Право

Тема №5 „Основи трудового права України”

1. Предмет трудового права

Предмет трудового права – це суспільні відносини, які виникають у

процесі реалізації права на працю, а саме:

● Внутрішньовиробничі відносини, пов'язані з організацією та

управлінням працею, трудовою дисципліною, нормуванням праці,
оплатою праці, охороною праці тощо.
● Відносини з приводу професійної підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації кадрів.
● Відносини з приводу нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю.
● Відносини з приводу вирішення трудових спорів.

2. Система трудового права

Система трудового права – це сукупність правових норм, що регулюють

трудові та пов'язані з ними відносини. Її можна поділити на такі частини:

● Загальна частина – містить норми, що регулюють загальні

принципи трудового права, поняття та суб'єкти трудового права,
трудовий договір, трудову дисципліну, охорону праці тощо.
● Особлива частина – містить норми, що регулюють особливості
правового регулювання праці окремих категорій працівників
(наприклад, жінок, неповнолітніх, осіб з інвалідністю), а також
особливості правового регулювання праці у певних сферах
(наприклад, на транспорті, у будівництві).
● Спеціальна частина – містить норми, що регулюють порядок
вирішення трудових спорів, відповідальність за порушення
законодавства про працю.

3. Значення трудового права

Трудове право відіграє важливу роль у житті суспільства. Воно

забезпечує:

● Реалізацію права на працю, яке є одним із основних прав людини.

● Захист прав та законних інтересів працівників.
● Підвищення продуктивності праці.
● Зміцнення трудової дисципліни..

4. Джерела трудового права

Основними джерелами трудового права є:

● Конституція України.
 ● Кодекс законів про працю України.
● Закони України (наприклад, "Про колективні договори та угоди",
"Про оплату праці", "Про зайнятість населення").
● Підзаконні нормативно-правові акти (постанови Кабінету
Міністрів України, накази Міністерства соціальної політики України
тощо).
● Локальні нормативно-правові акти (колективні договори, правила
внутрішнього трудового розпорядку).

5. Застосування трудового права

Трудове право застосовується до всіх підприємств, установ, організацій

незалежно від форми власності та виду діяльності.

2. Джерела трудового права. Основні принципи трудового

права.

Джерела трудового права

Джерела трудового права - це форми вираження норм трудового права,

які визначають правовий статус учасників трудових відносин, регулюють
порядок їх виникнення, зміни та припинення.

Класифікація джерел трудового права:

За юридичною силою:

● Закони України:
○ Кодекс законів про працю України (КЗпП України)
○ Закон України "Про колективні договори і угоди"
○ Закон України "Про оплату праці"
○ Закон України "Про відпустки"
○ Закон України "Про зайнятість населення"
● Підзаконні нормативно-правові акти:
○ Постанови Кабінету Міністрів України
○ накази Міністерства соціальної політики України
○ накази інших центральних органів виконавчої влади

● Локальні нормативно-правові акти:

○ Правила внутрішнього трудового розпорядку
○ Колективний договір
○ Положення про оплату праці
○ Інші локальні акти, що регулюють трудові відносини

За суб'єктом прийняття:

● Нормативно-правові акти, що приймаються державними

органами: закони, укази, постанови
 ● Нормативно-правові акти, що приймаються за угодою між
працівниками і роботодавцями: колективні угоди, колективні
договори
● Нормативно-правові акти, що приймаються органами
міжнародно-правового регулювання праці: пакти про права
людини, Конвенції і рекомендації МОП

За сферою дії:

● Загальні джерела трудового права: регулюють трудові відносини

у всіх сферах діяльності
● Спеціальні джерела трудового права: регулюють трудові
відносини у певних сферах діяльності (наприклад, на державній
службі, у Збройних Силах України)

Основні принципи трудового права

Основні принципи трудового права:

● Свобода праці: право вільно обирати або змінювати професію, рід

діяльності, місце роботи
● Захист від безробіття: держава гарантує громадянам допомогу у
працевлаштуванні
● Рівність прав працівників: забороняється будь-яка дискримінація
у сфері праці
● Справедливі умови праці: забезпечення безпечних і здорових
умов праці, оплати праці не нижче мінімальної заробітної плати,
права на відпочинок
● Соціальне партнерство: співпраця між працівниками,
роботодавцями та їх об'єднаннями
● Державний контроль за додержанням законодавства про
працю: покладено на органи державної влади та органи місцевого
самоврядування

Значення принципів трудового права:

● Визначають основні напрямки правового регулювання трудових

відносин
● Слугують основою для прийняття нормативно-правових актів про
працю
● Забезпечують захист прав та інтересів працівників
● Сприяють розвитку демократичних відносин у сфері праці

3. Трудові правовідносини. Суб’єкти трудового права.

Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права

суспільні відносини, що виникають між працівником і роботодавцем на
основі трудового договору (контракту) з приводу виконання працівником
за плату роботи, визначеної трудовою функцією, з підпорядкуванням
внутрішньому трудовому розпорядку.

