Professional Documents
Culture Documents
Svoboda 1951 174
Svoboda 1951 174
РІК LIX. Ч. 174. Д Ж Е Р З І С И П і НЮИОРК. СУБОТА, 28-го ЛИПНЯ 1951. No. 174. JERSEY CITY and NEW YORK, SATURDAY, JULY 28, 1951. VOL. LIX-
П'ЯТЬ ЦЕНХШ в Злуч. Дер. Америки СІМ ЦЕНТІВ Закордоном Тељ „Свободи": BErgenJ4^7 —Tea. У. Н. Союзу: BErgen 4-1016 FIVE CENTS in Ще U. S. of America SEVEN CENTS Elsewhere
ПОЗБАВИТИ АЧЕСОНА П Л А Т Н І рював з нюйорським губерна- нема виглядів на компроміс, канал і їдуть до Ізраїля, Абба найвищі старшини опиралися замінити новими молодшими бри-
Вашингтон. — Палата репрезентантів відкинула проект тором, бо так склалося, що який дехто заповідав. Магмуд Ебан, твердив, що між Єгап- до 19 лютого 1948 року новим тійське міністерство закордонних
справ. Зокрема .чамість теперішньо-
республіканців позбавити секретаря стейту Діна Ачесона його Томас Дюї якраз відвідує ті Бей, представник Єгипту, зая- том та Ізраїлем існує переми- совстським методам організа- го нмбагадора в Москві Дейвяда
урядової платні і тим змусити його зректися теперішньої поса- р'я, в часі якого така бльока- ції армії. Як тих реакціонерів Келлі .за кілька місяців мають при-
ди. За позбавлення платні голосували 81 конгресменів, а про- да, яку переводить Ізраель, усунено, у військові р я д и змачятя іншого.
^тн — 171. Це була незвичайна БІРМІ НЕ СПІШНО З НАЦІОНАЛІЗАЦІЄЮ незаконна. Бей нагадав ще й вкралися нові „імперіялістич- # 26 itirrnrviilii ОН піймали в Пів-
що арабські держави вяда- ні агенти", які вправді хвали- нічніп Кореї, .-іяяин.-ю радіо в Пей-
спроба усунути Ачесона від Ранґун (Бірма). — Лівий срібла вольфрам, цини і т. п. це, ють рівно біліон долярів на лн „совєтські зразки", але в пінгу. Зокрема піпмнлн чотирьох, що
В АМЕРИЦІ його уряду, коли не вдалися уряд Бірми намагається здійс- мінералів.
кількакратні спроби змусити нювати економічну та полі- радше бути у гпілці з тими
Держава воліла б
опіку над біженцями, яких ви- практиці робили все можливе, їх скинув американський літак.
Џ Новий уряд Пордану оголосив
кинув ізраїльський уряд з Па- щоб вони не ввійшли в життя. свою пр^лграмз,'. я к н обіцяс. кожному
9 Проф. Овен Латтімор, проти я- президента Трумана звільнити тичну демократію" та є за на- приватними п і Д приємствами, лестини. Також відоме, що приблизно право голосувати :іа кого він хоче
кого звертається обурення за його його з теперішньої посади. Го- ціоналізацію нажкої проми- як їх націоналізувати. Як Бір
прокомуністичну поліпѓќу, кликав лосування відбулося після га- словостті Одначе не виявляє ма стала незалежною, тому 10 тижнів тому розіслано з і яка каже, що не пябуде общиноќ
в 1938 р Тнсттггут Тихоокеанських рячих дебатів, коли ціла па- убитого короля Лбдулвха поширити
Москви європейським сателі- копспггуціпну
Відносин до підтримки комуністів у охоти переводити націоналіза- три і пів року, вона перевела ПОЛАГОДЖУЄ С'ТРАЙК баиу режиму.
РАДА СТАБІЛІЗАЦІЇ там таємні інструкції, щоб 9 IICJM дооа куршму ІСомІиформу
Китаї і до про-росіпськоі закордон- лата вирішила перемінити се- цію там, де доводиться мати частинну націоналізацію лісів
ноі політики в Америці. Латгімор бе на „комісію цілости", щоб до діла з чужинецькими під- та транспорту. Тепер уряд за- Вашингтон. — Виконуючи стерегтись перед „саботажами шдтверджуі: вістки про poлJ^oли в
тепер очолим: відділ міжнародних опісля можна було зразу при- присмствами, головно бритій- цікавлений найбільше нафто- постанову закону про Оборон- західних агентів". Інструкції тн Болгарській Компартії, одверті бун-
б'^ліарського селянства проти
справ в університеті Джан Гоп- ступити до звичайного голосу-
кінс в Балтимор. Сен Джозеф Мек ськими, що держали досі в виии підприємствами. ну Продукцію з грудня 1950, мав видати совстськнй маршал надто прискореної колективізації,
президент Труман передав Іван С. Консв. Цього самого про масові втечі до Югоглавіі 1 т. п.
Карті здавна твердив, що Латгімор, вання в повній палаті. Демо- своїх руках нафтову промис-
як творець закордонної політики крати вказували, що правил ь- ловість, чи добування міді, АМЕРИКА РОЗВ'ЯЗАЛА Раді Стабілізації Платні на- місяця арештовано в Празі об- Журнал Комінфориу напалаѓ, на
винуваченого за зраду ген. болгарських провідних комуністів
ЗДА. був „головним совстським а- ний шлях для усунення дер- ОСТАИШП ПОЛК НЕГРІВ ладяання одномісячного стра- за їхній відрив від мас.
ґентом" у цій країні. жавного секретаря це — по- У КОРЕЇ йку в Амерікен Смелтінґ енд їндріча Веселі, начальника 9 Прем'ср Де ГасперІ із своїм но-
# Фундаціа Рокефелера призна- ставитн його в стан „консти- ЗБИРАЮТЬ ФОНДИ Вашингтон. — Команда армії Ріфайнінґ Компані в місті празької справжнє
поліції безпеки. Його вим
ім'я: Іванов. В бе-
кабінетом міністрів склав при-
чила за другий 'квартал 1951 р. — туційного обвинувачення" (ім- НА НОВИЙ БУДИНОК сповіщає, що чисто негрський Гарфілд, у стейті Юта. Це сягу. 14 членів кабінету належать
4.771,778 долярів на різні наукові резні арештовано б. міністра до Християнських Демократів, а ре-
цілі. Крім того Загальна Виховна пічмент), а до цього не було МЕТРОПОЛІТЕН ОПЕРИ 24 полк 25 дивізії який слу- перший випадок, що прези- закордонних справ Владіміра шта до Республіканців Граф Сфор-
Рада призначила з Фондів Рокефе- підстави. Голосування над Ню Иорк. — Товариство жить тепер у Кореї, буде роз- дент використав постанову за- ца не увійшов до %'ряду і обов'яз-
лера 2.000,000 долярів на наукові платнею для Ачесона сталося Метрополитен Опери повідо- в'язанин тому, ЩО в практиці кону для наладнання страйку, Клементіса, як теж генерала кн міністра закордонних справ по-
стипендії. Цю допомогу одержали підчас дискусії про ту части- якщо він загрожує оборонній Павела та його співробітника сднуватиме прем'єр.
як установи в Америці так і в кра- ну бюджету на новий скарбо- мило, що вже мас половину виявилося, що негри краще продукції. В наслідок страйку Покорного. Це було започат- 9 Добрі вигляди на жнива в кра-
Інах Західної і Східної півкулі. фондів, потрібних на будову воюють разом з білими ніж са- куванням чистки, яка вже об- інах Европи цього року зменшать
вий рік, яка передбачає фонди нового будинку для музичних мі. Розв'язання окремого негр- продукція міді понизилася на потребу на американську допомогу.
# „Вутлегерство", тобто неза- на департамент закордонних ЗО вдсотків. няла цілий ряд старшин з най-
конннй виріб і продаж алькоголь- справ. При цій нагоді скоро- вистав і опери. Будинок буде ського полку виявляє частину вищими військовими рангами. заявив у Белграді секретар сільсь-
ннх напоїв, процвітас тепер так, як коло Колумбус Сиркл, обме- програми рівноправности аме- Ш Звільнили з посади морського Генерал Задіна поповнив са- нен. Він же сказавЗДА кого господарства Чарлз Вран-
раніше, що сіль-
за часів лрогібіцЦ в різних стеятах тилн фонди на „Голос Амери- жений вулицями Бродвеєм і риканських громадян, яку те- міністра СССР адм. Юмашова. а на могубство. Намагався зробити ське господарство Европи має не
краіни. Це стверджує Джан Ф. СУ- ки" :ідо $85,000,000, хоч презн- Вест 58. На придбання площі пер посуває вперед адмшістра- аого місце поставили адм. Кузне- менше оборонне значіння, ніж й
Коннор, голова стентового уряду деаї' з^нгагався 11,045,^40:115. ція Труиввя -в ЗДА.
'напоїв у ВІВ Ч^згку. потрібно $1,000,000. _ цова. те саме ген. Клен .(КляйяаК озбросвня.
4.174.
J n СВОБОДА, СУБОТА. 28-го ЛИПНЯ 1951.
.1 '(,, '? .1 IT
. ' ' = "",' BtggggH
таѓза резолюцію, домагаючись про-
Робітництво в боротьбі слідження таборів каторжної
праці в Совєтському Союзі.
