Герой літературного твору

Герой - розуміється цілісний образ - в сукупності його вигляду, способу

мислення, поведінки і душевного світу; Героями творів можуть бути не тільки
люди, але і тварини, фантастичні образи і навіть предмети
Персонаж - вид художнього образу, суб'єкт дії. емоційно нейтральне поняття,
яке означає постать літературного твору з будь-якими психічними,
особистісними якостями. Персонажі літературних творів є результатом уяви
автора твору, в незалежності від того, чи його уявлення про осіб реального світу
(прототипи літературних персонажів), чи цілковитої фантазії .
Характер - структура стійких, порівняно постійних психічних властивостей,
що визначають особливості відносин та поведінки особистості.
Система персонажів - це організованість персонажів літературно-художнього
твору. Елементами системи персонажів є діючі особи, а її структуру становить
відносно стійкий спосіб їх зв’язку. Для утворення системи персонажів потрібні
як мінімум два суб’єкти
Літературний тип - художній образ, риси якого є універсальними,
всезагальними, але одночасно і неповторними: образ жінки-матері у творчості Т.
Шевченка.
Ліричний герой - оповідач і ліричних і ліро-епічних творах, образ, що виникає
в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань,
роздумів.
Ліричний суб’єкт - уявна особа (синонім героя ліричного), яка висловлюється в
ліричному творі і через нього виражає свої переживання, переконання, а
водночас визначається цим твором
Сюжет - це зміст, система подій, змальованих у творі, у яких розкриваються
характери персонажів. Він має етапи розгортання подій: експозиція, зав’язка,
розвиток дії, кульмінація, розв’язка; іноді обрамлюється епілогом (заключний
розділ твору, що розповідає про долю героїв після розв’язки) чи прологом
( вступний розділ, що ознайомлює читачів із подіями, які відбувалися задового
до описаних подій у творі)
Композиція - це структура твору, що включає в себе всі форми художнього
зображення, використаного письменником. Композиція виражає взаємини,
взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору; способів
зображення і компонування художнього світу ( розповідь, оповідь, опис,
портрет, пейзаж, інтер’єр, монолог, діалог, полілог, репліка, ремарка) і кутів
зору суб’єктів художнього твору (автора, розповідача,оповідача, персонажів).
Відмінності сюжету та композиції:
Композиція – це структура твору, сюжет – його зміст.
Композиція підпорядковує твір своїм законам, в той час як сюжет чітко не
диференціюється і залежить лише від побажань автора.
Твір, зокрема ліричний, може не мати сюжету, але композиція – це
обов’язковий його елемент.
Композиція передбачає обов’язкову послідовність свого викладу твору, тоді як
сюжет може вільно комбінуватися.
Портрет літературного персонажа - це опис зовнішності дійової особи в
художньому творі. Літературний портрет дає змогу читачам уявити персонажа,
ніби на портреті, намальованому художником Опис-портрет допомагає читачам
краще зрозуміти, хто є герой, який у нього характер, як до нього ставиться сам
автор (письменник). Деталізований (поданий у динаміці,повторюваний),
психологічний – зображення зовнішності героя з експлікацією його
внутрішнього світу (доробок 19 ст.), фрагментарний (мінімальне зображення
зовнішності. Автор може вказати на одну-дві риси)
Інтер’єр - вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них
знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору. Сприяє глибшій
характеристиці персонажів, часто має важливе ідейно-композиційне значення.
Сон персонажа - елемент композиції твору. Виконує найчастіше пророчу,
прогностичну функцію (автор розкриває майбутнє, таким чином попереджує).
Сон вимальовує психологічні, соціально-політичні умови, в яких хормується
характер. Сновидіння характеризує моральний, духовний образ персанажа. Сон
дає можливість проникнути в глибини психологічного життя людини. Сон і
літературі надає можливість сказати про героя те, що він сам про себе не скаже,
не знає, не усвідомлює
Ім’я літературного персонажа - повні за структурою ( ім’я, прізвище та по-
батькові), неповні за структурою ( тільки ім’я або тільки прізвище), промовисті
(імена з прозорою семантикою, яка вказує на певну рису характеру, звичку,
ваду…)
Пейзаж - один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи,
будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу.
Мовлення персонажа - Усне: монолог,діалог, полілог, Письмове: листи
щоденник, Внутрішнє: внутрішній монолог потік свідомості
Функції засобів для створення та характеристики персонажа:
Характерологічна (ім'я героя роману П.Зюскінда «Парфуми» Жан –
найпопулярніше французьке ім'я, Батист - від Жан Батиста Мольєра, а також від
англ. Baptize –Хреститель, Гренуй – від.фр. жаба – всі значення символічно,
імпліцитно реалізовано в образі геніального парфумера);
Зображально-виражальна (особливо яскраво реалізовано у портретах,
наприклад, портрет Гобсека примушує читача асоціювати персонажа з
тваринкою. Або опис кімнати героя роману К.Гамсуна «Голод» нагадую за
формою труну, персонаж живе на межі, дійсно голодує);
Емоційно-експресивна (вираження авторського ставлення до персонажа,
наприклад Катюша Маслова з роману Л.М.Толстого «Воскресіння», поряд в
варіантами Катька, Катерина);
Вічні літературні персонажі - літературні образи,які мають велике
загальнолюдське значення
Типологія літературних персонажів:
Реально-історичні (Наполеон, Понтій Пилат, Юлій Цезар, Кутузов…)
Вигадані персонажі (створені виключно авторською фантазією)
Персонажі, які мають прототипи (Робінзон Крузо, Наташа Ростова…).
Прототип – реальна людина, яка послужила основою художнього образу.
Всі вище названі персонажі являються життєподібними.
Умовні персонажі нежиттєподібного типу (персоніфіковані речі, фантастичні
істоти, сили: недотикомка(Ф.Сологуб «Мелкий бес»),
кепка С.Кржижановський «Сірий фетр», кисть руки «Сбежавшие пальцы»…