Підготовка, готовність і ПКІ

2020 Технічний і клінічний підрозділ ВООЗ із ПКІ

Принципи управління надзвичайними ситуаціями

Оцінити заходи з запобігання, Стратегії, які можуть допомогти

підготовку до мінімізації закладу запобігти надзвичайній
Запобігання та
наслідків і роботу з ситуації та мінімізувати її
реагування; заклади прагнуть
мінімізація наслідки (наприклад,
повернутися до наслідків забезпечення вакцинації
«нормального» стану або персоналу проти захворювань)
«відновитися в кращому
стані»
(BКС)
Підготовка та
Відновлення
стан готовності

Заходи, які вживають до

Заходи з реагування на
початку надзвичайної ситуації
відому або підозрювану Реагування
подію
Що таке підготовленість у сфері охорони здоров’я?

• Знання, організаційні спроможності та системи, розроблені

державними органами, організаціями, що займаються
реагуванням і відновленням, громадами й окремими
людьми, щоб ефективно передбачати можливі, неминучі,
виникаючі чи поточні надзвичайні ситуації, реагувати на них
і забезпечувати відновлення після їх наслідків.

• Заходи, які вживають до початку надзвичайної ситуації, та

які підвищують спроможність закладу реагувати, коли
надзвичайна ситуація матиме місце.

• Усі рівні: національний, регіональний і рівень закладу

Навіщо?

• Тому що підготовленість є невід'ємною частиною

посилення системи охорони здоров'я та вкрай важлива для
управління надзвичайними ситуаціями та катастрофами у
сфері охорони здоров’я

• Неадекватні заходи ПКІ можуть призвести до передачі

інфекцій пацієнтам, персоналу, відвідувачам і всередині
громади
Стан готовності

Спроможності та системи, які мають бути впроваджені для

забезпечення швидкого й ефективного реагування на
випадки надзвичайних ситуацій і катастроф у сфері охорони
здоров’я та готовності до «агресивного» стримування події
(спалаху) до подальшого поширення.

за поточних обставин: швидке та ефективне реагування на занесення

інфекції й виникнення випадків COVID-19
8 принципів реагування в сфері громадського здоров’я

1 Координація, планування та моніторинг на рівні країни

2 Оповіщення про ризики та залучення громад

3 Нагляд, епідеміологічне розслідування, швидке реагування та розслідування випадків

4 Пункти в'їзду

5 Національні лабораторії

6 Профілактика та контроль інфекцій

7 Ведення випадків

8 Підтримка діяльності та логістика, включаючи плани екстрених заходів і

механізми фінансування
Принцип 1
Координація, планування та моніторинг на рівні країни

• Активізувати міжгалузеві, багатосторонні координаційні механізми для

підтримки підготовки та реагування

• Співпрацювати з національними органами влади й основними

партнерами з метою розробити спеціально для країни оперативний
Крок план із прогнозованими потребами у ресурсах для забезпечення
1 підготовки та реагування на COVID-19, або, бажано, адаптувати, де це
можливо, наявний «План готовності до пандемії грипу»

• Провести вихідну оцінку спроможностей та аналіз ризиків,

включаючи відображення вразливих груп населення

• Почати розробляти метричні показники та системи моніторингу й

оцінки для оцінки ефективності та впливу запланованих заходів
Принцип 1
Координація, планування та моніторинг на рівні країни

• Сформувати команду з управління надзвичайними ситуаціями, включаючи швидке

розгортання спеціально призначеного персоналу національних і партнерських
організацій, у межах оперативного центру з надзвичайних ситуацій у галузі
охорони здоров'я (ОЦНСОЗ) або еквівалентної організації, якщо така наявна
Крок • Підібрати, навчити та призначити речників

2 • Залучатися до взаємодії з місцевими донорами й існуючими програмами з метою

мобілізації/виділення ресурсів і спроможностей для виконання оперативного
плану

• Переглянути нормативні вимоги та законодавчу базу для всіх потенційних заходів

у сфері громадського здоров'я

• Здійснювати моніторинг впровадження ПКЗЗС на основі основних показників

ефективності СППР та регулярно готувати звіт про ситуацію
Принцип 1
Координація, планування та моніторинг на рівні країни