Характерні ознаки трудових правовідносин:

● Юридичний характер: виникають на основі трудового договору

● Організаційний характер: працівник зобов'язаний виконувати
роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку
● Власний характер: праця виконується особисто працівником
● Відплатний характер: працівник отримує заробітну плату за свою
роботу
● Стабільний характер: трудові правовідносини мають тривалий
характер

Суб'єкти трудового права:

1. Працівник - це фізична особа, яка має трудову правосуб'єктність, тобто

здатність бути суб'єктом трудових правовідносин.

2. Роботодавець:

● Юридична особа: підприємство, установа, організація

● Фізична особа - підприємець
● Фізична особа, яка використовує найману працю

3. Представники працівників:

● Профспілки
● Інші органи, уповноважені представляти інтереси працівників

4. Органи державного нагляду та контролю за додержанням

законодавства про працю:

● Державна служба України з питань праці

● Інші органи, на які покладено функції контролю за додержанням
трудового законодавства

5. Судові органи:

● Розглядають трудові спори

6. Сторони колективного договору:

● Працівники або їх представники

● Роботодавець або його представники

4. Трудовий договір: поняття, умови укладання, форма, строк і

види трудового договору.
Трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем, за якою
працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з
підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець
зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати
умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені
законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Умови укладення трудового договору:

● Наявність вільної вакансії

● Відповідність працівника кваліфікаційним вимогам
● Взаємна згода сторін
● Дотримання вимог законодавства про працю

Форма трудового договору:

● Письмова
● Усна (для сезонних робіт, тимчасових робіт на строк до двох місяців,
а також на громадських роботах)

Строк трудового договору:

● Безстроковий
● На визначений строк
● На час виконання певної роботи

Види трудового договору:

● Основний
● Трудовий договір про тимчасову роботу
● Строковий трудовий договір
● Сезонний трудовий договір
● Навчальний трудовий договір
● Трудовий договір з домашніми працівниками
● Трудовий договір з неповним робочим часом
● Трудовий договір з дистанційною роботою

Обов'язкові умови трудового договору:

● Місце роботи
● Трудова функція
● Дата початку роботи
● Умови оплати праці
● Режим роботи
● Тривалість робочого часу
● Відпочинок
● Соціальні та інші гарантії

Додаткові умови трудового договору:

 ● Випробування
● Нерозголошення комерційної таємниці
● Відшкодування збитків
● Інші умови, не суперечать законодавству про працю

Зміна і припинення трудового договору:

● За згодою сторін
● З ініціативи роботодавця
● З ініціативи працівника
● З інших підстав, передбачених законодавством про працю

5. Колективні договори та угоди.

Колективний договір - це угода між роботодавцем (власником або

уповноваженим ним органом) і профспілкою, що представляє трудовий
колектив, або з іншими уповноваженими працівниками, яка регулює
трудові, соціально-економічні та інші відносини між роботодавцем і
працівниками.

Колективна угода - це угода, що укладається на галузевому

(міжгалузевому) рівні між об'єднаннями профспілок, з однієї сторони, і
об'єднаннями роботодавців, з другої сторони, з метою регулювання
трудових, соціально-економічних та інших відносин на галузевому
(міжгалузевому) рівні.

Сторони колективного договору:

● Роботодавець (власник або уповноважений ним орган)

● Профспілка, що представляє трудовий колектив
● Інші уповноважені працівники

Сторони колективної угоди:

● Об'єднання профспілок
● Об'єднання роботодавців

Зміст колективного договору:

● Умови оплати праці

● Норми праці
 ● Режим роботи
● Час відпочинку
● Охорона праці
● Соціальне і медичне страхування
● Покращення умов праці та побуту
● Інші питання, що стосуються трудових і соціально-економічних
відносин

Зміст колективної угоди:

● Мінімальні гарантії в оплаті праці

● Умови праці
● Соціальні гарантії
● Інші питання, що стосуються трудових і соціально-економічних
відносин на галузевому (міжгалузевому) рівні

Порядок укладення колективного договору:

● Проведення переговорів
● Підписання колективного договору
● Державна реєстрація колективного договору

Порядок укладення колективної угоди:

● Проведення переговорів
● Підписання колективної угоди
● Повідомлення про укладення колективної угоди

Дія колективного договору:

● Поширюється на всіх працівників, які працюють у роботодавця

● Діє протягом строку, на який він укладений, але не більше трьох
років

Дія колективної угоди:

● Поширюється на всіх членів об'єднань роботодавців, які підписали

колективну угоду
● Діє протягом строку, на який вона укладена, але не більше п'яти
років

Зміна та припинення дії колективного договору:

● За згодою сторін
● З ініціативи роботодавця
● З ініціативи профспілки, що представляє трудовий колектив
● З ініціативи інших уповноважених працівників
● З інших підстав, передбачених законодавством про працю
Зміна та припинення дії колективної угоди:

● За згодою сторін
● З ініціативи об'єднання профспілок
● З ініціативи об'єднання роботодавців
● З інших підстав, передбачених законодавством про працю

6. Робочий час. Час відпочинку.

Робочий час - це час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати

свої трудові обов'язки, а роботодавець зобов'язаний забезпечити йому
умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним
договором та угодою сторін.

