Практичне заняття 2.5.

ШКОЛА І ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ. РОЗВИТОК

ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ В ХІV - ХVІІІ СТ.
Завдання 1.
1. Кирило і Мефодій - Слов'янські вчені, які прийшли на Київську Русь і
створили алфавіт для писемності слов'янських народів.
2. Первинні школи - Мали невеликий розмір і зазвичай розміщувалися при
храмах або монастирях. Викладали основи релігійного, мовного і
рахункового мистецтва.
3. Медієвальна освіта - Освіта на Київській Русі була переважно
релігійною. Знання в передбачували обряди та текстів церковних книг.
4. Методи навчання - Включали читання, письмо, спів та рахівництво.
Вчителі часто використовували монотонні методи, такі як
запам'ятовування та повторення.
5. Церковна освіта - Церква була основним центром освіти. Монастирі та
кафедральні школи надавали освіту для духовенства та лаїків.
6. Перекладацька діяльність - Релігійні тексти, які були перекладені на
старослов'янську мову, допомогли розповсюдженню християнства та
освіти на Київській Русі.
7. Вплив греко-візантійської культури - Багато елементів у релігійних
обрядах, мистецтві та освіті на Київській Русі були впливом греко-
візантійської культури.
8. Школи для аристократії - Діти князів та бояр отримували освіту в
спеціалізованих школах, де навчалися читати, писати, рахувати та
вивчали релігійні тексти.
9. Співвідношення з західноєвропейськими школами - Деякі дослідники
вважають, що рівень організації шкільної справи на Київській Русі був
вищий, оскільки ця цивілізація вже мала певні досягнення у сфері освіти
та культури на момент свого розквіту, хоча порівняння може бути
складним через різницю у культурних, політичних і релігійних умовах.

Щодо думки про рівень організації шкільної справи, деякі дослідники

вважають, що на Київській Русі він був вищий, оскільки ця цивілізація мала
велику цінність для освіти і культури. Тут були школи, які вчили не лише дітей
аристократії, а й дітей інших соціальних верств. Також церква грала важливу
роль у системі освіти, що сприяло збереженню та передачі знань. Однак
порівняння з західноєвропейськими школами може бути складним через
різницю в культурних, політичних і релігійних умовах.

Завдання 2.
"Повчання Володимира Мономаха дітям" - це давньоруський
літературний памфлет, написаний князем Володимиром Мономахом для своїх
синів. В ньому він висловлює свої педагогічні переконання та надає поради
щодо правильного життя та поведінки.
 Основні педагогічні ідеї з цього твору, які можуть бути актуальними й у
наш час:
1. Пошaна до бaтьків і старших: "Бережіться ж бо своїх рідних
батьків своїх, і як ви найбільше може пошануйте, також ваші діти найбільше
вас будуть пошановати."
Ця ідея актуальна й сьогодні, коли важливо підтримувати та поважати
старших і показувати приклад взаємовідносин у сім'ї.
2. Виховання моральності та справедливості: "Не руйнуйте
гордість вашу на зле, не примудряйтесь без потреби, бо буде тяжко. Не
руйнуйте чужої власности, не робіть справедливого неправедним."
Ця ідея важлива і сьогодні, як і в минулому, для формування моральних
цінностей у дітей і виховання їх у справедливості.
3. Вaжливість праці та вміння керувати: "І працювати ви маєте і
вчитися, бо праця без розуму марна, а розум без праці дурний."
Ця ідея актуальна в сучасному світі, де важливо навчати дітей
працьовитості, відповідальності та умінню керувати своїм життям.
4. Учіться на помилках: "І якщо зробите щось зле, не лякайтесь від
цього, але виправляйте себе своїми руками, щоб ви не повторили злого."
Ця ідея важлива для розвитку самооцінки та саморозвитку, що є
ключовими навичками у сучасному світі.
5. Виховання мужності та сміливості: "Будьте мужніми і сміливими,
але не буревійними, не гіркіться на маленьке лихо, а виривайте з корінням
велике."
Ця ідея актуальна у формуванні внутрішньої сили та віри у себе у дітей,
щоб вони могли подолати будь-які труднощі в майбутньому.
Ці педагогічні ідеї можуть бути використані у сучасному вихованні,
сприяючи розвитку моральності, відповідальності, працьовитості та
внутрішньої сили у дітей. Вони нагадують про важливість сімейних цінностей,
моральної справедливості та самовдосконалення, що залишається актуальними
в будь-якому часі.

