Тема «Методика застосування технології розвитку критичного мислення на

уроці англійської мови»

Кукла Ольга Володимирівна, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної

освіти РОІППО

Глосарій
Критичне мислення – саморегульоване мислення, за допомогою якого продукуються
нові та інноваційні ідеї, а також розв’язуються проблеми. Це критична рефлексія
навчального досвіду та процесів і прийняття ефективних рішень.
Асоціативний кущ – метод, який застосовують для графічної організацій асоціацій,
образних уявлень учнів, що виникають у них на основі нової теми та її вивчення.
Допомагає якнайдетальніше змалювати інформаційне поле, дотичне до теми.
Дерево передбачень – метод, що дає змогу навчити учнів формулювати припущення
щодо розвитку сюжетної лінії в оповіданні або стосовно явища, події, що
вивчатиметься, обґрунтувати, пояснити та систематизувати кожне з цих припущень.
Фішбоун – спрощена назва методу японського вченого Ісікави Каору. Ця графічна
техніка подання інформації дозволяє образно продемонструвати хід аналізу будь-якого
явища через виділення проблеми, з’ясування її причини, підтвердження фактів і
формування висновку з питання.
Таблиця «знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» – метою методу є навчання учнів
графічної організації інформації, логічного і змістовного структурування та
систематизації матеріалу, формулювання запитань, аналізу просування учнів у
матеріалі та результатах уроку.

Короткий зміст теми

Критичне мислення нині один із сучасних трендів в освіті. Про те,
що його розвиток є одним з наскрізних завдань освітнього процесу,
йдеться у Концепції НУШ.
Та з чого починати? Як навчати учнів розрізняти факт і суб’єктивне
бачення, не піддаватися на маніпуляції? Відповідь – використовувати
технології розвитку критичного мислення під час уроків.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити
критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції
високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок,
1
прийняття рішень. З педагогічної точки зору критичне мислення – це
комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю
людини:аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з
будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези
та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та
обґрунтовувати його.

Сьогодні в різних наукових дослідженнях можна знайти визначення терміну «критичне

мислення». Дж. А. Браус і Д. Вуд визначають його як розумне рефлексивне мислення,
сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і що робити. Критики намагаються
зрозуміти і усвідомити своє власне «Я», бути об'єктивними, логічними, намагаються
зрозуміти інші точки зору. Критичне мислення, на їхню думку, - пошук здорового
глузду і вміння відмовитися від власних упереджень. Критичні мислителі здатні
висунути нові ідеї і побачити нові можливості, що має велике значення при вирішенні
проблем.
Д. Халперн визначає критичне мислення у своїй роботі «Психологія критичного
мислення» як спрямоване, воно відрізняється зваженістю, логічністю, і
цілеспрямованістю, його відрізняє використання таких когнітивних навичок і
стратегій, які збільшують ймовірність отримання бажаного результату.
Попри всю різноманітність визначень критичного мислення можна побачити в них
близький зміст, який відображає оціночні і рефлексивні властивості мислення. Це
відкрите мислення, що не приймає догм, що розвивається шляхом накладення нової
інформації на життєвий особистий досвід. В цьому і є його відмінність від творчого
мислення.
Для того щоб учень міг скористатися своїм критичним мисленням, йому важливо
розвинути в собі ряд якостей, серед яких Д. Халперн виділяє:
1. Готовність до планування. Думки часто виникають хаотично. Важливо упорядкувати
їх, вибудувати послідовність викладу. Впорядкованість думки - ознака впевненості.
2. Гнучкість. Якщо учень не готовий сприймати ідеї інших, він ніколи не зможе стати
генератором власних ідей і думок. Гнучкість дозволяє почекати з винесенням
судження, поки учень не володіє різноманітною інформацією.
3. Наполегливість. Часто, стикаючись з важким завданням, ми відкладаємо його
рішення. Виробляючи наполегливість, учень обов'язково доб'ється набагато кращих
результатів в навчанні.

