Когнітивна лінгвістика

Формування к.л.
Об'єкт дослідження к.л.
Когнітивна семантика
Концептуалізація і категоризація
Концепти
Когнітивна лінгвістика
• Наука, що вивчає співвідношення
когнітивних і мовних структур
• Когнітивна наука – це наука, що займається
когніцією (пізнанням)
• Когнітивна лінгвістика займається
лінгвістикою в її мовному відображенні
• Когніція – поняття, що охоплює пізнання
світу і життя людини вцілому, її взаємодію з
оточуючим світом
Когнітивна лінгвістика
• Розвиток ономасіології або теорії номінації
(О.С. Кубрякова)
• Семасіологічна теорія (Ю.Д. Апересян, М.В.
Нікітін)
• Теорія логічного аналізу (Н.Д. Арутюнова)
• Семіологічна граматика (Ю.Д. Стєпанов)
• Мовленнєве мислення (С.Д. Кацнельсон)
• Функціонально-семантичне поле (О.В.
Бондарко)
Передмови для формування наукового
напрямку
• Усвідомлення потреби в системному
вивченні людської свідомості
• Розуміння того, що мова забезпечує єдиний
надійний доступ до свідомості
К.Л. вивчає
• Мову як когнітивну здатність
• Це передбачає вивчення мовних структур,
співвідносячи їх із сприйняттям, мисленням,
пам'яттю, уявою, тощо, вивчаючи яку роль
грають мовні форми і одиниці в здійсненні цих
процесів, в відображенні їх специфіки та
специфіці їх результатів
• Глобальна Проблема: як відображається у
свідомості людини її розуміння та бачення
світу
• Світ представлений у свідомості у вигляді
певних структур знання, думки та оцінки
світу.
• Які структури використовуються людиною,
як вона ними оперує, коли ми говоримо про
певну картину світу в її свідомості
К.Л. і Традиційна Л.
• Відрізняються особливою постановкою
проблеми співвіднесення мови і мислення
• К.Л. не є дескриптивною, а виконує
пояснюючу функцію
• Міждисциплінарний характер досліджень
• Антропоцентризм (визнання центральної
ролі мовця у процесі пізнання і мовленнєвої
діяльності)
К.Л.
• Когнітивна семантика (прототипічна сеантика,
фреймова семантика): Дж. Лакофф, М. Джонсон, Ч.
Філлмор, У. Крофт, Д. Круз
• К. лексикологія (к. аспекти формування та
використання лексичного значення) Дж.
Пустейовський
• К. граматика: типологічна когнітивна граматика
(Т.Гівон, Дж. Байбі); дискурсивна граматика (С.
Томпсон, П. Хоппер; граматика конструкцій (А.
Голдберг); граматикалізація (Е. Трауготт, Б. Хейні);
когнітивна (просторова( граматика (Р. Ленекер)
Когнітивна семантика
• Багаторівнева теорія значення: значення мовних
одиниць аналізується у контексті усіх знаю і досвіду
людини, а не лише мовних знань
• Значне місце відводиться антропоцентричному
факторові – людині як спостерігачу, “концептуалізатору”
та “категорізатору”.
• Людині приписується активна роль у формуванні
значень мовних одиниць, людина формує значення, а не
отримує їх у готовому вигляді, а також їй приписується
активна роль у виборі мовних засобів вираження для
опису окремої ситуації і у розумінні мотивів цього
вибору
2 етапи розвитку когнітивізма
• Ранній – логічний (об'єктивістський)
• Сучасний – експерієнційний (досвід)
•
Логічний
• Значення слова або граматичної форми
представлене як набір семантичних ознак,
що регулюють правильність використання
цього слова в словосполученні та реченні:
автомобіль
Експерієнційний
• Враховує особливості не лише теоретичне,
але й побутове пізнання когніції (теорія
прототипів і природної категорізації) : Е.
