Бойко Володимир. 3 курс. Каф. народних інструментів.

Музична культура Румунії.

Румунська музика включає різноманітні жанри, від народних мелодій та танців до

класичної музики, сучасного популярного музичного жанру та джазу.

Один з найважливіших аспектів музичної культури Румунії - це народна музика.

Румунські народні пісні і танці мають глибокі корені у давніх традиціях та етнічних
впливах. Вони відображають багату історію та культуру різних регіонів Румунії.
Народна музика включає в себе веселі танцювальні мелодії, ліричні пісні та емоційно
насичені балади.

Одним з найпопулярніших жанрів народної музики Румунії є дойне, який представляє

собою веселі танцювальні мелодії. Дойне часто виконуються на народних
інструментах, таких як скрипка, цимбали, флейта, акордеон і тамбурин. Вони мають
жвавий ритм і надають особливий настрій святкування та радості.

Ліричні пісні є ще одним важливим елементом румунської народної музики. Ці пісні

виражають почуття любові, туги, розпачу або радості. Вони часто супроводжуються
гітарою або скрипкою і мають мелодійні лінії та виразну емоційну силу.

Балади є ще одним типом народної музики, які розповідають історії про героїчні події,
міфи, легенди та життєві ситуації. Вони часто виконуються з супроводом голосу та
інструментів, таких як скрипка, гітара або цимбали.

Румунська народна музика також має впливи з балканських, турецьких, угорських та

ромських музичних традицій. Цей музичний змішаний вплив додає унікальності та
різноманітності до народної музичної спадщини Румунії.

Румунська народна музика має широкий коло виконавців, від професійних музикантів
до аматорів, які передають і зберігають цю цінну музичну традицію. Вона продовжує
бути популярною на концертах, фестивалях та святкуваннях у Румунії, а також
привертає увагу туристів, які хочуть поглибитись у багатство культури та музики цієї
країни.

Інструментальна музика в румунській культурі також займає важливе місце і має свої
унікальні особливості. Один з найвідоміших та найважливіших інструментів в
румунській музиці є скрипка. Скрипка стала символом румунської музичної традиції та
відіграє важливу роль у виконанні як народної, так і класичної музики. Румунські
скрипалі відомі своєю віртуозністю, експресивністю та здатністю передати глибокі
почуття через свою музику.

Крім скрипки, в румунській інструментальній музиці використовуються інші традиційні

інструменти. Один з найхарактерніших інструментів - цимбали. Цимбали є ще одним
символом румунської музики і мають характерний звук і виразну мелодійну лінію. Вони
грають важливу роль у виконанні народних мелодій і традиційних композицій.
Флейта, орган, тарагот (традиційний румунський духовий інструмент) також
використовуються у румунській інструментальній музиці. Кожен з цих інструментів має
свої характеристики та внесок у створення унікального звучання румунської музики.

Тромбон та труба використовуються в румунській народній музиці, особливо в

оркестрових композиціях та музиці для народних святкувань. Вони додають динаміку і
сили до виконання і створюють враження величі та масштабності.

Всі ці інструменти, які використовуються в румунській інструментальній музиці,

доповнюють один одного і створюють розмаїття звуків і емоцій. Вони дозволяють
передати багатство румунської культури та традицій через музику і підкреслюють
важливість інструментальної музики у житті румунського народу.

У класичній музиці Румунії значний внесок зробили композитори, такі як Джордж

Енеску, Валентин Гірик, Теодор Грайніч, Лючіан Кілару та інші. Джордж Енеску, який
також був видатним скрипалем, є найвідомішим румунським композитором. Його
творчість включає симфонії, камерні музичні твори, опери та хорові композиції. Енеску
використовував народні мелодії та ритми у своїх композиціях, надаючи їм
національний колорит.

Початок XX ст. - один з важливих рубежів у розвитку румунської культури. Народження

об'єднаної держави супроводжувалося злиттям культур Валахії, Молдови й Румунської
Трансільванії в єдину етнокультурну спільноту. Становлення нації відбувалося у всіх її
складниках - територіально-економічному, культурно-мовному та психологічному.
Культура і мистецтво діалектично відображали найважливіші віхи національної історії:
об'єднання Дунайських князівств, завоювання незалежності руху - все це закріплювалося в
художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці та архітектурі.
Динамічно на початку сторіччя розвивалося також і румунське музичне мистецтво. В
значній мірі цьому сприяла діяльність створених ще у 1864 р. консерваторії та
симфонічного оркестру в Бухаресті. Композитор Ч. Порумбеску (1853-1883) став автором
першої румунської опери. Вершиною румунського музичного мистецтва цього періоду
стала творчість відомого композитора, диригента й скрипаля Д. Енеску (1881-1955),
музичні твори якого увійшли до репертуару багатьох симфонічних оркестрів світу.

Джордж Енеску (1881-1955) є найвідомішим і впливовим румунським композитором у

класичній музиці. Він також був видатним скрипалем, диригентом і педагогом. Енеску
прославився своїми творами, які охоплюють широкий спектр жанрів, включаючи
симфонії, камерні музичні твори, опери, хорові композиції та фортепіанні твори.

Творчість Енеску вражає своєю оригінальністю, високим мистецтвом композиції та

національним колоритом. Він був глибоко зв'язаний з румунською музичною традицією
і використовував народні мелодії та ритми у своїх композиціях. Це додавало їхній
музиці особливий національний характер і сприяло популяризації румунської музичної
культури за межами країни.
Одним з найвідоміших творів Енеску є "Румунські рапсодії" для скрипки і оркестру. Ці
романтичні та емоційно насичені композиції втілюють в собі народні мотиви і стали
визнаними як символ румунської музики.