Дві символічні смірті
ИСМІММСШІ іч(исммис UKRA1MIAN DAILY За два роки свого існуван-
POUNDED 1893 за волю ня протн-комуністнчна Кон-
федерація росте швидкими
Через три дні після смерти форма колоніального визиску
німецького колишнього крон- підросійських просторів і на-
Ukrainian newspaper published daily exxcept Sundays, and holidays bv the
Ukrainian National Association, fnc темпами. Сьогодні вона вже прннца Фредернка Вільгельма, родів. Во ж тільки безоглядний
at 81-83 Grand Street, Jersey City 3, N. J. Немає сьогодні країни, яка розвиток робітничої „Сили" у має 50,000,000 зареєстрованих який формально командував жорстокий режим Москви міг
не здавала б собі справи з ве- Львові та в Західній Україні в членів і репрезентує щонай штурмом Вердену підчас пер- приборкати поневолені там на-
Entered as Second Class Mail Matter at the Post Office of Jersey City, N. J. ликого, якщо не рішального, другій половині 30-тих років. менше 300,000,000 свідомого Ш ( и світової війни, помер ко- родн, дільки вія міг загальму-
on March 30, 1911 under the Act of .March 8, 1879.
значення робітництва в сус- До першого міжнародного роШтнщтаа.'`Завдання ції між- лишній французький маршал вати відродження їх, і тільки
Accepted for mailing at special rate of postage provided for Section 1130 пільному,
of Act of October 3, 1917 authorued July 31. 1918.
господарському і оформлення робітничого про- народної робтничої органЬа- Петен, що оборонив Верден ці- московська імперіяльна потво-
політичному житті Це не тіль- ти-комуністичного руху при- ції подвійне: з одного боку во ною 460,000 вбитих, ранених ра могла урівноважувати ба-
ПЕРЕДПЛАТА: ""SUBSCRIPTION RATES: ки тому, що робітництво, з йшло в 1949 році, зі створен- на веде пряму боротьбу проти. і полонених французів. Німець- ланс західних- імперіялістич-
На рік $10.00 One year $10.00 розвитком індустрії, творить ням Міжнародної Конфедера- комунізму, а з другого веде ‚"і жертви були лише трохи них пристрастей.
На пів року $ 5.25 One year $10.00 велику масу і фізичну силу ції Вільних Професійних Спі- Цю нечесну`' гру Заходу,
На три місяці $ 2.75 Six months $ 5.25 позитивну працю для поліп- м е н п а Ч французькі. Обидва
В Джерзі Ситі і закордоном: Foreign and Jersey City Rates: кожної країни, але н з огляду лок. Такі краєві професійні шення умовин у в щ с т а л и х !звитяж
ш пережили себе самих то чуткіш то ' глухіш від-
На рік .$12.00 One year $12.00 на ідейність та динамізм тої спілки існували вже раніше, країнах і тим самим для підір-1! померли як „колишні . Обид- чувають поневолені народи ев-
На вів року $ 6.50 Six months $ 6.50 суспільної верстви, яку так оформлюючись головно в хри- вання грунту облудній боль-1 ва залишили свої краши в ста- ропейського Сходу, і Москва
На три місяці $ 3.50 Three months $ 3.50 ганебно обдурили большевики стиянських робітничих сннди- шевицькій пропаганді. Тільки і 1 " найбільшого упадку, гань- це вміє використати. Якби не
Число з понеділка {з иигліАською Monday'sissue (the Ukrainian Weakly, в Росії та яку намагаються об- катах. Справа опинилася на після двох років свого ієну- би і внутрішнього безсилля,— оця „верденська" самогубна —
частиною): ' English language supplement): дурити в світі. широкому міжнародному тлі зання Конѓфедерація стала під. смертельною загрозою нан- імперіалістична психологія За-
На рік $ 3.00 One year $ 3.00
На пів року % 2.00 Six months 5 2.00 Останній, другий вже з чер- головно після того, як чи не міжнародною силою, з якою з Ікстрашнішого наїзника, армн я- ходу, то 1917-то року понево-
ги конгрес, Міжнародної Кон- наймогутнішс в світі зорѓані- кожннм днем більше рахують- о г о ^ ь уже сьомий рік сто- лені підросійські народи були
За кожну зміну дареаи платиться 10 центів.
За оголошення редакція не відповідає. федерації Вільних Профееій- зоване робітництво Злучених зя вороги і приятелі. Сьогодні ять на Ельбі, п яті колони я- б навіки похорбнили Російську
них Спілок в Медіоляні, Іта- Держав, зокрема Амернкансь- вільне робітництво та йогсгхф-! кого
порядкують внутрішнім Імперію. Але' зяхідні держа-
Адреса: "8VOBODA," Р. О. Box 346, JERSEY CITY З, N. J. лія, дав міжнародній опінії ка Федерація Праці, яка вза- ганізації починають з кожним' життям обндвох країн. З пев- ви воліли підтЬнмати білу і
нагоду звернути окрему ува- галі не хотіла мати нічого цнем займати важливішу і від-1 кніетю можна сказати, що тіль- навіть червону Москву ніж мо-
гу власне на ролю робітннц- спільного з комуністами веде- п о в і д а л ь нішу ділянку на каи Америка врятувала решт- лоді держави, Щб у великому
ХИБА В ПОЛІТИЦІ, тва в теперішньому світовому доню Федерацією, та як Кон- фронті боротьби людства за Европи від совстськоі оку- зусиллі визволялись із і.тюр-
ми народів". Зокрема колеги
змагу між демократичними ґрес Індустріальних Робітнн- врлю, загрожену большевнз-1 пап - 11 - _,
А НЕ В ОСОБІ ків вкінці зірвав з нею і також
країнами та рабовласницьким взявся до акції демаскування VIOM. Це тільки скріплює на-
Петена і Фредеріка Вільгельма
Так Верден і його герої ви- із своїми вііісь"ковимн силами
Хто знає, які глибокі волелюбні почування американсько-, Совєтським Союзом. У виснов- большевицької з а б ріханоста дію та збільшує можливості !і ростають у справжній ганеб- прийшли на Україну, щоб за-
го народу, той і надивуватись не може, чому саме така тюрма к у приходять До переконан- та облуди. Це ж бо Американ кінцевої перемоги демократій, ний символ сучасної Европи, гнати ножа у ' спину молодої
що буде рівночасно і перемо- Ч і е ї Дорогої нам матері сучас-
. , Ћ . . І ня, що кінцева перемога в те- ська Федерація Праці перша -`ою робітництва, як суспіль- н о ї нашої культури й цивілі- республшн. І коли сьогодні мі-
народав, якою була царська Росія, втішалась в департаменті п е р і ш н і и „холодній війні" і в внесла до Об'єднаних Націй ністер закордбнних справ Ан-
ної верстви. зації. Відродження і державне глії глузує з пропозицій і про-
стейту так довго спеціальними прнвіленями та чому там від-! можливій новій світовій вій- усамостійнення західно-евро- хань про радібпередачі украш-
кндали завжди
і звільнення силоюдумку конечноїу потреби
державних розбиття
ній народів. тієї тюрми
Як знаємо, саму {ні буде у великій мірі залежа- пейських нацш, на яке з такою ською мовоЮ( 'коли французи
ти власне
політику неподільносте „Росії" продовжувано навіть і тоді, ко- го свідомости та постави.' від робітництва,
‚Ґорький і українська культура'
йо- заздрістю дивились усі понево- і західні німці' зволікають у-
лені народи світу, виродилось творення міжнародної евро-
лн в Росії прийшли до влади большевики. Щойно тепер, коли Комунізм, користуючись об- у імперіялізм, од якого визво- пеЙської армії через другоряд-
Москва стала вже й для Америки поважною загрозою, заго- лудними гаслами та пропа- ляються тепер колоніяльні на
Під таким заголовком у
ворив департамент стейту про російський агресивний імперія- ґандою, намагався не без ус- Московських ‚‚Известнях" з Горьківське слівце „наречие", роди, але од якого ще й досі ( ні мотиви, то 'це та сама са-
дуже вірно написав Винни- е можуть самовизволнтись йо- могубна імперіялістична лшія,
ліам. Та це ще не означає, що він переконаний, що в інтересі піху зробити робітництво го- нагоди 15-ліття з дня смерти ченко: „В цьому слові — ці- нго ж таки носії. Нова наука що дала дві безглузді світові
ловиим своїм знаряддям поне- російського письменника М.
Америки цейдімперіялізм конечно треба зліквідувати шляхом волення. Завівши найбільш лий н а ц іонально-політичний другої світової війни і повоен- війни, що роднла_Сталіна і Гі-
розчленуванні{ Росії на вільні й самостійні держави понево- ганебну каторгу в своїй влас- Ґорького з'явилася стаття А. світогляд. В ньому ціла`істо- Н а катастрофічна ситуація — тлера і що віщує н носіям тіль-
люваних нею народів. ній державі, зліквідувавши Дейча. Тут знову і знову в ти- рія взаємовідносин двох сло-, майже нічого не навчила за- ки безславну `загибіль і їх вну-
сячний раз пережовується за-
В наших очах департамент стейту був досі „проросійсь- практично вільну працю та ялозена шабльонова совєтсь- в'янських народів. В ньому ба- хідних европбйців і тому так трішній розклад, ознаки якого,
ѓато страждання, насильства,' жалюгідно виглядають їхні до речі, вже почуваються і в
ким". Це не значить, що інтереси Злучених Держав не були перемінивши всіх робітників в
державних рабів, крім кількох ка теза про „благотворное зла". Вказуючи на ідейне сло- спроби організувати співпрацю Англії.
в нього на першому місці. Ні, департамент стейту був і є „про- десяток мільйонів ‚‚законних" влияние передовой русской ріднення Ґорького з . . . Ва- й утворити об'єднану Европу. Вже давно ' пробила година
американським", не зважаючи навіть на те, що в ньому могли каторжників, керований Мос- литератури" на українську лі- тѓуєвим в українському націо- Імперіялізм західно-европей-
квою Інтернаціонал докладав тературу. Тільки на цей раз нальному питанні, Вшшичен-' ських напДй скерував їх одну європейського імперіялізмў.
