Запитання для обговорення (після аналізу документа):

1. Які критерії (тести) безсторонності (неупередженості) судді визнає практика ЄСПЛ?

2. Оцініть обґрунтованість і прийнятність кожного із наведених у заяві аргументів. Чи
підлягає заява задоволенню, а суддя Січиокно Т.А. – відводу?
3. Інформація для роздумів: чи можна відвести суддю від розгляду заяви про відвід іншому
судді? Наприклад, провадження по суті розглядає суддя Січиокно Т.А., заявлений їй відвід
потрапив на розгляд до судді Савченка А.Г. Чи можна відвести суддю Савченка А.Г. від
розгляду заяви про відвід судді Січиокно Т.А. з тим, щоб розглянув таку заяву інший суддя
(не Савченко А.Г.). Аргументи за і проти, що демонструє судова практика у кримінальному
процесі.

Голові Октябрського районного суду

м. Полтави Полтавської області
36000, м.Полтава, Полтавська область,
вулиця Навроцького, 5
Савченку Анатолію Григоровичу

потерпілої Кривенко Олександри Григорівни

79039, м.Полтава, Полтавська область,
вул.Шевченко, б.4, кв.5
тел. 099-65-64-636

ЗАЯВА ПРО ВІДВІД СУДДІ

У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави Полтавської області
перебуває кримінальна справа №554/8874/15-к щодо Довженка Михайла Сергійовича про
вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, а
саме умисне вбивство з корисливих мотивів. ( а Кривенко хто, жертва???)
Розгляд даної справи по суті одноособово проводить суддя Октябрського районного
суду м.Полтава Січиокно Тетяна Андріївна.
Я вважаю, що суддя Січиокно Тетяна Андріївна не може брати участь у розгляді
справи та підлягає відводу на підставі п. 4 ст. 75 КПК України, відповідно до якого слідчий
суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності
інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Обґрунтуванням цього є те, що суддею Октябрського районного суду м. Полтави
Січиокно Тетяною Андріївною порушені вимоги, передбачені ч. 8 ст. 135 КПК України
стосовно законного порядку виклику в кримінальному провадженні потерпілої сторони та
представника, що свідчить про наявність сумніву про неупередженість судді Січиокно Тетяни
Андріївни.
 Окрім того, про наявність упередженості у судді свідчить той факт, що згідно із
заповітом, складеним мною 19.09.2022 року, до судді Січиокно Тетяни Андріївни має перейти
право власності на автомобіль марки Tesla Model S 2018 року випуску. Наявність майнової
преференції від одного з учасників справи істотно впливає на неупередженість судді, що
унеможливлює її участь у провадженні.
Більше того, відповідно до роздруківки із соціальної мережі Facebook суддя Січиокно
Тетяни Андріївни перебуває у статусі «Друзі» із прокурором Леваденком Сергієм
Олексійовичем, який бере безпосередню участь у провадженні. Натомість подану мною заявку
на приєднання до своїх друзів судді Січиокно Тетяни Андріївни відхилила без пояснення
причин. На самих же сторінках зазначених осіб у мережі Facebook можна віднайти
фотографію, де суддя Січиокно Тетяна Андріїївна, прокурор Леваденко Сергій Олексійович, а
також захисник Гуменюк Микола Олександрович стоять поруч на нагородженні Полтавської
ОДА з нагоди дня юриста (08.10.2021 р.).
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 75, ст. 80, ст. 82 КПК України
ПРОШУ:
1. Заяву про відвід передати на розгляд до Апеляційного суду Полтавської області,
тому що я недовіряю усім суддям Октябрського районного суду як таким, що є упередженими
до простих людей та корумпованими.
2. Відвести суддю Січиокно Тетяну Андріївну від розгляду кримінальної справи
554/8874/15-к щодо Довженка Михайла Сергійовича про вчинення кримінального
правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК.

19.09.2022 р. Кривенко О.Г.

 Стаття 80. Заява про відвід
1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя,
суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник
персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані
заявити самовідвід.
{Частина перша статті 80 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1492-VIII від
07.09.2016, № 2617-VIII від 22.11.2018}
2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у
кримінальному провадженні.
3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під
час судового провадження.

Стаття 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в

кримінальному провадженні
1. Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному
провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем,
близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого,
заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник
персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
{Пункт 2 частини першої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII
від 07.09.2016}
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в
результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу
порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами
між собою.

Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа
виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави,
визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої
неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою -
сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери
розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником
правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо
таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити
склад суду для судового розгляду;

Стаття 35. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Визначення складу

суду
1. У суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що
забезпечує, зокрема:
1) об’єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між
суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного
судді;
3. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду -
судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою
інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів,
скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та
в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для
кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь
в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за
нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з
тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків,
через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження
одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку,
встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному,
кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей
же склад суду.
2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час
судового провадження - суд, який його здійснює.
3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає
дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання
про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю
голосів.
4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою
затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право
залишити таку заяву без розгляду.

Стаття 82. Наслідки відводу слідчого судді, судді

1. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне
провадження передається на розгляд іншому слідчому судді.
2. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове
провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
3. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу
суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається
в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів
із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.
4. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження
або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього
Кодексу.
5. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду,
то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку,
передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції,
який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження,
неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження
здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад
суду. 

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування
безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм,
урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя
особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм,
іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших
аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований
сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності
упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують
очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується
органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки
його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому.
Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у
неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти
Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що
засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"),
позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність
обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн
проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96
рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності
певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.
Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно
обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути
видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в
демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня
2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява N 4785/02 та рішення ЄСПЛ
від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява N 21722/11).
Отже, не може бути підставою для відводу колегії суддів заява, яка містить лише припущення
про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів,
доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про
існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не
підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в
ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа
№9901/673/18).
Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні
будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника,
тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо
підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.
Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав
відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами,
оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням
Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного
Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні
дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в
апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно,
незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею
процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право
сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин,
які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву
про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді
справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів,
доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес
можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА справа № 753/22118/20 провадження №

1-кс/753/181/21 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ “18” січня 2021
Порядок вирішення питання про відвід встановлено ст. 81КПК України. Відповідно до ч. 1
цієї статті у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове
провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку,
встановленому ч.3 ст. 35 цього Кодексу. Заявлення відводів судді, який розглядає відвід
слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у даному
кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь
слідчого судді у кримінальному провадженні, КПК України не передбачено.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва 

Вирішуючи питання відводу слідчому судді, який розглядає питання відводу слідчому
судді, який здійснює розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу, у
даному випадку, тримання під вартою, виходжу з поняття такої процесуальної дії як відвід,
який може бути заявлений лише тому слідчому судді, який бере участь у кримінальному
провадженні (ч.1 ст.75 КПК України). У випадку заявлення відводу слідчому судді, такий
відвід розглядає інший суддя цього суду (ч.1,2 ст.81 КПК України).

Отже, заявлення відводу слідчому судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже не
здійснює повноваження слідчого судді у даному кримінальному провадженні, а лише
перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у провадженні, КПК
України не передбачає. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання
правом на відвід з метою затягування провадження.

Незгода сторони захисту із рішеннями слідчого судді можуть бути оскарженими або до
апеляційної інстанції, або ж під час підготовчого провадження у суді.

04 лютого 2021 року смт Білогір'я

Слідчий суддя Білогірського районного суду Хмельницької області 

Встановлено, що відвід слідчому судді заявляється у тому числі і з підстав визначених п. 4 ч.

1 ст. 75 КПК України, тобто за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості
судді.
Вирішуючи питання відводу судді, який розглядає питання відводу слідчому судді, який
здійснює розгляд скарги на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про
визнання потерпілим, виходжу з поняття такої процесуальної дії як відвід, який може бути
заявлений лише тому слідчому судді, який бере участь у кримінальному провадженні (ч. 1 ст.
75 КПК України). У разі заявлення слідчому судді відводу з підстав, передбачених
статтями 75, 76 КПК, його розглядає інший суддя цього ж суду у порядку, встановленому в ст.
81 КПК.
Отже, заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже, не здійснює
повноваження судді (слідчого судді) у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє
наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному
провадженні, КПК не передбачено. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як
зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та, діючи
відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК, залишати такі заяви без розгляду (п. 2 Листа Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2016 р. N
223-1650/0/4-16 "Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції
судового контролю в кримінальному провадженні").
Незгода ОСОБА_1 із рішеннями слідчого судді може бути оскарженими або до апеляційної
інстанції, або ж під час підготовчого провадження у суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки
зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, має право
залишити таку заяву без розгляду.
Таким чином, слідчий суддя, який розглядає питання про відвід іншого слідчого судді, при
заявленні йому відводу, повинен залишати таку заяву без розгляду.