• Регулярно проводити оперативний огляд із метою оцінки успішності

впровадження й епідеміологічної ситуації та, за необхідності,
коригування операційних планів

• Проводити огляд після впровадження заходів відповідно до ММСП (2005),

Крок за потребою

3 • Використати спалах COVID-19 для тестування/навчання на основі

наявних планів, систем і вправ для засвоєння уроків, що ляжуть в основу
майбутніх заходів підготовки та реагування
Профілактика та контроль інфекцій (ПКІ)

передбачає постійну діяльність, що проводиться або

підтримується національною програмою та
координатором/командою/комітетом із ПКІ, вищими
посадовими особами закладу охорони здоров'я й
усім персоналом на рівні закладу.
Профілактика та контроль інфекцій

науковий підхід, що включає

• практичні рішення, що покликані запобігти шкоді, яку заподіюють

інфекції пацієнтам і медичним працівникам

• ґрунтується на принципах роботи з інфекційними хворобами,

епідеміології, соціальних наук і посилення системи охорони
здоров'я та

• укорінений в принципі безпеки пацієнтів і якості медичних послуг

Кому загрожує інфекція?

УСІМ
Переваги ПКІ

Захищати себе

Захищати своїх пацієнтів

Захищати свою родину та громаду

Цілі ПКІ при підготовці до спалахів

1. Знизити рівень передачі інфекцій, асоційованих із

системою охорони здоров'я
2. Підвищити рівень безпеку персоналу, пацієнтів і
відвідувачів
3. Підвищувати спроможність організації або
медичної установи реагувати на спалах
4. Знизити або зменшити ризик того, що сама
лікарня (медична установа) поширюватиме спалах
Основні компоненти ефективних програм ПКІ в усіх контекстах

• Ефективні програми ПКІ повинні

ґрунтуватися на впровадженні всіх
основних компонентів

• Якщо знань, системи, організації та

ресурсів ПКІ немає, навряд чи країна
чи установа зможе ефективно
відреагувати на спалах
Мають бути впроваджені принаймні мінімальні
вимоги ПКІ
Отже, мінімальні вимоги являють собою початковий
етап роботи з розбудови надійних та ефективних
програм ПКІ на національному рівні та на рівні
закладу та МАЮТЬ бути впроваджені в усіх країнах і
медичних закладах задля підтримки подальшого
прогресу на шляху до повного впровадження всіх
основних компонентів.

Мінімальні вимоги визначають як:

Стандарти ПКІ, що повинні бути впроваджені на

національному рівні та на рівні закладу для
забезпечення мінімального рівня захисту та безпеки
для пацієнтів, медперсоналу та відвідувачів на засадах
основних компонентів ВООЗ для програм ПКІ.
Мінімальні вимоги ПКІ
Національний рівень Рівень закладу
Первинна ланка: навчений спеціаліст зв'язку в сфері ПКІ
CC1 – Вторинна ланка: 1 навчений основам ПКІ координатор
впроваджена функціональна програма ПКІ, що на 250 ліжок із виділеним часом і бюджетом
включає принаймні одного навченого основам Третинна ланка: 1 навчений основам ПКІ координатор
ПКІ координатора на повний робочий день та на повний робочий день на 250 ліжок із виділеним
окремий бюджет ПКІ. часом і бюджетом + мультидисциплінарний комітет ПКІ
+ доступ до мікробіологічної лабораторії

