НЕСПРАВЖНІ ДІАФРАГМАЛЬНІ ГРИЖІ У ДІТЕЙ

Ейдеміллер О.А.
студент 5-го курсу
гр. 7114
 Ембріогенез діафрагмальних гриж

● порушення при з'єднанні її зачатків між собою.

● порушення в процесі формування діафрагмальних
м'язів.

У першому випадку формуються несправжні грижі, у

другому - справжні.
Анатомічна класифікація вроджених діафрагмальних
гриж у дітей

● 1- щілина Богдалека;
● 2- купол діафрагми;
● 3-ретростернальна щілина
Ларрея;
● 4-сухожильний центр;
● 5- стравохідний отвір
діафрагми
 Анатомічна класифікація вроджених діафрагмальних
гриж у дітей
● Грижі заднього відділу діафрагми (несправжні)
● Грижі купола діафрагми (справжні, рідше несправжні)
● Грижі переднього відділу діафрагми
○ ретростернальні (справжні)
○ френоперикардіальні (справжні)
● Грижі стравохідного отвору діафрагми
○ езофагеальні (справжні)
○ параезофагеальні (справжні)
 Класифікація вроджених діафрагмальних гриж у дітей (за С.Я. Долецьким):
Вроджені діафрагмальні грижі
● Грижі власне діафрагми:
○ Випинання витонченої зони діафрагми
(справжні грижі)
○ випинання обмеженої частини купола
○ випинання значної частини бані
○ повне випинання одного купола
(релаксація)
● Дефекти діафрагми (несправжні грижі)
○ щілинний задній дефект
○ значний дефект
○ відсутність купола діафрагми
● Грижі стравохідного отвору діафрагми
○ езофагеальні (справжні грижі)
○ параезофагеальні (справжні грижі)
Грижі переднього відділу діафрагми
а) передні грижі (справжні грижі)
б) френоперикардіальні грижі (несправжні грижі)
в) ретроградні френоперикардіальні грижі
(несправжні грижі)
ІІ. Набуті діафрагмальні грижі
1. Травматичні грижі
● Розриви діафрагми (хибні грижі)
○ гостра травматична грижа
○ хронічна травматична грижа
● Травматичні випинання діафрагми (істинні
грижі)
2. Нетравматичні діафрагмальні грижі
 Клініка гриж заднього відділу діафрагми
Тяжкість серцево-легеневих порушень при несправжніх діафрагмальних грижах залежить не тільки від ступеня компресії
та зміщення органів середостіння, а й від глибини морфофункціональних змін у легенях та серцево-судинній системі, що
сталися у неонатальному періоді внаслідок здавлення легені.
Приблизно 30% таких дітей народжуються мертвими та близько 35% помирають незабаром після народження, ще до
вступу до відділення хірургії новонароджених.
Проте, близько 5-15% хворих із грижею Богдалека можуть прожити місяці та роки без виражених проявів захворювання.

У більшості дітей з несправжньою діафрагмальною грижею дихальні

та серцево-судинні розлади виникають відразу або в перші години
після народження і мають виражений характер.
Цей стан називають «асфіксичним ущемленням», на передній план у
клініці виступають симптоми гострої дихальної та серцево-судинної
недостатності, симптоми непрохідності кишечника ще не встигають
розвинутися. Дитина потребує термінової операції, без якої вона
загине від прогресуючої легенево-серцевої недостатності.
 Клініка гриж заднього відділу діафрагми
При огляді, крім ціанозу, привертає увагу асиметрія грудної клітки з вибуханням за ураження. Дихальна
екскурсія цієї половини грудей різко зменшена. Дихання часто, поверхневе.
Перкуторно над відповідною половиною грудей визначається тимпаніт, при аускультації – різке ослаблення
чи відсутність дихання.
Живіт, за рахунок органів, що перемістилися в грудну порожнину, зазвичай запалий, човноподібний.
Приступи ціанозу посилюються при крику, занепокоєнні, годівлі чи зміні становища дитини.
 Діагностика гриж заднього відділу діафрагми
● Наразі діагноз діафрагмальної грижі
встановлюється пренатально при
ультразвуковому обстеженні вагітних
жінок. Ознаками патології є багатоводдя,
розташування шлунка або кишкових
петель у плевральній порожнині.
● Після народження дитини основним методом
діагностики є рентгенологічне
дослідження. Воно включає оглядову
рентгенографію грудної клітини і
рентгеноконтрастні методи дослідження
шлунково-кишкового тракту
(контрастування шлунка, дослідження
пасажу контрасту по шлунково-кишковому
тракту та іригографія).
 Передопераційна підготовка
Усі новонароджені з несправжніми діафрагмальними грижами потребують оперативного
лікування. При цьому важливим фактором успіху є термін проведення операції.

● Вводиться шлунковий зонд для декомпресії

● Здійснюється корекція порушень кислотно-основного та газового складу крові.
● При вираженій гіпоксії дитина переводиться на штучну вентиляцію легень (ШВЛ) з
використанням міорелаксантів або ЕКМО (не можна проводити вентиляцію через маску,
оскільки це веде до газового розтягування кишечника, що посилює стискання легень і
посилює легеневу недостатність)

Оптимальною вважається підтримка газів у крові на

рівні Ро2 = 100 мм рт. ст. та Рсо2 = 30 мм рт. ст.
Одночасно проводиться штучна вентиляція.
легень зі швидкістю близько 10 дих. / хв.
 Хірургічне лікування
Варіанти хірургічних доступів:
● Відкриті доступи (торакальний та абдомінальний)
● Ендоскопічні операції (торакоскопія та лапароскопія)
 Лапороскопічний доступ

При лапароскопічному доступі органи

черевної порожнини зводять у черевну
порожнину. Огляд черевної порожнини
значно важчий через її заповнення. Також
технічно складно при цьому ушити
дефект у діафрагмі.
Тому лапароскопічний доступ не знайшов
широкого застосування при лікуванні цієї
вади розвитку у дітей.
 Торакоскопічний доступ
В останні роки наголошують на перевагах
саме торакоскопічної техніки при лікуванні
несправжніх діафрагмальних гриж у
новонароджених. У плевральній порожнині
створюється тиск близько 2 мм рт. ст. (10-
15% від вентиляційного тиску). Операцію
проводять у положенні з піднятим
головним кінцем операційного столу. Це
дозволяє грижовому вмісту легко
вправлятися в черевну порожнину і
створюються оптимальні умови для
пластики діафрагми.
Ушивання несправжньої діафрагмальної грижі торакоскопічно

Óøèâàíèå ëîæíîé äèàôðàãìàëüíîé ãðûæè ïðè òîðàêîñêîïèè.mpg

Дякую за увагу