04.12.

23

Міжнародні фінансові організації:

Банк міжнародних розрахунків

Сек’юритизація:

 Синтетична (передбачає не продаж активів із балансу банку, а передбачає лише

передавання кредитних ризиків, які виникають у банку, як кредитор. Такі кредитні ризики
передаються за доп. кредитних нот або кредитних дефолтних свопів)
 Корпоративна

Hedge) — засіб обмеження ризику шляхом укладання протилежної угоди. Форма страхування
вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській,
страховій, біржовій та комерційній практиці.

Кредитний дефолтний своп – КДС надалі

Кредитний дефолтний своп можна розглядати, як інструмент страхування від дефолту емітента. В
цьому випадку покупець кредитного дефолтного свопу є покупцем захисту від дефолту, а емітент або
продавець кредитно дефолтного свопу власне продає таких захист від дефолту 3ї сторони, від
дефолту емітента.

Покупець цього свопу отримує цінний папір, який гарантує обов’язкове повернення суми виданого
кредиту або купленого боргового зобов’язання (облігації).

У випадку дефолту покупець передає емітентові боргові папери, тобто кредитний договір облігації чи
векселі, а в обмін отримує від емітента КДС компенсацію на суму боргу + несплачені проценти, що
мають бути нараховані до дати погашення.

За КДС у разі настання кредитної події, тобто дефолту емітента існує дві форми компенсації:

 Грошова
 Фізична поставка активу
Маємо 2 сторони: покупець і продавець (захисту)

За страхування ризику від дефолту покупець здійснює ПЕРІОДИЧНІ ПЛАТЕЖІ ЗА ЗАХИСТ продавцеві

Ці платежі можуть відбуватися щоквартально, або що півроку. Ці платежі здійснюються у розмірі

премії за КДС (визначається в базисних пунктах). На підставі величини премії за КДС можна робити
висновок про те, як ринок фін деревативів оцінює ймовірність дефолту конкретного емітента. Якщо
спреди (масло?) є невисокі 20 25 чи 50 базисних пунктів, то ймовірність настання кредитної події
такого емітента є порівняно невисокою. Якщо емітент має високу ймовірність дефолту за своїми
борговими цінними паперами, то в цьому випадку премія за КДС може сягати до 10% це дуже дуже
дорого.

ПРИКЛАД

Якщо під час дії КДС, що = терміну обігу облігації не відбувається кредитної події, то тоді продавець
захисту отримує свою премію. Для покупця КДС чиста віддача за облігаціями зменшиться на величину
премії сплаченої за КДС.

Нехай є країна А, що емітувала суверенні єврооблігації, віддача за цими КДС є купоном, ставка якого
7% річних. Міжн. інвестор, якийсь хедж фонд купив облігації цієї країни А, але він не хоче брати на
себе ризик дефолту країни А за своїми суверенними єврооблігаціями. Тоді пенсійний фонд
звертається до фін посередника, це може бути банк емітента КДС і каже «я б хотів застрахувати ризик
дефолту країни А за своїми єврооблігаціями на таку то вартість єврооблігації». Продавець КДС – банк

Каже, «ДОБРЕ» МИ ОЦІНЮЄМО ЙМОВІРНІСТЬ ДЕФОЛТУ ЗА ЦИМИЄВРООБЛІГАЦІЯМИ ВПРОДОВЖ 5

РОКІВ ТАК, ЩО ПРЕМІЯ ЗА КДС становитиме 1,5%. Якщо покупця – пенсійний фонд влаштовують такі
умови, то пенс фонд і банк, як продавець КДС укладають між собою угоду і визначають регулярність
платежів, чи це буде що півроку, чи що кварталу, чи щорічно. Відповідно пенсійний фонд повинен
виплачувати банку, як емітенту КДС щорічно 1,5% річних від номінальної вартості цих єврооблігацій,
які є базовим активом за КДС.