Рош, Дж. Лакофф, Дж. Тейлор, теорії
виокремлення (Р. Ленекер), концентрації або
фокусування уваги (Л. Талмі, Ч. Філмор)
• Ґрунтується на досвіді взаємодії з оточуючим
світом
• В основі формування розуміння сенсу
висловлення знаходяться наші знання про
світ, що передають колективний та
індивідуальний досвід пізнання його
Теорія виокремлення (prominence view)
• Вибір підмета залежить від ступеня
виокремлення того чи іншого елемента
ситуації, що описується
• John hit the ball with his arm
• The ball was hit by John with his arm
• Дає можливе пояснення тому, як людина
відбирає і розподіляє інформацію у
висловленні
Теорія концентрації або фокусування
уваги
• Все, що виражає людина у висловленні
відбиває те, які елементи події привертають
його увагу
• John hit the ball with his arm
Поняття концептуалізації і категорізації

• Концептуалізація – переосмислення інформації,

що поступає, мисленнєве конструювання
предметів і явищ, що призводить до утворення
певних уявлень про світ у вигляді концептів:
концепт часу, руху і т.п.
• Категорізація – поділ світу на категорії:
виокремлення груп і класів, категорій
аналогічних об'єктів або подій (включаючи
концептуальні категорії як узагальнення
конкретних смислів та концептів).
Концептуалізація (аспекти)
• Статичний: концептуалізація (система
знань), категоризація (система категорій)
• Динамічний: (концептуалізація )процеси
осмислення об'єктів світу і формування
одиниць знання про них – концептів);
категоризація: процеси розподілу цих знань
по рубриками досвіду: певні категоріям,
співвідношення з певними категоріями.
Концепти
• Ідеальні, абстрактні одиниці, смисли, якими
людина оперує в процесі мислення і мовно-
мисленнєвої діяльності.
• Людина мислить концептами
• Концепт – оперативна змістова одиниця
мислення, одиниця або квант структурного
пізнання (О.С. Кубрякова)
• Поняття – відбиває найбільш загальні,
суттєві (логічно конструйовані) ознаки
предмета і явища
• Концепт може відбивати один або декілька,
будь-які, не обов'язково суттєві ознаки
об'єкта.
АВТОМОБІЛЬ
• Поняття: транспортний засіб, перевезення,
колеса, двигун
• Концепт: + бензин, дороги, водійські права,
автокредит і т.п.
Способи формування концептів
• Чуттєвий досвід
• Предметно-практична діяльності людини
• Експериментально-пізнавальна і теоретико-
пізнавальна (наукова) діяльність
Структура концепту
• Структура концепту для людини – гештальт
• Гештальт – структура, елементи якої не
можуть існувати поза цілим, або загальне
значення якої не може бути виведене зі
значень її елементів і того, як вони
поєднуються один з одним (Lakoff)
• Концепт має низку характеристик, що
називають компонентами або
концептуальними ознаками
Концепт
• Ядро – конкретні образні характеристики, що
є результатом чуттєвого сприйняття світу
• Абстрактні ознаки – похідні, відбивають
спеціальні знання про об'єкти, отримані в
результаті теоретичного, наукового пізнання
• Концепт не має жорсткої структури
• Зміст к. постійно насичується, інтегруючи
нові характеристики, що призводить до
збільшення його об'єму
Зміст к.
• Підлягає певній стандартизації на
загальнонаціональному або груповому рівні
• Концептуальні характеристики виявляються
через значення мовних одиниць, що
представляють окремий концепт (словникові
дефініції, мовленнєві контексти)
• Концептуальний аналіз (об'єкт – значення і
смисли, що передають окремі слова,
словосполучення і т.п. і їх реалізація у вигляді
окремих висловлень, текстів або цілих творів).
