Модульний контроль 2

(за змістовим модулем 2

“Інституційне забезпечення реалізації європейського права”)
Варіант 7
Прізвище, ім’я, академічна група: Коломієць Софія, РСБ-1-21-4.0д

Дайте письмові відповіді на питання:

1. ОБСЄ: Парламентська Асамблея

2. Комітет регіонів
3. Євроюст

1. ОБСЄ: Парламентська Асамблея

До ПАРЄ входять 324 члени і 324 «заступників».
У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади,
Мексики та Ізраїлю.
Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпру,
а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.
ПАРЄ є найстарішим у Європі органом міжпарламентської співпраці.
Асамблею очолює голова, що обирається формально на один рік.
Посада голови переходить в порядку ротації від однієї політичної групи
(фракції) до іншої кожні 5 років.
Парла́ментська асамбле́я Ради Європи (ПАРЄ) - один з двох головних
статутних органів РЄ, консультативний орган, що складається з представників
парламентів усіх держав-членів.
Членів ПАРЄ призначають парламенти держав-членів.
5 найбільших держав представлені в ПАРЄ 18 членами, мінімальне
представництво — 2 члени від держави.
Національна делегація має включати представників усіх політичних партій,
представлених в парламенті, і відповідати вимогам збалансованого
представництва чоловіків і жінок.
Загалом до ПАРЄ входять 324 члени і 324 «заступників».
У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади,
Мексики та Ізраїлю.
Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпру,
а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.
ПАРЄ є найстарішим у Європі органом міжпарламентської співпраці.
Асамблею очолює голова, що обирається формально на один рік.
Посада голови переходить в порядку ротації від однієї політичної групи
(фракції) до іншої кожні 5 років.
Асамблея обирає також заступників голови, в наш час їх кількість становить 20.
Як і в національних парламентах та Європарламенті, в ПАРЄ працюють
фракції, сформовані за політичною орієнтацією їх членів — так звані
«політичні групи».
Особливість діяльності політичних груп в ПАРЄ (на відміну від
Європарламенту):
їх члени на практиці орієнтуються на пріоритети власних держав, тому є
непоодинокими випадки, коли вони голосують у відмінному від рішення
політичної групи ключі.
Значна кількість членів Асамблеї наразі не належать до жодної з політичних
груп.
Також подібно національним парламентам в ПАРЄ є комісії за напрямками
діяльності (найважливі):
1)Комісія з політичних питань,
2)Комісія з правових питань та прав людини,
3)Комісія з виконання державами своїх зобов'язань.
Бюро Асамблеї: Голова ПАРЄ, його заступники, голови політичних груп і
комісій.
Бюро керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та
визначення питань, які заслуговують розробки доповідей.
Пленарні сесії Асамблеї проходять чотири рази на рік і тривають по одному
тижню кожна.
ПАРЄ розглядає актуальні питання, пов’язані з проблемами сучасного
суспільства і різними аспектами міжнародної політики в рамках загального
мандату Ради Європи, що охоплює такі сфери як:
1)захист прав людини,
2)розвиток демократії та
3)верховенства права.
Результати роботи Асамблеї відіграють важливу роль у визначенні напрямів
діяльності Комітету Міністрів, а також міжурядового співробітництва в рамках
РЄ.
Члени Асамблеї доводять їх до відома своїх національних парламентів і тим
самим здійснюють вплив на свої уряди у сфері дотримання прав людини.
Асамблея також закликає держави забезпечувати та підтримувати демократичні
стандарти як у Європі, так і в сусідніх регіонах.
Асамблея відіграє роль генератора ідей щодо вдосконалення законів і практик
Європи, а також «рушієм» РЄ та захисником Європейської конвенції з прав
людини.
ПАРЄ проводить щороку одну чергову сесію, що складається з 4-х частин:
пленарні тижневі засідання Асамблеї проходять в залі засідань Палацу Європи
у Страсбурзі у січні, квітні, червні та вересні-жовтні.
Члени ПАРЄ та їхніх заступники обираються або призначаються
національними парламентами з їхнього складу.

