НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ
ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
факультет біотехнології і біотехніки
«Біологія клітин»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Методи якими можна

виділити і дослідити з
клітин фенілаланін
Виконав:
студент групи ББ-21
Калмикова Вероніка
Київ 2022
• Практичне значення речовини
• Основні етапи виділення речовини з біологічного
матеріалу
• Методи якісного визначення
• Методи кількісного визначення
• Методи дослідження біологічної активності
• Перелік використаних джерел
 Фенілаланін
використовують у
лікуванні артриту,
депресії, болю при
менструації,
мігрені,ожиріння,
хвороби Паркінсона.
 Фенілаланін у промислових масштабах
одержують мікробіологічним способом .
Можливий також хімічний синтез (синтез з
бензальдегіду , ) з подальшим поділом
рацемічної суміші за допомогою ферментів
Ензиматичний синтез За даним способом
процес отримання амінокислот полягає в
синтезі попередника амінокислоти та
подальшої його трансформації в цільову
амінокислоту з використанням виділених
ферментів або мікроорганізмів.
Корична кислота->Фенілаланін аміак ліаза-> L-
фенілаланін
 Ксантопротеїнова реакція
якісна реакція, яка застосовується для визначення наявності ароматичних
амінокислот: фенілаланіну, тирозину і триптофану. Визначення полягає в обробці
амінокислот концентрованою нітратною кислотою із подальшим нагріванням, в
результаті чого утворюються ароматичні нітропохідні, що мають жовте
забарвлення, наприклад, похідна тирозину
Після додавання до отриманого розчину концентрованого лугу чи аміаку жовте
забарвлення переходить у помаранчеве, оскільки фенольна OH-група іонізується,
збільшуючи внесок аніону у спряжену систему.
ракція Ван-Слайка – це метод кількісного визначення аліфатичних
ер

амінів. Метод заснований на реакції:

За об’ємом N2 визначають кількісний вміст амінокислот.

Реакція Серенсена:

Даний метод формольного титрування використовують для кількісного

визначення амінокислот.
 У 1960 році був розроблений метод виявлення
фенілпіровиноградної кислоти , метаболіту фенілаланіну, в
сечі за допомогою хлориду заліза.
У 1961 році доктор Роберт Гатрі, , описав використання
аналізу пригнічення бактерій, який зазвичай називають тестом
Гатрі, спочатку використовуючи кров, а потім сухі плями
крові (DBS) на фільтрувальному папері для аналізві.
Аналіз базувався на зменшені росту бактерій на пластині з
агаром у присутності тієнілаланіну, конкурентного інгібітора
фенілаланіну. При наявності підвищеного рівня фенілаланіну
в DBSзразку, пригнічення росту було подолано, в результаті
чого утворилося кільце росту бактерій, розмір якого був
пропорційний концентрації фенілаланіну.
 https://vansiton.ua/ua/blog/promyishlennyiy_sintez_aminokislot.html
https://www.sciencedirect.com/topics/earth-and-planetary-sciences/phenylalanine
https://subject.com.ua/chemistry/tutor/165.html
http://chemistry.univer.kharkov.ua/files/
Lecture_Intro_to_OrganicChemistry_2020_12.pdf
https://med-chemistry.pdmu.edu.ua/storage/resources/docs/
NHw28zamWHt2hJXagGdtMKq1x9p42CBt03Gc3WkE.pdf