займати високі місця такі особи, як Алджер Гисс. Він тільки, підкреслюється о с о б л и в и й У двері настирливо стукається
ко пригадав Ґорькому об'єк- проти одної, а з другого боку
на нашу думку, має помилкове розуміння американських ш- найбільше зусиль і видавав вплив Ґорького на . . . Фран- гивні наукові висновки Росш- поставив їх у ворожу позицію велика ідея цілої консолідова-
тересів, коли йдеться про відношення Злучених Держав до найбільше грошей, щоб здобу-
ти для своїх цілей міжнарод- ка (!), на Коцюбинського, Ле- ської Академії Наук, що ще проти поневолених Москвою
ної Европи — великої друж-
Росії Ця помилка полягала в тому, що поділ Росії супере- не робітництво. Брехлива про- сю Українку, Панаса Мирного перед першою світовою вій- народів Східної Европи. Пара- ньої сім'ї вільних народів від
чить інтересам Америки. Злучені Держави помагали „розбива- паґанда і демагогія були в та ^ сучасних письменнків. ною, після пильного вивчен- докс, але правда незаперечна, Атлантику до Азії. І коли цю
ти" бритійську імперію, обстоюючи незалежність Ірляндії, чи тих зусиллях головною збро- Всі ці твердження, особливо ня, визнала, що українська що західні європейці були про- ідею не зрозуміють західні ев-
мова не „наречие" російської ропейці, то вона все одно пе-
Індії, завдавали їй чимало клопоту підтримкою жидівської дер- сю. Внутрішні обставини в п о - ' П р 0 П а н а с а Мирного та Лесю мови, а таки дійсно — само- ти європеїзації Сходу Европи. реможе, але тільки тоді знач-
одиноких країнах були в бага- Українку, — це чистісінька Пояснюється цей парадокс —
жавн в Палестині, але „тюрми народів", Росії, царської чи чер- тьох випадках водою на об- фантазія. Ми вже бачили з стійна слов'янська мова. Але просто: західнім державам бу- но пізінше і після того, як у
воної, не чіпали. Проблемами Англії в Індії, а Голяндії в Індо- лудний большевицький млин. статті А. Дейча про Лесю Уќ хоч ця думка авторитетної ла вигідна напівколоніальна сибірських концтаборах побу-
незії, департамент стейту займався і підтримував тих, що зма- Робітництво, натрапляючи на раінку (в І томі вибраних тво- наукової установи була добре Росшська Імперія, як вайде- вають не тільки німці, а й
галн до самостійного державного життя. Але почуваннями всілякі домашні труднощі рів Л. Українки в російському відома Ґорькому, проте, як шевша і найменш ризиковна французи та англіїіці.
культурних народів, що впали жертвою московського насилля, легко ловилося на больше- перекладі, Москва, 1950 p.), слушно зауважує Винничен-
вицьку вудку та несвідомо як Дейч фабрикує ці „впли- ко, в даному разі ним керува-
департамент стейту мало цікавився, не приділяючи особливої ставало знаряддям в руках ви", ігноруючи... хронологію ли „не дані науки й життя, а визволення поневолених на- революційну ^знаємо еміґрант-
ваги їхнім визвольним змаганням, хоча вони-були природнн- безпощадних совстськнх аґеи- і вбачаючи;, вплив твору Ґорь- оця „барская" ідеологія, оця родів у молоді свої. роки на ську білогвардійську (у всіх
ми і справедливими. тів. Для кращої координації кого „Песня о Вуревестнике" великодержавницька ідеоло- старість" - иернвервувся `"`„иа її ТЄЧІЯХ)` "руСіЖу СуіЦІІЛБН†СТЬЇ
X Згадуємо за ці речі, бо тепер усе вістря критики закордон- такої акції в міжнародному на поезію Лесі Українки, на- гія власника, оця психіка зоо- смішного, анахронічного чор- Ми хочемо знати, які ж пози-
маштабі була створена Світо- п н с а н у . . . на 6 років РАНІ- логічноѓо нацоналізму, яка ного ворона валуєвщивн", за ції до нас займає р а д я н с ь -
воі політики департаменту стейту звернене проти Дша Ачесона. ва Федерація Професійних ШЕ, ніж ця „Песня"! просто гарчить у душі без ні- влучним виразом Вшшичен- к е русске громадянство, які
Конгресмен Джан Филипс, республіканець з Каліфорнії, навіть Спілок, що опинилася під ви- Друге питання, що пору- яких там даних науки, істини, ка. воно може Займати позиції,
провів до конференції конгресменів-республіканців такий до- ключним впливом і практич- шус А. Дейч у своїй статті переконань і т. ін.". Але в От про це справжнє вороже коли такий її визначний вн-
даток до законопроекту в справі фондів на видатки департа- но стала політичною прибу- „Ґорький і українська літера- Горьковському „зоологізмові" ставлення Ґорького до укра- разник і представник так не-
тура" — це ставлення Горь- є дещо й нове. І це „нове" та-
мекту стейту, який мав би змусити Ачесона до резиґнації, бо дівкою комуністичної п'ятої кого до української культури. кож дуже тонко схарактери- їнської культури А. Дейч, зви- двозначно так свідомо, обду-
чайно, не міг згадати.
колони в світі. мано і активно зайняв позиції
поменшує його платню. Це не перейде, але саме це поступу- Після другої світової війни Тут ще більше неправди! зував Винниченко: „Нове в Щ е одне дуже важливе і Валуєва?" . ;
вання групи республіканців вказує на нерозуміння того, де ко- обставини почали швидко змі- „Ґорький на всю жизнь полю- тому, що Ви — перший із ста- принципове питання поставив Відповідь на останнє запи-
рінь лиха. Бо якби так Ачесон нині уступив, а завтра прийшов нятися. Комуністичні гасла бил талавтливьій, свободолю- ну так званої „поступової" Винниченко у` своєму відкри- таяня Винниненка не забарн-
на його місце навіть республіканець типу Доллеса, то чи озна- почали; щораз більше компро- бнвьш украинский народ с его то, русскої інтелігенції так одвер- тому листі до Ґорького, напн- лася. Але ц я . відповідь n рий-
мітуватнся в конфронтації з багатоќ культурой", — солод- так сміливо зірвали той савлму в 1928 році, коли на шла не словом, .а ДІЛОМ! На
чало б це зміну політики департаменту стейту? Ачесон, як дійсністю в Совєтському Сою- ко співає А. Дейч. Про цю фіговий листок мовчання, я- Ук(Шні була доба украініза- другий рік розпочався страш-
зауважує Дейвид Лоренс, постійний критик його політики — зі і почав спонтанно творитися „любов" дійсно варто згадати. ким русска інтелігенція раз- ції. Це питання він звертає ний процес , большевицького
це порядна, здібна і патріотична людина. Він тільки продовжує новий рух, що своєю динамікою Вона найвиразніше виявилася у-раз покривала зоологічну вже не до Ґорького, а до ро- нищення української культу-
в політиці щодо Китаю і Росії те, що було перед ним, а особ- і своїм характером став дале- 1928 року, коли Ґорький не наготу царської деспотії в ук- сійської совєтської суспільнос- ри, що триває-і до сьогодніш-
раїнському питанні. За неве-
лнво за Френклина Рузвелта. До того президент, а не секретар ко грізнішим для комуністИч- дав дозволу членові Українсь- личким винятком усе русске ти. „Ви вважаєте М. Ґорько- нього дня, з кожним роком
ної диктатури, ніж всі інші ру- коі Академії Наук на пере- го за свого найкращого пред- зростаючи і поширюючися не
стейту по закону відповідальний за закордонну політику, а в хи. Меч, що його кували боль- клад своїх творів на українсь- „демократичне" й „соціяліс- ставника, ви в своїх маніфес- тільки на культуру українсь-
цьому випадку президент Труман і секретар Ачесон — одна шевики на поневолення світу, ку мову, висловивши при то- тичне" громадянство ніколи й таціях на честь його ювілею ку. а й на фізичне існування
рука. Коли ж в Конгресі хочуть змпш, так хай натискають на почав в щораз більшій мірі му здивування, навіщо люди словом не обізвалося, коли не раз це підкреслювали. Ска- найширших верств українсь-
президента і Ачесона, щоб точно з'ясували своє ставлення до ставати двосічним. намагаються з „наречия" ро- Валуєвн, Столипіни, Протопо- жіть же нам, українцям, чи кого народу. І тепер на однім
Росії та поневолених нею народів. Хай у Конгресі ставлять Світ цього не знає, але ук- бити мову. Блискучу відповідь пови забороняли уявляти, що вважаєте Ви М. Ґорького і в рівні пошани у російського
раїнці можуть похвалитися, на цю заяву М. Ґорького дав українське „наречие" є мова. у к р а ї н с ь к о м у п и т а н - большевнзму опинилися і Іван
справу так, щоб Даліни та Лайонси, оборонщ неділимої Росії і що вони були одні з перших, В. Винниченко у своєму від- Оцим самим слівцем, оцим не- н і теж за свого виразника та Грозний, і Петро І. і М. Ґорь-
вороги „сепаратистів" не вважалися „експертами" російських ! що цей свідомий робітничий критому листі, надрукованому винним „наречием" воно ви- представника? Скажіть одвер- кий. На однаковому рівні по-
правдувало і своє власне зоо-
справ і не відзеркалювали політику американського уря"- рух проти большевнзму заіні- у Парижі, але широко відомо- логічне гарчаннячі колоніяль- то і так само сміливо, як це шани ці російські діячі і для
му і на Україні. А. Дейч на- мробив сам М. Ґорький! Ми нас: всі вони вороѓн українсь-
ду. Бо щойно такі дискусії в Палаті Репрезентантів, а власти- пДювали в його тепершшьому певне знає про цей вияв Ґорь- ні гидоти царського імперія- маємо право знати, яка є р а - кого народу і української
т . . . . . . маштабі. На це є чимало шак- ковськоі „любови" до ўкраїн лізму". Отак Максим Ґорький д я н с ь к а , совєтська суспі- культури.
