Запитання для самодіагностики

13. Проаналізуйте структуру діяльності.

Діяльність являє собою складне утворення, що містить у собі окремі
компоненти. До структури діяльності входять потреба, мотив, мета, задача, дії,
операції, зовнішня і внутрішня сторони. Деякі з цих компонентів уже отримали
своє пояснення. Зупинимось на наступних.
Мета – це ідеальний образ майбутнього результату діяльності. Метою є більш
чи менш точне уявлення людини про те, що на даний момент відсутнє і
повинно бути отримане в результаті діяльності.
Як же людина може передбачати майбутній результат? Між явищами дійсності
існує повторюваний закономірний зв'язок. Ми знаємо: вогонь завжди пече.
Пізнаючи ці зв'язки, людина може прогнозувати зміни в довкіллі під впливом
тих чи інших предметів.
На шляху до мети діяльності людина послідовно розв'язує низку задач.
Наприклад, щоб пошити сукню, треба виготовити викройку, вирізати, зшити.
Кожен такий відносно закінчений елемент діяльності, спрямований на
розв'язання однієї поточної задачі, називають дією. Спосіб виконання дії в
конкретній ситуації – операція. Так, дія з'єднання окремих частин у конкретних
умовах може бути операцією склеювання паперу, зшивання тканини,
зварювання металу.
Дія, спрямована на зміну стану або властивостей предметів зовнішнього світу –
предметна. Виконання предметної дії полягає в здійсненні певної системи рухів
(взяти, перемістити, відпустити). Внутрішні або розумові дії – планування,
контролю і корекції рухів. Контроль і корекція можливі в результаті порівняння
поточних результатів з метою.
У діяльності нерозривно пов'язані її внутрішні і зовнішні сторони. Коли ми
плануємо, прогнозуємо перед тим, як виконувати роботу, внутрішня (психічна)
діяльність випереджує зовнішню (фізичну, предметну). Фізичне оперування
речами замінюється уявним, що значно його полегшує. Процес такого переходу
від зовнішньої дії до внутрішньої – інтеріоризація. Подумки людина може
оперувати образами предметів, які відсутні на даний момент. Людина уявляє,
згадує, і цим вивільняється від ситуативної залежності, властивої для поведінки
тварин.
Перехід внутрішніх дій у зовнішні – екстеріоризація – відбувається під час
здійснення планів. Зовнішня сторона – рухи, за допомогою яких людина
впливає на світ, визначається внутрішньою (мотивами, знаннями, волею), але й
внутрішня виявляється у зовнішній, яка дозволяє з'ясувати міру відповідності
отриманих результатів очікуваним.

1
 Тестові завдання з теми

1. Специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і

творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови
свого існування – це:
а) активність;
б) діяльність;
в) спілкування;
г) поведінка.

2. Загальними характеристиками діяльності є:

а) соціальна обумовленість;
б) спонтанність;
в) предметність;
г) суб'єктність.

3. Вид діяльності людини, метою якої є не результат діяльності, а її

процес, це:
а) гра;
б) праця;
в) спілкування;
г) навчання.

4. Всі складові діяльності підпорядковані певній системі і здійснюються

згідно осмисленого плану:
а) вірно;
б) невірно.

5. Внутрішнє спонукання до діяльності, суб'єктивне обгрунтування

людиною необхідності і значущості для нього реалізації висунутої мети (чому,
заради чого здійснюється діяльність) – це:
а) мотив;
б) потреба;
в) результат;
г) активність.

2
 6. Діяльність людини як і активність тварин езультат їхньої біологічної
еволюції, генотипічно обумовлена і розгортається в міру дозрівання
організму:
а) вірно;
б) невірно.

7. Базова характеристика людської діяльності, яка виявляється в

спрямованості на предмети матеріальної і духовної культури відповідно до
вироблених в суспільстві способів і норм дій, це:
а) суб’єктність;
б) предметність;
в) плановість;
г) соціальна обумовленість.

8. Параметром людських потреб, який характеризує значення відповідної

потреби для людини, її актуальність, частота виникнення, спонукальний
потенціал, виступає:
а) кількість;
б) сила;
в) якість;
г) всі варіанти вірні.

9. Навчання – це вид діяльності людини, яка має суспільний характер і

спрямована на задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб:
а) вірно;
б) невірно.

10. Розумові компоненти дії включають:

а) дії щодо сприйняття об’єкта (його розміру, стану, розташування);
б) дії з пізнання суті предметів і явищ, закономірних зв’язків між ними;
в) дії, спрямовані на зміну об’єкта в просторі;
г) всі варіанти вірні.

11. Гра за правилами представляє собою діяльність за визначеним

сценарієм:
а) вірно;
б) невірно.

3
 12. Негнучка частина діяльності, яка людиною виконується механічно і
не має свідомої мети або явно вираженого продуктивного завершення:
а) вміння;
б) навички;
в) звичка;
г) немає вірної відповіді.

13. У nрoцесі розвитку діяльності відбувається автоматизація окремих

операцій та інших її компонентів, вони перетворюються на вміння і навички:
а) вірно;
б) невірно.

14. Етапи творчої діяльності – це:

а) виникнення творчого задуму;
б) осмислення задуму, збір матеріалу;
в) реалізація задуму;
г) всі варіанти вірні.

15. Творчість може розглядатися двояко – як компонент будь-якої

діяльності і як самостійна діяльність:
а) вірно;
б) невірно.