Культура і світогляд давнього риму.

Загальна характеристика

Формувались на базі общини і грецька культура і римська община, цим

вони подібні. В них є спільні цінності:
- ідея єдності людини зі своєю общиною, не існує героя, який би існував
окремо від общини.
- нерозривний зв’язок індивідуального блага і блага колективного, герой
націлений дбати про благо соціуму, або ж він карається за свій гібрис.
- ідея єдності людей і богів, ідея богів і героїв, які підкуються про благо
людини.
Афіни – це обране місце, бо покровителька – Афіна, коли боги відвернулись
від міста – занепад. Покровитель Рима – Юпітер.
Політичне життя теж багато в чому спільне, боротьба лідерів, думок, лідер
прагнув заручитися підтримкою народних зборів. І греки і римляни робили
ставку на ораторське мистецтво. Але між ними є відмінності, і їх більше, ніж
подібностей. Рим вів постійні війни з сусідками, він не приховував своїх
колонізаторських амбіцій, тобто це велика завойовницька держава. Греків
цікавило, звідки все взялося, звідки взялась людина, з чого все постало, куди
все прямує, греки створюють міфи про богів і героїв, в центрі міфології
римлян, був сам Рим, герої – люди, не напівбоги, а звичайні земні громадяни,
воїни, які боролися і загинули за велич риму. За переконанням римлян, боги
лише допомагали людям перемагати. Життя давнього грека обумовлюється
долею, богами, людина не може підкорити собі долю, то людина в Римі
вивищується за рахунок своєї значимості, не божество робить людину
сильною, це самодостатній герой, і йому боги лише допомагають.
Наприклад, Еней, в нього була божественна допомога, і це центр римської
ідеології.
ЯКЩО ДЛЯ ГРЕКІВ ГРЕЦІЯ – ЦЕ ВЕСЬ СВІТ, ТО ДЛЯ РИМЛЯН ВЕСЬ
СВІТ ЦЕ РИМ. ГРЕКАМ ДОБРЕ В МАЛЕНЬКІЙ БАТЬКІВЩИНИ, ВОНИ
ЗАМКНЕНІ В СВОЄМУ ПРОСТОРУ І ЕЛЛАДА Є ДЛЯ НИХ ІДЕАЛЬНОЮ
ДЕРЖАВОЮ, ТОДІ ЯК У РИМЛЯН ЗАКЛАДЕНЕ ПРАГНЕННЯ
ПЕРЕТВОРИТИ УВЕСЬ СВІТ НА РИМ (ВСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО РИМУ).
В римській культурі, релігія, міфологія дуже близька до практичного життя,
вона дуже близька до права, і саме римляни підкреслювали зв’язок міфів з
іншими сторонами життя, з правом, з політичною боротьбою. Октавіан
Август. Орел – символ імперії в римі, бо це птаха Юпітера, який
символізував душу імператора. В римській міфології, релігії вона створена
для обслуговування суспільства. Розбудова міста, колонізація, характер їх
міфології більш приземлений, правда життя.
Римляни елліністична культура, вони багато взяли запозичень з греків, і
адаптували їх під свій лад, навіть сюжетний, художній, драматичний, але
філософія не прижилась в римі. Греки ставились до точних наук як до
філософії, вони до всього ставились як до символів того чи того, як там
формули допомагають збагнути влаштування світу, а римлян це не цікавило,
вони практичні і тверезі. Рим має практичні науки – мореплавство,
юриспруденція, тобто прикладні мистецтва.
ГРЕЦІЯ – ВИТОНЧЕНІСТЬ МИСТЕЦТВА, ГРАЦІОЗНІСТЬ, ВИТОНЧЕНА
КРАСА, УВАГА ДО ДЕТАЛЕЙ, УЯВА

РИМ – МОГУТНІСТЬ, СОЛІДНІСТЬ, МАСИВНІСТЬ, УТИЛІТАРНІСТЬ,

УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ, ПРАКТИЦИЗМ

Греки прагнуть ідеалізувати людину, римляни ж намагаються створити дуже

реалістичний портрет, величну скульптуру, людину показували часто
людину в моменті володіння їх справою (зброєю, рукописами і тд…), тобто
перед нами дуже життєвий портрет. В ГРЕЦІЇ ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ –
ПЛАСТИЧНИЙ, КРАСА, ЗАДОВОЛЕННЯ, А ДЛЯ РИМЛЯН – СИЛА
ВБРАНА У ВЕЛИЧ (ОСЬ ЩО ЦІКАВИТЬ РИМЛЯН). ТРІУМФ, ВЕЛИЧ,
ДЕРЖАВА.

У римі відбулася еволюція релігії, вони еволюціонували від прадавньої

римської релігії (там ніколи не було антропоцентричних богів), вони
спочатку вірили в безликих духів, це не були духи з людськими рисами.
Тому прадавня міфологія не стає підгрунтям для літератури, на відміну від
Греції. ЯНУС, КВІРІН І МАРС – ТРИ ПОЧАТКОВІ БОЖЕСТВА, В ЯКИХ
ВІРИЛИ РИМЛЯНИ. І вже потім – етруски – місцеві племена, з якими
римляни вели боротьбу, і пізніше під впливом етрусків і греків, римляни
олюднюють богів. Римська відрізняється земним характером, божества там
постають в своїх щоденних діяннях. Для греків – бог – це ідеальна людина,
істота, а в римлян такого не було. Римлянам притаманна конкретність
мислення, їм важливо змусити релігію працювати на суспільство, тому вона
виконує конкретні функції. Наприклад, Зевсом легко керувати, а слово
Юпітера – це слово-закон, його не послухатися неможливо, він імператор.

Римляни – це суспільство воїнів, в них великі завойовницькі амбіції, тому в

них є певні правила, як зробити так, щоб суспільство працювало. Особисті
чесноти – якості, які повинні бути присутні в характері кожної римської
людини (via romana – римський шлях, розуміння того, куди прямує рим, у
рима є місія, рим повинен підкорити весь світ, це духовно сильна держава), і
ці особисті чесноти – це еталон таких вершин, щоб все оце працювало.
ОСОБИСТІ ЧЕСНОТИ:
AUKTORIAS – духовний авторитет, розуміння свого місця в суспільстві
KLEMENTIA – милосердя, поступливість
DIGNITAS - честь, повага, особиста гордість
FIRMITAS – твердість характеру, цілеспрямованість
GRAVITAS – серйозність і відповідальність
HYMANITAS– вишуканість, цивілізованість, культурність
PIETAS – розуміння свого обов’язку, набожність, повага до порядку речей в
суспільстві, політиці, релігії, включає в себе ідею патріотизму і
самопожертви
VERITAS – правдивість, чесність по відношенню до інших
PRYDENCIA – розсудливість, проникливість.

СУСПІЛЬНІ ЧЕСНОТИ:
BONUS EVENTYS– збереження в пам’яті позитивних моментів в історії
ABYNDANTIA – багатство, достаток
FIDES – довіра, віра в суспільних справах
NOBILITAS – благородство в суспільній сфері
PROVIDENTIA – довіра проведінню, довіра до божої волі, яка допомагає
римлянам позбавитися невдач і добитися найкращих результатів
VIRTYS – мужність, доблесть (грецьке Аретте)
МАРК ПОРІЙ ДЕНТАТ аля – приклад доблесті