Во в Сенаті, можуть причинитись до основної ревізії русофіль- т и ч н и х д а н и х ^ а д е с щ е б а ^ а т о
ської культури. Про невинне із колишнього „буревестника" льність. Ми знаємо добре до- (пв)
ськоі політики департаменту стейту. ; живих свідків, які пам'ятають
СТАВАЙТЕ ЧЛЕНАМИ УКРА-
бе . . . „Нам нє нужно" — від- їдалнся в Берліні білим хлі- доконав тієї злуки в Соборну на не останеться під больше- ІНСЬКОГО Н А Р О Д Н О Г О
te^^jjjjzii^xibt^^j^MSiiVzm повідали вони постійно кож- бом, нарід український нидів Українську. Державу ще 20 вицькою, Карпатська під ма- С О Ю З У , А 'ТИМСАМИМ І
У. к. ному, хто шукав праці — і з голоду, а внголоджені діти літ перед тим в столиці Ўкраї- дярською, а буковинська і ба-
розсідалися вигідно за бюрка- українські никали попід ваго- ни, в Києві дня 22. січня 1919., сарабська — під румунсь- СгавВЛАСШІКАМИ12-ШГГЙ
к о ю . . . Затріюмфує отже зно- МІЛЬЙОНОВОГО МАЙНА
ДЕБЮТ БОЛЬШЕВИКІВ У ЛЬВОВІ ми та й малювали годинами нами на залізничні станції в проти чого і большевики — зі
свої пики, губи та нігті пудра Перемишлі, щоб назбирати сходу і поляки — із заходу
ми й червоними мазями, що їх крадькома трохи зерна, що си- так довго з Україною воюва-
ву акт з 22. січня 1919 року
Щоби тому запобігти, треба
ОИ`АНІЗАЦП
повикуповували з усіх косме- палось то тут, то там, на зем- ли, аж поки 1921 р. вдалось їм було домогтися в Гітлера за
з iigyssccasssrererere шягуш mtis^. тнчних складів у Л ь в о в і . . лю підчас його перевантажу- „розлучити" Соборну Україну певнення, що Західна Україна брудний шлях', яким вони до
5) Перший дар, з яким висту- вання на „німецький" бік . . . і договором у Ризі поділити її останеться або під його оку- Львова дісталися, перевели
Мільйонер Шпрехер, влас- прилатали їм за те „націона- пили большевики після оку- Комедію, розпочату з таким між собою на Західну, що пацією, замість польської, або вони „голосування" і „внбо-
ник сорока будинків у Льво- лізм" . . . Хоч большевики зго- пації Львова, був призначений галасом навколо „освобо- припала полякам, і Східну, перейде під окупащю больше- ри" до „Українського Націо-
ві і хмаро дера при площі дом повідбирали польські та тому, хто їм той Львів дав себ- дження однокровних братів що припала — большевикам. вицьку, а це заспокоїть і мадя- нального Зібрання", яке мало
Академічнш, проходжав собі жидівські маєтки на селі і в то Гітлерові, що осадовнвся українців з-під польського яр- Очевидно, обидва кинулись рів і румунів, яких Гітлер то- засвідчити перед світом, що
спокійно з іншими багатіями місті, та й тоді українці оста- вже в Перемишлі за Сяном і ма . — треба було якось за- після договору в Ризі з бру- ді потребував. Гітлер згодив- вони там при владі з волі на-
Львова, Кракова та й Вар- лись далі пролетарями, бо на ждав на заплату. Не потребу- кінчитн. д л я цього розвинули j тальністю окупантів і певніс- ся передати Західну Україну РОДУ.
шави, в шовкових халатах, відібрані маєтки привезли вав довго ждати. Скоріше, ніж большевикн вже другого тиж- тю безкарності! на „свою' большевикам, але зажадав від Належить їм; тепер, в 12-ту
на жидівський новий рік большевики із собою такі ма- зобов'язував „договір", поча- ня свого „урядування галас- часть Соборної України, в пе- них величезних достав з Ук- річницю приходу до Львова,
під большевицькою владою, сн своїх власних „завідую- ли большевики висилати ливу пропаганду голосування реконанні, що через кілька раїни в харчах, а крім того, пригадати, з чиєЃ ласки і чиїм
по 'вулиці Легіонів у Льво- щих" з Московщини й Азії, день-у-день товарові довже- в цілій Західній Україні, що літ винищать її жителів так, видачі всіх провідних німець- коштом вони "туди дісталися,
ві, тоді як українські пролета- що польська буржуазія, як лезні поїзди, навантажені вся- мала сказати, чи бажає „злу- що й сліду по ній не останеть- ких комуністів, що з його при- бо історія не бтоїть на місці:
рі один за одним ішли навіть казали тоді у Львові, була ким добром з України, і ви-^ ки" з Великою Україною. ся. Забули, однак, що акт з 22 ходом до влади втікли з Ні- як провалився йс ризький до-
без подання причини в боль „блохою" в порівнянні з „вам- гружували те добро в нена- Крім того перевели вони „ви- січня 1919. був ділом волі ці- меччини, Австрії і Мадярщинн говір з Польщею з 1921 p., що
шевицьку тюрму. Пролетарі, пірами" Сходу. Через тиждень ситну пащу німців на залізни- бори" до „Українського На- лого українського народу, що до Москви. Большевики зго- не видержав навіть 18 літ, так
— бо буржуїв серед українців після їх приходу до Львова чій станції в Перемишлі... ціонального Зібрання", що ма- пережив уже не одного оку- днлися і на це! В липні 1940. прийшла черга і на їх договір
не було, ані в місті, ані на се треба було вже годинами ви- Докладно зібрані й збережені ло „подякувати" большеви- панта, а акт в Ризі був власне сталася передача коло сотні із Гітлером з 001^1939, що не
ігі. Зайнявши Західну Украї- стоювати в черзі під „Масло- ті числа націстівського органу кам за „освободження" Захід- ділом двох таких окупантів, тих комуністів із рук больше- видержав навіть 2 роки, бо, як
ну, чи вірніше — діставши І. союзом", щоб дістати 100 гра- „Фелькішер Беобахтер , Де ної України вд Польщі і про- що надіялись пережити той вицькнх до рук гестапо на за-
від німців, які розбили Поль- мів масла! А заробити не бу- німці висловлюють не тільки ситн „прилучити" u до Вели- нарід. Тим часом не минуло лізннчній станції в Бересті відомо, вже 22. червня 1941.
вдарив Гітлер на большеви-
щу і нею розпоряджали. за ло де, бо вже другого тижня своє задоволення й признання кої України. І „вибори" і „го- ще від їх акту в Ризі і 20 літ, Литовськім.
ків, що, замість кинутися до
стали большевики там ўкраїн большевицької влади наїхало большевикам, за взірцеву до- лосування" І відбулися ще в як один із тих окупантів, Таким чином, з ласки Гітле- оборони, кинулися в ганебну
ську людність без маєтків. Вс: із самої Москви стільки „дєву- ставу харчів, але навіть свій жовтні 1939 p., розуміється з Польща, п р о в а л и л а с я . . . На ра і коштом українського на- втечу, залишаючи не тільки
Мастќи по селах належали шек", що вже всі установи, як подив, що достави ті переви- майже стовідсотковим вислі- другого окупанта, себто на роду та й за видачу своїх пар- Львів, а й цілу. Західну та й
або полякам або жидам, а по пошта, залізниця, уряд „скар- щують норми, передбачені до- ДОМ. большевиків, напав с т р а х . . . тійців — заволоділи больше- Східну Ўкраїн^; взагалі безбо-
Містах майже тільки жидам бовий" і т. д. були переповне- г о в о р о м . . . ї в той час, як Український нарід не ждав Не було сумніву, що коли За- викн Львовом і цілою Захід- рояною на криваву масакру
Гітлер підвищив німцям хар-
Вуржуйства українцям ніяк ні тою сараною, що занюхала чові пайки, а діти німецькі за- аж до 1939 року, щоби його хідна Україна вирветься з-під ною Україною. Щоби одначе гітлерівськими ордами.
не можна було прилатати. у Львові добрий жир для се- „злучили" большевики, а сам польської окупації, тоді і Схід- затушувати перед світом той (Кціеиьі .' і
:
Ч, 174. f І'
СВОБОДАч СУБОТА. 2^іч? ЛИПНЯ 1951.
?-ІТ щ џаџ = ' і и - ч 1ГтТТПГ^Я!
Дт'яа ГОРНЯТКЕВИЧ
№ШШІ ІМІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЗЛАГІДНЮВАННЯ ВІДГУКИ дня
БОГДАН ЛЕПКИЙв
ЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЯСЕНЬ ВЕЛИКЕ СЕРЦЕ
(в 10-чЛітгя смертн)
у- ^ десяті роковини смерте)
Передова з ,Кі видќ и Бмзнес"
В своїй промові перед КІНВІ' знає кожний каяадкць, добро- На Раковнцькому кладовн- Знав дзвін, чого ці звуки
їй великої повісті-епопеї з життя
пезькою авдиторією цього року бут країни залежить від вакор- пді, в далекому, чужому Кра- шукають, що вони питають,
Богдан Легший умів цінити нашого духовенства, а він зро- міністер громадянства і іміґра- донної торгівлі, а велика частн- кові 'стоїть могила. На тій мо- аж ген — у н е б і . . .
й шанувати свою національну бав би це якнайкраще (абстра- ції В. Гарріс заявив, що на йо- ва нашого державного прибу- гилі напне: Богдан Лепкий.
приналежність. Ніколи він не гуючи від його однієї тільки го погляд немає „більш пере- тку мав своє джерело в експор- Вже десять років лежить у „ . . . Боже в небесах!
