в першу чергу, в центри
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками
(відділення), які надають вторинну медичну допомогу в період
странгуляційної асфіксії у спеціалізовані ЗОЗ зменшує смерт-
найбільших терапевтичних можливостей.
ність та інвалідність внаслідок цієї патології, покращує резуль-
5. Швидка діагностика ознак странгуляційної асфіксії на до-
тати лікування пацієнтів.
госпітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу
та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ.
6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
помоги пацієнтам з діагнозом странгуляційна асфіксія у кож-
ному ЗОЗ доцільно розробити та впровадити локальні прото- 1. Збір анамнезу
коли медичної допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний 1.1. Збір анамнезу захворювання:
маршрут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів 1.1.1. Встановити точний час від початку патологічного ста-
відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпе- ну странгуляційної асфіксії та його тривалість.
чення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну 1.1.2. Встановити наявність (характер) психологічної пато-
та вторинну медичну допомогу, визначається наказом тери- логії у постраждалого.
торіального органу з питань охорони здоров’я. 1.1.3. З’ясувати чи виникали дані стани раніше.
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений 1.1.4. Наявність вираженого ціанозу шкіри обличчя.
та затверджений ЛПМД. 1.1.5. Показники температури тіла.
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере 1.2. Збір анамнезу життя:
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з странгуля- 1.2.1. Встановити які лікарські засоби приймає пацієнт що-
ційною асфіксією на догоспітальному етапі. денно.
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ 1.2.2. З’ясувати які лікарські засоби пацієнт прийняв
ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги,
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ чи вживав алкоголь.
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- 1.2.3. З’ясувати характер хронічної патології, з приводу
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ якої лікувався та звертався за допомогою: вік > 40 років, ожи-
Положення протоколу ріння (ІМТ > 30 кг/м2), онкологічне захворювання, варикозне
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- розширення вен, наявність тромбозів та емболій в анамнезі,
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- застосування естрогенів, порушення ритму серця, особливо
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику миготлива аритмія, серцева недостатність, легенева недо-
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним статність, запальне захворювання кишок, нефротичний син-
номером виклику екстреної допомоги 112. дром, мієлопроліферативний синдром, пароксизмальна ніч-
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру на гемоглобінурія, тютюнопаління, наявність катетера в цен-
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- тральній вені, ідіопатична та набута тромбофілія, вагітність
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму та пологи, післяопераційний період, переломи скелету тощо.
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги 1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез
до пацієнта з підозрою на странгуляційну асфіксію. та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
Необхідні дії бів.
Обов’язкові: 2. Проведення огляду та фізичного обстеження:
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно- 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода-
та медицини катастроф: ток №1).
•• Звільнити шию постраждалого від петлі; 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
•• Покласти пацієнта на рівну поверхню; важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
•• З’ясувати наявність пульсу та дихання; 2.3. Візуальна оцінка:
•• Забезпечити постільний режим; 2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
•• Дати доступ свіжого повітря; ня шийних вен.
•• Виміряйте пацієнту температуру тіла; 2.3.2. Наявність кровохаркання.
•• Знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
ЕКГ пацієнта, можливі заключення лікарів щодо наявності цієнта:
у пацієнта хронічної (психіатричної) патології, онкозахворю- 3.1. Пульс, його характеристика, АТ.
вання тощо і покажіть медичному працівнику бригади екс- 3.2. ЧД, його характеристика.
треної (швидкої) медичної допомоги; 3.3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
3.4. Визначення стану гортані и шийного відділу хребта. •• При вираженій гострій дихальній недостатності проводить-
4. Проведення інструментального обстеження ся ендотрахеальна інтубація і штучна вентиляція легень
Обов’язкові: будь-яким апаратом. При неможливості проведення штуч-
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме- ної вентиляції легень застосовується інгаляційно-киснева
тричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний терапія.
центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ. •• У випадку клінічної смерті здійснюється непрямий масаж
2. Постійний контроль АТ, ЧД. серця, продовжується штучна вентиляція легень; при не-
Бажані: можливості проведення штучної вентиляції легень прово-
1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, дять штучне дихання «рот в рот».
норма — 95%). •• При розвитку аритмій проводиться антиаритмічна терапія
3.1.2.3. Лікувальна тактика в залежності від виду порушення ритму.
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 3.1.2.4.Госпіталізація
медичної допомоги Обґрунтування
Обов’язкові: Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин-
1. Положення пацієнта лежачи на рівній поверхні. ної медичної допомоги
Хворим на странгуляційну асфіксію для зменшення наван- Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
таження на шийний відділ хребта необхідно вдягти шийний ко- медичної допомоги
мір, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти Обов’язкові:
пацієнту самостійно пересуватись. 1. Всі пацієнти з странгуляційною асфіксією незалежно від
2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни- статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталі-
женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем зації. У ЗОЗ необхідно взяти медичну документацію пацієнта
проводити за допомогою маски або через носовий катетер (по можливості). Пріоритетним завданням бригади екстреної
зі швидкістю 3–5 л/хв. (швидкої) медичної допомоги є транспортування пацієнтів
3. Забезпечення венозного доступу. в центр (відділення) інтенсивної терапії.
Усім пацієнтам з странгуляційною асфіксією у перші годи- 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
ни захворювання або у разі виникнення ускладнень показана рування стану пацієнта, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЕКГ, проведен-
катетеризація периферичної вени. Венозний доступ прово- ня лікувальних заходів та готовність до проведення реаніма-
диться шляхом виконання стандартної процедури венозної ційних заходів.
пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катете- 3. Транспортування здійснюється на ношах після стабіліза-
ром для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується ції стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медич-
пов’язкою. ної допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи при-
2. Надання екстреної медичної допомоги ймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної
Після звільнення шиї від петлі, яка її здавлювала у разі задо- терапії, реанімаційне відділення, кардіологічну реанімацію.
вільної серцевої діяльності (рівень АД не нижче 80 мм рт ст.):
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
•• Термінова ендотрахіальна інкубація на спонтанному дихан-
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений
ні; наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез-
•• ШВЛ з подачею 100% кисню; печує організацію надання допомоги пацієнтам з странгуля-
У разі судом: ційною асфіксією, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену,
•• тіопентал — 75–125 мг протягом 10 хвилин, вводити роз- первинну та вторинну медичну допомогу.
чин тіопенталу внутрішньовенно слід повільно зі швидкістю
не більше 1 мл за хвилину, спочатку зазвичай вводять 1–2 мл, V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
а через 20–30 секунд — останню кількість; діазепам 0,5% роз- 5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
чин з розрахунку 0,2 мг на кг маси тіла в/в (під контролем 5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невід-
дихання і АТ): кладних станів локального протоколу з надання ЕМД пацієн-
Інфузійна терапія: там з странгуляційною асфіксією.
•• Декстран, розчин натрію хлориду 0,9%, глюкоза 5% розчин 5.1.2. Наявність у керівника бригади ЕМД локального про-
400–800 мл крапельно; токолу з надання ЕМД пацієнтам з странгуляційною асфіксією.
•• ввести гепарин 5000 Од в/в, преднізолон 30–60 мг в/в. 5.1.3. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід-
У разі зупинки кровообігу (рівень АД нижче критичного або кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих
не визначається): курсах з проведення серцево-легеневої реанімації.
•• базова СЛР відповідно протоколу 5.1.4. Відсоток пацієнтів з странгуляційною асфіксією, яких
•• після поновлення серцевої діяльності: продовжити ШВЛ госпіталізовано до ЗОЗ.
з подачею 100% кисню; 5.1.5. Відсоток пацієнтів з странгуляційною асфіксією, яких
•• в/в струйно натрію гідрокарбонат 4% розчин 100–200 мл; виписано зі стаціонару з задовільною неврологічною карти-
Інфузійна терапія: ною.
•• 10% гідроксиетилкрохмаль 250–500 мл або декстран 400–
800мл, розчин натрію хлориду 0,9% в/в крапельно (об’єм VI.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
інфузії визначається тривалістю транспортування до стаці- 1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвер-
онару) сумарний об’єм розчинів 1000–1500 мл; дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,
У разі судом: провізорських посад та посад молодших спеціалістів
•• тіопентал — 75–125 мг протягом 10 хвилин, вводити роз- з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я»,
чин тіопенталу внутрішньовенно слід повільно зі швидкістю зареєстрований Міністерством юстиції за № 892/7180 від
не більше 1 мл за хвилину, спочатку зазвичай вводять 1–2 мл, 12.11.2002 р.
а через 20–30 секунд — останню кількість; діазепам 0,5% роз- 2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок
чин з розрахунку 0,2 мг на кг маси тіла в/в (під контролем проведення реформування системи охорони здоров’я
дихання і АТ); у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях
•• преднізолон 30–60 мг в/в; та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції
•• гепарин 5000 10000 Од у одному з плазмозамінних розчинів за № 1414/20152 від 07.12.2011 р
в/в; 3. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
•• транспортування до стаціонару з продовженням ШВЛ та ін- дження протоколів надання медичної допомоги за спеці-
фузійної терапії. альністю "Кардіологія"»
Обов’язкові: 4. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис-
Необхідні дії лікаря бригади екстреної медичної допомоги. тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро-
СТРАНГУЛЯЦІЙНА АСФІКСІЯ
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від 16. Тлумачний словник з невідкладної медичної допомоги /
14.09.2009 І.С.Зозуля, Ю.І. Марков.— К., 2009. — 144с.
5. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- 17. Грачев С.Ю. Местоскороймедицинскойпомощи в си
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я» стемемедициныкритическихсостояний / С.Ю. Гра-
6. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- чев, Н.П. Новикова, А.Л. Суковатых, Е.Х. Куриленко //
дження форм первинної облікової документації та інструк- Экстреннаямедицина.- 2012. — №1. — с.17–23
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах 18. Зильбер А.П. Основоположники интенсивнойтерапии
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під- и анестезия, прославившиесявнемедицины / А.П. Зиль-
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції бер // Вестникинтенсивнойтерапии. — 2012. — №2. —
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р. с. 72–87
7. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер- 19. Кочин О.В. Повешение / О.В. Кочин // Медицина
дження форм звітності та медичної облікової докумен- неотложныхсостояний. — 2009. — №1. с.106–108
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги 20. Lemyze M. Unintentional strangulanon by a cervical collar after
України», зареєстрований Міністерством юстиції України attempted suicide by hanging / M. Lemyze, A.Palud, R.Favory,
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. D. Mathieu //Emerg. Med. J. — 2011 Vol. 28(6). P. 532.
8. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- 21. Пирогов Н.И. Раны шеи и грудной полости. Статистика /
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі- Собрание сочинений в восьми томах. Е.V. Начала общей
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада- военно-полевой хирургии. Ч.І. Севастопольские письма.
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» Москва: Гос. Издат. Медицинскойлитературы, 1961, —
9. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен- с. 288–297.
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за- 22. Тураев П.И. Хирургическоелечениеповреждениймагистра
собів та забезпечення його доступності». льныхсосудовшеи / П.И. Тураев, В.С. Горбовец, Ю.И. Мар-
10. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер- ков, Л.Н. Карпенко // Проблеми військової охорони
дження примірних табелів оснащення медичною технікою здоров’я. — К.: Янтар, 2002. — с. 349–355. 297.
та виробами медичного призначення центральної район- 23. Rathlev N.K. Evaluation and management of neck trauma /
ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень» N.K.Rathlev, R.Medzon, M.E. Bracken //Emerg. Med.Clin.
11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер- North Am. — 2007.- Vol. 25. -№3. P.679–94.
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- 24. Ольховский В.О. Судово-медична діагностика травм
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні шиї у живих осіб / В.О. Ольховский, Л.С. Купрія — нова,
планового лікування» М.В. Губін // Судово-медична експертиза. — 2012. — №6.-
12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер- с. 38–40.
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- 25. Серцево-легенева реанімація / Медицина невідкладних
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні станів: швидка і невідкладна медична допомога / За ред.
інтенсивного лікування» І.С. Зозулі. — К.:Медицина, 2012. — с.39–49.
13. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 «Про затвер- 26. Viswanathan S. Pulmonary edema in near hanging / S. Viswa-
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- nathan, V. Muthu,B.Remalayam // J. Trauma Acute Care
ми медичного призначення структурних підрозділів кон- Surg. — 2012. Vol. 72(1) P. 297–301/
сультативно-діагностичного центру» 27. Matsuyama T. Magnetic resonance images in hanging / T. Mat-
14. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен- suyama, K.Okuchi, T. Seki // Resuscitation. — 2006. Vol.69
ня та впровадження медико-технологічних документів (2). P. 343–345.
зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер- 28. Salim A. Near-hanging injuriesna 10-year experience / A. Sa-
ства охорони здоров’я України». lim, M. Martin, B. Sangthong, C. Brown // Injury.— 2006.—
15. Евдокимов Е.А. Международнаяконференция по не- Vol.37 (5).-P. 435–439.
отложной медицине international conference on 29. Акопов Л.М. Случай из практики: криминал / А.М. Ако-
Emergency Medicin (ICEM, 2010). Неотложная медици- пов // Скораяпомощь и реанимация.— 2009.— №7.— с.30.
на — современноесостояниепроблемы / Е.А. Евдоки-
мов, Е.В. Филимонова // Неотложная медицина.-2010.- VII. ДОДАТКИ
№4.-с.61
до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Странгуляційна асфіксія
ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway) Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення
1.1.Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен- даткових м'язів або черевний тип дихання.
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи
непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться грудної клітки симетричні.
у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
м'якого піднебіння). явність та прохідність плеврального дренажу та інше.
1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски Проведіть аускультацію та перкусію легень.
з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (> Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
10 л/хв). ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
2. В — дихання (Breathing) у плевральній порожнині.
Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста- 3. С — кровообіг (Circulation)
ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на- Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро-
пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо- жева, бліда або мармурова.
торакс. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше- Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU:
не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе- Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує
рійну перфузію. на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені застосувати також шкалу Глазго (GlasgowComaScale).
або запалі при гіповолемії. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в
на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу- 50,0 мл 20% розчину глюкози.
лярність та симетричність. 5. Е — додаткова інформація (Exposure)
Виміряйте артеріальний тиск. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
Вислухайте тони серця. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пере-
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни- вірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці,
ження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він
(об'єм сечі < 0,5 мл/кг/год.). приймає.
ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,
до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Странгуляційна асфіксія
Алгоритм «Странгуляційна асфіксія»
Звільнення шиї від петлі
Наявність чи відсутність свідомості, наявність спонтанного Відсутність свідомості, відсутність спонтанного дихання
дихання і пульсу на сонній артерії і пульсу на сонній артерії
1. Поновлення і підтримка прохідності дихальних шляхів — Алгоритм 4