Завдання 3.
Статут Львівської братської школи, як і статути інших братських шкіл
того часу, мав свої особливості, відображаючи певні принципи та цінності, на
яких ґрунтувалися ці установи. Ось деякі загальні особливості, які можна
знайти в таких шкільних статутах:

1. Ідеологічна спрямованість: Братські школи часто мали

християнську або католицьку ідеологічну спрямованість. Вони можуть
базуватися на певних релігійних принципах, а також на освітніх традиціях.
2. Навчальний план і програма: Статути зазвичай містять визначення
навчальних предметів і програм, які студенти повинні вивчати. Ці програми
можуть бути спрямовані на релігійну, гуманітарну або наукову освіту, залежно
від ідеологічних переконань школи.
3. Методи навчання: Статути можуть включати опис методів
навчання, які застосовувалися в школі. Це може включати традиційні методи,
такі як лекції, практичні вправи, групову роботу тощо.
 4. Дисциплінарні правила: Статути зазвичай містять правила щодо
дисципліни та порядку у школі. Це може включати правила щодо
пунктуальності, вдячності, поведінки в класі тощо.
5. Фінансові умови: Статути можуть містити інформацію про
фінансові умови, такі як вартість навчання, можливість отримання стипендій
або фінансова підтримка для учнів у складних життєвих обставинах.
6. Керівництво та управління: Організаційна структура школи,
включаючи роль директора, вчителів та інших працівників, може бути
визначена в статуті.
Завдання 4.
"Школа Запорізької Січі" була основана козаками у 16-17 століттях в
Україні як центр освіти та військової підготовки. Ця школа мала на меті
формувати сильних та відданих козаків, які могли би захищати та відстоювати
свою землю.
Схема "Школи Запорізької Січі"
1. Фізична підготовка:
Стройові вправи.
Стрільба з лука, мушкета.
Вправи зі скиртями та мечами.
2. Бойова підготовка:
Вивчення тактики та стратегії війни.
Стрільба з артилерії та мушкетів.
Бойові тренування та симуляції боїв.
3. Теоретична освіта:
Читання та дискусії з відомих стратегічних та філософських творів.
Вивчення військової та політичної історії.
Основи медицини та першої допомоги.
4. Етика та кодекс честі:
Виховання в дусі військової дисципліни.
Підкреслення важливості чесності, відваги та відданості.

Особливості навчально-виховного процесу у різних типах шкіл:

1. Школа воєнного мистецтва:
Фокус на бойовій підготовці та тактичних вміннях.
Вивчення військової стратегії та історії війни.
Сувора дисципліна та підвищений рівень фізичної активності.
2. Школа політичної та військової техніки:
Освіта у сфері військової технології та інженерії.
Вивчення стратегічного планування та розвідки.
Зосередження на розвитку технічних вмінь та знань.
3. Школа воєначальників:
Підготовка лідерів та командирів.
Вивчення психології управління та мотивації військового персоналу.
Розвиток навичок комунікації та управління конфліктами.
 Завдання 5.
Притча "Вдячний Єродій" Григорія Сковороди - це алегорична історія
про мудрість, доброту і внутрішню свободу людини. Основна педагогічна ідея
твору полягає в тому, що справжня мудрість приходить від внутрішнього
досвіду та внутрішньої свободи, а не зовнішніх впливів чи влади. Головний
герой, Єродій, усвідомлює це, коли, розуміючи безцінність мудрості Сократа,
відмовляється від нагороди і вибирає шлях саморозвитку та мудрості.
Григорія Сковороду називали "українським Сократом" через схожість
їхніх поглядів на мудрість, пізнання та життя. Обидва філософи вважали, що
справжня мудрість полягає у самопізнанні, духовному розвитку та внутрішній
гармонії.
Основні педагогічні принципи, які можна виділити у педагогічній
діяльності та творчій спадщині Григорія Сковороди, включають:
1. Самопізнання: За Сковородою, основа мудрості - це пізнання
самого себе. Він закликає кожну людину вивчати свої внутрішній світ, розуміти
свої справжні потреби і бажання.
2. Саморозвиток: Самовдосконалення та духовний розвиток є
ключовими аспектами педагогічної діяльності для Сковороди. Він вважав, що
освіта повинна сприяти розвитку не лише інтелекту, а й духовності.
3. Виховання внутрішньої свободи і моральності: Сковорода
підкреслював важливість виховання в людини внутрішньої свободи від
зовнішніх впливів і залежностей. Він ставив акцент на моральних цінностях та
справедливості.
4. Унікальність кожної особистості: Сковорода вважав, що кожна
людина є унікальною і має свій власний шлях до мудрості і саморозвитку. Він
підтримував індивідуалізацію підходу до навчання та виховання.