старався бути, популярним се- повісті з Цього середовища „Ве- конливої провіркя економічно! ті товарів. Теперішнє економі- тій могилі одне з найбільших За кров, за сльози, за руїну
ред поляків —. навпаки, скрізь, селка над пустарем"). Досі о- вартости іміграції, як основне чве пожвавлення та інфляція і иайшляхетншіих українсь- Віддай, віддай нам
де лнш міг.підчеркував.що ми днн лише Маковей спромігся в студіювання безпосередніх і да- тимчасово прислонюють цей ких сердець. Одне а найбіль- І Україну!"
українці — стара, культурна нас на таке зусилля своїм „За- лекосяглих впливів більшої факт, який однак від того не ших, бо зміщало в собі без- Не діждався. А думав, що
нація, з багатим історичним ліссям", інші письменники, не
групи іміґрантів на канадінсь- зміняється. Значить, канадій- межну любов до рідного наро- стоїть уже на порозі воді, як
минулим. Для прикладу наве- виключаючи в їх числі навіть ку економшу" Він додав, що ська господарка залежить від ду і валику приязнь до люди- Мойсеп на межі Ханаану.
ду тут два факти. На запро- поповича Володимира Барвін- уряд сподівається .спровадити політичних і економічних прн- нн. Одне з найшляхетнішнх, В погідний липневий день
шення польського „Товариства ського з його „Скошеним цві- у 1951 році до Канади около пливів та відпливів в інших ча- бо не знало злоби, ні зла. Би- відпровадила його українська
для дослідів Сходу" — виголо- том", дошукувалися чомусь — 150,000 нових поселенців. З ці- стннах світу. Ми ж не може- лося те серце завсіди дуже громада на вічний відпочинок.
сив у Кракові реферат про — найчастіше — темних сторінок сю метою складено плян спро- ио себе цілковито відмежову- лунко на загальну й поодн- Чи тільки українська грома-
Шевченка. На. залі зібрався у житті українських священи-
ваджування осіб, які бажають І-вати від тих припливів. Зате ноку недолю, боліло над не да? Було багато чужих лю-
гурт професорів краківського чих родин. поселитися в Канаді. З того ви- Іміграцінна політика, прястосо- вдачами нашого минулого і дей, і не було поміж чужими,
університету, були приявні та- А вже з найбільшою поша- дно ,що федеральний уряд Ќа- вана до державно - економіч- тремтіло перед неясним май- ні між нашими нікого, хто б
X представники польської ною відносився проф. Богдан
ратури і преси. Лепкий го- Лепкий до Митрополита Анд-
нади вперше за час останніх ного розвитку, може злагіднн- бутнім.
20-ти років взявся за активну ти деякі з тих зовнішніх по- Може й тому так змучилося,
мав хоч тінь злости До Поета.
Ного мова була як матірна
ворнв прегарно!,— Шевченка рея. Між іншими присвятив на- й планову іміґрацшну політи- трясень. Така політика мала б може ft тому помер Поет на рука, що гладить дитину, fio-
схарактеризував як геніальну шому великому Митрополитові ку. на меті зменшити залежність те серце.
людину, як велетня, що його свою поему „В храмі святого ѓо енні очі були як осіняв не-
ЛЛЬЧІДЕ Д Е ГАСПЕРІ. що Однак лишається питання, державного прибутку від екс- Одної погідної липневої дни- бо — глибоке і ласкаве.
можна сміло, поставити поруч Юра", в якій описав історичну чи справді присвячено належ- порту. Іміграція, створюючи нн перестало битися. Без ос-
знову утворив новий кабінет, Коли хтось зробив йому
найвизначніших європейських проповідь Митрополита, внго- ну увагу власне „основним сту- ширший домашній ринок збу- торогн, просто: спинилося і прикрість — виправдував: —
поетів. Дуже основно проана- лошену після приходу моска- найбільш зненавиджений кому- діям іміграції", про які згаду- ту, була б важливим кроком у вже не вдарило знову.
н і стами. Толіяті, відомий Італія- Мені здасться, що він так але
лізував усебічні заінтересуван- лів до Львова у вересні 1914 p., вав В. Гарріс. Бо є два аспек- цьому напрямі.
ня й великі заслуги Шевченка, за яку царська влада арешту- сьиий комуністичний провідник, тн Ніби дзвін!.. не думав.
довше зупинився над звелич- вала й вивезла його. Цілу ак- заздалегідь протестував проти іміграцшної проблеми. О- Одночасно збільшення васе- Всі, хто довідався про
того, щоб Італійський президент дин — це справа спроможнос- лення означає збільшення на- Робив Йому часом прикрість
никамн нашого поета, зокрема цію поет переніс до Святоюрсь- смерть Богдана Лепкого ска- якийсь критик, забуваючи час
ти Канади присвоїти собі но- шого імпорту. Відповідно до
над постатю княжни Рєпніної. кого храму, для кращого, сим- звертався до де Гаспері в справі вих поселенців і про неї звн- кількости` імпортованих това- вав, а як не сказав, то поду- і обставини. Адже й Шевчен-
Зображуючи епоху й опнсую- волічного ефекту, хоч Митро- творення нового силаду мініс- чайно найбільше говориться. рів з країн „стерлінгового бльо-
мав: Великий дзвін замовк! . ко, і Франко, коли б жили в
чи сучасників Тараса, подавав полит виголосив — як відомо терського кабінету, а натомість Твмчасом ми повинні розгляда- ку`' збільшене через іміграцію тійТак ніби була дзвіниця, а на часах критика, писали б інак-
їх прізвища з коротенькою ха- свою проповідь в Успенській щоб оголосив нові вибори до тн іміграцію теж як засіб здіи- населення Канади може допо- дзвіниці — дзвін. Щодня ше.
парламенту, розпустивши кя-
рактеристикою,1отже згадав — церкві. снювання загально-державних могти нам зрівноважити наш тоді, вдаряло його серце об ќрису і Але ми загально грішимо
нішній. понад рідними простора-
таких „ексцелеццію Квітку й Коли українська колонія в
маґніфіценцію Артемовського" Кракові відсвяткувала в 1935 цілей.
ложення,
Вийшовши з
починаємо
такого
розціню-
за- торговельний
ми могли б
баланс.
більше
Тобто —
купувати ми, котився золотий гомін. тим, що не маємо міри в оції..
Довгі роки репрезентував
які — хоча займали високі ста- р. 70-літній ювілей Митропр-
новища, все-ж таки працювали лита Аидрея, Богдан Лепкий тої пори в Кракові загальної вати іміграцію як щось біль- товарів закордоном, але й біль- Котився широко,
далеко, розливався
наповнював села н Богдан Лепкий українців у
зі щирого серця, для свого на- виголосив на цьому святі гли- вистави нашого мистецтва. — кількість шого, ніж тільки відповідну ше експортувати . міста. Знали рідні люди той Кракові. Був признаним амба-
роду. Ці титули: ексцеленція й боко продуману промову, в я- „Масте такі прекрасні речі в їх потребусмо нових поселенців, що Зрозуміло, що с теж багато золотий гомін і ждали на ньо- садором української культури
для обсаджен- інших причин, які змушують в колисці польської культури.
магніфщенція прйДособах ве- кій з'ясував епохальні заслу- себе, таке прегарне народне
ликнх демократів Квітки й Ар- гн Ювілята для українського мистецтво, чудові церковні іко- ня відповідної кількости віль- нас до сильної іміграційної по- го. Репрезентував ЇЇ гідно й до-
них місць праці. Іміграція мо- літнкн, як ось — розбудова ре- Довгі роки дзвонив дзвін —
темовського мали своє окреме народу. І Митрополит не за- ни, а з новітнього малярства — же і в хвилинах радощів і смут- цільно.
значення й були в тій викладо- лишився ніколи довжником такого Красницького, Труша, бути динамічною частиною сурсів, оборонні заходи, а зо- За те що писав — ми його
довій залі винятково щасливо поета, ч Підчас ювілею проф. Холодного й Новаківського. — економічної й державної полі- крема наглядна можливість ків, і в хвилинах підйомів і шануємо, за те що робив для
тики. тривог.
вжиті. Прелегент очаровував Лепкого в 1932 р. він один з Французи, італійці, чехи, а на- браку робочих рук. З другого нас серед чужинців — ми по-
цілу авдиторію' майстерством перших прислав йому своє сер- віть бельгійці влаштовували Є декілька способів ужиття боку однак є питання нашої а дзвони дзвонять, вннні бути вдячні.
слова й глибиною думки. Коли дечне привітання, підкреслю- тут свої збірні вистави, пока- іміграції, як засобу в економі- спроможносте перетворити но- Дзвонять дзвони,
Перлові звуки з вітром Робив це від серця, від свого
після закінченого реферату я ючи великі заслуги поета для жіть і ви, що ви вспіли випле- чному розвитку Канади... Зріст внх поселенців у нових грома- великого, безкорисливого сер-
населення, посилюваний і при- дян. Тут важливим моментом {гонять
ВИЙШОВ ІЗ НИМ L ЩИРО ВИСЛО' добра нації. А коли смерть за- кати в себе". І він перейнявся спішуваний іміграцією, може є саме наше наставлення до В перегони, Ця.