встановлення повітроводу (інтубаційна трубка, ларінгіальна «Раптова смерть, серцево-легенева реанімація»
маска, стравохідно-трахеальний обтуратор).
2. ШВЛ зі 100% оксигенотерапією.
3. Катетеризація периферичної (при необхідності централь-
ної) вени.
4. Інфузійна терапія: декстран, розчин натрію хлориду 0,9%
або глюкози 5% розчин 400-800 мл в/в крапельно.
5. Преднізолон 30-60 мг в/в;
6. При судомах алгоритм «Судомний синдром»
Доставка в ОРІТ стаціонару
ТРОМБОЕМБОЛІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ
ЗАТВЕРДЖЕНО ня естрогенів, порушення ритму серця, особливо миготлива
Наказ Міністерства охорони здоров’я аритмія, серцева недостатність, легенева недостатність, за-
________________ №______ пальне захворювання кишок, нефротичний синдром, мієло-
проліферативний синдром, пароксизмальна нічна гемогло-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ бінурія, куріння, наявність катетера в центральній вені, ідіо-
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ патична та набута тромбофілія. Закупорка легеневої артерії
може відбуватися тромбом, краплями жиру кісткового мозку,
ТРОМБОЕМБОЛІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ повітрям, паразитами (аскаридами) (50, 60, 85).
Найчастіше ТЕЛА зустрічається при наступних захворюван-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА нях:
1.1. Діагноз: Тромбоемболія легеневої артерії •• флебітах і тромбофлебітах нижніх (рідше верхніх) кінцівок,
1.2. Код МКХ-10: тазу;
I.26.0 Легенева емболія зі згадуванням про гостре легене- •• новоутвореннях різних органів;
ве серце •• серцево-судинних захворюваннях з вираженою кардіоме-
I.26.9 Легенева емболія без згадування про гостре легене- галією, великими порожнинами лівого і правого шлуночків
ве серце (мітральний стеноз, ішемічна хвороба серця (ІХС), ІМ, ди-
1.3. Протокол призначений для лікарів, фельдшерів меди- латаційна кардіоміопатія, дифузні міокардити, інфекційний
цини невідкладних станів, лікарів бригад екстреної медичної ендокардит, фібриляція передсердь (ФП), хронічна серцева
допомоги. недостатність тощо);
1.4. Мета протоколу: організація надання екстреної медич- •• парадоксальній тромбоемболії із лівого в правий шлуночок
ної допомоги пацієнтам з тромбоемболією легеневої артерії, при дефекті міжшлуночкової перетинки;
зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захво- •• хірургічних операціях, тривалій іммобілізації кінцівок, трав-
рювання. мах.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. У розвитку ТЕЛА до сьогодні актуальна тріада Вірхова, згід-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. но з якою при цьому захворюванні відбувається сповільнення
Рецензенти: кровотоку, ураження ендотелію судин і підвищення згортання
Малиш І.Р. Завідувач відділенням анестезіології крові.
та інтенсивної терапії КМКЛ ШМД, лауреат Згідно з сучасними уявленнями у розвитку ТЕЛА мають
державної премії України в галузі науки значення такі патогенетичні ланки:
і техніки, д.мед.н., професор •• активація потенціалу (згортання) крові, що супроводжуєть-
Печиборщ В.П. Завідувач відділу наукових проблем орга- ся підвищенням агрегації тромбоцитів, зниженням фібрино-
нізації та управління медичною допомогою лізу;
•• плазмова ланка — зниження синтезу плазміну, антитром-
Курділь Н.В. Доцент кафедри Військової токсикології, біну ІІІ, ендогенних антикоагулянтів; підвищення активності
к.мед.н. інгібіторів плазміногена;
•• судинна ланка — ураження ендотелію судин, збільшення
синтезу вазоконстрикторів (тромбоксану, ендотеліну, но-
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — одне з найпо-
радреналіну, ангіотензину ІІ), зменшення вазодилатуючої
ширеніших ускладнень багатьох захворювань, що представ-
функції судин (синтезу оксиду азоту, простацикліну).
ляють загрозу для життя людини. Відомо, що серед пацієнтів
Однак провідним фактором розвитку гемодинамічних роз-
терапевтичного профілю найчастіше ТЕЛА виникає при інсуль-
ладів при ТЕЛА є механічна обструкція легеневого артеріаль-
ті (65%), інфаркті міокарда (ІМ) (22%), гострих терапевтичних
ного русла, що призводить до різкого підвищення тиску в ле-
захворюваннях (більше 15%), а також у людей похилого віку
геневій артерії з розвитком артеріальної гіпоксемії та дихаль-
(9%). За даними Фремінгемського дослідження, смертність
ної недостатності. Збільшення судинного опору та підвищен-
від ТЕЛА складає 15,6% усієї госпітальної смертності (при
ня тиску в легеневій артерії призводить до розвитку гострого
хірургічних захворюваннях — 18%, терапевтичних — 82% ви- легеневого серця та правошлуночкової недостатності.
падків) (45, 56, 67, 80, 82, 85). Клінічні симптоми ТЕЛА неспецифічні, вони спостерігають-
ТЕЛА — розповсюджене захворювання, яке в США зустрі- ся і при інших серцево-судинних і легеневих захворюваннях.
чається у 200 тис. людей, помирає від нього щорічно 10–15% Головні їх відмінності — раптовий початок, відсутність іншої
пацієнтів (якщо такі хворі не лікуються, то смертність складає видимої причини розвитку (пневмонії, інфаркту міокарда,
30%). серцевої недостатності та ін.). Слід звертати особливу увагу
ТЕЛА — це часткова або повна закупорка стовбура, круп- на той факт, що посилення диспное (задишки) у пацієнтів, які
них, середніх і дрібних гілок легеневої артерії частіше всього мають супутню патологію серця і/або легенів, може бути єди-
тромботичними масами (згустками крові). Це призводить ним симптомом розвитку ТЕЛА. Відсутність таких симптомів,
до розвитку гіпертензії малого кола кровообігу та компен- як задишка, тахіпное, тахікардія, біль в грудній клітці, ставлять
сованого або декомпенсованого легеневого серця. ТЕЛА — під сумнів діагноз ТЕЛА. Часто наголошується невідповідність
одне з найбільш важко діагностованих захворювань, тому між розмірами ТЕЛА та її клінічними проявами, які залежать
смертність від неї висока (21, 33, 37, 40, 81, 83, 84). від початкового стану серцево-судинної і дихальної систем
Без профілактики частота об’єктивно підтвердженого гос- (70, 73, 77, 80, 82, 83).
пітального тромбозу глибоких вен (ТГВ) досягає приблизно
від 10 до 40% серед хворих в загальній хірургії та від 40 до ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
60% — після великих ортопедичних операцій. До 25–30% Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
тромбів вражає глибокі вени, й ці тромби, з великою вірогід- колу було створення ефективної системи надання екстреної
ністю, можуть призвести до тромбоемболії легеневої артерії медичної допомоги пацієнтам з тромбоемболією легеневої
(ТЕЛА). У хірургічних та ортопедичних хворих ТЕЛА приблизно артерії на основі впровадження систематизації екстреної те-
в 10% є основною причиною стаціонарних летальних випад- рапії максимальній кількості пацієнтів на основі можливості
ків. До причин підвищеного ризику тромботичних ускладнень проведення ранньої тромболітичної терапії.
(тромбоз вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої ар- Цей уніфікований клінічний протокол надання екстреної
терії) в післяопераційному періоді належать: гіперкоагуляція, медичної допомоги є комплексним протоколом екстреної
крововтрата, гіпотензія, іммобілізація (45, 48, 51, 69, 84). медичної допомоги пацієнтам з тромбоемболією легеневої
До факторів підвищеного ризику належать: вік > 40 років, артерії (діагноз за МКХ — I.26.0 Легенева емболія зі згадуван-
ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2), онкологічне захворювання, варикоз ням про гостре легеневе серце, I.26.9 Легенева емболія без
вен, наявність тромбозів та емболій в анамнезі, застосуван- згадування про гостре легеневе серце).
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого •• бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями
медицини — третинні джерела, які створювались на основі відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба-
даних РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів гатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної
літератури тощо: медичної допомоги.
1. Hippisley-Cox J, Coupland C. Development and validation 3. Екстрена медична допомога повинна бути надана паці-
of risk prediction algorithm (QThrombosis) to estimate future єнтам з ТЕЛА у перші хвилини від початку розвитку ознак за-
risk of venous thromboembolism: prospective cohort study. хворювання.
BMJ. Aug 16 2011;343:d4656. 4. Пацієнтам з ТЕЛА необхідно забезпечити термінову гос-
2. Mahan CE, Borrego ME, Woersching AL, Federici R, Downey піталізацію в першу чергу в центри (відділення), які надають
R, Tiongson J, et al. Venous thromboembolism: Annualised вторинну медичну допомогу, в період найбільших терапевтич-
United States models for total, hospital-acquired and них можливостей.
preventable costs utilising long-term attack rates. Thromb 5. Швидка діагностика ознак ТЕЛА на догоспітальному ета-
Haemost. Jul 25 2012;108(2):291–302. пі скорочує час для встановлення діагнозу та транспортуван-
3. Venous thromboembolism in adult hospitalizations — United ня пацієнта у відповідні ЗОЗ.
States, 2007–2009. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. Jun 6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
8 2012;61(22):401–4. помоги пацієнтам з діагнозом ТЕЛА у кожному ЗОЗ доцільно
4. Cohen AT, Agnelli G, Anderson FA, et al. Venous розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо-
thromboembolism (VTE) in Europe. The number of VTE events моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта
and associated morbidity and mortality. Thromb Haemost. Oct та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма-
2007;98(4):756–64. теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія
5. Enden T, Haig Y, Kløw NE, et al. Long-term outcome after між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич-
additional catheter-directed thrombolysis versus standard
ну допомогу, визначається наказом територіального органу
treatment for acute iliofemoral deep vein thrombosis (the
з питань охорони здоров’я.
CaVenT study): a randomised controlled trial. Lancet. Jan
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
7 2012;379(9810):31–8.
та затверджений ЛПМД.
6. Makris M, Van Veen JJ, Tait CR, Mumford AD, Laffan
M. Guideline on the management of bleeding in patients
участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з ТЕЛА на до-
on antithrombotic agents. Br J Haematol. Jan 2013;160(1):35–
госпітальному етапі.
46.
7. Lanzarotti S, Weigelt JA. Heparin-induced thrombocytopenia.
Surg Clin North Am. Dec 2012;92(6):1559–72.
8. Antithrombotic therapy for non–ST-segment elevation
acute coronary syndromes. ACCP evidence-based clinical СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
practice guidelines (8th edition), Jun 01, 2008 United States. ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
9. Guideline for Coronary Artery Bypass Graft Surgery. 2011, Положення протоколу
ACCF/AHA. 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
групою, яка включала представників різних медичних спеці- цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс- екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі- номером виклику екстреної допомоги 112.
рургів, інтервенційних хірургів та ін.). 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських до пацієнта з підозрою на ТЕЛА.
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною Необхідні дії
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- Обов’язкові:
ністерством юстиції України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
а також особливості надання медичної допомоги за новою ор- диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж- та медицини катастроф:
ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. •• Покладіть пацієнта з піднятою злегка головою;
№ 646 «Про порядок проведення реформування системи •• Забезпечте постільний режим;
охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Доне- •• Дайте доступ свжого повітря;
цькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством •• Виміряйте пацієнту температуру тіла;
юстиції України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.). •• Дайте 1–2 таблетки нітрогліцерину під язик або 1–2 дози
спрею, у разі необхідності повторіть прийом через 5 хвилин
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (у разі, коли пацієнт раніше його вже приймав для зняття на-
Організація та надання екстреної медичної допомоги паду загрудинного болю);
на догоспітальному етапі •• У випадку, коли напад болю продовжується більше 20 хви-
Діагноз: ТЕЛА, тромбоемболія легеневої артерії лин, дайте хворому розжувати 160–325 мг ацетилсаліцило-
Код МКХ-10: I.26.0 Легенева емболія зі згадуванням про го- вої кислоти;
стре легеневе серце, I.26.9 Легенева емболія без згадування •• Знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше
про гостре легеневе серце ЕКГ пацієнта, можливі заключення лікарів щодо наявності
у пацієнта тромбофлебіту, онкозахворювання тощо і по-
кажіть медичному працівнику бригади екстреної (швидкої)
ної допомоги пацієнтам з ТЕЛА з моменту виявлення пацієнта
медичної допомоги;
або звернення такого пацієнта (родичів або свідків) за медич-
•• Не залишайте пацієнта без нагляду.
ною допомогою до моменту госпіталізації.
•• Якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге-
невої реанімації.
му етапі здійснюється:
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє 2.3.2. Наявність кровохаркання.
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по- 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної систе-
дії. ми пацієнта
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ 1. Пульс, його характеристика, АТ.
ДОПОМОГИ 2. ЧД, його характеристика.
Положення протоколу 3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) 4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви- збільшення границь серцевої тупості.
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- 5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- локалізацію.
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги 6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність
та медицини катастроф. шумів, акцент ІІ тону.
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- 7. Аускультація легень: наявність вологих хрипів, шуму тер-
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма тя плеври.
110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор- Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів на ТЕЛА, особли-
ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме- во при рецидивуючій формі, при фізичному обстеженні відхи-
тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний лень від нормальних показників може не бути.
центр — записати заключення кардіолога. 4. Проведення інструментального обстеження
Обґрунтування Обов’язкові:
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме-
ТЕЛА у спеціалізовані ЗОЗ зменшує смертність та інвалідність тричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний
внаслідок цього захворювання, покращує результати лікуван- центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
ня пацієнтів. 2. Постійний контроль АТ, ЧД.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медич- У разі, коли на початку клінічних проявів ТЕЛА відсутні елек-
ної допомоги трокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повто-
Обов’язкові: рювати з інтервалом 20–30 хвилин.
1. Збір анамнезу Бажані:
1.1. Збір анамнезу захворювання: 1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
1.1.1. Встановити точний час від початку нападу болю в гру- норма — 95%).
дях та його тривалість. 3.1.2.3. Лікувальна тактика
1.1.2. Встановити характер болю, його локалізацію та ірра- 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
діацію. медичної допомоги
1.1.3. Встановити наявність кашлю, задишки у спокої, кро- Обов’язкові:
вохаркання. 1. Положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою.
1.1.4. Встановити, за яких умов виникає біль — Хворим на ТЕЛА для зменшення навантаження на міокард
чи пов’язаний він з фізичним, психоемоційним навантаженням. необхідно обмежити фізичне навантаження, забезпечити по-
1.1.5. З’ясувати, чи виникали напади болю або задухи при вний психологічний спокій, не дозволяти пацієнту самостійно
ходьбі, чи примушували зупинятися, їх тривалість у хвилинах. пересуватись.
1.1.6. Чи схожий цей напад болю або задухи на ті відчуття, 2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни-
що виникали раніше при фізичному навантаженні за локаліза- женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
цією та характером. проводити за допомогою маски або через носовий катетер
1.1.7. Чи посилився та почастішав біль останнім часом. зі швидкістю 3–5 л/хв.
1.1.8. Чи наявні важкість або біль в правому підребер'ї. 3. Забезпечення венозного доступу.
1.1.9. Наявність вираженого ціанозу шкіри обличчя. Усім пацієнтам з ТЕЛА у перші години захворювання або
1.1.10. Наявність підвищеної температури тіла. у разі виникнення ускладнень показана катетеризація пери-
1.1.11. Наявність набухання шийних вен. феричної вени. Венозний доступ проводиться шляхом вико-
1.2. Збір анамнезу життя: нання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовен-
щоденно. ної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.
1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв 2. Надання екстреної медичної допомоги
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Обов’язкові:
1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику тромбоемболії: 1. Здійснити знеболення:
вік > 40 років, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2), онкологічне захво- •• фентаніл 1–2 мл 0,005% розчину в/в, в/м при систолічному
рювання, варикоз вен, наявність тромбозів та емболій в анам- АТ>100 мм рт. ст.;
незі, застосування естрогенів, порушення ритму серця, осо- •• тримеперидин — 1 мл 1% розчину, морфін — 0,5 мл 1% роз-
бливо миготлива аритмія, серцева недостатність, легенева чину в/м.
недостатність, запальне захворювання кишок, нефротичний 2. Купірування колапсу:
синдром, мієлопроліферативний синдром, пароксизмальна •• дофамін — 1 мл 0,5% розчину в/в крапельно;
нічна гемоглобінурія, куріння, наявність катетера в централь- •• дексаметазон — 8–16 мг в/в, в/м (30–60 мг преднізолону;
ній вені, ідіопатична та набута тромбофілія, вагітність та роди, в окремих випадках допускається збільшення зазначеної
післяопераційний період, переломи скелету тощо. дози, що вирішує лікар індивідуально у кожному конкретно-
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез му випадку);
та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо- •• декстран 40–400 мл розчину, полівінілпіролідон низькомо-
бів. лекулярний (м.м.8000 ± 2000).
2. Проведення огляду та фізичного обстеження 3. Зниження тиску в малому колі кровообігу:
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: •• теофілін — 10 мл 2,4% розчину в/в;
свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Дода- •• папаверин, дротаверин — 2 мл 2% розчину в/в, в/м.
ток №1). 4. Проведення антикоагулянтної терапії:
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво •• гепарин — 10000–15000 ОД в/в, потім по 60 ОД/кг п/ш;
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. •• надропарин — 0,6 мл п/ш.
2.3. Візуальна оцінка: 5. Ліквідація колапсу:
2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан- •• для цього в/в вводять 400 мл декстрану 40, 2 мл 2% р-ну но-
ня шийних вен. репінефрину в 250 мл розчину натрію хлориду 0,9%. Якщо
артеріальна гіпотензія зберігається, вводиться в/в 8–16 мг 5.1.4. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невід-
дексаметазону (30–60 мг преднізолону; в окремих випадках кладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих
допускається збільшення зазначеної дози, що вирішує лікар курсах з проведення серцево-легеневої реанімації.
індивідуально у кожному конкретному випадку). 5.1.5. Відсоток пацієнтів, які перенесли ТЕЛА та виписані
Не рекомендовано застосування ацетилсаліцилової зі стаціонару в задовільному стані.
кислоти в якості одноосібного засобу профілактики ТЕЛА 5.1.6. Відсоток пацієнтів з ТЕЛА, яким було зроблено ЕКГ
для будь-якої групи пацієнтів!!! у 12 відведеннях та здійснено кисневу підтримку у визначений
У разі відсутності наркотичних анальгетиків, як виняток, проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним
можливе застосування ненаркотичних анальгетиків. працівником.
Подальша тактика залежить від даних ЕКГ. 5.1.7. Відсоток пацієнтів спеціалізованого стаціонару з діа-
Необхідні дії лікаря бригади екстреної медичної допо- гнозом ТЕЛА, яким була проведена коронарографія у визна-
моги. чений проміжок часу з моменту первинного контакту з медич-
•• При вираженій гострій дихальній недостатності проводить- ним.
ся ендотрахеальна інтубація і штучна вентиляція легень
будь-яким апаратом. При неможливості проведення штуч- VI. Список використаних джерел
ної вентиляції легень застосовується інгаляційно — киснева 1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за-
терапія. твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,
•• У випадку клінічної смерті здійснюється непрямий масаж провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фар-
серця, продовжується штучна вентиляція легень; при не- мацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», зареє-
можливості проведення штучної вентиляції легень прово- стрований Міністерством юстиції України за № 892/7180 від
дять штучне дихання «рот в рот». 12.11.2002 р.
•• При розвитку аритмій проводиться антиаритмічна терапія 2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про поря-
в залежності від виду порушення ритму: док проведення реформування системи охорони здоров’я
– при шлуночковій пароксизмальній тахікардії і частих шлу- у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та міс-
ночкових екстрасистолах вводиться в/в струйно лідокаїн — ті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції України
80–120 мг (4–6 мл 2% р-ну) в 10 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
через 30 хв. — 40 мг. 3. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер-
– при суправентрикулярних тахікардіях, суправентрикуляр- дження протоколів надання медичної допомоги за спеціаль-
ній або шлуночковій екстрасистолії, а також при шлуночковій ністю "Кардіологія"».
пароксизмальній тахікардії застосовують аміодарон — 6 мл 4. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єди-
5% р-ну, можна вводити тільки на ізотонічному (5%) розчи- ну систему надання екстреної медичної допомоги», зареє-
ні глюкози. Не розводити 0,9 % розчином натрію хлориду, стрований Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
оскільки можливе утворення преципітату!. 14.09.2009р.
3.1.2.4. Госпіталізація 5. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор-
Обґрунтування мативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин- 6. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер-
ної медичної допомоги дження форм первинної облікової документації та інструк-
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
медичної допомоги охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпо-
Обов’язкові: рядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України
1. Всі пацієнти з підозрою на ТЕЛА незалежно від статі, віку за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ 7. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про за-
необхідно взяти медичну документацію та попередні кардіо- твердження форм звітності та медичної облікової докумен-
грами пацієнта. Пріоритетним завданням бригади екстреної тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
(швидкої) медичної допомоги є транспортування пацієнтів України», зареєстрований Міністерством юстиції України
в центр (відділення), де можливе проведення первинної тром- за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
бектомії. 8. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер-
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- дження Примірного табеля оснащення лікувально-профілак-
рування стану пацієнта, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЕКГ, проведен- тичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають
ня лікувальних заходів та готовність до проведення реаніма- первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».
ційних заходів. 9. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затвер-
3. Транспортування здійснюється на ношах після стабіліза- дження п'ятого випуску Державного формуляра лікарських
ції стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медич- засобів та забезпечення його доступності».
ної допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи при- 10. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер-
ймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної дження примірних табелів оснащення медичною технікою
терапії, реанімаційне відділення, кардіологічну реанімацію, та виробами медичного призначення центральної районної
відділення, де проводиться екстренна тромбектомія. (районної) та центральної міської (міської) лікарень».
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я 11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер-
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений дження табелів оснащення медичною технікою та виробами
наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез- медичного призначення структурних підрозділів лікарні пла-
печує організацію надання допомоги пацієнтам з ТЕЛА, вза- нового лікування».
ємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну та вторинну 12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер-
медичну допомогу. дження табелів оснащення медичною технікою та виробами
медичного призначення структурних підрозділів лікарні інтен-
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ сивного лікування».
5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги 13. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 «Про затвер-
5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини не- дження табелів оснащення медичною технікою та виробами
відкладних станів локального протоколу ведення пацієнта медичного призначення структурних підрозділів консульта-
з ТЕЛА. тивно-діагностичного центру».
5.1.2. Відсоток пацієнтів з ТЕЛА, яким було виконана дефі- 14. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
бриляція при ФШ та ШТ без пульсу. ня та впровадження медико-технологічних документів зі стан-
5.1.3. Відсоток пацієнтів з ТЕЛА, які госпіталізовані до спе- дартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони
ціалізованого стаціонару. здоров’я України».
15. Agnelli G, Buller HR, Cohen A, Curto M, Gallus AS, Johnson 33. Makris M, Van Veen JJ, Tait CR, Mumford AD, Laffan
M, et al. Oral Apixaban for the Treatment of Acute Venous Throm- M. Guideline on the management of bleeding in patients on anti-
boembolism. N Engl J Med. Jul 1 2013. thrombotic agents. Br J Haematol. Jan 2013;160(1):35–46.
16. Merli GJ. Prevention of thrombosis with warfarin, aspirin, 34. Lanzarotti S, Weigelt JA. Heparin-induced thrombocytope-
and mechanical methods. Clin Cornerstone. 2005;7(4):49–56. nia. Surg Clin North Am. Dec 2012;92(6):1559–72.
17. Agnelli G, Sonaglia F, Becattini C. Direct thrombin inhibitors 35. Bilen O, Teruya J. Complications of anticoagulation. Dis
for the prevention of venous thromboembolism after major ortho- Mon. Aug 2012;58(8):440–7.
paedic surgery. Curr Pharm Des. 2005;11(30):3885–91. 36. Iorio A, Kearon C, Filippucci E, et al. Risk of recurrence af-
18. Agudelo JF, Morgan SJ, Smith WR. Venous thrombo- ter a first episode of symptomatic venous thromboembolism pro-
embolism in orthopedic trauma patients. Orthopedics. Oct voked by a transient risk factor: a systematic review. Arch Intern
2005;28(10):1164–71; quiz 1172–3. Mismetti P, Zufferey P, Per- Med. Oct 25 2010;170(19):1710–6.
nod G, Baylot, Estebe JP, Barrelier MT, et al. [Thromboprohylaxis 37. Nainggolan L. ASPIRE: Aspirin good option for extended
in orthopedic surgery and traumatology]. Ann Fr Anesth Reanim. treatment of VTE. Medscape Medical News. November 4, 2012.
Aug 2005;24(8):871–89. Jaffer AK, Barsoum WK, Krebs V, Hur- Available at Accessed November 19, 2012.
banek JG, Morra N, Brotman DJ. Duration of anesthesia and ve- 38. Brighton TA, Eikelboom JW, Mann K, Mister R, Gallus A,
nous thromboembolism after hip and knee arthroplasty. Mayo Clin Ockelford P, et al. Low-dose aspirin for preventing recurrent
Proc. Jun 2005;80(6):732–8. venous thromboembolism. N Engl J Med. Nov 4 [Epub ahead
19. Eikelboom JW, Karthikeyan G, Fagel N, Hirsh J. Ameri- of print]. 2012;367(21):1979–87.
can Association of Orthopedic Surgeons and American College 39. Warkentin TE. Aspirin for dual prevention of venous and ar-
of Chest Physicians guidelines for venous thromboembolism pre- terial thrombosis. N Engl J Med. Nov 22 2012;367(21):2039–41.
vention in hip and knee arthroplasty differ: what are the implica- 40. Pasha SM, Klok FA, Snoep JD, et al. Safety of excluding
tions for clinicians and patients?. Chest. Feb 2009;135(2):513–20. acute pulmonary embolism based on an unlikely clinical probabil-
20. Prevention of Symptomatic Pulmonary Embolism in Pa- ity by the Wells rule and normal D-dimer concentration: a meta-
tients Undergoing Total Hip or Knee Arthroplasty. AAOS Clinical analysis. Thromb Res. Apr 2010;125(4):e123–7.
Practice Guideline Summary:. American Academy of Orthopaedic 41. Pabinger I, Ay C. Biomarkers and venous thromboembo-
Surgeons. Available at Accessed December 9, 2009. lism. Arterioscler Thromb Vasc Biol. Mar 2009; 29(3):332–6.
21. Lachiewicz PF. Prevention of symptomatic pulmonary em- 42. La Vecchia L, Ottani F, Favero L, et al. Increased cardiac
bolism in patients undergoing total hip and knee arthroplasty: clin- troponin I on admission predicts in-hospital mortality in acute pul-
ical guideline of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. monary embolism. Heart. Jun 2004; 90(6): 633–7.
Instr Course Lect. 2009;58:795–804. 43. Klok FA, Mos IC, Huisman MV. Brain-type natriuretic pep-
22. Johanson NA, Lachiewicz PF, Lieberman JR, Lotke PA, Par- tide levels in the prediction of adverse outcome in patients with
vizi J, Pellegrini V, et al. Prevention of symptomatic pulmonary em- pulmonary embolism: a systematic review and meta-analysis.
bolism in patients undergoing total hip or knee arthroplasty. J Am Am J Respir Crit Care Med. Aug 15 2008;178(4):425–30.
Acad Orthop Surg. Mar 2009;17(3):183–96. 44. Ray P, Maziere F, Medimagh S, et al. Evaluation of B-type
23. Mont MA, Jacobs JJ, Boggio LN, et al. Preventing venous natriuretic peptide to predict complicated pulmonary embolism
thromboembolic disease in patients undergoing elective hip and in patients aged 65 years and older: brief report. Am J Emerg Med.
knee arthroplasty. J Am Acad Orthop Surg. Dec 2011;19(12):768– Sep 2006; 24(5): 603–7.
76. 45. Bauer KA. New anticoagulants. Curr Opin Hematol. Sep
24. Khokhar A, Chari A, Murray D, McNally M, Pandit H. Venous 2008;15(5):509–15.
thromboembolism and its prophylaxis in elective knee arthroplas- 46. Farge D, Debourdeau P, Beckers M, Baglin C, Bauersachs
ty: An international perspective. Knee. Jul 31 2012. RM, Brenner B, et al. International clinical practice guidelines for
25. Attaya H, Wysokinski WE, Bower T, Litin S, Daniels PR, the treatment and prophylaxis of venous thromboembolism in pa-
Slusser J, et al. Three-month cumulative incidence of thrombo- tients with cancer. J Thromb Haemost. Jan 2013;11(1):56–70.
embolism and bleeding after periprocedural anticoagulation man- 47. Chustecka Z. ASCO issues update on VTE in cancer: tell
agement of arterial vascular bypass patients. J Thromb Throm- patients of risk. Medscape Medical News [serial online]. May 15,
bolysis. Jul 29 2012. 2013;Accessed May 20, 2013. Available.
26. Woller SC, Stevens SM, Jones JP, et al. Derivation and vali- 48. [Guideline] Lyman GH, Khorana AA, Kuderer NM, Lee AY,
dation of a simple model to identify venous thromboembolism risk Arcelus JI, Balaban EP, et al. Venous Thromboembolism Prophy-
in medical patients. Am J Med. Oct 2011;124(10):947–954.e2. laxis and Treatment in Patients With Cancer: American Society
27. Liem TK, Deloughery TG. First episode and recurrent ve- of Clinical Oncology Clinical Practice Guideline Update. J Clin On-
nous thromboembolism: who is identifiably at risk?. Semin Vasc col. May 13 2013.
Surg. Sep 2008;21(3):132–8. 49. Guyatt GH, Akl EA, Crowther M, Gutterman DD, Schuüne-
28. Hippisley-Cox J, Coupland C. Development and validation mann HJ. Executive summary: Antithrombotic Therapy and Pre-
of risk prediction algorithm (QThrombosis) to estimate future risk vention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Phy-
of venous thromboembolism: prospective cohort study. BMJ. Aug sicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. Chest. Feb
16 2011;343:d4656. 2012;141(2 Suppl):7S-47S.
29. Mahan CE, Borrego ME, Woersching AL, Federici R, 50. Akl EA, Gunukula S, Barba M, et al. Parenteral anticoagula-
Downey R, Tiongson J, et al. Venous thromboembolism: Annu- tion in patients with cancer who have no therapeutic or prophylac-
alised United States models for total, hospital-acquired and pre- tic indication for anticoagulation. Cochrane Database Syst Rev.
ventable costs utilising long-term attack rates. Thromb Haemost. Apr 13 2011;4:CD006652.
Jul 25 2012;108(2):291–302. 51. Akl EA, Vasireddi SR, Gunukula S, et al. Oral anticoagulation
30. Venous thromboembolism in adult hospitalizations — in patients with cancer who have no therapeutic or prophylactic
United States, 2007–2009. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. Jun indication for anticoagulation. Cochrane Database Syst Rev. Jun
8 2012;61(22):401–4. 15 2011;6:CD006466.
31. Cohen AT, Agnelli G, Anderson FA, et al. Venous throm- 52. Boutitie F, Pinede L, Schulman S, et al. Influence of pre-
boembolism (VTE) in Europe. The number of VTE events and ceding length of anticoagulant treatment and initial presentation
associated morbidity and mortality. Thromb Haemost. Oct of venous thromboembolism on risk of recurrence after stopping
2007;98(4):756–64. treatment: analysis of individual participants' data from seven tri-
32. Enden T, Haig Y, Kløw NE, et al. Long-term outcome after ad- als. BMJ. May 24 2011;342:d3036.
ditional catheter-directed thrombolysis versus standard treatment 53. Merli G, Spyropoulos AC, Caprini JA. Use of emerging oral
for acute iliofemoral deep vein thrombosis (the CaVenT study): anticoagulants in clinical practice: translating results from clinical
a randomised controlled trial. Lancet. Jan 7 2012;379(9810):31– trials to orthopedic and general surgical patient populations. Ann
8. Surg. Aug 2009;250(2):219–28.
54. Akl EA, Labedi N, Barba M, et al. Anticoagulation for the Extending the Case for Extended Prophylaxis. Ann Surg. Jul
long-term treatment of venous thromboembolism in patients with 2011;254(1):131–137.
cancer. Cochrane Database Syst Rev. Jun 15 2011;6:CD006650. 77. Falck-Ytter Y, Francis CW, Johanson NA, et al. Prevention
55. Bauersachs R, Berkowitz SD, Brenner B, Buller HR, Decou- of VTE in orthopedic surgery patients: Antithrombotic Therapy and
sus H, Gallus AS, et al. Oral rivaroxaban for symptomatic venous Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Phy-
thromboembolism. N Engl J Med. Dec 23 2010;363(26):2499– sicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. Chest. Feb
510. 2012;141(2 Suppl):e278S-325S.
56. Büller HR, Prins MH, Lensin AW, Decousus H, Jacobson BF, 78. Markel DC, York S, Liston MJ Jr, Flynn JC, Barnes CL, Da-
Minar E, et al. Oral rivaroxaban for the treatment of symptomatic vis CM 3rd. Venous Thromboembolism Management by Ameri-
pulmonary embolism. N Engl J Med. Apr 5 2012;366(14):1287– can Association of Hip and Knee Surgeons. J Arthroplasty. Oct
97. 16 2009.
57. Cohen AT, Dobromirski M. The use of rivaroxaban for short- 79. Qaseem A, Chou R, Humphrey LL, Starkey M, Shekelle
and long-term treatment of venous thromboembolism. Thromb P. Venous Thromboembolism Prophylaxis in Hospitalized Patients:
Haemost. Jun 2012;107(6):1035–43. A Clinical Practice Guideline From the American College of Physi-
58. Romualdi E, Donadini MP, Ageno W. Oral rivaroxaban after cians. Ann Intern Med. Nov 1 2011;155(9):625–632.
symptomatic venous thromboembolism: the continued treatment 80. Артеріальні, венозні тромбози та тромбоемболії. Про-
study (EINSTEIN-extension study). Expert Rev Cardiovasc Ther. філактика та лікування // Кровообіг та гемостаз. — 2005. —
Jul 2011;9(7):841–4. №1. — С. 5–22.
59. Goldhaber SZ, Haire WD, Feldstein ML, et al. Alteplase 81. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня меди-
versus heparin in acute pulmonary embolism: randomised trial цина: Таємниці, стандарти діагностики та лікування. — Вінни-
assessing right-ventricular function and pulmonary perfusion. ця: ДП ДКФ, 2006. — 706 с.
Lancet. Feb 27 1993;341(8844):507–11. 82. Про затвердження клінічних протоколів надання ме-
60. The EINSTEIN Investigators. Oral Rivaroxaban for Symp- дичної допомоги за спеціальністю: Наказ МОЗ України від
tomatic Venous Thromboembolism. N Engl J Med. Dec 3 2010. 19.03.2007 №128.
61. American College of Chest Physicians. Antithrom- 83. Рекомендації Європейського товариства кардіологів
botic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed. Chest. щодо гострої тромбоемболії легеневої артерії // Внутрішня
2012;141(2):7S-70S. медицина. — 2008. — №5–6 (11–12). — С. 107–111.
62. Aujesky D, Roy PM, Verschuren F, et al. Outpatient versus 84. Кемпл И.А., Феннерти А., Миллер А. Руководство Бри-
inpatient treatment for patients with acute pulmonary embolism: танского торакального общества по ведению больных с пред-
an international, open-label, randomised, non-inferiority trial. полагаемой тромбоэмболией легочной артерии // Пульмоно-
Lancet. Jul 2 2011;378(9785):41–8. логія. — 2005. — №4. — С. 19–41.
63. Schulman S. Current strategies in prophylaxis and treat- 85. Кохлер Г.П. Тромбоемболія легеневої артерії // Вну-
ment of venous thromboembolism. Ann Med. 2008;40(5):352–9. трішня медицина. — 2007. — №4. — С. 82–90.
64. Prevention of venous thromboembolism in orthopedic sur-
gery. Med Lett Drugs Ther. Nov 3 2008;50(1298):86–8.
65. Jaffer AK, Brotman DJ. Prevention of venous thromboem-
bolism after surgery. Clin Geriatr Med. Nov 2008;24(4):625–39,
viii.
66. Piazza G, Goldhaber SZ. Physician alerts to prevent venous
thromboembolism. J Thromb Thrombolysis. Nov 4 2009.
67. Wittkowsky AK. New oral anticoagulants: a practical guide
for clinicians. J Thromb Thrombolysis. Nov 4 2009.
68. Lu JP, Knudson MM, Bir N, Kallet R, Atkinson K. Fondaparinux
for prevention of venous thromboembolism in high-risk trauma
patients: a pilot study. J Am Coll Surg. Nov 2009;209(5):589–94.
69. Muntz J. Thromboprophylaxis in orthopedic surgery: how
long is long enough?. Am J Orthop. Aug 2009;38(8):394–401.
70. Huo MH, Muntz J. Extended thromboprophylaxis with
low-molecular-weight heparins after hospital discharge in high-
risk surgical and medical patients: a review. Clin Ther. Jun
2009;31(6):1129–41.
71. Sharma A, Chatterjee S, Lichstein E, Mukherjee D. Extend-
ed thromboprophylaxis for medically ill patients with decreased
mobility-does it improve outcomes?. J Thromb Haemost. Aug
2 2012.
72. Goldhaber SZ, Leizorovicz A, Kakkar AK, Haas SK, Merli
G, Knabb RM, et al. Apixaban versus enoxaparin for throm-
boprophylaxis in medically ill patients. N Engl J Med. Dec
8 2011;365(23):2167–77.
73. Brown T. Aspirin effective for VTE prevention after hip re-
placement. Medscape Medical News [serial online]. June 3,
2013;Accessed June 24, 2013. Available.
74. Anderson DR, Dunbar MJ, Bohm ER, Belzile E, Kahn
SR, Zukor D, et al. Aspirin versus low-molecular-weight hepa-
rin for extended venous thromboembolism prophylaxis after
total hip arthroplasty: a randomized trial. Ann Intern Med. Jun
4 2013;158(11):800–6.
75. Kabrhel C, Varraso R, Goldhaber SZ, Rimm E, Camargo
CA Jr. Physical inactivity and idiopathic pulmonary embolism
in women: prospective study. BMJ. Jul 4 2011;343:d3867.
76. Merkow RP, Bilimoria KY, McCarter MD, et al. Post-
Discharge Venous Thromboembolism After Cancer Surgery:
VII. ДОДАТКИ
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Тромбоемболія легеневої артерії»
ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE

1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню па-
радоксального дихання та участі у диханні додаткових дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом непрохідності
дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє порушення прохідності
дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).
1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (> 10 л/
хв).
Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий напад аст-
ми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.
Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додатко-
вих м'язів або черевний тип дихання.
Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.
Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність
та прохідність плеврального дренажу та інше.
Проведіть аускультацію та перкусію легень.
Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину у плев-
ральній порожнині.
Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.
Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне наповнення може вказувати на знижену периферійну
перфузію.
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.
Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність
та симетричність.
Виміряйте артеріальний тиск.
Вислухайте тони серця.
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зниження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія (об'єм
сечі <0,5 мл/кг/год.).
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських
засобів із седативним ефектом або анальгетиків.
Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль),
Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію. Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в 50,0 мл 20%
розчину глюкози.
Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці, перевір-
те, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він приймає.
Алгоритм «Тромбоемболія легеневої артерії»
Фактори ризику: Клінічні ознаки:

•• раптова «тиха» задишка; Фактори ризика:
•• тромбофлебіт;
•• ціаноз шкірних покривів; •• Cерцева недостатність, миготлива
•• тривала іммобілізація;
•• тахікардія; аритмія, пороки серця;
•• післяопераційний період;
•• артеріальна гіпотензія; •• похилий вік;
•• онкозахворювання;
•• можлива біль в грудній клітці, підви- •• «лежачі» хворі.
•• вагітність та роди.
щення температури тіла, блюван-
ня, судоми, втрата свідомості.
Ознаки 1) Встановлення катетера в периферичну та (або) цен- Ознаки кардіогенного

ГДН тральну вену. шоку
2) ЕКГ моніторинг. Критерії:
•• можливо поява тільки блокади правої ніжки пучка Гісса;
•• патологічний зубець Q в III та S I відведеннях;
Алгоритм «Гостра •• поворот ЕОС вправо: глибокий S в I, V1–V6 або по типу Алгоритм
дихальна недостат- S I — S II — S III. «Кардіогенний шок»
ність»
Блискавична форма Середньотяжка форма — Рецидивуюча ТЕЛА