Тепер можемо оцінити реальну віддачу за облігаціями для пенсійного фонду. Якщо купонна ставка =
7% річних, але премія за КДС = 1.5%, то відповідно віддача для пенсійного фонду за такими
облігаціями і з врахуванням сплаченої премії становитиме 7% – 1.5% = 5.5% річних. Але пенсійний
фонд таким чином передав кредитний ризик банкові.
Нехай цей КДС працює 5 років до настання терміну погашення цих єврооблігацій і десь на 2му році
країна А відмовилася виконувати свої зобов’язання за такими єврооблігаціями (оголосила дефолт)

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ТАКОМУ ВИПАДКУ? → ЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЯК ЗА КДС МІЖ СОБОЮ

ДОМОВИЛИСЯ СТОРОНИ МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ АБО Ж ФІЗИЧНА ПОСТАВКА БАЗОВОГО АКТИВУ (тобто
пенсійний фонд передає банкові-емітенту КДС єврооблігації, на які вони уклали кредитно дефолтний
своп, а банк відповідно виплачує пенсійному фонду номінальну вартість цих облігацій). Або ж може
бути грошовий розрахунок без постачання єврооблігацій. Після дефолту ціна єврооблігацій на ринку
боргових інструментів не дорівнює 0, вона все ще є якоюсь додатньою і відсоток за який можна від
номіналу продати ці єврооблігації відразу після дефолту називається recovery rate або коефіцієнт
відшкодування і в цьому випадку, якщо не відбувається поставки базового активу, якщо у пенсійного
фонду залишаються в портфелі ці єврооблігації, то продавець захисту – емітент КДС виплачує
пенсійному фонду різницю між номінальною вартістю цих облігацій і коефіцієнтом відновлення.

Ось такі 2 форми розрахунку можливі за КДС.

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку запустила інфу, що сек’юритизація

банківських активів набиратиме особливої ваги для України у період воєнного чи післявоєнного
відновлення тому що ми потребуватимемо великого обсягу фін ресурсів задля фінансування
відновлення інфраструктури і тд. А сек’юритизація і синтетична сек’юритизація дають змогу залучити
порівняно недорогі фін ресурси на міжнародному ринку.

Отут можна почитати по це детальніше…

17:00

Класична (традиційна / ванільна) сек’юритизація, яка початково відома як сек’юритизація “дійсного

продажу” (true sale securitization), є простим та ефективним методом рефінансування активів. По суті
сама назва “дійсний продаж” (true sale) розкриває головну особливість даного виду сек’юритизації –
відчуження (передання) пулу активу від первісного кредитора (оригінатора) до компанії спеціального
призначення (Special purpose vehicle – SPV). А відтак – разом з переданням від первинного кредитора
контролю над пулом активів передаються і всі ризики щодо такого пулу активів.

SPV (спеціальне призначення) оплачує пул активів коштом розміщення щонайменше двох траншів
(класів) цінних паперів, виплати за якими забезпечуються надходженнями за пулом активів.
Весь пул активів поділяють на 2, деколи на 3 класи: старший, проміжний, молодший. Інвестори
можуть класи активів так само SPV емітуючи встановлює процентну ставку за кожним траншем і
встановлює пріорітетність виплат за кожним траншем. Старший перший отримує виплату, далі
середній транш і далі молодший. І якщо наприклад позичальники за іпотечними кредитами
перестають виплачувати кошти, то інвестори наймолодших траншів першими втрачають свої кошти.

Відбувається віддача за старшим траншем є низька, бо малий ризик, а за молодшим є найвищою, бо

інвестори першими не отримують кошти

Головною перевагою даного виду сек’юритизації для інвесторів (покупців цінних паперів SPV) є захист
від банкрутства первісного кредитора (оригінатора). До того ж оскільки пул активів відокремлено від
первісного кредитора, то на нього не розповсюджуються будь-які обмеження чи кредитний рейтинг
самого оригінатора.

