Отже, маркетинг тепер включає в себе функції продажу, дистрибуції, реклами та

стимулювання збуту, планування продукту та дослідження ринку. Замість того, щоб

ризикувати, запускаючи продукт або послугу виключно на основі інтуїції, компанії
проводять дослідження ринку (Br), або маркетингові дослідження (Am). Щоб
спрогнозувати потенційні продажі, маркетологи збирають і аналізують інформацію про
ринок і реакцію споживачів на конкретний продукт, перевагу одного продукту над
іншими, а також про те, як вони ставляться до нього. Опитування телефоном, поштою
або особисте інтерв'ю можуть виявити, що саме турбує споживачів. Потім маркетологи
тестують ідеї нових продуктів, щоб побачити, чи сподобаються вони споживачам і чи
будуть вони їх купувати. Окрім дослідження ринку, маркетологи виконують багато
інших функцій. Вони пакують товари, щоб захистити їх і представити в привабливому
та зручному вигляді. Вони зберігають товари доти, доки вони не будуть потрібні
іншим маркетологам чи споживачам. Час і спосіб зберігання залежить від типу товару.
Вони навіть оформлюють вітрини магазинів і влаштовують викладки в супермаркетах,
щоб привернути увагу покупців за допомогою реклами і спонукати їх до купівлі
товару. Після того, як визначено концепцію продукту, компанія починає думати про
маркетинг-мікс. Він складається з чотирьох основних компонентів - "4 Р" маркетингу:
надання покупцеві правильного продукту за правильною ціною, представленого у
найпривабливіший спосіб - просування (Promotion), і доступного у найпростіший
спосіб - місце (Place). Продукт. Існує два основних типи товарів - споживчі та
промислові товари. Споживчі товари - це товари, які купує кінцевий споживач. Дві
широкі категорії споживчих товарів: товари повсякденного попиту, які, як правило,
швидко купуються в магазинах і відносно швидко витрачаються, наприклад, продукти
харчування, миючі засоби, журнали тощо, і товари тривалого користування, які
купуються нечасто і служать довше - пральні машини, плити, телевізори тощо.
Промислові товари - це товари, які використовуються у промислових процесах і
зазвичай піддаються подальшій переробці. Поширеними прикладами є сировина, деталі,
запчастини та аксесуари. Отже, товар - це не просто набір компонентів, це те, що
клієнти купують, щоб задовольнити свою потребу. Плануючи товарні стратегії,
маркетологи враховують життєвий цикл товару (ЖЦТ). Життєвий цикл продукту
передбачає, що всі продукти мають обмежене життя, протягом якого вони проходять
через низку етапів, кожен з яких має вплив на продажі та прибутковість. Спочатку
продукт розробляється відповідно до потреб ринку. Коли він готовий, його випускають
на ринок. На етапі, коли продукт стає відомим, компанія інвестує багато грошей у
рекламу та просування. Продажі стрімко зростають, і продукт досягає зрілої стадії
розвитку. На цьому етапі продажі починають вирівнюватися, поки не переходять до
спаду. Іноді компанії намагаються зупинити спад, реінвестуючи в рекламу або
знаходячи нові сфери застосування продукту. Але смерть більшості продуктів
неминуча. Ціна. Ціна на продукт має бути такою, щоб він міг ефективно конкурувати з
продуктами-конкурентами на тому ж ринку. Компанії мають визначити ціну, яка покриє
всі витрати та ще й принесе прибуток. Фіксовані витрати, такі як оренда та
страхування, а також вартість матеріалів і комісійні включаються у витрати.
Найпростіша модель ціноутворення - "витрати плюс". Це коли загальна вартість
продукту включає в себе його виробництво, транспортування та накладні витрати, а
також додається прибуток. Загалом, існує два типи цінової політики: акцент на ціні
та деакцент на ціні. Політика акцентування на ціні наголошує на низьких цінах, які
стимулюють продаж, але не надають додаткових послуг. Дійсно низька ціна означає
відсутність кредиту, доставки додому, ремонту, встановлення та інших послуг.
Хорошим прикладом цінового акценту є ціноутворення за принципом "лідера втрат", що
приваблює покупців. Це означає, що товар продається за ціною трохи вище
собівартості. Деакцент на ціні працює з високоякісними дорогими товарами, і покупці
зазвичай взагалі не звертають уваги на ціну. Просування. Якщо споживачі не знають
про товар, вони його не куплять. Просування є ключовою частиною маркетингу, тому що
це спосіб, у який бізнес доносить свої повідомлення до споживачів. Компанії хотіли
б мати стабільний попит на свою продукцію. Вони хотіли б бачити стабільне
зростання, а не раптові стрибки в бізнесі. Отже, мета просування - підтримувати
стабільний і зростаючий попит. Продукт представляється споживачам через рекламу,
таку як телевізійні ролики, рекламну літературу, плакати, упаковку - дизайн,
етикетки і т.д.; паблісіті, телефонні та особисті продажі. Місце. Щоб продукт був
корисним, він має бути в тому місці, де він потрібен. Щоб продавати продукцію,
бізнес повинен передбачити, коли і де кінцевий споживач буде її купувати. Останнє
"P" - місце - також відноситься до цільового ринку для продукту. Це означає, що
загальний ринок поділяється на сегменти відповідно до типу споживачів, на яких буде
орієнтований продукт. Це називається сегментацією ринку. Таким чином, маркетингові
операції включають планування продукту, ціноутворення, просування, підтримку
продукту, обслуговування клієнтів, фінансування, страхування, кредитування та
дослідження ринку. Всі ці маркетингові заходи додають цінності товарам, доставляючи
їх туди, де знаходиться споживач, в той час, коли вони потрібні, в тому
асортименті, який він бажає, і за тими цінами, які клієнт готовий заплатити.