К. аналіз
• Аналіз концептуальних дефініцій
• Контекстуально-репрезентативний або
функціонально-репрезентативний аналіз
• Жоден концепт не може бути представлений
у мовленні повністю (пізнання індивідуальне,
як і формування самого концепту)
4 основні типології концептів
• Змістова (подієвий, ситуаційних, класифікаційний)
• Структурна (конкретно-чуттєвий образ,
представлення, схема, прототип, пропозиційна
структура, фрейм, сценарій (скрипт), гештальт,
категорія, когнітивна матриця і т.п.)
• Репрезентативна (фонологічні, лексичні,
фразеологічні, словотворчі, лексико-граматичні,
граматичні, текстові, понадтексттові)
• Функціональна (тематичні і операційні (смисли)
Структурна типологія к.
• Концептуально-прості
• Концептуально-складні
Концуптуально-прості
• Конкретно-чуттєвий образ – образ предмета або явища у
нашій свідомості
• Уявлення – узагальнені чуттєві образи різних предметів
або явищ
• Схема – мисленнєвий зразок предмета або явища, що має
просторово-контурний характер
• Поняття – концепт, що містить найбільш загальні, суттєві
ознаки предмета або явища, його об'єктивні логічно
сконструйовані характеристики
• Прототип – категоріальний концепт, що дає уявлення
про найбільш типовий зразок певної категорії (соціальні
стереотипи)
Концептуально-складні
• Пропозиційна структура (пропозиція) – модель
події як певної галузі нашого досвіду, в якій
виокремлюються елементи – аргументи та
базовий предикат, що поєднує аргументи (агенс,
пацієнс, екперієнцер, бенефактив, інструмент і
т.ін.)
• Фрейм – об'ємний, багатокомпонентний концепт,
що відбиває “пакет” інформації, знання про
стереотипну ситуацію, що часто повторюється
(вершинні вузли; термінальні вузли або слоти)
• Сценарії або скрипти – динамічно
представлений фрейм, як послідовність
конкретних етапів, епізодів, фрагментів, що
розгортаються в часі
• Гештальт – концептуальна структуру, цілісний
образ, що суміщає в собі чуттєві і раціональні
компоненти в їх єдності, результат цілісного
сприйняття ситуації, в якій цілісний образ, що
простіше своїх складових, домінує над ними
• Категорія – концептуальне поєднання будь-
яких об'єктів
• Когнітивна матриця – одиниця
багатоаспектного знання, що поєднує в собі
різні когнітивні контексти або концептуальні
області, що інтегровані вербально в єдиний
комплекс
Когнітивна матриця як одиниця знання
• Система взаємопов'язаних когнітивних контекстів або
галузей концептуалізацї об'єкта
• Матрицю використовують для позначення низки
структурно-семантичних варіантів багатозначного
слова або концептуальних характеристик, що лежать в
основі їх формування та розуміння
• Когнітивна матриця використовується для позначення
особливого єдиного формату, одиниці знання –
знання багатоаспектного як системи взаємопов'язаних
когнітивних контекстів. Останні набуваю статусу
самостійних, незалежних один від одного компонентів
К. матриця
• Не властива жодна ієрархія
• Зводить в єдине знання про різні аспекти
одного явища (система різних когнітивних
контекстів)
• Зміст компонентів матричної моделі може
значно варіюватися в межах побутового та
експертного знання, а також в межах мовної
та соціальної належності людини
• Поєднує концепти різних тематичних галузей
Когнітивно-матричний аналіз
• Виявлення взаємопов'язаних аспектів єдиного знання
інтеграційного характеру
• Побудова когнітивної матриці інтегративного концепту
• Опис компонентів матриці як системи когнітивних
контекстів або концептуальних областей, що лежать в
основі формування значень мовних одиниць
• Виокремлення основних характеристик об'єкта
• Вивчення взаємозв'язку об'єкта з контекстами
• Опис когнітивних механізмів формування відповідних
мовних значень та смислів
• Аналіз мовних механізмів та конкретних мовних засобів
реалізації цих значень на функціональному рівні
Структурні типи когнітивної
матриці (загальна)
Структурні типи когнітивної матриці
(часткова)