Класична сек’юритизація є привабливим механізмом рефінансування для банків, оскільки їх

діяльність обмежена встановленими нормативами. Так, передання активів та отримання
рефінансування дає можливість банкам оптимізувати значення економічних нормативів і
продовжити кредитування за рахунок коштів, отриманих від SPV.

Синтетична сек’юритизація є більш складним і непрямим методом передання ризику – оригінатор не

продає активи, а зберігає їх на своєму балансі. Натомість він використовує кредитні деривативи, як
правило, кредитні дефолтні свопи (сredit default swap – CDS). У кредитних деривативних інструментах
визначаються умови, відповідно до яких покупець захисту (оригінатор) погоджується виплатити
компенсацію продавцю захисту (SPV) у разі певних кредитних подій, таких як дефолт позичальника,
реструктуризація зобов’язань чи інша кредитна подія або зниження кредитного рейтингу базових
активів.

Основною метою використання синтетичної сек’юритизації є передання ризиків. Її проведення

можливе як зі створенням SPV, так і без неї.

У першому випадку, кредитний ризик передається компанії спеціального призначення, а вона, своєю
чергою, випускає щонайменше два транші (класи) цінних паперів, виплати за якими забезпечуються
надходженнями від кредитних деривативів і розміщенням коштів у безризикові активи.
Нефондована – первісний кредитор не отримує додаткових ресурсів

Також заслуговує уваги й може бути цікавою для використання вітчизняними оригінаторами частково
фондована синтетична сек’юритизація. Такий різновид передбачає надання оригінатору
фінансування, але без передання референсного портфеля на баланс SPV, передаються лише ризики
за таким портфелем.

Як і в інших прикладах, у разі проведення частково фондованої синтетичної сек’юритизації SPV

залучає кошти шляхом розміщення щонайменше двох траншів (класів) цінних паперів.

Особливістю частково фондованої синтетичної сек’юритизації є використання пов’язаних кредитних

нот (credit-linked note – CLN), які передбачають надання емітентом CLN кредиту оригінатору
користуючись з коштів, що будуть отриманні від розміщення молодшого траншу.

У цей час кошти, що отриманні у разі розміщення старшого траншу, будуть використанні для
інвестування у безризикові активи, що гарантує виплати за цінними паперами старшого траншу.

Щодо передання ризику референсного портфеля, то він передається за допомогою CDS (своп), який
забезпечує додатковий дохід для виплат за цінними паперами, що емітовані компанією спеціального
призначення.

ЦІ секюритизації використ США широко і як тільки починаються проблеми із обслуговування

первинних кредитів, то вся ця система зразу страждає. Для того щоб покращити привабливість АБС
компанії емітенти використ різні інструменти ми потім про то поговорим

Класична й синтетична сек’юритизація є двома ефективними підходами до управління ризиками та

рефінансування активів. Вибір між цими методами залежить від конкретних цілей, типів активів і
нормативних обмежень. Затверджена Комісією Концепція запровадження законодавчої бази щодо
сек’юритизації передбачає можливість використання обох видів сек’юритизації.

34:00
Корпоративна секюритизація : https://www.nssmc.gov.ua/finhramotnist-prostoiu-movoiu-pro-tsinni-
papery-typolohiia-sek-iurytyzatsii/

Корпоративна сек’юритизація (whole business securitization – WBS)

Корпоративна сек’ютиризація(також інновація на фін ринку)- Корпоративна сек’юритизація

(WBS) або сек’юритизація операційних активів (operating-asset securitization — OAS) – це
фінансовий механізм, який використовується компаніями для залучення капіталу шляхом
передання більшості або всіх своїх операційних активів і грошових потоків за ними.(це не просто
продаж активів а відбувається передання всього бізнесу)

WBS – це метод структурованого фінансування, який дозволяє компанії отримати доступ до

капіталу, надаючи у заставу весь свій бізнес, включно з матеріальними й нематеріальними
активами. Така сек’юритизація зазвичай використовується в таких галузях, як ресторанний,
готельний бізнес, фармацевтика, де потоки доходів компанії є передбачуваними та стабільними.

