Лекція № 1

Тема: Поняття менеджменту

План

1. Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія

2. Рівні менеджменту
3. Функції менеджменту

1. Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія.

В останні роки в Україні широко використовуються терміни “управління” та

“менеджмент”. Що спільного та відмінного у цих двох поняттях ?
Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або
поведінку в зв’язку зі зміною обставин. Складовим елементом управління є менеджмент,
під яким розуміють цілеспрямовану дію на колектив працівників або окремих виконавців
для виконання поставлених завдань та досягнення визначеної мети. Термін “менеджмент”
походить з англійської мови і означає “керувати, управляти, стояти на чолі, завідувати,
бути здатним впоратися з чимось, якоюсь проблемою”.
Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще у
1933 р., визначає:
1) Менеджмент – це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).
2) Менеджмент – це влада та мистецтво керівника
3) Менеджмент – це вміння та адміністративні навики організувати ефективну роботу
апарату управління (служб працівників)
4) Менеджмент – це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.
З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організації,
мотивації та контролю, необхідний для формування й досягнення мети організації.
За напрямами здійснення менеджмент поділяють на виробничий, фінансовий та
маркетинг.
Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, який добре орієнтується в ринкових
відносинах. Тобто це не будь-який керівник, а тільки той, хто своєчасно реагує на
кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозицій, вміло перебудовує виробництво
(діяльність) з урахуванням вимог ринку.
Менеджер – управлінець, директор, завідувач, адміністратор, функціонер,
найманий професійний керівник, що не є власником фірми.
Поняття менеджменту часто пов’язане з поняттям бізнесу. У недалекому минулому
в колишньому СРСР термін “бізнес” визначали, як людську діяльність, що переслідує
єдину мету – наживу. Іноземні видання (термінологічні словники та довідники) вкладали
у це поняття дещо інший зміст – незалежна комерційна діяльність людини, що виступає
для неї як спосіб існування. А суть бізнесу на їх думку, полягає в етично наповненій
економічній активності людей по виробництву товарів, які мають корисні для споживача
якості.
Бізнес – це діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом створення та
реалізації певної продукції, робіт чи послуг. Управління бізнесом (business manegement) –
це управління комерційними, господарськими організаціями.
Термін “менеджмент” застосовується до будь-яких типів організацій, крім
державних органів будь-якого рівня, тут вживають термін “public administration” –
державне управління.
 Бізнесмен і менеджер – поняття не тотожні.
Бізнесмен – це той, хто “робить гроші”, власник капіталу, що знаходиться в обігу і
дає дохід. Ними може бути ділова людина, у якої немає підлеглих, або власник, який не
займає ніякої постійної посади в організації, але є утримувачем її акцій, або членом
правління.
Менеджер обов’язково займає постійну посаду і в його підпорядкуванні
знаходяться люди, а власник – суб’єкт власності, утримувач і розпорядник об’єктів
власності (окрема особа, колектив, асоціація, держава).
Найбільш поширений різновид бізнесу – підприємство.
Підприємство за своєю суттю є основним механізмом здійснення структурних змін
в економіці, забезпечення економічного зростання, формування заново створеного
капіталу (нових підприємств), забезпечення результативної інноваційної та інвестиційної
діяльності тощо.
Підприємець – це людина такого типу, яка готова йти на ризик, новаторство,
примноження багатства; яка регулює процес створення чогось нового, що має цінність;
яка приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність, отримуючи
грошовий дохід та особисте задоволення досягнутим.
Можна виділити основні відмінності між менеджером та підприємцем на основі
таких ознак:
1. Стратегічна орієнтація. Менеджер зорієнтований на виконання плану й досягнення
ефективності використання тих ресурсів, які є в його розпорядженні, а підприємець –
на пошук нових можливостей.
2. Здійснення задуманого. Менеджер приймає рішення й будь-що прагне його виконати, а
підприємець – ризикує й може змінювати ідею, яка виявилась нежиттєздатною.
3. Залучення ресурсів. Менеджер залучає ресурси з метою забезпечення роботи
підрозділів, а підприємець – для досягнення поставленої мети.
Тому менеджер зацікавлений у нагромадженні фондів, а підприємець виявляє
гнучкість, ризик і використовує оренду, кредит тощо.
4. Організаційна структура. Менеджер застосовує ту організаційну структуру
управління, яка склалася і має ієрархічну природу, а підприємець віддає перевагу
горизонтальним організаційним структурам, що спираються не неформальні зв’язки.
Певною мірою ролі менеджера й підприємця можуть перехрещуватися. Так
підприємець, який започаткував нове підприємство, врешті-решт може його очолити,
тобто стати менеджером. У свою чергу, менеджер може відкрити свою справу і стати
підприємцем. Однак ролі менеджера та підприємця можуть збігатися тільки тимчасово,
тобто через певний час функції працівника конкретизуються, і він займає відповідну
позицію в організації.