2
4. Готовність виправляти свої помилки. Критично мисляча людина не буде
виправдовувати свої неправильні рішення, а зробить висновки, скористається
помилкою для продовження навчання.
5. Пошук компромісних рішень. Важливо, щоб прийняті рішення сприймалися іншими
людьми, інакше вони так і залишаться на рівні висловлювань.
Застосування технології критичного мислення сприяє:
- підвищенню ефективності сприйняття інформації;
- підвищенню інтересу як до досліджуваного матеріалу, так і до самого процесу
навчання;
- вмінню критично мислити;
- вмінню працювати в співробітництві з іншими;
- підвищенню якості освіти учнів;
- бажанню та вмінню бути людиною, яка вчиться протягом всього життя.
- стати практиками, які вміють грамотно аналізувати свою діяльність;
Технологія критичного мислення передбачає рівні партнерські відносини, як в плані
спілкування, так і в плані конструювання знань, що народжуються в процесі навчання.
Працюючи в режимі технології критичного мислення, вчитель перестає бути головним
джерелом інформації, і, використовуючи прийоми технології, перетворює навчання в
спільний і цікавий пошук. Уроки іноземної мови сприяють розвитку критичного
мислення завдяки різноманітному матеріалу і інтерактивним підходам. Технологія
розвитку критичного мислення засобами ІКТ виділяється серед інноваційних
педагогічних ідей вдалим поєднанням проблемності і продуктивності навчання з
технологічністю уроку, ефективними методами і прийомами.
Структура та технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення
Для розвитку критичного мислення необхідно створення і застосування спеціальних
методичних інструментів. Структура даної технології, розроблена американськими
педагогами Дж. Стіл, К. Мерідітом і Ч. Темпл, струнка і логічна, так як її етапи
відповідають закономірним етапам когнітивної діяльності особистості.
I стадія- Виклик (evocation):
- актуалізація наявних знань;
- пробудження інтересу до отримання нової інформації;

3
- постановка учнем власних цілей навчання.
Ця стадія направлена на виклик в учнів вже наявних знань по досліджуваному питанню,
активізацію їх діяльності, мотивацію до подальшої роботи. Учень «згадує», що йому
відомо по досліджуваному питанню (робить припущення), систематизує інформацію
до вивчення нового матеріалу, задає питання, на які хоче отримати відповіді.
Складання списку «відомої інформації»:
-розповідь-припущення за ключовими словами;
-систематизація матеріалу (графічна): кластери, таблиці;
-вірні і невірні твердження;
-переплутані логічні ланцюжки;
-мозкова атака;
Інформація, отримана на стадії виклику, вислуховується, записується, обговорюється.
Робота ведеться індивідуально, в парах або групах.
Отже, в процесі реалізації стадії виклику доцільно:
1. Давати учням можливість висловлювати свою точку зору з приводу досліджуваної
теми вільно, без страху помилитися і бути виправленим учителем.
2. Фіксувати всі висловлювання, оскільки будь-яке з них буде важливим для подальшої
роботи. При цьому на даному етапі немає «правильних» і «неправильних»
висловлювань.
3. Поєднувати індивідуальну і групову роботу: індивідуальна дозволить кожному
учневі актуалізувати свої знання і досвід; групова - почути інші думки, викласти свою
точку зору без ризику помилитися. Стимулювати учнів до закріплення того, що вони
вже знають по темі, що вивчається, сприяти толерантному обміну думками в групах,
систематизації інформації, отриманої від школярів. При цьому не критикувати
відповіді, так як будь-яка думка учня важлива. Учні, взаємодіючи один з одним,
займаються постановкою проблеми, особисто значущої для них. Це вимагає від учнів в
переважній більшості випадків самостійного перенесення знань, навичок і умінь в
новий контекст їх використання. Отже, в разі успішної реалізації стадії виклику у дітей
виникає потужний стимул для роботи на наступному етапі.