Потік грошових коштів від цих активів використовується для покриття боргу та базового рівня
операційних витрат. Унікальною особливістю WBS є постійна участь емітента (SPV) в управлінні
бізнесом для отримання очікуваного грошового потоку, підтримки вартості активів і підтримки
бренду.

Але реалізувати корпоративну сек’юритизацію можливо лише в деяких країнах, в яких дозволено
застосовувати іррегулярну заставу (floating charge).

Як ми зазначили на початку публікації, можлива значна кількість конфігурацій сек’юритизації, які

ускладнюють або спрощують механізм. Нижче наведена класифікація модифікацій базових схем
сек’юритизації.
ПАМ’ЯТАЄМО,що синтетична сек’ютиризація передбачає використання інструментів передання
кредитного ризику

Порівняння кредитних дефолтних свопів і кредитних нот

Як вже було зазначено, кредитний дефолтний своп є основою будь-яких кредитних деривативів, а
кредитна нота є більш складною його формою. Кредитний дефолтний своп, що має форму
деривативного контракту є більш простим у використанні та не потребує значних фінансових ресурсів,
оскільки не потрібно сплачувати номінальну вартість, як під час емісії кредитних нот.

На сьогодні використання кредитних дефолтних свопів породжує правову невизначеність оскільки

Законом України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки (далі - Закон Nº3480)
легітимізовано використання CDS, а чинною редакцією Податкового кодексу - ні (CDS не включений
до переліку деривативів, що наведено у Податковому кодексі України, що робить його
непривабливим для використання).

Кредитні ноти є більше захищеним інструментом, оскільки являють собою емісійні цінні папери,
тобто передбачають участь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вже на першому
етапі існування деривативу. Як правило, кредитні ноти використовують, коли планується залучення
фондування та/або залучення до цього процесу значної кількості осіб (у якості покупців або продавців
захисту).

На сьогодні в Україні поки що зафіксовано лише один випадок випуску кредитних нот.

НОВИНА

НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) 7 червня прийняла рішення щодо
реєстрації випуску кредитних нот серії А товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ
КОНСАЛТ ПЛЮС». Такий різновид цінного паперу реєструється регулятором вперше у відповідь на
звернення емітента. Реєстрація випуску кредитних нот відбулась в рамках проведення пілотного
проекту.

«Кредитна нота — це емісійний деривативний цінний папір, який повʼязаний з настанням події,
повʼязаної із платоспроможністю третьої особи, зазначеної в рішенні про емісію кредитних нот.
Оскільки є запит з боку емітента, а також інтерес потенційних учасників до цього інструменту, Комісія
затвердила пілотний проєкт щодо Порядку емісії та реєстрації випуску кредитних нот ТОВ «МАРКЕТ
КОНСАЛТ ПЛЮС». Сподіваємося, що перший досвід буде успішним і результати сприятимуть
популяризації кредитних нот для залучення необхідних ресурсів. Комісія завжди готова підтримати
ініціативи учасників і сприяє виходу на ринок нових фінансових інструментів», — зазначив Голова
НКЦПФР Руслан Магомедов.

Комісія зареєструвала випуск, до якого входить 334 тис. іменних відсоткових звичайних
(незабезпечених) кредитних нот на загальну суму 334 млн грн., номінальною вартістю однієї
кредитної ноти 1 тис. грн. Відсоткова ставка передбачена у розмірі 5% річних, термін обігу - 5 років.
(дуже дешеве фінансування)

Подія, повʼязана з третьою особою: банкрутство такої третьої особи.

Далі новини нахуя

Забудовників будуть акредитовувати банкіри та Українська фінансова житлова компанія. У комісії

вважають, що необхідно структурувати "фінансову трасу"

Згідно із законом про спліт, незадовго до призначення Руслана Магомедова на посаду голови
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), комісії було передано функцію
регулювання недержавних пенсійних фондів, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з
нерухомістю. А 1 липня 2021 року набув чинності закон "Про ринки капіталу та організовані товарні
ринки", який вніс зокрема суттєві зміни у Функціонування ринку деривативів, яким опікується комісія.

