1.

Бабенко Єгор, 7403

Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в
перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб,
головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із
виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з
Індії. 

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв.
Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на
шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої
кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання
послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота
помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні
знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.

Попередній діагноз.

Чума, легенева форма, тяжкий ступінь

Ускладнення: інфекційно-тоскичний шок III, ДН III

План  обстеження.

Загальний аналіз крові з гематокритом

Загальний аналіз сечі
Аналіз крові на RW
Аналіз крові на HbsAg
Визначення групи крові
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Коагулограмма
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок, Асат, Алат, КФК,
сечовина, загальний білірубін та його фракції, лужна фосфатаза, електроліти,
КОС, СРБ, креатинін, прокацитонін)
ЕКГ
Пульсоксиметрія
Рентгенографія органів грудної порожнини
УЗД органів черевної порожнини
Бактеріоскопія мокротиння за Граммом, на виявлення Yersinia pestis
РІФ крові на виявлення антигену Yersinia pestis
ІФА крові на виявлення, IgM до Yersinia pestis
ПЛР крові на виявлення ДНК Yersinia pestis
РПГА, РНГА крові з чумним діагностикумом
Контроль ЦВТ, АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла, сатурації, діурезу,
лабораторно: креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок та його фракції,
загальний білірубін та його фракції, електроліти: K, Na, Cl, КОС
Лікування.

Госпіталізація в інфекційно-реанімаційне відділення

ліжковий режим
Дієта №1
Встановлення назогастральноно зонда
Рясне пиття 2500 мл
Венозний доступ
Катетеризація сечового міхура
Підключення до ШВЛ
Стрептоміцин 1 г в/в 2 рази на добу
Доксициклін 0,1 г в/в 2 рази на добу
0,9% розчин NaCl 400 мл в/в крапельно 3 рази на добу
Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу
Глюкоза 5% 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу
Фуросемід 40 мг в/в 1 раз на добу
Інфулган 100 мл в/в крапельно 1 раз на добу при температурі вище 38,5
Фленокс 0,4 мл п/ш 1 раз на добу
Норадреналін 1 мл в/в 1 раз на добу
Фолієва кислота 1 мг в/в 3 рази на добу
Дексаметазон 8 мг в/в 2 рази на добу
Оксигенотерапія
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу

Питання
Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?

-спочатку бубон виступає над шкірою, шкіра над ним гаряча на дотик,
натягнута, блискуча, червоного кольору, згодом стає багряно-синюшною
- поступово розвивається набряк підшкірної жирової клітковини і періаденіт,
унаслідок чого лімфатичні вузли зливаються у суцільний конгломерат
- сформований бубон не має чітких контурів, нерухомий, різко болючий під
час пальпації
- у центрі бубону пальпується хрящоподібне утворення, по периферії –
м’який набряк
- розміри бубону — 1 - 10 см у діаметрі, лімфангіт відсутній
- найчастіше вражаються пахвові, стегнові і пахвинні лімфатичні вузли
- в місці утворення бубону сильний локальний біль, що утруднює рухи і
змушує хворого обмежувати їх, набувати незручного положення
При туляремії бубон менш болючий, навколишня клітковина слабко втягнута
в процес, контури бубону чіткі, шкіра над ним не змінена. Також
розсмоктування бубону при туляремії проходить повільніше, ніж при чумі
Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)

 Стрептоміцин по 1 г в/м або в/в кожні 12 годин протягом 7-14 днів або
не менші ніж до 5-го дня нормальної температури.

 Гентаміцин (за відсутності ниркової недостатності) по 2 мг/кг маси тіла

(дозу розприділяють на 3 прийоми і дають кожні 8 годин) в/в протягом
10 днів.

 Доксициклін по 0,1 г в/в або перорально 2 рази на добу протягом 10

днів.

 Левоміцетину сукцинат по 0,5-1 г перорально кожні 6 годин протягом

10 днів

Описати сибірковий карбункул

Локалізація на відкритих ділянках шкіри: руки, обличчя, шия, голова, рідко –

ноги
Розмір може сягати від декількох міліметрів до 10 см.
На місці вхідних воріт поступово розвивається пляма, папула, везикула,
пустула, виразка
Пустула діаметром 2-3 мм заповнена темною кров’янистою або багряно-
фіолетовою рідиною, після її руйнування утворюється чорний твердий струп,
Навколо вогнища запалення виникають вторинні папули, що нагадують
перлини
Далі виникає розповсюджений набряк шкіри і клітковини навколо вогнища
запалення, лімфангіїт, лімфаденіт, шкіра набряклої ділянки бліда або
синювата

Механізми зараження туляремією

Контактний, аліментарний, повітряно-пиловий, трансмісивний

Клінічна класифікація туляремії

 бубонна
 виразково-бубонна
 очно-бубонна
 ангінозно-бубонна
 генералізована
 абдомінальна
 легенева