Матеріали для Асамблеї спеціально готують 9 профільних комітетів:

1)політичних питань та демократії;
2)правових питань і прав людини;
3)соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку;
4)питань культури, науки, освіти та ЗМІ;
5)питань міграції, біженців та переміщених осіб;
6)питань рівності та недискримінації;
7)питань виборів суддів Європейського суду прав людини;
8)правил процедури, імунітетів та інституційних справ;
9)питань дотримання державами-членами обов’язків і зобов’язань перед Радою
Європи (Моніторинговий комітет).
Після вступу держави до Ради Європи ПАРЄ слідкує через Комітет з
моніторингу (МК, 1997 р.) за тим, як вона виконує взяті на себе зобов’язання.
МК раз на рік надає Асамблеї звіт про основні підсумки.
Станом на кінець 2019 р. під моніторингом ПАРЄ залишалися 10 країн:
Азербайджан, Албанія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія,
Сербія, Туреччина та Україна.
На січневій частині сесії ПАРЄ у 2020 році ПАРЄ ухвалила рішення про
запровадження моніторингу щодо Польщі (перша в історії держава-член ЄС,
що перебуває під моніторингом через загрози демократії та верховенству
права).

Асамблея обирає:
Генерального секретаря Ради Європи,
його заступника,
Генерального секретаря ПАРЄ,
суддів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ),
Комісара РЄ з прав людини.
Голова Асамблеї обирається з-поміж її членів за традицією на два послідовних
однорічних терміни.
При цьому переобрання на другий термін не обов'язково повинно наставати за
першим терміном.
Також Голова, обраний в ході сесії на неповний термін, може бути переобраний
ще на два терміни.
Асамблея приймає три типи документів:
рекомендації (для Комітету міністрів),
резолюції (які виражають їх власні точки зору) та
висновки (щодо заявок на членство, проектів договорів та інших текстів,
поданих Комітетом Міністрів).
Рекомендації та резолюції – правові акти, які приймає Асамблея на основі
доповідей, що їх готують депутати.
Документи, прийняті ПАРЄ, служать настановами для Комітету міністрів Ради
Європи, національних урядів, парламентів, політичних партій та інших
важливих установ суспільства.
Сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних
проблем європейської політики, на них регулярно запрошують глав держав і
урядів.
Україні виділено 12 місць у ПАРЄ (на основі ст. 26 Статуту РЄ), на які
Розпорядженням Голови Верховної Ради України призначаються 12 народних
депутатів України - основних членів Асамблеї і 12 народних депутатів - їхніх
заступників.
Зазначена кількість депутатів складає Постійну делегацію Верховної Ради
України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
2. Комітет регіонів (1992 р.) - для надання Раді та Комісії консультативної
допомоги. Комітет регіонів створений згідно з Договором про Європейський
Союз, розпочав свою діяльність 1994 року. Він складається з представників
місцевих і регіональних органів управління, яких призначає Рада за
пропозиціями країн-членів на п'ятирирічний термін. В процесі ухвалювання
рішень з питань, що зачіпають місцеві й регіональні інтереси, як-от освіта,
справи молоді, культура, охорона здоров'я, соціальне й економічне
гуртування, консультації з Комітетом регіонів обов'язкові.
Складається з 350 членів, які представляють регіональні та місцеві органи
держав-членів ЄС.
Відображаючи інтереси регіонів на європейському рівні, КР поширює свої
консультативні повноваження на:
соціальну,
екологічну політику,
питання, пов'язані із забезпеченням зайнятості,
питання транскордонної співпраці.

3. Євроюст — європейське агентство, що співпрацює з судовими та

поліцейськими органами держав-членів ЄС.
Євроюст стимулює і координує розслідування і судові переслідування між
компетентними органами в д/ч і покращує співпрацю між компетентними
органами д/ч, зокрема шляхом сприяння виконанню міжнародної взаємної
правової допомоги та здійснення прохань про екстрадицію.
Компетенція Євроюсту охоплює такі види злочинів і правопорушень:
● тероризм,
● незаконний обіг наркотиків,
● торгівля приватними даними,
● підробка, відмивання грошей,
● комп'ютерні злочини,
● злочини проти власності або суспільних благ, включаючи шахрайство та
корупцію,
● злочини, що впливають фінансові інтереси ЄС,
● екологічні злочини та участь у злочинній організації.
Крім того, Євроюст може допомагати державам-членам ЄС у розслідуванні
інших злочинів.
Євроюст може просити компетентні органи зацікавлених держав - членів:
проводити розслідування або здійснювати конкретні дії;
дозволу на координацію їх дій;
створити спільну слідчу групу, або забезпечити Євроюст інформацією,
необхідною для виконання певних завдань.
Також Євроюст:
повинен забезпечити, щоб компетентні органи інформували одне одного про
розслідування та висунення звинувачень у злочинах, що стосуються іншої
сторони;
сприяє компетентним органам у забезпеченні координації розслідувань і
судових процесів.