Потім відбулося ухвалення закону "Про віртуальні активи", згідно з яким часткове регулювання ринку
та ліцензування криптовалютних компаній було доручено НКЦПФР. Крім того, комісія є одним з
основних стейкхолдерів пенсійної реформи.

Нещодавно голова НКЦПФР, який має 14-річний досвід роботи у фондовому та банківському
секторах, анонсував розпочату підготовку до запуску нового напрямку - секʼюритизації. UBR.ua
поспілкувався з Русланом Магомедовим про суть нового проекту та залучення іноземних інвестицій в
економіку України.

Отже для того щоб підвищити для інвесторів ццінні папери забезпчені активами АБС??

Внутрішні механізми підвищення якості забезпечуються компанією спеціального призначення,

цільовою компанією або первісним кредитором і полягають у структуруванні грошових потоків, які є
обовʼязковими навіть за відсутності фактів, що підтверджують дефолт позичальників.

Використання зовнішніх механізмів підвищення якості угод передбачає залучення третіх осіб, які
готові взяти на себе ризик в обмін на відповідну винагороду, що досить часто дозволяє емісії цінних
паперів отримати найвищий рейтинг, оскільки оцінці буде піддаватися не лише структура платежів та
якість активів, а й характеристики третіх осіб

У процесі виконання угоди можливі випадки, коли стає очевидним, що обрана конфігурація угоди не
є ефективною через помилки під час структурування самої угоди або через настання
непередбачуваних подій. У такому разі з метою оптимізації угоди проводиться так зване
"перезавантаження" механізмів підвищення надійності.

Окремо необхідно зазначити, що в умовах воєнного стану вітчизняні емітенти стикаються зі

складністю залучення коштів через значні ризики для іноземних інвесторів. У цьому контексті
великий потенціал та актуальність має страхування воєнних ризиків, щодо якого постійно веде роботу
уряд України.

На сьогодні Міністерство економіки України очікує до кінця 2023 року сім проєктів страхування
воєнних ризиків

три проєкти страхування від Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (MIGA) групи Світового
банку:

чотири проєкти страхування від Корпорації міжнародного фінансування США (DFC).

На ринку США йде мова про зміну вимог щодо банківського капіталу відповідно до Базеля ІІІ і ми
маємо SIFMA інституцію, яка обʼєднує представників фінансових ринків США і вони аналізують, як ці
пропозиції Базеля ІІІ повʼязані із секʼюритизацією вплинуть на кредитування у США.

Відповідно до SIFMA, у 2022 році у США було емітовано MBS (цінні папери забезпечені іпотекою –
mortgage-backed securities) на 1,5 млн дол. США і на 200 млрд дол США було емітовано ABS (цінні
папери забезпечені активами – asset-backed securities). Отже, бачимо, що для ринку США обсяги емісії
MBS та ABS є надзвичайно великими. У США банки секʼюритизують житлову, комерційну іпотеку,
студентські позики, позики на придбання автомобілів в лізинг, надходження від емісії обслуговування
кредитних карток, грошові потоки від лізингу сонячних станцій і станцій мобільного звʼязку та інші
грошові потоки повʼязані із сталими надходженнями. Зверніть увагу, що показник змінюється
кожного року, але протягом останніх років понад 70% кредитів на придбання житлової нерухомості у
США були фінансовані через механізм секʼюритизації. І власне, цей механізм секʼюритизації дає змогу
здешевити для первинних позичальників (для фізичних осіб, які отримують іпотечні кредити такі
кредити).

