Журба Віра

Група УІ-02
Практичне завдання 6

1.Опитування по Темі "Правочин. Представництво. Строки та терміни. Позовна

давність".

2. Вирішення завдань

1. Громадянка Анісімова і її колишній чоловік звернулись до нотаріуса з

проханням завірити досягнуту між ними згоду. Згідно якої розведене подружжя
взаємно відмовляються від пред’явлення один одному яких-небудь вимог по
утриманню малолітніх дітей, чоловік зобов’язується не претендувати на розподіл
спільно нажитого майна, а жінка –не вступати у новий шлюб до досягнення дітьми
повноліття. Нотаріус відмовився посвідчити такий правочин.
Чи правильно вчинив нотаріус?

Згідно зі ст. 203 ч.1, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його
моральним засадам. В даному контексті дії батьків є неправомірними, оскільки
порушують інтереси власних неповнолітніх дітей?

2.Старший співробітник інституту Васильок подарував інституту бібліотеку

спеціальної літератури, яку він збирав протягом всього свого життя. Про свій подарунок
він оголосив на засіданні вченої ради інституту, а також в інтерв’ю, яке було
опубліковане в інститутському виданні. 
Оскільки книг було багато і перевезти одразу їх було складно, Васильок 
здійснював їх перевезення невеликими партіями. Не встигнувши передати всі книги
Васильок помер. Його син, будучи єдиним спадкоємцем за законом, у відповідь на
прохання директора передати книги, що залишились, вимагав повернути книги,
передані раніше його батьком, посилаючись на те, що договір між його батьком та
інститутом не був належним чином оформлений.
В суді, де розглядався даний спір, інститут пред’явив акт взяття на баланс книг,
переданих Васильковим у подарунок інституту, підписаний завідуючим бібліотекою
інституту і затверджений директором інституту.
Як слід вирішити спір, який виник?

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦКУ Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій
формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі
електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними
до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі
якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину
також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші
документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст. 208 ЦКУ, дії спадкоємця є неправомірними, оскільки договір був
оформлений правильно.
 3.Волкову у спадок перейшов автомобіль „Жигулі”. Будучи вдячним своєму другу
Яковлєву і, не вміючи водити автомобіль, Волков уклав із Яковлєвим договір, за яким
він зобов’язувався подарувати  Яковлєву легковий автомобіль „Жигулі” негайно після
отримання правовстановлюючих документів на автомобіль. Договір був посвідчений
нотаріусом.
Яковлєв приступив до здійснення профілактичного ремонту автомобіля і витратив
на це значну суму коштів. Однак після отримання відповідних документів Волков
відмовився подарувати Яковлєву автомобіль. Яковлєв пред’явив у суді позов з
вимогою про передачу йому автомобіля.
Вирішіть справу. 

За ч.1 ст. 719 ЦКУ Договір дарування предметів особистого користування та

побутового призначення може бути укладений усно. За ч. 2 ст. 723 ЦКУ У разі настання
строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з
обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від
дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

4. Аксаков, на утриманні якого знаходилось дві малолітні сестри, продав

Федорову трьохкімнатну квартиру, яка перейшла до них по спадку від батька.
Правочин був укладений за ініціативою Федорова, який знав про скрутне матеріальне
становище Аксакова і його сестер. На отримані від продажу засоби Аксаков із сестрами
купили двохкімнатну квартиру.
Через півтора року Аксаков вияснив, що продана ним квартира оцінювалась на
ринку в той період значно більше від тієї суми, яка була сплачена Федоровим. Аксаков
пред’явив до суду позов про визнання правочину недійсним, мотивуючи свою вимогу
тим, що Федоров скористався скрутним матеріальним становищем Аксакова і його
малолітніх сестер. У судовому засіданні з’ясувалось, що Федоров був обізнаний з
цінами на квартири, оскільки очолював одне із агентств з продажу нерухомості.
Вирішіть справу.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 230 ЦКУ Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу
сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229
цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо
сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,
або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана
відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що
завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

5. Професор консерваторії, володіючи скрипкою Страдиварі, хотів, щоб після його

смерті скрипка перейшла у власність його талановитого учня. Знаючи, що це викличе
невдоволення членів його сім’ї, він уклав з учнем у простій письмовій формі правочин
купівлі-продажу скрипки. Ніяких грошей за неї він не отримав. Про це знали два
товариша молодого скрипаля. Після смерті професора вони про все розказали членам
його сім’ї . Спадкоємці вимагали повернення скрипки. Власник скрипки відмовився її
повернути і запропонував спадкоємцям прийняти у нього грошову суму, вказану у
письмовому договорі з професором. Спадкоємці від цього відмовились і звернулись у
суд з позовом про повернення скрипки.
Яке рішення повинен прийняти суд?