II стадія- Осмислення змісту (realization of meaning):

4
- отримання нової інформації;
Коригування учнем поставлених цілей навчання. Спрямована на збереження інтересу
до теми при безпосередній роботі з новою інформацією, поступове просування від
знання «старого» до «нового».
Учень читає (слухає) текст, використовуючи запропоновані вчителем активні методи
читання- «Інсерт»,«Фішбоун»,«Ідеал», робить помітки на полях або веде записи в міру
осмислення нової інформації. На стадії осмислення змісту здійснюється безпосередній
контакт з новою інформацією (текст, фільм, лекції, матеріал підручника). Робота
ведеться індивідуально або в парах. У груповій роботі повинні бути присутніми два
елементи - індивідуальний пошук і обмін ідеями, причому особистий пошук неодмінно
передує обміну думками.
В процесі реалізації стадії осмислення змісту, школярі вступають в контакт з новою
інформацією. Основним завданням даного етапу слід вважати відстеження сприйняття
учнем вивченого матеріалу. В процесі пояснення нового матеріалу доцільно розставити
всі акценти відповідно до очікувань і поставлених питань. Це лекція, розповідь,
індивідуальне, парне або групове читання або перегляд відеоматеріалу. Головне
завдання - підтримати активність учнів, їх інтерес і інерцію руху, створену під час фази
виклику. На цій стадії учні самостійно продовжують активно конструювати цілі свого
навчання. Постановка цілей в процесі знайомства з новою інформацією здійснюється
при її накладання на вже наявні знання. Школярі можуть знайти відповіді на раніше
поставлені запитання, вирішити труднощі, що з’явилися на початковому етапі роботи.
Отже, на фазі осмислення змісту учні:
- здійснюють контакт з новою інформацією;
- зіставляють цю інформацію з уже наявними знаннями і досвідом;
- акцентують свою увагу на пошук відповідей на виниклі питання і труднощі;
- звертають увагу на неясності, намагаючись поставити нові питання;
- прагнуть відстежити сам процес знайомства з новою інформацією;
- готуються до аналізу і обговоренню почутого або прочитаного.

III стадія - Рефлексія (reflection):

-роздуми, народження нових знань;
-постановка учнем нових цілей.

5
Повернути учнів до первинних записів-припущень, внести зміни, дати творчі,
дослідницькі чи практичні завдання на основі вивченої інформації. Учні співвідносять
«нову» інформацію зі «старою», використовуючи знання, отримані на стадії
осмислення. На стадії рефлексії здійснюється аналіз, творча переробка, інтерпретація
вивченої інформації.
Саме слово рефлексія прийшло в українську мову з англійської мови (reflection - an
idea or opinion or statement resulting from deep and careful thought) і є синонімом таким
більш звичним словами, як «зворотній зв'язок», «віддача», «самооцінка і самоаналіз»,
«взаєморозуміння і взаємодія». Рефлексія - роздум, самоспостереження, самопізнання,
форма теоретичної діяльності людини, спрямована на осмислення власних дій і законів.
У процесі рефлексії та інформація, яка була новою, перетворюється у власне знання.
Рефлексивний аналіз спрямований на з'ясування змісту нового матеріалу, побудову
подальшого маршруту навчання.
Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші?
Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх
учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на
особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже,
доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного
мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування.
Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі.

6
Література

1. Технології розвитку критичного мислення/А.Кроуфорд, В.Саул. - К.: Плеяди, 2006

2. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів/ автори-укладачі О.І. Пометун,
І.М. Сущенко. – Д.:ЛІРА, 2016
3.Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності:
методичний посібник/К.А.Дмитренко, М.В.Коновалова – Х.:ВГ «Основа», 2019
4. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі : навч.- метод. посіб.
/ О. І. Пометун. — К., 2020.
5.Critical Thinking in ESL https://americanenglish.state.gov/files/ae/resource_
files/6.2_presentation_slides_-_final_version_for_website.pdf
6. Critical Thinking in the English Language Classroom http: //eltajournal. org.rs/wp-
content/uploads/2013/12/VII-Developing-Critical-Thinking-in-the-English-Language-
classroom.pdf

Питання для самоперевірки

1. Що ми розуміємо під критичним мисленням та розв’язуванням проблем?

2. Які особливості критичного мислення?
7
 3. Що означає враховувати різні точки зору?
4. Охарактеризуйте структуру уроку із розвитку критичного мислення.
5. Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші на вашу
думку?