Прийнято виділяти такі функції філософії:

• світоглядну;

• методологічну;

• розумово-теоретичну;

• гносеологічну;

• критичну;

• аксіологічну;

• соціальну;

• виховно-гуманітарну;

• прогностичну

Світоглядна функція сприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його
устрій, місце людини в ньому, принципи взаємодії з навколишнім світом.

Методологічна функція полягає у тому, що філософія виробляє основні методи пізнання

навколишньої дійсності

Розумово-теоретична функція виявляється у тому, що філософія вчить концептуально

мислити та теоретизувати — узагальнювати навколишню дійсність, створювати розумово-
логічні схеми, системи навколишнього світу.

Гносеологічна — одна з основних функцій філософії — має на меті правильне та

достовірне пізнання навколишньої дійсності (тобто механізм пізнання).

Роль критичної функції - ставити під сумнів навколишній світ і існуюче знання, шукати
їх нові риси, якості, розкривати протиріччя. Кінцева задача цієї функції - розширення меж
пізнання, руйнування догм, окостенілості знання, його модернізація, збільшення
достовірності знання.

Аксіологічна функція філософії полягає в оцінці речей, явищ навколишнього світу з

погляду різних цінностей. Аксіологічна функція особливо посилюється в переломні
періоди історії (початок середньовіччя - пошук нових (теологічних) цінностей після краху
Риму; епоха Відродження; Реформація; криза капіталізму кінця XIX - початку ХХ ст. та
ін.).

Соціальна функція – пояснити суспільство, причини його виникнення, еволюцію,

сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили; розкрити протиріччя, вказати
шляхи їх усунення чи пом'якшення, вдосконалення суспільства.

Виховно-гуманітарна функція філософії полягає в тому, щоб культивувати гуманістичні

цінності та ідеали, прищеплювати їх людині та суспільству, сприяти зміцненню моралі,
допомогти людині адаптуватися у навколишньому світі та знайти сенс життя.
Прогностична функція полягає в тому, щоб на підставі наявних філософських знань про
навколишній світ і людину, досягнення пізнання спрогнозувати тенденції розвитку,
майбутнє матерії, свідомості, пізнавальних процесів, людини, природи та суспільства.