За ст. 216 ЦКУ у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути
другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі
неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано,
за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з п. 5 ст. 203 ЦКУ про загальні
вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Правочин має бути
спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У даному
випадку правові наслідки були дотримані тільки однією стороною, відповідно до
першого пункту ст. 215 ЦКУ про недійсність правочину: підставою недійсності
правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)
вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
Кодексу.

6. 72-річна Федорова пред’явила у суд позов про розірвання договору довічного

утримання, укладеного з Нікітіним. У позовній заяві Федорова вказала, що жилий
будинок, який належав їй на праві власності, вона нікому не збиралась відчужувати,
так-як має намір передати його згідно заповіту своїй внучці, яка не має житлової площі.
Що ж стосується договору довічного утримання, то він був укладений без її відома –
племінником Васильковим. Набувач будинку Нікітін, заперечуючи проти позову,
пояснив, що він дійсно уклав договір з Васильковим, але у останнього є в наявності
належним чином оформлена генеральна довіреність на управління майном
Федорової. Тому він вважає, що підстав для розірвання договору нема. Він запевнив
суд, що буде виконувати всі прийняті на себе зобов’язання належним чином, що
інтереси Федорової, яка дійсно потребує засобів та додаткового піклування, ніяким
чином ущемлені не будуть. Не дивлячись на це, Федорова наполягала на розірванні
договору.
Яке рішення повинен прийняти суд?

Згідно з п.3 ст. 244 ЦКУ Довіреністю є письмовий документ, що видається однією
особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на
вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють
(довірителем), безпосередньо третій особі. І п. 2 ст. 756 ЦКУ у разі розірвання договору
у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають
істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з
урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за
договором.

7. Тяжко хворий Мальцев видав довіреність на розпорядження його вкладом у

Ощадбанку Федюшній, з якою протягом декількох років він перебував у фактичних
шлюбних відносинах. При цьому Мальцев у присутності свідків виявив бажання, щоб
Федюшина за рахунок цих засобів покрила всі розходи на його поховання, а засоби, які
залишились використала на власний розсуд. Ця довіреність, як і заповіт про передачу
Федюшиній у спадок автомашини та домашньої обстановки, були завірені головним
лікарем, у якій Мальцев знаходився на лікуванні. Після року з дня смерті Мальцева
його дорослий син, який не підтримував з батьком стосунки протягом декількох років,
але який був єдиним спадкоємцем Мальцева за законом, звернувся до Федюшиної з
позовом, вимагаючи передання всієї суми вкладу, яка зберігалась у Ощадбанку на ім’я
Мальцева.
На скільки обґрунтованим є даний позов?

За ст. 248 Представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її
недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє
повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій,
невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її
недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
2. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність
передоручення.
3. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний
негайно повернути довіреність.

8. 2-го липня Елагіна придбала в універмазі зимові чоботи. Через декілька днів до
неї прийшла в гості подруга і переконала її, що чоботи такого фасону вже виходять з
моди і їй слід придбати іншу пару. 18 липня Елагіна прийшла в універмаг і попросила
обміняти куплені чоботи на іншу модель. Однак працівники універмагу відмовились це
зробити, пославшись на пропуск Елагіною встановленого законом України „Про захист
прав споживачів” 14 денного терміну. Елагіна наполягала на своїх вимогах, вказуючи,
що: а) 16 та 17 липня універмаг був закртий у звязку з вихідними днями; б) 12 липня
було державне свято; в) в період з 8 по 15 липня вона була хвора, що підтверджується
лікарняним листом. Крім того, на її думку, про пропущення строку в даному випадку
взагалі говорити не можна, так як обчислення строку повинно починатися з часу
настання зимового періоду.
Хто правий у даній суперечці? Ч зміниться вирішення задачі, якщо Елагіна
звернулася б в універмаг відповідно 15 або 19 липня.

Закон « Про захист прав споживача» буде на стороні громадянки, і вона може
повернути придбаний товар, відповідно до п. 3 ст. 698 ЦКУ про Договір роздрібної
купівлі-продажу. А отже, відповідно до закону України про захист прав   споживачів, у
статі 9  зазначається про термін 14 днів, але відповідно до переліку сезонних товарів,
гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, зазначеному
у цій статі: «Взуття зимового асортименту- з 15 листопада по 15 березня». 
Рішення задачі не змінилося б, оскільки строк починається з моменту настання
зимового періоду відповідно до п. 3 ст. 698 ЦКУ.