вив йому своє признання, він брала нашому письменникові цією ідеєю, обіцяв покрити,бі- бути злагіднюючим засобом іміграції: чи розглядаємо п як Перлові звуки підлітають Прийде час і ми перенесемо
відповів: ‚‚Щобн. ви знали, я- його дружину, він написав в льшу частину витрат, зв'яза на економічні потрясений. Ось „агенство" для придбання ро- Аж до неба, Богдана Лепкого на рідну зем-
КИЙ СИЛЬНИй бІЛЬ ГОЛОВИ Я ВІД' одному листі до мене: „Дістав них із транспортом експонатів)"" " " " " ' " "`^і"""7жл^ п ^ л бочої сили, чи може вжнемо п лю, а його серце зложимо там,
Чогось шукають, щось
чував сьогодні'v Я був до реш- я листа із кондоленціями від І до Кракова, хоїів дальше, m^VSSS^SSS^^SS^ як цінний засіб для розбудови (питають, де спочиватимуть серця най-
ти здивований- його словами, митрополита й заплакав над би проф. Лепкий відкрив укра- пиГ^яс WZJl^ певних каліта н скріплення Канади. Щось їм треба" . . . більших патріотів українське-
що це за голова, що при не- ним. Бо й як не було мені пла- ІЇНСЬКОЮ промовою отсю виста- і ^ ь п а л і н ї ^ м в ї ї ї и в в в і S го народу.
стерпному болі могла так бли- кати, коли читав, що Митро-.вў. Мені доручено опісля ве- 2 2 в а і н ш і ї ц і л і В^гой спо- Галактіон Чіпка
скуче працюватиі.. полит ще ніколи
Н1КОЛИ ні н і відчував ‚дення переговорів у цій спра- d 6 M ! V 2'-
Інша картина..В 1930 р. від- так своєї немочі як тоді, коли ві зі Львовом, але вони не дове шійним чинником для капіта- ЧОРЧИЛ І БАРУХ ВЗИВАЮТЬ ДО ЄДНОСТИ
бувся в Кракові ювілейний бажав приїхати на похорон мо- ли — на жаль — до бажаного ловкладів в той час, коли у Лондон. — Промовляючи в цузьким і німецьким народа- ХАРАКТЕР ВАЖНІШИЙ,
з'їзд польських -учених і дія- єї дружини, а важка недуга — висліду. Ціла справа розбила- внутрішньо-краєвіЙ господар- і часі бенкету, влаштованого ми. ЕвропеЙський Рух, казав НІЖ ЗНАННЯ
чів літературн. З приводу 400- прикувала його до крісла. Я ся об особисті амбіції деяких ці настав застій. Рухом За Об'єднану Европу, він далі, зблизив ці два наро- Рим. — Папа Пій ХП віз-
ліття народнн польського пое- відчув тоді боляче свою й Ио- наших громадян у Львові. Та- дн, що ворогували з собою
Іміграція, як позитивна ча- Винстон Чорчнл нагадав сло- впродовж століть. Потім гово- івав католицьких виховннків
та Кохановського. На 15 хви- го недолю". І останній свій кий був цей вечір, де „все рва- стнна політики упяду. може ва ген. Айзеигавера,. сказані 'звертати 'головну уявѓу прів`
"ииред иідкрцліяу сватаѓ підпис під' заклик ювілейного лося, всьо котилося в низ". Ві- злагіднювати всякі потрясен- недавно в Лондоні, що йому рив він про потребу одної Ев- виховуванні на вироблення
рю, що Лепкий пережив був
звернувся до проф. Лепкого го- Комітету в Кракові, скликано- ня, які йдуть впарі з більши- важко буде виконати прнзна- ропейської Армії. Бернард Ба- почуття відповідальносте і ав-
лова Академії наук із прохан- го з приводу 40-ліття мнтро- куди кращі настрої в Орќана. ми змінами в закордонній тор- чене йому завдання оборони рух, що також був присутнім торитету, себто того, чого те-
ням, щобќ .він' сказав коротку политування кир Аидрея по- Ще декілька слів і про дочку гівлі. Скажімо для прикладу, Західної Европн, коли не буде на вечері, заявив, що, коли пер у світі так мало. Плекання
промову від українців. Годі бу- клав Богдан Лепкий на нараді, Орќана. Батько відвідував її що канадійська торгівля з за- згоди між демократіями та їх- Европа не об'єднається, то хай характерів, каже папа, важ ні-
ло відмовити, хоч час був дуже що відбулася в його домі. В щоденно в лічнипд. Одного дня морськими країнами зменши- німи урядами. Не буде об'єд- не рахує на американську еко- ше від тих численних наук, я-
короткий, не було коли підго- два дні пізніше наш поет уже не прийшов, нежданќо помер ласяна 50^", Чи ЗДА можуть наної Европи, говорив Чор- номічну та військову допомо- кі потворили нові модерні те-
товитнся й пришилося імпро- не жив... від параліжу. Бідній дівчині ні- прийняти тоді надвишку нашої чил, як не буде взаємного до- гугу. Пал Анрі Спаак взивав орії, пересяклі матері ял ізмом.
візувати. І тут Лепкий доказав хто не мав відваги виявити су- продукції? вір'я і співпраці між фран- Англію, щоб вона перебрала Погляди папи передані у фор-
найкраще, як вія дорожив сво- мної правди, сказали їй тільки, провід в Европі. мі листів до бразильського
Є в книжці Богдана Лепко- Що її батько мусів нагло виї- Досі Канада успішно спря- о
сю національною честю. Свою мовувала свою торгівлю з за- кардинала Канари, які прого-
промову почав, словами самого го „Три портрети" (в'статті, хати. В дві неділі пізніше во- кордонних ринків збуту до Злу- КЕРШНИКН ФОНДУ ЗАЛО` ВІЧЕ ЗА СКАСУВАННЯ лосив ватиканський урядовий
Кохановського'. ‚Дивно спліта- присвяченій письменникові Во- на сама перейшла до свого та- ченнх Держав Америки. Однак РУКИ ДЛЯ КОМУНІСТІВ АКТУ СШТА орган, яким є Осерваторе Ро-
еться все на цьому Божому сві- лодиславові Орканові-Смере- та на віки... є дуже можливе, що у випад- ЗАЛИШАТЬСЯ В ТЮРМІ Ню Пор;' . — У Карнегі Голл мано. Проголошено це в зв'яз-
ті". І зразу пояснив, що дійсно чинському) уступ, де він зга- В цьому ж спогаді про Ор- ку дальших великих пересу- ѓ
Ню Йорќ.— Суддя Стенлі Ф. відбулі юя^віче, скликане „Кра- ку з Четвертим Між-Американ-
в дивних ситуаціях люди зу- дує наші спільні відвідини в кана, Лепкий описував даль- нень в торгівлі нам не вдасть- Рід з Верховного Суду Злуче- євою Радою Мистецтва, Науки ським Католицьким Конґре-
стрічаються зі собою: „нещо- Орќана й закінчує словами: — ше, як він востаннє прийшов ся це здійснювати так само у- ннх Держав відмовився прий- й Професій", для започатку- сом Виховання, який почався
давно ділили нас стрілецькі ро- „Але про цей вечір краще не відвідати цього свого друга. — спішно, як це було досі. Оче- няти грошеву поруку за Фреде- вання руху за скасування Ак- в Ріо де ЖанеЙро і на якому
вн, проти нас стояли наші гар- згадувати, все рвалося, всьо Прийшов, побачив відкриту до- видно, іміграція не розв'язує ріка Вандербілта Філда, Даші- ту Смита, на підставі якого кардинал буде головним про-
мати, ми вели зі собою війну. котилося вниз". Тої днини Ор- мовину, в ній лежав Оркан: но- вповні цієї справи, але нові ела Гамметта і В. Алфеуса засуджені на кару тюрми 11 мовцем.
Що нас сьогодні єднає ?Мисте- кан отримав повідомлення про ги зігнулися під ним, він сам громадяни збільшують попит Гонтона, які сидять у тюрмі к о м у ністичних провідників. ф „Труман нѓ переможний" —
цтво, поезія, пам'ять великого признання йому державної на- не знав, що дальше діялося. — і консумпцію дібр внутрі краї- поки буде розглянена подана Головним промовцем був проф. так схарактеризував теперішнього
поета наказує лам на хвилину городи за його літературну ді- Тоді я був із проф. Б. Лепким ни. Цей поширений домашній ними скарга на присуд за не- Фовлер Гарпир з університету президента голова нюяорськоі стев-
забути про все, що роз'сднува- яльність (це відзначення мало і бачив, що діялося. Він кляк- ринок може становити прокла- послух судові. Всі вони заві- Єйл. Зібрання пікетувала про- -вово! демократично! організації, —
ло нас досі". Отже не на якісь зовсім теоретичний характер, нув перед домовиною і сердеч- дку, на якій могла б деякий дували фондом грошевих по- тибольшевицька Пол Е. Фнцпатрнк. Він закликав
організація демократів до поновлення канднда-
конвенційні фрази супроти по- бо Оркан за свого життя не ді- но заплакав. Подібна доля при- час спертися наша економіка, рук за арештованих комуніс- Коммон Коз. тури трумаиа иа президента.