2. Рівні менеджменту
Хоча всі управлінці мають визначене місце і виконують певні функції, це не
свідчить про те, що всі вони займаються виконанням однакової роботи. Управлінська
праця теж розподіляється.
Виділяють горизонтальний поділ – призначення конкретних менеджерів для
керівництва підрозділами (фінансовий відділ, виробничий відділ, служба маркетингу
тощо) і вертикальний (координація управлінської роботи).
Саме вертикальний поділ веде до створення рівнів управління. Американський
соціолог Талькот Парсонс виділяє три рівні управління:
- технічний
- управлінський
- інституційний
 Цим рівням відповідають три групи менеджерів (керівників):
- керівники низової ланки (операційні управлінці)
- керівники середньої ланки
- керівники вищої ланки.
Така форма демонструє те, що на кожному наступному етапі чисельність
управлінців зменшується.
Особи, що діють на технічному рівні (нижчі ланки управління: керівники
підвідділів, бригад, майстри та інші аналогічні їм за рангом управлінські кадри)
займаються поточними операціями та діями необхідними для забезпечення ефективної
роботи без зривів у виробництві продукції чи наданні послуг.
Керівники на управлінському адміністративному рівні (керівники управлінь і
самостійних відділів) займаються управлінням і координацією всередині організації, вони
узгоджують різноманітні форми діяльності і зусилля різних підрозділів організації.
Керівники на інституційному рівні (вища керівна ланка: генеральний директор та
інші члени правління) займаються в основному виробленням довгострокових
(перспективних) планів, формулюванням завдань, адаптацією організації до різних змін,
управлінням відносинами між організацією і зовнішнім середовищем, а також
суспільством, у якому існує і функціонує дана організація.

Управління вищої
Інсти- ланки ТОР
туцій-
ний рівень
Управління середньої
ланки MIDDLE
Управлінський
рівень
Управління
низової
Технічний рівень ланки
LOWER

Мал. 1 Рівні управління

Рівні управління утворюють конструкцію організаційної структури фірми, що

зображується у вигляді ієрархічної піраміди управління, де кожна управлінська ланка
займає своє чітко визначене місце і виконує предписані функції.

3. Функції менеджменту

Усі сучасні дослідники процесу управління виробництвом вважають класичний

підхід,запропонований А. Файолем, основою класифікації функцій менеджменту.
Менеджмент – це процес планування, організації, мотивації та контролю
діяльності з тим, щоб забезпечити координацію всіх ресурсів, необхідних для ефективного
досягнення мети організації.
Планування – передбачає вироблення рішень про те, якими повинні бути цілі,
завдання організації і що повинні зробити члени організації, щоб досягти їх.
 Організація. Організовувати значить створити певну структуру. Організація як
функція менеджменту – це процес створення структури підприємства, яка дає можливість
людям ефективно працювати для досягнення спільної мети.
Функцію організації в менеджменті розглядають, як процес створення об’єкта
управління (виробничої структури) та суб’єкта управління з регламентацією їх функцій,
підфункцій, робіт і операцій, прав та обов’язків, а також підбір та розташування кадрів,
формування штатів працівників.
Мотивація. Поведінка людей завжди мотивована. Мотивацію визначають як
силу, що спонукає до дії. Мотив – це внутрішнє спонукання, імпульс або намір, який
змушує людину щось робити або поступати певним чином. Завданням функції мотивації є
створення такої мотиваційної системи, при якій персонал продуктивно виконує роботу
відповідно до делегованих йому обов’язків згідно з планом організації.
Контроль – це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Якщо не
доводити мету до своїх підлеглих, то немає чого і контролювати. Це стосується не лише
контролю за результатом, але й контролю за процесом, причому останній слід
здійснювати особливо уважно. Без контролю в організації починається хаос і об’єднати
діяльність людей стає неможливо.

Контрольні питання:

1. Які ви знаєте основні підходи до визначення категорії "менеджмент" ?

2. Дайте визначення категорії менеджмент у широкому та вузькому розумінні.
3. Поясніть сутність менеджменту як процесу реалізації функції управління.
4. Як ви розумієте категорії "результативність" та "ефективність" ? Чим вони
відрізняються ?
5. У чому полягають особливості управлінської діяльності порівняно з іншими
видами діяльності ? Які ознаки діяльності менеджера ?
6. Які рівні та які сфери діяльності менеджменту виділилися в процесі поділу
управлінської праці ? Охарактеризуйте відмінності в діяльності менеджерів
вищого, середнього і нижчого рівнів управління.
7. Які ролі виконують менеджери в організації. ? Як ви їх розумієте ? Наведіть
приклади.
8. Які специфічні особисті якості необхідні менеджерам ? Під впливом яких
факторів і як формуються перспективна модель менеджера.
9. Як співвідносяться поняття "менеджер" і "бізнесмен" ?

Література :

Тарнавська Н. П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія та практика: підручник

для вузів. - Тернопіль: Картбланш, 2005 - с. 11 - 30.
С. М. Соболь, В. М. Багацький Менеджмент: Навчально-методичний посібник
для самост. вивч. дисц.-К. КНЕУ, 2002