Нормальна тривалість робочого часу:

● Не більше 40 годин на тиждень

● Для працівників віком від 16 до 18 років - не більше 36 годин на
тиждень
● Для деяких категорій працівників встановлюється скорочена
тривалість робочого тижня

Режим роботи - це порядок чергування робочого часу і часу відпочинку

протягом доби, тижня, місяця.

Види режимів роботи:

● П'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями

● Шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем
● Гнучкий режим робочого часу
● Робітничий час з поділом на денну та нічну зміни

Перерви в роботі:

● Перерва для відпочинку та харчування - не більше 2 годин

● Інші перерви, передбачені законодавством про працю

Час відпочинку

Час відпочинку - це час, протягом якого працівник вільний від виконання

своїх трудових обов'язків і який він може використовувати на власний
розсуд.

Види часу відпочинку:

 ● Щоденний відпочинок (міжзмінна перерва) - не менше 11 годин
● Щотижневий відпочинок (вихідні дні) - не менше 42 годин
● Святкові та неробочі дні
● Відпустки:
○ Щорічна основна відпустка
○ Додаткові відпустки
○ Відпустка без збереження заробітної плати

Оплата відпусток:

● Щорічна основна відпустка оплачується

● Деякі додаткові відпустки оплачуються
● Відпустка без збереження заробітної плати не оплачується

Гарантії при наданні відпусток:

● За працівником зберігається місце роботи і посада

● За працівником зберігається середня заробітна плата
● Працівник не може бути звільнений з ініціативи роботодавця під
час перебування у відпустці

7. Правове регулювання оплати праці.

Оплата праці в Україні регулюється Конституцією України, Кодексом

законів про працю України (КЗпП України), Законом України "Про оплату
праці", а також іншими нормативно-правовими актами.

2. Державні гарантії оплати праці

Держава гарантує:

● Встановлення мінімальної заробітної плати

● Справедливу і диференційовану оплату праці
● Не нижче мінімальної заробітної плати
● Оплату праці за фактично виконану роботу
● Своєчасну виплату заробітної плати
● Захист заробітної плати від інфляції

3. Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний

розмір оплати праці за просту некваліфіковану роботу, нижче якого не
може оплачуватися праця працівників за повністю виконану місячну
(годинну) норму праці.
4. Форми оплати праці

Законом України "Про оплату праці" передбачені такі форми оплати

праці:

● Відрядна: заробітна плата працівнику, нараховується за кількість

продукції, яка була вироблена у встановлений час.
● Погодинна: це оплата праці за відпрацьований час (тобто
кількість праці визначається відпрацьованим часом)
● Акордна: розмір оплати встановлюють на основі чинних норм
виробітку і відрядних розцінок на весь заданий обсяг роботи без
розбивки його на окремі операції.

5. Система оплати праці

Система оплати праці - це сукупність взаємопов'язаних норм і правил,

що регулюють оплату праці працівників на підприємстві.

Елементи системи оплати праці:

● Тарифні ставки
● Тарифні розряди
● Шкальні коефіцієнти
● Надбавки
● Доплати
● Премії

6. Оплата праці при відпустках

● Щорічна основна відпустка оплачується

● Деякі додаткові відпустки оплачуються
● Відпустка без збереження заробітної плати не оплачується

7. Оплата праці при тимчасовій непрацездатності

● Виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності

● Розмір допомоги залежить від стажу роботи та причини
непрацездатності

8. Оплата праці у разі пошкодження на виробництві

● Виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

● Виплачується одноразова допомога
● Від
● шкодовуються витрати на лікування

9. Відповідальність за порушення законодавства про оплату праці

 ● Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасну виплату
заробітної плати та інші порушення законодавства про оплату праці
● До роботодавця можуть бути застосовані штрафні санкції

8. Трудова дисципліна. Відповідальність у сфері трудового

права.

Трудова дисципліна - це обов'язкова для всіх працівників підлеглість

правилам поведінки, які визначаються чинним законодавством про
працю, колективним договором, правилами внутрішнього трудового
розпорядку та іншими локальними нормативними актами.

Основні принципи трудової дисципліни:

● Законність
● Об'єктивність
● Єдність вимог
● Повага до особистості працівника
● Заохочення за сумлінну працю
● Неухильне застосування заходів стягнення за порушення трудової
дисципліни

Заохочення за сумлінну працю:

● Подяка
● Премія
● Нагородження знаками пошани
● Надання додаткової відпустки
● Подання до нагородження державними нагородами

Дисциплінарна відповідальність - це відповідальність працівника за

порушення трудової дисципліни.

Заходи дисциплінарного стягнення:

● Догана
● Звільнення

Звільнення за порушення трудової дисципліни може бути застосовано

як крайній захід, у разі:

● Систематичного невиконання працівником без поважних причин

своїх трудових обов'язків
● Прогулу без поважних причин
● Появи на роботі в нетверезому стані
● Вчинення крадіжки, розкрадання, знищення або пошкодження
майна власника
● Порушення правил техніки безпеки, що спричинило шкоду
● Розголошення комерційної таємниці
● Вчинення аморального проступку, що не сумісний з продовженням
даної роботи