Підгостра емболія
ТЕЛА інфаркт легені мілких віток
Тахікардія в спокої, може

Швидко прогресуючий бути стабільна гемоди
Характерні болі плев-
ціаноз верхньої половини наміка
рального характеру, ка- Повторні раптові напади
тіла з вираженою гіпотен-
шель з кровохарканням, задухи, синкопе, «атипо-
зією, синкопе, набухання
аускультативно — хрипи, ва» стенокардія
шийних вен, раптова зу-
шум тертя плеври
пинка кровообігу
Невідкладна допомога:
1) СЛР;
2) оксигенотерапія, при необхідності ШВЛ 50-100% O2;
При стійкій артеріальній гіпотензії (САТ менше 90 мм. рт.
Ні 3) знеболення наркотичними анальгетиками (морфін 1% —
ст.) або прогресуючому падінні САТ та швидкому прогресу-
1 мл, фентаніл 0,005% — 1 мл) в/в;
ванні симптомів ТЕЛА при відсутності протипоказів показа-
4) при бронхоспазмі — р-н теофіліну 2% — 10 мл в 10 мл
но проведення тромболізису (в умовах реанімобіля)
р-ну натрію хлориду 0,9% в/в;
5) гепарин 10 000 ОД (надропарин 1 мг/кг) в/в в 20 мл р-ну
натрію хлориду 0,9%.
Так
250 000 ОД стрептокінази на 200 мл розчину натрію хлори-
ду 0,9% в/в капельно за 30 хвилин під контролем АТ (пара-
лельно проводять корекцію гемодинаміки допаміном)
(у ВРІТ, минаючи приймальне відділення)
ТРАВМА ГРУДНОЇ КЛІТКИ
ЗАТВЕРДЖЕНО переломи:
Наказ Міністерства охорони здоров’я – ключиці (S42.0)
– лопатки (S42.1)
________________ №______
S22.0 Перелом грудного відділу хребта
S22.1 Множинні переломи грудного відділу хребта
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
S22.2 Перелом груднини
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
S22.3 Перелом ребра
S22.4 Множинні переломи ребер
S22.5 «Западаюча» грудна клітка
S22.8 Перелом інших відділів грудної клітки
S22.9 Перелом кісток грудної клітки, частина не уточнена
1.1. Діагноз: Травма грудної клітки (ТГК)
S23 Вивих, розтягнення та перенапруження капсульно-
1.2. Код МКХ-10: Травми грудної клітки (S20-S29)
зв'язкового апарату грудної клітки
Включено:
Виключені:
травми:
•• вивих, розтягнення та перенапруження груднино-ключич-
•• грудної (молочної) залози
ного суглобу (S43.2, S43.6)
•• грудної клітки (стінки)
•• розрив чи зміщення (нетравматичне) міжхребетного диску
•• міжлопаткової області
грудного відділу хребта (М51)
Виключені:
S23.0 Травматичний розрив міжхребетного диску в грудно-
•• термічні та хімічні опіки (Т20-Т32)
му відділі
•• наслідки проникнення стороннього тіла в:
S23.1 Вивих грудних хребців
– бронхи (Т17.5)
S23.2 Вивих іншого та неуточненого відділу грудної клітки
– легені (Т17.8)
S23.3 Розтягнення та перенапруження зв'язкового апарату
– стравохід (Т18.1)
грудного відділу хребта
– трахею (Т17.4)
– перелом хребта БДВ (Т08)
ребер та груднини
– відмороження (Т33-Т35)
•• травми:
інших та неуточнених відділів грудної клітки
– пахви (пахвової ямки), ключиці, лопаткової області, пле-
S24 Травма нервів та спинного мозку в грудному відділі
чового суглобу (S40-S49)
Виключено:
– спинного мозку БДВ (Т09.3)
•• травма плечового сплетення (S14.3)
– тулубу БДВ (Т09.-)
S24.0 Забій та набряк грудного відділу спинного мозку
– укус комахи отруйної (Т63.4)
S24.1 Інші та неуточнені травми грудного відділу спинного
S20 Поверхнева травма грудної клітки
мозку
S20.0 Забій молочної залози
S24.2 Травма нервового корінця грудного відділу хребта
S20.1 Інші та неуточнені поверхневі травми молочної зало-
S24.3 Травма периферичних нервів грудної клітки
зи
S24.4 Травма симпатичних нервів грудного відділу
S20.2 Забій грудної клітки
S24.5 Травма інших нервів грудного відділу
S20.3 Інші поверхневі травми передньої стінки грудної кліт-
S24.6 Травма неуточненого нерва грудного відділу
ки
S25 Травма кровоносних судин грудного відділу
S20.4 Інші поверхневі травми задньої стінки грудної клітки
S25.0 Травма грудної частини аорти
S20.7 Множинні поверхневі травми грудної клітки
S25.1 Травма безіменної чи підключичної артерії
S20.8 Поверхневі травми інших та неуточнених частин
S25.2 Травма верхньої порожнистої вени
грудної клітки
S25.3 Травма безіменної чи підключичної вени
S21 Відкрита рана грудної клітки
S25.4 Травма легеневих кровоносних судин
Виключено:
S25.5 Травма міжреберних кровоносних судин
•• травматичний:
S25.7 Травми кількох кровоносних судин грудного відділу
– гемопневмоторакс (S27.2)
S25.8 Травма інших кровоносних судин грудного відділу
– гемоторакс (S27.1)
S25.9 Травма уточненої кровоносної судини грудного від-
– пневмоторакс (S27.0)
ділу
S21.0 Відкрита рана молочної залози
S26 Травма серця
S21.1 Відкрита рана передньої стінки грудної клітки
Включено:
S21.2 Відкрита рана задньої стінки грудної клітки
•• забій, розрив, прокол, травматична перфорація серця
S21.7 Множинні відкриті рани стінки грудної клітки
У випадках, коли множинне кодування є неможливим чи не-
S21.8 Відкриті рани інших відділів грудної клітки
потрібним, слід використовувати підрубрики, подані нижче:
S21.9 Відкрита рана грудної клітки, локалізація не визна-
0 — без відкритої рани в грудну порожнину
чена
1 — з відкритою раною в грудну порожнину
S22 Перелом ребра (ребер), груднини та грудного відділу
S26.0 Травма серця з крововиливом в навколосерцеву
хребта
сумку (гемоперикард)
Включено:
S26.8 Інші травми серця
•• грудного відділу:
S26.9 Травми серця неуточнені
– дуги хребця
S27 Травма інших та неуточнених органів грудної порожни-
– остистого відростку
ни
– поперечного відростку
У випадках, коли множинне кодування є неможливим чи не-
– хребця
потрібним, слід використовувати підрубрики, подані нижче:
У випадках, коли множинне кодування для визначення пе-
0 — без відкритої рани, що проникає в грудну порожнину
релому чи відкритої рани є неможливим чи непотрібним, слід
1 — з відкритою раною, що проникає в грудну порожнину
використовувати підрубрики, подані нижче. Перелом, віднос-
Виключено:
но якого не визначено, закритий він чи відкритий, слід класи-
•• травми:
фікувати як закритий.
– шийного відділу стравоходу (S10-S19)
0 — закритий
– трахеї (шийного відділу) (S10-S19)
1 — відкритий
S27.0 Травматичний пневмоторакс
Виключено:
S27.1 Травматичний гемоторакс
S27.2 Травматичний гемопневмоторакс мобільна травма, наїзд транспорту, падіння з висоти, колоті,
S27.3 Інші травми легенів різані і вогнепальні поранення.
S27.4 Травма бронхів Кількість поєднаної торакальної травми продовжує збіль-
S27.5 Травма грудного відділу трахеї шуватись, і останнім часом вона посідає 3-тє місце після по-
S27.6 Травма плеври шкодження ОРС та ЧМТ та становить 8,0–20,0% від усіх видів
S27.7 Множинні травми органів грудної порожнини травм (у 50,0% постраждалі, які померли від травм, основною
S27.8 Травма інших уточнених органів грудної порожнини причиною смерті була травма ОГК). До цього виду травми
S27.9 Травма неуточненого органу грудної порожнини відносять: забої та ушкодження легень, ушкодження грудно-
S28 Розтрощення грудної клітки та травматична ампутація го каркаса (переломи ребер та груднини), що у 18,0–73,5%
частини грудної клітки спостережень ускладнюється гемо-, пневмо- або гемопнев-
S28.0 Розтрощення грудної клітки мотораксом. У свою чергу, у 60,0% постраждалих з тяжкою
Виключено: ПТ тяжкість стану ускладнюється бурхливим розвитком міо-
•• «западаюча» грудна клітка (S22.5) кардіодистрофії, основні клінічні прояви якої спостерігаються
S28.1 Травматична ампутація частини грудної клітки у постраждалих вже на 3–7-му добу після травмування. На до-
Виключено: госпітальному етапі не діагностується майже 25,0% пошко-
•• переріз тулуба на рівні грудної клітки (Т05.8) джень ОГК (17, 25, 26, 29, 31, 37).
S29 Інші та неуточнені травми грудної клітки Найбільш частим пошкодженням грудної клітки є переломи
S29.0 Травма м'язу та сухожилка на рівні грудної клітки ребер. Серед всіх закритих травм грудної клітки вони станов-
S29.7 Множинні травми грудної клітки лять від 40 до 80 %. Травми грудної клітки складають 10–12%
S29.8 Інші уточнені травми грудної клітки травматичних пошкоджень. Чверть травм грудної клітки —
S29.9 Неуточнені травми грудної клітки важкі пошкодження, що вимагають невідкладного хірургічного
1.3. Протокол призначений для лікарів, фельдшерів бригад втручання. Закриті пошкодження в мирний час переважають
екстреної медичної допомоги, медицини невідкладних станів. над відкритими і складають більше 90% всіх травм грудей.
дичної допомоги постраждалим з травмою грудної клітки, ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
збільшення виживаності, зменшення інвалідності внаслідок Особливістю даного протоколу є принципові зміни в орга-
цієї травми. нізації системи надання екстреної медичної допомоги, засно-
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. ваної на уніфікуванні дій диспетчера станції екстреної медич-
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. ної допомоги та лікаря бригади екстреної медичної допомоги.
колу було створення ефективної системи надання екстреної
Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи, лау- медичної допомоги постраждалим з травмою грудної клітки
реат державної премії України в галузі науки
і техніки, д.мед.н., професор на основі впровадження наступності в системі дій диспетчера
станції екстреної медичної допомоги, лікаря бригади екстре-
Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф» ної медичної допомоги та лікаря стаціонара.
НМАПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н.
Максимен- Старший науковий співробітник, к.мед.н. медичної допомоги є комплексним протоколом медичної
ко М.А. допомоги постраждалим з травмою грудної клітки (діагноз
1.8. Епідеміологічна інформація за МКХ — Травми грудної клітки (S20-S29) а саме, екстрена
В наш час спостерігається підвищення частоти хірургічної медична допомога.
патології легень та плеври, які потребують термінового хірур- Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого
гічного втручання. Це пов’язано, в першу чергу, з ростом меха- клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based
нічних пошкоджень, зумовлених збільшенням кількості авто- medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової
транспортних засобів, механізацією народного господарства, медицини, третинні джерела, які створювались на основі да-
зловживанням частиною населення спиртними напоями і, від- них РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів літе-
повідно, зростанням дорожньо-транспортних пригод. Травми ратури:
1. Basic life support // National Safety Council. — 2006.
грудної клітки потребують проведення термінових лікувальних
2. Brongel L. One day surgery in multiple trauma patients //
заходів, тому обстеження хворих, виявлення причин патоло-
Przeglad lekarski. — 2000.
гічного стану повинно бути проведено в максимально корот-
3. Broos P.L.O., Janzing H.M.L., Vandermeeren L.A.S.,
кий термін. Для цього необхідні глибокі знання клінічних про-
Klocrats K.S.A. Life saving surgery in polytrauma patients //
явів різних видів травматичних пошкоджень, їх ранніх та пізніх
Przeglad lekarski. — 2000.
ускладнень (16, 18, 24, 30).
4. Haljamae H. Fluid resuscitation in haemorrhagic shock and
Пневмоторакс — симптомокомплекс, який розвивається
following blunt trauma; is there still a place for colloids? // Acta
при попаданні повітря в плевральну порожнину.
Anaesthesiol. Scand. — 2001.
Гемоторакс — це накопичення крові в плевральній порож-
5. Handley A.J., Koster R., Monsieurs K., Perkins G.P., Davies
нині внаслідок пошкоджень легеневої паренхіми, міжребер- S., Bossaert L. Adult basic life support and use of automated
них артерій або діафрагми. external defibrillators // In: Nolan J.P., Baskett P. (Ed.) European
Хілоторакс — прогресуюче накопичення в грудній порож- Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation — 2005.
нині хілусу — лімфи з великим вмістом жиру. Виникнення хі- 6. Johnson C., Ashley S.A. Perioperative care of patients with
лотораксу пов'язане з порушенням цілості грудної протоки shock and multiple trauma // Advances in Anesthesia. Edited
і парієнтальної плеври і є ускладненням різноманітних патоло- by Lake C.L. Mosby Inc., — 2001.
гічних процесів. При всьому їх різноманітті, поява хілотораксу 7. Nolan J.P., Deakin C.P., Soar J., Bottiger B.W., Smith G. Adult
швидко призводить до розвитку чітко обкреслених місцевих advanced life support // In: Nolan J.P., Baskett P. (Ed.) European
і загальних розладів, що стають ведучими в течії і прогнозі за- Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation — 2005.
хворювань або ушкоджень, що стали причиною його виник- УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою
нення, тому виділення хілотораксу в окрему нозологічну фор- групою, яка включала представників різних медичних спеці-
му цілком обгрунтовано в практичному відношенні. альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс-
Травма органів грудної клітки — патологічний стан, зумов- тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі-
лений дією механічного ушкоджуючого фактора на грудну рургів, інтервенційних хірургів та ін.)
клітку, діафрагму й органи грудної порожнини, одним з осно- Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча
вних синдромів якого є порушення функції зовнішнього ди- організаційна структура надання медичної допомоги (наказ
хання. Причини травмування (за частотою виникнення): авто- МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе-
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських Обов’язкові:
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також та медицини катастроф:
особливості надання медичної допомоги за новою організа- •• Покладіть постраждалого у напівсидяче положення або ле-
ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування жачи;
медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 •• Якщо наявна рана в ділянці грудної клітки — накладіть асеп-
«Про порядок проведення реформування системи охорони тичну повязку;
здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас- •• Якщо в наявній рані є сторонній предмет, в жодному разі
тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції його не видаляти;
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р). •• Дайте травмованому доступ повітря;
•• Дайте травмованому знеболююче (метамізол натрію, дек-
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА скетопрофен тощо);
Організація та надання екстреної медичної допомоги •• Не накладайте постраждалому на ділянку грудної клітки фік-
на догоспітальному етапі суючу пов'язку;
Діагноз: ТГК, травма грудної клітки •• Якщо наявне блювання або кровохаркання, слідкуйте, щоб
Код МКХ-10: Травми грудної клітки (S20-S29) у постраждалого не було заковтування блювотних мас;
Обґрунтування та основні положення протоколу •• Не залишайте постраждалого без нагляду;
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- •• Якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге-
ної допомоги постраждалим з ТГК з моменту виявлення по- невої реанімації.
страждалого або звернення такого постраждалого (родичів 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
або свідків) за медичною допомогою до моменту госпіталіза- бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
ції. дії.
2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітально- 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
му етапі здійснюється: ДОПОМОГИ
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- Положення протоколу
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
ної допомоги. диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна та медицини катастроф.
бути надана постраждалим з ТГК у перші хвилини від початку 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження потерпілого
розвитку ознак травмування. фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
4. Постраждалим з ТГК необхідно забезпечити термінову 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор-
госпіталізацію, в першу чергу в центри (відділення), де мож- ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме-
ливе проведення первинного хірургічного втручання, які на- тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний
дають вторинну медичну допомогу, в період найбільших тера- центр — записати заключення кардіолога.
певтичних можливостей. Обґрунтування
5. Швидка діагностика ознак ТГК на догоспітальному етапі Рання діагностика та госпіталізація постраждалих з ТГК
скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування у спеціалізовані ЗОЗ з метою проведення первинного хірургіч-
постраждалого у відповідні ЗОЗ. ного втручання зменшує смертність та інвалідність внаслідок
6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо- цієї травми, покращує результати лікування постраждалих.
моги постраждалим з діагнозом ТГК у кожному ЗОЗ доцільно Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо- медичної допомоги
моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут постраж- Обов’язкові:
далого та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно 1. Збір анамнезу
до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза- 1.1. Збір анамнезу захворювання:
ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну 1.1.1. Встановити час виникнення болю в грудній клітці,
медичну допомогу, визначається наказом територіального його тривалість та зв'язок з можливою травмою грудної кліт-
органу з питань охорони здоров’я. ки.
7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений 1.1.2. Встановити характер болю, його локалізацію та ірра-
та затверджений ЛПМД. діацію.
8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере 1.1.3. Встановити чи була спроба зняти біль знеболюючими
участь у наданні медичної допомоги постраждалим з ТГК препаратами та ефект від даної дії.
на догоспітальному етапі. 1.1.4. Встановити зв’язок болю з фізичним навантаженням.
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ 1.1.5. Встановити наявність задишки.
ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ 1.1.6. Встановити наявність рани грудної клітки.
3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ 1.1.7. Встановити наявність ссаден, гематом м/тканин
СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ- грудної стінки.
ДИЦИНИ КАТАСТРОФ 1.1.8. Встановити наявність підшкірної емфіземи грудної
Положення протоколу стінки, шиї, обличчя, черевної стінки.
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер- 1.2. Збір анамнезу життя:
ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди- 1.2.1. З’ясувати чи була травма грудної клітки, живота.
цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику 1.2.2. З’ясувати які знеболюючі засоби потерпілий прийняв
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
номером виклику екстреної допомоги 112. 1.2.3. Зібрати загальний алергологічний анамнез
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови- бів.
нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій
до постраждалого з ТГК. постраждалого: свідомості, дихання, кровообігу за алгорит-
Необхідні дії мом АВСDE (Додаток №1).
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво 3. При напруженому пневмотораксі та вираженій під-
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. шкірній емфіземі грудної стінки, черевної стінки, шиї, облич-
2.3. Візуальна оцінка: чя — торакоцентез, дренування плевральної порожнини.
2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан- 4. При відкритому пневмотораксі — оклюзійна (герме-
ня шийних вен, наявність підшкірної емфіземи грудної стінки, тична) пов’язка, відсмоктування повітря з плевральної порож-
шиї, обличчя. нини пункційною голкою. Якщо дана маніпуляція неефектив-
2.3.2. Виявити наявність рани грудної клітки. на — фіксація голки до шкіри, не виймаючи її з плевральної
2.3.3. Виявити наявність деформації, крепітації уламків ре- порожнини, транспортування постраждалого в стаціонар.
бер. 5. При клапанному пневмотораксі — перевести у відкри-
2.3.4. Виявити «свист» при диханні і кашлі — наявність від- тий пневмоторакс та накласти оклюзійну пов’язку з наступним
критого пневмотораксу. відсмоктуванням повітря з плевральної порожнини.
2.3.5. Виявити точкові крововиливи на обличчі, грудній кліт- 6. При зупинці дихання — інтубація трахеї, серцево-леге-
ці, синюшність шкіри обличчя, шиї, верхньої половини тулуба, нева реанімація.
як можливий прояв стиснення грудної клітки. Бажані:
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- •• в/в введення кровозамінників (особливо при наявності ге-
цієнта мопневмотораксу) — гідроксиетилкрохмаль 6% 250 мл.
1. Пульс, його характеристика, АТ. Подальша тактика залежить від даних ЕКГ.
2. ЧД, його характеристика. Необхідні дії лікаря щодо контролю та корекції артеріаль-
3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. ного тиску.
4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність змі- Обов’язкові:
щення границь серцевої тупості. •• Рекомендований контроль рівня АТ.
5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його •• Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
локалізацію. крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/
6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який
шумів. може поєднуватися з внутрішньовенним крапельним вве-
7. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого денням добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
дихання, наявність вологих хрипів, тимпаніту. •• Для зниження АТ застосовуються b-адреноблокатори і/або
Слід мати на увазі, що у багатьох постраждалих з ТГК при нітрати (див. протокол надання медичної допомоги по ліку-
фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників ванню артеріальної гіпертензії).
може не бути. 3.1.2.4. Госпіталізація
4. Проведення інструментального обстеження Обґрунтування
Обов’язкові: Термінова госпіталізація потерпілого у визначені ЗОЗ вто-
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометрич- ринної медичної допомоги
них ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр для Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ. медичної допомоги
2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, Обов’язкові:
норма — 95%). 1. Потерпілі з ТГК незалежно від статі, віку та інших факто-
3.1.2.3. Лікувальна тактика рів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ необхідно взя-
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ти медичну документацію. Пріоритетним завданням бригади
медичної допомоги екстреної (швидкої) медичної допомоги є транспортування
Обов’язкові: потерпілих в центр (відділення), де можливе проведення пер-
1. Положення постраждалого напівсидячи. винного хірургічного втручання.
Постраждалим з ТГК необхідно обмежити фізичне наванта- 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
ження, забезпечити повний психологічний спокій, обмежити рування стану потерпілого, проведення лікувальних заходів
постраждалого у самостійному пересуванні. та готовність до проведення реанімаційних заходів.
2. Проведення оксигенотерапії показане постраждалим 3. Транспортування здійснюється на ношах у відповідне
зі зниженням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим відділення (торакальне, хірургічне) багатопрофільної лікарні,
киснем проводити за допомогою маски або через носовий ка- лікарні швидкої медичної допомоги, відділення політравми
тетер зі швидкістю 3–5 л/хв. або в протишокову палату приймального відділення лікарні,
3. Забезпечення венозного доступу (при наявності необ- де проводяться необхідне дообстеження та, при необхідності,
хідних інструментів — забезпечення внутрішньокісткового до- екстренне оперативне втручання.
ступу). 4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
Венозний доступ проводиться шляхом виконання стан- обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на-
дартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпе-
асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пунк- чує організацію надання допомоги постраждаілим з ТГК, вза-
ції, який ретельно фіксується пов’язкою. ємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну та вторинну
2. Надання екстреної медичної допомоги медичну допомогу.
Усунення болю : V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
1) блокада міжреберних нервів, паравертебральна спирт- 5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
новокаїнова блокада; 5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невід-
2) введення ненаркотичних та наркотичних анальгетиків кладних станів локального протоколу ведення пацієнта з ТГК.
(кеторолак, розчин метамізолу натрію в/в повільно, однак пе- 5.1.2. Відсоток пацієнтів з ТГК, яким було виконано торако-
ревага надається морфіну — вводити дробно по 2–5 мг кожні пункцію, торакоцентез, лікарем бригади екстреної медичної
5–15 хв до припинення больового синдрому або появи побіч- допомоги.
ної дії (гіпотензії, пригнічення дихання, нудоти, блювання). 5.1.3. Відсоток пацієнтів з ТГК, яким було здійснено кис-
1. Боротьба з шоком: неву підтримку у визначений проміжок часу та зроблено ЕКГ
•• вагосимпатична блокада на відповідній стороні травми у 12 відведеннях у визначений проміжок часу з моменту пер-
грудної клітки. винного контакту з медичним працівником.
2. Киснева терапія (інгаляція зволоженим киснем про- 5.1.4. Відсоток пацієнтів з ТГК, які госпіталізовані до спеці-
водиться за допомогою маски або через носовий катетер алізованого стаціонару у визначений проміжок часу з моменту
зі швидкістю 3–5 л/хв). первинного контакту з медичним працівником.
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21. Гур’єв С.О., Волянський П.Б., Терент’єва А.В., Са-
1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвер- цик С.П., Гріненко Ю.О. Організація та управління процесом
дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, про- надання медичної допомоги постраждалим внаслідок земле-
візорських посад та посад молодших спеціалістів з фарма- трусів.- Переяслав-Хмельницький: СКД, 2008. — 188 с.
цевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстро- 22. Гур’єв С.О., Голак А.Р. Аналіз характеру та обсягу ліку-
ваний Міністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р. вальних заходів при наданні невідкладної амбулаторної трав-
2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про матологічної допомоги // Український журнал екстремальної
порядок проведення реформування системи охорони медицини ім. Г.О. Можаєва. — 2004. — №1. — С. 44–47.
здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас- 23. Клепач М.С. Травматичний шок. Синдром тривалого по-
тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції зиційного здавлення (СПЗ). Класифікація, клініка, діагностика
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р. та надання невідкладної допомоги // Галицький лікарський ві-
3. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер- сник. — 2005. — Т. 12, №2. — С. 75–81.
дження протоколів надання медичної допомоги за спеціаль- 24. Ковалева О.А., Горковец К.И. Особенности меро-
ністю "Кардіологія"» приятий медицинской помощи детям, пострадавшим
4. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єди- в дорожно-транспортных происшествиях: сб. материалов
ну систему надання екстреної медичної допомоги», зареє- Российского симпозиума детских хирургов «Травматичес-
стрований Міністерством юстиції України за № 863\16879 від кие внутриполостные кровотечения у детей. Реаниматоло-
14.09.2009. гические и хирургические аспекты».- Екатеринбург, 2008. —
5. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- С. 36–38.
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я» 25. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д., Панасюк А.М. Анес-
6. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- тезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних ста-
дження форм первинної облікової документації та інструк- нів.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 324 с.
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах 26. Корж Н.А., Танькут В.А., Шищук В.Д., Дон-
охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпо- цов В.В. Дорожно-транспортный травматизм — основной
рядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України фактор роста политравмы в Украине. Медицинские проблемы
за № 661/20974 від 28.05.2012 р. догоспитального этапа // Травма. — 2005. — Т.6, №1. —
7. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про за- С. 9–12.
твердження форм звітності та медичної облікової докумен- 27. Малий Ю.В. Малий В.К. Транспортна іммобілізація (ме-
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги тодичні, біохімічні, технічні аспекти). — Тернопіль: Укрмедкни-
України», зареєстрований Міністерством юстиції України га, 2004. — 188 с.
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. 28. Мокеев И.Н. Инфузионно-трансфузионная терапия.-
8. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- Москва, 2002. — 232 с.
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профілак- 29. Наказ МОЗ України №24 від 17.01.2005р. «Про затвер-
тичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають дження клінічних протоколів надання медичної допомоги
первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».
9. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затвер- 30. Наказ МОЗ України №437 від 31.08.2004р. «Про затвер-
дження п'ятого випуску Державного формуляра лікарських дження клінічних протоколів надання медичної допомоги при
засобів та забезпечення його доступності». невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному
10. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер- етапах».
дження примірних табелів оснащення медичною технікою 31. Николенко В.Н., Блувштейн Г.А., Карнаухов Г.М. Первая
та виробами медичного призначення центральної районної доврачебная медицинская помощь.- Академия, 2007. — 170 с.
(районної) та центральної міської (міської) лікарень» 32. Постанова Кабінету Міністрів України від 5.11.2007р.
11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер- №1290 «Про затвердження Державної програми створення
дження табелів оснащення медичною технікою та виробами єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на пе-
медичного призначення структурних підрозділів лікарні пла- ріод до 2010 року».
нового лікування» 33. Рощін Г.Г., Гайдаєв Ю.О., Мазуренко О.В., Гур’єв С.О.
12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер- та ін. Надання медичної допомоги постраждалим з політрав-
дження табелів оснащення медичною технікою та виробами мою на догоспітальному етапі.- Київ, 2003. — 33 с.
медичного призначення структурних підрозділів лікарні інтен- 34. Рощін Г.Г., Нацюк М.В., Крилюк В.О. Екстрена медична
сивного лікування» допомога: (посібник).- Київ, 2008. — 127 с.
13. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 «Про затвер- 35. Сумин С.А. Неотложные состояния.- Москва: Медици-
дження табелів оснащення медичною технікою та виробами на, 2005. — 449 с.
медичного призначення структурних підрозділів консульта- 36. Хвысюк Н.И., Рынденко В.Г., Бойко В.В., Зай-
тивно-діагностичного центру» цев А.Е. Некоторые аспекты оказания помощи пострадавшим
14. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен- с множественными и сочетанными повреждениями / Про-
ня та впровадження медико-технологічних документів зі стан- блеми військової охорони здоров’я.- Київ: Янтар, 2002. —
дартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони С. 99–104.
здоров’я України». 37. Шлапак І.П., Пилипенко М.Н. Посібник із проведення
15. Бутылин Ю.П., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интен- респіраторної підтримки.- Київ: Логос, 2003. — 134 с.
сивная терапия неотложных состояний.- Київ: Новий друк, 38. Щербук Ю.А., Багненко С.Ф., Стожаров В.В., Мирош-
2003. — 528 с. ниченко А.Г., Горяинов М.И. Дорожно-транспортный травма-
16. Вольный И.Ф., Постернак Г.И., Пешков Ю.В., Ткаче- тизм: Алгоритмы и стандарты оказания скорой медицинской
ва М.Ю. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном помощи пострадавшим в дорожно-транспортных происше-
этапе.- Луганск, 2006. — 224 с. ствиях (догоспитальный этап).- СПб., 2007. — 455 с.
17. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф.- 39. Яременко Д.О., Шевченко О.Г., Зайцев О.О., До-
Чернівці, 2000. — 152 с. вбін Н.П. Основні напрямки удосконалення організації медич-
18. Вуколова З.П., Оганова А.Г., Вуколов В.П. Доврачебная ної допомоги під час дорожньо-транспортних травм на догос-
екстренная и неотложная помощь взрослым // Эдиториал пітальному етапі: зб. статей // Политравма, неотложная меди-
УРСС. — 2004. — 328 с. цинская помощь.- Київ, 2005. — С. 18–22.
19. Глумчер Ф.С., Москаленко В.Ф. Невідкладна медична 40. Basic life support // National Safety Council. — 2006. —
допомога.- Київ: Медицина, 2006. — 632 с. 105 p.
20. Глушко Л.В. Алгоритми надання невідкладної допомоги 41. Brongel L. One day surgery in multiple trauma patients //
у критичних станах. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 208 с. Przeglad lekarski. — 2000.- T.57, №5.- P. 133–135.
42. Broos P.L.O., Janzing H.M.L., Vandermeeren L.A.S., VII. ДОДАТКИ.
Klocrats K.S.A. Life saving surgery in polytrauma patients // Додаток № 1
Przeglad lekarski. — 2000. — T.56.- P. 118–119. до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
43. Haljamae H. Fluid resuscitation in haemorrhagic shock and «Травма грудної клітки (екстрена медична допомога)»
following blunt trauma; is there still a place for colloids? // Acta
Anaesthesiol. Scand. — 2001. — V.115. — Abstract P 17. ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
44. Handley A.J., Koster R., Monsieurs K., Perkins G.P., Davies
S., Bossaert L. Adult basic life support and use of automated 1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
external defibrillators // In: Nolan J.P., Baskett P. (Ed.) European 1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation — 2005. — порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
Elsevier, — 2005. — S. 7–23. ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
45. Johnson C., Ashley S.A. Perioperative care of patients with дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
shock and multiple trauma // Advances in Anesthesia. Edited непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
by Lake C.L. Mosby Inc., — 2001. — V.18. — P. 233–276. у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє
46. Nolan J.P., Deakin C.P., Soar J., Bottiger B.W., Smith порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
G. Adult advanced life support // In: Nolan J.P., Baskett P. (Ed.) м'якого піднебіння).
European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation — 1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
2005. — Elsevier, 2005. — S. 39–86. з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
10 л/хв).
торакс.
Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення
дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
даткових м'язів або черевний тип дихання.
Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи
грудної клітки симетричні.
Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро-
жева, бліда або мармурова.
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше-
рійну перфузію.
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені
або запалі при гіповолемії.
Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни-
ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,
застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
приймає.
Алгоритм «Травма грудної клітки»
Клінічні ознаки гострої дихаль-

ної недостатності:
Клінічні ознаки гіповолемічного шока:
•• ЧДР більше 40 або меньше
Провести обстеження •• холодна, бліда, волога шкіра;
8 за 1 хв;
грудної клітки •• САТ менше 90 мм.рт.ст., ЧСС більше 100 за 1 хв, шоковий
•• SpО2 меньше 90% при диханні
індекс більше 0,7; SpО2 меньше 90%.
атмосферним повітрям.
Алгоритм
Алгоритм
«Гостра дихальна Травма закрита, відкрита?
«Гіповолемічний шок»
недостатність»
Закрита травма Відкрита травма
Множинні переломи
ребер:
•• виражена боліс- Напружений пнев- Гемоторакс:
ність при пальпації; моторакс: задишка, •• блідість, Відкритий
Поранення і тампона-
•• підшкірна емфізе- ціаноз, тахікардія, •• пітливість, пневмоторакс:
да серця:
ма; відсутність дихальних •• тахікардія, •• рана в проекції ле-
рана в проекції серця.
•• крепітація уламків шумів, тимпаніт на •• артеріальна гіпо- гень.
ребер. стороні ушкодження. тензія.
Положення тіла напів- Сторонні предмети з

сидячи. Положення ле- рани не видаляти! По- Положення напів-
Положення тіла
Дренування (пункція жачи або напів- ложення лежачи або сидячи. Оклюзійна
напівсидячи
в 2 межребір’ї по серед- сидячи напівсидячи. Асептична ас. пов’язка.
ньоключичній лінії). пов’язка.
Положення тіла на боку, встановлення повітрохода, при необхідності — інтубація трахеї; пульсоксиметрія.
Встановлення периферичного катетера найбільшого діаметра (при необхідності 2-х та більше).
Інфузійна терапія під контролем АТ (САТ ≥ 90 мм рт.ст.).

