Тема: «Творчість Б.Сметани. Симфонічна поема «Влтава».
У ХІХ столітті чеська музика досягає високого розквіту на хвилі величезного
підйому національного руху в країні. Ця епоха висуває двох великих композиторів – Б.Сметану і його послідовника – А.Дворжака. Їхні твори відзначені не тільки яскравим національним характером, але і високою майстерністю, володінням всіма професійними прийомами композиторського письма. Тому вони по праву вважаються засновниками чеської музичної класики. Бедржих Сметана (1824-1884) є першим класиком чеської музики, засновником чеської композиторської школи. Він стояв у витоків всіх жанрів чеської класики – опери, симфонічної, інструментальної і хорової музики. Всю свою діяльність як геніальний композитор, піаніст, диригент, громадський діяч він присвятив прославленню рідного народу. Витоками його музики є народна – чеські пісні, танці, найвідоміший з яких – полька. Творчість композитора широко відобразила передові демократичні погляди чеського народу в його боротьбі за незалежність. Найвищі досягнення Сметани в композиторській творчості пов язані з жанрами опери і симфонічної поеми. Найвідомішим твором Сметани є цикл «Моя Батьківщина». Він був створений протягом 5 років – 1874-1879 (до речі, коли композитор був вже майже глухим) і складається з шести симфонічних поем. Кожна з них представляє собою самостійний симфонічний твір. Але єдність створює патріотична ідея твору і тема Вишеграду, яка набуває роль лейтмотиву твору, адже звучить в різних частинах циклу. Коло образів поем дуже різноманітне. Образ батьківщини розкривається через епос, історію, народний побут, казку: тут і древній замок Вишеград, символ Чехії ( поема «Вишеград»), і картини рідної природи – поеми «Влтава і «З чеських лугів і лісів», і розповіді про стародавні часи – поема «Шарка» ( так звати народну героїню), і сторінки боротьби чеського народу за незалежність («Табор» -- це назва фортеці), і ,нарешті, пророцтва про майбутню перемогу («Бланік» -- назва гори). Кожна з шести поем має власну літературну програму, викладену прозою самим автором. В цьому Сметана продовжує лістовські традиції. Але на відміну від Ліста, Сметана інакше трактує форму поем, в нього немає сонатних принципів, і значно менше він використовує варіаційні методи. І головне, що своїм реалістичним змістом цикл «Моя Батьківщина» відрізняється від романтичних філософських поем Ліста. Розглянемо зміст і форму поеми №2 «Влтава». ( Влава – назва великої, могутньої ріки, яка є символом Чехії, як наприклад в Україні – Дніпро). Велику роль в поемі грають зображальні моменти. Таким є, наприклад, початок поеми, який змальовує поступове народження широкої ріки з двох струмків. В програмі поеми Сметана пише: « Два струмки протікали у холодних шумавських лісах і, зливаючись, дали початок Влтаві». Зображують ці «струмки» дві флейти, до яких потім приєднуються кларнети, струнні, і, нарешті, з цього фону народжується прекрасна тема Влтави. По своєму інтонаційному складу, ладовому окрасу, мелодійності і наспівності тема Влтави стає схожою на справжні народні чеські пісні. Програмний зміст поеми зумовив її композиційні особливості. Поема написана у вільній формі, яка наближується до рондо, рефреном якого і може слугувати тема Влтави, а епізоди ніби змальовують картини життя на її березі. Так, перший епізод – «Полювання» -- також багатий на зображальні моменти. Тут відчутно звучання «мисливських» ріжків – це переклички мідних духових інструментів. Другий епізод називається «Селянське весілля». Як пише в програмі композитор, « з берегів ріки лунають звуки веселого селянського весілля». В цьому епізоді звучить полька, дуже схожа на справжню народну. Третій епізод, на відміну від попередніх, має не побутовий, а казковий, фантастичний характер – «Хоровод русалок», як називає його Сметана. Фантастичний колорит тут підкреслено насамперед оркеструванням – низький тембр флейти, кларнету, пасажі арфи.
Stabat Мater кантатного типу як жанрова модель культової музики ХVІІІ століття / О. В. Беркій // Мистецькі обрії 2003: Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистика /Академія мистецтв України / Гол. наук. ред. І. Д. Безгін. – К.: КНВМП Символ-Т, 2004. – С. 152–161.