У Європі ситуація протилежна, там банківське кредитування відіграє набагато більшу вагу у
комерційному та споживчому кредитування ніж секʼюритизація. І відповідно, вартість споживчого
кредиту у Європі є набагато вищою. І варто зазначити, що відповідно до вимог, які можуть
запровадити на ринку США, кредитування для фізичних осіб суттєво подорожчає і це може обмежити
розвиток чи зростання кредитування у США, і відповідно може через обмеження кредитування
вплинути на загальний темп економічного зростання, зростання зайнятості тощо.

Вертаємося до ставлення Базеля ІІІ до секʼюритизації активів.

Для того, щоб бути обʼєктом регулювання механізму секʼюритизації, ризики за такими актими мають
бути частиною структур із щонайменше двома траншами, з різним рівнем чи з іншою черговістю
виплат і з різними процентним ставками виплат. І ефективність і ризик від секʼюритизації мають
залежати від ефективності і ризику за базовими активами.

Ризики, які виникають у результаті секʼюритизації – це такі ризики, які передають значний обсяг
кредитного ризику третім сторонам, дозволяючи банку-оригінатору влучити певний обʼєм активів, які
лежать в основі механізму секʼюритизації із вартості своїх зважених за ризиком активів. Ризики
пов’язані із секʼюритизацією, які банк має оцінювати стосуються так само і синтетичної
секʼюритизації.

Базель ІІІ фактично прописує підходи, які можуть використовувати банки для оцінки зважених за
ризиком активів, які є об’єктом секʼюритизації.

На вершині ієрархії, яку визначає банк МБР є Internal Ratings-Based Approach, тобто внутрішній підхід
до визначення вартості активів, який ґрунтується на використанні кредитних рейтингів. Щоб банк міг
використовувати цей підхід, то він має бути затверджений національним регулятором, тобто ЦБ в цій
юрисдикції.

Якщо банк не може визначити певні показники для оцінки зважених за ризиком активів, він повинен
використовувати External Ratings-Based Approach. Підхід, який ґрунтується на зовнішньому оцінюванні
кредитних рейтингів, за умови, що цей підхід дозволений національним регулятором і якщо немає
кредитного рейтингу за пулом активів, які є об’єктом секʼюритизації або ж банк не може
використовувати External Ratings-Based Approach, то в цьому випадку банк мусить використовувати
Standard Approach, тобто, стандартизований підхід для оцінювання кредитного ризику. І якщо банк не
може використовувати жоден з цих підходів для визначення зважених за ризиком активів, які є
об’єктом секʼюритизації, то вага ризиків за цими активами прописує Базель ІІІ становитиме 1250%.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО ПРО БАЗЕЛЬ 4

Одним із чинників поглиблення фінансової кризи 2007-2008 рр. було те, що трійка міжнародних
кредитних рейтингових агентств некоректно присвоїли кредитні рейтинги цім деривативам, які є
результатом секʼюритизації АБС і МБС. Фактично, вони завищували кредитні рейтинги, інвестори
купували, бо кредитні рейтинги були добрі, але по факту, базові активи, які лежали в основі АБС, ті ж
кредити на нерухомість були дуже низької якості.

Маємо звіт, який стосується кредитного рейтингу України. Кредитний рейтинг СС підтверджений
23.06.2023 р за довгостроковими облігаціями, номінованими в іноземній валюті кредитний рейтинг
СС. За короткостроковими в іноземній валюті С, за довгостроковими в національній валюті ССС-, за
короткостроковими в національній валюті С.

Country Celling B- - це стеля країни. Так є, що компанія, яка є резидентом певної країни не може
мати вищий кредитний рейтинг аніж кредитний рейтинг цієї країни. Чому так відбув? Загалом,
можливість генерувати грошові потоки для обслуговування своїх боргових зобовʼязань, в України
загалом вища, ніж у компаній, яка функціонує на території цієї країни. Тому кажуть, що є така стеля
кредитного рейтингу для компанії, яка визначається кредитним рейтингом цієї країни.

ААА чи АА – найвищий кредитний рейтинг.

На дз задача.