Оксигенотерапія (під контролем SpО2 — не менше 90%).
Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% р-на кеторолака) та наркотичними (1–2 мл 5% р-на трамадола, 1 мл 0,005% р-на фен-
таніла, 1 мл 2% р-на тримеперидина) анальгетиками в/в.
При судомному синдромі та збудженні — діазепам 2–4 мл 0,5% р-на в/в.
Дексаметазон 4–6 мг (Преднізолон до 30 мг/кг маси в/в).
Транспортування в хірургічний стаціонар (торакальне відділення)
ЗАТВЕРДЖЕНО S.37.1 Травма сечоводу
Наказ Міністерства охорони здоров’я S.37.2 Травма сечового міхура
________________ №______ S.37.3 Травма сечовивідного каналу
S.37.4 Травма яєчника
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ S.37.5 Травма фаллопієвої труби
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ S.37.6 Травма матки
S.37.7 Множинна травма органів тазу
ТРАВМА ЖИВОТА S.37.8 Травма інших органів тазу
S.37.9 Травма невизначеного органу тазу
Перелік скорочень: S.38. Розтрощення (розчавлення) та травматична ампута-
АТ Артеріальний тиск ція частини живота, нижньої частини спини і тазу
ЕКГ Електрокардіограма
S.38.1 Розтрощення (розчавлення) інших та невизначених
частин живота, нижньої частини спини і тазу
ЗОЗ Заклади охорони здоров’я
S.38.3 Травматична ампутація інших та неуточнених частин
МКХ Міжнародна класифікація хвороб живота, нижньої частини спини і тазу
ТЖ Травма живота S.39. Інші та неуточнені травми живота, нижньої частини
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо- спини і тазу
моги S.39.0 Травма м'язів та сухожиль живота, нижньої частини
ЧД Частота дихання спини і тазу
ЧСС Частота серцевих скорочень S.39.6 Травма внутрішньочеревного(них) органу(нів) разом
в тазовим(и) органом(нами)
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА S.39.7 Інші множинні травми живота, нижньої частини спи-
1.1. Діагноз: Травма живота (ТЖ) ни і тазу
1.2. Код МКХ-10: Травма живота (S30 — S39) S.39.8 Інші уточнені травми живота, нижньої частини спини
S.30. Поверхнева травма живота, нижньої частини спини і тазу
і тазу S.39.9 Неуточнені травми живота, нижньої частини спини
S.30.0 Ушиб нижньої частини спини та тазу і тазу
S.30.1 Ушиб стінки живота 1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід-
S.30.2 Ушиб зовнішніх статевих органів кладних станів, лікарів бригад екстреної медичної допомоги.
S.30.7 Множинні поверхневі травми живота, нижньої части- 1.4. Мета протоколу: організація та надання екстреної ме-
ни спини та тазу дичної допомоги постраждалим з травмою живота, зменшен-
S.30.9 Поверхнева травма живота, нижньої частини спини ня смертності.
та тазу, невизначена 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
S.31. Відкрита рана живота, нижньої частини спини і тазу 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
S.31.0 Відкрита рана в області нижньої частини спини Рецензенти:
та тазу Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
S.31.1 Відкрита рана стінки живота лауреат державної премії України в галузі
S.31.7 Множинні відкриті рани живота, нижньої частини науки і техніки, д.мед.н., професор
спини та тазу Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф»
S.31.8 Відкрита рана інших та невизначених частин живота НМАПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н.
S.34. Травма нервів поперекового відділу спинного мозку Максименко М.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.
та нервів в області живота, нижньої частини спини і тазу 1.8.Епідеміологічна інформація
S.34.6 Травма периферійного(них) нерву(вів) живота, ниж- За даними Ю.В. Іллінського, смертність при закритих по-
нього відділу спини та тазу єднаних травмах живота досягає 88,5 %. Основна причина
S.34.8 Травма інших та невизначених нервів в області живо-
закритих травм живота мирного часу — дорожньо-транспорт-
та, нижнього відділу спини та тазу
ні пошкодження (понад 65–70 %) і кататравмі ( до 20–25 %).
S.35. Травма кровоносних судин в області живота, нижньої
Крім традиційного поділу ушкоджень живота на поранення
частини спини і тазу
S.35.0 Травма черевної аорти і закриті травми, в кожному конкретному випадку виділяють-
S.35.1 Травма нижньої порожнистої вени ся пошкодження як внутрішньочеревних органів (печінки,
S.35.2 Травма черевної мезентеріальної артерії селезінки, кишечника і його брижі, шлунка, діафрагми), так
S.35.3 Травма ворітної чи селезінкової вени і позачеревного простору (великих судин, 12- палої кишки,
S.35.4 Травма ниркових кровоносних судин нирки, підшлункової залози). Н. Цибуляк у своїй монографії
S.35.5 Травма здухвинних кровоносних судин наводить зведені дані літератури про частоту ушкоджень ор-
S.35.7 Травма множинних кровоносних судин в області жи- ганів і летальності при закритій травмі живота. Летальність
вота, нижньої частини спини та тазу в середньому становила 30 %, а перше місце за частотою по-
S.35.8 Травма інших кровоносних судин в області живота, шкоджень займають розриви селезінки (26,2 %), на другому
нижньої частини спини та тазу місці (24,2 %) — розриви нирки, на третьому (16,2 %) — роз-
S.35.9 Травма невизначених кровоносних судин в області риви тонкої кишки і брижі, четверте місце віддано розривам
живота, нижньої частини спини та тазу печінки (15,6 %). Треба відзначити, що кількість постраждалих
S.36. Травма внутрішніх черевних органів
з ушкодженнями органів черевної порожнини продовжує по-
S.36.0 Травма селезінки
стійно збільшуватися. Наведені дані ще раз свідчать про необ-
S.36.1 Травма печінки чи жовчного міхура
хідність чіткої організації лікувального процесу та постійного
S.36.2 Травма підшлункової залози
S.36.3 Травма шлунку зв'язку між фахівцями всіх хірургічних профілів, про індивіду-
S.36.4 Травма тонких кишок альну відповідальність хірурга за підвищення досвіду і хірур-
S.36.5 Травма товстих кишок гічної майстерності.
S.36.6 Травма прямої кишки Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу
S.36.7 Множинні травми внутрішньочеревних органів екстреної медичної допомоги для постраждалих з ТЖ є над-
S.36.8 Травма інших внутрішньочеревних органів звичайно актуальним завданням, яке має виконуватись в рам-
S.36.9 Травма неуточнених внутрішньочеревних органів ках мультидисциплінарної програми надання екстреної ме-
S.37. Травма органів тазу дичної допомоги та здійснюватись на основі доказів ефектив-
S.37.0 Травма нирки ності, фармакотерапії та організаційних принципів її надання.
ТРАВМА ЖИВОТА
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗОЗ доцільно розробити та впровадити локальні протоко-
Особливістю даного протоколу є зміни в організації систе- ли медичної допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний
ми надання екстреної медичної допомоги, заснованої на уні- маршрут постраждалих та обсяг лікувально-діагностичних
фікації дій диспетчера станції екстреної медичної допомоги заходів відповідно до матеріально-технічного та кадрового
та лікаря бригади екстреної медичної допомоги. забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, пер-
Основною метою даного уніфікованого клінічного прото- винну та вторинну медичну допомогу визначається наказом
колу було створення ефективної системи надання екстреної територіального органу з питань охорони здоров’я.
медичної допомоги постраждалим з травмою живота на осно- 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
ві впровадження наступності в системі дій диспетчера станції та затверджений ЛПМД.
екстреної медичної допомоги, лікаря бригади екстреної ме- 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
дичної допомоги та лікаря стаціонару. участь у наданні медичної допомоги постраждалим з ТЖ
Цей уніфікований клінічний протокол надання екстреної на догоспітальному етапі.
медичної допомоги є комплексним протоколом медичної до- 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
помоги постраждалим з травмою живота (діагноз за МКХ — ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
[S30 S39] Травми живота, нижньої частини спини, попереко- 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
вого відділу хребта та тазу а саме, екстрена медична допомо- СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
га). ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого Положення протоколу
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
медицини, третинні джерела, які створювались на основі да- цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
них РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів літе- екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
ратури. номером виклику екстреної допомоги 112.
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
групою, яка включала представників різних медичних спеці- екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс- нен:
тів з невідкладної медичної допомоги, кардіологів, кардіохі- •• прийняти виклик екстреної медичної допомоги відповідно
рургів, інтервенційних хірургів та ін.). до затвердженого алгоритму, забезпечити його оброблен-
Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча ня та оперативне реагування;
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ •• під час оброблення інформації щодо виклику екстреної ме-
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- дичної допомоги сформувати інформацію про місце події,
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських характер та особливості невідкладного стану людини, вид
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною допомоги, необхідний для усунення негативних наслідків та-
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- кого стану для здоров'я людини, та повідомити про це або-
ністерством юстиції України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), нента, який здійснив виклик екстреної медичної допомоги;
а також особливості надання медичної допомоги за новою ор- •• передати станції екстреної (швидкої) медичної допомоги
ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж- та відповідній бригаді екстреної (швидкої) медичної допо-
ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. моги інформацію про виклик екстреної медичної допомоги,
№ 646 «Про порядок проведення реформування системи характер та особливості невідкладного стану людини;
охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Доне- •• направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
цькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством до постраждалого з підозрою на екстрений стан;
юстиції України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.). •• визначити заклад охорони здоров'я, до якого бригада екс-
треної (швидкої) медичної допомоги здійснюватиме пере-
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА везення постраждалих у невідкладному стані, передати
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- цю інформацію бригаді екстреної (швидкої) медичної допо-
тальному етапі моги і такому закладу;
Діагноз: ТРАВМА ЖИВОТА •• здійснювати інформаційний супровід надання екстреної
Код МКХ-10: Травми живота, нижньої частини спини, попе- медичної допомоги та прийняти інформацію про результат
рекового відділу хребта та тазу [S30 — S39]
її надання на місці події, під час перевезення та прибуття по-
страждалих до закладу охорони здоров'я.
Необхідні дії
ної допомоги постраждалим з ТЖ з моменту виявлення по-
страждалого або звернення такого постраждалого за медич-
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
ною допомогою до моменту госпіталізації.
диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф:
му етапі здійснюється:
•• Покладіть постраждалого в горизонтальне положення;
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен-
•• Якщо наявна рана в ділянці живота — накладіть асептичну
пов’язку;
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від-
•• Якщо в наявній рані є сторонній предмет, в жодному разі
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато-
його не видаляти;
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич-
•• Якщо у постраждалого евентерація внутрішніх органів,
ної допомоги.
то в жодному разі не вправляти;
бути надана постраждалим з ТЖ у перші хвилини від початку •• Евентеровані внутрішні органи накрити зволоженою асеп-
травми. тичною пов’язкою;
4. Постраждалим ТЖ необхідно забезпечити термінову •• Дайте травмованому доступ повітря;
госпіталізацію у відповідні ЗОЗ, які надають вторинну медичну •• Не давати хворому пити;
допомогу. •• Не залишайте постраждалого без нагляду;
5. Швидка діагностика ознак ТЖ на догоспітальному етапі •• Якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге-
скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування невої реанімації.
постраждалих у відповідні ЗОЗ. 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
6. Для забезпечення послідовності надання екстреної ме- бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
дичної допомоги постраждалим з діагнозом ТЖ у кожному дії.
3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ 1. Пульс, його характеристика, АТ.
ДОПОМОГИ 2. ЧД, його характеристика.
Положення протоколу (1) 3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) 4. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
медичної допомоги на місце події становить у містах-10 хви- локалізацію.
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- 5. Аускультація серця та судин шиї, точок проекції ниркових
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- артерій.
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги 6. Аускультація легень: наявність вологих хрипів.
та медицини катастроф. Слід мати на увазі, що у багатьох постраждалих з ТЖ при
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження постражда- фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників
лого фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги може не бути.
(форма 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги 4. Проведення інструментального обстеження
(форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ. Обов’язкові:
Обґрунтування. 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме-
Рання діагностика та госпіталізація постраждалих з озна- тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний
ками ТЖ у спеціалізовані ЗОЗ зменшує смертність та інвалід- центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
ність внаслідок травми, покращує результати лікування по- 2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
страждалих. норма — 95 %).
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 3.1.2.3. Лікувальна тактика.
медичної допомоги 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
Обов’язкові: дичної допомоги
1. Збір анамнезу Обов’язкові:
1.1.Збір анамнезу захворювання: 1. Положення постраждалого лежачи з піднятою злегка го-
1.1.1. Визначити вид, механізм та обставини травми.
ловою.
1.1.2. Встановити час виникнення болю в животі, його три-
Хворим на ТЖ для зменшення навантаження на міокард
валість та зв'язок з можливою травмою.
необхідно обмежити фізичне навантаження, забезпечити по-
1.1.3. Встановити характер болю, його локалізацію та ірра-
вний психологічний спокій, не дозволяти постраждалому са-
діацію.
мостійно пересуватись.
1.1.4. Встановити, чи була спроба зняти біль знеболюючи-
2. Забезпечити подачу кисню.
ми препаратами та ефект від даної дії.
3. Забезпечити моніторування життєвих функцій та елек-
1.1.5. Встановити зв’язок болю з фізичним навантаженням.
трокардіограми.
1.1.6. Встановити наявність задишки.
4. Забезпечення венозного доступу. Усім постраждалим
1.1.7. Встановити наявність рани на черевній стінці.
1.1.8. Встановити наявність саден, гематом м/тканин че- з ТЖ у перші години після або у разі виникнення ускладнень
ревної стінки. показана катетеризація периферичної вени. Венозний доступ
1.1.9. Встановити наявність сторонніх тіл черевної стінки. проводиться шляхом виконання стандартної процедури ве-
1.1.10. Встановити наявність евентерації внутрішніх орга- нозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики
нів. катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксу-
1.2. Збір анамнезу життя: ється пов’язкою.
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає постраж- 2. Надання екстреної медичної допомоги
далий щоденно. 1. Відкриті ушкодження живота.
1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби постраждалий при- На догоспітальному етапі будь-яка колото — різана рана
йняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної до- живота повинна трактуватися як проникаюча. Рани, локалі-
помоги. зовані у верхній третині стегна, в області сідниці, в попере-
1.2.3. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- ковій області також можуть проникати в черевну порожнину.
них захворювань: тютюнопаління, цукровий діабет, гіперхо- Невідкладна допомога:
лестеринемія. Виявити в анамнезі інші супутні захворюван- •• стерильна пов'язка на рану;
ня: порушення ритму серця, порушення мозкового крово- •• при евентерації, якщо випали петлі кишечнику або інші
обігу, онкологічних захворювань, виразкової хвороби шлунку органи на догоспітальному етапі в черевну порожнину
та 12-палої кишки, захворювань крові та наявність у минулому назад не вправляються (у випадках їх рясного забруд-
кровотеч, ХОЗЛ, тощо. нення вони можуть бути кілька разів промиті теплим ан-
1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез тисептичним розчином і фіксовані за допомогою вологої
та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських за- пов'язки, просоченої антисептиком, яка постійно зволо-
собів. жується теплим антисептичним розчином);
1.2.5. З’ясувати, чи хворіє постраждалий гепатитами, •• при явищах шоку — внутрішньовенне введення 10% гід-
на туберкульоз, венеричними захворюваннями. роксиетилкрохмалю, розчину натрію хлориду0,9 %, роз-
2. Проведення огляду та фізичного обстеження чину глюкози 5% зі швидкістю, достатньою для утриман-
2.1.Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: ня АТ вище 80 мм рт. ст.;
свідомості, •• знеболювання розчином метамізол натрію 50% — 2 мл
дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE. внутрішньовенно або кеторолак 10–30 мг внутрішньо-
2.2.Відповідно до показань усунути порушення життєво венно (або внутрішньом’язово) (при відкритій травмі че-
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. ревної порожнини з евентрацією внутрішніх органів до-
2.3.Візуальна оцінка:
пустимо використання наркотичного анальгетика — 1 мл
2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухан-
підшкірно (морфін + носкапін +папаверин +кодеїн +тебаїн);
ня шийних вен, заповнення периферичних капілярів.
•• екстрена госпіталізація в хірургічне відділення на ношах;
2.3.2. Виявити наявність рани, сторонніх тіл черевної стін-
•• сторонні предмети (ніж, шило, заточка), що знаходяться
ки.
2.3.3. Виявити точкові крововиливи на черевній стінці по- в рані не вилучати, а додатково фіксувати (пластиром).
перекової ділянки. 2. Закрита травма живота.
2.3.4. Виявити вимушене положення хворого. Виділяють дві групи потерпілих:
2.3.5. Виявити ознаки кровотечі. •• з клінічною картиною гострої крововтрати;
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи по- •• з симптоматикою перитоніту за наростаючими ознаками
страждалих ендогенної інтоксикації.
Невідкладна допомога при гострій крововтраті: 1.2. Відсоток постраждалих з ТЖ, яким було здійснено кис-
•• зупинка зовнішньої кровотечі здійснюється будь-якими неву підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин)
доступними методами (джгут за показаннями, що да- та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений проміжок часу
вить, тампонада рани, затискач на судину, що кровото- з моменту первинного контакту з медичним працівником.
чить); 1.3. Відсоток постраждалих з ТЖ, яких було доставлено
•• відшкодування об'єму циркулюючої крові (далі — ОЦК): в стабільному стані.
пункція і катетеризація від однієї до трьох периферичних 1.4. Відсоток постраждалих з ТЖ, які госпіталізовані до спе-
вен; ціалізованого стаціонару у визначений проміжок часу (2 го-
•• внутрішньовенно вливання плазмозамінних розчинів дини; 12 годин) з моменту первинного контакту з медичним
(10% гідроксиетилкрохмалю 5–7 мл на 1 кг маси тіла) працівником.
30–50 мл/кг за годину, при триваючій кровотечі не вво-
дити, так як він може посилити кровотечу; V. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
•• за відсутності середньо-молекулярних декстранів стру- Список літератури, яка була використана під час онов-
меневе внутрішньовенне впливання розчинів електролі- лення та адаптації
тів, обсяг інфузії при цьому повинен перевищувати обсяг 1. Абакумов М.М. Особенности диагностики и определения
крововтрати в 3–4 рази; рациональной лечебной тактики при закрытой сочетанной
•• швидкість інфузії при артеріальному тиску, який не ви- травме живота / М.М. Абакумов, Н.В. Лебедев, В.И. Ма-
значається — 250–500 мл/хв (протягом перших 5–7 хви- лярчук // РМЖ. — 2003. — №2. — С. 23–25.
лин інфузійної терапії артеріальний тиск повинен визна- 2. Абдомінальні пошкодження при дорожньо-транспортній
чатися), надалі швидкість інфузії повинна бути такою, травмі / М.Г. Кононенко, С.П. Коробова, Л.Г. Кащенко [та
щоб підтримувати рівень артеріального тиску 80–90 мм ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. — 2010. — №14
рт. ст.; (2). — С. 351–353.
3. Актуальні питання організації і надання ургентної допомо-
•• при триваючій кровотечі артеріальний тиск вище 90 мм
ги при торакоабдомінальній травмі / Я.Г. Колкін, І.В. Мухін,
рт. ст. піднімати не можна;
В.В. Хацко та ін. //Шпитальна хірургія. — 2004. — №4. — C.
•• при недостатньому ефекті інфузійної терапії — допамін
145–148.
5 мл 0,5 % розчину на 400 мл плазмозамінного розчину
4. Алгоритм действий при сочетанной травме с поврежде-
внутрішньовенно, преднізолон до 30 мг/кг внутрішньо-
нием внутренних органов / А.С. Балалыкин, А.Н. Алимов,
венно;
Ю.В. Отлыгин [и др.] // Материалы с выездного пленума
•• оксигенотерапія: протягом перших 15–20 хвилин — РАЭХ. — Барнаул, 2002. — С. 56–58.
100 % кисень через маску наркозного апарата або ін- 5. Алгоритм діагностично-лікувальної тактики при закри-
галятора, в подальшому — киснево-повітряна суміш тих травмах органів черевної порожнини/ М.Г. Шевчук,
із вмістом 40% кисню; І.М. Сорочинський, Р.П. Герич та ін. //Шпитальна хірур-
•• транспортування в стаціонар з продовженням інфузійної гія. — 2004. — №4. — C. 152–154.
терапії; 6. Алгоритмы реанимационного пособия, интенсивной те-
•• «Холод» (за наявності) на живіт; рапии и эфферентных методов у больных с комбиниро-
•• екстрена госпіталізація в хірургічний стаціонар; ванной травмой и массивной кровопотерей / А.Н. Грошев,
•• введення анальгетиків припустимо у випадку виражено- В.П. Шевяков, Н.К. Попков [и др.] // Эфферентная тера-
го больового синдрому при політравмі (за показаннями): пия. — 2003. — Т. 9, №1. — С. 73–73.
розчин метамізол натрію 50 % 2мл внутрішньовенно, або 7. Александрова О.С. Факторный анализ проявлений по-
1 мл (морфін + носка пін + папаверин + кодеїн + тебаїн) під- лиорганной недостаточности и их роли в наступлении
шкірно або кеторолак 10–30 мг внутрішньовенно (або неблагоприятного исхода у пострадавших с сочетанной
внутрішньом’язово). травмой живота / О.С. Александрова, Ю.М. Гаин // Мед.
3.1.2.4.Госпіталізація журнал. — 2009. — №2. — С. 19–23.
Обґрунтування 8. Бабкина Е.П. О выявленных ошибках в диагностике и ле-
Термінова госпіталізація постраждалого у визначені ЗОЗ чении при травме грудной клетки и органов брюшной по-
медичної допомоги лости // Укр. мед. альманах. — 2006. — №1. — C. 25–27.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 9. Багдасарова Е.А., Багдасаров В.В., Ярошецкий А.И. Про-
медичної допомоги гноз исхода в первые сутки сочетанной абдоминаль-
Обов’язкові: ной и скелетной травмы: пилотное исследование
1. Всі постраждалі з підозрою на ТЖ незалежно від статі, II Международный форум «Неотложная медицина в мега-
віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. полисе», 20–21 апреля 2006 г. — С. 129.
У ЗОЗ необхідно взяти медичну документацію та попередні 10. Багненко С.Ф., В.В. Стожаров, А.Г. Мирошниченко,
кардіограми постраждалого. А.Е. Чикин, А.А. Закарян, И.А. Титов, Н.В. Разумный.
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- Принципы функционирования травмоцентров различного
рування стану постраждалих, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЕКГ, про- уровня и определение их зон ответственности // Вестник
ведення лікувальних заходів та готовність до проведення реа- МАПО. — 2010г. — №6 — C. 3.
німаційних заходів. 11. Габдулхаков Р.М., Галеев Ф.С., Вавилов А.Е., Гара-
3. Транспортування постраждалого здійснюється на ношах ев Р.Г., Нигматуллин К.А., Мустафин Х.М., Валиева Г.Р.,
у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба- Мурзина Л.С. Информационная значимость анатомо-
гатопрофільної лікарні, приймальне відділення, безпосеред- морфологических систем оценки тяжести механических
ньо у відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення, повреждений в предсказании исхода при сочетанной
кардіологічну реанімацію. травме // Новости анестезиологии и реаниматологии. —
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я 2007. — №3. — С. 100–101.
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на- 12. Диагностика повреждений живота при сочетанной трав-
каз, локальний протокол (відповідного рівня) який забезпечує ме / А.Б. Молитвословов, М.И. Бокарев, Р.Е. Мамонтов
організацію надання допомоги постраждалим з ТЖ, взаємо- и др. // Хирургия. — 2002. — №9. — С. 22–26.
дію між ЗОЗ, що надають медичну допомогу. 13. Діагностичні критерії імунофізіологічних порушень при
політравмі і шоку / М.К. Голоборобько, О.М. Климова,
IV. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В.В. Булага та ін. // Одеський мед. журн. — 2004. — №5. —
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги С. 36–38.
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- 14. Дубов А.М. Изменения показателей гемодинамики при
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- травмах и ранениях живота / А.М. Дубов // Біль, знеболю-
помоги постраждалим з ТЖ. вання і інтенсивна терапія. — 2003. — №1. — C. 28–34.
15. Капшитарь А.В. Клинико-фармакологические аспекты 28. Никитина О.В., Булава Г.В., Дорфман А.Г.,
изменения тяжести синдрома эндогенной интоксикации Маныкин И.Е. Опыт применения пентаглобина при травме
у пострадавших с закрытой травматической болезнью груди и живота с массивной кровопотерей // Вестн. ин-
печени при лечении тиотриазолином / А.В. Капшитарь // тенсивной терапии. — 2006. — №4. — C. 3–6.
Харк. хірург. школа. — 2010. — №6. — C. 88–90. 29. Політравма — сучасна концепція надання медичної до-
16. Концепція хірургічного лікування політравми / Я.Л. За- помоги / Ф.С. Глумчер, А.В. Макаров, Г.Г. Суслов, С.А. Ду-
руцький, Л.М. Анкін, Ю.О. Гардаев та ін. // В кн.: Матеріали бров: Тез. докл. І Всеукр. науч.-практ. конф. з міжнар. учас-
ХХІ з’їзду хірургів України (5–7 жовтня 2005 р.). — Запоріж- тю. — К., 2002. — С. 13–14.S.
жя, 2005. — Том 1. — С. 39–41. 30. Флорикян А.К. Некоторые актуальные и дискуссионные
17. Кравец А.В. Диагностика и лечение больных с закрытым проблемы тяжелых травматических повреждений и пути
повреждением органов брюшной полости в сочетании их решения // Междунар. мед. журн. — 2004. — Т. 10,
с черепно-мозговой травмой / А.В. Кравец, В.П. Кравец // №2. — С. 77–85.
Лікарська справа. — 2005. — №1/2. — C. 72–75. 31. Цыбиков С.Г. Результаты диагностики повреждений живо-
18. Матвеев С.Б., Пахомова Г.В., Кифус Ф.В., Голи- та при сочетанной травме / С.Г. Цыбиков, В.Ф. Соботович,
ков П.П. Окислительный стресс при открытой абдоми- Ю.К. Усольцев // Бюл. ВСНЦ СО РАМН. — 2005. — №3. —
нальной травме с массивной кровопотерей // Клиническая С. 173–174.
лабораторная диагностика. — 2005. — №1. — С. 14–16. 32. Nathens A.B. et al. A resource-based assessment of trauma
19. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за- care in the United States. // J. Trauma. — 2004. — Vol.
твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар- 56 (1). — P. 173–178.
ських, провізорських посад та посад молодших спеці- 33. Eastridge B.J., Malone D., Holcomb J.B. Early predictors
алістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони of transfusion and mortality after injury: a review of the data-
здоров'я», зареєстрований Міністерством юстиції України based literature // J. Trauma. — 2006. — Vol. 60 (Suppl. 6). —
за № 892/7180 від 12.11.2002 р. P. 20–25.
20. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок 34. Frith D., Goslings J.C., Maegele M. et al. Definition and drivers
проведення реформування системи охорони здоров’я of acute traumatic coagulopathy: clinical and experimental
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях investigations // J. Thromb. Haemost. — 2010. — Vol. 8. — P.
та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції 1919–1925.
України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р. 35. Gwodziewicz J., Lipinski J., Lasek J. Analiza epidemiologiczna
21. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис- i kliniczna chorych z mnogimi obraeniami ciaa leczonych
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро- w ostatnich 20 latach // Wybrane zagadnienia z chirurgii. —
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від 1999. — Vol. I. — P. 42–47.
14.09.2009. 36. Karam M., Khreiss K.M., Musallam M.H. et al. Small bowel
22. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- intussusception following blunt abdominal trauma in an adult
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я». patient // Emerg. Med. J. — 2009. — Vol. 26. — P. 752–753.
23. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- 37. MacKenzie E., Weir S., Rivara F. et al. The value of trauma
дження форм первинної облікової документації та інструк- center care // J. Trauma. — 2010. — Vol. 69. — P. 1–10.
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах 38. Milham F.H., LaMorte W.W. Factors associated with mortality
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під- in trauma: Re-evaluation of the TRISS method using the
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції national data bank // J. Trauma. — 2005. — Vol. 56. — P.
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р. 1090–1096.
24. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер- 39. Papadopoulos I.N., Bukis D., Karalas E. et al. Preventable
дження форм звітності та медичної облікової докумен- prehospital trauma deaths in a Hellenic urban health region:
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги an audit of prehospital trauma care // J. Trauma. — 1996. —
України», зареєстрований Міністерством юстиції України Vol. 41. — P. 864–869.
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. 40. Review of abdominal damage control and open abdomens:
25. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- focus on gastrointestinal complications / Smith B.P.,
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі- Adams R.C., Doraiswamy V.A. et al. // J. Gastrointestin. Liver
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада- Dis. — 2010. — Vol. 19 (4). — P. 425–435.
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу». 41. Tushar Mahambrey, Katherine Pendry, Alexandra Nee et al.
26. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен- Critical care in emergency department: massive haemorrhage
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за- in trauma // Emerg. Med. J. — 2012. — Vol. 28. — P. 305–309.
собів та забезпечення його доступності». 42. Doganayt, H. Guven, D. Aygun et al. Blunt abdominal trauma
27. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен- with unexpected anaphylactic shock due to rupture of hepatic
ня та впровадження медико-технологічних документів cysts // Grand Rounds. — 2002. — Vol. 2. — P. 17–20.
Додаток №1
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Травма живота»
Алгоритм «Травми живота»
Клінічні ознаки гіповолемічного шоку:

Клінічні ознаки гострої дихальної недо-
•• Холодна, бліда, волога шкіра;
статності:
Провести обстеження постраж- •• САТ менше 90 мм рт.ст.,
•• ЧДД більше 40 або менше 8 в 1 хв;
далого •• ЧСС більше 100 за 1 хв, шоковий ін-
•• SpО2 менше 90% при диханні атмос-
декс більше 0,7;
ферним повітрям.
•• SpО2 менше 90%.
Алгоритм Алгоритм
«Гостра дихальна недостатність» Уточнити характер «Гіповолемічний шок»
травми живота
Пошкодження полого органу:

Пошкодження паренхіматоз- Положення тіла на спині.
•• Симптоми подразнення очеревини
ного органу: Евентерований кишечник і чепець не
позитивні;
•• Бліді, вологі шкірні покриви; вправляється, закрити стерильною пе-
•• Живіт не бере участі в акті дихання;
•• Виражена тахікардія; люшкою, змоченою розчином хлориду
•• Болючість і виражене напруження
•• Артеріальна гіпотензія. натрію 0,9%.
при поверхневій пальпації.
Положення тіла на боці, установка повітровода, при необхідності — інтубація трахеї; пульсоксиметрія. Встановлення
периферичного катетера найбільшого діаметра (при необхідності 2-х і більше).
Інфузійна терапія під контролем АТ (САТ≥90 мм.рт.ст.).