ляків він силувався, не на ком- став таки від свого уряду обі- пала мені після смерті самого заки будуть переведені потріб- тів, а в тюрму пішли за те, що
пліменти, навіть підчас офіцій- цяної премії). Отже всі приявні Лепкого. Я дістав доручення " ПІЃНТ
ні зміни, що забезпечать їй здо- нехотіли судові сказати, хто #"
ного виступу мав відвагу при- повинні були радіти з приводу від похоронного комітету на- рову ‚основу серед змінених складав гроші до спільного
гадати наше недавнє минуле, цього відзначення, та проте на- шого поета, зайнятися відли- торговельних обставин. фонду. Деякі засуджені до
його промова була справді му-. стрій у нього дома був якийсь вом його посмертної маски. — ув'язнення комуністи, які вий-
Слід розглянути ще один ас-
жеська. Замітає, що опісля пі-‚важкий, гнітучий. Це перш у Пішов я на кладовище, передо- пект іміграції, як позитивної шли на волю під порукою,
дійшов до нього тодішній кра сього тому, що Оркан пережи мною стояла його відкрита до- далекосяглої політики. Як ви- втекли або сховалися, щоб не
ківськнй воєвода Д-р Кваснєв- вав трагедію: його єдина доч- мовина. Цим разом був я сам. ще сказано і як це насправді відбувати тюремної кари
ський і чистою , українською ка, дуже талановита дівчина, Я глядів на жовте обличчя По-
мовою виголосив йому при- догаряла тоді в лічилці на — кійного, на його зложені иаче
знання й подя#у: Такий виступ чахотку. Все-ж таки ми оба з до молитви руки, а з них ви-
приємно вразив нашого поета проф. Лепким намагалися роз- ставав малий хрестик із Роз-
й він спитався.здивуваний — важити Орќана, розказуючи йо- п'яттям. Але я не плакав, хоч
звідкіля цей польський достой- му про наше народне мистец- сердечний жаль розпирав гру`
ник так добре володіє україн- во, яке він високо цінив. Нашу ди... Я надивився під ту пору
ською мовою. На це відповів розмову перервав письменник на смерть близьких мені лкь
Кваснсвський, mtj першою мо- Артур Шредер, директор па- дей, я бачив їх ясний життє-
вою, яку вій пізнав, була саме лати мистецтв у Кракові. Була вий шлях і врешті на дуже по-
це на загал добра людина, ті- гідну їх смерть.
ШКІЛЬНІ КНИЖКИ
українська. КУПІТЬ ІЛ ПОТРІБНІ ЌНИЖЌНІ
Богдан Лепййй був якнайті- льки незовсім зорієнтована у Такою ясною, світляною по- Не досить післатн дитину до школи. Треба їй
сніше зв'язаний з українським українсько-польських питан-
статтю є для мене Боѓдай Лан' ще датв книжки, без котрих вона не може навчитися
греко-католицькнм приходст- нях. Він відразу зазначив, що кий. Я бачив тоді перед собою
вом. Нераз говорив, що наші є військовим інвалідом, ранили востаннє його гарне, таке шля- читати, а потім книжки, щоби заохотили її читати.
священичі родини, це своєрід- його українці під Львовом 1918 хотне лице, застигле під кри- Ось Вам вибір таких книжок для дітей:
на аристократія`, яка в культур- року, яле він не відчуває й за жаним подихом смерті, але ося-
ному житті нашої нації відо- це до нас жалю. Все ж таки — яне вічним спокоєм. Я зрозу- ДРУГА КНИЖЕЧКА (читанки для 2. клясн) М.
грала величезну ролю. Можна Шредер дав нам цього-ж са- мів, що за труд цілого свого Матвійчука 76 ц.
лише жалувати^що він не по- мого вечора доказ, що в ньому життя Богдан Лепкий відійшов ТРЕТЯ ЧИТАНКА (читанка для 3. клясн) М.
слухав намов н'аших відомих не було злоби. Він звернувся в інший, кращий світ, на добре Матвійчука 76 ц.
філологів В. Сімовича й Є. Пе- до нас прямо з докором, чому заслужений спочинок. ЧЕТВЕРТА КНИЖЕЧКА (читанка для 4. клясн)
ленського та не написав якоїсь ми українці не влаштували до
(Закінчення). М. Матвійчука 76 о.
^TT^-r^rrTTT^#'4gTTTTTTTTTTTTTT4TTtitaillIIIIIllgXX7; ШКІЛЬНИЙ СПІВАНИК у двох частих. Зладив
Ф. Колесса 76 ц.
ЗМІНА ЦІН ОГОЛОШЕНЬ В „СВОБОДІ" І Р И Н А А Р Т И М
МАЛА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ, 1. Крипякевича 16 п,
У зв'язку ‚'зі загадьшпоі госаодарськимя змінами и краіяі, з ЯК ЩАСТЯ ЗБЛИЖАЄТЬСЯ ХРИСПЯНСЬКО-КАТОЛИЦЬКА НАУКА ВІРИ в
днем 1-го липня, ц. р. встановлясться такі иьві ціни за оголошення
в „СвободЃ за'один цаль (іич) через одиў колонку:
поєзп біблійних оповіданнях для дітей., о. С. Б1-
ш кольоровій окладний леньквй `. 60 ц.
Фішшсові звіти 1 політичні оголошення $t.40
Оголошення пікніків, балів, концертів, з'їздів, пред- 40 поезій. 7Б сторін.
ставлень, різних прибуткових Імпрез та підприємств $1.40 Ціна 25 ц. Замовлення слати: ^ ЗЩ2
КРАСВИН ЗТЗД АМЕРИКАНСЬКИХ Ш Д І Я Н нідбувасгкся зав-
Оголошення культуряо-освітніх Імпрез, народних иа- Замовлення слати до:
ніфестація; академій І т. п.
Оголошення відділів УНС _ -
- f 1 00
$0.30 "8VOBODA"
ж д н з великимя церемоніями, на яких індіяии приймають „за
свого" к о г о о з визвачних американців. Цього року конвенція
в Сеймѓ Пол, то І та честь припала губернаторові Міннесоти. яко-
"SV0B0DA"
Р. О. BOX MB, го Іядіянн адоптували І при ПІЛ нагоді обдарили індіанським ка- ВІ-П QBAND 8Т„ (Г. О. Box MA) ЛОШЕТ ОЃЃТ. 8, Н. J.
АДМІНІСТРАЦІЯ „СВОБОДИ" целюхом та „люлькою миру", яку він держить у руках. Губер-
J I U C Y CITY З, В. JL
натор: Ліотер В- Нонѓ даль.
rtllXEIIXEXXXrilXIIIlXXIIIHXXIXHHTTIIIIIIHXlHIII? 'очшпш
СВОБОДА, СУБОТА, 2S-ro ЛИПНЯ 1951. - Ч. 174.
11
York 3, N. Y. ді придбати і удержувати власний товариства деклярус. суму 50 дол.;
дім; є) приймати грошеві вкладки Назар Семен з рамсни Т-ва ‚.Просві- організації СУМА. Дружина, сни і донька.
ЧАСОПИСИ І Ж У Р Н А Л И в y- від членів та інших осіб на фонд у- та" обіцяє моральну і матеріальну II. Команнцькнй від хору „Боян"
xpaincutift, німецькій 1 Інших мовах, держання власного дому... допомогу; Марків від Т-ва св. Воло- обіцяг. збірку між членами хору по
тутешні 1 з Европн, доставляє всю- (Ѓкількість директорів: просктова- днмнра заявляє, що його товариство 10 дол., що на ного думку може да- 129 GRAND STREET
дн поштою: VV. Magun, Bookstore, но: найменшу 11, а найвищу 25 дн- одно з перших відгукнулось на з а - тн 500 долярів на фонд УНДому. cor. Warren Street
P. О^Вох 361, Cooper Sta., New York, ректорів. зивн Комітету і ухвалило 1,000 дол. Кучма П. від тов. Дністер в гар-
JERSEY CITY, 1. N. J.
N. Y., (Щ S t Marks Иасе.) — Там-
же: шшшшш, ноти, образи.
Збори на внесок п. Григоровича на фонд, але в останній хвилині
Петра рішили, щоби 12 членів б. здержалося з деклярацією. Однак
Комітету для придбання Нар. Д о -вірить, що справа піде добре; Пань-
му ввійшли до дирекції, а крім цьо- ків від Т-ва „Українська Єдність"
НА ПРОДАЖ TaL UbvHB. 4 4 Ш
mm
9 Професійні оголошення в го вибрано ще 7 нових, так що ра- деклярус на фонд 250 долярів; (ПОСМЕРТНІ ЗЃАДЌНІ ДОМИ І БИЗНЕСОВІ ПІДПРИЄМСТВА
зом вибрано 19 директорів. Між вн- Спринський витає нові задуми Ко-
" Dr. S. CHERN0FF браними с: Балннський Олекса, Бен- мітету пописќати власний дім та з 1. Фнрма 25 акрів, барка, дім $3,600.
223 — 2nd Ave- (Cor. 14th St) N.Y.C. цал Джанет, Гаврилќо Микола, Гір- рамені відділу ‚.Провидіння" дек- також 209 акрів, дім, барна, прн головній дорозі $10,500.
няк Йосип, Гордіюќ Іван. Гугле- лярус на фонд 1000 долярів; Пуй- Дня 34. липня 1951 p. помгрла
TeL GRamercy 7-7697 внч Роман, Гурнн Михайло. Демид- да обіцяє заплатити нормальний в 64. p. життя 2. 3-фамілійний дім, двоє помешкань вільних для купуючого.
Острі ft довгочасні недуги чоловікіь
1 жінок. Шкірні. X-Ray. Роздуття чук Семен, Задорецький Петро, Ко- банковий процент тому, хто пози- ‚МІНА СТАШКІВ 3. 6-фамілійннй мурований дім, 3 кімнати вільні для купуючого.
жил лікуємо без операції. Переводи- гут Іван, Кучма Петро, Лепкалюк чить товариству Український Наро- з роду Претнка, Повна ціна $8,500.
мо аналізу крони д л я супружннх Мирослав .Лнсогір Михайло, Мале- дннй Дім грошей в сумі д о 30.000 ЯЛРНИЦЯ Бр. св. Юрія, від. 160 У. 4. 2-фямілійні доми в Коні Айленд. Вдова мусить продати по при-
дозволів. — Офісові години: Щ о - тнч Мартин, Марків Йосип, Нанас- дол. Крім цього п. П%ііда складає ступній'ціні.
дня від 10 рано д о 8:46 ввечері си Юліян. Скодзінська Ірена, Тур- 50 дол. на конкурс праці на тему, II. Союзу в Джемсйка, Л . Ай.
В суботи від 10 д о 1 попод. кало Ќость, Чопик Микола. як найкраще та найпрактичніше пе- Покійна походила з rc.-ui Д р - 5. 6-кімнатовий мурований дім з Бар еяд Ґріл. Повна ціна $8,500.
