VI.

Задача 6
Хворий П., 49 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на
головний біль, виражену м'язову слабкість, періодично виникають
посмикування м'язів плечового поясу. З анамнезу: хворіє на гіпертонічну
хворобу протягом 4-х років, отримує комбінацію з 3-х гіпотензивних
препаратів, проте цільових показників АТ не досягає(недієва терапія).
Об'єктивно: зріст 178 см, вага – 72 кг(норм). Шкірні покриви звичайного
кольору та вологості. Периферійних набряків немає. Ритм серця
правильний, тони приглушені, акцент 2 тону на аорті, ЧСС=пульс- 68 за хв,
АТ 160/100 мм рт. ст.(гіпертонія) Добовий діурез - 2,5 л світлої сечі.
Сечовипускання 8 разів за добу, вночі - 2 рази.
Додатково: В загальному аналізі крові – без патології. В біохімічному
аналізі крові: калій 2,5 ммоль /л, натрій 147 ммоль /л, глікемія 5,9 ммоль/л,
креатинін – 68 мкмоль/л.
В клінічному аналізі сечі: відносна щільність 1005, лужна
реакція( метаболічний алкалоз, втрата води з сечею), білок – 0,033 г/л.
Лейкоцити 2-3 п/з, еритроцити – 0-1 п/з. ЕКГ – ЧСС 64 за хв, гіпертрофія
лівого шлуночка.

• Назвати та обґрунтувати синдроми, наявні у хворого.

Синдром вторинної артеріальної гіпертензії, нервово-м'язовий синдром
(м'язова слабкість, посмикування м'язів плечового поясу), синдром
поліурії( Сечовипускання 8 разів за добу, вночі - 2 рази.)
• Клінічний діагноз.
Первинний гіперальдостеронізм(синдром Конна). Вторинна артеріальна
гіпетензія 2 стадія, 2 ступінь.
• Напрямок диференційного діагнозу.
За причинами виникнення хвороби; Вторинний гіпральдостеронізм,
Візуальна діагностика: пухлини доброякісні (аденома) та злоякісні
• План додаткового обстеження.
Загальний аналіз сечі( електроліти сечі), ШКФ, узд нирок та надниркових
залоз.
Гормональні дослідження: Визначення рівнів альдостерону та реніну в плазмі
крові, та розрахунок їх співвідношення( високим рівнем альдостерону,
низьким рівнем реніну в плазмі) та високим показником ARS (більше 7,7).
Візуалізаційне дослідження: КТ — виявлення пухлини наднирника
діаметром >8–10 мм; патологічним вважається часткове потовщення однієї
ніжки наднирника >6–7 мм або цілої залози >10 мм. Метод оцінки швидкості
виведення внутрішньовенно введеного контрасту дозволяє диференціювати
аденому (швидке виведення) з раком, метастазами і феохромоцитомою. МРТ
— має схожу з КТ чутливість і специфічність, придатна для диференціювання
альдостерон-продукуючих аденом від гормонально неактивних пухлин.
Сцинтиграфія надниркових залоз з використанням хоестеролу міченого
131І, для виявлення альдостерон-продукуючих пухлин діаметром >1,5 см.
Катетеризація вен надниркових залоз з визначенням концентрації
альдостерону: дозволяє точно диференціювати аденому від гіперплазії
надниркових залоз — концентрація альдостерону з боку пухлини є у 4–5
разів вищою; обстеження виконується тільки у високоспеціалізованих
закладах.
• Принципи лікування.
1. Мета лікування: нормалізація артеріального тиску, концентрації калію у
сироватці та секреції альдостерону.

2. Необхідно порекомендувати утримання нормальної маси тіла, помірне

фізичне навантаження і дієту з обмеженням вживання солі (<100 ммоль/добу;
також перед операцією аденоми наднирника).

Якщо виявлена пухлина : Одностороння лапароскопічна адреналектомія є

методом вибору у випадку альдостерон-продукуючої аденоми.

Медикаментозна терапія: Блокатори мінералокортикостероїдного рецептора:

спіронолактон , еплеренон; калійзберігаючі : гідрохлортіазид,
Інгібітори АПФ: при двосторонній гіпертрофії наднирників, якщо блокатори
мінералокортикостероїдного рецептору не призводять до нормалізації
артеріального тиску.
ГК при сімейному гіперальдостеронізмі І типу: найчастіше — дексаметазон
0,5–0,75 мг/добу.