You are on page 1of 2

Тема 1.

1. Специфічні ускладнення черевного тифу.

Кишкова кровотеча і перфорації кишок, що виникають протягом 2—5-го тижня хвороби,


частіше на 3-му тижні. НЕ ВСЕ

2. Методиспецифічноїдіагностикиботулізму.

Середспецифічнихметодівдіагностикиперевагувіддаютьбіологічному методу. Так як


виявленнязбудника у дорослих у виділенняхтравноїсистеми не
даєпідставиставитидіагнозботулізм, більшпереконливимпідтвердженнямдіагнозу є
виявленняботулотоксину в досліджуваномуматеріалі — кров, блювотнімаси,
початковіпромивні води.

3. Джерело та резервуар інфекції при псевдотуберкульозі

. Основнимджерелом та резервуаром інфекції для людини є синантропні й дикігризуни. НЕ


ВСЕ

4. Клінічніособливості паратифу А.

Інкубаційний період — 8–10 діб.

Початок частішегострий.

Починається нерідко з катаральнихявищ. (нежить, кашель, гіпереміяобличчя, ін’єкція склер,


герпес на губах ЦЕ ВИ ПРО ЩО?).

Гарячка нерідко супроводжується ознобом, а далі рясним потом.

Висипка з’являється раніше, поліморфна – розеольозна, короподібна, петехіальна

.Інтоксикація виражена слабо, відсутній тифоподібний стан.

5. Етіотропнелікуванняботулізму.

Єдиним методом специфічної етіотропної терапії вважаютьвикористанняпротиботулінічної


сироватки(ПБС) незалежновідтерміну, що минув від початку захворювання.
Однакантитоксичнасеротерапіямаєобмеженітерапевтичніможливості. Сироватка не даєшвидкої
дії, а, будучи чужоріднимбілком, можезумовитивиникненняанафілаксії аж до анафілактичного
шоку. ПБС здатнанейтралізуватилишевільноциркулюючий токсин і не проникає через гемато-
енцефалічний бар ̓єр, тобтосеротерапія не впливає на клінікухвороби, яка вжеманіфестувала.
Злікувальною метою ПБС слідвводити в максимально раннітермінипокиботулінотоксин не зв
я̓ зався з структурами, до якихвінмаєаффінність. Для лікуванняхвороби, зумовленої невідомим
типом токсину ботулізму, використовуютьсумішмоновалентнихсироватокабо ж
полівалентнусироватку, а післявстановлення типу збудника – типоспецифічнумоновалентнуПБС.

ЗАДАЧА ДЕ УМОВА?

1)Черевний тиф. Кишковакровотеча. Геморагічний шок II ступеня. Стан тяжкий

2)План обстеження:

1. Загальнийаналіз крові, гематокрит


2. Загальнийаналіз сечі

3. Визначення групи крові та резус-фактору

4. Біохімія крові: сечовина, креатинін, глюкоза, калій, натрій, хлор, КОС НЕ ВСЕ

5. Коагулограма 6. УЗД органів черевноїпорожнини

7. ЕКГ 8. Консультаціяхірургасіtо!

9. Аналіз крові на гемокультуру

10. Аналіз сечі і кала на копроурінокультуру

11. РНГА з О-, Н-, Vi- АГ в динаміці (в парнихсироватках крові з інтервалом 2 тижні)

12. РеакціяВідаля в динаміці (в парнихсироватках крові з інтервалом 2 тижні)

13. ПогодиннийдіуреЗ

3)Лікування:

1. Суворийліжковий режим

2. Голод на 12 годин

3. Холод на живіт.

4. 0,9% NaCl 800 мл; Лактасол 400 мл; 5% глюкоза 400,0 довенноструйно; Реосорбілакт 800,0;
Кріоплазма 500,0, Еритроцитарна масса 250,0 довеннокрапельно

5. 10% розчин CaCl2 по 10,0×2 р. на добу довенно

6. 5% розчинепсилон-амінокапроновоїкислоти 100,0×2р. на добу довенно

7. Левоміцетин 1,0×3 р. на добу довенно; післявиведення з шоку 0,75×4 р. на добу peros

8. Етамзилатнатрію 12,5% по 2,0×3 р. на добу довенно

9. Вікасол 1% по 1,0×2 р. на добу внутрішньом’язово

10. Левоміцетин 1,0×3 р. на добу довенно; післявиведення з шоку 0,75×4 р. на добу peros

11. Наглядхірурга (хірургічневтручання в разінеефективностіконсервативноїгемостатичноїтерапії)

ТОТОЖНИЙ ТЕКСТ Є У ВАШИХ ПОПЕРЕДНИКІВ

You might also like