Еґзаміиація S3.00. Дискусію над точками 1-2 започа- ревести збіркову акцію на фонд гови, пов. Рогатин, Україна. О- 6. 2 акри і і-кімнатовнй дім. Повна ціна $2,500.
ткував Иовик. На його думку су- Народного Дому; Лепкалюк від Т-ва С-ТІІНИЛН в смутку мужа Григорія, 7. Гросерня і Делікатессен з кімнатами для помешкання. Повна
Д-р мед. ОЛЕКСАНДЌР мя 100 дол. як вплата для фізичних Українських Інженерів заявляє, що дочку Катерину І двох синів Мн-
СУ Ш К І В
осіб трохи завелика; Яремчук пропо- управа Т-ва на сходинах рішила хайла І Івана, як тзікож Прата
нуг. товариство на взір кооператив- звернутися д о членів в справі ак- Якова Претику І сестру Тетяну.
ціна $3,200.
8. 5 акрів і 5-кімнатовий дім з гараджом і прндорожним бизнесом, I В. Володимир Пархуць
привикає від год. 10—1 1 5—8 ний. при 100 долярових уділах та ціі збирання фондів на Н. Дім, Проситься родину і знайомих прн головній вулиці. Повна Ціна $7,500. І український погребннк
10 дол. вписового; Пельц висказав- складаючи датки на цю шіль. То- Відповідали гідний похорон ПО
I
щоденно з внйнятком неділь. прибути на похорон, що відбу- 9ф. 2-фамілійний мурований дім з ґроссрнсю. Лота 50x100. Мусить
ся проти трьох 'категорій членів, як му, що Т-во в касі не мас готівки, деться 28. липня. уміркованій ціні.
Офіс: 64 Е. 7th ST., NEW YORK, N.Y звичайних, допомоговнх і почесних. він сподіється, що члени декляру- бути проданий через родинні причини. Модерна КашойЯГ БЕЗПЛАТНО
Нехай земля свобідноі країни
Тол.: ALgonouin 4-7133 Він радив завести тільки один р і д жатимуть суми від 10-20 дол, а мо- буде ї й пером! Пишіть до нас по повний спис наших фармів і бнзне- Югачто в день_1 в цочі:
членів: Леняарськии противний ко- же і більше. Це може дати суму М. К., секр. W00DR0W W. PARCHU
I
оперативній системі товариства, бо 1000 долярів, або і більше. сів. Хто напише зараз отримає від нас потрібні інформації. Funeral Director
Dr. J. DERUHA Народний Дім мас служити інтере- Григорій Герман, секретар Україн-
сам українського загалу, а не биз- ського Народного Союзу вітає гар-
Діш 12. липня 1951 р. померла
Побачте в нашім вікні цікаву виставку. Licensed New York 'Л Connecticut
4 3 9 E . 5 t h S t f New York City
128 EAST 86th ST., N. Y. C. несові. Він каже теж, що Комітет не діло придбання Українського На- Ми продаємо всілякого роду обезпечення по ціні асе-
виявив замало реклями для позис- родного Дому і мимо цього, що УНС в 80. році життя Tel. ORegon 3-2057
над станцією собв. Лексіигтон Ев. кання фонду. Кордюк пропонує виб- не давав допомоги на льокальні до- КСЕНЯ БАГДАЧЕВСЬКА, кураційних бюр. Якщо бажаєте якої асекурації пишіть
Місце має осередне положен- рати Комісію, яка б провірнла тех- мн 8. PARCHUC — Notary PobBc
в різних місцевостях Злучених довголітна членнця від. 241 У. Н. до нас по інформації. Це одинокий український офіс, що 1141
'' ' I . ' '
ня, доступне з усіх боків. нічну вартість Ветговен Гол, а про- Держав, цим разом робить виїмок
понус 50 дол. вкладку для фізичних і на фонд Народного Дому в Ню Союзу в Вунсакет, І'. Ай. можете купити будь-який вигідний для вас бизнес в місті
Окремі ждадмгі для жінок. членів. Лнсогір Михайло пропонує Иорку деклярус суму 1000 долярів. Покійна походила з міста Тов- Ню Иорку або на контрах. Ви не будете ошукані, якщо
Ординуе в будні дні: висоту вкладки для більших орга- . Сндор від Т-ва Теребовля декля- гте, пов. Сќалат, З а х . Україна.
нізацїй 1.000 дол.. а для менших рус на фонд 100 долярів; Лнсогір Полишила в смутку мужа Иосн- купите а нас бизнес. Прийдіть і подивіться на спис різних ІВАН БУНЬНО
10—2 і 4—9 год. фа, синів Михайла, (`ті ф:ппі, Те- УКРАІНОЬКВШ ПОГРЕБНЖЖ
Особливу увагу звертас на не- 500 долярїв. Василишин пропонує Мнх. від Т-ва „Самопоміч" попнрає одора, 3 невістки, 10 внуків 1 6 реальностей по дешевій ціні.
дугн мужчин і жінок, неправнль- провірити добре технічну вартість акцію. Мимо цього, що Т-во не мас вряджув sorpeSuo т flKfl
Ветговен Гол. а крім цього радить правнуків. ЦШ TU НИЗЬКІЙ ІЌ # П О
ностн ft ослаблення. Якщо маєте готівки в касі - то він надіється,
які труднощі зі здоров'ям тіла
шукати інших домів На організа- що переведена збірка між членами
ції не чекати, а зачати збірку на
або ума, порадьтеся мене з пов- більшу скалю серед громадянства. дасть суму 1000 долярів; Баланда
Похорон відбувся 15. липня з
похоронного заведення прн уча-
стн родини, членів від. 241 І від.
STEPHEN D. SATZEWICH ОБСЛУГА ЧЕСНА І НАГКРАША
ним довір'ям. — Точні оглядіти, Євген від Т-ва Жндачів дсклярує 206 У Л . С . д о укр. прав, церкви,
Висота вкладки для члена повинна 100 долярів :і каси товариства та 32 Е. 7th STREET NEW YORK CITY
включаючи ft провірку крони, $З. виносити 20 доларів. а відтак на укр. прав, цвинтир в
обіцяє ще перевести збірку між Блекстои, Масс. — В. їй П.!
покшчив студп в кврот. Від організацій міста Ню Иорк С. Вардачовськнй, секр. Tel. GRumercy 3-0713
кишіадшішіпшяядхшю^
ТЕПЕР ПОРА JOHN B U N K O
M
ЗАПИСАТИСЯ Н А КУРСИ }"-"`'Ч'Ч ' ' ' ' ' Д 1 Л Ч ( . і М Г ' . Ц ; ч м ) ; . , ч ' Л І ' Ч . ' Л ? М І М І А Л І М І ; `ІЎ М.м( M l M t M t М І Л``І.'Vfl' ( 1'Л1У'ІЛЛІ'-'! ' Ч ' ' І " І " ' Licensed Undertaker A Erabalmer
УВАГА І САМОХОДОВИХ МЕХАЕОКт
437 E. 5th ST, NEW YORK CITY
І КУРСИ їзди.
Велика випродаж! УКРАЇНСЬКА ФУТРЯНА РОБІТНЯ В НЮ ИОРНУ Dignified ronerale as low м SIM
Telephone: GRamercy 7-7661
Соломяиі капелюхи __S -ОТ
Імпортована
ша) панама
(вааліп-
$2.76
(попередна ціна $500, $6.00 OR. 7-8951
Roman KUSS0FF' ПЕТРО ЯРЕМА
УКРАГЯОЬКЧИ ПОГРЕБаНЖ
і т. д . )
Капелюхи з баиґоралн
КУРСИ МЕХАНІКИ
КУРСИ ЇЗДИ АВТАММ 41 W. 57th Street (5th Floor), NEW YORK CITY Заннжастьвн, вохорояахя
В BRONX, BROOKLYN, NEW
Постаравмося для Вас про еґзлміп (близько Шостої Евеню) YORK І ОКОЛИЦЯХ
(їх можна мити) — $ 1 . 5 0 Лайсенсу. Наші учні дістають ч
дипломи. Помагаємо в одержав- Контрольована температура.
як рівнож легкі ЛІТНІ кю прахц. Інструкції в українській Коли задумуєте справити нове футро, перемоделюватн, направити, так по- Модерна каплиця до
ФІЛЬЦОВІ капелюхи 1 вжяШвВиИ мовах. КУРСИ ужитку даром.
ДЕДННІ, ВЕЧІРНІ 1 НЕДІЛЬНІ радьтеся в цій справі з досвідченим сќірником Романом Бузевом. Він напевно по-
по приступних цінах. Інструктори фахівці. З а д . в 1016. PETER JAREMA
U TYCHNIEWICZ, днректор
дбає, щоб ваше футро, джакет чи ковнір були зроблені по найновішим фасонам, со-
Відновляємо куплені у нас капелюхи.
лідно та а найкращих матеріалів. Ціни приступні. 129 EAST 7rb 8TREET,
ПРОДАЄМО ШОВКОВІ КРАВАТКИ, ПАСИ І ШЕЛКИ MetropoL'taB Auto School NEW YORK, N. Y.
(Говоримо по українськл) IBB — 2nd Ave, близько 1MB St Інформації на телефон: PLaza 9-4238.
NEW YORK СГГУ TeL: ORChdrd 4-2568
DUNLEY HAT SHOP i l u l . i t . t 1 І і I I I t t І І І і li t t I. ;t і І і
N E W Y O R K - - P E N N S Y L V A N I A
NEW J E R S E Y C O N N E C T I C U T . .1441
КЛИЧТЕ УКРАЇНСЬКЕ
ПЕРЕВОЗОВЕ БЮРО
В. Е. ВОГАЧШВСЬКОГО
335 EAST .6th STREET, NEW YORK 3, N. Y. — T E L OR 3 2484