Оксигенотерапія (під контролем SpО2— не менше 90%).
Знеболювання ненаркотичними (1 мл 3% розчину кеторолаку, 1–2 мл 5% розчину трамадолу) і наркотичними (1 мл 1%
розчину морфіну, 1 мл 0,005% розчину фентанілу, 1 мл 2% розчину тримеперидина) анальгетиками в/в.
При судомному синдромі і порушенні — діазепам 2–4 мл 0,5% розчину в/в. Асептична пов'язка на рану після обробки
країв рани антисептиком (розчин перекису водню3%) при відкритій травмі.
Доставка в стаціонар, при важкому стані — у найближчий (ВРІТ, минувши приймальне відділення)
Примітка.
Будь-яку колото-різану рану живота вважати проникаючою, ранячи предмети (ніж, шило, заточка), що знаходяться в
рані не витягувати, а додатково фіксувати (пластиром) або утримувати рукою.
ЗАТВЕРДЖЕНО S.44.8 Травма інших нервів в області плеча та плечового поясу
Наказ Міністерства охорони здоров’я S.44.9 Травма неуточненого нерву в області плеча та плечо-
________________ №______ вого поясу
S.45. Травма кровоносних судин в області плеча та плечового
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ поясу
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ S.45.0 Травма аксилярної артерії
S.45.1 Травма плечової артерії
ТРАВМА КІНЦІВОК S.45.2 Травма аксилярної чи плечевої вени
S.45.3 Травма поверхневої вени в області плеча та плечового
Перелік скорочень: поясу
ВНП Валовий національний продукт S.45.7 Множинна травма кровоносних судин в області плеча
та плечового поясу
ЗОЗ Заклади охорони здоров’я
S.45.8 Травма інших кровоносних судин в області плеча
ЛПМД Локальний протокол медичної допомоги та плечового поясу
МКХ Міжнародна класифікація хвороб S.45.9 Травма неуточнених кровоносних судин в області плеча
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
S.46. Травма м'яза та сухожилля в області плеча та плечового
НДІ Науково-дослідний інститут поясу
ТК Травма кінцівок S.46.0 Травма сухожилля абертальної манжети плеча
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо- S.46.1 Травма м'язу та сухожилля довгої головки біцепса
моги S.46.2 Травма м'язу та сухожилля інших частин біцепса
ХОЗЛ Хронічне обструктивне захворювання легень S.46.3 Травма м'язу та сухожилля трицепса
S.46.7 Множинна травма м'язів та сухожиль в області плеча
S.46.8 Травма інших м'язів та сухожиль в області плеча та пле-
1.1. Діагноз: Травма кінцівок (ТК)
чового поясу
1.2. Код МКХ-10: S40 — S99
S.46.9 Травма неуточнених м'язів та сухожиль в області плеча
S40 — S49 Травми плеча та плечового поясу:
S.40. Поверхнева травма плеча та плечового поясу
S.47. Розтрощення (розчавлення) плеча та плечового поясу
S.40.0 Ушиб плеча та плечового поясу
S.48. Травматична ампутація плеча та плечового поясу
S.40.7 Множинні поверхневі травми плеча та плечового поясу
S.48.0 Травматична ампутація в області плечового суглобу
S.40.8 Інші поверхневі травми плеча та плечового поясу
S.48.1 Травматична ампутація на рівні між плечем та ліктем
S.40.9 Поверхневі травми плеча та плечового поясу неуточне-
S.48.9 Травматична ампутація плеча та плечового поясу на не-
ні
визначеному рівні
S.41. Відкрита рана плеча та плечового поясу
S.49. Інші та неуточнені травми плеча та плечового поясу
S.41.0 Відкрита травма плеча
S.49.7 Множинні травми плеча та плечового поясу
S.41.0 Відкрита травма плечового поясу
S.49.8 Інші уточнені травми плеча та плечового поясу
S.41.7 Множинні відкриті травми плеча та плечового поясу
S.49.9 Неуточнені травми плеча та плечового поясу
S.41.8 Відкрита травма інших та неуточнених частин плечово-
[S50 — S59] Травми ліктя та передпліччя
го поясу
S.50. Поверхнева травма передпліччя
S.42. Перелом плеча та плечового поясу
S.50.0 Удар ліктя
S.42.0 Перелом ключиці
S.50.1 Удар ліктя та неуточнених частин передпліччя
S.42.1 Перелом лопатки
S.50.7 Множинні поверхневі травми передпліччя
S.42.2 Перелом верхнього кінця плечової кістки
S.50.8 Інші поверхневі травми передпліччя
S.42.3 Перелом діафізу плечової кістки
S.50.9 Поверхневі травми передпліччя неуточнені
S.42.4 Перелом нижнього кінця плечової кістки
S.51. Відкрита рана передпліччя
S.42.7 Множинні переломи ключиці, лопатки та плечової кіст-
S.51.0 Відкрита травма ліктя
ки
S.51.7 Множинні відкриті травми передпліччя
S.42.8 Перелом інших частин плеча та плечового поясу
S.51.8 Відкрита травма інших частин передпліччя
S.42.9 Перелом невизначеної частини плечового поясу
S.51.9 Відкрита травма передпліччя, частина невизначена
S.43. Вивих, деформація та розтягнення суглобів та зв'язок
S.52. Перелом передпліччя
плечового поясу
S.52.0 Перелом верхнього кінця ліктьової кістки
S.43.0 Вивих плечового суглоба
S.52.1 Перелом верхнього кінця променевої кістки
S.43.1 Вивих акроміально-ключичного суглобу
S.52.2 Перелом діафіза ліктьової кістки
S.43.2 Вивих грудино-ключичного суглобу
S.52.3 Перелом діафіза променевої кістки
S.43.3 Вивих інших та невизначених частин плечового поясу
S.52.4 Перелом діафізів ліктьової та променевої кісток
S.43.4 Розтягнення та деформація плечового суглобу
S.52.5 Перелом нижнього кінця променевої кістки
S.43.5 Розтягнення та деформація акроміально-ключичного
S.52.6 Перелом нижніх кінців ліктьової та променевої кісток
суглобу
S.52.7 Множинні переломи передпліччя
S.43.6 Розтягнення та деформація грудино-ключичного су-
S.52.8 Перелом інших частин передпліччя
глоба
S.52.9 Перелом неуточненої частини передпліччя
S.43.7 Розтягнення та деформація інших та невизначених час-
S.53. Вивих, деформація та розтягнення суглобів та зв'язок
тин плечового поясу
ліктя
S.44. Травма нервів в області плеча та плечового поясу
S.53.0 Вивих головки променевої кістки
S.44.0 Травма ліктьового нерву в області плечового поясу
S.53.1 Вивих ліктя невизначений
S.44.1 Травма медіального нерву в області плечового поясу
S.53.3 Травматичний розрив ліктьової коллатеральної зв'язки
S.44.2 Травма променевого нерву в області плечового поясу
S.53.4 Розтягнення та деформація ліктя
S.44.3 Травма аксилярного нерву
S.54. Травма нервів в області передпліччя
S.44.4 Травма шкірно-м'язового нерву
S.54.0 Травма ліктьового нерва в області передпліччя
S.44.5 Травма сенсорного нерву шкіри в області плеча та пле-
S.54.1 Травма медіального нерву в області передпліччя
чового поясу
S.54.2 Травма променевого нерву в області передпліччя
S.44.7 Множинні травми нервів в області плеча та плечового
S.54.3 Травма шкірних сенсорних нервів шкіри передпліччя
поясу
S.54.7 Травма множинних нервів передпліччя
ТРАВМА КІНЦІВОК
S.54.8 Травма інших нервів передпліччя S.63.6 Розтягнення і деформація пальця(ів)
S.54.9 Травма неуточнених нервів передпліччя S.63.7 Розтягнення і деформація невизначеної частини кисті
S.55. Травма кровоносних судин в області передпліччя S.64. Травма нервів в області зап'ястя та кисті
S.55.0 Травма ліктьової артерії передпліччя S.64.0 Травма ліктьового нерва в області зап'ястя та кисті
S.55.1 Травма променевої артерії передпліччя S.64.1 Травма медіального нерва в області зап'ястя та кисті
S.55.2 Травма вен передпліччя S.64.2 Травма променевого нерва в області зап'ястя та кисті
S.55.7 Травма множинних кровоносних судин передпліччя S.64.3 Травма пальцевого нерва на великому пальці руки
S.55.8 Травма інших кровоносних судин передпліччя S.64.4 Травма пальцевих нервів на інших пальцях руки
S.55.9 Травма неуточнених кровоносних судин передпліччя S.64.7 Травма численних нервів в області зап'ястя та кисті
S.56. Травма м'язів та сухожилля в області передпліччя S.64.8 Травма інших нервів в області зап'ястя та кисті
S.56.0 Травма згинальних м'язів і сухожиль великого пальця S.64.8 Травма неуточнених нервів в області зап'ястя та кисті
кисті в області передпліччя S.65. Травма кровоносних судин в області зап'ястя та кисті
S.56.1 Травма згинальних м'язів і сухожиль інших пальців кисті S.65.0 Травма ліктьової артерії в області зап'ястя та кисті
в області передпліччя S.65.1 Травма променевої артерії в області зап'ястя та кисті
S.56.2 Травма інших згинальних м'язів і сухожиль в області пе- S.65.2 Травма поверхневої долонної дуги
редпліччя S.65.3 Травма глибокої долонної дуги
S.56.3 Травма розгинальних і відвідних м'язів і сухожиль вели- S.65.4 Травма кровоносних судин(и) великого пальця руки
кого пальця кисті в області передпліччя S.65.5 Травма кровоносних судиин(и) інших пальців
S.56.4 Травма розгинальних м'язів і сухожиль інших пальців S.65.7 Травма множинних кровоносних судин в області
кисті в області передпліччя зап'ястя та кисті
S.56.5 Травма інших розгинальних м'язів і сухожиль в області S.65.9 Травма неуточнених кровоносних судин в області
передпліччя зап'ястя та кисті
S.56.7 Травма множинних м'язів і сухожиль в області перед- S.66. Травма м'яза та сухожилля в області зап'ястя та кисті
пліччя S.66.0 Травма довгого м'яза-згинача та сухожилля великого
S.56.8 Травма інших і неуточнених м'язів і сухожиль в області пальця в області зап'ястя та кисті
передпліччя S.66.1 Травма м'яза-згинача та сухожилля на інших пальцях
S.57. Розтрощення (розчавлення) передпліччя в області зап'ястя та кисті
S.57.0 Розчавлення (розтрощення) ліктя S.66.2 Травма м'яза-розгинача та сухожилля великого пальця
S.57.8 Розчавлення (розтрощення) інших частин передпліччя в області зап'ястя та кисті
S.57.9 Розчавлення (розтрощення) передпліччя, локалізація S.66.3 Травма м'яза-розгинача та сухожилля на інших пальцях
неуточнена в області зап'ястя та кисті
S.58. Травматична ампутація передпліччя S.66.4 Травма внутрішнього м'яза та сухожилля великого
S.58.0 Травматична ампутація на рівні ліктьового суглобу пальця в області зап'ястя та кисті
S.58.1 Травматична ампутація між ліктем і зап'ястям S.66.5 Травма внутрішніх м'язів та сухожиль інших пальців кис-
S.58.9 Травматична ампутація передпліччя, локалізація не- ті
уточнена S.66.6 Травма множинних згинальних м'язів та зв'язок в об-
S.59. Інші та неуточнені травми передпліччя ласті зап'ястя та кисті
S.59.7 Численні травми передплеччя S.66.7 Травма численних розгинальних м'язів та сухожиль
S.59.8 Інші уточнені травми передпліччя в області зап'ястя та кисті
S.59.9 Неуточнені травми передпліччя S.66.8 Травма інших м'язів та сухожиль в області зап'ястя
[S60 — S69] Травми зап’ястя та кисті та кисті
S.60. Поверхнева травма зап'ястя та кисті S.66.9 Травма неуточнених м'язів та сухожиль в області
S.60.0 Удар пальця (ів) без пошкодження нігтя зап'ястя та кисті
S.60.1 Удар пальця (ів) з пошкодження нігтя S.67. Розтрощення (роздавлення) зап'ястя та кисті
S.60.2 Удар інших частин зап'ястя і кисті S.67.0 Розтрощення великого пальця руки та інших пальців(я)
S.60.7 Множинні поверхневі травми зап'ястя і кисті S.67.8 Розтрощення інших та неуточнених областей зап'ястя
S.60.8 Інші поверхневі травми зап'ястя і кисті та кисті
S.60.9 Поверхневі травми зап'ястя і кисті неуточнені S.68. Травматична ампутація зап'ястя та кисті
S.61. Відкрита рана зап'ястя та кисті S.68.0 Травматична ампутація великого пальця руки (повна)
S.61.0 Відкрита рана пальця (ів) без пошкодження нігтя (часткова)
S.61.1 Відкрита рана пальця (ів) з пошкодженням нігтя S.68.1 Травматична ампутація іншого одного пальця (повна)
S.61.7 Численні рани зап'ястя і кисті (часткова)
S.61.9 Відкрита рана зап'ястя та кисті, локалізація неуточнена S.68.2 Травматична ампутація двох і більше пальців (повна)
S.62. Перелом в області зап'ястя та кисті (часткова)
S.62.0 Перелом (човноподібної) кістки S.68.3 Комбінована травматична ампутація частини пальця(ів)
S.62.1 Перелом інших кісток(и) зап'ястя з іншими частинами зап'ястя та кисті
S.62.2 Перелом першої п'ястної кістки S.68.4 Травматична ампутація кисті в області зап'ястя
S.62.3 Перелом інших п'ястних кісток S.68.8 Травматична ампутація інших частин зап'ястя та кисті
S.62.4 Множинні переломи п'ястних кісток S.68.9 Травматична ампутація зап'ястя та кисті, локалізація
S.62.5 Перелом великого пальця кисті неуточнена
S.62.6 Перелом інших пальців S.69. Інші та неуточнені травми зап'ястя та кисті
S.62.7 Численні переломи пальців S.69.7 Множинні травми зап'ястя та кисті
S.62.8 Перелом інших та неуточненх частин зап'ястя та кисті S.69.8 Інші уточнені травми зап'ястя та кисті
руки S.69.9 Неуточнені травми зап'ястя та кисті
S.63. Вивих, деформація та розтягнення суглобів та зв'язок [S70 — S79] Травми ділянки тазостегнового суглоба та стегна
в області зап'ястя та кисті S.70. Поверхнева травма області тазо-стегнового суглоба
S.63.0 Вивих зап'ястя та стегна
S.63.1 Вивих пальця S.70.0 Контузія в області тазостегнового суглобу та стегна
S.63.2 Множинні вивихи пальців S.70.1 Контузія стегна
S.63.3 Травматичний розрив зв'язок зап'ястя і кисті руки S.70.7 Множинні поверхневі травми в області тазостегнового
S.63.4 Травматичний розрив зв'язок пальця в зоні метакарпо- суглобу та стегна
фалангового суглоба(ів) і міжфалангового суглоба(ів) S.70.8 Інші поверхневі травми в області тазостегнового сугло-
S.63.5 Розтягнення і деформація кисті руки бу та стегна
S.70.9 Поверхнева травма в області тазостегнового суглобу S.79. Інші та неуточнені травми в області тазостегнового су-
та стегна глоба та стегна
S.71. Відкрита рана в області тазо-стегнового суглобу та стегна S.79.7 Множинні травми в області тазостегневого суглобу
S.71.0 Відкрита рана в області тазостегнового суглобу та стегна
S.71.1 Відкрита рана в області стегна S.79.8 Інші уточнені травми в області тазостегневого суглоба
S.71.7 Множинні відкриті рани в області тазостегнового сугло- та стегна
бу та стегна S.79.9 Неуточнені травми в області тазостегневого суглобу
S.71.8 Відкрита рана інших та неуточнених частин тазового та стегна
поясу [S80 — S89] Травми коліна та гомілки
S.72. Перелом стегнової кістки S.80. Поверхнева травма гомілки
S.72.0 Перелом шийки стегна S.80.0 Контузія (забій) коліна
S.72.1 Чрезвертельний перелом S.80.1 Контузія (забій) інших і неуточнених ділянок гомілки
S.72.2 Подвертельний перелом S.80.7 Численні поверхневі травми гомілки
S.72.3 Перелом тіла стегнової кістки S.80.8 Інші поверхневі травми гомілки
S.72.4 Перелом дистального кінця стегнової кістки S.80.9 Поверхнева травма гомілки неуточнена
S.72.7 Множинні переломи стегнової кістки S.81. Відкрита рана гомілки
S.72.8 Переломи інших частин стегнової кістки S.81.0 Відкрита рана коліна
S.72.9 Перелом стегна, локалізація неуточнена S.81.7 Численні відкриті рани гомілки
S.73. Вивих, деформація кісток та розтягнення зв'язок тазос- S.81.8 Відкрита рана ділянок гомілки
тегнового суглоба S.81.9 Відкрита рана гомілки
S.73.0 Вивих стегна S.82. Перелом гомілки, включаючи гомілкоступневий суглоб
S.73.1 Розтягнення та деформація тазостегнового суглоба S.82.0 Перелом надколінка
S.74. Травма нервів в області тазостегнового суглоба та стег- S.82.1 Перелом верхнього кінця великогомілкової кістки
на S.82.2 Перелом стовбура великогомілкової кістки
S.74.0 Травма сідничного нерва в області тазостегнового су- S.82.3 Перелом нижнього кінця великогомілкової кістки
глобу та стегна S.82.4 Перелом виключно малогомілкової кістки
S.74.1 Травма стегнового нерва в області тазостегнового су- S.82.5 Перелом медіальної щиколотки
глобу та стегна S.82.6 Перелом латеральної щиколотки
S.74.2 Травма сенсорного нерва шкіри в області тазостегно- S.82.7 Численні переломи гомілки
вого суглобу та стегна S.82.8 Переломи інших ділянок гомілки
S.74.7 Травма численних нервів в області тазостегнового су- S.82.9 Перелом гомілки, локалізація неуточнена
глобу та стегна S.83. Вивих, розтягнення та деформація суглобів та зв'язок
S.74.8 Травма інших нервів в області тазостегневого суглоба коліна
та стегна S.83.0 Вивих надколінка
S.74.9 Травма не уточнених нервів в області тазостегневого S.83.1 Вивих колінного суглоба
суглоба та стегна S.83.2 Розрив меніска свіжий
S.75. Травма кровоносних судин в області тазостегнового су- S.83.3 Розрив хряща колінного суглоба свіжий
глоба та стегна S.83.4 Розтягнення і деформація бокових зв'язок великого-
S.75.0 Травма стегнової артерії мілково-малогомілкового зчленування колінного суглоба
S.75.1 Травма стегнової вени в області тазостегневого сугло- S.83.5 Розтягнення і деформація хрестоподібних зв'язок ко-
ба та стегна лінного суглоба (передньої)(задньої)
S.75.2 Травма великої підшкірної вени в області тазостегнево- S.83.6 Розтягнення і деформація інших і неуточнених ділянок
го суглоба та стегна колінного суглобу
S.75.7 Травма численних судин в області тазостегневого су- S.83.7 Численні структурні пошкодження колінного суглобу
глоба та стегна S.84. Травма нервів в області гомілки
S.75.8 Травма інших кровоносних судин в області тазостегне- S.84.0 Травма великогомілкового нерва гомілки
вого суглоба та стегна S.84.1 Травма малокогомілкового нерва гомілки
S.75.9 Травма неуточнених кровоносних судин в області та- S.84.2 Травма сенсорного нерва шкіри гомілки
зостегневого суглоба та стегна S.84.3 Травма численних нервів гомілки
S.76. Травма м'язів та сухожилля в області тазостегнового су- S.84.8 Травма інших нервів гомілки
глоба та стегна S.84.9 Травма неуточнених нервів гомілки
S.76.0 Травма м'язів та сухожиль в області тазостегневого су- S.85. Травма кровоносних судин в області гомілки
глоба S.85.0 Пошкодження підколінної артерії
S.76.1 Травма чотириголового м'яза та сухожилля S.85.1 Пошкодження (передньої)(задньої) великогомілкової
S.76.2 Травма привідного м'яза та сухожилля стегна артерії
S.76.3 Травма м'язів та сухожиль задньої групи м'язів в облас- S.85.2 Пошкодження малогомілкової артерії
ті стегна S.85.3 Пошкодження великої підшкірної вени в області гомілки
S.76.4 Травма інших та неустановлених м'язів і сухожиль в об- S.85.4 Пошкодження малої підшкірної вени в області гомілки
ласті стегна S.85.5 Пошкодження підколінної вени
S.76.7 Травма численних м'язів та сухожиль в області тазос- S.85.7 Пошкодження численних кровоносних судин в області
тегневого суглоба та стегна гомілки
S.77. Розтрощення (розтрощення) в області тазостегнового S.85.8 Пошкодження інших кровоносних судин в області го-
суглоба та стегна мілки
S.77.0 Розтрощення (розчавлення) тазостегневого суглобу S.85.9 Пошкодження неуточнених кровоносних судин в об-
S.77.1 Розтрощення (розчавлення) стегна ласті гомілки
S.77.2 Розтрощення (розчавлення) тазостегневого суглобу S.86. Травма м'яза та сухожилля в області гомілки
та стегна S.86.0 Травма Ахіллового сухожилля
S.78. Травматична ампутація тазостегнового суглоба та стег- S.86.1 Травма інших м'яза(ів) і сухожилля(ль) задньої групи
на м'язів гомілки
S.78.0 Травматична ампутація на рівні стегневого суглоба S.86.2 Травма м'яза і сухожилля(ль) передньої групи м'язів го-
S.78.1 Травматична ампутація на рівні між стегном та коліном мілки
S.78.9 Травматична ампутація в області тазостегневого сугло- S.86.3 Травма м'яза(ів) і сухожилля(ль) із групи м'язів малої
бу та стегна, локалізація не установлена гомілкової кістки
S.86.7 Численні м'язів і сухожиль гомілки S.96. Травма м'яза та сухожилля в області гомілковоступнево-
S.86.8 Травма інших м'язів і сухожиль гомілки го суглоба та ступні
S.86.9 Травма не уточнених м'язів і сухожиль гомілки S.96.0 Пошкодження м'яза і сухожялля довгого згинального
S.87. Розтрощення гомілки м'яза пальця в області гомілкоступневого суглоба та ступні
S.87.0 Розтрощення колінного суглоба S.96.1 Пошкодження м'яза і сухожилля довгого розгинального
S.87.8 Інші та неуточнені розтрощення гомілки м'яза пальця в області гомілкоступневого суглоба та ступні
S.88. Травматична ампутація гомілки S.96.2 Пошкодження внутрішнього м'яза і сухожилля в області
S.88.0 Травматична ампутація нижче коліна гомілкоступневого суглоба та ступні
S.88.1 Травматична ампутація на рівні між коліном і щиколоткою S.96.7 Пошкодження численних м'язів і сухожиль в облсті го-
S.88.9 Травматична ампутація гомілки, локалізація неуточнена мілкоступневого суглоба та ступні
S.89. Інші та неуточнені травми гомілки. S.96.8 Пошкодження інших м'язів і сухожиль в області гоміл-
S.89.7 Численні травми гомілки коступневого суглоба та ступні
S.89.8 Інші уточнені травми гомілки S.96.9 Пошкодження не уточнених м'язів і сухожиль в облассті
S.89.9 Неуточнені травми гомілки гомілкоступневого суглоба та ступні
[S90 — S99] Травми гомілковостопного суглоба та стопи S.97. Розтрощення гомілковоступневого суглоба та ступні
S.90. Поверхнева травма гомілковоступневого суглоба S.97.0 Розтрощення гомілкоступневого суглоба
та ступні S.97.1 Розтрощення пальця(ів) ступні
S.90.0 Контузія щиколотки S.97.8 Розтрощення інших ділянок гомілкоступневого суглоба
S.90.1 Контузія пальця (ів) ступні без пошкодження нігтів та ступні
S.90.3 Контузія інших та неуточнених частин ступні S.98. Травматична ампутація гомілковоступневого суглоба
S.90.7 Численні поверхневі травми щиколотки і ступні та ступні
S.90.8 Інші поверхневі травми щиколотки і ступні S.98.0 Травматична ампутація ступні на рівні щиколотки
S.90.9 Неуточнена поверхнева травма щиколотки і ступні S.98.1 Травматична ампутація одного пальця ступні
S.91. Відкрита рана гомілковоступневого суглобу та ступні S.98.2 Травматична ампутація двох чи більше пальців ступні
S.91.0 Відкрита рана гомілкоступневого суглоба S.98.4 Травматична ампутація ступні, рівень неуточнений
S.91.1 Відкрита рана пальця (ів) ступні без пошкодження нігтя S.99. Інші та неуточнені травми гомілковоступневого суглоба
S.91.2 Відкрита рана пальця (ів) ступні з пошкодженням нігтя та ступні
S.91.3 Відкрита рана інших частин ступні S.99.7 Численні пошкодження гомілкоступневого суглобу
S.91.7 Численні відкриті рани голеноступневого суглобу та ступні
та ступні S.99.9 Не уточнені пошкодження гомілкоступневого суглобу
S.92. Перелом ступні, за винятком гомілковоступневого су- та ступні
глоба 1.3. Протокол призначений для лікарів бригад екстреної
S.92.0 Перелом п'яткової кістки медичної допомоги, медицини невідкладних станів, лікарів
S.92.1 Перелом таренної кістки загальної практики — сімейних лікарів.
S.92.2 Перелом іншої передплюсневої кістки (ок) 1.4. Мета протоколу: організація надання медичної допо-
S.92.3 Перелом плюсневої кістки моги пацієнтам з травмою кінцівок, зменшення смертності
S.92.4 Перелом великого пальця ступні та інвалідності внаслідок травми кінцівок.
S.92.5 Перелом інших пальців ступні 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
S.92.7 Численні переломи ступні 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
S.92.9 Переломи ступні неуточнені Рецензенти:
S.93. Вивих, деформація, розтягнення суглобів та зв'язок Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
в області гомілковоступневого суглоба та ступні лауреат державної премії України в галузі
S.93.0 Вивих гомілковоступневого суглоба науки і техніки, д.мед.н., професор
S.93.1 Вивих пальця (ів) ступні Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф»
S.93.2 Розрив зв'язок в області гомілкоступневого суглоба НМАПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н.
S.93.3 Вивих інших та неуточнених ділянок ступні Максименко М.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.
S.93.4 Розтягнення і деформація гомілкоступневого суглоба
S.93.5 Розтягнення і деформація пальця (ів) ступні 1.8. Епідеміологічна інформація
S.93.6 Розтягнення і деформація інших та неуточнених ділянок Щорічно в середньому внаслідок механічної травми в Укра-
ступні їні гине 16,5 тисяч осіб, з них 70% -- це особи працездатного
S.94. Травма нервів в області гомілковоступневого суглоба віку, що створюють ВВП країни. За підрахунками Українського
та ступні НДІ економіки втрати такої кількості постраждалих призво-
S.94.0 Травма бокового підошовного нерва дить до втрат 42,7 міліардів гривень щорічно, а за американ-
S.94.1 Травма серединного підшовного нерва ською методикою розрахунку це складає 3,5–5% ВНП країни.
S.94.2 Травма глибокого малогомілкового нерва в області щи- При тому потрібно зауважити, що смертність внаслідок трав-
колотки і ступні матичних ушкоджень в Україні в 4 рази перевищує таку у США,
S.94.3 Травма сенсорного нерва шкіри в області щиколотки та залишається досить високою і складає 132 на 100 тис. на-
і ступні селення. За даними ВООЗ летальність від травм займає 3-є
S.94.7 Травма численних нервів в області щиколотки і ступні місце по частоті після серцево-судинних та онкологічних за-
S.94.8 Травма інших нервів в області щиколотки і ступні хворювань, і має тенденцію до зростання. Смертність при
S.94.9 Пошкодження не уточнених нервів в області щиколотки поєднаній травмі кінцівок в залежності від тяжкості і кількості
і ступні ушкоджень досягає 30–35% і займає перше місце серед при-
S.95. Травма кровоносних судин в області гомілковоступнево- чин смерті осіб до 40 років. На жаль, якість надання екстреної
го суглоба та ступні медичної допомоги постраждалим з травмою кінцівок є не-
S.95.0 Пошкодження дорсальної артерії ступні достатньою, про що свідчить досить велика летальність, яка
S.95.1 Пошкодження підшовної артерії ступні в Україні, як і в усіх країнах СНД значно вища ніж у розвинутих
S.95.2 Пошкодження дорсальної вени ступні країнах Західної Європи. В структурі травматизму 60–65% при-
S.95.7 Пошкодження численних кровоносних судин в області падає на травми кінцівок (з них 25–30% — це переломи кінцівок).
гомілкоступневого суглоба та ступні Пошкодження одного сегменту виявляється у 50–60% постражда-
S.95.8 Пошкодження інших кровоносних судин в області го- лих, двох сегментів — 27–29%, трьох сегментів — 6–9%, чоти-
мілкоступневого суглоба та ступні рьох і більше — 3–5%. Найчастіше в структурі травми зустрі-
S.95.9 Пошкодження неуточнених кровоносних судин в об- чається травма дистального відділу верхньої кінцівки, а най-
ласті гомілковоступневого суглобу та ступні рідше — травма проксимального відділу нижньої кінцівки.
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА: 3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна
Особливістю даного протоколу є принципові зміни в орга- бути надана потерпілим з ТК у перші хвилини від початку роз-
нізації системи надання екстреної медичної допомоги, засно- витку ознак травмування.
ваної на уніфікуванні дій диспетчера станції екстреної медич- 4. Потерпілим з ТК необхідно забезпечити термінову гос-
ної допомоги та лікаря бригади екстреної медичної допомоги. піталізацію, в першу чергу, в центри (відділення), де можливе
Основною метою даного уніфікованого клінічного про- проведення первинного хірургічного втручання, які надають
токолу було створення ефективної системи надання екстре- вторинну медичну допомогу,
ної медичної допомоги потерпілим з травмою грудної клітки 5. Швидка діагностика ознак ТК на догоспітальному етапі
на основі впровадження наступності в системі дій диспетчера скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування
станції екстреної медичної допомоги, лікаря бригади екстре- потерпілого у відповідні ЗОЗ.
ної медичної допомоги та лікаря стаціонара. 6. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної до- помоги потерпілим з діагнозом ТГК у кожному ЗОЗ доцільно
помоги є комплексним протоколом медичної допомоги по- розробити та впровадити локальні протоколи медичної до-
терпілим з травмою кінцівок, а саме, екстрена медична допо- помоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут потер-
мога. пілого та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Вза-
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based ємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової медичну допомогу, визначається наказом територіального
медицини, третинні джерела, які створювались на основі да- органу з питань охорони здоров’я.
них мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури тощо: 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
1. Acute Care Surgery and Trauma: Evidence Based Practice / та затверджений ЛПМД.
B. Russ, M.A. Price, C.L. Villarreal [et. al.]; under edition 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
by S.M. Cohn. — London: Informa, 2009. — P. 611. участь у наданні медичної допомоги потерпілим з ТГК на до-
2. American Thoracic Society // Am J Respir Crit Care Med. — госпітальному етапі
2010.- Vol. 173.- P. 1730–1754. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
3. Commits on Trauma Research, National Research Council ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
Injury in America; Washington. DC, NAP, 2009, 398 p. 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
4. Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Pediatric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1 Положення протоколу
5. National Center for Injury Prevention and Control « Data 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
elements for Emergency Department system « USA, Atlanta, ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
CDCP, 2011, 180 p. цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
групою, яка включала представників різних медичних спеці- номером виклику екстреної допомоги 112.
альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс- 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
тів з невідкладної медичної допомоги, травматологів, інтер- екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
венційних хірургів та ін.) нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ до потерпілого з ТГК.
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- Необхідні дії
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських Обов’язкові:
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
ністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також та медицини катастроф:
особливості надання медичної допомоги за новою організа- •• Покласти потерпілого у положення лежачи;
ційною структурою — відповідно до критеріїв розмежування •• Якщо наявна рана в ділянці кінцівок — накласти асептичну
медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 повязку;
«Про порядок проведення реформування системи охорони •• Якщо з кінцівок наявна кровотеча — наложити кровоспин-
здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій облас- ний джгут або закрутки з підручних засобів;
тях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції •• Якщо в наявній рані є сторонній предмет — в жодному разі
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р). його не видаляти;
•• Подивитися чи є деформації скелету, в т.ч. черепу, наявність
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА ран на кінцівках, ознак зовнішньої кровотечі на кінцівках
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- •• Необхідно дати травмованому доступ повітря;
тальному етапі •• Дайте травмованому знеболююче (метамізол натрію, дек-
Діагноз: ТК, травма кінцівок скетопрофен тощо);
Код МКХ-10: Травми кінцівок (S40-S99) •• Не залишайте потерпілого без нагляду;
Обґрунтування та основні положення протоколу •• Якщо наявна зупинка дихання — почати проведення серце-
1. Догоспітальний етап включає надання першої медичної во-легеневої реанімації.
та екстреної медичної допомоги потерпілим з ТК з моменту 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
виявлення потерпілого або звернення такого потерпілого (ро- бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
дичів або свідків) за медичною допомогою до моменту госпі- дії.
талізації. 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо- ДОПОМОГИ
моги на догоспітальному етапі здійснюється: Положення протоколу
Бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
ної допомоги. та медицини катастроф.
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження потерпілого Слід мати на увазі, що у багатьох потерпілих з ТК при фізич-
фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма ному обстеженні відхилень від нормальних показників може
110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор- не бути.
ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме- 4. Проведення інструментального обстеження
тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний Обов’язкові:
центр — записати заключення кардіолога. 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біоме-
Обґрунтування тричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний
Рання діагностика та госпіталізація потерпілих з ТК у спе- центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
ціалізовані ЗОЗ з метою проведення первинного хірургічного 2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
втручання зменшує смертність та інвалідність внаслідок цієї норма — 95%).
травми, покращує результати лікування потерпілих. 3.1.2.3. Лікувальна тактика
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги медичної допомоги
Обов’язкові: Обов’язкові:
1. Збір анамнезу 1. Положення потерпілого лежачи.
1.1. Збір анамнезу захворювання: Потерпілим з ТК необхідно обмежити фізичне навантажен-
1.1.1. Встановити точний час, місце та обставини травми ня, забезпечити повний психологічний спокій, обмежити по-
зі слів хворого, свідків. терпілого у самостійному пересуванні.
1.1.2. Визначити механізм травми, в т.ч. дорожньо-тран- 2. Проведення оксигенотерапії показане потерпілим зі зни-
спортна пригода, падіння з висоти, в т.ч. з висоти росту, кри- женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
мінальні дії тощо. проводити за допомогою маски або через носовий катетер
1.1.3. Встановити епізод втрата свідомості. зі швидкістю 3–5 л/хв.
1.1.4. З’ясувати факт надання домедичної та першої ме- 3. Забезпечення венозного доступу.
дичної допомоги сторонніми особами, якщо так, то ким саме. Венозний доступ проводиться шляхом виконання стан-
1.1.5. Визначити чи вживав хворий алкогольні напої або дартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів
наркотичні засоби. асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пунк-
1.2. Збір анамнезу життя: ції, який ретельно фіксується пов’язкою. Ввести 0,9% розчин
1.2.1. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- натрію хлориду із розрахунку 20 мл/кг та 10% розчин гідро-
них захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, ксиетилкрохмалю.
цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі су- 4. Транспортна іммобілізація стандартними та імпровізо-
путні захворювання, в т.ч. порушення ритму серця, порушення ваними шинами, які накладаються по правилам, з фіксацією
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової двох або трьох суміжних суглобів у всіх випадках переломів
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- та вивихів кісток, а також при наявності великих ран, особли-
явність у минулому кровотеч, ХОЗЛ тощо. во в ділянці суглобів та підозрі на пошкодження крупних магі-
1.2.3. Зібрати загальний алергологічний анамнез стральних судин.
та з’ясувати наявність алергічних реакцій на прийом лікар- 5. При наявності пошкоджень двох і більше сегментів кінці-
ських засобів. вок транспортна імобілізація проводиться на щиті
1.2.4. Визначити, які лікарські засоби пацієнт прийняв 2. Надання екстреної медичної допомоги
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Обов’язкові:
1.2.5 З’ясувати чи хворів постраждалий на ВІЛ, туберку- 1. Усунення болю :
льоз, гепатити та венеричні захворювання. введення ненаркотичних та наркотичних анальгетиків (ке-
2. Проведення огляду та фізичного обстеження торолак, метамізол натрію, розчин декскетопрофену в/в по-
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій вільно, однак перевага надається морфіну — вводити дробно
потерпілого: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом по 2–5 мг кожні 5–15 хв до припинення больового синдрому
АВСDE (Додаток №1). або появи побічної дії (гіпотензії, пригнічення дихання, нудоти,
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво блювання).
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. 2. Боротьба з явищами шоку див. Протокол «Шок».
2.3. Візуальна оцінка: Необхідні дії лікаря щодо контролю та корекції артері-
2.3.1. Оглянути травмованого з голови до п’ятки з метою ального тиску.
виявлення поєднаних пошкоджень: Обов’язкові:
2.3.1.1. Наявність зовнішніх ознак травми •• Рекомендований контроль рівня АТ.
2.3.1.2. Визначити рухову активність великих суглобів. •• Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
2.3.1.3. Наявність деформацій скелету. крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/
2.3.1.4. Наявність підшкірної емфіземи та крепітацій хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який
2.3.2 Колір шкірних покривів, вологість. може поєднуватися з внутрішньовенним крапельним вве-
2.3.3. Виявити наявність рани кінцівок. денням добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
2.3.4. Виявити наявність деформації кінцівок. •• Для зниження АТ застосовуються b адреноблокатори і/або
2.3.5. Виявити наявність зовнішньої чи внутрішньої крово- нітрати (див. протокол надання медичної допомоги по ліку-
течі з кінцівки ванню артеріальної гіпертензії).
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- 3.1.2.4. Госпіталізація
цієнта Обґрунтування
1. Пульс, його характеристика, АТ. Термінова госпіталізація потерпілого у визначені ЗОЗ вто-
2. ЧД, його характеристика. ринної медичної допомоги
3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність змі- медичної допомоги
щення границь серцевої тупості. Обов’язкові:
5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його 1. Всі потерпілі з ТК незалежно від статі, віку та інших фак-
локалізацію. торів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ необхідно
6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність взяти медичну документацію. Пріоритетним завданням бри-
шумів. гади екстреної (швидкої) медичної допомоги є транспорту-
7. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого вання потерпілих в центр (відділення), де можливе проведен-
дихання, наявність вологих хрипів, тимпаніту. ня первинного хірургічного втручання.
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- 10. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер-
рування стану потерпілого, проведення лікувальних заходів дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
та готовність до проведення реанімаційних заходів. ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
3. Транспортування здійснюється на ношах у відповід- планового лікування»
не відділення багатопрофільної лікарні або, оминаючи при- 11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер-
ймальне відділення, безпосередньо у операційне відділення, дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
де проводиться екстрене оперативне втручання. ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я інтенсивного лікування»
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на- 12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 «Про затвер-
казом, локальний протокол (відповідного рівня), який забез- дження табелів оснащення медичною технікою та вироба-
печує організацію надання медичної допомоги потерпілим ми медичного призначення структурних підрозділів кон-
з ТК, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну сультативно-діагностичного центру»
та вторинну медичну допомогу. 13. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги ства охорони здоров’я України».
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- 14. Гур’єв С.О., Барамія Н.М., Заруцький Я.С. та ін. Полісис-
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- темні та полі- органні пошкодження як проблемне питан-
помоги пацієнту з травмою кінцівок. ня медицини. // Проб. військової охорони здоров’я.— Зб.
1.2. Відсоток пацієнтів з травмою кінцівок, яким було здій- Наук. праць УВМА, — Вип.. 11, — Київ 2002, С.150–164.
снено кисневу підтримку у визначений проміжок часу (до 15. Корж М.О., Танькут В.О. Організація невідкладної кваліфі-
30 хвилин) та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений кованої допомоги постраждалим у дорожньо-транспорт-
проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним них пригодах. // Матер. Міжнародної конференції « Донори
працівником. для охорони здоров’я України «, Київ. — 1999.-С.63.
1.3. Відсоток пацієнтів з травмою кінцівок, яким в повному 16. Acute Care Surgery and Trauma: Evidence Based Practice /
обсязі було забезпечено транспортну імобілізацію на догоспі- B. Russ, M.A. Price, C.L. Villarreal [et. al.]; under edition
тальному етапі. by S.M. Cohn. — London: Informa, 2009. — P. 611.
1.4. Відсоток пацієнтів з травмою кінцівок, які госпіталізо- 17. American Thoracic Society // Am J Respir Crit Care Med. —
вані до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок 2010.- Vol. 173.- P. 1730–1754.
часу (2 години; 12 годин) з моменту первинного контакту з ме- 18. Commits on Trauma Research, National Research Council
дичним працівником. Injury in America; Washington. DC, NAP, 2009, 398 p.
19. Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent
1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвер- Pediatric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1
дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, 20. National Center for Injury Prevention and Control «Data
провізорських посад та посад молодших спеціалістів elements for Emergency Department system» USA, Atlanta,
з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», CDCP, 2011, 180 p
12.11.2002 р. VII. ДОДАТКИ
2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок Додаток № 1
проведення реформування системи охорони здоров’я до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях «Траавма кінцівок (екстрена медична допомога)»
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро- 1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від 1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
14.09.2009. порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
4. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нор- ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я» дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
5. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер- непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
дження форм первинної облікової документації та інструк- у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під- м'якого піднебіння).
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції 1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р. з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
6. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер- 10 л/хв).
дження форм звітності та медичної облікової докумен- 2. В — дихання (Breathing)
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
України», зареєстрований Міністерством юстиції України ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
7. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- торакс.
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі- Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада- дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота до-
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» даткових м'язів або черевний тип дихання.
8. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен- Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за- Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи
собів та забезпечення його доступності». грудної клітки симетричні.
9. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер- Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
дження примірних табелів оснащення медичною технікою клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
та виробами медичного призначення центральної район- явність та прохідність плеврального дренажу та інше.
ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень» Проведіть аускультацію та перкусію легень.
Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи- 4. D — порушення стану свідомості (Disability)
ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка
у плевральній порожнині. гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікар-
3. С — кровообіг (Circulation) ських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,
Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро- Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).
жева, бліда або мармурова. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU:
Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла. Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше- на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна
не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе- застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
рійну перфузію. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в
або запалі при гіповолемії. 50,0 мл 20% розчину глюкози.
Визначить ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс 5. Е — додаткова інформація (Exposure)
на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу- Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
лярність та симетричність. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пере-
Виміряйте артеріальний тиск. вірте показники життєвих параметрів, та їх зміни у динаміці,
Вислухайте тони серця. перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни- приймає.
Алгоритм «Травма кінцівок»
Провести обстеження АВСDE
При наявності клінічних ознак гіповолемічного шоку:

Ні •• холодна, бліда, волога шкіра; Ні
•• САТ менше 90 мм.рт.ст., ЧСС більше 100 в 1 хв., шоковий індекс більше 0,7, SpО2 менше
90%.
Так
Виражений больовий синдром або локалізація травми в круп-

Зовнішня кровотеча Алгоритм «Гіповолемічний шок»
них трубчатих кістках
Так
Тампонада рани, туга пов’язка, підвищене положення кін- Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% розчину кеторолака,
цівки. 1–2 мл 5% розчину трамадола) та наркотичними (1 мл
Установка периферичного катетера найбільшого діаметра 0,005% розчину фентаніла, 1 мл 2% розчину тримепери
(при необхідності 2-х і більше). дина) анальгетиками в/в
Ні Довідково :
Закритий Відкритий
Кровотеча дефіцит ОЦК при переломах: Вивих
перелом перелом
•• кісток тазу (500–5000 мл);
Так •• стегна 300–2000 мл;
•• обох кісток гомілки (100–
1000 мл); Репозиція кісток Асептична
Фіксація кінцівок
•• плеча (100–800 мл); не виконується! пов’язка
При необхідності на-
•• обох кісток передпліччя (50–
класти джгут.
400 мл).
Положення тіла на боку. Транспортна іммобілізація в межах

При необхідності — інтубація трахеї, пульсоксиметрія. не менше двух сусідніх суглобів
Оксигенотерапія (під контролем SpО2 — не менше 90%).
Інфузійна терапия під контролем АТ (САТ ≥ 90 мм рт. ст.).
Доставка в стаціонар за профілем основного захворювання
ЗАТВЕРДЖЕНО S.33.5 Зміщення та деформація поперекового відділу хребта
Наказ Міністерства охорони здоров’я S.33.6 Зміщення та деформація крижисто-здухвинного спо-
________________ №______ лучення
S.33.7 Зміщення та деформація інших та невизначених частин
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ поперекового відділу хребта та тазу
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ S.34. Травма нервів поперекового відділу спинного мозку
та нервів в області живота, нижньої частини спини і тазу
ТРАВМА ХРЕБТА S.34.0 Контузія та набряк поперекового відділу спинного моз-
ку
Перелік скорочень: S.34.1 Інші травми поперекового відділу спинного мозку
ЗОЗ Заклади охорони здоров’я S.34.2 Травма кореню нерва поперекового та крижистого від-
ділу спинного мозку
МКХ Міжнародна класифікація хвороб
S.34.3 Травма кінського хвоста
НДІ Науково-дослідний інститут S.34.4 Травма попереково-крижистого сплетіння
ТХ Травма хребта S.34.5 Травма поперекових, крижових та тазових симпатич-
УКПМД Уніфікований клінічний протокол медичної допо-
них нервів
моги S.34.6 Травма периферійного(них) нерву(вів) живота, нижньо-
ХОЗЛ Хронічне обструктивне захворювання легень го відділу спини та тазу
S.34.8 Травма інших та невизначених нервів в області живота,
ХСМТ Хребетна-спинномозкова травма
нижнього відділу спини та тазу
1.3. Протокол призначений для лікарів бригад екстреної
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА медичної допомоги, медицини невідкладних станів, лікарів
1.1. Діагноз: Травма хребта (ТХ) загальної практики — сімейних лікарів.
1.2. Код МКХ-10: S12-S13, S22-S23, S32-S34. 1.4. Мета протоколу: організація надання медичної допо-
S.12. Перелом шиї моги пацієнтам з травмою кінцівок, зменшення смертності
S.12.0 Перелом першого шийного хребця та інвалідності внаслідок травми кінцівок.
S.12.1 Перелом другого шийного хребця 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
S.12.2 Перелом інших визначених шийних хребців 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
S.12.7 Множинні переломи шийного відділу хребта Рецензенти:
S.12.8 Перелом інших відділів шиї
Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
S.12.9 Перелом шиї, невизначений лауреат державної премії України в галузі
S.13. Вивих, розтягнення та деформація суглобів та зв'язок науки і техніки, д.мед.н., професор
в області шиї
S.13.0 Травматичний перелом шийного внутріхребцевого Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф»
диску
S.13.1 Вивих шийного хребця Максименко М.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.
S.13.2 Вивих іншого невизначеного відділу шиї
S.13.3 Множинні вивихи шиї 1.8. Епідеміологічна інформація
S.13.4 Вивих та деформація шийного відділу хребта У різних країнах показник поширеності хребетно-спинно-
S.13.5 Розтяг та деформація в області щитовидної залози мозкової травми (ХСМТ) коливається від 11 до 112 випадку
S.13.6 Вивих і розтяг суглобів та зв'язок інших та невизначе- на 10 000 населення в рік. В даний час в Україну пошкоджен-
них областей шиї ня хребта складають 10% серед усіх травм опорно-рухового
S.22. Перелом ребер, грудини та грудного відділу хребта апарату, щорічно реєструється 1500–2000 випадків спинно-
S.22.0 Перелом грудного відділу хребта мозкової травми. Найбільш повне дослідження з епідеміології
S.22.1 Множинні переломи грудного відділу хребта ХСМТ за останній час, що дозволяє визначити територіально-
S.23. Вивих, деформація та розтягнення суглобів та зв'язок демографічні аспекти, проведено в Донецьку. При цьому час-
грудної клітки тота пошкоджень хребта і спинного мозку дорослого населен-
S.23.0 Травматичний перелом внутрішньохребцевого диску ня міста склала 74 випадку на 10 000 населення [16]. Основна
грудного відділу хребта причина ХСТ — це автодорожні пригоди (60% від усієї ХСТ).
S.23.1 Зміщення грудних хребців Щорічно в Україні отримує ХСТ понад 2000 людей, причому
S.23.2 Зміщення інших та невизначених частин грудної клітки в переважній більшості це молоді люди. Для порівняння: що-
S.23.3 Деформація та розтягнення відділу хребта річно в Санкт-Петербурзі отримують хребетно-спинномоз-
S.32. Перелом поперекового відділу хребта та кісток тазу кову травму 300 чоловік. Частота травми по рівнях пошко-
S.32.0 Перелом поперекового хребця дження: шийний відділ — 10% (найчастіше С4-С7), грудний
S.32.1 Перелом крижів відділ — 40% (найчастіше Д12), поперековий відділ — 50%
S.32.2 Перелом куприка (найчастіше Л1). Найчастіше пошкоджується один хребець,
S.32.3 Перелом здухвинної кістки рідше два, три, чотири. ХСТ дає високу смертність (при травмі
S.32.4 Перелом вертлюжної западини (ямки) шийного відділу хребта гине 70–80 % потерпілих) і приводить
S.32.5 Перелом лонних кісток до важкої інвалідизації (як правило інваліди 1 групи). Витрати
S.32.7 Множинні переломи поперекового відділу хребта на лікування одного хворого із травмою хребта та спинного
та кісток тазу мозку в США оцінюється до 2 млн. доларів.
S.32.8 Перелом інших та невизначених кісток поперекового
відділу хребта та тазу. ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА:
S.33. Вивих, деформація та розтягнення суглобів та зв'язок Особливістю даного протоколу є принципові зміни в орга-
поперекового відділу хребта і тазу нізації системи надання екстреної медичної допомоги, засно-
S.33.0 Травматичний перелом поперекового внутрішньохреб- ваної на уніфікуванні дій диспетчера станції екстреної медич-
цевого диску ної допомоги та лікаря бригади екстреної медичної допомоги.
S.33.1 Вивих поперекового хребця Основною метою даного уніфікованого клінічного прото-
S.33.2 Вивих крижисто-здухвинного та крижисто-кібчикового колу було створення ефективної системи надання екстреної
суглобу медичної допомоги потерпілим з травмою хребта на основі
S.33.3 Зміщення інших та невизначених частин поперекового впровадження наступності в системі дій диспетчера станції
відділу хребта та тазу екстреної медичної допомоги, лікаря бригади екстреної ме-
S.33.4 Травматичний перелом лонного сполучення дичної допомоги та лікаря стаціонара.
ТРАВМА ХРЕБТА
Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної до- (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут потерпілого
помоги є комплексним протоколом медичної допомоги по- та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма-
терпілим з травмою хребта, а саме, екстрена медична допо- теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія
мога. між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич-
Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого ну допомогу, визначається наказом територіального органу
клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based з питань охорони здоров’я.
medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
медицини, третинні джерела, які створювались на основі да- та затверджений ЛПМД.
них мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури тощо: 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
1. Acute Care Surgery and Trauma: Evidence Based Practice / участь у наданні медичної допомоги постраждалим з ТГК
B. Russ, M.A. Price, C.L. Villarreal [et. al.]; under edition на догоспітальному етапі.
by S.M. Cohn. — London: Informa, 2009. — P. 611. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
2. American Thoracic Society // Am J Respir Crit Care Med. — ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
2010.- Vol. 173.- P. 1730–1754. 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
3. Commits on Trauma Research, National Research Council СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
Injury in America; Washington. DC, NAP, 2009, 398 p. ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
4. Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe Положення протоколу
Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent Pediat- 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
ric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1. ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
5. National Center for Injury Prevention and Control « Data ele- цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
ments for Emergency Department system « USA, Atlanta, CDCP, екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
2011, 180 p. номером виклику екстреної допомоги 112.
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
групою, яка включала представників різних медичних спеці- екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
альностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціаліс- нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
тів з невідкладної медичної допомоги, травматологів, нейро- та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
хірургів, інтервенційних хірургів та ін.) до потерпілого з ТГК.
Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча Необхідні дії
організаційна структура надання медичної допомоги (наказ Обов’язкові:
МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження пе- 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
реліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною та медицини катастроф:
освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Мі- •• Покладіть потерпілого у положення лежачи;
ністерством юстиції України за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), •• Зафіксуйте положення постраждалого підручними метода-
а також особливості надання медичної допомоги за новою ор- ми;
ганізаційною структурою — відповідно до критеріїв розмеж- •• Підкладіть щільні валики з рушників чи інших подібних ма-
ування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. теріалів по обидві сторони від шиї постраждалого або утри-
№ 646 «Про порядок проведення реформування системи муйте голову;
охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Доне- •• До прибуття бригади швидкої допомоги у міру можливос-
цькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством ті постраждалий повинен залишатися в тому ж положенні,
юстиції України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.). в якому він був знайдений.
•• Будь-які маніпуляції при наданні першої допомоги повинні
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (наскільки це можливо) виконуватися без зміни положення
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- голови і шиї;
тальному етапі •• При відсутності ознак циркуляції повітря в легенях (дихання,
Діагноз: ТХ, травма хребта кашель, рухи) приступайте до проведення серцево-легене-
Код МКХ-10: S.12 — S.34 вої реанімації, однак при відкритті дихальних шляхів не за-
Обґрунтування та основні положення протоколу кидайте потерпілому голову. Замість цього пальцями обе-
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- режно захопіть підборіддя і відтягніть його вперед;
ної допомоги потерпілим з ТХ з моменту виявлення потерпі- •• При виникненні крайньої необхідності повернути потерпі-
лого або звернення такого потерпілого (родичів або свідків) лого (наприклад, якщо у нього блювота, задуха або він на-
за медичною допомогою до моменту госпіталізації. ражається на небезпеку нової травми), робіть це як мінімум
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо- удвох. Слідкуйте за тим, щоб голова, шия і хребет при по-
моги на догоспітальному етапі здійснюється: вороті на бік постійно перебували на одній лінії.
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце по-
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями від- дії.
ділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багато- 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
профільних лікарень, які входять у систему екстреної медич- ДОПОМОГИ
ної допомоги. Положення протоколу
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
бути надана потерпілим з ТХ у перші хвилини від початку роз- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
витку ознак травмування. лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
4. Потерпілим з ТХ необхідно забезпечити термінову гос- менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
піталізацію в першу чергу в центри (відділення), де можливе диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
проведення первинного хірургічного втручання, які надають та медицини катастроф.
вторинну медичну допомогу. 3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження потерпілого
5. Швидка діагностика ознак ТХ на догоспітальному етапі фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма
скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (фор-
потерпілого у відповідні ЗОЗ. ма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біоме-
6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо- тричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний
моги потерпілим з діагнозом ТХ у кожному ЗОЗ доцільно роз- центр — записати заключення кардіолога.
робити та впровадити локальні протоколи медичної допомоги
Обґрунтування 2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
Рання діагностика та госпіталізація потерпілих з ТХ у спе- норма — 95%).
ціалізовані ЗОЗ з метою проведення первинного хірургічного 3.1.2.3. Лікувальна тактика
втручання зменшує смертність та інвалідність внаслідок цієї 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
травми, покращує результати лікування потерпілих. медичної допомоги
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) Обов’язкові:
медичної допомоги 1. Положення постраждалого лежачи на щиті.
Обов’язкові: 2. Постраждалому з ТХ необхідно обмежити фізичне наван-
1. Збір анамнезу таження, забезпечити повний психологічний спокій, заборо-
1.1. Збір анамнезу захворювання: нити постраждалому самостійне пересування.
1.1.1. Встановити точний час, місце та обставини травми 3. Проведення оксигенотерапії показане постраждалим
зі слів хворого, свідків. зі зниженням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим
1.1.2. Визначити механізм травми, в т.ч. дорожньо-тран- киснем проводити за допомогою маски або через носовий ка-
спортна пригода, падіння з висоти, в т.ч. з висоти росту, кри- тетер зі швидкістю 3–5 л/хв.
мінальні дії тощо. 4. Забезпечення венозного доступу.
1.1.3. Встановити епізод: втрата свідомості. Венозний доступ проводиться шляхом виконання стан-
1.1.4. З’ясувати факт надання долікарської та першої ме- дартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів
дичної допомоги сторонніми особами, якщо так, то ким саме. асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пунк-
1.1.5. Визначити, чи вживав хворий алкогольні напої або ції, який ретельно фіксується пов’язкою. Ввести 0,9% розчин
наркотичні засоби. натрію хлориду із розрахунку 20 мл/кг та 10% розчин гідро-
1.2. Збір анамнезу життя:
ксиетилкрохмалю.
1.2.1. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин-
4. Транспортну іммобілізацію потрібно проводити на щиті
них захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління,
на місці пригоди, постраждалий у положенні «жаби»,
цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі су-
обов’язково зафіксувавши шию у транспортному шийному
путні захворювання, в т.ч. порушення ритму серця, порушення
комірці або шийним ортезом.
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- 2. Надання екстреної медичної допомоги
явність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо. Обов’язкові:
1.2.3. Зібрати загальний алергологічний анамнез 1 Усунення болю :
та з’ясувати наявність алергічних реакцій на прийом лікар- •• введення ненаркотичних та наркотичних анальгетиків (ке-
ських засобів. торолак, метамізол натрію, розчин декскетопрофену в/в
1.2.4. Визначити, які лікарські засоби пацієнт прийняв повільно, однак перевага надається морфіну — вводити
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. дробно по 2–5 мг кожні 5–15 хв до припинення больового
1.2.5 З’ясувати, чи хворів постраждалий на ВІЛ, туберку- синдрому або появи побічної дії (гіпотензії, пригнічення ди-
льоз, гепатити та венеричні захворювання. хання, нудоти, блювання);
2. Проведення огляду та фізичного обстеження •• боротьба з явищами шоку див. Протокол «Шок»;
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій •• боротьба з явищами гострої дихальної недостатності див.
потерпілого: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом Протокол «Гостра дихальна недостатність».
АВСDE (Додаток №1). Необхідні дії лікаря щодо контролю та корекції артері-
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво ального тиску.
важливих функцій організму — дихання, кровообігу. Обов’язкові:
2.3. Візуальна оцінка: •• Рекомендований контроль рівня АТ.
2.3.1. Оглянути травмованого з голови до п’ятки з метою •• Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному
виявлення поєднаних пошкоджень: крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2–10 мкг/кг/
2.3.1.1. Наявність зовнішніх ознак травми хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ, який
2.3.1.2. Визначити рухову активність кінцівок. може поєднуватися з внутрішньовенним крапельним вве-
2.3.1.3. Наявність деформацій скелету. денням добутаміну, починаючи з дози 2,5–5 мкг/кг/хв.
2.3.1.4. Наявність тактильної чутливості.
•• Для зниження АТ застосовуються b -адреноблокатори і/або
2.3.2 Колір шкірних покривів, вологість.
нітрати (див. протокол надання медичної допомоги з ліку-
2.3.3. Виявити наявність рани в ділянці хребта.
вання артеріальної гіпертензії).
2.3.4. Виявити наявність деформації хребта.
2.3.5. Виявити наявність зовнішньої чи внутрішньої крово- 3.1.2.4. Госпіталізація
течі з ділянки хребта. Обґрунтування
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- Термінова госпіталізація потерпілого у визначені ЗОЗ вто-
цієнта ринної медичної допомоги
1. Пульс, його характеристика, АТ. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
2. ЧД, його характеристика. медичної допомоги
3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. Обов’язкові:
4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність змі- 1. Всі постраждалі з ТХ незалежно від статі, віку та інших
щення границь серцевої тупості. факторів підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ необ-
5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його хідно взяти медичну документацію. Пріоритетним завданням
локалізацію. бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги є транспор-
6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність тування постраждалого в спеціалізоване відділення, де мож-
шумів. ливе проведення первинного хірургічного втручання.
7. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто-
дихання, наявність вологих хрипів, тимпаніту. рування стану постраждалого, проведення лікувальних захо-
Слід мати на увазі, що у багатьох потерпілих з ТК при фізич- дів та готовність до проведення реанімаційних заходів.
ному обстеженні відхилень від нормальних показників може 3. Транспортування здійснюється на ношах у відповід-
не бути. не відділення багатопрофільної лікарні або, оминаючи при-
4. Проведення інструментального обстеження ймальне відділення, безпосередньо у операційне відділення,
Обов’язкові: де проводиться екстренне оперативне втручання.
1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометрич- 4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я
них ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр для обов’язково повинен бути розроблений та затверджений
вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ. наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез-
ТРАВМА ХРЕБТА
печує організацію надання допомоги потерпілим з ТК, вза- ми медичного призначення структурних підрозділів кон-
ємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну та вторинну сультативно-діагностичного центру».
медичну допомогу. 13. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створен-
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністер-
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги ства охорони здоров’я України».
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- 14. Гур’єв С.О., Барамія Н.М., Заруцький Я.С. та ін. Полісис-
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- темні та поліорганні пошкодження як проблемне питання
помоги пацієнту з травмою хребта. медицини. // Проб. військової охорони здоров’я.— Зб.
1.2. Відсоток пацієнтів з травмою хребта, яким було здій- Наук. праць УВМА, — Вип.. 11, — Київ 2002, С.150–164.
снено кисневу підтримку у визначений проміжок часу (до 30 15. Корж М.О., Танькут В.О. Організація невідкладної кваліфі-
хвилин) та зроблено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений про- кованої допомоги постраждалим у дорожньо-транспорт-
міжок часу з моменту первинного контакту з медичним пра- них пригодах. // Матер. Міжнародної конференції « Донори
цівником. для охорони здоров’я України «, Київ. — 1999.-С.63.
1.3. Відсоток пацієнтів з травмою хребта, яким в повному 16. Поліщук М.Є., Корж Н.А., Фіщенко В.Я. Пошкодження
обсязі було забезпечено транспортну іммобілізацію на догос- хребта і спинного мозку (механізми, клініка, діагностика,
пітальному етапі. лікування). — К.: Книга плюс, 2001.- 388 с.
1.4. Відсоток пацієнтів з травмою хребта, які госпіталізова- 17. Симонова І.А. Епідеміологія хребетно-спинномозкової
ні до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок часу травми і організація медичної допомоги постраждалим:
(2 години; 12 годин) з моменту первинного контакту з медич- Автореф. дис канд. мед. наук. — СПб., 2000. — 24 с.
ним працівником. 18. Acute Care Surgery and Trauma: Evidence Based Practice /
B. Russ, M.A. Price, C.L. Villarreal [et. al.]; under edition
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: by S.M. Cohn. — London: Informa, 2009. — P. 611.
1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про за- 19. American Thoracic Society // Am J Respir Crit Care Med. —
твердження переліків закладів охорони здоров'я, лікар- 2010.- Vol. 173.- P. 1730–1754.
ських, провізорських посад та посад молодших спеці- 20. Commits on Trauma Research, National Research Council In-
алістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони jury in America; Washington. DC, NAP, 2009, 398 p.
здоров'я», зареєстрований Міністерством юстиції України 21. Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe
за № 892/7180 від 12.11.2002 р. Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent Pe-
2. Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок diatric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1.
проведення реформування системи охорони здоров’я 22. National Center for Injury Prevention and Control « Data ele-
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях ments for Emergency Department system « USA, Atlanta,
та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції CDCP, 2011, 180 p.
України за № 1414/20152 від 07.12.2011 р.
3. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину сис- VII. ДОДАТКИ
тему надання екстреної медичної допомоги», зареєстро- Додаток № 1
ваний Міністерством юстиції України за № 863\16879 від до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
14.09.2009. допомоги «Травма хребта»
мативи та типові штати закладів охорони здоров’я». ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE
дження форм первинної облікової документації та інструк- 1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway)
цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах 1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів:
охорони здоров'я незалежно від форми власності та під- порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен-
порядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових
України за № 661/20974 від 28.05.2012 р. дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом
6. Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про затвер- непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться
дження форм звітності та медичної облікової докумен- у критичному стані, порушення свідомості часто спричиняє
тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика,
України», зареєстрований Міністерством юстиції України м'якого піднебіння).
за № 147/18885 від 03.02.2011 р. 1.2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски
7. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвер- з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
дження Примірного табеля оснащення лікувально-профі- 10 л/хв).
лактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що нада- 2. В — дихання (Breathing)
ють первинну медичну (медико-санітарну) допомогу». Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати ста-
8. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен- ни, які є безпосередньою загрозою для життя — важкий на-
ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських за- пад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемо-
собів та забезпечення його доступності». торакс.
9. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 «Про затвер- 2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушен-
дження примірних табелів оснащення медичною технікою ня дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота
та виробами медичного призначення центральної район- додаткових м'язів або черевний тип дихання.
ної (районної) та центральної міської (міської) лікарень». Визначте ЧД — в нормі це 12–20 вдихів за хв.
10. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 «Про затвер- Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте, чи рухи
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- грудної клітки симетричні.
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
планового лікування». клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
11. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 «Про затвер- явність та прохідність плеврального дренажу та інше.
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- Проведіть аускультацію та перкусію легень.
ми медичного призначення структурних підрозділів лікарні Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
інтенсивного лікування». ти про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину
12. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 «Про затвер- у плевральній порожнині.
дження табелів оснащення медичною технікою та вироба- 3. С — кровообіг (Circulation)
Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро- Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).
жева, бліда або мармурова. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU:
Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла. Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше- на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). Можна
не капілярне наповнення може вказувати на знижену перифе- застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
рійну перфузію. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені Якщо рівень глюкози нижче ніж 3 ммоль/л, забезпечте в/в
або запалі при гіповолемії. 50,0 мл 20% розчину глюкози.
Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс 5. Е — додаткова інформація (Exposure)
на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регу- Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
лярність та симетричність. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: пере-
Виміряйте артеріальний тиск. вірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці,
Вислухайте тони серця. перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він
Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зни- приймає.
Алгоритм «Травма хребта»
При наявності ознак гострої дихальної недо- При наявності клінічних ознак гіповолемічного
статності: шоку:
З'ясування обставин
•• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 •• холодна, бліда, волога шкіра;
травми. Обстеження
хв; •• CAT меньше 90 мм рт. ст., ЧСС більше 100 в 1
хребта.
•• SpO2 менше 90% при диханні атмосферним хв., шоковий індекс більше 0,7, SpO2 менше
повітрям. 90%.
Алгоритм «Гостра дихальна недостатність» Переломи, вивихи Алгоритм «Гиповолемічний шок»
Грудний та поперековий відділи: Клінічні ознаки: Шийний відділ Клінічні ознаки:

•• біль в спині (не завжди), яка може супроводжуватись на- •• біль в шиї або поява м'язових спазмів;
бряком та крововиливами^ •• ознаки поперечного параліча (відсутність рухів, втрата
•• деформація (особливо при вибухових переломах); чутливості, відсутність захисних реакцій навіть при дії зна-
•• можливе вьшяченя sgjjHjjjcjjej,відростка (видиме на око чи чних больових подразників, в деяких випадках порушення
при пальпації); свідомості, недовільне сечовиділення, дефекація, зни-
•• ознаки поперечного параліча (відсутність рухів, втрата ження AT);
чутливості, відсутність захисних реакцій навіть при дії зна- •• при пошкодженні хребта:
чних больових подразників, в деяких випадках порушення – СЗ/С4 — відсутнє діафрагмальне дихання;
свідомості, недовільне сечовиділення, дефекація, зни- – вище С5 — неможливість підняти плечі;
ження AT); – вище С6 — неможливість рухів ліктях;
•• при пошкодженні хребта: – вище C8/С9 — неможливість рухів в пальцях.
— нижче Th4 — чутливість вище сосків збережена;
— нижче Th10 — чутливість вище пупка збережена;
— вище L2 — неможливість руху у кульшовому суглобі;
— вище L5 — неможливість підняти стопу. Імобілізація шийного відділу хребта шийним коміром Шанца
Знеболення (ненаркотичні та наркотичні анальгетики): метамізол натрію 50% розчин 2–4 мл в/в в розчині натрію хлориду
0,9% або, морфіну 1 мл 1% розчин в/в в розчині натрію хлориду 0,9% або, фентаніл 1–2 мл 0,005% розчин в/в в розчині натрію
хлориду 0,9%.
Іммобілізація на щиті в положенні на спині (каркасні ноші). Забезпечення венозного доступу, інфузійна терапія. Пульсоксиме-
трія, оксигенотерапія при SpО2 ≤ 90%. Преднізолон 30–60 мг (в окремих випадках допускається збільшення зазначеної дози,
що вирішує лікар індивідуально у кожному конкретному випадку)
Доставка в стационар по профилю основного захворювання
ХВОРОБА ВІЛЛЕБРАНДА
ЗАТВЕРДЖЕНО ди комплексної медичної допомоги хворим на хворобу Вілле-
Наказ Міністерства охорони здоров’я бранда.
________________ №______ 5. Швидка діагностика ознак кровотечі при хворобі Вілле-
бранда на догоспітальному етапі скорочує час для встанов-
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ лення діагнозу та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ.
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 6. Для забезпечення послідовності надання медичної допо-
моги пацієнтам з діагнозом хвороби Віллебранда у кожному
ХВОРОБА ВІЛЛЕБРАНДА ЗОЗ доцільно розробити та впровадити локальні протоко-
ли медичної допомоги (ЛПМД), у яких визначений клінічний
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА маршрут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів
1.1. Діагноз: Хвороба Віллебранда відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпе-
1.2. Код МКХ-10: D68.0 — Хвороба Віллебранда чення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну
1.3. Протокол призначений в першу чергу для лікарів та вторинну медичну допомогу, визначається наказом тери-
та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може торіального органу з питань охорони здоров’я.
бути використаний лікарями та середнім медичним персона- 7. У кожному ЗОЗ обов’язково повинен бути розроблений
лом незалежно від спеціалізації та посади. та затверджений ЛПМД.
1.4. Мета протоколу: організація та надання екстреної ме- 8. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто бере
дичної допомоги хворим на Хворобу Віллебранда, зменшення участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з хворобою Ві-
смертності та ускладнень. ллебранда на догоспітальному етапі.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік. 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік. ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
Рецензенти: 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
лауреат державної премії України в галузі ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
науки і техніки, д.мед.н., професор Положення протоколу
Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф» 1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчер-
НМАПО ім. П.Л. Шупика, к.мед.н. ської служби центру екстреної медичної допомоги та меди-
Максименко М.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н. цини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
1.8. Епідеміологічна інформація номером виклику екстреної допомоги 112.
Серед спадкових коагулопатій значне місце посідає хво- 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
роба Віллебранда, зумовлена якісним і кількісним дефіцитом екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
фактора Віллебранда. Хвороба Віллебранда зустрічається нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму
з частотою 1:100 жителів. Однак у більшості з цих осіб жодних та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
симптомів розладу гемостазу не спостерігається. Частота клі- до пацієнта з підозрою на кровотечу при гемофілії.
нічно значущих випадків значно нижча і становить 1:10000 жи- Необхідні дії
телів. Оскільки більшість випадків хвороби Віллебранда ха- Обов’язкові:
рактеризуються легким клінічним перебігом, то частіше вона 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
виявляється у дівчаток пубертатного віку, у яких здовжуєть- диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
ся тривалість та інтенсивність менструацій. Зазвичай тяжка та медицини катастроф:
форма захворювання виникає у дітей з І (О) групою крові. •• покладіть пацієнта в горизонтальне положення (лежачи) або
Станом на 05.04.2013 року на диспансерному обліку з піднятою злегка головою;
в Україні знаходиться 88 дітей з хворобою Віллебранда. •• забезпечте постільний режим;
Найчастіше це захворювання проявляються у ранньому віці •• дайте травмованому доступ повітря;
кровоточивістю, яка виникає спонтанно або внаслідок травм. •• знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, амбулаторну
Тяжкість хвороби Віллебранда залежить від рівня дефіциту карту пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади
фактора у крові, а також його якісного дефекту. екстреної (швидкої) медичної допомоги;
•• якщо пацієнт знаходиться на диспансерному обліку, про-
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА ходив лікування чи профілактику з приводу хвороби Ві-
Організація та надання медичної допомоги на догоспіталь- ллебранда, має препарат для проведення профілактики
ному етапі чи знає препарат, яким проводилася профілактика, пові-
Діагноз: Хвороба Віллебранда домте медичного працівника бригади екстреної (швидкої)
Код МКХ-10: D68.0 — Хвороба Віллебранда медичної допомоги;
Обґрунтування та основні положення протоколу •• не залишайте пацієнта без нагляду;
1. Догоспітальний етап включає надання екстреної медич- •• якщо наявна рана — накладіть асептичну повязку;
ної допомоги пацієнтам з проявами кровотечі при хворобі Ві- •• якщо в наявній рані є сторонній предмет, в жодному разі
ллебранда з моменту виявлення пацієнта або звернення та- його не видаляти;
кого пацієнта (родичів або свідків) за медичною допомогою •• якщо наявна зупинка дихання — проведення серцево-леге-
до моменту госпіталізації. невої реанімації.
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо- 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
моги на догоспітальному етапі здійснюється: бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.
бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ДОПОМОГИ
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями Положення протоколу
відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги бага- 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
топрофільних лікарень, які входять у систему екстреної ме- медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
дичної допомоги. лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо-
3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна менту надходження звернення до диспетчера оперативно-
бути надана пацієнтам з проявами кровотечі при хворобі Ві- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги
ллебранда у перші хвилини від початку розвитку ознак прояву та медицини катастроф.
захворювання. Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов,
4. Пацієнтам з проявами кровотечі при гемофілії необхідно сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до-
забезпечити термінову госпіталізацію в першу чергу в закла- ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на-
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма явність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо.
110/о). 1.2.5. Зібрати загальний алергологічний анамнез
Обґрунтування та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засо-
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з проявами бів.
кровотечі при гемофілії у спеціалізовані ЗОЗ з метою прове- 1.2.6. Чи маєте або мали Ви:
дення комплексного лікування зменшує смертність та інва- а) хворобу печінки або нирок;
лідність внаслідок цього захворювання, покращує результати б) розлад крові або кісткового мозку;
лікування пацієнтів. в) високий чи низький рівень тромбоцитів?
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 2. Проведення огляду та фізичного обстеження
медичної допомоги 2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:
Обов’язкові: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.
1. Збір анамнезу 2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво
1.1. Збір анамнезу захворювання: важливих функцій організму — дихання, кровообігу.
1.1.1. Встановити точний час від початку кровотечі. 2.3. Візуальна оцінка:
1.1.2. Встановити характер кровотечі, її локалізацію. 2.3.1. Колір шкірних покривів (анемія), вологість, наявність
1.1.3. Встановити, чи була спроба зупинити кровотечу. набухання шийних вен.
1.1.4. Встановити, за яких умов виникла кровотеча. 2.3.2. Наявність таких симптомів, як розмір, локацій та роз-
1.1.5. З’ясувати, чи виникали кровотечі раніше. повсюдження синців (на тілі людини), гематоми, петехії та інші
1.1.6. Чи почастішали кровотечі останнім часом. сліди нещодавньої кровотечі. Потрібно також взяти до уваги
1.1.7. Як довго травиє менорея. фактори, які можуть стати причинами підвищеної кровотечі,
1.1.8. Який вік та стать пацієнта. такі як хвороба печінки (жовтуха), спленомегалія, артропатія,
1.1.9. Чи мали Ви або ваш кровний родич потребу у медич- слабкість суглобів та шкіри (синдром Елерса-Данлоса), телан-
ному втручанні для вирішення проблеми кровотечі, чи казали гіктазія.
Вам, що Ви маєте проблему кровотечі? 3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па-
Якщо відповідь «так», задайте додаткові питання: цієнта
а) чи потребували Ви медичної уваги при кровотечі після 1. Пульс, його характеристика, АТ.
операції, стоматологічної процедури, при травмі? 2. ЧД, його характеристика.
б) чи мали Ви синці, ускладнені пухлинами? 3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
1.1.10. запитайте у пацієнта, чи мали його кровні родичі: 4. Перкусія ділянки серця.
1. Розлад гемостазу, такий як хвороба Віллебранда або ге- 5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його
мофілія? локалізацію.
2. Продовжену кровотечу, важку або рецедивуючу від: 6. Аускультація серця та судин.
а) невеликих поранень, що тривала більше 15 хвилин або 7. Аускультація легень: наявність вологих хрипів.
повторювалася впродовж 7 днів після поранення? Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів хворобу Вілле-
б) від хірургічних процедур, таких як тонзелектомія? бранда при фізичному обстеженні відхилень від нормальних
3. Появу синців від мінімальної незначної травми, особливо показників може не бути.
появу пухлини? 4. Проведення інструментального обстеження
4. Спонтанні носові кровотечі, що вимагали більше 10 хви- Обов’язкові:
лин для зупинення, а також медичне втручання. 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.
5. Екстракцію зуба, що призвела до тяжкої, затяжної, реци- Бажані:
дивуючої кровотечі? Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, нор-
6. Кров у стулі, що не можливо пояснити анатомічни- ма — 95%).
ми ушкодженнями (виразка шлунку, полип у прямій кишці), 3.1.2.3. Лікувальна тактика
що вимагала б медичної допомоги? 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
7. Анемія, що вимагала б лікування та переливання крові? дичної допомоги
8. Для жінок — тяжкі менструації, що відзначаються присут- Обов’язкові:
ністю згустків більших за дюйм у діаметрі та зміною засобів 1. Положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою.
гігієни частіше, ніж раз на годину, що призводить до низького 2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зни-
рівня заліза та анемії. женням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем
Якщо відповіді на питання І.В.1–8 позитивні, отримайте проводити за допомогою маски або через носовий катетер
більш детальну інформацію. зі швидкістю 3–5 л/хв.
Хвороба Віллебранда повинна підозрюватися у пацієнтів, 3. Забезпечення венозного доступу.
у яких в анамнезі є: Усім пацієнтам з хворобою Віллебранда у перші години
•• легкі ушкодження в ранньому дитинстві захворювання або у разі виникнення ускладнень показана
•• «спонтанні» кровотечі (кровотечі без видимої / відомої при- катетеризація периферичної вени. Венозний доступ прово-
чини), особливо в суглобах, м'язах і м’яких тканинах диться шляхом виконання стандартної процедури венозної
•• надмірні кровотечі після травм або операції пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катете-
1.2. Збір анамнезу життя: ром для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується
1.2.1. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт пов’язкою.
щоденно. 2. Надання екстреної медичної допомоги
1.2.2. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв Обов’язкові:
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. 2.1. Введення гемостатичних препаратів:
1.2.3. Чи приймаєте Ви наразі або приймали нещодав- •• амінокапронова кислота 5% в/в крапельно 100 мл.
но антикоагулянтні або антитромбоцитарні лікарські засоби 2.2.При кровотечі з рани асептична, давляча пов’язка.
(варфарин, гепарин, аспірин, нестероїдні протизапальні за- 2.3. Невідкладна допомога при носовій кровотечі:
соби, клопідогрель)? Якщо відповідь «так» на будь-яке з цих •• надати хворому вертикальне сидяче положення;
питань, отримайте релевантні подробиці. •• висякати вміст з обох половин носа;
1.2.4. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- •• «Холод» (за наявності) на область носа;
них захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цу- •• заспокоюючи хворого, зобов'язати його дихати за схемою:
кровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі інші вдих носом — видих ротом;
супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення •• при триваючій кровотечі з передніх відділів порожнини носа
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової ввести в ніс ватну кульку або невеликий тампон і притиснути
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА
крило носа до носової перегородки з однієї або обох сторін ЗАТВЕРДЖЕНО
на 4–10 хв.; Наказ Міністерства охорони здоров’я
•• запропонувати хворому відкашляти вміст порожнини рота ________________ №______
(переконатися у відсутності кровотечі або його продовжен-
ні); УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
•• при зупиненій кровотечі послабити тиск на крила носа, там- ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
пони не витягувати, накласти пращевидну пов’язку;
•• при триваючій кровотечі після повторного відшмаркування ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА
виконати передню тампонаду носа, накласти пращевидну
пов’язку (носові тампони бажано змочити 3% розчином пе- Перелік скорочень
рекису водню); ВРІТ Відділення реанімації та інтенсивної терапії
2.4. холод на місце гематоми (внутрішньо-суглобова кро- ЗОЗ Заклади охорони здоров’я
вотеча, внутрішньочеревна кровотеча). ЧМТ Черепно-мозкова травма
Бажані:
СТГ Струс головного мозку
Введення препаратів транексамової кислоти.
3.1.2.4. Госпіталізація ЛЗЧМТ Легка закрита черепно-мозкова травма
Обґрунтування ЛПМД Локальний протокол медичної допомоги
Термінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторин- І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
ної медичної допомоги 1.1. Діагноз: Черепно-мозкова травма
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 1.2. Код МКХ-10:
медичної допомоги S00 Поверхнева травма голови
Обов’язкові: S01 Відкрита рана голови
Всі пацієнти з підозрою на хворобу Віллебранда усклад- S02 Перелом черепу та лицьових кісток
нену кровотечою незалежно від статі, віку та інших факторів S03 Вивих, розтягнення та перенапруження суглобів і зв’язок
підлягають терміновій госпіталізації. У ЗОЗ необхідно взяти голови
медичну документацію та попередні кардіограми пацієнта. S04 Травма черепних нервів
Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої) медич- S05 Травма ока та очної ямки
ної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (відділен- S06 Внутрішньочерепна травма
ня), де можливе проведення відповідної терапії (гематологічні S07 Розтрощення голови
відділення). S08 Травматична ампутація частини голови
Під час транспортування необхідно забезпечити монітору- S09 Інші та не уточнені травми голови
вання стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та го- 1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невід-
товність до проведення реанімаційних заходів. кладних станів, лікарів хірургічних відділень, лікарів травмато-
Транспортування здійснюється на ношах після стабілізації логічних відділень стаціонарів та відділень інтенсивної терапії,
стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медичної лікарів загальної практики — сімейних лікарів.
допомоги багатопрофільної лікарні, або оминаючи приймаль- 1.4. Мета протоколу: організація надання медичної допо-
не відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної терапії, моги пацієнтам з черепно-мозковою травмою, зменшення
реанімаційне відділення, гематологічне відділення, відділення смертності та інвалідності внаслідок цього стану.
де проводиться відповідна терапія. 1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
Територіальним органом з питань охорони здоров'я 1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений Рецензенти:
наказ, локальний протокол (відповідного рівня), який забез- Гур'єв С.О. Заступник директора з наукової роботи,
печує організацію надання допомоги пацієнтам з хворобою лауреат державної премії України в галузі
Віллебранда, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, пер- науки і техніки, д.мед.н., професор
винну та вторинну медичну допомогу. Кузьмін В.Ю. Доцент кафедри «Медицини катастроф»
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Максименко М.А. Старший науковий співробітник, к.мед.н.
1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах 1.8. Епідеміологічна інформація
«Хвороба Віллебранда». Травматичні пошкодження черепа та головного мозку
2. Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи складають 30–40% усіх травм і займають перше місце за по-
щодо удосконалення надання екстреної медичної допо- казниками летальності та інвалідизації серед осіб працездат-
моги населенню в Україні» (Примірний перелік оснащення ного віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я
виїзної бригади швидкої медичної допомоги). щорічно в світі отримують черепно-мозкову травму понад
10 млн. осіб. Поширеність всіх травм, отруєнь та деякі інші на-
слідки дії зовнішніх причин в Україні серед всього населення
в 2007 р. складала 5192,5 на 100 тис. населення, в 2012 р. —
4997,0 на 100 тис. населення, з них 4708,0 на 100 тис. насе-
лення з діагнозом встановленим вперше в житті. ЧМТ щоріч-
но становить у різних регіонах України від 2,3 до 6 випадків (в
середньому 4–4,2 на 1000 населення). Щорічно в Україні від
черепно-мозкової травми помирає 10–11 тис. осіб, тобто рі-
вень смертності становить 2,4 на 10 тис. В 2012 р. смертність
від зовнішніх причин серед міського населення дорівнювала
82,6 на 100 тис., серед сільського — 111,6 на 100 тис. На сіль-
ську місцевість припадає 1/3 всіх ЧМТ.
В Україні потерпілих із гострою ЧМТ, як правило, доставля-
ють у ЗОЗ, які не мають у штатному розкладі лікаря-нейрохі-
рурга і відповідних інструментальних можливостей для уточ-
нення характеру черепно-мозкового пошкодження. В цілому
в Україні в спеціалізовані нейрохірургічні (нейротравматоло-
гічні) відділення доставляють лише 1/4 потерпілих із гострою
ЧМТ.
Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу тою визначення загально стану хворого, в т.ч. неврологічного
медичної допомоги для пацієнтів з черепно-мозковою трав- статусу: рівня свідомості травмованого та наявності невроло-
мою є надзвичайно актуальним завданням, яке має викону- гічного дефіциту, наявності поєднаних травм (додаток 2).
ватись в рамках мультидисциплінарної програми надання ме- 6. Покази для екстреного огляду нейрохірурга: стан коми,
дичної допомоги та здійснюватись на основі доказів ефектив- перелом черепа, симптом Кушинга (збільшення артеріально-
ності втручань, фармакотерапії та організаційних принципів го тиску після травми), оторея або ринорея, ознаки перелому
її надання. основи черепу.
7. Всі особи з черепно-мозковою травмою мають бути кон-
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА сультовані нейрохірургом/неврологом.
Особливістю нового протоколу є деякі рекомендації екс- 8. Госпіталізацію при СГМ й ЛЗГМ здійснюють для огляду
пертів ВООЗ, які ґрунтуються на принципах доказової меди- нейрохірурга, проведення додаткових методів діагностики,
цини. в т.ч. МРТ або КТ за показами, призначення консервативного
Основною метою даного уніфікованого клінічного прото- лікування та клінічного спостереження за перебігом травми.
колу було створення ефективної системи надання медичної 9. При тяжкій та середній тяжкості ЧМТ необхідна екстре-
допомоги хворим з черепно-мозковою травмою на основі на госпіталізація травмованих в нейрохірургічне відділення
принципу термінової госпіталізації травмованих до спеціалі- багатопрофільної лікарні, за відсутності спеціалізованого від-
зованого закладу охорони здоров’я. ділення — в травматологічне, з подальшою консультацією не-
Положення цього уніфікованого клінічного протоколу побу- йрохірурга (додаток 3).
довані на доказах (evidence-based medicine) і мають конкретні 10. Для забезпечення послідовності надання медичної до-
посилання на джерела доказової медицини — клінічні наста- помоги пацієнтам з діагнозом ЧМТ у кожному ЗОЗ доцільно
нови — третинні джерела, які створювались на основі даних розробити та впровадити локальні протоколи медичної допо-
РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів літера- моги (ЛПМД), у яких визначений клінічний маршрут пацієнта
тури тощо: та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до ма-
•• Guidelanes for Prehospital Management of Traumatic Brain теріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія
Injuri 3nd Edition Prehospital Emergency care 2007 між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медич-
•• Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe ну допомогу, визначається наказом територіального органу
Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent з питань охорони здоров’я.
Pediatric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1 11. ЛПМД має бути доведений до кожного, хто бере участь
•• Samir H. H addad, Yaseen M. Arabi Critical care management у наданні медичної допомоги пацієнтам з ЧМТ на догоспіталь-
of severe traumatic brain injury in adults// Scand J Trauma ному етапі.
Resusc Emerg Med.- 2012-Vol. 20-N.12- [Електронний ре- 3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
сурс] режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ ЕКСТРЕНУ ТА ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
articles/PMC3298793/ 3.1.1. ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ
•• Micelle Haydel Management of mild traumatic brain injury СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕ-
in the Emergency Department//Emergency Medicine Practice ДИЦИНИ КАТАСТРОФ
an evidence-based approache to Emergency Medicine//2012.- Положення протоколу
Vol.14.-No9.- [Електронний ресурс] режим доступу:http:// 1. Отримання виклику диспетчером оперативно-диспет-
www.ebmedicine.net/media_library/files/Emergency%20 черської служби центру екстреної медичної допомоги та ме-
Medicine%20Practice%20MTBI%20article%20with%20CME. дицини катастроф за єдиним телефонним номером виклику
pdf екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним
УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою номером виклику екстреної допомоги 112.
групою, яка включала представників різних медичних спеці- 2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру
альностей (спеціалістів з невідкладної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пови-
нейрохірургів, інтервенційних хірургів та ін.). нен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму,
направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА до пацієнта з підозрою на ЧМТ та повідомити органи право-
Організація та надання медичної допомоги на догоспі- порядку про випадок травмування.
тальному етапі Необхідні дії
Діагноз: Черепно-мозкова травма (травма голови) Обов’язкові:
Код МКХ-10: Травми голови [S00 — S09] 1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-
Обґрунтування та основні положення протоколу диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги
1. Догоспітальний етап включає стабілізацію стану трав- та медицини катастроф:
мованого з черепно-мозковою травмою через надання екс- •• Визначити, чи знаходиться пацієнта у свідомості;
треної медичної допомоги та термінового транспортування •• При відсутності свідомості рекомендувати перевірити наяв-
постраждалого із тяжкою ЧМТ до закладу охорони здоров’я. ність у пацієнта дихання. Відповідь «я не знаю» або «в мене
2. Надання першої медичної або екстреної медичної допо- не має впевненості» слід розуміти як відсутність дихання;
моги на догоспітальному етапі здійснюється: •• Подивитися, чи є деформації скелету, в т.ч. черепу, наяв-
•• бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Цен- ність ран на черепі (обличчі), ознак зовнішньої кровотечі
трів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, на голові;
станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями •• При наявності зовнішньої кровотечі рекомендувати притис-
відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги ба- нути рану марлевою пов’язкою;
гатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної •• Визначити, чи була блювота, якщо так — очистити ротову
медичної допомоги. порожнину;
3. Медична допомога на догоспітальному етапі має бути •• Рекомендувати покласти травмованого на бік в зручне по-
наданою пацієнтам із ЧМТ впродовж перших хвилин після ложення та забезпечити йому спокій;
травми. •• Ні в якому разі не залишайте пацієнта без нагляду.
4. Пацієнтам із ЧМТ необхідно забезпечити термінову гос- 2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє
піталізацію в центри (відділення), де можливе застосування бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.
додаткових методів діагностики, в т.ч. МРТ, КТ та проведення 3.1.2. ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ
нейрохірургічного втручання за показами. ДОПОМОГИ
5. Діагностика черепно-мозкової травми на догоспітально- Положення протоколу
му етапі передбачає проведення клінічного обстеження з ме- 3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хви-
лин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з мо- 3.4. Аускультація легень на всьому протязі з метою вияв-
менту надходження звернення до диспетчера оперативно- лення пневмотораксу, гемотораксу, наявність супутніх захво-
диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги рювань, в т.ч. пневмонії.
та медицини катастроф. 3.5. Відповідно до показань усунути порушення життєво
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, важливих функцій організму — дихання (алгоритм «Гостра
сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану до- дихальна недостатність»), кровообігу (алгоритм «Гіповолеміч-
ріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. ний шок»).
3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фік- 4. Проведення неврологічного обстеження
сується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма Визначають рівень свідомості за шкалою ком Глазго (дода-
110/о). ток 1).
Обґрунтування Наявність запаху алкоголю не пояснює зміни ментального
Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками статусу при травмі голови.
ЧМТ сприяє своєчасній госпіталізації у спеціалізовані ЗОЗ 5. Проведення інструментального обстеження
з метою проведення додаткових методів діагностики та не- Обов’язкові:
йрохірургічних втручань за показами, що зменшує смертність 1. Вимірювання артеріального тиску.
та інвалідність внаслідок цього захворювання, покращує ре- 2. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.
зультати лікування пацієнтів. Бажані:
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) 1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем,
медичної допомоги норма — 95%).
Обов’язкові: 3.1.2.3. Лікувальна тактика
1. Збір анамнезу 1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) ме-
1.1. Збір анамнезу захворювання: дичної допомоги з метою підтримати достатнього метаболіз-
1.1.1. Встановити точний час, місце та обставини отриман- му головного мозку, запобігти збільшенню інтракраніального
ня травми зі слів постраждалого, родичів, свідків. тиску.
1.1.2. Встановити кількість постраждалих, у томі числі ді- Обов’язкові:
тей. Положення пацієнта лежачи в безпечному зручному поло-
1.1.3. Повідомити диспетчера про необхідність додаткових ження з піднятою головою на 30о.
бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Накладіть шийний комір.
1.1.4. Визначити механізм травми, в т.ч. дорожньо-тран- Хворим з клінічними ознаками тяжкої ЧМТ здійснюють мо-
спортна пригода, падіння з висоти, в т.ч. з висоти росту, кри- ніторинг сатурації киснем крові.
мінальні дії тощо. Забезпечують інгаляцію кисню травмованим зі зниженням
1.1.5. Встановити епізод втрати свідомості. сатурації менше ніж 95%.
1.1.6. З’ясувати факт надання долікарської та першої ме- Інгаляцію кисню здійснюють через фаціальну маску або че-
дичної допомоги сторонніми особами, якщо так, то ким саме. рез носовий катетер зі швидкістю 3–5 л/хв.
1.1.7. Визначити, чи вживав хворий алкогольні напої або Всім травмованим забезпечують спостереження за показ-
наркотичні засоби. никами артеріального тиску.
1.2. Збір анамнезу життя: Забезпечують венозний доступ через катетеризацію пери-
1.2.1. З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судин- ферійної вени шляхом виконання стандартної процедури ве-
них захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, нозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики
цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі су- катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксу-
путні захворювання, в т.ч. порушення ритму серця, порушення ється пов’язкою.
мозкового кровообігу, онкологічних захворювань, виразкової 4. Надання екстреної медичної допомоги хворим з тяжкою
хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань крові та на- ЧМТ
явність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо. Обов’язкові:
1.2.2. Зібрати загальний алергологічний анамнез При наявності ознак внутрішньочерепної гіпертензії:
та з’ясувати наявність алергічних реакцій на прийом лікар- 1) інтенсивність головного болю, яка зростає,
ських засобів. 2) блювота,
1.2.3. Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт 3) порушення свідомості,
щоденно. 4) брадікардія.
1.2.4. З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв 1.1. Запобігання інтракраніальної гіпертензії: гіперосмо-
до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. лярна терапія гіпертонічним 6–7,5% розчином натрію хлориду
1.2.5. Виявити в анамнезі супутні захворювання органів 0,9% внутришньовенно крапельно 200,0;
та систем постраждалого. 1.2. Вводять нейропротектори: магнію сульфат 7–10 мл
2. Проведення огляду та фізичного обстеження 25% розчину на 0,9% фізіологічному розчині натрію хлориду
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функ- 0,9% внутришньовенно;
цій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE 1.3. При психомоторному збудженні та судомах внутриш-
(Додаток №3). ньовенно вводять 2–4 мл розчину діазепаму 0,5% 2,0.
2.2. Візуальна оцінка: колір шкіряних покривів, вологість, 5. Транспортування до спеціалізованого ЗОЗ
наявність харкотіння, ознаки набухання шийних вен. Подальша тактика залежить від даних СКТ та КТ.
2.3. За відсутності потреби в реанімаційних заходах, про- 3.1.2.4. Госпіталізація
водять вторинний огляд — більш детальне неврологічне та со- Обґрунтування
матичне обстеження. Термінова госпіталізація пацієнта з ЧМТ у визначені ЗОЗ
2.4. Оглянути травмованого з голови до п’ятки з метою ви- вторинної медичної допомоги зменшує кількість випадків не-
явлення поєднаних пошкоджень: зворотніх вітальних порушень на ранньому госпітальному ета-
2.4.1. Наявність зовнішніх ознак травми. пі.
2.4.2. Визначити рухову активність великих суглобів. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої)
2.4.3. Наявність деформацій скелету. медичної допомоги
2.4.4. Наявність підшкірної емфіземи та крепітацій. Обов’язкові:
3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи па- 1. Всі пацієнти з підозрою на ЧМТ незалежно від статі, віку
цієнта та інших чинників підлягають терміновій госпіталізації. Пріо-
3.1. Пульс, його характеристика, АТ. ритетним завданням бригади екстреної (швидкої) медичної
3.2. ЧД, його характеристика. допомоги є транспортування пацієнтів в центр (відділення),
3.3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. де можливе надання спеціалізованої медичної допомоги.
2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніто- Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єди-
ринг стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готов- ну систему надання екстреної медичної допомоги», зареє-
ність до проведення реанімаційних заходів. стрований Міністерством юстиції України за № 863\16879 від
3. Транспортування здійснюється на транспортній дош- 14.09.2009.
ці (ношах) після стабілізації стану пацієнта, або визначення Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні норма-
оптимізованого терміну догоспітального етапу у відділення тиви та типові штати закладів охорони здоров’я».
екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофіль- Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвер-
ної лікарні, або минаючи вказане відділення, безпосередньо дження форм первинної облікової документації та інструк-
до відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення, цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах
операційний блок, де має проводитись екстрена спеціалізо- охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпо-
вана медична допомога. рядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України
4. Територіальним органом з питань охорони здоров'я за № 661/20974 від 28.05.2012 р.
обов’язково повинен бути розроблений та затверджений на- Наказ МОЗ України від 17.11.2010 р. № 999 «Про за-
каз, локальний протокол (відповідного рівня), який забезпечує твердження форм звітності та медичної облікової докумен-
організацію надання екстреної медичної допомоги пацієнтам тації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги
з ЧМТ, взаємодію між ЗОЗ, що надають екстрену, первинну України», зареєстрований Міністерством юстиції України
та вторинну медичну допомогу. за № 147/18885 від 03.02.2011 р.
V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затверджен-
1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги ня Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних
1.1. Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) ме- підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають первинну
дичної допомоги локального протоколу надання медичної до- медичну (медико-санітарну) допомогу».
помоги пацієнту з ЧМТ. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 №251 «Про затверджен-
1.2. Відсоток пацієнтів з ЧМТ, яким було здійснено кисневу ня п'ятого випуску Державного формуляра лікарських засобів
підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) та зро- та забезпечення його доступності».
блено ЕКГ у 12 відведеннях у визначений проміжок часу з мо- Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створення
менту первинного контакту з медичним працівником. та впровадження медико — технологічних документів зі стан-
1.3. Відсоток пацієнтів з ЧМТ, яким в повному обсязі було дартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони
забезпечено транспортну іммобілізацію шийного відділу здоров’я України».
хребта на догоспітальному етапі. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном
1.4. Відсоток пацієнтів з ЧМТ, які госпіталізовані до спеціа- этапе. Практическое руководство//Вольный И.Ф., Постер-
лізованого стаціонару у визначений проміжок часу (2 години; нак Г.И., Пешков Ю.В., Ткачева М.Ю. / Под ред.профессо-
12 годин) з моменту первинного контакту з медичним праців- ра Никонова В.В. (Харьков), профессора Белебезьева Г.И.
ником. (Киев). — 3-е изд., перераб. и доп. — Луганск, 2006. — 224 с.
Яковцов И.З., Березка Н.И., Гунько Б.В., Рынденко С.В.,
VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Феськов А.Э., Яковцова И.И. Оказание медицинской помощи
Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвер- при политравме на догоспитальном этапе. Методические ре-
дження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, комендации. — Харьков, 2007. — 23 с.
провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фар- Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебраль-
мацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», зареє- ная реанимация: Методические рекомендации. — Днепропе-
стрований Міністерством юстиції України за № 892/7180 від тровск, 2007. — 47 с.
12.11.2002 р. Sampalis J.S., Denis R., Lavoie A. Trauma care regionalization:
Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про поря- a process outcome evaluation // J. Trauma. — 1999. — 46. — P.
док проведення реформування системи охорони здоров’я 565–579.
у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та міс- Г.Г. Рощін, С.О. Гур’єв, Н.М. Барамія, В.О. Крилюк Невирі-
ті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції України шені питання надання екстреної медичної допомоги постраж-
за № 1414/20152 від 07.12.2011 р. далим з тяжкою поєднаною травмою: Проблеми військової
Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвер- охорони здоров’я// Київ-2012.- С 48–56.
дження протоколів надання медичної допомоги за спеціаль-
ністю "Кардіологія"».
VII. ДОДАТКИ
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Черепно-мозкова травма»
Схема медичного сортування постраждалих з ЧМТ
Рівень свідомості ≤ 8 балів за шкалою ком Глазго
Так Ні
Асиметричність тіла та/або анізо- Асиметричність тіла та/або анізо-

корія корія
Так Ні Так Ні
Велика гематома/забій Дифузне аксональне по- Ймовірна гематома/за- Відкрита черепно-мозко-

ГМ шкодження бій ГМ ва травма?
Так Ні
Перелом основи черепу Неврологічна симптомати-

Проникаюче поранення ка норма?
Ні Так
Забій ГМ легкого ступе- Втрати свідомості не було,

ню втрата свідомості < 5 хв.
Легка черепно-мозкова
травма
Шкала тяжкості ком ГЛАЗГО

1. РОЗПЛЮЩЕННЯ ОЧЕЙ Бали 3. МОТОРНА АКТИВНІСТЬ Бали
Розплющує спонтанно 4 Виконує інструкції 6
Розплющує на голос 3 Локалізує біль 5
Розплющує на біль 2 Відходить від болю 4
Не розплющує 1 Згинає на біль 3
Розгинає на біль 2
2. ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ Реакція відсутня 1
Орієнтований 5 СУМАРНА ОЦІНКА
Контактний, але дезорієнтований 4 Ясна свідомість 15
Незв’язні слова 3 Оглушення 13–14
Нечленороздільні звуки 2 Сопор 9–12
Немає звуків 1 Кома 4–8
Смерть мозку 3
•• Кома (тяжка черепно-мозкова травма) — 4–8 балів;

