Микола Віталійович Лисенко (1842-1912)

Лисенко – видатний український композитор, піаніст, дириґент,

педагог, фольклорист і музично-громадський діяч,
основоположник української національної композиторської
школи.
Біографія та короткий огляд творчості
Дитячі та юнацькі роки. Музична обдарованість, ранній вияв
таланту, навчання музики з 5-ти років. Заняття по фортепіано.
Любов до народної пісні.
Навчання у Київському пансіоні (1852-1855), Харківській
гімназії (1855-1859) та природничому факультеті Київського
університету (1859-1865). 
Збирання українських народних пісень, керівництво
студентським аматорським театром у Києві. Організація
студентського хору, виконання ним творів Лисенка (зокрема,
обробок народних пісень).
Праця мировим посередником у Таращанському повіті Київської
губернії (1865-1867), глибше знайомство з життям українського
села.
Навчання у Лейпцизькій консерваторії (1967-1869) по композиції
та фортепіано. Початок праці над великим циклом сольних і
хорових творів «Музика до «Кобзаря» Т.Шевченка. Оркестрова
увертюра на тему української пісні «Ой запив козак, запив»,
«Заповіт» – перший твір на слова Т.Шевченка. 
Повернення у Київ (1869). Виконавська, творча та музично-
громадська діяльність. Виступи в концертах Київського
відділення РМТ, праця викладачем фортепіано в музичній школі.
Опери «Чорноморці» (1872), «Різдвяна ніч» (1873).
Фольклористичні праці 1980-х років.«Характеристика музичних
особливостей українських дум і пісень, співаних  Остапом
Вересаєм» та інші.
Перебування у Петербурзі (1874-1876). Вдосконалення
композиторської техніки в галузі інструментовки у М.Римського-
Корсакова. Знайомство з М.Мусоргським, О.Бородіним, Ц.Кюї,
В.Стасовим. Концертні виступи.
Період найбільшого творчого розквіту. Інтенсивна творча і
музично-громадська діяльність кінця 70-80-х років. Фортепіанна
музика, кантати та хорові твори, опери «Утоплена», «Наталка
Полтавка», «Тарас Бульба». Концерти студентського хору
Київського університету під керуванням Лисенка, виконання
хорових творів та обробок народних пісень композитора.
Творча діяльність 90-х та 1900-х років Дитячі опери «Коза-
дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна». Кантата «На вічну
пам'ять І.Котляревському», романси, фортепіанні твори. 
Заснування  у 1904 р. в Києві Музично-драматичної школи (з
1918 року – Музично-драматичний інститут його імені). Серед
його учнів – Л.Ревуцький, К.Стеценко, О.Кошиць,
В.Верховинець.
Останні роки життя. Революція 1905-1907 років. Хор-гімн
«Вічний революціонер», опера-сатира «Енеїда», інші твори
композитора.
Основний зміст творчості Лисенка – життя народу в його різних
виявах. Правдивість, народність, висока професіональна
майстерність. Лисенко і Шевченко. Лисенко – один із видатних
інтерпретаторів «Кобзаря» Шевченка (понад 80 творів на тексти
поета). Вокальні твори на слова І.Франка, Л.Українки, Г.Гейне,
А.Міцкевича та ін. Новаторство Лисенка в усіх жанрах творчості.
Збагачення їх новим змістом, новою музичною образністю та
стилістикою. Створення нової якості національного стилю у
кожному з музичних жанрів. Розвиток його стильових рис в
українській музиці ХХ ст.

Опера «Наталка-Полтавка» (1889)
Роль Лисенка в упорядкуванні музики І.Котляревського. Опера
«Наталка Полтавка» –  зразок лірико-побутової опери. Роль
народної пісні – сольної і хорової, як важливого засобу
характеристики персонажів, розкриття їх переживань. Втілення
соціально-побутового конфлікту. Чергування розмовних діалогів
з музичними номерами. Використання українських  народних
пісень, ліричних, танцювально-жартівливих, пісень-
романсів.Драматургічна функція музики. Двадцять музичних
номерів, їх зв’язок  із сюжетом твору, його драматургією. Вияв
специфічних рис оперної драматургії у побудові сольних,
ансамблевих вокальних номерів, увертюри, антрактах. Образи
опери. 
 Пісня Наталки «Віють вітри» – експозиція образу. Ліричний
монолог героїні. Використання особливостей пісень-романсів.
Щирість, виразність вокальної партії. Ліризм, простота,
мелодійність.
• Пісня Наталки написана для високого голосу, повино