Крім Енеску, інші румунські композитори також зробили значний внесок у класичну
музику.

Теодор Рогальський (1901-1954) румунський композитор, диригент і піаніст польського

походження. Він відіграв важливу роль у розвитку музичної культури Румунії в першій
половині ХХ століття.

Валентин Гірик (1873-1950) був видатним композитором, органістом і педагогом. Його

творчість охоплює органову музику, камерні та оркестрові композиції, а також опери.

Творчість Гірика охоплює широкий спектр жанрів. Він створив багато органових
композицій, які є важливим внеском у репертуар органістів. Його органні твори
характеризуються складністю техніки та багатством музичного виразу. Вони часто
використовують румунські народні мелодії та ритми, вплітаючи їх у класичну органну
музику.

Гірик також компонував камерні та оркестрові композиції. Його камерні твори

включають струнні квартети, сонати для фортепіано, скрипки та віолончелі, а також
інші ансамблеві твори. Він також написав опери, серед яких видатною є його оперна
трилогія "Майстер і Маргарита", яка була вперше поставлена у Бухаресті в 1923 році.

Поміж його найвідоміших творів можна відзначити "Симфонічний вальс", "Рапсодія для
органа і оркестру", "Три сонати для фортепіано", "Квартет для скрипки, альта,
віолончелі та фортепіано" та інші.

Валентин Гірик був активним промоутером органної музики і сприяв її розвитку в

Румунії. Він був також відомим педагогом і навчав у Бухарестській консерваторії, де
виховав покоління молодих музикантів. Його внесок у румунську музику і його вплив на
музичну культуру країни були визнані і високо цінувалися.

Творчість Валентина Гірика відображає його талант, музичну експресію та глибоке

розуміння румунської музичної традиції. Його композиції залишають значний слід в
румунській музичній спадщині і продовжують бути виконуваними і оцінюваними як в
Румунії, так і в міжнародному контексті.

Теодор Грайніч (1886-1965) відомий своїми симфоніями, камерною музикою та

операми. Він вважається одним з найвпливовіших композиторів свого покоління в
Румунії.

Грайніч народився в сім'ї музиканта і сам почав проявляти талант до композиції з юних
років. Він отримав музичну освіту в Бухарестській консерваторії, де його вчителями
були визначні композитори того часу.
Творчість Грайніча охоплює різноманітні жанри. Його симфонії є вагомим внеском у
румунську симфонічну музику. Вони характеризуються багатством оркестрових
кольорів, емоційністю та музичною глибиною. Деякі з його найвідоміших симфоній
включають "Симфонію № 1" і "Симфонію № 3".

Крім симфоній, Грайніч написав багато камерних творів, які включають струнні
квартети, сонати для різних інструментів та інші ансамблеві композиції. Його камерна
музика відрізняється складними музичними структурами і виразними мелодіями.

Оперна творчість Грайніча також відома і отримала високу оцінку. Його опери, такі як
"Oedip", "Illica" і "Neînfricatul", відображають його майстерність у створенні драматичних
сцен, емоційного змісту та високої музичної якості.

Теодор Грайніч був визнаний як один з найзначніших композиторів свого часу в

Румунії. Його творчість вплинула на подальший розвиток румунської класичної музики і
залишається важливим доробком у румунській музичній культурі.

Лючіан Кілару (1943-2015) був сучасним композитором, який створював музику в різних
жанрах, включаючи оперу, симфонічну та камерну музику, а також музику для фільмів.

Кілару народився в Бухаресті, Румунія. Він отримав музичну освіту в Бухарестській

консерваторії, де вивчав композицію під керівництвом видатного композитора Теодора
Рогальського. Після закінчення навчання він активно працював як композитор,
розширюючи свої музичні горизонти та експериментуючи з різними стилями і жанрами.

У своїй творчості Кілару поєднував класичні традиції з елементами сучасності. Його

музика часто відзначається динамічними ритмами, експресивними мелодіями та
складними гармоніями. Він вдало поєднував класичні інструменти з електронними
звуками, створюючи унікальну атмосферу у своїх композиціях.

Одним із найбільш відомих творів Кілару є його опери. Вони відрізняються сильним
драматизмом, емоційністю та глибоким сюжетом. Його опери "Нічна гімназія" та
"Марфа Цудоу" отримали велику популярність в Румунії та за її межами.

Крім опер, Кілару також написав численні симфонічні та камерні композиції. Його
симфонії характеризуються багатими оркестровими пасажами, витонченою
оркестровкою та високою експресією. Вони відображають його вміння передати
емоційність та глибину через музику.

Крім того, Лючіан Кілару створив музику для численних фільмів, яка допомагала
підкреслити настрій і емоції кіношедеврів. Він співпрацював з відомим режисером
Франсуа Трюффо, для якого написав саундтреки до фільмів "Викрик" та "Подорож на
Місяць".

Творчість Лючіана Кілару визнана як в Румунії, так і в світі. Він отримав численні
нагороди і визнання за свої композиції, включаючи престижну нагороду "Мистецтво й
література" Французької академії. Його музика залишається важливим доробком у
сучасній румунській музичній культурі.
Творчість румунських композиторів відображає багатство і різноманітність румунської
музичної культури. Вони внесли вагомий внесок у світову класичну музику і допомогли
популяризувати музичну спадщину Румунії.

Румунські народні традиції також мають вплив на сучасну популярну музику. Багато
румунських виконавців, таких як Озона, Інна, Александра Стан і Андреа Бочеллі,
здобули популярність як в межах країни, так і за її межами.

Все це робить музичну культуру Румунії багатогранною і різноманітною, збагачуючи

світову музичну спадщину і привертаючи увагу до унікальності румунської музичної
традиції.