Первинна ланка: СОП принаймні щодо

стандартних заходів безпеки й основ запобіжних
CC2 –
заходів на основі характеристик передачі
доказові національні настанови з ПКІ, адаптовані
Вторинна та третинна ланка: додаткові СОП із
до місцевого контексту
хірургічних втручань, профілактики ендемічних
ВЛІ та гігієни праці
Мінімальні вимоги ПКІ
Національний рівень
CC3 –
освіта та навчання: Національна політика, згідно
з якою всі медичні працівники навчаються ПКІ +
національна навчальна програма з ПКІ +
моніторинг ефективності навчання ПКІ
CC4 –
Національна технічна група розробляє плани
нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями
(ВЛІ) та моніторингу ПКІ
Рівень закладу
Первинна ланка: навчений спеціаліст зв'язку в сфері ПКІ
Вторинна ланка: 1 навчений основам ПКІ координатор
на 250 ліжок із виділеним часом і бюджетом
Третинна ланка: 1 навчений основам ПКІ координатор
на повний робочий день на 250 ліжок із виділеним
часом і бюджетом + мультидисциплінарний комітет ПКІ
+ доступ до мікробіологічної лабораторії
Первинна - вторинна ланки: Нагляд за ВЛІ не є
мінімальною вимогою, але мають відповідати
національним планам.
Третинна ланка: Активний нагляд за ВЛІ й АМР і
зворотній зв'язок повинні бути основним
напрямком роботи програми ПКІ.
Мінімальні вимоги ПКІ
Національний рівень Рівень закладу
Первинна ланка: ММСВ впроваджуватиме пріоритетні заходи
ПКІ (гігієна рук, безпека ін'єкцій, знезараження медичного
CC5 – обладнання, очищення навколишнього середовища)
Вторинна ланка: ММСВ для впровадження всіх стандартних
для втручань ПКІ повинні бути впроваджені
запобіжних заходів і заходів на основі передачі та сортування
мультимодальні стратегії вдосконалення (тріажу)
(ММСВ) Третинна ланка: те саме, що вторинна ланка + ММСВ для
конкретних типів ВЛІ (наприклад, КАІК) відповідно до місцевих
ризиків та епідеміології

Первинна допомога: моніторинг показників ПКІ

CC6 –
Національна технічна група з моніторингу ПКІ
розробляє плани + рекомендації щодо показників
ПКІ + систему + навчання
на основі пріоритетів ПКІ (див. CC5)
Вторинна та третинна ланка: окрема
відповідальна особа для моніторингу ПКІ та
своєчасного зворотного зв’язку + гігієна рук як
основний показник
Мінімальні вимоги ПКІ
Національний рівень Рівень закладу
Первинна ланка: ММСВ впроваджуватиме пріоритетні заходи
ПКІ (гігієна рук, безпека ін'єкцій, знезараження медичного
обладнання, очищення навколишнього середовища)
CC7 – Вторинна ланка: ММСВ для впровадження всіх стандартних
робоче навантаження, укомплектованість запобіжних заходів і заходів на основі передачі та сортування
персоналом і кількість зайнятих ліжок (тріажу)
Третинна ланка: те саме, що вторинна ланка + ММСВ для
конкретних типів ВЛІ (наприклад, КАІК) відповідно до місцевих
ризиків та епідеміології

Первинна ланка: Діяльність із надання пацієнтам допомоги

повинна здійснюватися в чистому та гігієнічному середовищі,
заклади повинні передбачити окремі зони для санітарних
CC8 – заходів, знезараження та переробки медичного обладнання, а
розбудова середовища, матеріали й обладнання також мати достатню кількість матеріалів ПКІ й обладнання для
для ПКІ забезпечення заходів ПКІ.
Вторинна - третинна ланки: У закладах повинно бути достатньо
одиночних кімнат для карантину, або, якщо це доречно, слід
забезпечити доступ до когорти.
Мінімальні вимоги ПКІ в контексті спалаху
COVID-19:

https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/covid-
19-sprp-unct-guidelines.pdf
Яка роль координатора, команди чи комітету з ПКІ?

Окремий координаційний центр ПКІ

• Знання: мати розуміння стратегій ПКІ, необхідних
на випадок спалахів/епідемій тощо.

Медичний заклад
• Інфраструктура
• Розробка стратегії та СОП
• Оцінка, підготовка та готовність

Комітет із ПКІ
• Брати участь у реагуванні та відновленні
• Брати участь у нагляді та моніторингу
• Ведення пацієнтів
• Освіта