Тема 11. Розгляд справи по суті. Фіксування судового процесу.

1. Поняття та значення стадії розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті – це центральна стадія провадження у справі, завданням якого є

розгляд та виріешння спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а
також розподіл судових витрат.

Завдання даної стадії:

 Розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні
матеріалів;
 Розподіл судових витрат.

Строки:
 Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня
відкриття проваження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого
провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
 Суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті.

На даній стадії реалізується принцип безпосередності. Так, відповідно до ст. 213 ЦПК
принцип безпосередності полягає в тому, що :
 Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази справі;
 Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів
під час судового розгляду справа розглядається спочатку.

2. Судове засідання та режими його проведення.

Розгляд справи відбувається у судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо
таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на
підставі наявних у суду матеріалів.

Учасники справи мають право:

 Брати участь у засіданні особисто;
 Брати участь у засіданні в режимі відеоконференції, окрім випадків, коли явка
учасника справи в судове засідання визнана судом обовязковою.

3. Основні етапи рогляду справи по суті:

А. Відкриття провадження у справі

1. Головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається;

2. Секретар судового засідання доповідає про явку учасників справи.
3. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також
перевіряє повноваження представників;
4. Головуючий розяснює перекладачу, експерту, спеціалісту його права та обовязки,
приводить експерта та перекладача до присяги;
5. Свідки видаляються із зали судового засідання;
6. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаіста,
секретаря судового засідання і розяснює учасникам справи право заявляти відводи;
7. Головуючий розяснює учасникам справи їх права та обовязки, крім випадків, коли
учасника справи представляє адвокат;
 8. Відбувається розгляд заяв та клопотань, повязані з розглядом справи, які з поважних
причин не були заявлені у підготовчому засіданні.
Б. Зясування обставин справи та дослідження доказів

Зясування обставин справи:

1. Суд заслуховує вступне слово позивача, відповідача, третіх осіб, а також інших
учасників;
2. Учасники справи з дозволу головуючого можуть ставити питання один одному;
3. Після вступного слова суд зясовує обставини справи, на які учасники справи
посилаються як на підставі своїх вимог та заперечень та досліджує докази, якими вони
обгрунтовуються;
4. Якщо спір не може бути вирішено в одному судовому засіданні, судом може бути
оголошено перерву в межах строків розгляду справи;
5. Також у випадках, передбачених ст. 223 ЦПК, суд може відкласти розгляд справи;
6. Після зясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає
сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення, які
можуть доповнити матеріали справи.

Дослідження доказів:
1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
2. Докази, що не були предметом дослідження у судовому засіданні, не можуть бути
покладені судом в основу ухваленого ріешння;
3. Кожен свідок допитується окремо;
4. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться у
присутности батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якзо вони не
заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби
у справах дітей;
5. Якщо сторона, третя особи, їх представники заявлять, що факти, які мають значення
для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки;
6. Речові та електронні докази оглядаються судом або досліджуютьс яним іншим
способом, а також предявляюься для ознайомлення особам, які беруть участь у справі,
а в необхідних випадках також експертам, спеціалістам і свідкам;
7. Письмові докази за клопотанням учасника справ оголошуються в судовому засідання
або предявляються йому, а в разі необхідності – свідкам, експертам, спеціалістам або
перекладачам для ознайомлення;
8. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому
засіданні. Для розяснення і доповнення висновку, експерту можуть бути поставлені
питання.

В. Судові дебати та ухвалення рішення

1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У

цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому
засіданні;
2. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність зясування нових обставин справи,
що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу
про повернення до зясування обставин у справі;
3. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення,
оголосивши орієнтовний час його проголошення;
4. Якщо під час ухвалення рішеня виникає потреба зясувати будь-яку обставину шляхом
повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії суд, не приймаючи
рішення, постановляє ухвалу про поноволення судового розгляду;
5. Під час узвалення судового рішеня ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті,
крім складу суду, який розглядає справу.
 Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду.

Завершення провадження у справі відбувається (стадії розгляду прави по суті):

1. Шляхом ухвалення рішення по суті справи;
2. Бех ухвалення рішення по суті справи шляхом:
 Закриття провадження у справі (ст. 255-256 ЦПК)
 Залишення позову без розгляду (ст. 257 ЦПК)
 Зупинення провадження у справі (носить тимчасовий характер) (ст. 251-254 ЦПК)9
4. Фіксування цивільного процесу.

Одним із основних засад цивільного судочинства є його гласність та відкритість, повне

фіксування технічними засобами.

Фіксування процесу – це повний запис судового засідання за допомогою відео- та (або)

звукозаписувального технічного засоби в порядку, передбаченому Положенням про Єдину
інформаційно-телекомунікаційну систему, що здійснюється судом.

Окрім того, у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення

протоколу судового засідання.

У протколі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря
судового засідання;
3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;
4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
5) назва процесуальної дії;
6) час вчинення процесуальної дії;
7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
Учасники справи мають право ознайомлюватись із технічним записом судового засідання,
протоколом судового засідання та протягом 5 днів з дня проголошення рішення у справі
подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол.
При його складання можуть застосовуватися технічні засоби. Зміст протоколу про вчинення
окремих процесуальних дій визначений ч. 2 ст. 250 ЦПК.