•• Сопор (середньої тяжкості черепно-мозкова травма) — 9–12 балів;
•• Оглушення (легка черепно-мозкова травма) — 13–14 балів;
•• Ясна свідомість — 15 балів за шкалою Глазго.
Клінічна класифікація черепно-мозкової травми
І. Закрита
ІІ. Відкрита
Закрита ЧМТ
1. Легка ЧМТ
1.1. Струс головного мозку
1.2. Забій головного мозку легкого ступеню
2. ЧМТ середньої тяжкості
2.1. Забій головного мозку середньої тяжкості
3. Тяжка ЧМТ
3.1. Забій головного мозку тяжкого ступеню
3.2. Гематоми
3.2.1. Епідуральна
3.2.2. Субдуральна
3.2.3. Внутришньомозкова
3.2.4. Субдуральні гідроми
3.3. Вдавлені переломи склепіння черепу
Клінічні ознаки СГМ: короткочасна втрата свідомості, тахікардія або брадікадія, артеріальна гіпертензія, ретроградна амне-
зія.
При легкій ЧМТ збільшення інтракраніального тиску призводить до збільшення перфузійного тиску та порушень свідомості.
Забій мозку легкого ступеню — плаваючі рухи очних яблук, спонтанний ністагм, зіничні реакції на світло збережені, дифузна
м’язова гіпертонія.
Забій головного мозку клінічно виявляється порушенням свідомості до коми, осередковою симптоматикою переважно з ура-
женням півкулі мозку (моно- і геміпарези, гемігіпестезії тощо).
При забої мозку тяжкого ступеню в клінічній картині домінують: тривалий коматозний стан, дихальна недостатність внаслі-
док обтураційно-аспіраційного синдрому і порушення центральної регуляції, яка зростає. У неврологічному статусі визначають
симптоми ураження стовбура мозку у поєднанні з анізокорією, косоокістю, ністагмом, дисфагією, геміпарезом, однобічним
симптомом Бабінського.
Додаток № 4 Додаток № 5
до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної
допомоги «Черепно-мозкова травма» допомоги «Черепно-мозкова травма»
ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів
через:
1. А — прохідність дихальних шляхів (Airway) •• очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем;
1.1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: •• висунення нижньої щелепи;
порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникнен- •• застосування повітряводу;
ню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових •• ендотрахеальної інтубації;
дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом •• використання ларингеальної маски.
з резервуаром; переконайтесь, що подача кисню достатня (>
10 л/хв).
торакс.
Виявіть ознаки, які можуть свідчити про порушення дихан-
ня: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додатко-
вих м’язів або черевний тип дихання.
Визначте ЧД — в нормі це 12–20 дихальних рухів за 1 хви-
лину.
Оцініть спосіб дихання, глибину дихання та перевірте,
Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (напри-
клад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), на-
Визначте положення трахеї — її зміщення може свідчи-
Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, ро-
жева, бліда або мармурова.
Оцініть капілярне наповнення — в нормі до 2 сек. Збільше-
рійну перфузію.
Оцініть наповнення вен — можуть бути помірно наповнені
або запалі при гіповолемії.
Визначте ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс
4. D — неврологічні порушення.
Скорочена оцінка неврологічного стану з акцентуванням
на вербальний контакт, наявність м’язової слабкості, неспро-
можність (Disability)
Оцініть зіниці (діаметр, симетричність, реакція на світло).
застосувати також шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).
5. Е — огляд травмованого з голови до п’ятки (Exposure)
приймає.
СПЕЦІАЛЬНЕ ДОПОВНЕННЯ
(ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ АЛЕРГОЛОГІЧНИХ УСКЛАДНЕННЯХ)
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ було зафіксовано 520 випадків анафілактичного шоку, 48 з
яких закінчилися летально (9,2%), що складало, приблизно,
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги 1 випадок на 5 млн населення в рік. В Онтаріо (США) реєстру-
за спеціальністю «Алергологія» ється 4 випадки шоку на 10 млн. населення, в Мюнхені (Гер-
манія) — 79 випадків на 100 тис. населення. В США анафілак-
НАКАЗ сія реєструється у 1 з 3000 пацієнтів, що є причиною близько
Від 03.07.2006 №432, м. Київ 500 летальних випадків на рік
(Р.М. Хаитов, 2002).
(ВИТЯГ) Діагностика.
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від Основними клінічними проявами анафілактичного шоку є:
12.03.2003 №14494 «До доручення Президента України від •• порушення гемодинаміки;
6 лютого 2003 року №1–1/252» щодо прискорення розро- •• порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха);
блення і запровадження протоколів лікування НАКАЗУЮ: •• порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота,
1. Затвердити протоколи надання медичної допомоги хво- блювання, пронос);
рим на: •• шкірний висип (кропив’янка, інші екзантеми, набряк Квінке);
1.1. алергічний риніт (додається); Клінічна картина анафілактичного шоку в деяких випадках
1.2. анафілактичний шок (додається); може бути схожою з психопатологічними станами (обморо-
1.3. інсектну алергію (додається); ки, втрата свідомості тощо), анафілактоїдними реакціями,
1.4. кропив'янку та набряк Квінке (додається); що обумовлені виділенням медіаторів алергії без попередньої
1.5. медикаментозну алергію (додається); імунологічної реакції, за рахунок надмірного вживання їжі,
1.6. поліноз (додається). продуктів з високим вмістом гістаміну. Дуже рідко імітувати
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, шок можуть різні коматозні стани, холодова алергія, аспіра-
начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпро- ція, інфаркт, емболії, спонтанний пневмоторакс, ортостатич-
петровської та Львівської, Головного управління охорони ний колапс, гіпервентиляційний синдром.
здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охо- Медикаментозний анафілактичний шок (МАШ) — найбільш
рони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони важкий генералізований прояв МА, обумовлений перебігом
здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони імунологічної реакції 1 типу з виділенням великої кількості
здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управ- цитокінів, що супроводжується вираженими порушеннями ді-
ління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської яльності різних органів і систем (серцево-судинної, нервової,
та управління охорони здоров'я Севастопольської міських дихальної тощо).
державних адміністрацій забезпечити запровадження про- Найбільш часто МАШ розвивається на введення рентген-
токолів надання медичної допомоги, затверджених пунктом контрастних діагностичних препаратів, пеніцилінів, похідних
1 цього наказу, в підпорядкованих лікувально-профілактичних піразолону, вітамінів групи В. При парентеральному введенні
закладах. препаратів ЛАШ розвивається негайно, при пероральному —
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника через 30–60 хвилин.
Міністра Гайдаєва Ю.О. В зв'язку з переважним включенням тих чи інших патоге-
нетичних механізмів перебіг МАШ може варіювати. А.С. Лопа-
Міністр Ю.В.Поляченко тін (1983) виділяє типову форму МАШ, а також варіанти: ге-
модинамічний, асфіктичний, церебральний і абдомінальний.
Затверджено В структурі всіх форм МАШ частота цих варіантів складає, від-
наказом Міністерства охорони здоров»я повідно, 55,4%, 20,0%, 51, 5 %, 8,1%, 5,0%.
України від 03.07.06 №432 При типовій формі МАШ хворі інколи не встигають пові-
домити про погіршення самопочуття, можуть відчувати жар,
Протокол зрідка — нудоту, блювоту. При об'єктивному огляді відміча-
надання медичної допомоги при анафілактичному шоці ється гіперемія чи блідість шкіри, висип, набряк губ, повік.
У хворих нерідко розвиваються судоми кінцівок, потім — не-
Коди МКХ-10: контрольовані сечовиділення і дефекація. Пульс, як правило,
Т 8.2 — анафілактичний шок неуточнений. слабкий, частий, тони серця глухі. Дихання частіше всього по-
Т 8.0 — анафілактичний шок, що викликаний патологічною верхневе, часте, з дистанційними хрипами. При аускультації
реакцією на харчові продукти. можуть вислуховуватися свистячі хрипи, які інколи зникають
Т 78.5- анафілактичний шок, пов'язаний з введенням сиро- на фоні задишки, що посилюється.
ватки. При гемодинамічном варіанті МАШ на перший план вихо-
Т88.6 — анафілактичний шок, пов'язаний з патологічною дять симптоми порушення діяльності серцево-судинної сис-
реакцією на адекватно призначений і правильно застосова- теми, спостерігається спазм (блідість) чи розширення (гіпе-
ний лікарський засіб. ремія) периферичних судин. Артеріальний тиск знижений.
Ознаки і критерії діагностики Асфіктичний варіант МАШ проявляється гострою дихаль-
Анафілактичний шок — це алергічна реакція негайного типу, ною недостатністю, яка обумовлена бронхоспазмом, набря-
що супроводжується небезпечними для життя клінічними про- ком слизової оболонки бронхів.
явами (різким зниженням артеріального тиску, порушенням Церебральний варіант МАШ характеризується переважан-
діяльності центральної і периферичної нервової систем, ен- ням порушень у діяльності ЦНС: психомоторним збудженням,
докринними розладами, дихальною недостатністю, тощо). порушенням свідомості, судомами, епілептиформними при-
Найбільш реальними причинами анафілактичного шоку падками, рідше — симптомами набряку мозкової тканини.
є медикаментозна, інсектна і харчова алергія. При абдомінальному варіанті МАШ основні ознаки — різкий
В СРСР, при незадовільно-налагодженій реєстрації анафі- біль в животі, симптоми подразнення очеревини. Можливою
лактичних реакцій, за період з 1970 по 1980 роки, офіційно, є поява загрудинного болю, що симулює інфаркт міокарду.
АЛЕРГОЛОГІЧНІ УСКЛАДНЕННЯ
Виділяється також 5 типів перебігу МАШ: гострий злоякіс- Відомим є Кр. що обумовлений дією холоду, тепла, вібрації,
ний (летальність — 88,6%), гострий доброякісний ( леталь- як наслідок системних, інфекційних захворювань, внаслідок
ність — 6%), затяжний (летальність — 8,6%), рецидивуючий холінергічних механізмів, психогенних факторів, тощо. Дуже
(летальність — 14,3%), абортивний (летальність — 0%). Зага- часто має місце рецидивуюча чи хронічна Кр, повязана з по-
лом, летальність при МАШ складає 0,48% всіх випадків. рушенням діяльності органів шлунково-кишкового тракту.
Відповідний перебіг має анафілактичний шок при укусах Гостра алергічна кропив’янка (ГАКр).
комах, вживанні деяких харчових продуктів. Починається гостро, приблизно за півгодини після потра-
Умови, при яких надається медична допомога пляння до організму відповідного АГ. ГАКр триває не більше
Оптимальними умовами щодо цього є реанімаційні відді- 6 тижнів. Проявляється уртикаріями чи висипом, що свер-
лення лікарень, однак при виникненні шоку спонтанно, невід- бить. Елементи ГАКр частіше мають блідо-рожевий чи черво-
кладну допомогу повинні надавати медичні працівники любо- ний колір, оточені зоною еритеми, яка зникає при натисканні.
го фаху, в будь-яких умовах. Елементи кропив’янки зберігаються на протязі 1–6 годин, ін-
Лікувальні заходи при анафілактичному шоці будь-якого коли супроводжуються підвищенням температури тіла, болем
походження повинні базуватися на основних механізмах його у животі, суглобах. У 42% випадків ГАКр сполучається з набря-
патогенезу. ком Квінке.
Лікувальні заходи повинні включати: У дітей в 70–85% випадків причиною ГАКр є харчові продук-
1.Припинення надходження алергену (АГ) до організму ти (соки, шоколад, яйця, морква, тощо), лікарські препарати
хворого. (аналгетики, антибіотики). Описані випадки пилкової, інсек-
У випадку надходження АГ парентерально (лікарський пре- тної ГАКр.
парат, отрута комах при укусах) слід накласти джгут вище міс- Набряк Квінке частіше всього локалізується в області губ,
ця введення АГ на 25 хв. (кожні 10 хв. слід послабляти джгут очей, статевих органів, щільний на дотик. Може зберігатися
на 1–2 хв.), прикладати до цього місця лід на 15 хв.; обколоти від 6 годин до 2–3 діб. Дуже небезпечним є набряк Квінке в об-
місце 0,3–0,5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4,5 мл ізотонічно- ласті гортані, коли порушується функція дихання.
го розчину хлориду натрію. Постійна поява нових елементів кропив’янки чи набряку
При пероральному надходженні АГ доцільно спробува- Квінке, їх періодичне рецидивування (в строк понад 6 місяців)
ти його видалити чи зв»язати (промивання шлунку, введен- свідчить про формування хронічної кропив’янки чи набря-
ня сорбенту — активованого вугілля, полісорбу, поліфепану, ку Квінке. Тривалість захворювання зазвичай не перевищує
каопектату), в подальшому, призначити послаблюючі, очисні 6 тижнів, протікає 8–10 місяців, часто рецидивує. У 43% хво-
клізми. рих відмічається еозинофілія, у 40% — лейкоцитоз, у 32% —
2.Заходи, що спрямовані на відновлення гострих порушень прискорена ШОЕ. У 72% хворих виявляється патологія носо-
функції кровообігу і дихання. глотки, у 78% — патологія шлунково-кишкового тракту.
Підшкірно вводиться 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,1– У діагностиці кропив’янок допомагають тести, наведені
0,5 мл ( при необхідності повторити введення через 20–40 хв. у таблиці 1.
під контролем рівня артеріального тиску). При нестабільній Алгоритм лікування гострої кропив»янки та набряку Квін-
геодинаміці, з безпосередньою загрозою для життя, можливе ке полягає у створенні штучного голодування для хворого
внутрішньовенне введення адреналіну. При цьому 1 мл 0,1% на 2–3 дні, призначення ентеросорбентів та послаблюючих
розчину адреналіну розчиняється в 100 мл ізотонічного розчи- засобів (у клізмі), парентеральному введенні антигістамінних
ну хлориду натрію і вводиться з початковою швидкістю 1 мкг/ препаратів, внутрішньовенному введенні глюкокортикостеро-
хв.. (1 мл в хв.). При необхідності, швидкість введення може їдів (1–2 мг/кг ваги тіла).
бути збільшеною до 2–10 мкг/хв. Внутрішньовенне введення Набряк Квінке в життєво небезпечних ділянках.
адреналіну проводиться під контролем артеріального тиску. Небезпечним є набряк Квінке в області гортані, який зу-
Директор Департаменту організації та розвитку медичної стрічається в 25% всіх його випадків. Виникнення набряку
допомоги населенню гортані проявляється охриплістю голосу, «гавкаючим» каш-
Р.О. Моісеєнко лем, утрудненим диханням, інспіраторно-експіраторною за-
дишкою, шумним і стридорозним диханням, ціанозом об-
Затверджено личчя, тривогою хворих. Якщо набряк поширюється на тра-
наказомМіністерства охорони здоров»я хею, бронхи, то розвиваєтся бронхоспастичний синдром і є
України від 03.07.2006 №432 вірогідною смерть від асфіксії. При легкій і середній важкості
набряк гортані триває від 1 години до доби. При локалізації
Протокол набряку на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту
надання медичної допомоги хворим на алергічну (ШКТ) це проявляєтся абдомінальним синдромом, який почи-
кропив’янку та набряк Квінке нається з нудоти, блювання. В деяких випадках може приєд-
нується гострий біль (спочатку локальний, потім — розлитий ),
Код МКХ — 10: що супроводжується метеоризмом, посиленою перистальти-
L 50. Кропив'янка кою. В цей період може спостерігатися позитивний симптом
L 50. Алергічна кропив'янка Щьоткіна-Блюмберга. Закінчується приступ профузним про-
Т 78.3 ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) носом. Абдомінальний набряк в 30% супроводжується шкір-
Ознаки та критерії діагностики ними проявами.
Кропив’янка (Кр) — поліетіологічний синдром, що проявля- При локалізації набряку Квінке на обличчі в процес можуть
ється характерними шкірними елементами (уртикаріями), які залучатися серозні мозкові оболонки з появою менінгіальних
мають швидку динаміку. симптомів і судом.
Незалежно від генезу для Кр характерним є підвищення Надання допомоги при набряку Квінке
проникнення судин мікроциркуляторного русла і гострий роз- 1.Припинення надходження алергену (лікарського, харчо-
виток набряку в області периваскулярних тканин. При уражен- вого).
ні підшкірного і підслизового шару дерми розвиваєтся ангіо- 2.Введення парентеральних антигістамінних препара-
невротичний набряк. тів з переходом на пролонговані антигістамінні препарати
Набряк Квінке (ангіоневротичний набряк) характеризуєть- (2 та 3 покоління).
ся появою щільного набряку глубоких шарів шкіри (частіше 3.Внутрішньовенне введення ГКС: преднізолон (дорос-
в області обличчя, голови, шиї, статевих органів) без вираже- лим — 60–150 мг, дітям — з розрахунку 1 мг на 1 кг маси тіла).
ного свербежу. 4.Симптоматичне лікування.
Хронічну Кр слід відносити до алергічної. якщо вона опосе- 5.При загрозі ядухи — інтубація трахеї, штучна вентиляція
редкована імунологічними механізмами. легень.
При зникненні шкірних проявів ГАКр або набряку Квінке Наявність + - - - - +
проводиться обстеження хворого (з врахуванням попере- алергологічної
днього введення антигістамінних препаратів і ГКС) для вияв- аргументації
лення їх «причинного фактору». При виявленні — його елімі- (анамнез,
позитивні
нація. При невиявленні — продовження гіпоалергенної дієти,
шкірні проби,
максимальне обмеження контакту з екзоалергенами, тригер- інші прояви
ними факторами, антигістамінні препарати. Лікування супут- алергії, обтя-
ніх захворювань. жена алергічна
При хронічній кропив’янці лікування епізоду загострення спадковість)
можна проводити у відповідності з вищенаведеним. При не- Ефективність + + - - - +
ефективності додатково можна призначити декілька курсів антигістамін-
них препаратів
гемосорбції, курс ін’єкцій протиалергічного імуноглобуліну,
антигістамінні препарати. В складних випадках можна засто- Примітка: символами означені: ГАКр — гостра алергічна
сувати системні ГКС (щоденна чи інтермітуюча терапія), або кропив’янка, Кржкт — кропив’янка, пов’язана з захворюванням
цитостатики. При досягненні ефекту — поступово зменшува- ШКТ, В — прояви васкуліту, СТк — шкірні прояви захворювань спо-
ти дози і відміняти препарати до повної відміни чи зберігаючи лучної тканини, ДД — прояви клінічно-схожих неалергічних шкір-
мінімально необхідну дозу. них захворювань (дерматиту Дюринга, почесухи, корости), НК —
кропив’янки, що пов’язані з фізичними факторами.
Критерії ефективності та очікувані результати лікуван-
ня
Результатом лікування гострої кропив’янки або набряку Директор Департаменту організації та розвитку медичної до-
Квінке повинно бути повне усунення їх симптомів. Результа- помоги населенню Р.О. Моісеєнко
том лікування хронічної кропив’янки повинно бути суттєве по-
довження періодів ремісії, покращення якості життя хворого, Затверджено
усунення небезпечних епізодів хвороби. наказом Міністерства охорони здоров»я
Легкий перебіг гострих кропив’янок, набряку Квінке та хро- України
нічні кропив’янки повинні лікуватися амбулаторно. Важкий від 03.07.06 №432
перебіг, включаючи набряк Квінке в життєво небезпечних ді-
лянках тіла повинні лікуватися в умовах стаціонару. Протокол
надання медичної допомоги при медикаментозної алергії
Таблиця 1.
Діагностичні тести при різних варіантах кропив'янок.
Коди МКХ-10:
Види кропив'янок Техніка виконання тесту L 50.0 Алергічна кропив'янка.
Дермографізм Подразнення шкіри шпателем L 51 Еритема багатоформна.
Кропив'янка від здав- Ходьба на протязі 20 хв. з вагою L 51.0 Небульозна еритема багатоформна.
лення у 6–7 кг, що є підвішаною на плече L 51.1 Бульозна еритема багатоформна.
Сонячна Світлове опромінення шкіри. L 51.2 Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла).
Холінергічна 1. Ацетилхоліновий шкірний тест. L 51.8 Інша еритема багатоформна.
2. Занурення в гарячу ванну L 51.9 Еритема багатоформна неуточнена.
до 42 град. C для підвищення L 29 Свербіж шкіри.
температури
тіла на 0,7 град. C.
Т88.6 Анафілактичний шок, що зумовлений патологічною ре-
акцією на адекватно призначений та правильно застосований
Холодова 1. Накладання на 4 хв. кубика
льоду на лікарський засіб.
передпліччя. Т88.7 Патологічна реакція на лікарські засоби чи медикамен-
2. Виконання фізичних вправ ти, неуточнена:
на холоді.
Аквагенна Прикладання водного компресу
}
несприятлива реакція
(35 град. C на адекватно призначений
алергічна реакція
на 30 хв.) та правильно застосований
підвищена чутливість
лікарський засіб
Вібраційна Прикладання лабораторного ві- ідіосинкразія
братора
Т80.5 Анафілактичний шок, що зумовлений патологічною ре-
на 4 хв.
акцією на адекватно призначені та правильно застосувані си-
Аутоімунна Введення аутосироватки крові
роватки або вакцини.
Істинна алергічна Тести in vivo та in vitro з Ознаки та критерії діагностики
екзоалергенами
Медикаментозна алергія (МА) — патологічна реакція на лі-
Таблиця 2. карські засоби (ЛЗ), в основі якої лежать імунологічні меха-
Диференційна діагностика кропив'янок нізми.
Єдиної офіційної класифікації МА поки ще немає.
АКр КрШКТ В СТк ДД НК
Більшість авторів виділяють:
Наявність + + - - - +
свербежу А. Системні реакції ( анафілактичний шок, сироваткова хво-
роба, васкуліти, медикаментозна лихоманка, аутоімунні за-
Поява і зник- + + - - - +
нення уртика- хворювання).
рій протягом Б. Органні (місцеві) реакції (з переважним ураженням шкі-
1 доби ри, кровотворення та крові, дихальних шляхів, внутрішніх ор-
Наявність син- - - + + + - ганів).
ців, пігментації Можливо використовувати класифікацію кліничних проявів
після висипу МА за типами медикаментозних алергічних реакцій за P.Gell,
Наявність - + + + - - R.Coombs (1975), що має важливе значення для вибору мето-
відповідної дів її діагностики та лікування.
соматичної Діагностика
патології
Обов’язкові обстеження
Наявність ти- - - - - + - 1 етап. Клінико-анамнестична діагностика МА. Слід за-
пової картини
відповідного стосовувати всюди, де проводиться застосування ЛЗ для діа-
дерматозу гностики і лікування — таблиця 1.
АЛЕРГОЛОГІЧНІ УСКЛАДНЕННЯ
На підставі збирання анамнезу виділяються наступні кон- Що стосується шкірних проявів ЛА, то їх лікування прово-
тингенти: диться у відповідності з принципами лікування алергічних за-
1) з підвищеною вірогідністю виникнення алергічних реак- хворювань шкіри. Аналогічно підходять і до ліквідації проявів
цій на ЛЗ. лікарського алергічного риніту і явищ бронхоспазму. З точки
До них відносяться: зору патогенетичного підходу, можна вважати, що при лікві-
•• хворі з побічними реакціями на ЛЗ в минулому, які проявля- дації наслідків алергічних реакцій 1 типу за Джеллом і Кубсом
лися вищенаведеними проявами ЛА; ефективними будуть антигістамінні препарати і системні ГКС,
•• хворі з АЗ немедикаментозного генезу (БА, АР, кропив»янка, 2–3 типу — системні ГКС, 4 типу — ГКС у вигляді мазей і (при
дерматити, інсектна алергія тощо); необхідності) системні ГКС. При виникненні МА до препаратів,
2) категорії, що мають (чи мали) постійний професійний які неможливо замінити (інсулін при цукровому діабеті, проти-
контакт з ЛЗ: мед-, фармпрацівники, співробітники хімпідпри- туберкульозні препарати при туберкульозі), можна спробува-
ємств тощо; ти застосувати десенситизацію виключно у спеціалізованих
3) хворі з аутоімунними захворюваннями, а також ті, хто установах.
часто і тривало приймає ЛЗ. Критерії ефективності та очікувані результати лікування
Окрім цього на наступному етапі збирання анамнезу, слід Всі прояви МА, окрім життєво небезпечних, слід лікувати
відділити МА від токсичних і псевдоалергічних реакцій на лі- амбулаторно. Ретельна реєстрація випадків МА, інформуван-
карські препарати, тобто, найбільш подібних — таблиця 2. ня хворого повинні виключити можливість повторного виник-
2 етап. Шкірні проби з ЛЗ. нення МА.
Рутинні шкірні проби, що проводяться з метою діагнос-
тики МА, є малоінформативними і небезпечними для хворо-
го. В Україні розроблена технологія і є вітчизняні засоби для Таблиця 1.
Діагностика і лікування медикаментозної алергії в залеж-
проведення безпечних і більш інформативних шкірних проб ності від рівня медичного закладу.
з розчинами ЛЗ — наказ МОЗ та АМН України за №127/18 від
02.04.2002 р. Тестування з правильно розчиненим ЛЗ (пара- Діагностика Лікування
лельно ставляться проби з розчином гістаміну — позитивний Лікарська, сімейна амбулаторія, дільнична лікарня
контроль і розчинником — від'ємний контроль) методом прик- Анамнез, огляд хворого, за- Відміна лікарського засобу,
тесту має проводитися під наглядом лікаря-алерголога або гальний аналіз крові Шкірне антигістамінні препарати, ГКС
тестування з розчинами ЛЗ
лікарів, які пройшли спеціальну підготовку, включаючи заходи
по наданню невідкладної допомоги особам з анафілаксією. ЦРЛ (додатково)
Нагляд за особою, якій проведено тестування, повинен про- Шкірне і (при можливості) Лікування антигістамінними
водитися не менше, ніж 30 хвилин. При виникненні небажаних лабораторне тестування препаратами, ГКС, при шкір-
з розчинами ЛЗ них проявах МА — місцеві ГКС
реакцій організму на шкірне тестування екстрена медична до-
помога повинна надаватися згідно загальних принципів ліку- Обласна лікарня (додатково)
вання при анафілактичних станах. Шкірне і лабораторне тесту- Десенситизація препаратами,
вання з ЛЗ, провокаційні тести якщо причинний лікарський
При наявності протипоказань до шкірного тестування з лі-
під контролем засіб є життєво необхідним
карськими препаратами, але загальній потребі у цьому, спір- (інсулін, протитуберкульозні
них, сумнівних чи складних випадках, перебігу МА по 2, 3 чи препарати).
4 типу за класифікацією Джелла і Кубса, хворого слід прокон- Консультативний центр МОЗ, АМНУ (додатково)
сультувати у лікаря-алерголога, за вказівкою якого можуть Консультування висококва- Десенситизація препаратами
бути проведені лабораторні тести чи інше обстеження. ліфікованим алергологом, при потребі
Слід пам'ятати, що шкірна діагностика МА з-за об'єктивних тестування in vitro (досліджен-
причин має обмежену інформативність і може розцінюватися ня загального і специфічного
лише як експрес-метод. IgE), імунотермістометрія
з розчинами препаратів
3 етап. Консультація алерголога, який допоможе уточнити
наявність саме МА, імунологічний тип реакції і, при необхід- Таблиця 2.
ності, призначить лабораторне тестування (таблиця 3), або Диференційно-діагностичні ознаки токсичних, хибноа-
провокаційні методи. лергічних і алергічних реакцій на лікарські препарати.
Провокаційні проби (в кабінеті алерголога допускається Побічні реакції на препарати
пероральна проба для водонерозчинних лікарських засобів, Ознаки Хибноа-
в умовах реанімаційного відділення — провокаційні паренте- Токсичні Алергічні
лергічні
ральні введення доз відповідного засобу, що поступово зрос- Період сенсибілізації Немає Немає Є
тають).
Залежність виникнення Є Є Немає
Додаткові обстеження — в залежності від виявленого па- від дози
тологічного синдрому і ушкодження відповідних органів і сис-
Залежність виникнення Є Є Немає
тем. від способу введення
ПРОФІЛАКТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ
Можливість повторення Не Не Обов'язково
Профілактика МА ділиться на заходи загального поряд- в наступному обов'язково обов'язково
ку і індивідуальні. Заходи загального порядку включають
Схожі на фармакологіч- Часто Ні Ні
боротьбу з поліпрагмазією, зміна порядку роботи аптечних ну дію препарату
установ, підвищення якості ЛЗ, що випускаються чи прода- Схожі за клінікою Ні Так Так
ються, налагодження в установах охорони здоров»я методів на класичні АЗ
раннього виявлення і профілактики МА, їх ретельний облік, Можливо викликати Ні Ні Так
заборона використання ЛЗ у якості консервантів, проведення східними за антигенною
роз’яснювальної роботи серед населення. будовою препаратами
Індивідуальна профілактика МА повинна здійснюватися Ефект препаратів Відсутній Є Є
безпосередньо особами, що приймають ЛЗ. Хворі повинні Примітка: Токсичні реакції, у більшості, виникають при абсо-
уявляти собі всю небезпеку ЛЗ і притримуватися певних захо- лютному чи відносному передозуванні препаратів, за раху-
дів попередження ускладнень фармакотерапії. В цьому їм по- нок місцевої, подразнючої та іншої дії, невдалому сполученні
внні допомагати медпрацівники. ЛЗ тощо; хибноалергічні реакції звичайно виникають за рахунок
ліберації гістаміну у тканинах організму. Істинна ЛА — це наслідок
Лікування МА. Лікування МА являє собою вкрай складне за- попередньої сенсибілізації до лікарського препарату (напрацюван-
вдання. Мова йде, по-суті, про симптоматичне лікування (не- ня антитіл) з наступною реакцією антиген+антитіло, вивільненням
відкладна допомога при анафілактичному шоку описана окре- медіаторів та клінічними проявами їх дії.
мими протоколом).
Таблиця 3.
Методи лабораторної ідентифікації медикаментів-алергенів в залежності від типу медикаментозної алергічної реакції.
Тип
Клінічні форми Лабораторні методи ідентифікації ліків-алергенів
реакції
I Анафілактичний шок, шкірні прояви, бронхіальна астма, Базофільні тести, радіоалергосорбентний тест, імунофер-
алергічний риніт, кон'юнктивіт ментний аналіз, імунофлюоресцентні тести, метод імуно-
термістометрії
II Гемопатії (гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопе- Імунофлюоресцентні тести, реакція пасивної гемаглютина-
нія, агранулоцитоз, панцитопенія) ції, показник пошкодження нейтрофілів
III Сироваткова хвороба, екзема, враження імунними комп- Імунофлюоресцентні тести, реакції преципітації, визначен-
лексами внутрішніх органів, екзогенний алергічний альвео- ня імунних комплексів, імунотермістометрія
літ, артюсоподібні реакції, анемія, агранулоцитоз, васкуліти
IV Контактний дерматит, фотоалергічний дерматит, аутоалер- Реакція бластної трансформації лімфоцитів, реакція інгібіції
гічні враження, діарея міграції лейкоцитів, тест розеткоутворення, метод хемілю-
мінометрії
Директор департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

Р.О. Моісеєнко

Уніфіковані протоколи PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Уніфіковані протоколи PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Уніфіковані клінічні протоколи

екстреної медичної допомоги

Печать: Заказ №1409-1

КОНЦЕПЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ ЗА СИСТЕМОЮ САВ

С (Сіrculation) — відновлення кровообігу.

А (Airways) — відновлення прохідності дихальних шляхів.

В (Вrеаthing) — відновлення дихання

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АЗД

ПЕРЕВІРТЕ БЕЗПЕЧНІСТЬ МІСЦЯ ПОДІЇ

ПЕРЕВІРТЕ СВІДОМІСТЬ, ПОКЛИЧТЕ НА ДОПОМОГУ ОТОЧУЮЧИХ

ВІДКРИЙТЕ ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ, ПЕРЕВІРТЕ НАЯВНІСТЬ ДИХАННЯ,

СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ 30 : 2 САМОСТІЙНО АБО ОТОЧУЮЧИМ СЛІД ПРИНЕСТИ АЗД,

РИТМ ДЕФІБРИЛЯЦІЙНИЙ РИТМ НЕ ДЕФІБРИЛЯЦІЙНИЙ

СЛР 30:2 СЛР 30:2

Симптоматика пошкодження хребта: ПЕРВИННИЙ ОГЛЯД

1. Переконайтесь в безпечності місця події, тільки після

Проведення серцево-легеневої реанімації є пріоритетним,

Якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходжен-

Якщо місце події потенційно небезпечне, потерпілому не-

1.8. Епідеміологічна інформація

Алгоритм «Гіпертонічний криз»

Анамнез, огляд, контроль АТ, ЕКГ

Швидке зниження АТ в межах години на 15–25% під контр- β-блокатори (пропрано-

Екстрена доставка в стаціонар по профілю основного за-

Відома етіологія Гіпертермія ≥ 38,5°С Невідома етіологія

Інфекційні Неінфекційні «Лихоманка не-

Положення на боку, при необхідності — встановлення пові-

Рекомендації або транспортування Транспортування в стаціонар інфекцій- Провізорне транспортування в стаціо-

Виконати всі необхідні заходи щодо підготовки постраж-

В оптимальний термін транспортувати до спеціалізо-

Дії бригади при наданні екстреної медичної допомоги на місці події:

Зупинка зовнішньої кровотечі (притискання пальцями, стискаюча пов’язка,

При клінічних ознаках гострої дихальної недо-

Алгоритм № 2.1 Алгоритм № 2.2

Надання медичної допомоги на місці події та на шляху до лікарні (АВС)

Положення тіла на спині, застосування повітряпроводу, при необхіднос-

Доставка до ПШП відділення невідкладних

Катетеризація периферичної (при необхідності центральної) вени. ЕКГ-

Клінічні ознаки неефективної спонтанної вентиляції:

Респіраторна підтримка (рівень свідомості ≤ 8 балів за шкалою Глазго):

При можливості встановлення причин тяжкості стану

Переведення пацієнта на ШВЛ з 50% О2 та доставка в стаціонар з постій-

Алгоритм №2.1 При наявності кровотечі — тимчасова зупинка крово-

Ні Систолічний АТ ≥ 90 мм рт. ст.? Так

При крововтраті продовжити в/в інфузію коллоїдними

При відсутності ефекту —

ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА — ЗА АЛГОРИТМОМ САВDE

1. С — кровообіг (Circulation)

2. В — дихання (Breathing)

5. Е — додаткова інформація (Exposure)

Протокол «Отруєння не-

Можливі причини ГДН

правих відділів серця

Протокол при аритмії

рана в зоні Грекова, глу-

шийних вен, низький АТ.

Індикатори ефективності надання

Алгоритм надання медичної допомоги при гострому отруєнні

Оцінка стану хворого ↔ Визначення токсиндрому

Нормалізація серцевої діяльності та дихання (ABCDE)

Припинення потрапляння отрути до організму

Пероральне отруєння Інгаляційне отруєння Перкутанне отруєння

Винести постраждалого з токсичної